Калина: вирощування в саду, обрізка, розмноження

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 червня 2016 🕒 20 хвилин 👀 49026 разів 💬 9 коментарів

• Посадка й догляд за калиною
• Кущі калини – опис
• Посадка калини
  • Коли садити калину
  • Посадка калини навесні
  • Посадка калини восени
  • Догляд за калиною навесні
  • Догляд за калиною влітку
  • Догляд за калиною восени
  • Обробка калини
  • Полив калини
  • Підживлення калини
  • Коли обрізати калину
  • Обрізування калини навесні
  • Обрізування калини восени
  • Як розмножувати калину
  • Розмноження калини насінням
  • Розмноження калини вертикальними відсадками
  • Розмноження калини живцями
  • Розмноження калини горизонтальними відсадками
  • Розмноження калини прикореневою паростю
  • Калина звичайна (Viburnum opulus)
  • Калина зморшкуватолиста (Viburnum rhytidophyllum)
  • Калина лавролиста (Viburnum tinus)
  • Калина гордовина (Viburnum lantana)
  • Корисні властивості калини
  • Калина – протипокази
  • Коментарі

  Калина (лат. Viburnum) належить до роду деревних квіткових рослин родини Адоксових, яких налічується понад 160 видів. Поширені представники цього роду в помірному поясі північної півкулі, а також в Андах, на Антильських островах і Мадагаскарі. Слов’янську назву рослина отримала, імовірно, через свої червоні, ніби розпечені ягоди, хоча інші науковці виводять це слово від слов’янського «мокра земля, болото, дра¬говина», бо калина – вологолюбна, поширена у болотистій місцевості. У слов’янській культурі про калину складено чимало легенд, переказів, приказок і прислів’їв.

  У середній смузі найчастіше можна зустріти вид калина звичайна (Viburnum opulus), але віднедавна ця рослина з’явилась і в наших садах.

  Посадка й догляд за калиною

  • Посадка: навесні або восени.
  • Освітлення: яскраве світло, але краще притінок.
  • Ґрунт: будь-який, окрім торф’яного і підзолистого. Кислотність бажана нейтральна або слабкокисла – pH 5,5-6,5.
  • Полив: щотижневий, витрата води – 3-4 відра на дорослий кущ. Молоді рослини потребують менше вологи, але поливають їх у такому ж режимі.
  • Підживлення: кращі сухі: навесні – по дві столові ложки сечовини розсипають по пристовбурному колі кожного куща, перед цвітінням по прикореневій ділянці розсипають по півлітровій банці золи і по 2 столові ложки сірчанокислого калію, а після цвітіння – по 2 столові ложки Нітроамофоски. Востаннє вносять розчин 2 столових ложок суперфосфату та сірчанокислого калію в 10 л води, але якщо ви будете мульчувати пристовбурні круги органікою, то можна обійтись і без останнього підживлення.
  • Обрізування: навесні, до розпускання бруньок, проводять санітарне та формувальне обрізування, а восени в разі необхідності санітарне.
  • Розмноження: насінням, живцями, відсадками (горизонтальними й вертикальними), прикореневими відростками.
  • Шкідники: калинові листоїди, чорні попелиці-листокрутки, калинові листовійки, жимолостеві галиці, зелені лопатеві п’ядуни.

  Кущі калини – опис

  Калина – листопадний чагарник або невелике дерево. Листя калини супротивне, іноді кільчасте, опадає, просте, лопатеве, пальчасто-лопатеве або цільне, зубчасте або цілокрає, черешкове. Верхівкові прості або складні парасолькоподібні або парасолькоподібно-щиткоподібні суцвіття складаються з рожевих або білих квіток. Цвітіння калини починається в кінці травня або на початку червня. Плоди – зазвичай їстівні кістянки червоного чи синьо-чорного кольору. Тривалість життя калини в середньому 50-60 років.

  Сьогодні калина набуває популярності серед садівників-любителів та вирощується на присадибних ділянках нарівні з такими плодовими деревами, як-от: яблуня, груша, слива, вишня і черешня. Пропонуємо докладну розповідь про те, як посадити калину в своєму саду, як доглядати за калиною з моменту посадки і до завершення її життєвого циклу, як розмножувати калину, чим підживити калину, щоб забезпечити стабільний урожай її найцінніших ягід, як обрізати калину, щоб продовжити термін її життя – всю цю інформацію ми зібрали і систематизували в нашій статті для того, щоб вам було легко і зручно нею скористатися.

  Посадка калини

  Коли садити калину

  Посадка і догляд за калиною не передбачають жодних складнощів. Калина добре росте на нейтральних і слабко-кислих ґрунтах (pH 5,5-6,5), а торф’яні, підзолисті та піщані ґрунти їй не підійдуть. Глибина залягання ґрунтових вод на ділянці, де росте калина, бажана щонайменше 1 м. Аби калина росла у вас довго і була здорова, створіть їй умови, близькі до природних.

  Любить калина гарне освітлення, але краще росте в притінку. Деякі фахівці навіть стверджують, що вирощувана в тінистих місцях калина менше піддається нападу шкідників.

  Садять калину як навесні, так і восени. Ділянку перед посадкою перекопують, звільняючи ґрунт від бур’янів. За умов родючого ґрунту органічні добрива зайві, якщо ж ґрунт бідний, добрива вносять безпосередньо в яму при посадці.

  Посадка калини навесні

  Отже, навесні, до розпускання листя, викопайте на ділянці яму розміром 50х50х50. Якщо ви садите не один кущ, то розміщуйте ями на відстані 2,5-3,5 м одна від одної. Насипте в яму 2/3 ретельно перемішану ґрунтосуміш, що складається з верхнього шару ґрунту, вийнятого з ями, 1 відра перегною або торфу і 2 склянок нітрофоски, вилийте 4 відра води і залиште на кілька днів. Приблизно за тиждень насипте суміш, що залишилася, гіркою в яму, щоб вона піднімалася над поверхнею на 10-12 см, розташуйте коріння трирічного саджанця на горбку, розправте його, засипте яму сумішшю, що залишилася, ущільніть поверхню ділянки навколо саджанця, рясно полийте його і замульчуйте пристовбурні кола компостом, торфом або перегноєм. Постарайтеся розташовувати саджанці калини так, щоб їхня коренева шийка розмістилася на 5-6 см під землею.

  Посадка калини восени

  Осіння посадка калини нічим не відрізняється від весняної. Висаджують калину у часовий проміжок між падолистом і першими заморозками.

  Догляд за калиною

  Догляд за калиною навесні

  У кінці березня або на початку квітня з-під кущів прибирають торішнє листя і розпушують у пристовбурних колах землю. Трохи пізніше кущі калини обробляють фунгіцидами від збудників хвороб і шкідників, що перезимували в верхніх шарах ґрунту або в тріщинах стовбурів і гілок. Чим обприскати калину? Можна обробити рослину семивідсотковим розчином сечовини – заради підживлення, а заразом із метою профілактики від хвороб і шкідників, однак спочатку переконайтеся, що бруньки на ній ще не розкриваються, інакше ви ризикуєте їх спалити.

  Ближче до середини травня калину підживлюють калійним добривом, а після цвітіння в ґрунт пристовбурного кола вносять комплексне добриво.

  Догляд за калиною влітку

  Після цвітіння калину за потреби підживлюють комплексним добривом. Регулярно оглядайте рослину на наявність шкідливих комах і своєчасно проводьте лікування калини від захворювань. На початку червня можна обробити калину настоєм тютюну, а можна з червня і аж до збору врожаю періодично обприскувати кущі настоями картоплиння, цибулиння або часнику.

  В іншому догляд за калиною в літню пору полягає в регулярних поливаннях і розпушуванні ґрунту в пристовбурних колах із одночасним знищенням бур’янів, котрі з’являються.

  Догляд за калиною восени

  Після того, як калина скине листя, приберіть його разом зі старою мульчею, проведіть профілактичну обробку калини від шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, які влаштувалися на зимівлю в корі і ґрунті, внесіть у ґрунт рідке підживлення або знову замульчуйте пристовбурні кола перепрілою органікою.

  Коли настануть стійкі заморозки, зніміть із кущів грона ягід і помістіть їх на зберігання.

  Обробка калини

  Калина, достоту так само, як і інші садові дерева та чагарники, потерпає від шкідливих комах і різного роду хвороб, тому дуже бажано захищати її від них весняною та осінньою профілактичною обробкою. Для знищення комах застосовують інсектициди, а проти грибкових захворювань ефективні обприскування фунгіцидами. На жаль, від вірусних та бактеріальних хвороб вилікувати калину не вдасться, але оскільки їхні збудники найчастіше переносяться шкідниками зі світу комах, своєчасне знищення шкідників та їхніх личинок допоможе уникнути зараження.

  Полив калини

  Вирощування калини складне без щотижневого поливу, особливо у періоди спеки та посухи. Витрата води на один полив – 3-4 відра на плодоносний кущ. Молоденький чагарник вимагає не так багато вологи, але частота поливу має бути незмінною. Дощове літо, безумовно, вносить корективи, але ви повинні пам’ятати, що калина любить вологу, тому не залишайте її надовго без води.

  Підживлення калини

  Оскільки поливати калину доводиться часто, підживлення доцільно вносити в сухому вигляді – розсипати по пристовбурному колу перед поливанням. Перше підживлення вносять навесні, коли починає розпускатися листя: під кожним кущем калини розсипають по 2 столові ложки сечовини (це якщо ви не обприскували калину сечовиною по сплячих бруньках).

  Друге підживлення, калійне, доцільно внести перед цвітінням: під кожним кущем розсипають по півлітровій банці деревної золи або по 2 столові ложки сірчанокислого калію.

  Третє підживлення калині потрібне після цвітіння: під кожен кущ розсипають по 2 столові ложки нітроамофоски.

  Останнє підживлення потрібне тільки в тому разі, якщо ви не станете мульчувати пристовбурні кола калини на зиму органікою. Для передзимового підживлення приготуйте 2 відра такого складу: 2 столові ложки сірчанокислого калію і 2 столові ложки суперфосфату, розчинені в 10 л води.

  Обрізування калини

  Коли обрізати калину

  Як і інші садові дерева та чагарники, калину краще обрізати навесні, до початку сокоруху. Можна підстригти її і восени, після закінчення падолисту, але оскільки важко знати напевно, коли настануть морози, краще серйозне обрізування (змолоджуюче або формуюче) проводити навесні, а восени варто обрізати калину лише з санітарною метою.

  Обрізування калини навесні

  У природі калина росте як дерево або у вигляді куща, так її і формують – кущем або деревом. Навесні, до початку сокоруху, проводять санітарне, а потім і формуюче обрізування калини: якщо вам хочеться, щоб калина росла деревом, залиште одну вертикальну гілку, а решта виріжте на кільце, а бруньки в нижній частині стебла, де планується штамб, видаліть. Стовбур виводять 2-3 роки, а коли він досягне у висоту 1,5-2 м, точку росту прищипують, щоб стимулювати розгалуження. Весь цей час вам доведеться видаляти прикореневу парость, інакше утворюватиметься кущ. Підтримуйте чистоту штамба, видаляючи новоутворені бічні пагони.

  Сформуєте ви дерево чи дозволите калині рости кущем, обрізати рослину потрібно в будь-якому разі, оскільки з віком її крона буде загущуватись і розростатися, і вам буде дедалі важче знімати з неї ягоди, та й якість плодів із часом почне погіршуватись, а кількість зменшуватиметься. Видаляйте конкуруючі гілки і пагони, а також ті, що зростають усередину куща або в неправильному напрямку. Коли настане час омолодити кущ, зріжте третину старих гілок, а з прикореневої парості залиште найрозвиненіші пагони, які з часом замінять віддалені старі гілки. Наступного року замініть ще третину старих гілок, а на третій рік замініть останню третину.

  Змолоджуюче обрізування калини, сформованої як дерево, здійснюють за тією самою схемою, що і подібне обрізування плодових дерев.

  Обрізування калини восени

  Після закінчення падолисту, коли калина зануриться в стан спокою, проводять її санітарне обрізування – видаляють поламані, сухі, уражені хворобою або шкідниками гілки та пагони. Зрізи, товщі 7 мм, обробляють садовим варом. Виберіть для проведення цієї процедури сухий теплий день.

  Розмноження калини

  Як розмножувати калину

  Розмножують калину насінням і вегетативно – живцями, горизонтальними і вертикальними відсадками та прикореневими відростками. Насіннєве розмноження ускладнене тим, що насіння проростає упродовж двох років. Найпростіший і найменш трудомісткий спосіб розмноження калини – вертикальними відсадками.

  Розмноження калини насінням

  Аби прискорити проростання насіння калини, його слід піддати передпосівній обробці. Свіжозібране насіння складають у капронові панчохи з вологою тирсою і зберігають при кімнатній температурі упродовж двох місяців, а коли воно починає проростати, його на місяць поміщають у нижній ящик холодильника, після чого сіють на глибину 3-4 см в ящики і чекають сходів. Навесні, після того, як минуть поворотні заморозки, розсаду висаджують у відкритий ґрунт, рясно поливають і попервах притіняють від прямих сонячних променів.

  Розмноження калини вертикальними відсадками

  Восени на калині вкорочують нижні гілки молодих рослин, залишаючи на них тільки по 2-4 бруньки, а стовбур високо підгортають. Коли навесні пагони з цих бруньок відростуть на 8-10 см, їх підгортають ще раз на висоту 4-5 см. Коли пагони витягнуться до 20-30 см, їх розкопують, перетягують біля основи мідним дротом і знову підгортають на третину висоти. За кілька тижнів проводять ще одне підгортання. До осені пагони розкопують, відокремлюють і пересаджують на постійне місце.

  Розмноження калини живцями

  Найкраще приживаються зелені живці, і хоча живцювання калини – процес непростий, у деяких випадках він є єдиним способом розмноження калини. Живці калини заготовляють у період цвітіння – в червні або на початку липня, коли вони при згинанні пружинять, а не ламаються. Для живцювання потрібно вибрати середню частину пагона завдовжки 10-12 см, на якій буде 2-3 вузли. Нижній зріз повинен бути косим, верхні листки вкорочені наполовину, а нижні вилучені.

  Припудріть нижні зрізи живців Корневіном або потримайте упродовж 10-12 годин у розчині гетероауксину, після чого висадіть живці в субстрат, що складається в рівних частинах із річкового піску та торфу. Посадка має бути похилою, живець заглиблюють у субстрат на 1-2 см, дотримуючись відстані 4-5 см між екземплярами. Після посадки живці накривають прозорою банею і містять при температурі повітря 27-30 °С та вологості близько 90 %, 3-4 рази на добу зволожуючи живці водою з розпилювача. Тижні за три живці вкорінюються, і баню починають на деякий час знімати, привчаючи живці до зовнішнього середовища. Коли вони до нього звикнуть, ковпак знімають зовсім. Зиму живці проводять у приміщенні, а навесні їх після двотижневого загартовування висаджують у відкритий ґрунт за схемою 50х15 і дорощують. Коли саджанці достатньо підростуть, їх пересаджують на постійне місце.

  Розмноження калини горизонтальними відсадками

  Навесні дво-трирічну гілку обрізають, залишивши частину з 2-4 бруньками, а через рік, наступної весни, відрослий однорічний пагін укорочують на одну п’яту частину, пригинають до землі, укладають у канавку завглибшки 5-6 см, закріплюють гачками, але не прикопують, а чекають, коли з бруньок розвинуться пагони і досягнуть висоти 10-15 см, і тільки після цього засипають борозну сумішшю торфу з перегноєм таким чином, щоб на поверхні залишилися верхівки гілок. Упродовж літа зростаючі пагони підгортають 2-3 рази. Восени відведена гілка калини відсікається від материнського куща, а вкорінені пагони відділяють від відсадка і висаджують на постійне місце.

  Розмноження калини прикореневою паростю

  Це швидке і просте рішення проблеми розмноження. В кінці весни або на початку літа прикореневі відростки, які досягли висоти 20 см, підгортають на висоту 7-8 см, попередньо перетягнувши їх біля основи м’яким дротом. За літо проводять 2-3 підгортання відростків, довівши в результаті висоту пагорба до 20 см, а наступної весни їх відділяють від куща і пересаджують.

  Хвороби калини

  На калину в саду можуть чигати неприємності у вигляді захворювань і шкідливих комах. Хвороби і шкідники калини не надто численні, і впоратися з ними не так уже й важко, але все ж краще запобігти виникненню проблеми, ніж потім із нею боротися. Серед захворювань, які вражають калину частіше за інших:

  Борошниста роса – грибкове захворювання, симптоми якого виглядають як білуватий наліт на листках рослини, з краплями рідини, який поступово стає бурим. Інфекція піднімається з нижньої частини рослини вгору. У хворої рослини суцвіття не утворюють зав’язей, і калина не плодоносить. Знижується зимостійкість рослини. Декоративні види втрачають свою привабливість.

  Заходи боротьби. Гарний ефект дають обробки калини розчином 50 г колоїдної сірки в 10 л води або фунгіцидами типу Скор, Топсин, Тіовіт Джет, Топаз, Квадріс, Байлетон та іншими препаратами подібної дії.

  Морозний опік – це захворювання викликане не інфекцією, а впливом низьких температур. Від цього кора розтріскується, деревина оголюється і відмирає. На бічних пагонах обморожених гілок листя бліде, хлоротичне, буріє і швидко сохне. До середини літа може засохнути весь кущ.

  Заходи боротьби. Сильно уражені стебла на початку весни випилюють, а ті, що постраждали незначно, в місцях пошкоджень замазують рідкою глиною.

  Аскохітозна плямистість калини – на хворих листках виникають кутасті або округлі сірі плями з пурпуровою або темно-коричневою облямівкою. На місці плям тканина відмирає, на ній формуються плодові тіла грибка, вона розтріскується і висипається.

  Заходи боротьби. Опале листя, уражене захворюванням, восени збирають і спалюють. Навесні, на початку сокоруху, калину обробляють оксихлоридом міді або бордоською рідиною.

  Сіра гниль – у холодне і дощове літо на листках калини з’являються великі бурі плями нечітких обрисів, які швидко ростуть, а тканина в їхній середині сохне і тріскається. Уражені гниллю ягоди стають бурими, грибниця проростає крізь них.

  Заходи боротьби. Восени обов’язково зберіть і спаліть опале листя і ягоди. Щоб зупинити розповзання захворювання, проводять обробку препаратом Вектра.

  Плодова гниль – від цього захворювання всихають квіти, листя, молоді пагони і плоди калини. Перша ознака – дрібні, щільні, сірі подушечки , які з розвитком хвороби чорніють і всихають.

  Заходи боротьби. Муміфіковані ягоди потрібно обов’язково видаляти з рослини і з-під куща. При виявленні перших ознак хвороби калину обробляють бордоською сумішшю або оксихлоридом міді.

  Шкідники калини

  Шкідників у калини теж досить, і потрібно знати про них якомога більше, тому що вони можуть завдати калині серйозних неприємностей. Найнебезпечнішими шкідниками калини є:

  Листоїд калиновий – світло-коричневий жучок завдовжки до 6 мм, личинки якого, з’являючись із-під землі на початку травня, поїдають листя калини, залишаючи від нього тільки жилки. Якщо личинок багато, і їм не вистачає листя, вони накидаються на молоді пагони. Потерпають від листоїдів і плоди калини. Самиці жука відкладають яйця у верхівках пагонів, вигризаючи для цього в них заглиблення. Активність жука-листоїда призводить до зниження зимостійкості калини і втрати врожаю.

  Заходи боротьби. Якщо ви виявили на верхівках пагонів яйцекладки, зріжте цю частину пагона й обробіть кущі Карбофосом або Фуфаноном.

  Чорна попелиця-листовійка. Будь-яка тля – шкідлива комаха, переносник невиліковних хвороб, тому не можна допускати її появи в саду. Попелиця висмоктує з листя сік і згортає його. Листя буріє, деформується, сохне, пагони перестають розвиватися.

  Заходи боротьби. За появи попелиці обробіть калину Фуфаноном або Карбофосом, обрізайте і спалюйте колонії попелиці на кінцях пагонів.

  Калинова листовійка – ця темно-сиза або оливкова гусінь поїдає бруньки, потім листя, попередньо обплутавши їх павутиною і зім’явши. При масовому розмноженні листовійка здатна сильно вплинути на кількість врожаю.

  Заходи боротьби. Збирайте і спалюйте гнізда гусені. До розпускання бруньок обробіть калину Нітрафеном, розчинивши 250 г пасти препарату в 10 л води, а між початком розпускання бруньок і появою бутонів обприскайте рослину десятивідсотковим розчином Карбофоса.

  Калинова і жимолостева галиці – личинки цих шкідників зимують у ґрунтовому шарі. Дорослі особини з’являються, коли на калині утворюються бутони, і відкладають у них яйця. Личинки живляться бутонами, від чого вони стають потворними, роздуваються, червоніють і не розкриваються.

  Заходи боротьби. Напровесні і пізньою осінню проведіть розпушування ґрунту в пристовбурних колах, а перед цвітінням обробіть калину десятивідсотковим розчином Карбофоса.

  Зелений лопатевий п’ядун – пошкоджує не тільки калину, а й такі рослини, як крушина і бузок. Ця жовто-зелена гусінь вигризає квіткові зав’язі.

  Заходи боротьби. Боротися з нею потрібно так само, як і з галицею.

  Види і сорти калини

  Як ми писали на початку статті, видів калини дуже багато. Серед них є ті, які вирощують у культурі, а є види, які ростуть виключно в дикій природі. Пропонуємо вам знайомство з деякими із найбільш затребуваних видів.

  Калина звичайна (Viburnum opulus)

  або калина червона, давно і міцно увійшла в культуру як плодова та декоративна рослина. Це чагарник заввишки до 4 м, стовбурці якого вкриті тріщинуватою бурою корою. Листя у рослини велике, лопатеве, світло-зелене навесні, яскраво-зелене влітку і червонуватих відтінків восени. Щиткоподібні суцвіття діаметром до 10 см складаються з дрібних білих квіток. Плоди калини звичайної – червоні соковиті їстівні кістянки, круглі або еліптичної форми, з великою плоскою кісточкою і червоним соком.

  Калина червона має кілька декоративних форм: нанум (карликові рослини заввишки до 1 м), розеум (більше відома як Буль-де-неж), компактум (рослини заввишки від 1 до 2 м), ауреум (чагарник із яскраво-жовтим навесні листям, що до літа стає світло-зеленим), варієгата (кущ заввишки до 4,5 м із мармурово-білим листям) і ксантокарпум (невисокий кущ із жовтим листям і помаранчевими плодами).

  Із плодових сортів калини звичайної добре зарекомендували себе:

  • Гранатовий браслет – урожайний сорт пізнього терміну дозрівання, стійкий до попелиці, з темно-бордовими овальними ягодами зі щільною оболонкою масою до 1 г приємного слабко-гіркого смаку. Кущ розлогий, середньорослий;
  • Шукшинський – названий на честь письменника, режисера, актора Василя Шукшина урожайний сорт середнього терміну дозрівання з яскраво-червоними кулястими плодами гарних смакових якостей масою до півграма;
  • Марія – стійкий до хвороб сорт із компактними гронами округлих світло-червоних ягід кислувато-солодких плодів із незначною терпкістю. Кущ сильнорослий, листя восени забарвлюється в золотий і багряний кольори;
  • Тайгові рубіни – дуже продуктивний сорт середнього терміну дозрівання, нестійкий до листогризучих шкідників, з темно-червоними круглими плодами кисло-солодкого смаку з гіркуватими нотками. Осіннє листя рослин цього сорту пурпурове;
  • Жолобовська – сорт універсального застосування з компактним кущем і злегка подовженими плодами з соковитою слабкогіркою, майже солодкою м’якоттю. Листя восени набуває бордового відтінку;
  • Еліксир – слабкорозлогий кущ заввишки до 3 м з яскраво-бордовими круглими плодами масою до 1 г з кисло-солодким смаком і помірною гіркотою. Сорт урожайний, стійкий до попелиці;
  • Вигоровська – кущ заввишки до 3 м, плоди яскраво-червоні, кулясті, масою до півграма. Смак плодів гіркувато-кислий. Сорт урожайний.

  Популярні серед садівників і такі плодові сорти калини, як Ульгень, Уральська солодка, Соузга, Горобина, Захід, Зірниця, Червоне гроно та інші.

  Калина зморшкуватолиста (Viburnum rhytidophyllum)

  у дикій природі зростає в Західному і Центральному Китаї. У культурі її широко використовують у садах і парках середньої смуги через високу морозостійкість. Окрім того, ця рослина вічнозелена з оригінальним листям. У висоту калина досягає 3 м, у неї прямі густо-повстяні пагони, товсте, голе, блискуче зморшкувате листя, сітчасте і ворсисте зі споду пластини. Довжина листя близько 20 см. Жовтувато-сірі квітки зібрані в верхівкові щиткоподібні суцвіття до 20 см у діаметрі. Плоди дрібні – до 8 мм у діаметрі, яйцевидної форми, блискучі, спочатку червоні, а в міру дозрівання набувають чорного кольору. Цей вид калини тіньовитривалий, невибагливий до ґрунту, зимостійкий і посухостійкий. Прекрасно виглядає в невеликих групах і в одиночних посадках. Найвідоміший сорт цього виду – Суперб.

  Калина лавролиста (Viburnum tinus)

  або калина вічнозелена у природних умовах поширена в Середземномор’ї. Це вічнозелений чагарник заввишки до 3 м із голим клоччастими опушеними молодими пагонами і річними приростами коричневого кольору. Привертає увагу листя цього виду: еліптичної форми, шкірясте, цілокрає, яскраво-зелене і блискуче зверху, а знизу світліше й опушене по жилах. Біло-рожеві запашні квітки зібрані в парасолькоподібні волоті діаметром до 10 см. Плоди кулясті, сухуваті, яйцевидні, синяво-чорні. Вид теплолюбний і посухостійкий, любить гарне освітлення, невимогливий до ґрунту, витримує взимку температуру до -15 ºC. У декоративному садівництві використовується для живоплотів і як сольна рослина. Має кілька декоративних форм: блискучу, пурпурову, прямозростаючу і строкату.

  Калина гордовина (Viburnum lantana)

  – один із найвідоміших у культурі видів калини, який у дикій природі росте в Середній і Південній Європі, Північній Африці, на Північному Кавказі і в Малій Азії і є світлолюбним мезофітом. Цей вид зовсім не схожий на калину звичайну. Калина гордовина є кущем заввишки до 5 м зі щільною, густою компактною кроною. Його листя і пагони густо вкриті зірчастими білими волосинками. Красиві зморшкуваті листки завдовжки до 18 см щільні на дотик, широкі, темно-зелені зверху і сірувато-повстяні знизу. Щитковидні суцвіття складаються з дрібних біло-кремових квіток діаметром до 1,5 см. Плоди цього виду – кістянки червоного кольору, темніють у міру дозрівання, поки не перетворяться на абсолютно чорні ягоди. Калина гордовина – один із найкрасивіших декоративних чагарників, при цьому вона невимоглива до ґрунту, морозостійка, тіньовитривала, посухостійка, не потерпає від міської загазованості, до самої зими прикрашає сад червоно-рожевим листям і чорними блискучими ягодами. Вид має декоративні форми ряболисту і зморшкувату. З сортів найбільш відомий ауреум – калина з овальним листям золотистого кольору згори і сріблясто-повстяними зі споду.

  Окрім описаних, відомі також такі види калини: Давида, вильчата, бурятська, або чорна, зубчаста, канадська, Карльса, монгольська, корисна, визнана, Райта, Саржента, складчаста, сливолиста, їстівна, трилопатева, щетиниста та інші.

  Властивості калини

  Корисні властивості калини

  Смак ягід калини приваблює далеко не всіх, але їхня корисність і навіть цілющість настільки великі, що заради цього варто знехтувати смаковими якостями плодів. Як цілющий засіб калина може скласти конкуренцію таким ягодам, як смородина, малина, чорниця, лохина і бузина. М’якоть калини містить велику кількість вітамінів C і P, органічні кислоти, каротин, пектини та дубильні речовини.

  Ягоди калини мають сечогінну дію, тому вона показана при набряках, що утворюються від хвороб сечовивідних шляхів, нирок і серця. В’яжучі та антисептичні речовини, що їх містять плоди калини, сприяють загоєнню ран і виразок шлунково-кишкового тракту. Ягоди калини рекомендують вживати в період, коли хворий відновлюється після хвороби – вони допомагають зміцнити імунітет. Загалом же калина з успіхом застосовується:

  • при хворобах нирок і печінки;
  • для лікування туберкульозу;
  • при проблемах зі шлунково-кишкового тракту (коліт, гастрит, виразки);
  • при внутрішніх кровотечах;
  • при склерозі та атеросклерозі;
  • при діатезі;
  • при кашлі та судинних спазмах;
  • при судомах і нервових розладах;
  • як заспокійливий і спазмолітичний засіб.

  Як лікувальний засіб використовують свіжі та сушені ягоди калини, настій і відвар з них, ягоди, зварені на меду, сік з ягід калини. Наприклад, зварені в меду ягоди калини добре знімають кашель і лікують захворювання верхніх дихальних шляхів, а також знімають набряки серцевого походження.

  Використовують ягоди калини і як косметичний засіб для виготовлення поживних і очищувальних масок для обличчя. Настоєм або відваром з ягід калини лікують карбункули, фурункули та екземи.

  Але цілющі властивості мають не тільки ягоди калини, а також її листя, квітки і кора. Настій із квіток калини лікує від гастриту зі зниженою кислотністю і знімає хворобливі відчуття при менструаціях. Відваром квіток добре полоскати горло при ангіні і сіданні зв’язок, він підвищує апетит, зупиняє кровотечі і посилює потовиділення. Відвар із молодих пагонів і бруньок калини вживають при діатезі, запущеній золотусі, а також як жарознижувальний та протизапальний засіб.

  У промисловості з калини виготовляють джеми, варення, муси та напої, а також шампуні, настоянки, тоніки, креми і косметичні засоби для обличчя.

  Калина – протипокази

  Хоч би якою корисною була калина, проте її вживання рекомендоване не всім. Оскільки її сік містить аналог жіночих гормонів, не можна вживати ягоди калини при вагітності, оскільки це може викликати розвиток патологій у плода і навіть спровокувати передчасні пологи. У кращому разі калина може викликати у вагітних алергічну реакцію.

  Не рекомендується зловживати калиною і препаратами з неї людям зі зниженим артеріальним тиском.

  Протипоказана калина хронічним нирковим хворим, а також тим, що страждають підвищеною кислотністю шлункового соку.

  Не можна їсти калину хворим тромбофлебітом, лейкозом або іншими захворюваннями крові. Шкідлива калина тим, хто страждає на подагру, артрит і сечокам’яну хворобу.

  Якщо у вас немає протипоказів, зауважте, що вживати в їжу можна тільки ягоди калини червоного кольору, чорні плоди бувають отруйними.

  Калина

  Калина (Viburnum) – рід родини пижмівкові, який представлений чагарниками та невеликими деревами. Він поєднує більше 160 видів. Такі рослини в природних умовах можна зустріти в Україні, помірному поясі Північної півкулі, а також на Антильських островах, в Андах та на Мадагаскарі.

  Листопадні дерева мають прості листові пластини, які можуть бути мутовчастими або супротивно розташованими. Вони бувають з суцільною кромкою або зубчасті. Також листя буває пальчасто-лопатевим, лопатевим або цілісним. Забарвлення квіток рожеве або біле, вони входять до складу верхівкових складних або простих суцвіть.

  Зацвітає рослина в останні дні травня або в перші дні червня. Плід, як правило – їстівна кістянка червоного кольору. У середньому калина здатна прожити від 50 до 60 років. На сьогоднішній день ця культура все частіше вирощується садівниками, вона поширена практично так само як груша, вишня, яблуня.

  Калина – український символ позачасового єднання нашого народу, чия творчість підкреслює значущість рослини, яка за довгі століття стала його вірним супутником.

  1. Як посадити калину
  2. Де правильно посадити
  3. Посадка навесні
  4. Як правильно доглядати за калиною
  5. Догляд влітку
  6. Догляд восени
  7. Як поливати
  8. Підживлення
  9. Обрізка калини
  10. Обрізка калини навесні
  11. Яку користь приносить калина
  12. Що лікує калина
  13. Скільки калини можна їсти в день
  14. Кому не можна вживати калину
  15. Хвороби та шкідники калини

  Як посадити калину

  Посадити та виростити калину зовсім не складно. Для того щоб продовжити життя рослині і зробити її міцнішою і здоровішою, слід створити умови максимально наближені до природних.

  Висадку саджанців калини проводять восени і навесні. Перед самою висадкою ділянку перекопують і видаляють всі бур’яни. Якщо ґрунт живильний, то внесення до нього органічних добрив буде зайвим. Якщо ділянка з бідним ґрунтом, то добрива вносяться безпосередньо до посадкової ями під час висадки саджанця.

  Восени саджанець калини садять у відкритий ґрунт так само, як і навесні. Здійснити посадку необхідно в період листопада, при цьому потрібно встигнути до перших заморозків.

  Де правильно посадити

  Дерево потребує нейтрального або слабокислого (рН від 5,5 до 6,5) грунту. Для посадки не слід обирати ділянки з підзолистою, торф’яною або піщаною землею. Також треба звернути увагу на ґрунтові води, вони повинні залягати на глибині щонайменше 1м.

  Культуру можна вирощувати на добре освяченому місці, проте півтінь підійде для цього краще. На думку деяких фахівців на кущі, що росте на затіненій ділянці, шкідники селяться набагато рідше.

  Посадка навесні

  Висадити калину слід до того, як розкриються листові пластини. Розмір посадкової ями має бути 0,5х0,5х0,5 метрів. У тому випадку, якщо висаджується кілька кущиків, то між ними слід дотримуватись дистанції від 2,5 до 3,5 метрів. При підготовці ями верхній шар ґрунту необхідно відкинути окремо. Його з’єднують з одним відром торфу чи перегною.

  2/3 частини отриманої грунтосуміші необхідно засипати в посадкову яму і влити 40 літрів води. Яма буде готова до посадки за кілька діб. Через приблизно 7 днів той грунт, що залишився, потрібно висипати в посадкову яму горбком, при цьому він повинен підніматися над поверхнею ділянки на 10-12 сантиметрів.

  Для посадки використовується саджанець трирічного віку. Його коріння слід встановити на горбик. Розправте коріння та заповніть яму залишками грунтосуміші. Пристовбурове коло висадженої рослини потрібно добре утрамбувати, потім його рясно поливають. Коли вода вбереться, слід засипати шар мульчі. Потрібно, щоб після посадки коренева шийка калини була на 5-6 см заглиблена у ґрунт.

  Як правильно доглядати за калиною

  В останні дні березня або перші – квітня слід провести очищення ділянки від опалого листя. Поверхню пристовбурового кола необхідно розпушити. Через деякий час потрібно провести профілактичну обробку чагарника фунгіцидами, які зможуть знищити всіх шкідників та патогенні мікроорганізми, що влаштувалися на зимівлю в корі стовбурів та гілок, а також у верхньому шарі ґрунту.

  Для обробки можна використовувати розчин сечовини (7%), він не тільки знищить хвороботворні мікроорганізми та шкідників, а й стане джерелом азоту, який так необхідний калині навесні. Однак слід врахувати, що обприскувати рослину сечовиною не можна, якщо її бруньки почали розкриватися, інакше вони можуть згоріти.

  Приблизно в середині травня підживлюють кущі калійними добривами. Коли калина закінчить цвісти, до ґрунту потрібно буде внести комплексне добриво.

  Догляд влітку

  Здійснюйте систематичний огляд рослини на наявність шкідників або ознак захворювань, при необхідності проведіть відповідне лікування. У перші дні літа рекомендується зробити обробку калини настоєм тютюну або з червня і до збору плодів систематично обприскувати рослини настоєм, приготованим з лушпиння цибулі, бадилля картоплі чи часнику.

  Влітку калину необхідно систематично поливати, розпушувати поверхню грунту та видаляти бур’ян.

  Догляд восени

  Коли з куща опаде все листя, його потрібно буде згорнути. Потім рослину обробляють з метою профілактики від різних патогенних мікроорганізмів та шкідників. Далі поверхню ділянки засипають шаром мульчі (перепрілою органікою) або роблять внесення в грунт рідкого підживлення. Після того, як заморозки стануть стійкими, з рослин необхідно зібрати кисті плодів.

  Як поливати

  Калина потребує регулярних поливів, які рекомендується проводити 1 раз на тиждень, тим більше, якщо спостерігається спекотний посушливий період. На 1 кущ, який плодоносить, має йти за 1 полив 30-40 літрів води.

  Молодому кущу не потрібно стільки води, проте поливати його треба так само 1 раз на тиждень. Якщо влітку спостерігається велика кількість дощів, то частота поливів, безумовно, зміниться, проте пам’ятайте, що ця рослина є вологолюбною, тому занадто довгі перерви між поливами робити не варто.

  Підживлення

  Так як рослині потрібен частий полив, підгодовувати рекомендується сухими добривами. Їх просто рівномірно розподіляють на поверхні стовбурового кола. Перший раз підживлювати рослину потрібно навесні, під час розкриття листя, для цього під кожен екземпляр висипають по парі великих ложок сечовини. Але роблять таке весняне підживлення тільки в тому випадку, якщо кущі не були оброблені сечовиною по сплячих бруньках.

  Другий раз калину підгодовують до того, як вона зацвіте, і в цьому випадку використовують добрива, що містить калій. Так, під кожен кущ потрібно висипати по парі великих ложок сірчанокислого калію або 500 мл деревної золи.

  Останнє підживлення рослині потрібне лише тоді, коли на зимівлю поверхня грунту не засипається шаром органіки. Для такого підживлення береться розчин, що складається з 1 відра води, в якому розчиняють по дві великі ложки суперфосфату і сірчанокислого калію. На 1 кущик береться 20 літрів такої живильної суміші.

  Обрізка калини

  Обрізання калини рекомендується проводити навесні до того, як почнеться рух соку. Провести обрізку можна і восени після листопада, але до морозів. При цьому слід врахувати, що восени фахівці рекомендують проводити тільки санітарну обрізку, а омолоджуючу і формуючу залишають на весну.

  Для санітарної обрізки потрібно вирізати всі травмовані, хворі та засохлі стебла та гілки. Місця зрізів, товщина яких більше 0,7 см, необхідно промастити садовим варом. Обрізання потрібно проводити у сонячний теплий день.

  Обрізка калини навесні

  У природних умовах калина – чагарник чи дерево, тому й формувати її рекомендується як деревце чи кущ. Навесні, до того як почнеться рух соку, слід зробити санітарну обрізку. Після цього проводять формуючу стрижку. Так, щоб надати калині форму дерева, необхідно вирізати на кільце всі гілки крім однієї вертикально розташованої, при цьому всі бруньки, що є в нижній частині пагону, слід обірвати, так як там буде штамб.

  Виводити стовбур доведеться протягом 2-3 років. Після того, як його висота дорівнюватиме 150–200 сантиметрам, потрібно зробити прищипку точки зростання, в результаті цього відбудеться стимуляція розгалуження. Регулярно вирізайте всю прикореневу поросль, інакше ви отримаєте не деревце, а чагарник. Не забувайте своєчасно видаляти зі штамбу бічні пагони.

  З роками крона ставатиме все густішою і сильно розростеться, що ускладнить збирання плодів, при цьому їх якість теж погіршиться, а їхня кількість помітно зменшиться.

  Гілки і стебла що ростуть в неправильному напрямку або всередину куща, потрібно обов’язково вирізати. Для омолодження чагарнику потрібно видалити 1/3 частину старих гілок, при цьому з прикореневої порослі слід вибрати і залишити найрозвиненіші стебла. Саме вони стануть заміною вирізаних старих гілок. Наступного сезону потрібно провести заміну іншої 1/3 частини старих гілок. Ну а на третій сезон замінюють 1/3 частину таких гілок, що залишилася.

  Яку користь приносить калина

  Незважаючи на те, що ягоди калини не дуже смачні, вони мають неймовірно корисні та лікувальні властивості. За своїми цілющими якостями вона перевершує малину, лохину, смородину, чорницю та бузину. До складу м’якоті плодів входить багато вітаміну C і P, органічні кислоти, каротин, пектини та дубильні речовини.

  Калина використовується для виготовлення варення, напоїв, джемів, мусів, а також настоянок, кремів, шампунів, тоніків, а також косметичних засобів для шкіри обличчя.

  Що лікує калина

  Такі плоди рекомендовані при набряках, що з’являються через захворювання нирок, сечовивідних шляхів і серця, тому що вони відрізняються сечогінним ефектом. У ягодах є в’яжучі та антисептичні речовини, завдяки їм гояться виразки та рани органів ШКТ.

  Такі плоди сприяють зміцненню імунної системи, тому їх радять їсти в період відновлення після тяжкої хвороби. Калина добре допомагає при терапії туберкульозу, внутрішніх кровотечах, діатезі, нервових розладах, судомах, захворюваннях печінки, нирок, органів ШКТ (гастрит, коліт, виразка), при атеросклерозі, склерозі, судинних спазмах та кашлі. Ще їх використовують як спазмолітичний і седативний засіб.

  Цілющі властивості мають свіжі і сушені плоди, їх сік, відвар і настій, приготований з них, а також ягоди, зварені на меді. Відварені на меду плоди, наприклад, застосовуються при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, вони добре прибирають кашель. А ще цей засіб застосовують при набряках, пов’язаних із захворюванням серця.

  З плодів такої рослини роблять поживні та очищаючі маски для шкіри обличчя. А відвар і настій, виготовлений з них, використовується при лікуванні фурункулів, карбункулів та екземи.

  У квітках, листі та корі калини також містяться цілющі речовини. Настій, приготований з квіток, здатний усунути біль при місячних та вилікувати гастрит зі зниженою кислотністю. Відваром квіток калини рекомендується полоскати горло при зв’язках, що сів, і ангіні. Цей засіб також сприяє зупинці кровотечі, поліпшенню апетиту та посиленню потовиділення. Відвар, приготований з нирок і молодих пагонів, має протизапальну і жарознижувальну властивість, його застосовують при запущеній золотусі і діатезі.

  Скільки калини можна їсти в день

  Калина є дуже корисною та поживною ягодою, але вживати її великою кількістю не рекомендується, оскільки це може призвести до певних негативних ефектів. Зазвичай рекомендують не їсти більше ніж 1-2 столові ложки калини на день, що відповідає приблизно 50-100 грамам ягід. Проте, якщо у вас є певні медичні показання для вживання калини, то краще консультуватися з лікарем або дієтологом щодо оптимальної кількості її споживання.

  Кому не можна вживати калину

  У соку плодів калини є аналог жіночих гормонів, тому їх заборонено їсти вагітним. В іншому випадку це може стати причиною розвитку патологій у плода або призвести до передчасних пологів. Також у деяких вагітних калина спричиняє алергічну реакцію.

  Людині з зниженим артеріальним тиском не можна їсти багато калини. Також її не можна їсти людям, які мають підвищену кислотність шлункового соку, які страждають на хронічні захворювання нирок, від лейкозу, тромбофлебіту та інших хвороб крові. Не рекомендована калина також людям з артритом, подагрою та сечокам’яним захворюванням.

  Вживати можна лише плоди червоного кольору. Види калини із чорними ягодами можуть бути отруйними.

  Хвороби та шкідники калини

  Калина, що вирощується в саду, схильна до різних захворювань. Їх налічується порівняно небагато і впоратися з ними можна, проте фахівці рекомендують проводити своєчасні профілактичні обробки, щоб рослина завжди була здорова. В посиланні буде описано найбільш поширені хвороби.

  Будемо раді, якщо наш сайт стане «подіумом» для вашої рослинки! Поділіться фото через пошту [email protected], вказавши хто виростив цю чудову рослину. Ми опублікуємо фото на нашому сайті (обов’язково зазначивши авторство) – можливо саме ваші старання спонукають інших виростити таку ж рослину! Це стане великим джерелом натхнення для нас та наших відвідувачів 💚