При напруженому пневмотораксі в ургентному порядку проводиться декомпресія плевральної порожнини. Іноді, у випадку виражених дихальних та гемодинамічних порушень, виконують торакоцентез, навіть ігноруючи правила асептики та анестезії.
Пацієнта з діагнозом «пневмоторакс» госпіталізують в спеціалізоване торакальне відділення. Лікування включає три етапи: розправлення легень, визначення причин пневмотораксу, хірургічна операція. Для евакуації повітря і розправлення легені використовується дренування плевральної порожнини.
Лікування відкритого пневмотораксу Перша допомога до прибуття карети швидкої допомоги полягає в накладенні пов'язки для закриття просвіту в грудній клітині. З цією метою використовується товста пов'язка з марлі та вати або пов'язка з целофану.
Напружений пневмоторакс: терміново введіть катетер у плевральну порожнину через II міжреберний проміжок по середньоключичній лінії (по верхньому краю ІІІ ребра) за допомогою катетеру (ідентичного, як для периферичних вен) довжиною 4–5 см та діаметром 2,0 мм (14 G) або 1,7 мм (16 G) та залишіть його до моменту введення …
Напружений пневмоторакс розвивається, коли ушкодження легені або грудної стінки дозволяє повітрю потрапляти в плевральний простір, але не виходити з нього (односторонній клапан).
При пневмотораксі супутньо може виникати підшкірна емфізема →розд. 3.22 та емфізема середостіння →розд. 3.21. ДІАГНОcтикавгору