Переведення годинників у 2023: Україна завтра переходить на зимовий час

У неділю, 29 жовтня, о 4 годині ранку стрілки годинника будуть переведені на одну годину назад. Передісторія: Переведення годинника двічі на рік здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів № 509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. При цьому вперше в нашій країні перевели годинник ще у квітні 1981 року з метою економії електроенергії. Цього року така економія знову набула актуальності.

Переведення годинника 2023 – як впливає на людину

В цілому вплив переведення годинника на людину може бути різним і залежить від його індивідуальних особливостей, а також здатності пристосуватися до нового графіка та встановити новий режим дня. Фізіологічні аспекти. Зміна часу може порушити природний біологічний ритм організму, також відомий як циркадні ритми. Це може призвести до проблем зі сном, стомлюваності, дратівливості та навіть когнітивних порушень. Психологічні аспекти. Зміна часу може спричинити стрес та дезорієнтацію у деяких людей. Вони можуть відчувати труднощі з пристосуванням до нового графіка і почуватися роздратованими або незадоволеними.

Продуктивність та ефективність. Деякі люди можуть відчувати труднощі з концентрацією та працездатністю після переведення годинника. Це може позначитися на їх продуктивності та ефективності у роботі або навчанні. Соціальне життя. Зміна часу може вплинути на розклад та плани людей. Вони можуть відчувати труднощі у створенні зустрічей, взаємодії коїться з іншими і узгодженні свого часу з оточуючими.

Коли і о котрій у 2023 переводити стрілки годинника

Детальніше: Перехід на зимовий час традиційно відбудеться в ніч на останню неділю жовтня. З 28 на 29 жовтня о 04:00 стрілки годинника переведуть на одну годину назад.

Що радять лікарі

• На тиждень відмовтеся від кави;
• у суботу – поспіть вдень, а в неділю – активуйте з ранку;
• подбайте про освітлення;
• починайте ранок із контрастного душу;
• перенесіть збуджуючі заняття на ранок;
• додайте цитрусові;
• при нагоді виходьте на вулицю.

Читайте також:

• Студентів можуть мобілізувати під час академічної відпустки, – МОН
• З України дозволили виїзд однієї категорії студентів: які документи потрібні
• Мобілізація пенсіонерів: чи чоловікам від 60 років вручатимуть повістки

Україна переходить на літній час. Знову? Та за шо? Більшість країн Європи роблять так само. Переводити годинники почали понад сто років тому і ніяк не можуть зупинитися

Девʼятнадцятого березня Верховна Рада провалила голосування за скасування переведення годинників на літній і зимовий час кожні півроку. Ініціатор законопроєкту, перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук пропонував залишити в Україні зимовий час. Однак проєкт підтримали лише 212 депутатів, і його відправили на повторне друге читання. Тому в ніч проти 28 березня українцям знову доведеться переводити годинники на годину вперед. Уперше годинники почали переводити за часів Першої світової війни, щоб заощадити електроенергію за рахунок максимального використання світлового дня. Сучасна енергетика розвинулася настільки, що енергозберігаючі лампочки допомагають заощадити більше, ніж переведення годинників. А останні дослідження доводять, що переведення часу призводить до порушення сну, підвищує ризик серцево-судинних захворювань та інших проблем зі здоровʼям. Близько 60 країн досі переводять годинники двічі на рік, більшість з них — у Європі. Планувалося, що країни Євросоюзу востаннє переведуть час у 2021 році, але цю реформу поки відклали. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров втомився переводити час і розповідає, звідки пішла ця традиція, як переводили час в Україні та чому навіть у Євросоюзі досі не змогли від цього відмовитися.

Коли стали переводити час?

Уперше переводити годинники почали під час Першої світової війни. Піонерами стали Німеччина, Австро-Угорщина та їхні союзники — 30 квітня 1916 року вони пересунули стрілки годинника на годину вперед, а 1 жовтня — на годину назад. Незабаром так само почали робити Велика Британія, інші європейські країни, США й Австралія. Головна причина — економія на паливі для електростанцій.

Протягом ХХ століття деякі країни відмовлялися від сезонного переведення годинників, а потім знову до нього поверталися. Наприклад, під час Другої світової чи економічних криз. Іноді країни відмовлялися від переведення годинників з ідеологічних причин. Після поразки Японії у Другій світовій окупаційна влада запровадила у країні перехід на літній час. У 1951 році японці домоглися скасування літнього часу, який асоціювався у них з періодом окупації.

Багато країн Азії, Африки та Південної Америки з часом відмовилися від переведення годинників. А більшість держав, розташованих в районі екватору, ніколи це не практикували.

Наразі близько 60 країн у всьому світі продовжують щороку переводити час на годину вперед і назад. Більшість з них — в Європі. А в деяких країнах, наприклад у США, Канаді, Мексиці та Австралії, час переводять не на всій території.

Як змінювався час в Україні?

У 1916 році час уперше перевели на західноукраїнських територіях, які входили до складу Австро-Угорщини. А на територіях, які були у складі Російської імперії, літній час запровадили за рік — у 1917-му.

У перші роки радянської влади літній час запроваджували на різних територіях безладно. Доходило до того, що годинник двічі переводили на годину вперед. Нарешті, у 1924 році територію СРСР розбили на часові пояси без щорічного переведення часу. У 1930 році спеціальним декретом до часу кожного поясу додали ще одну годину — «з метою раціонального використання світлої частини доби та перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням». Згодом цей час отримав назву «декретний».

У 1981 році запровадили сезонне переведення годинників двічі на рік, при цьому декретний час не скасовували. Тоді в союзному керівництві вирішили, що час потрібно переводити на початку місяця — так зручніше для економіки. Тому перехід на літній і зимовий час відбувався відповідно 1 квітня та 1 жовтня.

Однак це виявилося незручно для людей. Перше квітня 1981 року припало на середу, і багато хто запізнився на роботу і навчання, попри нагадування по телебаченню, радіо та в газетах. Тому з 1984 року годинник стали переводити 1 квітня і в останню неділю вересня, як це практикувалося в європейських країнах. А з 1985 року — в останню неділю березня та вересня.

У 1990 році в УРСР скасували декретний час. Щодо сезонних переведень часу, то протягом наступних кількох років в Україні їх то запроваджували, то скасовували. Зрештою, з 1996 року годинник в Україні щороку переводять на літній і зимовий час в останню неділю березня і жовтня.

У 2011 році Верховна Рада скасувала перехід на зимовий час. Але вже за місяць переведення годинників знову повернули, насамперед через критику з боку жителів західних регіонів. Річ у тім, що сучасні території України охоплюють три часові пояси. На Луганщині сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж на Закарпатті.

Відтоді в Україні кілька разів намагалися скасувати переведення годинників. Остання спроба лишитися на зимовому часі була 19 березня 2021 року. Але депутати Ради не підтримали законопроєкт.

А що зараз думають про переведення часу в Європі?

У 2018 року Єврокомісія провела опитування, чи потрібно й надалі переводити час двічі на рік. З 4,6 мільйона опитаних 84 відсотки висловилися проти.

У березні 2019 року Європейський парламент проголосував за те, щоб відмовитися від сезонного переведення годинників. Передбачалося, що національні парламенти вирішать, на якому часі лишитися — на літньому чи зимовому, й у 2021 році країни востаннє переведуть годинник або в березні, або в жовтні.

Але «часова реформа» в Європі поки відкладається. Між країнами-членами ЄС залишилися досить великі розбіжності з приводу того, якого часу дотримуватися. А у 2020 році через пандемію коронавірусу було просто не до дискусій про переведення годинника.

Тому деякі експерти вважають, що Україні теж поки не варто поспішати з цим питанням. Скасовувати переведення годинників варто синхронно з ЄС, щоб уникнути економічних втрат, логістичних проблем і зсувів у графіках пасажирського транспорту.

Це справді досі економічно вигідно?

Раніше перехід на літній і зимовий час пояснювали особливостями роботи промисловості. Тепер ситуація змінилася: витрати на освітлення менше впливають на роботу енергосистеми, тому помітної економії від переведення годинників уже немає.

Ще у 2018 році Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонувало відмовитися від такої практики, якщо Європарламент скасує перехід на літній час. Уже тоді у відомстві заявили, що у них немає економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час.

За словами експертів-енергетиків, зараз головний пік споживання припадає не на ранковий, а на вечірній час. Тому набагато більше користі буде, якщо замінити старі лампи розжарювання на сучасні енергозберігаючі.

А як це впливає на здоровʼя?

Дослідження доводять, що переведення часу негативно впливає на здоровʼя. Передусім це стосується серцево-судинної системи. У перші дні після переведення годинників збільшується ризик серцевого нападу.

Серед інших проблем, викликаних переведенням часу, називають порушення добового ритму, психоневрологічні розлади, проблеми зі сном. Усе це відбивається на працездатності.

Читайте також:

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

Переведення годинника в Україні: з чого все почалося і навіщо це роблять

Україна у 2022 році знову переводить годинник. Це відбудеться 27 березня о третій годині ранку. В Україні переводять час із 1981 року, хоча ідея вперше була реалізована ще 238 років тому.

Таке рішення було ухвалено Бенджаміном Франкліном, коли він був американським послом у Франції. Спочатку воно було спрямоване на економію свічок.

Весною переходять на літній час, переводячи стрілки вперед на годину, а назад переводять восени. Це роблять лише у частині світу, наприклад у країнах Європи, деяких штатах США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії. В азійських країнах, наприклад Японії, годинник не переводять із середини минулого століття. У Росії скасували переведення годинника з 2011 року, але не змогли відразу визначитися за яким часом жити — зимовим або літнім.

Чому переводять час:

Попри те, що свічки вже не використовуються, щоб економити електроенергію, у світі все також переходять на літній і зимовий час. У зоні літнього часу у людей день починається раніше, як починається сонячний день. А взимку переведення годинника дає можливість більше працювати при природному освітленні.

У чому шкода переведення годинника і чому його не скасують

Переведення годинника негативно впливає на біоритми людини і минулої весни його намагалися скасувати в Україні на законодавчому рівні. Спроба виявилася безуспішною, але голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що процес продовжиться і в Україні треба зафіксувати природний час +2.

Україна переходить на літній час. Знову? Та за шо? Більшість країн Європи роблять так само. Переводити годинники почали понад сто років тому і ніяк не можуть зупинитися

Девʼятнадцятого березня Верховна Рада провалила голосування за скасування переведення годинників на літній і зимовий час кожні півроку. Ініціатор законопроєкту, перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук пропонував залишити в Україні зимовий час. Однак проєкт підтримали лише 212 депутатів, і його відправили на повторне друге читання. Тому в ніч проти 28 березня українцям знову доведеться переводити годинники на годину вперед. Уперше годинники почали переводити за часів Першої світової війни, щоб заощадити електроенергію за рахунок максимального використання світлового дня. Сучасна енергетика розвинулася настільки, що енергозберігаючі лампочки допомагають заощадити більше, ніж переведення годинників. А останні дослідження доводять, що переведення часу призводить до порушення сну, підвищує ризик серцево-судинних захворювань та інших проблем зі здоровʼям. Близько 60 країн досі переводять годинники двічі на рік, більшість з них — у Європі. Планувалося, що країни Євросоюзу востаннє переведуть час у 2021 році, але цю реформу поки відклали. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров втомився переводити час і розповідає, звідки пішла ця традиція, як переводили час в Україні та чому навіть у Євросоюзі досі не змогли від цього відмовитися.

Коли стали переводити час?

Уперше переводити годинники почали під час Першої світової війни. Піонерами стали Німеччина, Австро-Угорщина та їхні союзники — 30 квітня 1916 року вони пересунули стрілки годинника на годину вперед, а 1 жовтня — на годину назад. Незабаром так само почали робити Велика Британія, інші європейські країни, США й Австралія. Головна причина — економія на паливі для електростанцій.

Протягом ХХ століття деякі країни відмовлялися від сезонного переведення годинників, а потім знову до нього поверталися. Наприклад, під час Другої світової чи економічних криз. Іноді країни відмовлялися від переведення годинників з ідеологічних причин. Після поразки Японії у Другій світовій окупаційна влада запровадила у країні перехід на літній час. У 1951 році японці домоглися скасування літнього часу, який асоціювався у них з періодом окупації.

Багато країн Азії, Африки та Південної Америки з часом відмовилися від переведення годинників. А більшість держав, розташованих в районі екватору, ніколи це не практикували.

Наразі близько 60 країн у всьому світі продовжують щороку переводити час на годину вперед і назад. Більшість з них — в Європі. А в деяких країнах, наприклад у США, Канаді, Мексиці та Австралії, час переводять не на всій території.

Як змінювався час в Україні?

У 1916 році час уперше перевели на західноукраїнських територіях, які входили до складу Австро-Угорщини. А на територіях, які були у складі Російської імперії, літній час запровадили за рік — у 1917-му.

У перші роки радянської влади літній час запроваджували на різних територіях безладно. Доходило до того, що годинник двічі переводили на годину вперед. Нарешті, у 1924 році територію СРСР розбили на часові пояси без щорічного переведення часу. У 1930 році спеціальним декретом до часу кожного поясу додали ще одну годину — «з метою раціонального використання світлої частини доби та перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням». Згодом цей час отримав назву «декретний».

У 1981 році запровадили сезонне переведення годинників двічі на рік, при цьому декретний час не скасовували. Тоді в союзному керівництві вирішили, що час потрібно переводити на початку місяця — так зручніше для економіки. Тому перехід на літній і зимовий час відбувався відповідно 1 квітня та 1 жовтня.

Однак це виявилося незручно для людей. Перше квітня 1981 року припало на середу, і багато хто запізнився на роботу і навчання, попри нагадування по телебаченню, радіо та в газетах. Тому з 1984 року годинник стали переводити 1 квітня і в останню неділю вересня, як це практикувалося в європейських країнах. А з 1985 року — в останню неділю березня та вересня.

У 1990 році в УРСР скасували декретний час. Щодо сезонних переведень часу, то протягом наступних кількох років в Україні їх то запроваджували, то скасовували. Зрештою, з 1996 року годинник в Україні щороку переводять на літній і зимовий час в останню неділю березня і жовтня.

У 2011 році Верховна Рада скасувала перехід на зимовий час. Але вже за місяць переведення годинників знову повернули, насамперед через критику з боку жителів західних регіонів. Річ у тім, що сучасні території України охоплюють три часові пояси. На Луганщині сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж на Закарпатті.

Відтоді в Україні кілька разів намагалися скасувати переведення годинників. Остання спроба лишитися на зимовому часі була 19 березня 2021 року. Але депутати Ради не підтримали законопроєкт.

А що зараз думають про переведення часу в Європі?

У 2018 року Єврокомісія провела опитування, чи потрібно й надалі переводити час двічі на рік. З 4,6 мільйона опитаних 84 відсотки висловилися проти.

У березні 2019 року Європейський парламент проголосував за те, щоб відмовитися від сезонного переведення годинників. Передбачалося, що національні парламенти вирішать, на якому часі лишитися — на літньому чи зимовому, й у 2021 році країни востаннє переведуть годинник або в березні, або в жовтні.

Але «часова реформа» в Європі поки відкладається. Між країнами-членами ЄС залишилися досить великі розбіжності з приводу того, якого часу дотримуватися. А у 2020 році через пандемію коронавірусу було просто не до дискусій про переведення годинника.

Тому деякі експерти вважають, що Україні теж поки не варто поспішати з цим питанням. Скасовувати переведення годинників варто синхронно з ЄС, щоб уникнути економічних втрат, логістичних проблем і зсувів у графіках пасажирського транспорту.

Це справді досі економічно вигідно?

Раніше перехід на літній і зимовий час пояснювали особливостями роботи промисловості. Тепер ситуація змінилася: витрати на освітлення менше впливають на роботу енергосистеми, тому помітної економії від переведення годинників уже немає.

Ще у 2018 році Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонувало відмовитися від такої практики, якщо Європарламент скасує перехід на літній час. Уже тоді у відомстві заявили, що у них немає економічного обґрунтування щорічного переходу на літній час.

За словами експертів-енергетиків, зараз головний пік споживання припадає не на ранковий, а на вечірній час. Тому набагато більше користі буде, якщо замінити старі лампи розжарювання на сучасні енергозберігаючі.

А як це впливає на здоровʼя?

Дослідження доводять, що переведення часу негативно впливає на здоровʼя. Передусім це стосується серцево-судинної системи. У перші дні після переведення годинників збільшується ризик серцевого нападу.

Серед інших проблем, викликаних переведенням часу, називають порушення добового ритму, психоневрологічні розлади, проблеми зі сном. Усе це відбивається на працездатності.

Читайте також:

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

Переведення годинників. Коли Україна перейде на зимовий час і навіщо це потрібно

В Україні переводять годинники традиційно двічі на рік. Вже цієї неділі, 30 жовтня, відбудеться перехід на зимовий час. Саме він вважається природним для нашої країни, тож питання доцільності зміни сезонного часу вже довгий час є предметом обговорень.

Більш докладно про те, для чого щороку переводять годинники і чи допоможе це заощадити електроенергію – у матеріалі РБК-Україна.

Коли ми почали переводити годинники

Перехід із літнього на зимовий час і навпаки в Україні розпочався ще за радянських часів. Цій традиції понад 40 років. З 1981 року стрілки годинника переводили на годину вперед у березні, а у жовтні починався зимовий час з переведенням на одну годину назад.

Із проголошенням незалежності практика сезонного часу продовжилась. У 1996 році на законодавчому рівні було закріплено, що перехід на зимовий час в Україні здійснюється о 04:00 в останню неділю жовтня, а літній час починається в останні вихідні березня.

Чи є сенс у сезонному часі

Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим . Але зараз це твердження втратило актуальність.

Як розповів у коментарі РБК-Україна аналітик енергетичних ринків Максим Білявський, при зміні сезонного часу суттєво заощадити не вдасться, бо головним споживачем електроенергії є не вуличні ліхтарі, а побутові прилади та енергоємні підприємства.

Історичні дані свідчать, що в середньому за рахунок переведення стрілок годинника вдається заощадити не більше 2% електроенергії, – рівень статистичної похибки. Проте в Україні потрібна економія у 20% і більше.

При цьому Білявський зазначає, що навіть для економії електроенергії на освітленні переводити годинники не обов’язково – промисловим підприємствам достатньо замінити прожектори майданчиків чи лампи накалювання у цехах на LED.

“Той ефект, на який покладалися за радянських часів, зараз фактично не працює, тому економити слід за рахунок модернізації промисловості, зміни графіка робочого часу промислових підприємств та запровадження третьої зміни”, – розповів експерт.

До того ж про відмову від практики сезонної зміни часу постійно говорять і медики. Переведення годинника негативно впливає на циркадні ритми людини, порушується режим сну, погіршується самопочуття. Вчені стверджують, що це особливо небезпечно для людей з хронічними захворюваннями.

Спроби встановити єдиний київський час

Верховна рада кілька разів намагалася скасувати переведення годинників, але поки що безуспішно. У 2011 році депутати не змогли дійти єдиної думки, який час треба залишити – літній чи зимовий.

Навесні 2021 року парламентарі ухвалили в першому читанні законопроект №4201 (“Про обчислення часу в Україні”), який пропонував закріпити по всій території країни єдиний київський час.

Передбачалося, що Україна залишиться на зимовому часі UTC+2 – природному для нашої країни. На користь відмови від переведення стрілок годинників в Раді говорили про доведені факти негативного впливу на здоров’я людей щорічного переходу на літній час.

Проте депутати не змогли затвердити законопроект у другому читанні та відправили його на доопрацювання. Подальшому розгляду документа завадило повномасштабне вторгнення РФ.

Де ще переводять годинники

Щорічний перехід на літній/зимовий час практикують у більшості штатів США, Канаді, Мексиці, Австралії, Великій Британії, Ізраїлі, країнах Євросоюзу.

При цьому в ЄС протягом кількох років обговорювали можливість встановити єдиний час без переведення стрілок годинників.

У 2021 році країни Євросоюзу мали вибрати, на якому постійному часі вони хочуть залишитися – на літньому чи зимовому. Однак цей експеримент відклали через пандемію коронавірусу.

Коли потрібно перевести стрілки у 2022 році

Традиційно, зимовий час в Україні розпочнеться в останню неділю жовтня.

Цього року необхідно перевести стрілки годинника на одну годину назад в ніч із суботи на неділю – о 04:00 30 жовтня. Перехід на літній час відбудеться 26 березня 2023 року о 03:00.

Анонсуючи зміну сезонного часу в Міністерстві економіки наголосили, що час, який діє в Україні взимку, є природним для території нашої держави, і відповідає її географічному положенню. Літній час запроваджується з метою ефективного використання світлої частини доби.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.