День українського кіно: дата, історія, добірка фільмів

День українського кіно — це щорічне свято, яке традиційно відзначається кожну другу суботу вересня. У 2019 році День українського кіно святкуємо 14 вересня. Не зважаючи на те, що це професійне свято — відзначити його може кожен українець. Адже кіно — це мистецтво, яке здатне формувати національну свідомість, протистояти ворожій пропаганді та доносити правду через екрани. В останні декілька років кіноіндустрія в Україні стрімко розвивається, тож згадаємо, чого все почалось:

Історія українського кіно:

Відзначається свято, починаючи з 1996 року, та історія сягає набагато далі. Перший український фільм було знято у Харкові, ще у 1896 році Альфредом Федецьким. Там же, у Харкові, і відбувся перший сеанс кіно.

Інша знакова дата, котру варто відзначити, це 1928 рік — коли почала свою діяльність кінофабрика, яку сьогодні ми знаємо як кіностудію імені Довженка. Вже у 1930 році було знято повноцінний звуковий фільм із цікавою назвою “Симфонія Донбасу”.

Українська школа кіно виховала таки відомих людей як Довженка, Параджанова, Кавалерідзе, Ступку та багатьох інших. Тож нам дійсно є жим пишатись. Не зважаючи на те, що з часів прийняття незалежності в Україні кіноіндустрія знаходилась на досить низькому рівні, то зараз у неї, можна сказати, відкрилось друге дихання.

Як відзначається День українського кіно? Проводяться різні тематичні заходи, кінопокази, лекції, майстер-класи тощо. Ми ж пропонуємо кожному кіноману також відсвяткувати день вітчизняного кінематографу і переглянути хоча б один український фільм. Для цього — підготували для вас невеличку добірку на свій смак:

Нескорений, 2000 рік

Військова драма Олеся Янчука розповідає непросту історію видатної людини. Головнокомандувача УПА — Романа Шухевича. Як ми уже і так знаємо із історії — щасливого кінця в цьому фільмі чекати не варто. Проте цей фільм є унікальним, адже сьогодні тема УПА є “актуальною” і “популярною” для широкого загалу. Тоді ж, у “нульових”, це була одна з перших спроб крізь екран донести правду про події того часу.

Поводир, 2013 рік

Ця стрічка знята вже в часи нової сторінки українського кіно, що безперечно вплинуло на якість зйомки, декорацій та інших технічних характеристик. Історична драма “Поводир” розповідає про українських кобзарів і те, яка нелегка участь чекала на них у часи сталінських репресій. Не зважаючи на уже городу якість стрічки, головним критерієм успіху все ж стала сильна гра акторів, яка вразила усіх навіть за межами України.

Помаранчева Любов (Оранжлав), 2007 рік

Фільм не такий вже й новий і у ті часи, коли його знімали — був чи не найкращим зразком українського кіно. Режисер фільму — Алан Бадоєв, якого більшість сьогодні знає як режисера та ведучого “Орла и Решки”, передачі про подорожі.

Кінострічка заснована на історії двох закоханих молодих людей, які живуть у один із визначних часів в нашій історії — під час розпалу Помаранчевої революції. Звідси і незвична назва фільму. Тим, хто ще не бачив цього фільму, ми його радимо, як приклад того, що в Україні завжди було що подивитись.

Плем’я, 2014 рік

Унікальність цієї стрічки полягає у тому, що вона відзнята мовою глухонімих, а головні актори у ній — звичайні підлітки. Розповідає фільм про непросту долю молодих людей з інтернату для глухонімих. Кінострічка отримала безліч схвальних відгуків на Канському кінофестивалі, а один із найвідоміших глянців світу, американський журнал Rolling Stone, назвав його найпотужнішим (за впливом на глядачів) фільмом 2015 року.

Чорна рада, 2001 рік

Ще один історичний фільм, цього разу знятий за мотивами однойменного роману Пантелеймона Куліша. Раніше він складався із 9 серій, але згодом його скоротили більш ніж у двічі та помістили у одну повноцінну кінострічку.

Варто його подивитись, у першу чергу, через сильний акторський склад: Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Руслана Писанка — всі вони є гордістю українського кіно. Тож якщо ви вирішили обрати фільм за найкращим акторським складом — варто почати саме з Чорної Ради.

Лебедине озеро. Зона, 1989 рік

Драма Юрія Іллєнка, знята за сценарієм Сергія Параджанова. На Канському кінофестивалі цей фільм отримав Приз міжнародної асоціації кінокритиків і ще декілька міжнародних нагород. Окрім праці Іллєнка у цьому велика заслуга самого сценарію. Адже Паражданов на собі відчув, як це, бути репресованим радянською владою. Саме це дозволило йому створити такий незвичайний та водночас реалістичний сценарій фільму.

Кіборги, 2017 рік

Безперечно, найвідоміша кінострічка минулого року. Вона отримала однозначну прихильність усіх українських глядачів. Не тільки через якість зйомки чи гру акторів, а й через неймовірну актуальність. Адже фільм цей заснований на реальних подіях, і не з минулого століття, не з іншого кутка планети. А з тих подій, що відбуваються тут і зараз, свідками яких ми стали і які також пережили, як мінімум, серцем.

Назва походить від слова, яким почали називати захисників Донецького аеропорту. Найзапекліші бої там тривали із травня 2014 до кінця зими 2015. Кіборгами їх прозвали за ту нелюдську силу, відвагу і відданість своїй країні, яку вони проявили під час боїв. Фільм цей, мабуть, бачили вже всі, але якщо ви якимсь чином пропустили, то негайно виправляйте цю помилку!

12 старих фільмів, які знімали у Львові: перелік кінострічок

У далекому 1897 році у Львові було знято перший фільм — «У львівській кав’ярні» (W kawiarni lwowskej). З цього часу місто стало справжнім знімальним майданчиком і справжнім героєм багатьох кінематографічних шедеврів.

Ми спробували скласти рейтинг найвідоміших фільмів із тих сотень картин, що їх повністю або частково знімали у Львові.

Як же було шкода, що до ТОП-12 не можуть потрапити оскароносний «Список Шиндлера» Спілберга та знаменитий «Вогнем і мечем» Гофмана. В обох випадках режисери мали намір знімати свої стрічки у Львові, однак не отримали згоди місцевої влади.

Утім, і без цих шедеврів «фільмотека» міста Лева багата на відомі фільми.

Пропонуємо ТОП-12 в хронологічному порядку

1. «Буде краще»

Буде краще © Nitroblog – Nitrofilm

1936-го року Варшавське кінематографічне бюро «Фенікс» зняло у Львові музичний фільм «Буде краще» (Bкdzie lepiej). Саме у цій стрічці на великому екрані вперше з’явилися культові персонажі міжвoєнного Львова — веселі батяри Щепко (Казимир Ян Вайда) і Тонько (Генрик Фоґельфанґер).

Кадр з фільму “Іванна”. Львівськая цитадель © ArjLover.Net

1959 року режисер кіностудії ім. Довженка Віктор Івченко зняв у Львові фільм «Іванна», спрямований прoти Греко-католицької цeркви та Митрополита Андрея. Сьогодні цю талановиту aгітку дивитися гидкo. Однак свого часу «Іванна» був одним із лідерів рaдянського прокату.

Довкола фільму багато мiфів. Запевняють, що на початку 60-х років минулого століття Папа Римський Іван XXIII наклав на фільм aнафему. Достеменного підтвердження цього ми не знайшли. Однак беззаперечною правдою є те, що над учасниками фільму висіло якесь прoкляття.

Через кілька місяців після прем’єри під час чергових зйомок, вже будучи вaгітною, у пoлум’ї згoріла виконавиця головної ролі Інна Бурдученко. У фільмі «Іванна» її героїня зрікaється Бoга і зривaє з себе хрecтик.

Під тролейбусом зaгинув син художника-постановника Юзефова. За зaгадкових обставин пoмерла дружина оператора комбінованих зйомок Ілюшина. Раптово від нeвідомої хвoроби відійшлa донька автора сценарію Бєляєва. У режисера трaпився інфaркт. Загалом за короткий проміжок часу відійшлo семеро осіб, безпосередньо чи опосередковано причетних до прoклятого фільму.

3. «Майор Вихор»

Кадр з фільму «Майор Вихор». Площа Ринок © youtube.com

Трисерійна стрічка, знята 1967 року Євгеном Ташковим, присвячена подвигу українського-радянського розвідника Євгена Березняка. Завдяки йому було врятовано від запланованого гітлeрівцями знищeння Кракова.

Сценарій до фільму написав знаменитий Юліан Семенов. У головній ролі знявся Вадим Бероєв, дідусь популярного нині російського актора Єгора Бероєва. Цікаво, що Бероєв-старший — уродженець Львова, де відбувалася значна частина зйомок.

4. «Щит і меч»

Кадр з фільму «Щит і меч». Головний вокзал © youtube.com

Ще один культовий фільм про радянського рoзвідника було знято кіностудією «Мосфільм» у 1968 році. У дебютний рік фільм переглянуло 68 мільйонів глядачів.

Окрім захопливого сюжету, популярності фільму посприяла й гра цілої плеяди тодішніх зірок екрана: Станіслава Любшина, Олега Янковського, Володимира Басова, Алли Демідової, Юозаса Будрайтіса та інших.

Цікаво, що саме у Львові вже досвідчений на той час Басов познайомився з молодим Янковським. Зі спогадів В. Басова: «У Львові, в готельному кафе, я звернув увагу на юнака. Він сидів за столиком. Сказав асистенту: ось цей би чудово підійшов на роль Генріха. Але ж він, напевно, не актор. Виявилося, актор із Саратова, у Львові на гастролях».

Так завдяки Львову легендарний Олег Янковський потрапив на свою першу культову роль у кіно.

5. «Салют, Маріє!»

Призабута сьогодні драма, знята 1970-го року Йосифом Хейфіцем на «Ленфільмі», заслуговує на увагу насамперед через блискучу гру молодої Ади Роговцевої. За роль Марії вона отримала приз як найкраща кіноакторка на Московському міжнародному фестивалі та стала акторкою року в СРСР за версією журналу «Советский экран».

Можна з упевненістю сказати, що Львів, в якому того разу знімали Іспанію, став відправною точкою до великої кінематографічної слави Ади Роговцевої.

6. «Старики-розбійники»

Одну з найулюбленіших комедій радянських людей режисер Ельдар Рязанов і кіностудія «Мосфільм» зняли у 1971 році. Фільм, у якому знімалися Юрій Нікулін, Євген Євстигнєєв і… Львів, був приречений на успіх.

Особливо прискіпливі львів’яни, щоправда, трохи обурювалися: як то так, що за фільмом картинна галерея розміщена не на вулиці Стефаника, де їй належиться бути, а в Ратуші.

7. Д’Артаньян і три мушкетери

Д’Артаньян і три мушкетери

Легендарний мюзикл Георгія Юнгвальда-Хількевича за легендарним романом Александра Дюма було знято 1978 року.

Львів’яни досі переконані, що Львів у ролі Парижа виявився навіть кращим за оригінал.

8. «Чарівний голос Джельсоміно»

Одну з улюблених кіноказок дітей початку 80-х років минулого століття знімали у Львові й Одесі. Режисер фільму — Тамара Лісіціан. Вона ж писала і сценарій за відомою повістю Джанні Родарі «Джельсоміно в Країні брехунів».

У стрічці легко впізнавані площа Ринок, каплиця Боїмів, Аптека-музей та інші архітектурні перлини міста Лева.

9. «Версія полковника Зоріна»

Радянський повнометражний детективний художній фільм 1978 року, знятий режисером Андрієм Ладиніним. Третій і останній фільм трилогії про радянську мiліцію і полковника міліції Івана Сергійовича Зоріна з Всеволодом Санаєвим в головній ролі. Більшість зйомок проходило в місті Львів

10. «Рецепт її молодості»

Екранізація Євгеном Гінзбургом фантастичної повісті Карела Чапека «Засіб Макропулоса» вийшла на екрани 10 жовтня 1983 року.

Хоча критики невисоко оцінили фільм, його все ж таки варто переглядати через блискучий акторський ансамбль. Людмила Гурченко та Олександр Абдулов. Олег Борисов та Армен Джигарханян. Анатолій Ромашин ті Сергій Шакуров. Вони органічно вписали своїх героїв в атмосферу давнього Львова.

11. «Кармалюк»

«Кармелюк» — український радянський біографічний 5-серійний міні-серіал драма кіностудії ім. Олександра Довженка 1985 року, знятий режисером Григорієм Коханом.

Серіал оповідає історію ватажка українського селянського рyху на Поділлі в 1813—1835 років Устима Кармелюка.

Кріпaк Кармелюк вбивaє жoрстокого керуючого свого пана і біжить у ліси. Згодом він стає ватажком селянського пoвстання за свободу на території Поділля, проти пoміщиків і польської шляхти.

У фільмі є двохвилинний кадр співу Ігоря Білозіра.

12. «Як гартувалася сталь»

Гадаємо, мало хто бачив цей фільм. І, певно, ще менше людей розуміють, чому 20-серійну картину за мотивами відомого роману Миколи Островського китайці надумали знімати саме у Львові. Видно, так їм порадили партнери з кіностудії ім. Довженка.

Хай там як, але знятий частково у Львові в 1999 році серіал вже у 2000-му був визнаний найкращим китайським фільмом.

Тепер уявіть на хвильку, скільки глядачів побачило цю картину. Враховуючи ідеологічну спрямованість та населення Китаю.