Скільки літрів крові в людині, і яка крововтрата може стати небезпечною для життя?

Важливо розібратися в тому, скільки літрів крові в людині має бути. Це допоможе вчасно виявити критичний показник. При великих крововтратах в організмі починають запускатися процеси, що тягнуть за собою серйозні наслідки.

Зміст матеріалу

• Скільки літрів крові в людині в середньому?
• Даний показник варіюється. Його значення залежить від таких факторів:
• Однак важливо пам ‘ятати, що фактичний показник визначається дещо інакше. Цю цифру знаходять шляхом підсумовування таких значень:
• Обсяг крові у жінок
• Обсяг крові у чоловіків
• Обсяг крові у дитини
• Однак є усереднені норми, що використовуються для розрахунку даного показника:
• Обсяг крові при вагітності
• Обсяг крові змінюється таким чином:
• Скільки крові може втратити людина?
• Скільки крові можна втратити без наслідків?
• Кількісне зниження плазми і формених компонентів частіше відбувається при:
• У деяких випадках можуть проявлятися такі симптоми:
• При подібному стані спостерігається наступна клінічна картина:
• Небезпечна втрата крові для людини
• Такий стан супроводжується наступними симптомами:

Скільки літрів крові в людині в середньому?

Даний показник варіюється. Його значення залежить від таких факторів:

Те, скільки крові в людині має бути, визначають розрахунковим шляхом. У дорослої людини показник варіюється від 6% до 8% від ваги тіла. Виконати підрахунки не складе великої праці. Наприклад, для дорослого, важного 50 кг, обсяг крові в тілі людини при нормі 6% складе 3 л. Якщо ж для нього застосувати показник 8%, значення зміниться до 4 л. Реальний обсяг повинен знаходиться між цими двома значеннями, і в цьому випадку він буде рахуватися в нормі.

На практиці ж виявити, скільки крові в організмі людини знаходиться фактично, можна за допомогою контрастної речовини. Частіше для цього використовується колоїдний барвник, який є абсолютно безпечним для людини. Після того як контрастна речовина розподілиться по всіх судинах кровоносної системи, роблять забір біологічної рідини і за концентрацією барвника і основних її компонентів розраховують обсяг циркулюючої крові.

Однак важливо пам ‘ятати, що фактичний показник визначається дещо інакше. Цю цифру знаходять шляхом підсумовування таких значень:

• обсягу циркулюючої рідини;
• запасів депонованої крові (забезпечують викид при максимальних розумових або фізичних навантаженнях);
• об ‘єму елементів, що знаходиться в органах кроветворення (кістковому мозку);
• кількісного значення червоних кров ‘яних тілець, що руйнуються в селезінці, і лімфоцитів – в легенях.

Обсяг крові у жінок

У медичній практиці існує і ще один спосіб розрахунку значення біологічної рідини. Прийнято вважати, що в нормі кількість крові у жінок становить 60 мл на кг ваги. Завдяки цьому можна з легкістю виконати підрахунки. Для цього просто потрібно вагу тіла помножити на даний показник. Однак важливо пам ‘ятати, скільки літрів крові в людині може різнитися з фактичним значенням. Наприклад, цей показник зменшується під час менструального циклу.

Обсяг крові у чоловіків

Для представників сильної статі використовується норма 70 мл на кг ваги. Для прикладу, в організмі стокілограмового чоловіка циркулює 7 л життєво важливої рідини. Однак на практиці, скільки літрів крові у дорослої людини фактично, може відрізнятися від розрахункового значення. Таке відбувається, якщо чоловік регулярно приймає діуретики. Дані лікарські засоби значно скорочують обсяг циркулюючої рідини. Призначають діуретики при гіпертензії або інших проявах набряклого синдрому.

Обсяг крові у дитини

На різних етапах життя цей показник може різнитися. З цієї причини складно точно сказати, який обсяг циркулюючої крові ідеальний.

Однак є усереднені норми, що використовуються для розрахунку даного показника:

• у новонароджених – 14% від ваги;
• через пару місяців – 10,9% від маси тіла;
• у підлітковому віці – 7% -8%.

Обсяг крові при вагітності

Значення даного показника в період виношування малюка непостійне.

Обсяг крові змінюється таким чином:

• Перший триместр – 60 мл. Іншими словами, особливих змін не спостерігається.
• Другий і третій триместри – 75 мл. Бурхливими темпами розвивається і росте плід. Щоб одночасно забезпечувати потреби маленького чоловічка і вагітної жінки, в її організмі запускаються особливі процеси. Один з них – збільшення обсягу циркулюючої біологічної рідини.

Скільки крові може втратити людина?

Людський організм унікальний: в ньому закладені особливі механізми, які запускаються в стресових ситуаціях. Кровоносна система не є винятком з правил. В екстрених ситуаціях обсяг крові у людини може різко зрости за рахунок депонованих запасів. Однак при венозних або артеріальних кровотечах відбуваються сильні крововтрати. В результаті фактичний показник життєво важливої рідини досягає критичного значення.

Скільки крові можна втратити без наслідків?

Кількісне зниження плазми і формених компонентів частіше відбувається при:

• рясних виділеннях під час менструації;
• гемофілії;
• гемороїдальній кровотечі;
• виразка ЖКТ;
• носовій кровотечі;
• злоякісному новоутворенні.

Скільки крові можна втратити в кожному такому конкретному випадку, складно передбачити, оскільки одночасно до уваги потрібно взяти загальний стан людського організму. У медичній практиці прийнято вважати, що втрати, відсоток яких не перевищує 15% від загального обсягу циркулюючої біологічної рідини, є легкими. Частіше пацієнти переносять їх нормально.

У деяких випадках можуть проявлятися такі симптоми:

• частішання серцебиття;
• слабкість;
• незначне зменшення тиску.

Враховуючи, скільки літрів циркулюючої крові в людині, виділяють ще одну форму крововтрати. Мова йде про помірну. При ній фактичний обсяг біологічної рідини може зменшитися на 15% -30%. Однак і таке зниження не є критичним.

При подібному стані спостерігається наступна клінічна картина:

• сильна жага;
• слабкість;
• запаморочення;
• тахікардія;
• зменшення тиску;
• учнівське дихання.

Небезпечна втрата крові для людини

У медичній практиці встановлено критичне значення показника біологічної рідини. Небезпечна втрата крові виникає, коли циркулюючий обсяг скорочується на 40%.

Такий стан супроводжується наступними симптомами:

• порушенням дихання;
• гіпотензією;
• ціанозом;
• втратою свідомості;
• розвитком серцевої недостатності.

Доза опромінення – Допустима доза опромінення для людини в рентгенах, променева хвороба

Радіація присутній у всьому, що нас оточує – навіть в нашому власному тілі. Слабкий фон є у електроприладів, їжі, меблів.

Особливо висока ймовірність зустрітися з радіаційним випромінюванням при будівництві будівлі: багато цегляні вироби, інші будматеріали володіють підвищеним фоном, який створює речовина під назвою радон.

Радон потрапляє в атмосферу планети із земної кори і призводить до утворення природної радіації, яка безпечна для людини. Люди постійно отримують радіацію від сонця, ґрунту, води і їжі.

Серйозний ризик для здоров’я природна радіація лише в тому випадку, якщо фон накопичився в приміщенні в результаті тривалої відсутності провітрювання. Випари радону часто потрапляють в житлові приміщення з матеріалів стін або з землі, при випаровуванні підземних вод.

Однак відбувається таке дуже рідко, тому досить вживати профілактичні заходи (використовувати дозиметр, перевіряти продукти, провітрювати в будинку), щоб убезпечити себе від радіаційних проблем.

Дійсну небезпеку становлять ті радіоактивні елементи, які випромінюють фон з вини людини. Люди створюють атомні електростанції, концентрація радіоактивних речовин в яких набагато вище природного.

При техногенних катастрофах величезна кількість шкідливої ​​енергії вивільняється і завдає удар по здоров’ю живуть поруч з АЕС людей.

З діяльністю людини пов’язане й інше явище, яке посилює вплив радіації на живі організми – неправильна утилізація радіоактивних відходів.

Медичні апарати, використовувані для внутрішнього обстеження, теж створені людиною.

Ні. Хвильовий рівень радіаційного випромінювання не перевищує допустиму для людини норму.

Доза випромінювання вимірюється в декількох різних величинах: Бер, мЗв (мікрозівертах). Допустима норма може вимірюватися за весь період життя людини або за годину.

О першій годині максимально припустимо отримувати 0,5 мЗв. За все життя – 500-700 мЗв. Радіація накопичується в організмі, однак, якщо в годину було отримано не більше 0,5 одиниць, що не завдає ніякої шкоди здоров’ю.

Особи, схильні до онкологічних захворювань, можуть постраждати від дози випромінювання вище 0,2 мЗв на годину. КТ доза стандартного опромінення (її рівень див. Нижче) може становити загрозу для такої категорії людей.

Однак при необхідності дослідження можна замінити цю процедуру на більш безпечну. Наприклад, при МРТ сумарна кількість променевих випромінювань залишається в межах норми.

Доза опромінення при флюорографії становить від 0,150 до 0,250 мЗв за одну процедуру. Якщо поліклініка або лікарня погано обладнана, використовує стару техніку, доза може становити до 0,8 мЗв. Тому відвідувати потрібно тільки сучасні клініки.

Доза опромінення при КТ відрізняється від 1-2 мЗв (дослідження голови) до 6-11 (перевірка внутрішніх органів і грудної клітини). Незважаючи на те, що доза перевищує допустиму (0,5 мЗв), вона не представляє небезпеки для пацієнта, якщо той проходить обстеження не дуже часто.

Доза одержуваного опромінення при комп’ютерної томографії знижується, якщо процедура проводиться на новій апаратурі. Скільки мЗв випускає вона? У 2-10 разів менше старої.

Цифрова флюорографія найбільш безпечна. Опромінення при ній (на новітніх апаратах) всього 0,002 мЗв. На старих – до 0,060.

При мамографії доза радіації для людини не небезпечна. Ризикують тільки хворі, у яких онкології. При постійному мамографічному обстеженні виникає ризик раку грудей.

огляд

З усіх променевих методів діагностики тільки три: рентген (в тому числі, флюорографія), сцинтиграфія і комп’ютерна томографія, потенційно пов’язані з небезпечною радіацією – іонізуючим випромінюванням. Рентгенівські промені здатні розщеплювати молекули на складові частини, тому під їх дією можливе руйнування оболонок живих клітин, а також пошкодження нуклеїнових кислот ДНК і РНК.

Таким чином, шкідливий вплив жорсткої рентгенівської радіації пов’язане з руйнуванням клітин і їх загибеллю, а також пошкодженням генетичного коду і мутаціями. У звичайних клітинах мутації з часом можуть стати причиною ракового переродження, а в статевих клітинах – підвищують ймовірність вад у майбутнього покоління.

Шкідлива дія таких видів діагностики як МРТ і УЗД не доведено. Магнітно-резонансна томографія заснована на випромінюванні електромагнітних хвиль, а ультразвукові дослідження – на випущенні механічних коливань. Ні те ні інше не пов’язано з іонізуючою радіацією.

Іонізуюче опромінення особливо небезпечно для тканин організму, які інтенсивно оновлюються або ростуть. Тому в першу чергу від радіації страждають:

• кістковий мозок, де відбувається утворення клітин імунітету і крові,
• шкіра і слизові оболонки, в тому числі, шлунково-кишкового тракту,
• тканини плоду у вагітної жінки.

Особливо чутливі до опромінення діти різного віку, так як рівень обміну речовин і швидкість клітинного ділення у них набагато вище, ніж у дорослих. Діти постійно ростуть, що робить їх уразливими перед радіацією.

Разом з тим, рентгенівські методи діагностики: флюорографія, рентгенографія, рентгеноскопія, сцинтиграфія і комп’ютерна томографія широко використовуються в медицині. Деякі з нас підставляються під промені рентгенівського апарату за власною ініціативою: щоб не пропустити щось важливе і виявити незриму хвороба на самій ранній стадії.

Але найчастіше на променеву діагностику посилає лікар. Наприклад, ви приходите в поліклініку, щоб отримати направлення на оздоровчий масаж або довідку в басейн, а терапевт відправляє вас на флюорографію. Питається, до чого цей ризик? Чи можна якось виміряти «шкідливість» при рентгені і зіставити її з необхідністю такого дослідження?

Облік доз опромінення

Згідно із законом, кожне діагностичне дослідження, пов’язане з рентгенівським опроміненням, повинно бути зафіксовано в листі обліку дозових навантажень, який заповнює лікар-рентгенолог і вклеює в вашу амбулаторну карту. Якщо ви обстежуєте в лікарні, то ці цифри лікар повинен перенести в виписку.

На практиці цей закон мало хто дотримується. У кращому випадку ви зможете знайти дозу, якої вас опромінили, в ув’язненні до дослідження. У гіршому – взагалі ніколи не дізнаєтеся, скільки енергії отримали з незримими променями. Однак ваше повне право – вимагати від лікаря рентгенолога інформацію про те, скільки склала «ефективна доза опромінення» – саме так називається показник, за яким оцінюють шкоду від рентгена. Ефективна доза опромінення вимірюється в мілі або мікрозівертах – скорочено «мЗв» або «мкЗв».

Раніше дози випромінювання оцінювали за спеціальними таблицями, де були усереднені цифри. Тепер кожен сучасний рентгенівський апарат або комп’ютерний томограф мають вбудований дозиметр, який відразу після дослідження показує кількість зіверт, отриманих вами.

Доза випромінювання залежить від багатьох факторів: площі тіла, яку опромінювали, жорсткості рентгенівських променів, відстані до променевої трубки і, нарешті, технічних характеристик самого апарату, на якому проводилося дослідження. Ефективна доза, отримана при дослідженні однієї і тієї ж області тіла, наприклад, грудної клітини, може змінюватися в два і більше разів, тому постфактум підрахувати, скільки радіації ви отримали можна буде лише приблизно. Краще з’ясувати це відразу, не залишаючи кабінету.

Скільки ж разів можна робити флюорографію, рентген або КТ, щоб не завдати шкоди здоров’ю? Є думка, що всі ці дослідження безпечні. З іншого боку, вони не проводяться у вагітних і дітей. Як розібратися, що є правда, а що – міф?

Виявляється, допустимої дози опромінення для людини при проведенні медичної діагностики не існує навіть в офіційних документах МОЗ. Кількість зіверт підлягає суворому обліку тільки у працівників рентгенкабінетів, які день у день опромінюються за компанію з пацієнтами, незважаючи на всі заходи захисту.

Для них середньорічна навантаження не повинна перевищувати 20 мЗв, в окремі роки доза опромінення може скласти 50 мЗв, як виняток. Але навіть перевищення цього порога не говорить про те, що лікар почне світитися в темряві або у нього виростуть роги через мутацій. Ні, 20-50 мЗв – це лише межа, за якою підвищується ризик шкідливого впливу радіації на людину.

Небезпеки середньорічних доз менше цієї величини не вдалося підтвердити за багато років спостережень і досліджень. У той же час, чисто теоретично відомо, що діти і вагітні більш уразливі для рентгенівських променів. Тому їм рекомендується уникати опромінення на всякий випадок, все дослідження, пов’язані з рентгенівською радіацією, проводяться у них тільки за життєвими показаннями.

Небезпечна доза опромінення

Доза, за межами якої починається променева хвороба – пошкодження організму під дією радіації – становить для людини від 3 Зв. Вона більш ніж в 100 разів перевищує допустиму середньорічну для рентгенологів, а отримати її звичайній людині при медичній діагностиці просто неможливо.

Є наказ Міністерства охорони здоров’я, в якому введено обмеження по дозі опромінення для здорових людей в ході проведення профоглядів – це 1 мЗв на рік. Сюди входять зазвичай такі види діагностики як флюорографія і мамографія. Крім того, сказано, що забороняється вдаватися до рентгенівської діагностики для профілактики у вагітних і дітей, а також не можна використовувати як профілактичний дослідження рентгеноскопію і сцинтиграфію, як найбільш «важкі» в плані опромінення.

Кількість рентгенівських знімків і томограм має бути обмежена принципом суворої розумності. Тобто дослідження необхідно лише в тих випадках, коли відмова від нього заподіє більшої шкоди, ніж сама процедура. Наприклад, при запаленні легенів доводиться робити рентгенограму грудної клітини кожні 7-10 днів до повного одужання, щоб відстежити ефект від антибіотиків.

Відомо, що в номі на людину діє природний радіаційний фон. Це, перш за все, енергія сонця, а також випромінювання від надр землі, архітектурних споруд та інших об’єктів. Повне виключення дії іонізуючої радіації на живі організми призводить до уповільнення клітинного ділення і раннього старіння. І навпаки, малі дози радіації надають загальнозміцнюючу і лікувальну дію. На цьому заснований ефект відомої курортної процедури – радонових ванн.

В середньому людина одержує близько 2-3 мЗв природної радіації за рік. Для порівняння, при цифрової флюорографії ви отримаєте дозу, еквівалентну природному опроміненню за 7-8 днів в році. А, наприклад, політ на літаку дає в середньому 0,002 мЗв на годину, та ще робота сканера в зоні контролю 0,001 мЗв за один прохід, що еквівалентно дозі за 2 дні звичайному житті під сонцем.

Яке обстеження найнебезпечніше?

Людина, яка через генетичних особливостей чутливо реагує на випромінювання, може відчути погіршення самопочуття після процедур.

У числі симптомів передозування – нудота, запаморочення, блювота, порушення сну, втрата у вазі, непритомність, блідість шкірних покривів, надмірна пітливість.

Ці ознаки говорять ще не про онкологію, але вже є достатньою підставою для скасування досліджень. На скільки років точно буде потрібно відмовитися від обстежень, підкаже лікар.

В результаті постійного впливу хвиль людина може захворіти на променеву хворобу, яка відіб’ється на стані легких, нервової системи, шкіри.

Однак у медичній практиці випадків променевої хвороби, що виникла після КТ або рентгена, не зафіксовано. Максимальний ризик для пацієнта – це повільний розвиток онкології, яке може спровокувати рентгенографічний прилад.

Для порівняння «шкідливості» різних видів рентгенівської діагностики можна скористатися середніми показниками ефективних доз, наведених у таблиці. Це дані з методичних рекомендацій № 0100 / 1659-07-26, затверджених Росспоживнаглядом в 2007 році. З кожним роком техніка вдосконалюється і дозове навантаження під час досліджень вдається поступово зменшувати. Можливо в клініках, обладнаних новітніми апаратами, ви отримаєте меншу дозу опромінення.

Коли рентген, флюорографія та інші процедури становлять небезпеку

Рентгеноскопія може зашкодити здоров’ю, якщо проходити її частіше 2-3 разів на рік. Для отримання знімка в рентгенах дозування опромінення досить велика.

Викликати онкологію може 50 комп’ютерних процедур в рік (жодному пацієнтові стільки не призначають, однак постраждати можуть співробітники мед. Установ, які не дотримуються заходів безпеки).

При частому проходженні флюорографічного обстеження теж можуть з’явитися проблеми зі здоров’ям. Доза рентгенівського опромінення навіть нижче, ніж при флюорографії, тому потрібно ретельно стежити за тим, скільки мЗв надійшло в організм.

Небезпеки піддаються люди, які за медичними показаннями занадто часто проходять перевірки:

1. пацієнти після аварії;
2. люди з внутрішніми крововиливами (легені, черевна порожнина);
3. онкологічні хворі, які часто проходять рентгенографію;
4. спортсмени, у яких часто трапляються переломи;
5. особи з хронічними хворобами легень, які потребують частої ФЛГ.

Медичним працівникам потрібно повідомляти про кількість вже пройдених обстежень за останній рік, щоб вони допомогли уникнути перевищення.

Для цієї мети заводиться медкарта, в якій відслідковується дозування випромінювання за 365 днів. Якщо ліміт добігає кінця, людини переводять на більш безпечну процедуру або на новий пристрій, де фону майже немає. Тому не варто надмірно турбуватися про ризик онкології при частому проходженні процедур.

Як убезпечити себе від радіації

Щоб дози опромінення в квартирі або будинку залишалися в межах норми, власники повинні постійно провітрювати приміщення.

Невелике провітрювання повинно проводитися хоча б раз в день, а значна (коли вікно відкрите 1-3 години) – раз на тиждень. Тоді збережеться допустима доза опромінення для людини.

Також можна здійснити такі заходи профілактики:

1. Придбати дозиметр. Приладом слід перевіряти фрукти і овочі в магазині, рибу. При покупці будівельних матеріалів, меблів, речей для дому цей апарат теж ефективний, дозволяє визначити, скільки природних мЗв випускає матеріал. Не можна допускати, щоб в житлове приміщення потрапляли предмети з потужним радіаційним полем.
2. Перевіряти документацію будівельних компаній і робити перевірку партії матеріалів перед покупкою. У числі інших досліджень повинно бути зазначено успішне проходження дослідження на радіацію. Вимагати документи можна тільки у офіційних продавців, ринкові їх часто не мають. Тому і звертатися потрібно в великі перевірені компанії.

Щоб випромінювання не накопичувалося в організмі і не сягала понад 150 мЗв на рік (ризик онкології), потрібно намагатися уникати частого проходження рентгеноскопії і схожих процедур.

Замість рентгенівських знімків можна попросити про дослідження по типу УЗД. Дози опромінення при таких процедурах немає. Якщо пацієнт все ж піддається опроміненню, необхідна таблиця, де будуть враховуватися дозування мЗв за останній час.

Знання про радіаційний випромінюванні, представлені вище, допоможуть убезпечити себе і своїх близьких від онкологічних захворювань і небажаного опромінення. Використовуючи базові знання про радіацію, можна скоротити ризик пов’язаних з радіацією захворювань в кілька разів.