Застосування залізного купоросу в садівництві

Сульфат заліза або залізо сірчанокисле, випускається промисловістю у вигляді кристалічного порошку красивого блакитного забарвлення. Активна речовина становить у ньому близько 53%. У народі він відомий як залізний купорос. Застосування в садівництві цього препарату дуже різноманітне і заслуговує детального розгляду.

У яких випадках застосовують залізний купорос?

Садівники і городники традиційно використовують сульфат заліза в своїх господарствах:

• для обробки стін підвалів та овочесховищ (льохів);
• для позбавлення від будинкового грибку;
• для заліковування дупел і ран на деревах;
• для весняної та осінньої побілки стовбурів фруктових дерев;
• для обробки садових культур проти лишайників та інших подібних недуг;
• для лікування плямистості троянд;
• для профілактичної обробки винограду;
• для боротьби з шкідливими комахами;
• як добрива.

Розчини і концентрації залізного купоросу

Для лікування ран на деревах і дезінфекцій 100 грамів купоросу розводять в одному літрі води. Такі ж пропорції використовують і при побілці стовбурів.

Щоб усунути чорну плямистість, що з’являється на трояндах, їх обприскують розчином залізного купоросу у концентрації 0,3%. А ось для профілактики зерняткових культур застосовують вже п’ятивідсотковий розчин. Обробка проти лишайників, мохів і сірої гнилі вимагає використання 30 грамів речовини на літр чистої води. Для лікування кущів малини або смородини потрібно трохи менше — 25 грамів на літр.

Обприскування проти шкідників проводять два рази. Під час вегетації можна використовувати тільки одно-відсотковий розчин залізного купоросу, а коли листя вже опаде, то п’яти-відсотковий.

У виноградарстві залізний купорос застосовують проти плямистого некрозу, бактеріального раку, антракнозу та інших захворювань. Лози обробляють п’яти-відсотковим розчином, як навесні, так і восени. Наступну обробку роблять таким же складом, але через 14 днів. Більш висока концентрація здатна серйозно обпалити листя і зелені пагони.

Для знищення будинкового грибку розводять 1,5 кілограма сульфату заліза на відро води. Стіни підвалів та овочесховищ білять розчином, що приготовлений з розрахунку 60 грамів препарату на один літр води.

Знищення шкідників залізним купоросом

Сульфат заліза досить ефективно застосовується в садівництві як інсектицид, що дозволяє знищувати не тільки самих комах і личинок, але навіть їхні яйця. Наприклад, при ретельній обробці дерев гине від 30% до 50 % яєць яблуневої мідяниці – найлютішого ворога багатьох фруктових дерев. Обприскують рослини навесні, поки бруньки ще не розпустилися, захоплюючи не тільки гілки та стовбури, але і ґрунт пристовбурних кіл.

Дуже важливо правильно визначити не тільки концентрацію, але і терміни обробки залізним купоросом. У середній смузі України обприскування зазвичай починають в середині квітня – від 10 до 20 числа. В цей час гине до половини всіх відкладених яєць.

Якщо провести обробку раніше, є ризик тільки даремно втратити час, комахи ще не прокинулися і не встигли відкласти яйця. А знищити зимуючих шкідників сульфат заліза не може. Пізніше застосування препарату здатне завдати шкоди як самому дереву, так і майбутньому врожаю.

Але ці терміни не є визначеними. Досвідчений садівник має уважно спостерігати за весняним пробудженням рослин. Якщо зима затягується, обприскування переноситься на кінець квітня. Але коли починають розпускатися бруньки раніше звичайного, і морозів вже не очікується, то можна зайнятися профілактикою на початку місяця.

Застосовувати сульфат заліза не складно. Але слід враховувати, що він ніколи не дасть стовідсоткової гарантії знищення шкідників. Тому не потрібно відмовлятися і від інших, більш сильних, спеціалізованих засобів профілактики та боротьби з комахами.

Використання в якості добрива залізного купоросу

Але залізний купорос — це не лише популярний інсектицидний та фунгіцидний засіб, а також і хороше добриво. Залізо, що входить в нього, знаходиться в розчинному стані, а тому легко доступне для рослин. Без нього ніякі культури не можуть нормально існувати – жовтіє листя, пагони дерев відмирають, погіршується забарвлення квітів.

Особливо страждають при нестачі цього мікроелемента фруктові дерева: яблуня, вишня, слива. Він є складовою частиною окислювальних ферментів, відіграє важливу роль у системі дихання. Хлороз листя, повільний ріст нових пагонів, недорозвинення плодів — все це, як правило, буває наслідком браку саме заліза.

Як добриво, залізний купорос застосовують у садівництві при поза кореневих підживленнях картоплі, помідорів, всіх видів капусти. В скляному або пластиковому посуді розчиняють від 5 до 10 грамів препарату і доводять об’єм рідини до 10 літрів. Але слід пам’ятати, що цю речовину ні в якому разі не можна змішувати з вапном. Навіть воду для розчину краще брати м’яку. Контактуючи з кальцієм, залізо утворює нерозчинні сполуки, що стають недоступними для рослин.

Сульфат заліза можна вносити під перекопування спільно з компостом: 100 грамів купоросу на кожні 10 кілограмів органіки. Досвідчені садівники давно навчилися отримувати з залізного купоросу хелат заліза – добриво високоефективне і порівняно дороге. Для цього в десяти-літровому відрі води розводять пару ложок лимонної кислоти. Після повного розчинення туди ж додають сульфат заліза — не більше однієї столової ложки.

Запобіжні заходи

На відміну від мідного купоросу, сірчанокисле залізо не така токсична речовина. Але при роботі з ним все ж краще дотримуватися обережності: стежити, щоб препарати не потрапляли в очі, зберігати окремо від продуктів і використовувати для цього тільки не харчовий посуд. Якщо розчини, особливо висококонцентровані проливаються на шкіру, то їх необхідно якомога швидше змити великою кількістю води.

Як боротися з лишайником і мхом на яблунях?

Яблуня схильна до великої кількості різних захворювань. Останні можуть призвести до найбільш несприятливих наслідків для плодового дерева. Як тільки на корі з’явилися найменші ознаки хвороб, необхідно відразу ж робити дії з їх усунення. У сьогоднішній статті ми дізнаємося, як правильно боротися з лишайником і мхом на яблунях.

Причини появи

Лишайники класифікуються як гриби. Їхня життєдіяльність заснована на процесах фотосинтезу. Тривалість життя лишайників може досягати декількох десятків і навіть сотень років. Вони не мають кореневої системи, а всі поживні елементи здатні отримати безпосередньо з частинок пилу і дощової вологи, яка осідає на них.

Небезпечні мікроорганізми-паразити можуть утворитися на яблуні, що має абсолютно будь-який вік. Найчастіше така небезпечна проблема виникає, якщо плодове дерево є старим і зростання його кори значно загальмоване.

Особливо схильні до утворення мхів і лишайників яблуні, які не можуть похвалитися високим рівнем опору по відношенню до зовнішніх факторів. Найчастіше це обумовлено:

• появою тріщин на деревній корі;
• промерзанням стовбура в умовах зимових морозів;
• отриманням серйозних опіків від променів ультрафіолету;
• порушенням системи кореневища;
• зайвою густотою недоглянутої крони.

Всі перераховані фактори призводять до недостатнього провітрювання, через що лишайник дуже швидко утворюється на садовій посадці. З цієї причини процес оновлення кори стає більш уповільненим. Так створюються оптимальні умови для повного ураження дерева небезпечними організмами-паразитами.

Колір лишайників варіюється. Бувають:

Часто нарости, що утворилися на стовбурі або гілках яблуні, є не лишайником, а мхом. Він проявляється виключно на старих плодових деревах через високий вологісний рівень.

Терміни обробки

Багато садівників, які вирощують на своїх присадибних територіях яблуньки, задаються резонним питанням, в які конкретно терміни необхідно обробляти дерева, щоб уберегти їх від ураження мхом і лишайником. Справа в тому, що точних термінів, коли саме слід здійснювати обробку, просто не існує. Лікувальні обприскування зазвичай проводять у міру їх необхідності.

Як правило, подібні маніпуляції здійснюється одноразово з обрізкою плодових дерев. Остання процедура проводиться для того, щоб підготувати яблуню до зими або осені. Обробка, спрямована на профілактику появи шкідливих наростів, найчастіше реалізується ранньою весною до формування нирок.

Як позбутися?

Від проявили себе мхів і лишайників пошкоджене дерево обов’язково потрібно позбавити. Нехтувати цим процесом не можна, як і тягнути час з лікуванням яблуні. Першорядно найбільша площа, покрита лишайником, повинна бути знята механічним способом. Для цього найзручніше задіяти звичайний скребок. Вчиняючи подібні дії, деревну кору не слід піддавати ушкодженням.

Досвідчені садівники радять під гілками, які будуть зрізатися, покласти який-небудь настил, наприклад, брезентовий або клеєночний шматок. Робити це потрібно, щоб у ґрунт не змогли проникнути грибкові суперечки, личинки комах та інші небезпечні шкідники. Розгляньмо кілька методик, що дозволяють позбавити плодові насадження від паразитуючих мікроорганізмів.

Обприскування

Сьогодні в садових магазинах реалізуються дуже хороші препарати, що дозволяють результативно вилікувати садові посадки. Високою ефективністю відрізняються і склади-дезінфектори.

• Залізний купорос. Їм лишайники обприскують у весняний сезон, до розпускання нирок. Для обробки яблуні готують слабенький розчин. Перші результати можна буде спостерігати вже через 7 діб.
• Вапно. У боротьбі з мхом і лишайником цей засіб виявляється досить ефективним. Вапно розчиняють у відрі з водою в обсязі 1 кг. Пошкоджені ділянки гарненько обприскують готовим складом.
• «Скор». Чудовий протигрибковий препарат. Його необхідно розводити строго відповідно до інструкції на упаковці.

Народні кошти

Врятувати садове дерево від мхів і лишайників вдасться за допомогою застосування одного отруйного народного засобу. Останнє випалює небезпечні нарости буквально за кілька днів. При цьому ні дереву, ні його плодам цей засіб не шкодить.

• беруть 600 г гашеної вапна, заливають 500 мл окропу;
• суміш ставлять на маленький вогонь;
• 400 г сірки в порошку розбавляють в 1500 мл води;
• компоненти перемішують, після чого об’єднують обидва готових склади;
• протягом 15 хвилин масу слід заважати на повільному вогні;
• ступінь готовності визначається за червоним відтінком суміші.

Готовий концентрат розбавляють водою. На 5 л рідини вистачить 100 мл суміші. Цим засобом потрібно добряче обробити ту ділянку, на якій присутній лишайник. Важливо грамотно і максимально акуратно користуватися цим народним препаратом, щоб він не опинився на руках або слизових оболонках. Проводячи роботи з ним, знімати рукавички або захисні очки не можна ні в якому разі.

Заходи профілактики

Незважаючи на те, що прибрати з яблуні мхи і лишайники можна за допомогою дієвих засобів, набагато простіше попередити їх появу. Існує безліч методик, що дозволяють не допустити виникнення таких серйозних проблем, здатних погубити плодові насадження в саду.

Основні заходи, спрямовані на захист дерев, зосереджені на підтримці їх імунітету та загального стану здоров’я. Важливо тримати під контролем зовнішні покриви гілок і стовбура яблуні. Розгляньмо, які прості маніпуляції дозволять підтримувати здоров’я садових посадок.

• Деревам обов “язково потрібна своєчасна обробка від більшості поширених захворювань.
• Не можна нехтувати підходящими варіантами підживлень. Вони повинні бути збалансованими і раціональними.
• Необхідно вчасно вдаватися до обрізки саду.
• Не менш важливо звертатися до побілки штамбів. Така процедура попереджає появу пошкоджень від морозних або сонячних опіків.

Побілку для дерев слід готувати за всіма правилами, щоб вона була дійсно корисною і ефективною. Крім вапна, в ній повинен передбачатися мідний купорос в обсязі 150 г на 1 відро, наповнене водою. Правильно приготовану побілку потрібно використовувати для обробки яблуень в осінній і весняний сезони. Одночасно з цим необхідно займатися обов’язковою обрізкою саду. Після процедури обрізки яблуні почнуть обростати молоденькими гілками, на яких мхи і лишайники вже не будуть рости.

Сад завжди потрібно тримати під суворим контролем, щоб своєчасно виявити проблеми, що торкнулися плодових насаджень. Особливу увагу слід приділяти тим зонам, де має місце збільшується площа розповсюдження лишайників.

Найчастіше у сильно пошкоджених дерев є приховані небезпечні захворювання, з якими необхідно починати боротися якомога швидше.

Корисні поради

Розгляньмо кілька корисних порад щодо боротьби з мхами і лишайниками на яблунях.

• Часто яблуні страждають від лишайників і від одночасного всихання втечі. Це симптом небезпечної хвороби під назвою «чорний рак». У такому випадку висохлі гілки обов’язково потрібно відпиляти, а ствол продезінфікувати за допомогою суміші купоросу.
• За твердженнями досвідчених садівників, властивості прилипання побілки помітно поліпшуються, якщо готувати її з додаванням 500 мл нежирного молока.
• Поки вік садових дерев не переступив 5-річний рубіж, білити їх на зиму не обов’язково.
• Обробляючи яблуні покупними або самостійно приготованими отруйними відварами, необхідно користуватися рукавичками і захисними окулярами. Без додаткового захисту маніпуляції з такими складами можуть призвести до несприятливих наслідків для здоров’я людини.

Мох та лишайники на деревах: що категорично не можна з ними робити

Поява на деревах у саду моху та лишайників сигналізує садівникові про наявність проблем. Мох найчастіше з’являється там, де недостатньо світла та багато вологи. Лишайники з’являються на слабких деревах, які погано ростуть.

Позбутися цих наростів можна за допомогою доступного засобу.

Можливо вам здасться гарною ідеєю просто зчистити мох та лишайники з дерева. Але досвідчені садівники не рекомендують застосовувати металеві щітки та ножі. Так можна через необережність сильно пошкодити кору.

Як позбутися моху та лишайників на плодових деревах

Розстеліть під деревом плівку. Змішайте 500 г залізного купоросу з 10 літрами води. Отриманою сумішшю обробіть гілки хворих дерев. Через деякий час лишайники та мох відпадуть самі.

Для профілактики садівники рекомендують проводити обрізку дерев і щорічно обробляти їх від хвороб та шкідників.

Раніше “Телеграф” розповідав, яким розчином удобрювати яблуню, щоб вона порадувала великими та солодкими плодами.