Анатомія людини

Череп, як було зазначено вище, розділяють на мозковий, або нейрочереп (neurocranium) і вісцеральний (viscerocranium).

Мозковий череп

У мозковому черепі (neur о cranium) міститься головний мозок. Його порожнина через великий отвір потиличної кістки сполучається з хребтовим каналом; за допомогою великої кількості отворів, каналів і розтворів, через які проходять судини й нерви, вона зв’язана з ділянкою шиї та багатьма порожнинами вісцерального черепа.

Місткість порожнини мозкового черепа у сучасної людини коливається в досить великих межах, що зовсім не свідчить про відмінності в ступені розумового розвитку людей. Середня місткість порожнини у чоловіків європейського походження становить 1450 см 3 , у жінок — 1350 см 3 .

У мозковому черепі розрізняють основу і склепіння. Межа між цими відділами з кожного боку проходить уздовж надочноямкового краю лобової кістки, лобово-виличного шва, підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки, далі горизонтально вздовж верхнього краю зовнішнього слухового отвору і через основу соскоподібного відростка уздовж верхньої каркової лінії до зовнішнього потиличного виступу.

Основу черепа (basis cranii) поділяють на внутрішню і зовнішню.

Внутрішню основу черепа (basis cranii interna) відповідно до відбитка рельєфу нижньої поверхні головного мозку ділять на передню, середню та задню черепні ямки (мал. 28).

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) містить лобові частки великого мозку; утворена очноямковою частиною лобової кістки, дірчастою пластинкою решітчастої кістки і малими крилами клиноподібної. Вона сполучається з порожниною носа через численні отвори дірчастої пластинки.

Середня черепна ямка (fossa cranii media) розташована позаду передньої і відділена від неї задніми краями малих крил клиноподібної кістки. Середній відділ ямки утворений верхньою поверхнею тіла клиноподібної кістки, де в заглибленні турецького сідла розташований гіпофіз. Бічні відділи середньої черепної ямки, в яких містяться скроневі частки великого мозку, утворені великими крилами клиноподібної кістки, передніми поверхнями кам’янистих частин і лускоподібними частинами скроневих кісток. Через canalis opticus і fissura orbitalis superior середня черепна ямка сполучається з очними ямками, за допомогою foramen rotundum — з крилопіднебінною, a foramen ovale і foramen spinosum — з підскроневою ямками. Між бічною поверхнею тіла клиноподібної кістки та верхівкою кам’янистої частини скроневої кістки в ділянці кожного бічного відділу середньої черепної ямки міститься рваний отвір (foramen lacerum), продовженням якого є кам’янисто-потиличний та клинокам’янистий розтвори, заповнені хрящем.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) відділена від середньої ямки верхніми краями кам’янистих частин скроневих кісток і спинкою турецького сідла. Утворена заднім відділом тіла клиноподібної кістки, задньою поверхнею кам’янистої частини скроневої та нижньозадніми відділами потиличної кісток. У цій ямці розміщуються мозочок, міст і середній мозок.

Задня черепна ямка сполучається з хребтовим каналом, а також з внутрішнім вухом (meatus acusticus internus; canaliculus cochleae), ділянкою шиї (foramen jugularae, canalis nervi hypoglossi).

Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) (мал. 29) може бути поділена на два відділи: передній і задній.

Передній відділ зовнішньої основи черепа складають коміркові відростки верхніх щелеп і кісткове піднебіння (palatum osseum), що є покрівлею порожнини рота і дном порожнини носа. Формується за рахунок двох піднебінних відростків (правого й лівого) верхньої щелепи і двох горизонтальних пластинок піднебінних кісток. У кістковому піднебінні є великий піднебінний (canalis palatinus major) і різцевий (canalis incisivus) канали, 1 — 2 малих піднебінних отвори (foramina palatina minora).

До складу заднього відділу зовнішньої основи черепа належать основна і бічна частини, луска (до верхньої каркової лінії) потиличної кістки; нижня поверхня кам’янистих частин, барабанна частина і нижній відділ лускової частини скроневих кісток; частина тіла і великих крил клиноподібної кістки. На передній межі містяться два великих овальних отвори — хоани, або задні носові отвори (choanae s. aperturae nasales posteriores), що ведуть до порожнини носа.

Майже в центрі заднього відділу зовнішньої основи черепа в горизонтальній площині міститься великий (потиличний) отвір. Таке розташування отвору з сучасних приматів має лише людина, що можна пояснити вертикальним положенням її тіла. У всіх сучасних мавп, як і в інших ссавців, великий отвір різко відсунутий і відкритий назад.

Рельєф заднього відділу зовнішньої основи черепа складний. Нижче згадуються найважливіші структурні елементи. На основній частині потиличної кістки видно глотковий горбок, до якого фіксується склепіння глотки. З обох боків великого отвору розташовані потиличні виростки, далі назовні й донизу різко виступають шилоподібні відростки, які є місцем прикріплення деяких м’язів, а попереду від них біля кожного (правого і лівого) яремного отвору помітно яремну ямку, де залягає цибулина однойменної вени. Ще далі назовні й назад розташовані завжди добре розвинуті у сучасної людини соскоподібні відростки, до яких прикріплюються груднинно-ключично-соскоподібні м’язи. Попереду і вгорі від соскоподібного відростка міститься зовнішній слуховий отвір. Нарешті, дещо позаду від великого отвору розташована велика шорстка поверхня, обмежена зверху верхньою карковою лінією, що є місцем фіксації каркової зв’язки і м’язів заднього відділу голови й шиї.

Задній відділ зовнішньої основи черепа пронизаний великою кількістю парних отворів (овальний, остистий, яремний, рваний), каналів (під’язиковий) і щілин (клинокам’яниста, кам’янисто-потилична). На нижній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки відкривається сонний канал, через який у порожнину черепа проходить внутрішня сонна артерія.

Склепіння черепа (calvaria) (мал. З0) утворене лускою лобової кістки, парною тім’яною кісткою, верхньою частиною луски потиличної кістки і парною лусковою частиною скроневої кістки. Усі ці кістки з’єднані між собою зубчастим швом (sutura serrata), за винятком тім’яно-скроневого сполучення (з обох боків). Шви склепіння черепа мають такі назви: між лобовою і тім’яними кістками — вінцевий шов (sutura coronalis) між тім’яними — стріловий (sutura sagittalis), між лускою потиличної кістки й тім’яними кістками — лямбдоподібний (sutura lambdoidea); лускова частина скроневої кістки з нижнім краєм тім’яної з’єднується лусковим швом (sutura squamosa).

Зовнішній вигляд склепіння черепа може бути різним, проте найчастіше своєю формою склепіння нагадує половину еліпсоїда, з боків схоже на дещо розширений і відкинутий назад напівовал, а якщо дивитися зверху — контур його не завжди правильний яйцеподібний.

Зовнішня поверхня склепіння черепа гладка й рівна (за винятком малопомітних скроневих ліній), що є однією з головних відмітних ознак черепа сучасної людини.

Кістки склепіння черепа — плоскі покривні й складаються з двох тонких кісткових (зовнішньої і внутрішньої) пластинок (lamina externa et interna), між якими розташований шар губчастої речовини — диплое (diploe). Всередині губчастої речовини кісток склепіння черепа проходять численні з’єднані між собою канали, що отворами відкриваються як на зовнішній, так і на внутрішній поверхнях склепіння. У цих каналах містяться венозні стовбури, які зливаються з венами зовнішніх покривів черепа, твердою оболонок) головного мозку і венозними пазухами.

На внутрішній поверхні склепіння видно численні пальцеві втиснення (відбитки звивин великого мозку) та багато розгалужених артеріальних і венозних борозен. По серединній лінії, починаючи від півнячого гребеня, через склепіння черепа тягнеться виразний лобовий гребінь, що переходить у борозну верхньої стрілової пазухи, яка прямує до внутрішнього потиличного виступу. По обидва боки розсіяні численні або в невеликих кількостях зернисті ямочки (foveolae granulates) — сліди випинання павутинної оболони головного мозку.

Особливий практичний інтерес становить внутрішня пластинка кісток склепіння черепа, названа стародавніми анатомами склоподібною (lamina vitrea). В разі травми черепа ця пластинка ламається частіше, ніж зовнішня. При цьому гострі краї пластинки можуть розрізати прилеглі до неї кровоносні судини, спричинюючи внутрішньочерепну кровотечу.

Вісцеральний череп

Вісцеральний череп (viscerocranium) складається з утворів, у яких розміщуються дуже важливі органи. Це очні ямки, порожнини носа й рота, скронева, підскронева і крилопіднебінна ямки.

Вісцеральний череп сформований також частинами кісток мозкового черепа: лобової, решітчастої, клиноподібної, скроневої, потиличної (основною частиною). Крім того, до складу вісцерального (лицевого) черепа входить леміш і перпендикулярна пластинка решітчастої кістки, верхня та нижня щелепи, що з’єднуються по серединній лінії, і п’ять пар окремих кісток (носові, сльозові, піднебінні, виличні і нижні носові раковини).

Очна ямка (orbita) (див. мал. 21) розташована безпосередньо під передньою ямкою черепа і є порожниною для органа зору. За формою очна ямка нагадує чотиристоронню піраміду, верхівка якої спрямована дозаду, усередину і догори, а основа — допереду, дещо назовні і донизу.

У порожнині очної ямки містяться очне яблуко, клітковина, фасції, м’язи очного яблука, сльозова залоза тощо. У кожній очній ямці розрізняють вхід і чотири стінки: верхню, нижню, присередню та бічну.

Вхід до очної ямки (aditus orbitalis) формує згори надочноямковий край лобової кістки, знизу — під очноямковий край верхньої щелепи і виличної кістки, з присереднього боку — сльозовий гребінь лобового відростка верхньої щелепи, збоку — краї лобового відростка виличної і виличного відростка лобової кісток.

Верхня стінка (paries superior) очної ямки утворена очноямковою частиною лобової кістки і малим крилом клиноподібної кістки. У бічному кутку цієї стінки розташована ямка сльозової залози.

Нижня стінка (paries inferior) (дно очної ямки) сформована очноямковою поверхнею тіла верхньої щелепи, ззаду — очноямковим відростком піднебінної кістки і частково очноямковою поверхнею виличної кістки. Тут іззаду наперед проходить підочноямкова борозна (див. мал. 23, а), яка спереду переходить у canalis infraorbitalis, що відкривається підочно-ямковим отвором на передній поверхні тіла верхньої щелепи.

Бічна стінка (paries lateralis) утворена очноямковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки і лобового відростка виличної кістки. На очноямковій поверхні виличної кістки є виличноочно-ямковий отвір, через який проходять виличні нерви її судини.

Присередня стінка (paries rnedialis) очної ямки має найскладнішу будову. Вона розташована парасагітально й утворена задньою ділянкою бічної поверхні лобового відростка верхньої щелепи, сльозовою кісткою, очноямковою пластинкою решітчастої кістки і невеликою ділянкою тіла клиноподібної кістки. На цій стінці сльозові гребені лобового відростка верхньої щелепи і сльозової кістки обмежують сльозову борозну, яка внизу переходить у ямку сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis), а далі — в нососльозовий канал (canalis nasolacrimal). На лобово-решітчастому шві розташовані передній і задній решітчасті отвори (foramen ethmoidale anterior et posterior).

Між верхньою і бічною стінками очної ямки міститься верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior), між бічною і нижньою — нижня (fissura orbitalis inferior), біля згіднього кутка присередньої стінки відкривається зоровий канал (canalis opticus). Таким чином, очна ямка з’єднується з порожниною носа, передньою та середньою черепною ямками й крилопіднебінною ямкою.

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) (див. мал. 22, 23) займає центральне положення між основою черепа зверху, порожниною рота знизу, очними ямками та верхньощелепними пазухами з боків і є кістковою основою початкового відділу дихальної системи та органа нюху. Кісткова носова порожнина ділиться кістковою перегородкою носа на дві, найчастіше нерівні, частини. Кісткова перегородка носа (septum nasi osseum) утворена нижньою частиною перпендикулярної пластинки решітчастої кістки, лемешем, носовими гребенями верхньої щелепи і піднебінної кістки.

У кожній половині кісткової носової порожнини розрізняють шість стінок: верхню, нижню, задню, передню, присередню й бічну.

Верхня стінка утворена носовою частиною лобової кістки, дірчастою пластинкою решітчастої кістки та вузьким переднім кантом передньої поверхні тіла клиноподібної кістки.

Задня стінка є лише на протязі верхньої третини. її утворює передня поверхня тіла клиноподібної кістки, а в двох нижніх третинах містяться хоаци, які з’єднують порожнину носа з порожниною глотки. Передня стінка обох половин порожнини носа обмежена зверху носовими кістками, нижче від яких розташований широкий грушоподібний отвір (apertura piriformis).

Присередньою стінкою для обох половин порожнини носа є кісткова перегородка носа.

Бічна стінка порожнини носа утворена носовою поверхнею тіла і лобовим відростком верхньої щелепи, сльозовою кісткою, решітчастою кісткою, носовою поверхнею перпендикулярної пластинки піднебінної кістки і присередньої пластинки крило-подібного відростка клиноподібної кістки. На бічній стінці є три носові раковини, що вільно звисають у порожнину носа. Над задньою частиною верхньої носової раковини розташований клинорешітчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis), в який відкривається клиноподібна пазуха.

Між носовими раковинами містяться три носових ходи (див. мал. 19).

Верхній носовий хід (meatus nasi superior) обмежений верхньою і середньою носовою раковиною; в нього відкриваються пазухи клиноподібної кістки і задні комірки решітчастого лабіринту.

Середній носовий хід (meatus nasi medius) обмежений середньою і нижньою носовими раковинами. Він довший і ширший, ніж верхній носовий хід, з’єднується з пазухами лобової кістки та верхньої щелепи, а також з передніми й середніми комірками решітчастого лабіринту.

Верхньощелепна пазуха (sinus mаxillaris) здається набагато вужчою внаслідок прилягання сусідніх кісток: знизу — верхньощелепного та решітчастого відростків нижньої носової раковини і гачкуватого відростка решітчастої кістки, ззаду — перпендикулярної пластинки піднебінної кістки. Гачкуватий відросток, що спускається зверху, ділить отвір верхньо-щелепної пазухи на два відділи — передньонижній і задньоверхній. Задньо-верхній відділ, розташований між великим решітчастим пухирцем (bulla ethmoidalis) і гачкуватим відростком, формує контури вихідного отвору верхньощелепної пазухи — півмісяцевого розтвору (hiatus semilunaris). Верхня, ширша частина цього розтвору містить решітчасту лійку (іпfundibulum ethmoidale), через отвір якої лобова пазуха сполучається з середнім носовим ходом. Розташований ззаду і трохи вище середньої носової раковини клино-піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) зв’язує крилопіднебінну ямку з середнім і верхнім носовими ходами.

Нижній носовий хід (meatus nasi inferior) розташований під нижньою носовою раковиною; у нього впадає нососльозовий канал (canalis nasolacrimal), що починається в очній ямці.

Простір між кістковою носовою перегородкою і носовими раковинами у вигляді вузької щілини називається спільним носовим ходом (meatus nasi communis). Він переходить за раковинами в дуже короткий носоглотковий хід (meatus nasopharyngeus), який відкривається в глотку.

Порожнина рота (cavitas oris) обмежена кістковими утворами, які формують верхню і передньобічні стінки її. Кісткове піднебіння — тверда основа верхньої стінки порожнини рота. Тіло і гілки нижньої щелепи, комірковий відросток верхньої щелепи й зуби, коміркова дуга нижньої щелепи й зуби утворюють передню і бічну кісткові стінки порожнини рота.

Нижньою стінкою порожнини рота є язик і м’язи, що утворюють дно порожнини, задньою — м’яке піднебіння, яке під час скорочення обмежує отвір — зів, через який порожнина рота сполучається з порожниною глотки.

Скронева і підскронева ямки. На бічній нормі черепа є заглиблення, розділені підскроневим гребенем клиноподібної кістки на скроневу (згори) і підскроневу (знизу) ямки.

Стінки скроневої ямки (fossa temporalis) утворені тім’яною, скроневою, клиноподібною і лобовою кістками зсередини, виличною дугою знизу, скроневою поверхнею виличної кістки спереду. Зовнішньої й задньої стінок немає. Ямка заповнена скроневим м’язом.

Підскронева ямка (fossa infratemporal) (див. мал. 29) є продовженням донизу скроневої ямки й займає простір нижче від підскроневого гребеня і виличної дуги. Вона вужча й коротша за скроневу, але має більший поперечний розмір.

Верхню стінку підскроневої ямки формує частина великого крила клиноподібної кістки нижче від підскроневого гребеня, присередню — бічна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Спереду ямка обмежена горбом верхньої щелепи й частково виличною кісткою, внизу вона не має кісткової стінки, ззовні прикрита гілкою нижньої щелепи.

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) (див. мал. 21) з кожного боку утворена спереду тілом верхньої щелепи, ззаду — крилоподібним відростком клиноподібної кістки, зверху — основою її великого крила, присередньо — перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки. Збоку крилопіднебінна ямка не має кісткової стінки і сполучається з підскроневою ямкою. Донизу стінки ямки звужуються й переходять у великий піднебінний канал (canalis palatinus major). У цій ямці проходять судини та нерви, в ній розташований парасимпатичний крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum).

Крилопіднебінна ямка через круглий отвір з’єднується з середньою ямкою черепа, через клинопіднебінний отвір — з порожниною носа, через нижню очноямкову щілину — з очною ямкою, великий піднебінний канал — з порожниною рота і через крилоподібний канал — із рваним отвором. Через круглий отвір з порожнини черепа до крилопіднебінної ямки проходить верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва), через нижню очноямкову щілину — підочноямковий нерв. Крилоподібний канал пронизує основу крилоподібного відростка. У ньому в складі великого кам’янистого нерва містятьсяпередвузлові парасимпатичні нервові волокна, що йдуть до крилопіднебінного вузла, а також післявузлові симпатичні волокна внутрішнього сонного сплетення — в складі глибокого кам’янистого нерва. Парасимпатичні й симпатичні волокна утворюють нерв крилоподібного каналу.

У разі перелому виличної кістки можуть ушкоджуватись гілки виличного нерва (виникає парестезія). Перелом дірчастої пластинки решітчастої кістки може супроводжуватись ринореєю — витіканням цереброспінальної рідини через ніс.

У випадках перелому присередньої стінки очної ямки можуть ушкоджуватись судини, що призводить до екзофтальму. Травмування нижньої стінки очної ямки спричинює випинання періорбітальної клітковини у верхньощелепну пазуху і енофтальм.

Ушкодження тонкої передньої стінки верхньощелепної пазухи може призвести до поранення гілок п. maxillaris, які йдуть до зубів верхньої щелепи у товщі стінки. При тяжких переломах кістки лицевого черепа можуть відділитися від мозкового; якщо вони змістяться назад, то може порушитися прохідність дихальних шляхів.

Дугоподібна форма нижньої щелепи під час її травмування сприяє виникненню подвійних переломів. Найчастіше переломи відбуваються в ділянці симфізу (до дворічного віку) і в зоні шийки нижньої щелепи. При цьому часто ушкоджується нижній комірковий нерв.

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ – АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Очень легко составить себѣ точное представленіе о формѣ костнаго лабиринта, пользуясь височною костью новорожденнаго, такъ какъ въ ней безъ труда можно выдѣлить изъ окружающей рыхлой костной массы болѣе плотную, большую костную оболочку, или костную капсулу лабиринта. На основаніи знакомства съ такимъ препаратомъ можно уже легко слѣдить за описаніемъ лабиринта взрослаго человѣка.

ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Лобова, тім’яна, потилична, решітчаста кістки.

Череп (cranium) побудований з окремих кісток, які з’єднані між собою (окрім нижньої щелепи і під’язикової кістки) за допомогою швів. У порожнинах черепа розміщені різні за походженням і функцією органи: головний мозок, органи зору, слуху і рівноваги, нюху і смаку; початкові відділи травної і дихальної систем. Череп забезпечує їм опору і захист. Череп поділяють на два відділи: мозковий і лицевий. У мозковому черепі (neurocranium) розміщений головний мозок. Лицевий череп, або вісцеральний череп (viscerocranium) утворює кісткову основу обличчя, початок травного і дихального шляхів, у ньому розташовані органи чуття. Мозковий череп дорослої людини за об’ємом у два рази більший за лицевий. Він утворений з непарних кісток – лобової, клиноподібної, потиличної, решітчастої та парних тім’яних і скроневих кісток. До кісток лицевого черепа належать такі парні кістки: носова, сльозова, вилична, верхня щелепа, піднебінна, нижня носова раковина, а також непарні кістки – леміш, нижня щелепа, яка за допомогою суглоба з’єднана з черепом, і під’язикова кістка.

Кістки мозкового черепа

Лобова кістка (os frontale) у дорослих людей непарна, бере участь в утворенні переднього відділу склепіння черепа і передньої черепної ямки. Лобова кістка складається з чотирьох частин: лобової луски, парної очноямкової і носової частин.

Лобова луска (squama frontalis) має опуклу зовнішню поверхню (facies externa) і ввігнуту внутрішню поверхню (facies interna). Унизу луску відокремлює від правої і лівої очноямкових частин парний надочноямковий край (margo supraorbitalis), у якому ближче до носової частини лобової кістки є надочноямкова вирізка (incisura supraorbitalis), а інколи – надочноямковий отвір (foramen supraorbitale). Через ці структури проходять надочноямкові артерія і нерв. У присередній ділянці надочноямкового краю помітне заглиблення – лобова вирізка (incisura frontalis), через яку проходять однойменні нерв і кровоносні судини. З боків надочноямкові краї закінчуються виличним відростком (processu zygomaticus), що з’єднується з виличною кісткою. Від виличного відростка догори і назад по поверхні луски проходить скронева лінія (linea temporalis) – місце прикріплення скроневої фасції, що покриває скроневий м’яз.

Трохи вище кожного надочноямкового краю видно опуклий валик – надбрівну дугу (arcus superciliaris), посередині між ними помітна гладка площина – надперенісся (glabella). Вище надбрівної дуги помітний лобовий горб (tuber frontale).

Внутрішня поверхня луски лобової кістки донизу переходить у горизонтально розташовані очноямкові частини. На внутрішній поверхні луски по серединній лінії йде борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), що донизу переходить у ло- бовий гребінь (crista frontalis). В основі гребеня роз- міщений сліпий отвір (foramen caecum), де закріплю- ється відросток твердої оболони головного мозку.

Зовнішній край лобової луски зазубрений, має такі відділи: зверху і з боків – тім’яний край (margo parietalis), що сполучається з тім’яними кістками, а знизу з двох боків – клиноподібний край (margo sphenoidalis), що з’єднується з великими крилами клиноподібної кістки.

Очноямкова частина (pars orbitalis) лобової кіст- ки парна, представлена тонкою пластинкою, що ле- жить горизонтально. Праву та ліву очноямкову частини відокремлює решітчаста вирізка (incisura ethmoidalis), в якій розташована дірчаста пластинка решітчастої кістки. На верхній – внутрішній поверх- ні (facies interna) очноямкових частин видні паль- цеподібні втиснення (impressiones digitatae) і мозкові випини (juga cerebralia). Нижня – очноямкова по-

верхня (facies orbitalis) гладка, увігнута, вона утво- рює верхню стінку очної ямки (орбіти). Біля бічного кута очноямкової частини міститься ямка сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), а поблизу надочно- ямкової вирізки невелика заглибина – блокова ямка (fovea trochlearis). Поруч з ямкою розташована неве- лика блокова ость (spina trochlearis), з якою зроста- ється хрящовий блок (trochlea) для сухожилка верхнього косого м’яза ока.

Носова частина (pars nasalis) лобової кістки має форму підкови. Розташовуючись між очноямковими частинами, вона обмежує попереду і з боків решіт- часту вирізку (incisura ethmoidalis). Передній відділ носової частини зазубрений, з’єднується з носови- ми кістками і лобовими відростками верхніх щелеп. По серединній лінії від носової частини донизу від- ходить гребінець, який закінчується гострою носо- вою остю (spina nasalis). Він бере участь в утворенні кісткової носової перегородки. Праворуч і ліворуч від гребінця є отвори лобової пазухи (aperturae sinus frontalis). Лобова пазуха (sinus frontalis) у дорослих людей має різну величину, містить повітря і розділена перегородкою лобових пазух (septum sinuum frontalium). У задніх відділах носової частини лобо- вої кістки є ямки, що прикривають собою відкриті догори комірки решітчастої кістки.

Потилична кістка (os occipitale) утворює задньонижній відділ мозкового черепа. У ній розрізняють основну частину, дві бічні частини і потиличну луску. Усі ці частини оточують великий отвір (foramen magnum), за допомогою якого порожнина черепа сполучається з хребтовим каналом.

Основна частина (pars basilaris) розташована перед великим отвором. У віці 18–20 років вона зростається з тілом клиноподібної кістки. Верхня поверхня основної частини увігнута й утворює схил (clivus). На бічних краях основної частини проходить борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris). На нижній поверхні основної частини посередині розташований глотковий горбок (tuberculum pharyngeum), до якого прикріплюється задня стінка глотки.

Бічна частина (pars lateralis) парна, розміщена збоку від великого отвору. Поступово розширюючись, вона переходить позаду в непарну потиличну луску. На нижній поверхні кожної бічної частини є добре виражений еліпсоїдної форми потиличний виросток (condylus occipitalis). Виростки своєю опуклою поверхнею зчленовуються з верхніми суглобовими поверхнями атланта. Через кожну бічну частину над виростком проходить канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi), у якому проходить під’язиковий нерв (XII черепний нерв). Відразу за потиличним виростком міститься виросткова ямка (fossa condylaris), на дні якої відкривається непостійний отвір – виростковий канал (canalis condylaris), у якому проходить виросткова випускна вена.

Збоку від потиличного виростка помітна яремна вирізка(incisura jugularis).Позадуцювирізкуобмежує спрямований догори яремний відросток (processus jugularis). На мозковій поверхні бічної частини проходить добре виражена борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).

Потилична луска (squama occipitalis) представлена широкою пластинкою з увігнутою внутрішньою поверхнею й опуклою зовнішньою. У центрі зовнішньої поверхні помітний зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa), від якого вниз по серединній лінії до заднього краю великого отвору проходить зовнішній потиличний гребінь (crista occipitalis externa). Від потиличного виступу вправо і вліво йде вигнута донизу верхня каркова лінія (linea nuchae superior). Паралельно до останньої приблизно на рівні середини зовнішнього потиличного гребеня від нього відходить в обидва боки нижня каркова лінія (linea nuchae inferior). Над зовнішнім потиличним виступом буває непостійна менш помітна найвища каркова лінія (linea nuchae suprema). Лінії і горби є місцями прикріплення потиличних м’язів і фасцій.

На внутрішній поверхні потиличної луски добре виражене хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis), утворене борознами, що поділяють мозкову поверхню потиличної луски на 4 ямки. У центрі хрестоподібного підвищення виражений внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna).

Від виступу праворуч і ліворуч йде борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), що переходить у борозну сигмоподібної пазухи. Догори від внутрішнього потиличного виступу відходить борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). Внутрішній потиличний виступ донизу звужується і продовжується у внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna), що досягає великого отвору. Зовнішній край потиличної луски зазубрений і має такі ділянки: зверху і з боків – ламбдоподібний край (margo lambdoideus), що сполучається з тім’яними кістками, і соскоподібний край (margo mastoideus), що з’єднується із скроневими кістками.

Тім’яна кістка (os parietale) парна. Тім’яні кістки утворюють верхньобоковий відділ склепіння черепа . Тім’яна кістка має вигляд чотирикутної пластинки з опуклою зовнішньою поверхнею (facies externa) і увігнутою внутрішньою поверхнею (facies interna). Для неї характерні чотири краї, три з яких зазубрені: передній лобовий край (margo frontalis) з’єднується з лобовою кісткою; задній потиличний край (margo occipitalis) сполучається з потиличною кісткою; верхній стріловий край (margo sagittalis) з’єднується з однойменною кісткою протилежного боку; нижній лусковий край (margo squamosus) косо зрізаний і сполучається з лусковою частиною скроневої кістки.

Відповідно є 4 кути: передньоверхній – лобовий кут (angulus frontalis); передньонижній – клиноподібний кут (angulus sphenoidalis); задньоверхній – потиличний кут (angulus occipitalis); задньонижній – соскоподібний кут (angulus mastoideus).

На зовнішній поверхні тім’яної кістки виступає тім’яний горб (tuber parietale), нижче якого помітні дві вигнуті лінії – верхня і нижня скроневі лінії (lineae temporаles superior et inferior). Від них починаються однойменні фасція і м’яз.

Рельєф внутрішньої поверхні тім’яної кістки утворений прилеглою до неї твердою оболоною головного мозку та її судинами. Так, уздовж верхнього краю тім’яної кістки йде борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). До цієї борозни, з’єднаної з однойменною борозною протилежного боку, прилягає верхня стрілова пазуха твердої мозкової оболони. У ділянці соскоподібного кута проходить борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). На внутрішній поверхні кістки помітні чисельні артеріальні борозни (sulci arteriosi) – сліди від оболонних артерій.

Решітчаста кістка (os ethmoidale) входить до складу переднього відділу основи черепа, а також лицевого його відділу, беручи участь в утворенні стінок орбіт і кісткової носової порожнини . У решітчастій кістці розрізняють горизонтально розташовану дірчасту пластинку, від якої по серединній лінії йде вниз перпендикулярна пластинка. З боків до дірчастої пластинки приєднуються решітчасті лабіринти, що ззовні закриті очноямковими пластинками.

Дірчаста пластинка (lamina cribrosa) розташована в решітчастій вирізці лобової кістки, бере участь в утворенні дна передньої черепної ямки і верхньої стінки кісткової порожнини носа. Пластинка має численні дірчасті отвори (foramina cribrosa), через які проходять у порожнину черепа нюхові нитки (I пара черепних нервів). Над дірчастою пластинкою по серединній лінії піднімається півнячий гребінь (crista galli). Спереду він продовжується в парний відросток – крило півнячого гребеня (ala cristae galli). Ці відростки разом з лобовою кісткою обмежують сліпий отвір (foramen caecum), у якому закріплюється відросток твердої оболони головного мозку.

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) має неправильну п’ятикутну форму, що продовжується вниз від півнячого гребеня і розташована у стріловій площині. Перпендикулярна пластинка утворює верхню частину кісткової носової перегородки у кістковій порожнині носа.

Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) – парне утворення, що складається з кісткових передніх, середніх і задніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales anteriores, mediaе et posteriores), які сполучаються між собою і з порожниною носа.

Решітчасті лабіринти розташовані по обидва боки від перпендикулярної пластинки і прикріплюються до кінців дірчастої пластинки. До присередньої стінки решітчастих лабіринтів прикріплені дві тонкі вигнуті кісткові пластинки – носові раковини, нижні краї яких вільно звисають в щілину між лабіринтом і перпендикулярною пластинкою. Зверху і позаду прикріплена верхня носова раковина (concha nasalis superior), нижче і трохи попереду від неї розміщена середня носова раковина (concha nasalis media). Іноді буває невелика третя раковина – найвища носова раковина (concha nasalis suprema). Між верхньою і середньою носовими раковинами проходить вузький верхній носовий хід (meatus nasi superior). Поміж середньою і нижньою носовими раковинами розташований середній носовий хід (meatus nasi medius).

Задній кінець середньої носової раковини має вигнутий донизу гачкуватий відросток (processus uncinatus), що на цілому черепі з’єднується з решітчастим відростком нижньої раковини. Позаду від гачкуватого відростка в середній носовий хід виступає решітчастий пухир (bulla ethmoidalis) лабіринту. Між цим пухирем і гачкуватим відростком є решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale). Через цю лійку лобова пазуха сполучається із середнім носовим ходом.

Бічна поверхня решітчастого лабіринту представлена гладкою тонкою очноямковою пластинкою (lamina orbitalis), що входить до складу присередньої стінки орбіти.

7.2: Череп

Череп (череп) – це скелетна структура голови, яка підтримує обличчя і захищає мозок. Він підрозділяється на лицьові кістки і корпус мозку, або склепіння черепа (рис. \(\PageIndex\) ). Лицьові кістки лежать в основі лицьових структур, утворюють порожнину носа, охоплюють очні яблука, підтримують зуби верхньої і нижньої щелеп. Закруглений корпус мозку оточує і захищає мозок і розміщує структури середнього та внутрішнього вуха.

У дорослої людини череп складається з 22 окремих кісток, 21 з яких нерухомі і об’єднані в єдину одиницю. 22-а кістка – нижня щелепа (нижня щелепа), яка є єдиною рухомою кісткою черепа.

Малюнок \(\PageIndex\) : Частини черепа. Череп складається з округлого корпусу мозку, в якому розміщені мозок та лицьові кістки, які утворюють верхню та нижню щелепи, ніс, орбіти та інші структури обличчя.

Перегляньте це відео, щоб переглянути обертовий і вибухнув череп, з кольоровими кодованими кістками. Яка кістка (жовта) розташована в центрі і з’єднується з більшістю інших кісток черепа?

Передній вид черепа

Передній череп складається з лицьових кісток і забезпечує кісткову підтримку очей і структур обличчя. У такому вигляді черепа переважають отвори орбіт і носової порожнини. Також видно верхню і нижню щелепи з відповідними зубами (рис. \(\PageIndex\) ).

Очниця – це кісткова розетка, в якій розміщується очне яблуко і м’язи, які рухають очне яблуко або відкривають верхню повіку. Верхній край передньої орбіти – надорбітальний край . Розташований поблизу середньої точки надорбітального краю невеликий отвір, зване надорбітальним отвором. Це передбачає проходження чуттєвого нерва до шкіри чола. Нижче орбіти знаходиться підглазничний отвір, який є точкою виникнення сенсорного нерва, який постачає передню грань нижче орбіти.

Малюнок \(\PageIndex\) : Передній вигляд черепа. Передній вигляд черепа показує кістки, які утворюють лоб, орбіти (очниці), порожнину носа, перегородку носа, верхню і нижню щелепи.

Усередині носової області черепа носова порожнина розділена навпіл носовою перегородкою. Верхня частина носової перегородки утворена перпендикулярної пластинкою етмовидної кістки, а нижня – вомерной кісткою. Кожна сторона носової порожнини має трикутну форму, з широким нижнім простором, яке звужується вище. При погляді в порожнину носа з передньої частини черепа видно дві кісткові пластинки, що виступають від кожної бічної стінки. Більша з них – нижня носова раковина, самостійна кістка черепа. Розташована трохи вище нижньої раковини середня носова раковина, що входить до складу етмоїдної кістки. Третя кісткова пластинка, також частина етмоїдної кістки, – це верхня носова раковина. Вона набагато менше і поза увагою, над середньою раковиною. Верхня носова раковина розташована якраз збоку до перпендикулярної пластинки, у верхній носовій порожнині.

Вид збоку черепа

Вид бічного черепа переважає великий округлий корпус мозку вгорі і верхня і нижня щелепи з зубами нижче (рис. \(\PageIndex\) ). Відокремлює ці ділянки міст кістки, який називається виличної дугою. Вилична дуга – це кісткова дуга збоку черепа, яка охоплює від області щоки до трохи вище вушного проходу. Утворюється стиком двох кісткових відростків: короткого переднього компонента, скроневого відростка виличної кістки (вилиці) і більш довгої задньої частини, виличного відростка скроневої кістки, що відходить вперед від скроневої кістки. Таким чином, скроневий відросток (спереду) і виличний відросток (ззаду) з’єднуються разом, як два кінці розвідного моста, утворюючи виличну дугу. Одна з основних м’язів, яка тягне нижню щелепу вгору під час укусу і жування, виникає з виличної дуги.

На бічній стороні корпусу мозку, вище рівня виличної дуги, знаходиться неглибоке простір, зване скроневою ямкою. Нижче рівня виличної дуги і глибоко до вертикальної частини нижньої щелепи знаходиться ще один простір під назвою підскроневої ямки. І скронева ямка, і підскронева ямка містять м’язи, які діють на нижню щелепу під час жування.

Малюнок \(\PageIndex\) : Вид черепа збоку. Бічний череп показує великий округлий корпус мозку, виличну дугу, а також верхню і нижню щелепи. Вилична дуга утворена спільно виличним відростком скроневої кістки і скроневим відростком виличної кістки. Неглибоке простір над виличної дугою – скронева ямка. Простір, що поступається виличної дузі і глибоко задньої нижньої щелепи, – це підскронева ямка.

Кістки головного мозку

Корпус мозку містить і захищає мозок. Внутрішній простір, яке практично повністю зайнято мозком, називається порожниною черепа. Ця порожнина обмежена зверху закругленою вершиною черепа, яка називається кальварією (тюбетейкой), і бічною і задньою сторонами черепа. Кістки, які утворюють верх і боки корпусу мозку, зазвичай називають «плоскими» кістками черепа.

Пол корпусу мозку називають основою черепа. Це складна область, яка змінюється по глибині і має численні отвори для проходження черепно-мозкових нервів, кровоносних судин, спинного мозку. Усередині черепа підстава підрозділяється на три великих простору, звані передня черепна ямка, середня черепна ямка і задня черепна ямка (fosa = «траншея або канава») (рис. \(\PageIndex\) ). Від переднього до заднього ямки збільшуються в глибину. Форма і глибина кожної ямки відповідає формі і розміру області мозку, в якій знаходиться кожна. Межі і отвори черепних ямок (сингулярні = ямки) будуть описані в більш пізньому розділі.

Малюнок \(\PageIndex\) : Черепні ямки. Кістки корпусу мозку оточують і захищають мозок, який займає порожнину черепа. Основа корпусу мозку, яка утворює підлогу черепної порожнини, підрозділяється на неглибоку передню черепну ямку, середню черепну ямку та глибоку задню черепну ямку.

Корпус мозку складається з восьми кісток. До них відносяться парні тім’яні і скроневі кістки, плюс непарні лобові, потиличні, клиновидні і етмоїдні кістки.

тім’яна кістка

Тім’яна кістка утворює більшу частину верхньої бічної сторони черепа (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Це парні кістки, при цьому права і ліва тім’яні кістки з’єднуються разом у верхній частині черепа. Кожна тім’яна кістка також обмежена спереду лобовою кісткою, поступається скроневою кісткою, а ззаду – потиличною кісткою.

Скронева кістка

Скронева кістка утворює нижню бічну сторону черепа (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Загальна мудрість свідчить, що скронева кістка (скронева = «час») так названа тому, що ця область голови (скроня) – це місце, де волосся зазвичай спочатку сивіє, що вказує на проходження часу.

Скронева кістка підрозділяється на кілька областей (рис. \(\PageIndex\) ). Сплющена, верхня частина – це плоскоклітинна частина скроневої кістки. Нижче цієї області і виступає спереду виличний відросток скроневої кістки, який утворює задню частину виличної дуги. Ззаду – соскоподібна частина скроневої кістки. Виступаючи нижче з цієї області, є великою видатністю, соскоподібним відростком , який служить місцем кріплення м’язів. Соскоподібний відросток легко відчувається збоку голови безпосередньо за мочкою вуха. На внутрішній частині черепа петрусна частина кожної скроневої кістки утворює виступаючий, діагонально орієнтований петрусовий гребінь в підлозі черепної порожнини. Розташовані всередині кожного петрового гребеня невеликі порожнини, в яких розміщені конструкції середнього і внутрішнього вух.

Малюнок \(\PageIndex\) : Скронева кістка.Бічний вид ізольованої скроневої кістки показує плоскоклітинну, соскоподібну та виличну частини скроневої кістки.

До важливих орієнтирів скроневої кістки, як показано на малюнку \(\PageIndex\) , відносяться наступні:

• Зовнішній акустичний прохід (вушний прохід) —це великий отвір на бічній стороні черепа, яке пов’язане з вухом.
• Внутрішній акустичний прохід —Цей отвір розташований всередині порожнини черепа, на медіальній стороні хребта петроуса. Він з’єднується з середніми і внутрішніми вушними порожнинами скроневої кістки.
• Нижньощелепна ямка —це глибоке поглиблення овальної форми, розташоване на зовнішній основі черепа, безпосередньо перед зовнішнім акустичним проходом. Нижня щелепа (нижня щелепа) з’єднується з черепом на цій ділянці як частина скронево-нижньощелепного суглоба, що дозволяє здійснювати рухи нижньої щелепи під час відкривання і закриття рота.
• Суглобовий горбок —гладкий хребет, розташований безпосередньо попереду нижньощелепної ямки. Як суглобовий горбок, так і нижньощелепна ямка сприяють скронево-нижньощелепному суглобу, суглобу, який забезпечує руху між скроневою кісткою черепа і нижньої щелепи.
• Шилоїдний відросток —Задня до нижньощелепної ямки на зовнішній основі черепа – це витягнута вниз кісткова проекція, звана шилоїдним відростком, названа так через його схожість зі стилусом (ручкою або письмовим інструментом). Ця структура служить місцем кріплення для декількох дрібних м’язів і для зв’язки, яка підтримує під’язикову кістку шиї. (Див. Також Малюнок \(\PageIndex\) )
• Стиломастоїдний отвір —Цей невеликий отвір розташований між шилоподібним відростком і соскоподібним відростком. Це точка виходу для черепного нерва, який постачає лицьові м’язи.
• Каротидний канал —Каротидний канал являє собою зигзагоподібний тунель, який забезпечує прохід через основу черепа для однієї з основних артерій, яка постачає мозок. Його вхід розташований на зовнішньому підставі черепа, передньомедіальний до шилоподібного відростка. Потім канал проходить передньомедіально в межах кісткової основи черепа, а потім повертається вгору до його виходу в підлогу середньої порожнини черепа, вище розривного отвору.

Лобова кістка

Лобова кістка – єдина кістка, яка утворює лоб. На його передній середній лінії, між бровами, є невелике поглиблення, яке називається глабелла (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Лобова кістка також утворює надорбітальний край очниці. Близько середини цього краю знаходиться надорбітальний отвір, отвір, що забезпечує прохід сенсорного нерва до чола. Лобова кістка потовщена трохи вище кожного надорбітального краю, утворюючи округлі гряди брів. Вони розташовані безпосередньо за бровами і різняться за розміром серед особин, хоча вони, як правило, більші у самців. Усередині черепної порожнини лобова кістка поширюється ззаду. Ця сплющена область утворює як дах очниці внизу, так і підлогу передньої черепної порожнини вище (див. Малюнок \(\PageIndex\) ).

потилична кістка

Потилична кістка – єдина кістка, яка утворює задній череп і заднє підставу порожнини черепа (рис. \(\PageIndex\) ; див. Також рис. \(\PageIndex\) ). На його зовнішній поверхні, у задньої середньої лінії, знаходиться невеликий виступ, званий зовнішнім потиличним виступом, який служить місцем кріплення зв’язки задньої шиї. Бічна по обидва боки від цієї шишки – це верхня ничова лінія (nuchal = «потилицю» або «задня шия»). Nuchal лінії являють собою найбільш верхню точку, в якій м’язи шиї прикріплюються до черепа, причому тільки шкіра голови покриває череп над цими лініями. На підставі черепа потилична кістка містить великий отвір отвору magnum , що дозволяє проходити спинний мозок у міру виходу з черепа. По обидва боки від отвору magnum розташований овальний потиличний виросток. Ці виростки утворюють суглоби з першим шийним хребцем і таким чином підтримують череп зверху хребетного стовпа.

Малюнок \(\PageIndex\) : Задній вид черепа. Цей вид заднього черепа показує місця кріплення м’язів і суглобів, які підтримують череп.

клиноподібна кістка

Клиноподібна кістка – єдина, складна кістка центрального черепа (рис. \(\PageIndex\) ). Вона служить «ключовим каменем» кістки, тому що з’єднується практично з кожною іншою кісткою черепа. Сфеноїд утворює більшу частину основи центрального черепа (див. Малюнок \(\PageIndex\) ), а також поширюється латерально, щоб сприяти бокам черепа (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Усередині черепної порожнини праве і ліве менші крила клиноподібної кістки , що нагадують крила літаючої птиці, утворюють губу видатного хребта, який позначає межу між передньою і середньою черепними ямками. Sella turcica («турецьке сідло») розташовується на середній лінії середньої черепної ямки. Ця кісткова область клиноподібної кістки названа за схожість з кінськими сідлами, якими користувалися турки-османи, з високою спинкою і високим фронтом. Округле поглиблення в підлозі sella turcica – це гіпофізарна (гіпофізарна) ямка, в якій розміщена гіпофізарна (гіпофізарна) залоза розміром з горошину. Великі крила клиноподібної кістки простягаються латерально в обидві сторони від sella turcica, де вони утворюють передню підлогу середньої черепної ямки. Велике крило найкраще видно на зовнішній стороні бічного черепа, де воно утворює прямокутну область безпосередньо перед плоскоклітинної частини скроневої кістки.

На нижньому аспекті черепа кожна половина клиноподібної кістки утворює дві тонкі вертикально орієнтовані кісткові пластинки. Це медіальна крилоподібна пластинка і латеральна крилоподібна пластинка (крилоподібна = «крилоподібна»). Права і ліва медіальні крилоподібні пластинки утворюють задню, бічні стінки порожнини носа. Дещо більші бічні крилоподібні пластинки служать місцями кріплення жувальних м’язів, які заповнюють підтемпоральний простір і діють на нижню щелепу.

Малюнок \(\PageIndex\) : клиноподібна кістка. Показана ізольовано в (а) верхньому і (б) задньому вигляді, клиноподібна кістка являє собою єдину середню кістку, яка утворює передні стінки і підлогу середньої черепної ямки. Має пару менших крил і пару великих крил. Sella turcica оточує гіпофізарну ямку. Виступають вниз медіальні і латеральні крилоподібні пластинки. Сфеноїд має множинні отвори для проходження нервів і кровоносних судин, включаючи зоровий канал, верхню орбітальну тріщину, ротонд отвору, овальний отвір та spinosum foramen.

Етмоїдна кістка

Етмоїдна кістка являє собою єдину серединну кістку, яка утворює покрівлю і бічні стінки верхньої носової порожнини, верхню частину носової перегородки, і сприяє медіальній стінці очниці \(\PageIndex\) (рис \(\PageIndex\) . На внутрішній частині черепа етмоїд також утворює ділянку підлоги передньої черепної порожнини (див. Рис. \(\PageIndex\) ).

У межах носової порожнини перпендикулярна пластинка гратчастої кістки утворює верхню частину носової перегородки. Етмоїдна кістка також утворює бічні стінки верхньої носової порожнини. Від кожної бічної стінки відходять верхні носові раковини і середні носові раковини, які представляють собою тонкі вигнуті виступи, що йдуть в порожнину носа (рис. \(\PageIndex\) ).

У порожнині черепа етмоїдна кістка утворює невелику ділянку на середній лінії в підлозі передньої черепної ямки. Ця область також утворює вузький дах нижньої порожнини носа. Ця частина етмоїдної кістки складається з двох частин, crista galli і крижовидних пластин. Crista galli («гребінець півня або гребінь») являє собою невелику вгору кісткову проекцію, розташовану на середній лінії. Він функціонує як передня точка кріплення для одного з покривних шарів мозку. По обидва боки від crista galli знаходиться крибриформна пластина (cribrum = «сито»), невелика, сплющена ділянка з численними дрібними отворами, що називаються нюховою фораміною. Дрібні нервові гілки від нюхових ділянок носової порожнини проходять через ці отвори для входу в мозок.

Бічні ділянки етмоїдної кістки розташовані між очницею і верхньою порожниною носа, і таким чином утворюють латеральну стінку носової порожнини і ділянку медіальної стінки очниці. Усередині цієї ділянки етмовидной кістки знаходяться кілька невеликих, наповнених повітрям просторів, які є частиною навколоносової синусової системи черепа.

Малюнок \(\PageIndex\) : Сагітальний розріз черепа. Цей вид середньої лінії сагітально розрізаного черепа показує носову перегородку. Малюнок \(\PageIndex\) : Етмоїдна кістка. Непарна етмоїдна кістка розташована на середній лінії всередині центрального черепа. Він має висхідну проекцію, crista galli, і низхідну проекцію, перпендикулярну пластинку, яка утворює верхню носову перегородку. Крибриформні пластини утворюють як дах носової порожнини, так і ділянку підлоги передньої черепної ямки. Латеральні сторони етмоїдної кістки утворюють латеральні стінки верхньої носової порожнини, частина медіальної стінки очниці, і породжують верхню і середню носові раковини. Етмоїдна кістка містить також етмоїдні повітряні клітини. Малюнок \(\PageIndex\) : Бічна стінка носової порожнини. Три носові раковини – це вигнуті кістки, які виступають від бічних стінок носової порожнини. Верхня носова раковина і середня носова раковина є частинами етмоїдної кістки. Нижня носова раковина є самостійною кісткою черепа.

Шви черепа

Шов – нерухомий суглоб між сусідніми кістками черепа. Вузька щілина між кістками заповнена щільною волокнистої сполучною тканиною, яка об’єднує кістки. Довгі шви, розташовані між кістками корпусу головного мозку, не прямі, а натомість слідують нерегулярним, щільно звивистих шляхах. Ці скручуються лінії служать для щільного блокування сусідніх кісток, тим самим додаючи сили черепу для захисту мозку.

Дві лінії швів, що спостерігаються на верхній частині черепа, – це корональні та сагітальні шви. Корональний шов проходить з боку в бік поперек черепа, в межах корональної площини перерізу (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Він приєднується до лобової кістки до правої і лівої тім’яних кісток. Сагітальний шов проходить ззаду від коронального шва, що проходить по середній лінії у верхній частині черепа в сагітальній площині розрізу (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Вона об’єднує праву і ліву тім’яні кістки. На задньому черепі сагітальний шов закінчується приєднанням лямбдоїдного шва. Лямбдоїдний шов поширюється вниз і латерально в обидві сторони від його з’єднання з сагітальним швом. Лямбдоїдний шов з’єднує потиличну кістку до правої і лівої тім’яної і скроневої кісток. Цей шов названий за його перевернуту форму «V», яка нагадує велику літерну версію грецької літери лямбда (λ). Плоскоклітинний шов розташовується на бічному черепі. Він об’єднує плоскоклітинний ділянку скроневої кістки з тім’яної кісткою (див. Малюнок \(\PageIndex\) ). На перетині чотирьох кісток знаходиться птеріон, невелика, капітально-Н-подібна область шовної лінії, яка об’єднує лобову кістку, тім’яну кістку, плоскоклітинну частину скроневої кістки та велике крило клиноподібної кістки. Це найслабша частина черепа. Птеріон розташований приблизно на дві ширини пальців вище виличної дуги і шириною великого пальця ззаду до висхідної частини виличної кістки.

Скелетна система

Головні та черепно-мозкові травми є основними причинами негайної смерті та інвалідності, при цьому кровотечі та інфекції як можливі додаткові ускладнення. За даними Центрів контролю та профілактики захворювань (2010), приблизно 30 відсотків усіх смертей, пов’язаних із травмами, у Сполучених Штатах спричинені травмами голови. Більшість травм голови пов’язані з падіннями. Найбільш поширені серед маленьких дітей (віком 0-4 років), підлітків (15-19 років), літніх людей (старше 65 років). Додаткові причини варіюються, але помітними серед них є автомобільні та мотоциклетні аварії.

Сильні удари по ділянці черепа головного мозку можуть спричинити переломи. Це може призвести до кровотечі всередині черепа з подальшою травмою мозку. Найбільш поширеним є лінійний перелом черепа, при якому лінії перелому випромінюють від точки удару. Інші типи переломів включають осколковий перелом, при якому кістка розбивається на кілька частин в місці удару, або вдавлений перелом, при якому переломилася кістка проштовхується всередину. При переломі (контрудару) кістка в місці удару не зламана, а замість цього відбувається перелом на протилежному боці черепа. Переломи потиличної кістки біля основи черепа можуть відбуватися таким чином, виробляючи базилярний перелом, який може пошкодити артерію, яка проходить через сонний канал.

Удар в бічну сторону голови може переломити кістки крила. Птеріон є важливим клінічним орієнтиром, оскільки розташований безпосередньо глибоко до нього на внутрішній стороні черепа є головною гілкою артерії, яка постачає череп і покриває шари мозку. Сильний удар по цій області може перелом кісток навколо крила. Якщо пошкоджена нижня артерія, кровотеча може спричинити утворення гематоми (збір крові) між мозком і внутрішньою частиною черепа. У міру накопичення крові вона буде тиснути на мозок. Симптоми, пов’язані з гематомою, можуть бути очевидні не відразу після травми, але якщо їх не лікувати, накопичення крові буде чинити все більший тиск на мозок і може призвести до смерті протягом декількох годин.

Перегляньте цю анімацію, щоб побачити, як удар по голові може спричинити перелом базилярної частини потиличної кістки на підставі черепа. Чому перелом базиліара може бути небезпечним для життя?

Лицьові кістки черепа

Лицьові кістки черепа утворюють верхню і нижню щелепи, ніс, порожнину носа і носову перегородку, очницю. Лицьові кістки включають 14 кісток, з шістьма парними кістками і двома непарними кістками. Парні кістки – це верхньощелепні, піднебінні, виличні, носові, слізні та нижні носові раковини. Непарні кістки – це кістки вомера і нижньої щелепи. Хоча класифікується з кістками головного мозку, етмоїдна кістка також сприяє носовій перегородці та стінкам носової порожнини та орбіти.

Верхньощелепна кістка

Верхньощелепна кістка, яку часто називають просто верхньою щелепою (множина = maxillae), є однією з пар, які разом утворюють верхню щелепу, більшу частину твердого піднебіння, медіальне дно очниці та бічну основу носа (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Вигнутий, нижній край верхньощелепної кістки, який утворює верхню щелепу і містить верхні зуби, є альвеолярним відростком верхньої щелепи (рис. \(\PageIndex\) ). Кожен зуб закріплений в глибокій лунці, яка називається альвеолою. На передній верхньої щелепи, трохи нижче орбіти, знаходиться підглазничний отвір. Це точка виходу для сенсорного нерва, який постачає ніс, верхню губу і передню щоку. На нижньому черепі видно піднебінний відросток від кожної верхньощелепної кістки, що з’єднується між собою на середній лінії, утворюючи передні три чверті твердого піднебіння (див. \(\PageIndex\) Рис. Тверде піднебіння – це кісткова пластинка, яка утворює дах рота і підлогу порожнини носа, розділяючи ротову і носову порожнини.

Малюнок \(\PageIndex\) : Верхньощелепна кістка. Верхньощелепна кістка утворює верхню щелепу і підтримує верхні зуби. Кожна верхня щелепа також утворює бічне дно кожної орбіти і більшість твердого піднебіння.

піднебінна кістка

Піднебінна кістка – одна з пари кісток неправильної форми, які вносять невеликі ділянки до бічних стінок носової порожнини і медіальної стінки кожної очниці. Найбільшою областю кожної з піднебінних кісток є горизонтальна пластинка. Пластинки з правої і лівої піднебінних кісток з’єднуються між собою на середній лінії, утворюючи задню чверть твердого піднебіння (див. Малюнок \(\PageIndex\) ). Таким чином, піднебінні кістки найкраще видно в нижньому вигляді черепа і твердого піднебіння.

Розщеплення губи і розщеплення піднебіння

Під час ембріонального розвитку права і ліва кістки верхньої щелепи об’єднуються на середній лінії, утворюючи верхню щелепу. У той же час м’язи і шкіра, що знаходяться над цими кістками, з’єднуються між собою, утворюючи верхню губу. Усередині рота піднебінні відростки кісток верхньої щелепи разом з горизонтальними пластинами правої і лівої піднебінних кісток з’єднуються між собою, утворюючи тверде піднебіння. Якщо в цих процесах розвитку виникає помилка, може призвести до вродженого дефекту розщеплення губи або ущелини піднебіння.

Ущелина губи – поширений дефект розвитку, який вражає приблизно 1:1000 пологів, більшість з яких чоловічі. Цей дефект передбачає часткове або повне відмова правої і лівої частини верхньої губи зростися, залишаючи щілину (щілину).

Більш важким пороку розвитку є ущелина піднебіння, яка вражає тверде піднебіння. Тверде піднебіння – це кісткова структура, яка відокремлює порожнину носа від ротової порожнини. Утворюється під час ембріонального розвитку шляхом злиття середньої лінії горизонтальних пластинок з правої і лівої піднебінних кісток і піднебінних відростків верхньощелепних кісток. Розщеплення піднебіння вражає приблизно 1:2500 пологів і частіше зустрічається у самок. Це є результатом невдачі двох половинок твердого піднебіння повністю зібратися і злитися на середній лінії, залишаючи таким чином проміжок між ними. Цей проміжок дозволяє здійснювати зв’язок між носовою і ротовою порожнинами. У важких випадках кісткова щілина триває в передню верхню щелепу, де альвеолярні відростки кісток верхньої щелепи також неправильно з’єднуються між собою над передніми зубами. Якщо це станеться, то також буде видно ущелина губи. Через зв’язок між ротовою та носовою порожнинами розщеплення піднебіння дуже ускладнює для немовляти вироблення смоктання, необхідного для годування, тим самим залишаючи дитину під загрозою недоїдання. Хірургічне відновлення потрібно для виправлення дефектів розщеплення піднебіння.

вилична кістка

Вилична кістка також відома як вилиця. Кожна з парних виличних кісток утворює значну частину бічної стінки очниці і латерально-нижніх країв переднього орбітального отвору (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Короткий скроневий відросток виличної кістки виступає ззаду, де утворює передню частину виличної дуги (див. Рис. \(\PageIndex\) ).

Носова кістка

Носова кістка – це одна з двох невеликих кісток, які зчленовуються (з’єднуються) між собою, утворюючи кісткову основу (міст) носа. Вони також підтримують хрящі, які утворюють бічні стінки носа (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Це кістки, які пошкоджуються при зламі носа.

слізна кістка

Кожна слізна кістка – це невелика прямокутна кістка, яка утворює передню, медіальну стінку очниці (див. \(\PageIndex\) Рис. \(\PageIndex\) Передня частина слізної кістки утворює неглибоке поглиблення, яке називається слізною ямкою, і відходить неповноцінно від цього – носослізний канал. Слізна рідина (сльози ока), яка служить для підтримки вологої поверхні ока, стікає в медіальному куточку ока в носослізний канал. Потім цей проток поширюється вниз, щоб відкрити в порожнину носа, позаду нижньої носової раковини. У носовій порожнині слізна рідина зазвичай стікає ззаду, але при посиленому потоці сліз через плач або подразнення очей деяка кількість рідини також буде стікати спереду, викликаючи тим самим нежить.

Нижня носова раковина

Права і ліва нижні носові раковини утворюють вигнуту кісткову пластину, яка виступає в простір носової порожнини від нижньої бічної стінки (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Нижня раковина є найбільшою з носових раковин і її легко помітити при погляді в передній отвір носової порожнини.

Вомер Кістка

Непарна вомерна кістка, яку часто називають просто вомер, має трикутну форму і утворює задне-нижню частину носової перегородки (див. Малюнок \(\PageIndex\) ). Вомер найкраще видно при погляді ззаду в задні отвори носової порожнини (див. Рис. \(\PageIndex\) ). У цьому поданні видно, що вомер утворює всю висоту носової перегородки. Набагато меншу частину вомера можна побачити і при погляді в передній отвір носової порожнини.

нижня щелепа

Нижня щелепа утворює нижню щелепу і є єдиною рухомою кісткою черепа. На момент народження нижня щелепа складається з парних правих і лівих кісток, але вони зливаються разом протягом першого року, утворюючи єдину U-подібну нижню щелепу дорослого черепа. Кожна сторона нижньої щелепи складається з горизонтального тіла і ззаду, вертикально орієнтованого рамуса нижньої щелепи (ramus = «гілка»). Зовнішній край нижньої щелепи, де тіло і рамус сходяться, називається кутом нижньої щелепи (рис. \(\PageIndex\) ).

Рамус з кожного боку нижньої щелепи має дві вгору кісткові виступи. Більш передня проекція – це сплющений короноїдний відросток нижньої щелепи, який забезпечує прикріплення однієї з кусючих м’язів. Задня проекція – це виростковий відросток нижньої щелепи, який увінчаний виростком овальної форми. Виросток нижньої щелепи зчленовується (з’єднується) з нижньощелепної ямкою і суглобовим горбком скроневої кістки. Разом ці зчленування утворюють скронево-нижньощелепний суглоб, що дозволяє відкривати і закривати рот (див. Малюнок \(\PageIndex\) ). Широка П-подібна крива, розташована між короноїдним і виростковим відростками, є нижньощелепної виїмкою.

До важливих орієнтирів для нижньої щелепи можна віднести наступне:

• Альвеолярний відросток нижньої щелепи —це верхня межа нижньої щелепи і служить для закріплення нижніх зубів.
• Психічний виступ —вперед проекція від нижнього краю передньої нижньої щелепи, яка утворює підборіддя (ментальний = «підборіддя»).
• Психічний отвір —Отвір, розташований з кожного боку передньо-бічної нижньої щелепи, який є місцем виходу сенсорного нерва, який постачає підборіддя.
• Мілогіоїдна лінія —Цей кістковий хребет простягається уздовж внутрішнього аспекту нижньощелепного тіла (див. Рис. \(\PageIndex\) ). М’яз, що утворює підлогу ротової порожнини, прикріплюється до мілохиоїдних лініях по обидва боки нижньої щелепи.
• Нижньощелепний отвір —Цей отвір розташований на медіальній стороні рамуса нижньої щелепи. Отвір веде в тунель, який проходить вниз по довжині нижньощелепного тіла. Сенсорний нерв і кровоносні судини, що постачають нижні зуби, входять в нижньощелепний отвір, а потім слідують за цим тунелем. Таким чином, щоб оніміти нижні зуби перед стоматологічними роботами, стоматолог повинен ввести анестезію в бічну стінку ротової порожнини в точці до того, де цей сенсорний нерв входить в нижньощелепний отвір.
• Лінгва —Цей невеликий клапоть кістки названий за його форму (lingula = «маленький язичок»). Розташовується він відразу поруч з нижньощелепним отвором, на медіальній стороні рамуса. Зв’язка, яка закріплює нижню щелепу під час відкриття та закриття рота, простягається вниз від основи черепа і прикріплюється до лінгви.

Орбіта

Очниця – це кісткова розетка, в якій розміщується очне яблуко і містить м’язи, які рухають очне яблуко або відкривають верхню повіку. Кожна орбіта конусоподібна, з вузькою задньою областю, яка розширюється до великого переднього отвору. Щоб захистити око, кісткові краю переднього отвору потовщені і кілька звужені. Медіальні стінки двох орбіт паралельні один одному, але кожна латеральна стінка розходиться від середньої лінії під кутом 45°. Ця розбіжність забезпечує більший бічний периферичний зір.

Стінки кожної орбіти включають вклади з семи кісток черепа (рис. \(\PageIndex\) ). Лобова кістка утворює дах, а вилична кістка утворює бічну стінку і бічну підлогу. Медіальна підлога в першу чергу утворена верхньою щелепою, з невеликим внеском з піднебінної кістки. Етмоїдна кістка і слізна кістка складають більшу частину медіальної стінки, а клиноподібна кістка утворює задню орбіту.

На задній вершині очниці знаходиться отвір зорового каналу, що дозволяє здійснювати прохід зорового нерва від сітківки до головного мозку. Бічним до цього є подовжена і неправильної форми верхня орбітальна тріщина, яка забезпечує прохід для артерії, яка постачає очне яблуко, сенсорні нерви та нерви, що постачають м’язи, що беруть участь у рухах очей.

Малюнок \(\PageIndex\) : Кістки орбіти. Сім кісток черепа сприяють стінкам очниці. Відкриттям в задню орбіту з порожнини черепа є зоровий канал і верхня орбітальна тріщина.

Носова перегородка і носові раковини

Перегородка носа складається як з кісткової, так і з хрящової складових (рис. \(\PageIndex\) ; див. Також рис. \(\PageIndex\) ). Верхня частина перегородки утворена перпендикулярної пластинкою гратчастої кістки. Нижній і задній відділи перегородки утворені трикутної форми вомерної кісткою. У передньому вигляді черепа перпендикулярна пластинка етмоїдної кістки легко помітна всередині носового отвору як верхня носова перегородка, але лише невелика частина вомера розглядається як нижня перегородка. Кращий огляд вомерної кістки видно при погляді в задню порожнину носа при нижньому вигляді черепа, де вомер утворює всю висоту носової перегородки. Передня носова перегородка утворена перегородковим хрящем – гнучкою пластинкою, яка заповнює щілину між перпендикулярної пластинкою етмоїдної і вомерной кісток. Цей хрящ також поширюється назовні в ніс, де відокремлює праву і ліву ніздрі. Перегородковий хрящ не зустрічається в сухому черепі.

До бічної стінки з кожного боку носової порожнини прикріплюються верхня, середня і нижня носові раковини (сингулярні = concha), які названі за їх положеннями (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Це кісткові пластинки, які згинаються вниз, коли вони проектуються в простір носової порожнини. Вони служать для завихрення надходить повітря, що допомагає зігріти і зволожити його до того, як повітря переміщається в ніжні повітряні мішечки легенів. Це також дозволяє слизу, що виділяється тканиною, що вистилає носову порожнину, захоплювати надходить пил, пилок, бактерії та віруси. Найбільша з раковин – нижня носова раковина, яка є самостійною кісткою черепа. Середня раковина і верхня раковина, яка є найменшою, обидва утворені етмоїдної кісткою. При погляді в переднє носове отвір черепа видно тільки нижню і середню раковину. Маленька верхня носова раковина добре захована над і позаду середньої раковини.

Малюнок \(\PageIndex\) : Перегородка носа. Носова перегородка утворена перпендикулярної пластинкою гратчастої кістки і сомерной кісткою. Перегородковий хрящ заповнює щілину між цими кістками і поширюється в ніс.

Черепні ямки

Усередині черепа дно черепної порожнини підрозділяється на три черепних ямки (прогалини), які збільшуються в глибину від передньої до задньої (див. Рис. \(\PageIndex\) , \(\PageIndex\) Рис. \(\PageIndex\) Оскільки мозок займає ці області, форма кожного відповідає формі областей мозку, які він містить. Кожна черепна ямка має передню і задню межі і розділена на середній лінії на праву і ліву області значною кістковою структурою або отвором.

Передня черепна ямка

Передня черепна ямка – сама передня і найдрібніша з трьох черепних ямок. Він перекриває орбіти і містить лобові частки мозку. Спереду передня ямка обмежена лобової кісткою, яка також утворює більшу частину підлоги для цього простору. Малі крила клиноподібної кістки утворюють виступаючий уступ, який позначає межу між передньою і середньою черепними ямками. Розташована в підлозі передньої черепної ямки на середній лінії знаходиться ділянка етмоїдної кістки, що складається з виступаючих вгору crista galli і в обидві сторони від цього крижоподібні пластинки.

Середня черепна ямка

Середня черепна ямка глибше і розташована ззаду від передньої ямки. Він простягається від менших крил клиноподібної кістки спереду, до петроусних хребтів (petrous частини скроневих кісток) ззаду. Великі діагонально розташовані хребти petrous надають середній черепній ямці форму метелика, роблячи її вузькою на середній лінії і широкою з боків. Скроневі частки мозку займають цю ямку. Середня черепна ямка розділена на середній лінії вгору кістковою видатністю sella turcica, частини клиноподібної кістки. Середня черепна ямка має кілька отворів для проходження кровоносних судин і черепних нервів (див. Рис. \(\PageIndex\) ).

Отвори в середній черепній ямці такі:

• Оптичний канал —це отвір розташовується в передньому бічному куті sella turcica. Вона передбачає проходження зорового нерва в очницю.
• Верхня орбітальна тріщина —Це велике, нерегулярне отвір в задню очницю розташоване на передній стінці середньої черепної ямки, латерально до зорового каналу і під виступаючим краєм меншого крила клиноподібної кістки. Нерви до очного яблука і пов’язані з ним м’язи, а сенсорні нерви до чола проходять через цей отвір.
• Foramen rotundum —Це округлий отвір (rotundum = «круглий») розташований в підлозі середньої черепної ямки, трохи поступається верхньої орбітальної тріщини. Це точка виходу для великого сенсорного нерва, який постачає щоку, ніс і верхні зуби.
• Овальний отвір середньої черепної ямки – це велике, овальне отвір в підлозі середньої черепної ямки забезпечує прохід для великого сенсорного нерва до бічної головки, щоки, підборіддя та нижніх зубів.
• Spinosum foramen —Цей невеликий отвір, розташований задньо-латерально до овального отвору, є точкою входу для важливої артерії, яка постачає покривні шари, що оточують мозок. Розгалуження цієї артерії утворює легко помітні борозенки на внутрішній поверхні черепа, і ці борозенки можна простежити до їх походження у spinosum foramen.
• Сонний канал —Це зигзагоподібний прохід, через який велика артерія до мозку потрапляє в череп. Вхід в сонний канал розташований на нижньому аспекті черепа, передньомедіальний до шилоїдного відростка (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Звідси канал проходить передньомедіально в межах кісткової основи черепа. Трохи вище розривного отвору сонний канал відкривається в середню порожнину черепа, біля задньо-латерального підстави селли тюрцики.
• lacerum foramen —Це неправильне отвір розташовується в основі черепа, відразу поступається виходу з сонного каналу. Цей отвір є артефактом сухого черепа, адже в житті він повністю заповнений хрящами. Всі отвори черепа, що забезпечують проходження нервів або кровоносних судин, мають гладкі краю; слово lacerum («рваний» або «рваний») говорить нам про те, що цей отвір має рвані краї і при цьому через нього нічого не проходить.

Задня черепна ямка

Задня черепна ямка є самим заднім і найглибшим відділом черепної порожнини. У ньому міститься мозочок головного мозку. Задня ямка обмежена спереду петроусовими хребтами, в той час як потилична кістка утворює підлогу і задню стінку. Він розділений на середній лінії великим отвором magnum («великий отвір»), отвором, що забезпечує проходження спинного мозку.

Розташований на медіальної стінці петроусового хребта в задній черепній ямці знаходиться внутрішній акустичний прохід (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Цей отвір передбачає проходження нерва від органів слуху і рівноваги внутрішнього вуха, і нерва, який постачає м’язи обличчя. Розташований у передньо-бічного краю отвору магнум отвору є підглосовий канал. Вони виникають на нижньому аспекті черепа біля основи потиличного виростка і забезпечують прохід важливого нерва до язика.

Відразу поступається внутрішньому акустичному проходу великий, неправильної форми яремний отвір (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Кілька черепних нервів з мозку виходять з черепа через цей отвір. Це також точка виходу через основу черепа для всієї венозної зворотної крові, що виходить з мозку. Венозні структури, які несуть кров всередині черепа, утворюють великі вигнуті борозенки на внутрішніх стінках задньої черепної ямки, які закінчуються у кожного яремного отвору.

Навколоносові пазухи

Навколоносові пазухи – це порожнисті, заповнені повітрям простору, розташовані всередині певних кісток черепа (рис. \(\PageIndex\) ). Всі пазухи повідомляються з порожниною носа (навколоносових = «поруч з носовою порожниною») і вистелені слизовою оболонкою носа. Вони служать для зменшення кісткової маси і тим самим полегшують череп, а також додають резонансу голосу. Ця друга особливість найбільш очевидна, коли у вас застуда або застій синусів. Вони спричиняють набряк слизової та надлишкове вироблення слизу, що може перешкоджати вузьким проходам між пазухами та порожниною носа, змушуючи ваш голос звучати по-різному для себе та інших. Ця закупорка також може дозволити пазухах наповнюватися рідиною, при цьому отриманий тиск викликає біль і дискомфорт.

Навколоносові пазухи названі на честь кістки черепа, яку займає кожна. Лобова пазуха розташовується трохи вище брів, в межах лобової кістки (див. Рис. \(\PageIndex\) ). Цей нерегулярний простір може бути розділений на середній лінії на двосторонні простори, або вони можуть бути злиті в єдиний синусовий простір. Лобова пазуха – сама передня з навколоносових пазух. Найбільша пазуха – верхньощелепна пазуха. Це парні і розташовані всередині правої і лівої верхньощелепних кісток, де вони займають область трохи нижче орбіт. Верхньощелепні пазухи найчастіше залучаються під час інфекцій пазух. Оскільки їх з’єднання з носовою порожниною розташоване високо на їх медіальній стінці, їх важко дренувати. Сфеноїдна пазуха – одиночна, середньолінійна пазуха. Він розташований всередині тіла клиноподібної кістки, якраз спереду і нижче sella turcica, тим самим роблячи її найбільш задньою з навколоносових пазух. Бічні аспекти етмоїдної кістки містять множинні невеликі прогалини, розділені дуже тонкими кістковими стінками. Кожне з цих просторів називається етмоїдної повітряною клітиною. Вони розташовані по обидва боки від етмоїдної кістки, між верхньою порожниною носа і медіальною орбітою, відразу за верхньою носовою раковиною.

Малюнок \(\PageIndex\) : Навколоносові пазухи. Навколоносові пазухи – це порожнисті, наповнені повітрям простори, названі на честь кістки черепа, яку кожен займає. Сама передня – лобова пазуха, розташована в лобовій кістці над бровами. Найбільшими є гайморові пазухи, розташовані в правій і лівій верхньощелепних кістках нижче орбіт. Самий задній – клиноподібна пазуха, розташована в тілі клиноподібної кістки, під sella turcica. Етмоїдні повітряні клітини являють собою множинні невеликі простори, розташовані в правій і лівій стороні етмоїдної кістки, між медіальною стінкою очниці і латеральною стінкою верхньої порожнини носа.

Під’язикова кістка

Під’язикова кістка – це самостійна кістка, яка не контактує з будь-якою іншою кісткою і, таким чином, не є частиною черепа (рис. \(\PageIndex\) ). Являє собою невелику П-подібну кістку, розташовану у верхній частині шиї біля рівня нижньої нижньої щелепи, причому кінчики «U» спрямовані ззаду. Під’язикова оболонка служить основою для мови вище, і прикріплюється до гортані внизу і глотці ззаду. Під’язикова частина утримується в положенні низкою дрібних м’язів, які прикріплюються до неї або зверху, або знизу. Ці м’язи діють для переміщення під’язикової оболонки вгору/вниз або вперед/назад. Рухи під’язикової оболонки координуються з рухами мови, гортані, глотки під час ковтання і розмови.

Малюнок \(\PageIndex\) : Під’язикова кістка. Під’язикова кістка розташовується у верхній частині шиї і не з’єднується з будь-якою іншою кісткою. Він забезпечує насадки для м’язів, які діють на мову, гортань, глотку.

Огляд глави

Череп складається з корпусу мозку і лицьових кісток. Корпус мозку оточує і захищає мозок, який займає черепну порожнину всередині черепа. Він складається з округлої кальварії і складного підстави. Корпус мозку утворений вісьмома кістками, парними тім’яними і скроневими кістками плюс непарними лобовими, потиличними, клиноподібними та етмоїдними кістками. Вузька щілина між кістками заповнена щільною волокнистої сполучною тканиною, яка об’єднує кістки. Сагітальний шов з’єднує праву і ліву тім’яні кістки. Корональний шов приєднує тім’яні кістки до лобової кістки, ламбовидний шов з’єднує їх з потиличною кісткою, а плоский шов приєднує їх до скроневої кістки.

Лицьові кістки підтримують лицьові структури і утворюють верхню і нижню щелепи. Вони складаються з 14 кісток, з парними верхньощелепними, піднебінними, виличними, носовими, слізними та нижніми раковинами кісток та непарними кістками вомерної та нижньої щелепи. Етмоїдна кістка також сприяє формуванню лицьових структур. Верхня щелепа утворює верхню щелепу, а нижня щелепа утворює нижню щелепу. Верхня щелепа також утворює більшу передню частину твердого піднебіння, яка завершується меншими піднебінними кістками, що утворюють задню частину твердого піднебіння.

Пол черепної порожнини збільшується в глибину спереду назад і ділиться на три черепні ямки. Передня черепна ямка розташована між лобовою кісткою і меншим крилом клиноподібної кістки. Невелика ділянка етмоїдної кістки, що складається з crista galli і крижовидних пластинок, розташовується на середній лінії цієї ямки. Середня черепна ямка простягається від меншого крила клиноподібної кістки до петроусового хребта (petrous частина скроневої кістки). Права і ліва сторони розділені на середній лінії sella turcica, яка оточує неглибоку гіпофізарну ямку. Отвори через череп в підлозі середньої ямки включають зоровий канал і верхню орбітальну тріщину, які відкриваються в задню очницю, ротондум отвору, овальний отвір і spinosum foramen, і вихід сонного каналу з його нижнім отвором. Глибока задня черепна ямка простягається від горбиного хребта до потиличної кістки. Отвори тут включають великий отвір magnum, плюс внутрішній акустичний прохід, яремний форамін та підглянцеві канали. Додаткові отвори, розташовані на зовнішньому підставі черепа, включають стиломастоподібний отвір і вхід в сонний канал.

Передній череп має орбіти, на яких розміщуються очні яблука та пов’язані з ними м’язи. Стінки очниці утворені вкладами з семи кісток: лобової, виличної, верхньощелепної, піднебінної, етмоїдної, слізної і клиноподібної. У верхньому краї орбіти розташований надорбітальний отвір, а нижче орбіти – підглазничний отвір. Нижня щелепа має два отвори, нижньощелепний отвір на внутрішній поверхні і психічний отвір на зовнішній поверхні біля підборіддя. Носові раковини – це кісткові виступи від бічних стінок носової порожнини. Велика нижня носова раковина є самостійною кісткою, в той час як середня і верхня раковини є частинами етмоїдної кістки. Носова перегородка утворена перпендикулярної пластинкою етмоїдної кістки, кісткою вомера і перегородковим хрящем. Навколоносові пазухи – це заповнені повітрям простору, розташовані в межах лобової, верхньощелепної, клиноподібної та етмоїдної кісток.

На латеральному черепі вилична дуга складається з двох частин, скроневого відростка виличної кістки спереду і виличного відростка скроневої кістки ззаду. Скронева ямка – це неглибоке простір, розташоване на бічному черепі вище рівня виличної дуги. Підскронева ямка розташована нижче виличної дуги і глибоко до рамусу нижньої щелепи.

Під’язикова кістка розташовується у верхній частині шиї і не з’єднується з будь-якою іншою кісткою. Він утримується в положенні м’язами і служить для підтримки мови вгорі, гортані внизу, і глотки ззаду.

Інтерактивні запитання щодо посилань

Перегляньте це відео, щоб переглянути обертовий і вибухнув череп з кольоровими кістками. Яка кістка (жовта) розташована в центрі і з’єднується з більшістю інших кісток черепа?

Відповідь: клиноподібна кістка з’єднується з більшістю інших кісток черепа. Він розташований в центрі, де утворює ділянки округлої оболонки мозку і черепної основи.

Перегляньте цю анімацію, щоб побачити, як удар по голові може спричинити перелом базилярної частини потиличної кістки на підставі черепа. Чому перелом базиліара може бути небезпечним для життя?

Відповідь: Базилярний перелом може пошкодити артерію, що входить в череп, викликаючи кровотечу в головному мозку.

Переглянути питання

Питання: Що з нижчепереліченого є кістковим корпусом головного мозку?

А. тім’яна кістка

B. вилична кістка

С. верхньощелепна кістка

D. слізна кістка

В. Лямбдоїдний шов приєднується тім’яної кістки до ________.

А. лобова кістка

B. потилична кістка

C. інша тім’яна кістка

D. скронева кістка

Q. середня черепна ямка ________.

А. обмежений спереду петроусовим гребенем

Б. обмежений ззаду меншим крилом клиноподібної кістки.

С. ділиться по середній лінії невеликою ділянкою гратчастої кістки.

D. має ротонд отвору, овальний отвір та спінозумний отвір

Питання: придаткові пазухи носа – ________.

А. заповнені повітрям простори, знайдені лише у фронтальних, верхньощелепних, клиновидних та етмоїдних кістках

B. заповнені повітрям простори, знайдені в усіх кістках черепа

С. не з’єднаний з носовою порожниною

D. розділений по середній лінії носовою перегородкою

В. Частини клиноподібної кістки включають ________.

А. селла турецька

Б. плоска частина

Д. виличний відросток

В. Кісткові отвори черепа включають ________.

А. сонний канал, який розташовується в передній черепній ямці

Б. верхня орбітальна тріщина, яка розташована у верхнього краю передньої орбіти

C. психічний отвір, яке розташоване трохи нижче орбіти

Д. гіпоглосальний канал, який розташовується в задній черепній ямці

Питання критичного мислення

Питання: Визначте та перерахуйте кістки, які утворюють корпус мозку або підтримують структури обличчя.

А. Випадок мозку – це та частина черепа, яка оточує і захищає мозок. Він підрозділяється на округлу верхню частину черепа, звану кальварією, і підставу черепа. Є вісім кісток, які утворюють корпус мозку. Це парні тім’яні і скроневі кістки, плюс непарні лобові, потиличні, клиновидні і етмоїдні кістки. Лицьові кістки підтримують лицьові структури і утворюють верхню і нижню щелепи, порожнину носа, перегородку носа та орбіту. Є 14 лицьових кісток. Це парні верхньощелепні, піднебінні, виличні, носові, слізні та нижні носові раковини кістки, а також непарні вомерні та нижньощелепні кістки.

Питання: Визначте основні шви черепа, їх розташування та кістки, об’єднані кожним.

А. Корональний шов проходить поперек верхньої частини переднього черепа. Він об’єднує лобову кістку спереду з правою і лівою тім’яними кістками. Сагітальний шов проходить по середній лінії на верхній частині черепа. Вона об’єднує праву і ліву тім’яні кістки один з одним. Плоскоклітинний шов являє собою вигнутий шов, розташований на бічній стороні черепа. Він об’єднує плоскоклітинний ділянку скроневої кістки з тім’яної кісткою. Лямбдоїдний шов розташований на задньому черепі і має перевернуту V-подібну форму. Вона об’єднує потиличну кістку з правою і лівою тім’яними кістками.

Q. Опишіть передню, середню і задню черепні ямки та їх межі, і дайте середню лінію структури, яка ділить кожну на праву і ліву області.

А. Передня черепна ямка є найдрібнішою з трьох черепних ямок. Він простягається від лобової кістки спереду до меншого крила клиноподібної кістки ззаду. Він розділений на середній лінії crista galli і крибриформних пластинами етмоїдної кістки. Середня черепна ямка розташована в центральному черепі, і знаходиться глибше передньої ямки. Середня ямка простягається від малого крила клиноподібної кістки спереду до хребта петроуса ззаду. Він розділений на середній лінії sella turcica. Задня черепна ямка – найглибша ямка. Він простягається від горбиного хребта спереду до потиличної кістки ззаду. Великий отвір magnum розташований на середній лінії задньої ямки.

Q. Опишіть частини носової перегородки як в сухому, так і в живому черепі.

А. є дві кісткові частини носової перегородки в сухому черепі. Перпендикулярна пластинка етмоїдної кістки утворює верхню частину перегородки. Вомерная кістка утворює нижню і задню частини перегородки. У живому черепі перегородковий хрящ завершує перегородку, заповнюючи передню область між кістковими компонентами і поширюючись назовні в ніс.

Посилання

Центри з контролю та профілактики захворювань (США). Профілактика та боротьба з травмами: черепно-мозкова травма [Інтернет]. Атланта, Джорджія; [цитується 2013 березня 18]. Доступно за адресою: http://www.cdc.gov/traumaticbraininjury/statistics.html.

Глосарій

альвеолярний відросток нижньої щелепи верхня межа нижньої щелепи тіла, що містить нижні зуби альвеолярний відросток верхньої щелепи вигнутий, нижній край верхньої щелепи, який підтримує і закріплює верхні зуби кут нижньої щелепи закруглений кут, розташований на зовнішньому краї корпусу і перехресті рамуса передня черепна ямка найдрібніша і сама передня черепна ямка черепної основи, яка простягається від лобової кістки до меншого крила клиноподібної кістки суглобовий горбок гладкий хребет, розташований на нижньому черепі, безпосередньо перед нижньощелепної ямкою мозок випадок частина черепа, яка містить і захищає мозок, що складається з восьми кісток, які утворюють черепну основу і округлий верхній череп кальварія (також, тюбетейка) закруглена верхня частина черепа сонний канал зигзагоподібний тунель, що забезпечує прохід через підставу черепа для внутрішньої сонної артерії до головного мозку; починається передньомедіальний до шилоїдного відростка і закінчується в середній черепній порожнині, біля задньо-латеральної основи селли тюрцики виростковий відросток нижньої щелепи потовщена вгору проекція від заднього краю нижньої щелепи виростків овальний відросток, розташований у верхній частині виросткового відростка нижньої щелепи корональний шов суглоб, який об’єднує лобову кістку в праву і ліву тім’яні кістки поперек верхньої частини черепа короноїдний відросток нижньої щелепи сплющена вгору проекція від переднього краю нижньощелепного рамуса порожнину черепа внутрішній простір черепа, який розміщує мозок череп черепа крибриформна пластина невеликі, сплющені ділянки з численними дрібними отворами, розташованими по обидва боки від середньої лінії в підлозі передньої черепної ямки; утворені етмовидної кісткою Кріста Галлі невелика висхідна проекція, розташована на середній лінії в підлозі передньої черепної ямки; утворена етмовидної кісткою етмоїдний повітряний осередок одне з декількох невеликих, наповнених повітрям просторів, розташованих в межах бічних сторін етмоїдної кістки, між очницею і верхньою порожниною носа етмоїдна кістка непарна кістка, яка утворює дах і верхню, бічні стінки порожнини носа, ділянки підлоги передньої черепної ямки і медіальну стінку очниці, а також верхню частину носової перегородки зовнішній акустичний прохідний отвір вушної раковини, розташоване на бічній стороні черепа зовнішній потиличний виступ невелика шишка, розташована на середній лінії на задньому черепі лицьові кістки чотирнадцять кісток, які підтримують лицьові структури і утворюють верхню і нижню щелепи і тверде піднебіння розрив отвору неправильне відкриття в основі черепа, розташоване нижче виходу сонного каналу магнітний отвір великий отвір в потиличній кістці черепа, через яке виходить спинний мозок і хребетні артерії входять в черепну коробку овальний отвір середньої черепної ямки отвір овальної форми в підлозі середньої черепної ямки ротонд отвору круглий отвір в підлозі середньої черепної ямки, розташованої між верхньою орбітальної тріщиною і овальним отвором спінозний отвір невеликий отвір в підлозі середньої черепної ямки, розташованої збоку до овального отвору лобова кістка непарна кістка, яка утворює лоб, дах очниці та підлогу передньої черепної ямки лобова пазуха наповнений повітрям простір всередині лобової кістки; більшість передніх пазух носа глабелла невелике поглиблення лобової кістки, розташоване на середній лінії між бровами великі крила клиноподібної кістки бічні проекції клиноподібної кістки, що утворюють передню стінку середньої черепної ямки і область латерального черепа тверде піднебіння кісткова структура, що утворює дах рота і підлогу порожнини носа, утворену піднебінним відростком верхньощелепних кісток і горизонтальною пластинкою піднебінних кісток горизонтальна плита медіальне розширення від піднебінної кістки, що утворює задню чверть твердого піднебіння підглосальний канал парні отвори, які проходять спереду від передньо-бічних країв foramen magnum глибоко до потиличних виростків гіпофізарна (гіпофізарна) ямка неглибока депресія на вершині sella turcica, в якій розміщується гіпофіз (гіпофізарна) залоза нижня носова раковина одна з парних кісток, які виступають від бічних стінок носової порожнини, утворюючи найбільшу і нижчу з носових раковин підглазничний отвір отвір, розташоване на передньому черепі, нижче орбіти підскроневої ямки простір на бічній стороні черепа, нижче рівня виличної дуги і глибокий (медіальний) до рамуса нижньої щелепи внутрішній акустичний прохідний відкриття в петроус хребет, розташований на бічній стінці задньої черепної ямки яремний отвір отвір неправильної форми, розташоване в бічній підлозі задньої черепної порожнини слізна кістка парні кістки, які сприяють передньо-медіальній стінці кожної очниці слізна ямка неглибоке поглиблення в передньо-медіальної стінці очниці, утворене слізною кісткою, що дає початок носослізному каналу лямбдоїдний шов перевернутий V-подібний суглоб, який об’єднує потиличну кістку в праву і ліву тім’яні кістки на задньому черепі бічна крилоподібна пластина парні, сплющені кісткові проекції клиноподібної кістки, розташовані на нижньому черепі, латеральні до медіальної крилоподібної пластинки менші крила клиноподібної кістки бічні розширення клиноподібної кістки, що утворюють кісткову губу, що розділяє передню і середню черепні ямки лінгва невеликий клапоть кістки, розташований на внутрішній (медіальної) поверхні нижньощелепного рамуса, поруч з нижньощелепним отвором нижня щелепа непарна кістка, яка утворює кістку нижньої щелепи; єдина рухома кістка черепа нижньощелепний отвір отвір, розташоване на внутрішній (медіальній) поверхні нижньощелепного рамуса нижньощелепна ямка овальне поглиблення, розташоване на нижній поверхні черепа нижньощелепна виїмка велика П-подібна виїмка, розташована між виростком і короноїдним відростком нижньої щелепи соскоподібний відросток велика кісткова популярність на нижньому, бічному черепі, відразу за мочкою вуха верхньощелепна кістка (також, верхньощелепні) парні кістки, які утворюють верхню щелепу і передню частину твердого піднебіння гайморові пазухи заповнене повітрям простір, розташоване з кожною верхньощелепної кісткою; найбільший з придаткових пазух медіальна крилоподібна пластина парні, сплющені кісткові проекції клиноподібної кістки, розташовані на нижньому черепі медіальної до латеральної крилоподібної пластинки; утворюють задню частину носової порожнини, бічну стінку розумовий отвір отвір, розташоване на передньо-бічній стороні тіла нижньої щелепи психічний виступ нижній край передньої нижньої щелепи, який формує підборіддя середня черепна ямка центрально розташована черепна ямка, яка простягається від менших крил клиноподібної кістки до петроусного хребта середня носова раковина носові раковини, утворені гратчастої кісткою, яка розташована між верхньою і нижньою раковинами мілогіоїдна лінія кістковий хребет, розташований уздовж внутрішньої (медіальної) поверхні нижньощелепного тіла носова кістка парні кістки, що утворюють основу носа носова порожнина відкриття через череп для проходження повітря носові раковини вигнуті кісткові пластинки, які виступають з бічних стінок носової порожнини; включають верхню і середню носові раковини, які є частинами етмоїдної кістки, і незалежну нижню кістку носової раковини носова перегородка плоска, середньолінійна структура, яка ділить порожнину носа на половини, утворена перпендикулярною пластинкою етмоїдної кістки, вомерної кісткою та перегородковим хрящем носослізний канал прохід для дренування сліз, що поширюється вниз від медіально-передньої очниці в порожнину носа, закінчуючись позаду нижньої носової раковини потилична кістка непарна кістка, яка утворює задні відділи корпусу мозку і підставу черепа потиличний виросток парні, овальні кісткові ручки, розташовані на нижньому черепі, по обидва боки від отвору magnum оптичний канал отвір, що охоплює між середньою черепною ямкою і задньою орбітою орбіти кісткова розетка, яка містить очне яблуко та пов’язані з ними м’язи піднебінна кістка парні кістки, що утворюють задню чверть твердого піднебіння і невелику ділянку в підлозі очниці піднебінний процес медіальна проекція з верхньощелепної кістки, яка утворює передні три чверті твердого піднебіння навколоносових пазух порожнини всередині черепа, які з’єднані з раковинами, які служать для зігрівання та зволоження повітря, що надходить, виробляють слиз та полегшують вагу черепа; складаються з лобових, верхньощелепних, сфеноїдальних та етмоїдальних пазух тім’яна кістка парні кістки, що утворюють верхню, бічну сторони черепа перпендикулярна пластинка гратчастої кістки вниз, середня лінія розширення етмоїдної кістки, що утворює верхню частину носової перегородки Петрус-хребет petrous частина скроневої кістки, яка утворює великий трикутний гребінь в підлозі черепної порожнини, що розділяє середню і задню черепні ямки; розміщує середню і внутрішню структуру вуха задня черепна ямка найглибша і сама задня черепна ямка; простягається від горбиного хребта до потиличної кістки птеріон Н-подібна область шовного з’єднання, яка об’єднує лобову, тім’яну, скроневу та клиноподібну кістки на бічній стороні черепа Рамус нижньої щелепи вертикальна частина нижньої щелепи сагітальний шов суглоб, який об’єднує праву і ліву тім’яні кістки на середній лінії уздовж верхньої частини черепа селла турецька підвищена область клиноподібної кістки, розташована на середній лінії середньої черепної ямки перегородки хряща плоска хрящова структура, яка утворює передню частину носової перегородки клиноподібна кістка непарна кістка, яка утворює центральну основу черепа клиноподібна пазуха заповнене повітрям простір, розташоване всередині клиноподібної кістки; велика задня частина навколоносових пазух плоскоклітинний шов суглоб, який об’єднує тім’яну кістку з плоскоклітинної ділянки скроневої кістки на бічній стороні черепа стилоїдний процес вниз виступаючий, подовжений кістковий відросток, розташований на нижньому аспекті черепа стилосоподібний отвір отвір, розташований на нижньому черепі, між шилоподібним відростком і соскоподібним відростком верхня носова раковина найменша і найбільш верхньо розташована з носових раковин; утворена гратчастої кісткою вищий нухал лінія парні кісткові лінії на задньому черепі, що відходять латерально від зовнішнього потиличного виступу верхня орбітальна тріщина отвір неправильної форми між середньою черепною ямкою і задньою очницею надорбітальний отвір отвір, розташоване на передньому черепі, на верхньому краї очниці надорбітальний край вищий запас орбіти шов лінія з’єднання, при якій сусідні кістки черепа об’єднані фіброзною сполучною тканиною скронева кістка парні кістки, що утворюють бічні, нижні частини черепа, з плоскоклітинної, соскоподібної та петроусоподібної частинами скронева ямка неглибоке простір на бічній стороні черепа, вище рівня виличної дуги скроневий відросток виличної кістки коротке розширення від виличної кістки, що утворює передню частину виличної дуги вомер кістки непарна кістка, яка утворює нижню і задню частини носової перегородки вилична дуга подовжена, вільно стоїть дуга на латеральному черепі, утворена спереду скроневим відростком виличної кістки і ззаду виличним відростком скроневої кістки вилична кістка вилиці; парні кістки, які сприяють бічній очниці і передньої виличної дуги виличний відросток скроневої кістки розширення від скроневої кістки, що утворює задню частину виличної дуги

• Was this article helpful?
• Yes
• No

Recommended articles

1. Article type Section or Page License CC BY License Version 4.0 Show Page TOC No on Page
2. Tags
   1. alveolar process of the mandible
   2. alveolar process of the maxilla
   3. angle of the mandible
   4. anterior cranial fossa
   5. articular tubercle
   6. authorname:openstax
   7. brain case
   8. calvaria
   9. carotid canal
   10. condylar process of the mandible
   11. cranial cavity
   12. cranium
   13. cribriform plate
   14. crista galli
   15. ethmoid air cell
   16. external acoustic meatus
   17. external occipital protuberance
   18. facial bones
   19. foramen magnum
   20. foramen ovale of the middle cranial fossa
   21. foramen rotundum
   22. foramen spinosum
   23. frontal bone
   24. frontal sinus
   25. glabella
   26. greater wings of sphenoid bone
   27. hard palate
   28. horizontal plate
   29. hypoglossal canal
   30. hypophyseal (pituitary) fossa
   31. inferior nasal concha
   32. infraorbital foramen
   33. infratemporal fossa
   34. jugular foramen
   35. lacrimal bone
   36. lacrimal fossa
   37. lambdoid suture
   38. lateral pterygoid plate
   39. lesser wings of the sphenoid bone
   40. lingula
   41. mandible
   42. mandibular foramen
   43. mandibular fossa
   44. mandibular notch
   45. mastoid process
   46. maxillary bone
   47. maxillary sinus
   48. medial pterygoid plate
   49. mental foramen
   50. mental protuberance
   51. middle cranial fossa
   52. middle nasal concha
   53. mylohyoid line
   54. nasal cavity
   55. nasal conchae
   56. nasal septum
   57. nasolacrimal canal
   58. occipital bone
   59. occipital condyle
   60. palatine bone
   61. palatine process
   62. paranasal sinuses
   63. parietal bone
   64. perpendicular plate of the ethmoid bone
   65. petrous ridge
   66. program:openstax
   67. pterion
   68. ramus of the mandible
   69. sagittal suture
   70. sella turcica
   71. septal cartilage
   72. source@https://openstax.org/details/books/anatomy-and-physiology
   73. source[translate]-med-659
   74. sphenoid bone
   75. sphenoid sinus
   76. squamous suture
   77. styloid process
   78. stylomastoid foramen
   79. superior nuchal line
   80. superior orbital fissure
   81. supraorbital foramen
   82. supraorbital margin
   83. suture
   84. temporal bone
   85. temporal fossa
   86. temporal process of the zygomatic bone
   87. vomer bone
   88. zygomatic arch
   89. zygomatic bone
   90. zygomatic process of the temporal bone