відділ СЕЛЕКЦІЇ ПЛОДОВИХ та ягідних КУЛЬТУР

селекція плодових і ягідних культур з використанням олігогенних донорів конкретних ознак (стійкість до хвороб, підвищена лежкоздатність плодів, високий вміст біологічно активних речовин в них, великоплідність, колоновидність сортів плодових тощо) з метою отримання сортів, придатних для вирощування за сучасними екологічно безпечними ресурсозберігальними технологіями;

проведення господарсько-біологічної і технологічної оцінки нових перспективних вітчизняних та інтродукованих сортів плодових, ягідних і малопоширених в культурі рослин у різних грунтово-кліматичних зонах;

забезпечення збереження, поповнення та оновлення генофонду плодових, ягідних, горіхоплідних, декоративних і малопоширених в культурі рослин за рахунок аборигенних видів і форм, а також нових сортів і гібридів – носіїв та донорів важливих біологічних і господарських ознак.

Основні досягнення:

створено нові та виділено серед інтродукованих стійкі до несприятливих біо- та абіотичних чинників довкілля сорти плодових, ягідних і горіхоплідних культур, плоди яких характеризуються високими смаковими і хіміко-технологічними властивостями, придатністю до тривалого зберігання та промислової переробки: нині понад 130 сортів плодових і ягідних культур селекції інституту і його дослідної мережі включено в Державний реєстр сортів рослин України;

розроблено методику осіннього прогнозування очікуваної інтенсивності цвітіння яблуні (Т.Є.Кондратенко), яка широко використовується в Україні, як основна складова моніторингу стану насаджень плодових культур у пізньоосінній та зимовий періоди;

видано монографію “Помологія. Яблуня”, де описано понад 500 сортів яблуні вітчизняної та зарубіжної селекції, а також понад 20 вегетативних підщеп цієї культури.

Пропозиції виробництву:

надання права на комерційне поширення сортів плодових і ягідних культур, власником чи підтримувачем яких є ІС НААН (укладання ліцензійних угод), у тому числі селекції інституту і його мережі:

• груша:Вижниця, Стрийська, Золотоворітська, Вересневе Дево, Оксамит, Яблунівська, Платонівська, Львівський сувенір;
• черешня:Китаївська чорна, Ніжність, Любава, Валерій Чкалов, Присадибна, Легенда Млієва, Аннушка, Василіса, Крупноплідна, Дар Млієва, Отрада;
• вишня:Богуславка, Ночка, Чудо-вишня, Встрєча, Ксенія;
• слива:Ненька, Волошка, Ода, Ренклод Карбишева, Угорка донецька рання, Пам’ять матері;
• алича:Генерал, Тетяна, Сонячний зайчик, Чарівна, Колоноподібна;
• абрикос:Поліський крупноплідний, Сяйво (Київський красень);
• персик:Київський ранній, Княжеградський, Княже золото, Віренея, Златодар, Редхавен;
• смородина чорна:Ювілейна Копаня, Софіївська, Вернісаж, Володимирська, Санюта, Оріана, Галактика, Дебют, Краса Львова, Мелодія, Муза, Козацька, Казкова;
• порічки:Святомихайлівська, Троїцька, Дарниця, Ласуня, Ватра, Росинка, Сніжанка;
• малина:Новокитаївська, Саня, Персея, Одарка, Феномен, Марія;
• аґрус:Неслухівський, Каменяр, Оксамит, Славута, Княжич, Сварог, Тясмин, Легінь, Елегант;
• суниця:Десна, Ольвія, Фестивальна ромашка, Русанівка, Присвята, Презент, Розана київська, Веселка, Геркулес, Янтарна, Атлантида;
• горіх грецький:Буковинська бомба, Буковинський 1, Дарунок Валентини, Федорівський, Недобоївський, Ярівський;
• фундук:Янтарний, Факел;
• калина:Янтарна, Мліївська;
• жимолость:Алісія, Спокуса;
• підщепи груші:ІС 2-10, ІС 4-6;
• слаборосла підщепа для черешні і вишні:Студениківська;

надання науково-практичних консультацій з добору оптимального породно-сортового складу насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних та малопоширених в культурі рослин.

Для довідок: e-mail: [email protected] – Василенко Вікторія Іванівна, зав. лабораторією, канд. с.-г. наук

Українським ягідникам у найближчі кілька років нові сорти суниці будуть недоступні

Внесення суниці до переліку культур, яким для української реєстрації нового сорту необхідно буде саме в Україні проводити сортову експертизу на відмінність, однорідність і стабільність, кардинально обмежить прогрес виробництва плодів суниці у спеціалізованих вітчизняних господарствах.

Рекомендуємо

У 2022 році ягідний сезон пройде під знаком невизначеності та високих цін — експерт

Садівники пропонують уряду виплачувати держпідтримку двічі на рік

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Укрсадпром».

«Принаймні у найближчі два роки нові сорти суниці садової стануть недоступні для вітчизняних виробників ягідної продукції, оскільки Міністерство аграрної політики та продовольства України своїм наказом №387 від 25 листопада 2021 року включило суницю до переліку культур, яким, для реєстрації нових сортів в Україні, потрібно протягом 2−3-х сезонів проводити перевірку на відмінність, однорідність і стабільність», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що до запровадження наказу №387 від 25 листопада 2021 року, Міністерство аграрної політики та продовольства приймало інформацію, надану заявником за результатами тестування нових сортів плодово-ягідних культур, включно з суницею садовою, якщо її виконано у країнах-членах міждержавного об’єднання UPOV (Union internationale pour la Protection des Obtentions Vegetales — Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин). Членство України у цьому міждержавному об’єднанні розпочалося 1995 року й триває понині.

«Для реєстрації та захисту нового сорту рослини заявник має довести, що сорт-кандидат є відмінним, однорідним і стабільним. Тобто, селекціонеру необхідно замовити та оплатити досить складну та тривалу експертизу, яка проводиться незалежним, акредитованим органом — спеціалізованою дослідною станцією. Для плодово-ягідних культур експертиза на відмінність, однорідність і стабільність триває від 2−3 (для суниці садової) до 4-х і більше років (для кущових ягідних та плодових культур). Як правило, країни-члени UPOV визнають експертизу, яку вже провів компетентний орган іншої країни-члена UPOV, і це значною пришвидшує вихід нових сортів на ринок», — пояснює Олег Босий, власник та керуючий партнер ТОВ «Фрутек».

За його словами, для реєстрації сортів плодово-ягідних культур в Україні заявнику також, ще донедавна, було достатньо подати інформацію про результати відповідного тестування та сплатити невеликий збір за обробку цієї інформації фахівцем Українського інституту експертизи сортів рослин.

«Так, за дорученням селекціонерів, ми надавали Інституту експертизи сортів рослин офіційний звіт про результати перевірки на відмінність, однорідність і стабільність, яка вже проводилася в Німеччині, Польщі чи Канаді (тобто, у країнах з подібним кліматом). За таких умов реєстрація нового сорту, з моменту подачі заявки до появи нового сорту в реєстрі, займала лише рік-півтора. Однак нещодавно, за невідомих причин і без попередження, міністерство включило суницю садову до списку культур, які мають проходити повторну перевірку на вітчизняних дослідних станціях. До цього в згаданому переліку були лише зернові та овочеві культури. Тобто сьогодні суниця садова є єдиною багаторічною культурою в цьому списку», — наголошує Босий.

Таким чином, у найближчі 3−4 роки вітчизняним фермерам потрібно буде забути про нові сорти суниці садової. Адже формально сорт допускається до обігу лише після завершення процесу його реєстрації, яка відтепер триватиме утричі довше, а кваліфікаційна експертиза сорту також коштуватиме селекціонеру значно дорожче.

«Імпортувати садивний матеріал нових сортів, які ще не внесені до реєстру, в Україну теж не дозволяється, тому очікуємо, що місце легальних імпортерів знову займуть контрабандисти. Зрозуміти причини такого ускладнення реєстрації для нових сортів найбільш поширеної в Україні ягідної культури — суниці садової, досить складно. Адже новий сорт у товарному ягідництві — це, як правило, вища продуктивність, товарність чи стійкість плантації до хвороб. Тобто, швидкий доступ до новітніх селекційних досягнень надає товаровиробникам ягід конкурентну перевагу на ринку, також і на експортному», — звертає увагу фахівець.

Для вітчизняних розсадників нововведення, яке ускладнює реєстрацію сортів суниці садової, є сумною новиною, адже після реєстрації сорт має пройти ще й ланцюжком розмноження, від вихідного та базового до сертифікованого матеріалу, і ці процеси додатково займуть ще щонайменше 2−3 сезони. Іншими словами, з моменту подачі заявки на реєстрацію сорту в Україні до пропозиції придбати сертифікований садивний матеріал цього сорту у вітчизняному розсаднику пройде щонайменше 6−8 років. Малоймовірно, що такі перспективи когось зацікавлять.

«Таке нововведення додасть роботи вітчизняним дослідним станціям. Та якщо врахувати, що в Україні відсутні фахівці з реальним досвідом проведення ВОС-експертизи суниці садової, а також відсутні необхідні для цього референтні колекції відомих сортів, 2−3 сезони повторного тестування можуть виявитися ще досить оптимістичним прогнозом очікування. Селекціонери з Великої Британії, США, Італії та інших країн, з якими ми працюємо, не готові до таких змін правил гри та, наразі, призупиняють реєстрацію в Україні своїх нових сортів», — підсумував керуючий партнер ТОВ «Фрутек».

Нагадаємо, у 2022 році Україна продовжила експорт яблука до Ефіопії.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .