Але насправді подібні технології з'явилися лише під завісу Середньовіччя — в 14 столітті. До цього моменту лицаря оберігала щільна кольчуга, доповнена металевими пластинами та важким шоломом. Така конструкція важила в середньому від 20 до 30 кг, і цей тягар лягав в буквальному сенсі на плечі воїна.
Найдавніші знайдені екземпляри належали кельтам і датуються IV століттям до нашої ери. Кольчуга швидко поширилася в Середземноморському регіоні і була звичним обладунком в часи пізнього еллінізму та пізньої Римської Імперії.
КОЛЬЧУГА, и, ж. Частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.
Середня вага обладунку – 30–35 кілограмів. Їх виготовляли переважно зі сталі. Мечі у лицарів також були важкими, дворучними, тому західноєвропейські воїни були неповороткими, але це компенсувалося низькою вразливістю.
Вважають, що кольчужні обладунки винайшли кельти. Два найстаріших в світі зразка кольчуг були знайдені в сусідній Румунії, і вони датуються III ст. до н. е.
Кольчуга обов’язково нашивалася на тканину або шкіру і зазвичай складалася з двох типів кілець — більш великих, розташованих паралельно основі, і дрібніших, часто овальних ланок, що …