Хвостаті

Хвостаті (Urodela або Caudata) — ряд земноводних.

Представники ряду Хвостаті відрізняються від інших сучасних земноводних видовженим тілом та наявністю в дорослих тварин хвоста. Розміри коливаються приблизно від 30 мм до майже 2 м. Більшість видів на передніх кінцівках мають по 4 пальці, на задніх — по 5 або по 4, хоча деякі хвостаті (родини сирени, Sirenidae і амфіуми, Amphiumidae) мають рудиментарні кінцівки або не мають їх зовсім. У земноводних цього ряду, як і в риб, органи слуху представлені лише внутрішнім вухом. Амфібіям родин критозябреців (Cryptobranchidae), кутозубів (Hynobiidae) і, можливо, сирен (Sirenidae), властиве зовнішнє запліднення.

Іншим притаманне внутрішнє запліднення, при якому самці відкладають сперматофори, а самиці захоплюють їх краями клоаки. Предки цих хребетних відкладали яйця у воду, і тут відбувався розвиток личинок, однак чимало сучасних видів характеризуються прямим розвитком, при якому яйця розвиваються у вологих місцях (поза водойм) і ембріони проходять личинкову стадію, не полишаючи яйця. Личинки хвостатих амфібій зовнішністю схожі на дорослих, але, на відміну від них, вони звичайно мають зовнішні зябра (деякі види опанували неотенію). Водночас такі ознаки можуть мати й дорослі тварини, що свідчить про специфічну еволюцію цих тварин шляхом педогенезу. Статевозрілі протеї (родина Proteidae) і сирени (родина Sirenidae) мають зовнішні зябра, але водночас їм бракує очних повік та справжніх зубів, які звичайно мають дорослі хвостаті. На відміну від личинок безхвостих скелет личинок хвостатих складається не з хряща, а з кісткової тканини, вони мають зуби (які за своєю будовою відрізняються від зубів дорослих). До хвостатих земноводних належить понад 515 видів з 10 родин та 60 родів.

Поширені переважно у північній півкулі, хоча чимало видів живе й у Центральній та Південній Америці (зокрема деякі групи безлегеневих саламандр, родина Plethodontidae). У фауні України представлена лише одна родина — саламандрові (Salamandridae). Тіло видовжене.

Oops something went wrong:

Хвостаті земноводні: класифікація, особливості будови. Звичайний тритон. Безлегкові саламандри

Клас земноводних включає в себе три загони, їх представники характеризуються наявністю хвоста або ніг, чим і відрізняються один від одного. До земноводних належать хвостаті і безхвості амфібії, а також амфібії без ніг, звані безногими. Кожен загін характеризується індивідуальними ознаками. У цій статті йтиметься про хвостаті земноводні, особливості їхнього життя та інші цікаві факти, пов “язані з ними. Але спочатку поговоримо про клас амфібій в цілому.

Загальна характеристика класу

Будова тіл личинок земноводних схожа з риб ‘ячим, а в дорослому віці особини близькі до плазунів. У більшості представників класу тіло не має волосяного покриву, забарвлення дозволяє добре маскуватися. У отруйних різновидів колір кричущий, відлякуючий.

Земноводні відрізняються від риб тим, що не мають плавників. Замість них є кінцівки. Крім цього, орган слуху більш розвинений у земноводних, ніж у риб. Очі бачать на значній відстані. Шкіра земноводних наповнена залізами, у деяких представників вони виділяють токсичні секрети.

Грудної клітини немає, у деяких немає і легенів. Земноводні дихають не тільки легкими, а й шкірою. Серце дво- або трикамерне. У мозку добре розвинений передній відділ із сірою речовиною, мозочок недорозвинений. Мова рухлива, допомагає захоплювати їжу. Є слинні залози. Температура тіла обумовлюється температурою навколишнього простору.

Ареал і підрозділ

Амфібії зустрічаються на будь-яких континентах за винятком Антарктиди. Вони живуть біля водойм і у вологих теплих місцях. Тварини практично не пристосовані до життя на суші, погано пересуваються нею. Деякі живуть тільки у воді, інші – на суші.

Водні види – це переважно хвостаті земноводні, але є й деякі безхвості. Серед наземних зустрічаються безхвості особини. Це різні жаби, квакші.

Відмінні особливості амфібій з хвостами

Загін хвостатих земноводних налічує 500 видів. Їхнє тіло – подовженої форми, плавно перетікає в хвіст. На передніх кінцівках 3-4 пальці, на задніх – 2-5. Деякі тварини зовсім позбавлені кінцівок, у інших немає тільки задніх. Одні з них повзають, інші плавають, рідкісні представники можуть переміщатися дуже швидко або стрибають.

Плаваючи у воді, амфібії щільно притискають лапки до тіла. Форма тіла, спосіб переміщення та інші особливості дозволяють віднести земноводних до найпростішого класу живих істот.

Будова тіла

Кісткова система представлена хребцями, кількість яких варіюється від 36 до 98. Форма хребців – амфіцельна або опістоцельна. У примітивних форм є зародкова хорда, що зберігається протягом усього життя.

Справжніх ребер у представників хвостатих земноводних немає, у них присутні тільки верхні невеликі реберні кістки, як у риб. Вушні кістки представлені парою, є також переднегасна. Барабанна перепонка відсутня.

Найпростіші хвостаті земноводні, будову яких ми розглядаємо, мають кровоносну систему. Деякі види здійснюють дихання завдяки слизовому шару ротової порожнини, легеням і шкірі. У деяких немає легенів, вони дихають шкірою і ротом, а серце у них має дві камери.

Здебільшого хвостатих земноводних властиве внутрішнє запліднення. Самка опановує мішки сперматофори, залишені чоловічими особинами. Потім самка піклується про потомство, загортаючи яйця в листя, охороняє кладки.

Розгляньмо детальніше деяких представників класу.

Хижі амфібії

Звичайний тритон (саме про нього піде мова) названо так на ім ‘я давньогрецького морського божества, що керує водною стихією. Вид налічує сім підвидів. Довжина тіла тритону разом з хвостом може досягати 9 см. Його зустрічають у багатьох країнах Євразії. Вважається хижаком.

Звичайний тритон живе переважно в лісових масивах, неподалік від водних просторів. Його можна зустріти в садах, городах і навіть у великих містах. Навесні і на початку літа він знаходиться у воді, потім вибирається на сушу. Любить перебувати під камінням, пеньками, корягами, в норах і ямах. Тут же і зимує або проводить зиму у водоймах.

Самці і самки тритону мало відрізняються один від одного. Під час шлюбних ігор самці відрощують гребінь на спині, на хвості утворюється красива смуга голубуватого блискучого відтінку і бахрому помаранчевого кольору. У самок подібних змін не відбувається.

Тритони харчуються безхребетними, у воді вони поглинають:

На землі тритони харчуються:

До третього року життя тритони вже здатні розмножуватися. Цей період у них починається в березні і триває до кінця червня. Самка за допомогою клоаки поглинає сперматофори, підготовлені самцем. Через деякий час самка кладе ікринки, їх число – від 60 до 700. Через 7-20 днів виходять личинки, метаморфоз відбувається через 2 місяці. Деякі личинки можуть залишатися в такому вигляді на зиму.

Після закінчення періоду розмноження самці втрачають шлюбне вбрання. У природі вони після цього виходять на сушу. Живуть тритони до 28 років.

Американські “жителі”

Мармурова амбістома мешкає в країнах Північної Америки, де подібних тварин часто утримують у тераріумах. Вона спокійно ставиться до життя на землі, на відміну від інших своїх побратимів.

Зовні земноводне нагадує саламандру. У нього широка голова і маленькі очі, гладка шкіра, часто прикрашена яскравими плямами або смужками.

Дорослі амбістоми живуть на землі, ховаються під листям або розповзають у нори. Ці земноводні – одинаки. Харчуються безхребетними. Розмноження у цьому різновиді амбістом відбувається на землі, на відміну від інших видів, які розмножуються у воді. Самка один раз на рік кладе ікру і оберігає кладку, з якої виходять личинки.

Стрункі амфібії

Витонченими і стрункими тваринами є саламандри. Ці хвостаті амфібії налічують понад 200 видів. Вони підрозділюються на два сімейства:

Відрізняються представники цих сімейств тим, що в особин першої групи є легені, тварини можуть мешкати на землі і у воді. Представники другого сімейства живуть тільки у воді.

Всі саламандри володіють подовженим тілом і хвостом, маленькою головкою і мініатюрними лапками. Тіло їх покриває ніжна шкіра, за допомогою якої тварина дихає. У деяких саламандр на шкірі є залози, що виділяють отруйні речовини. Забарвлення тварин різноманітне, буває непоказним або дуже яскравим.

Найчастіше саламандр зустрічають у Північній Америці, але вони мешкають також у Європі та Азії. Більшість з них живуть у водоймах. Саламандри – одинаки. Їх активність припадає на темний час доби. Зиму більшість саламандр проводять у сплячці.

Їхньою їжею є слимаки, комахи, мокриці. Запліднення зовнішнє, як і у багатьох інших земноводних. Багато видів саламандр охороняються через обмежену кількість популяції.

Чудовисько із середньовічних історій

Європейський протей – земноводне з обмеженим ареалом проживання. Його знаходять у струмках і печерних озерах в Югославії і в Північній Італії.

У Середні віки протея вважали чудищем, що сповзає з надр землі і приносить нещастя.

Все своє життя тварина проводить у темряві при температурі не вище 10 градусів. Це водний представник виду, на суші він не мешкає. У нього є легені, але дихати ними він не може, тому на суші тварина гине.

У довжину протей виростає до 25-40 см. Тіло має червоно-рожеве забарвлення. Кінцівки маленького розміру, на голові розташовані жабри, хвіст короткий. Шкіра тонка, через неї просвічують внутрішні органи. Очі відрізняються малим розміром, можуть бути приховані під шкірою. Розвиток очей загальмовується на початкових стадіях, оскільки протей мешкає в темряві. Однак світло воно може сприймати, причому не тільки очима, а й шкірою, на якій знаходяться світлочутливі клітини.

Самці і самки не розрізняються. Самці відкладають сперматофори на своїй території, куди не пускають інших особин чоловічої статі. Самки живородячі. Всього відкладають 12-80 яєць, з яких два формуються, інші служать харчуванням для них. Личинки розвиваються протягом трьох місяців.

Особливості обладнання тераріуму

Останнім часом земноводні часто містяться в тераріумі. Зазвичай це робиться з метою наукового вивчення тварин. Але є й любителі, які розводять земноводних у домашніх умовах. Звичайно, утримання подібних вихованців вимагає дотримання певних правил.

Споруджуючи або купуючи тераріум, потрібно стежити за його міцністю, оскільки він буде піддаватися впливу гарячої води і дезінфікуючих засобів. Розмір ємності підбирається з урахуванням розмірів тварини. У ній не повинно бути прорізів і отворів, через які земноводне зможе виповзти назовні. Якісна вентиляція – це обов ‘язкова умова при оформленні тераріуму. Слід пам ‘ятати, що будь-який такий резервуар – це маленька ділянка природи, тому все в ній має бути оформлено відповідно до цієї мети.

У тераріумі забезпечують високий рівень вологості. Мешканці цього живого куточка вимагають уважного ставлення, систематичного харчування та виконання гігієнічних заходів. У цьому випадку можна сподіватися на успішне утримання подібних вихованців.

Отже, ми розглянули особливості хвостатих земноводних, нюанси їх життєдіяльності в природі, найбільш цікавих представників класу, загальні принципи утримання в домашніх умовах.