Фермери, що керуються у своїй роботі сучасними та інноваційними підходами, завжди знаходять унікальний шлях для покращення показників

Фермери, що керуються у своїй роботі сучасними та інноваційними підходами, завжди знаходять унікальний шлях для покращення показників виробництва і продуктивності птиці Барт Янссен — сучасний птахівник, який завжди шукає будь-які можливості для впровадження вдосконалень у господарство. Завдяки інноваційному та сучасному підходу до птаховиробництва, він зміг покращити результати виробництва і знизити на 90% частоту виникнення пошкоджень подушок лап у птиці.

Барт Янссен є представником другого покоління сімейного птахівничого бізнесу в Нідерландах. Прийнявши естафету від батьків, коли йому було 21 рік, він свідомо зробив вибір збільшувати масштаби виробництва.

Сьогодні його птахоферма Janssen Poultry нараховує 13 пташників, де він утримує близько 500 тис. голів птиці. Вироблену продукцію реалізує по всій Західній Європі.

МАКСИМАЛЬНА АВТОМАТИЗАЦІЯ

Щоб належним чином контролювати процес виробництва бройлерів, птахоферма Janssen Poultry повністю автоматизована. Усі 13 пташників у господарстві оснащено комп’ютером, що контролює показники мікроклімату та датчики корму. Фермер може керувати ними зі свого офісу або з будь-якого іншого місця, з комп’ютера або телефону. Таким чином, керівник завжди має чітке уявлення про всі дані з пташника і в разі відхилень деяких показників від норми отримує попередження про це через систему сигналізації. Крім того, спеціалізована онлайн-компанія з Англії моніторить дані, отримані з усіх пташників 24/7 у повторюваному 90-хвилинному циклі.

ПРАКТИЧНІ ВИПРОБУВАННЯ

Важливим показником наявності потенційних проблем у пташнику є відхилення у споживанні води птицею. Тому нідерландський птахівник вивчав питання управління якістю питної води. Сьогодні значну частину його пташників обладнано системами напування Impex, за допомогою яких він може оптимально контролювати водопостачання. Кожне пташеня отримує стільки води, скільки йому потрібно на певний момент у процесі росту. Це позитивно впливає як на добробут тварин, так і на прибутковість господарства.

Вибір системи Impex був очевидним. У пташниках Janssen Poultry ретельно випробовують системи та ніпелі для напування птиці від декількох виробників. Impex став переможцем цього практичного випробування. Використовуючи ніпелі для напування птиці Impex із низьким потоком, ви зможете точно керувати процесом подавання води навіть за низького тиску води. Це дає можливість максимально впливати на процес забирання води, через що буде набагато менше розливів.

ЗМЕНШЕННЯ ПОШКОДЖЕНЬ СТОПИ

Використання системи напування Impex дало змогу на 90% зменшити випадки пошкоджень подушок лап у птиці. Це важливо для виробників бройлерів. «У пташниках має бути сухо, бо будь-які пошкодження лап у птиці нині враховуються. Якщо їх забагато, це може призвести до штрафів або вимушеного зменшення щільності посадки птиці на квадратний метр, — говорить Барт Янссен. — Кілька років тому ми мали вологу підстилку у двох пташниках наприкінці циклу вирощування птиці, хоча при цьому у нас були збалансовані, хороші корми, відрегульована вентиляція та нормальна вода. Та коли ми почали працювати із системами напування Impex, з ніпелями, які мають низький потік, підстилка залишалася сухою. У результаті кількість уражень подушок лап зменшилася на 90%. Для цього також важливо контролювати викиди аміаку, що ми і робимо».

УПРОВАДЖУЙТЕ ІННОВАЦІЇ

Попри значні успіхи, нідерландський птахівник не сидить склавши руки. В середньому він проводить модернізацію або вносить зміни в обладнання кожні три роки. Барт Янссен зазначає: «Курка має попит на ринку з відносно низькою вартістю та негативним впливом на навколишнє середовище, але зміна споживчих уподобань і вплив роздрібних торговців змінюють попит. Звичайна курка зникне в Нідерландах протягом наступних п’яти років. Тому зараз я орієнтуюся і намагаюся здійснити перехід на менш інтенсивне виробництво, відповідно до вимог знаку якості Beter Leven (Краще життя) (1 зірка)».

ВДАЛЕ ПАРТНЕРСТВО

Вибір якісної системи напування у господарстві також матиме вплив на управління якістю питної води в пташниках. Барт Янссен впевнений, що немає межі досконалості, треба постійно працювати над покращенням показників виробництва і, відповідно, якістю системи напування та питної води. «Ви повинні весь час контролювати показники виробництва. Ми робимо це, відстежуючи комп’ютерні дані, постійно спостерігаючи за зміною параметрів, а також співпрацюючи з Impex як нашим технологічним партнером у сфері управління якістю питної води. Я радий, що вирішив повністю перейти на використання ніпеля для напування птиці з низьким потоком. Зрештою, це не тільки дало змогу покращити конверсію корму, але й стало зручніше вирощувати птицю. Оскільки тепер у нас майже всюди встановлені однакові системи питної води, нашими пташниками легше керувати», — говорить Барт Янссен.

За матеріалами компанії «Імпекс»

Valentin Serov

Valentin Alexandrovich Serov (Russian: Валенти́н Алекса́ндрович Серо́в; 19 January 1865 – 5 December 1911) was a Russian painter, and one of the premier portrait artists of his era.

Serov was born in Saint Petersburg, son of the Russian composer and music critic Alexander Serov, and his wife and former student Valentina Serova also a composer in her own right. Raised in a highly artistic milieu he was encouraged to pursue his talents by his parents and in his childhood he studied in Paris and Moscow under Ilya Repin and in the St. Petersburg Academy of Arts (1880–1885) under Pavel Chistyakov. Serov’s early creativity was sparked by the realistic art of Repin and strict pedagogical system of Chistyakov. Further influences on Serov were the old master paintings he viewed in the museums of Russia and Western Europe, friendships with Mikhail Vrubel and (later) Konstantin Korovin, and the creative atmosphere of the Abramtsevo Colony, to which he was closely connected.

The greatest works of Serov’s early period were portraits: The Girl with Peaches (1887), and The Girl Covered by the Sun (1888), both in the Tretyakov Gallery. In these paintings Serov concentrated on spontaneity of perception of the model and nature. In the development of light and color, the complex harmony of reflections, the sense of atmospheric saturation, and the fresh picturesque perception of the world, there appeared the features of early Russian impressionism (though Serov was not yet aware of works of French impressionists at the time of making those paintings).

From 1890 on, the portrait became the basic genre in Serov’s art. It was in this field that his early style would become apparent, the paintings notable for the psychologically pointed characteristics of his subjects. Serov’s favorite models were actors, artists, and writers (Konstantin Korovin, 1891, Isaac Levitan, 1893, Nikolai Leskov, 1894, Nikolai Rimsky-Korsakov, 1898, – all in the Tretyakov gallery).

Initially abstaining from the polychromatic, brightly colored painting style of the 1880s, Serov often preferred a dominant scale of black-grey or brown tones. Impressionistic features appeared sometimes in composite construction of a portrait, or to capture a sense of spontaneous movement. As in the work of his contemporaries John Singer Sargent and Anders Zorn, the impressionism is not doctrinaire, but derives as much from the study of Hals and Velázquez as from modern theory. Receiving wide popularity, in 1894 Serov joined with the Peredvizhniki (The Itinerants), and took on important commissions, among them portraits of grand duke Pavel Alexandrovich, (1897, Tretyakov Gallery), S.M. Botkin, 1899, and Felix Yusupov, 1903 as well as Princess Olga Orlova (these in the Russian Museum in St. Petersburg). In these truthful, compositionally skillful, and picturesque executions in the grand manner, Serov consistently used linear-rhythmic drawing coupled with decorative color combinations.

At the same time, he developed a contrasting direction: he frequently produced intimate, heartfelt, chamber portraits, mainly of children and women. In portraits of children Serov aspired to capture pose and gesture, to reveal and emphasize a spontaneity of internal movement, sincere cleanliness and clearness of attitude of the child (Children, 1899, Russian Museum; Mika Morozov, 1901, Tretyakov gallery). Serov frequently called upon various graphic techniques – watercolors, pastels, lithographs and so forth. Figures in Serov’s portraits gradually became more and more graphically refined and economical, particularly during the late period (Vasily Kachalov, 1908, Tamara Karsavina, 1909; numerous figures from Ivan Krylov’s fables, 1895–1911). From 1890 to 1900 Serov produced many landscape compositions on country themes, in which the artistic direction took a romantic turn.

This is a part of the Wikipedia article used under the Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported License (CC-BY-SA). The full text of the article is here →