§ 40. Вплив людини на атмосферу

ЯК ЛЮДИНА ВПЛИВАЄ НА АТМОСФЕРУ. Людина своєю діяльністю здатна змінювати склад і властивості атмосферного повітря. Останнім часом повітря містить велику кількість шкідливих домішок. Вони потрапляють в атмосферу з промислових підприємств (мал. 176). Сильно отруюють повітря вихлопні гази численних автомобілів. Якщо такі гази скупчуються в повітрі і змішуються з краплинами туману, то утворюється смог (мал. 177). Цей отруйний туман стелиться по землі на рівні органів дихання людини, що є особливо небезпечним. Часто смог виникає у великих містах.

Мал. 176. Промислові викиди

Мал. 177. Смог

Дуже небезпечним є забруднення повітря такими хімічними речовинами, як сполуки сірки й азоту. Сполучаючись із водяною парою, вони повертаються на землю у вигляді кислотних дощів. Такі дощі випадають іноді за тисячі кілометрів від місця свого утворення. Вони шкодять здоров’ю людей, забруднюють фунта, через них всихають ліси (мал. 178).

Мал. 178. Наслідки кислотних дощів

Впливаючи своєю діяльністю на атмосферу, людина здатна спричинити і зміни клімату. Так, для своїх потреб люди спалюють мільйони тонн різних видів палива (вугілля, природного газу та ін.) для того, щоб отримати електроенергію. При цьому в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Його кількість поступово збільшується. І він починає діяти як ковдра навколо планети, як парник: до Землі пропускає сонячне проміння, яке нагріває поверхню, а тепло від земної поверхні — «не випускає», перешкоджаючи його розсіюванню у космосі. Це призводить до підвищення температури повітря на всій Землі. Таке явище вчені назвали парниковим ефектом (мал. 180). Є припущення, що через парниковий ефект середньорічна температура повітря тропосфери підвищилася за минуле століття щонайменше на 1 °С і надалі підвищуватиметься. Тобто наша планета почала більше прогріватися. Таке відхилення називають глобальним потеплінням. Учені вважають, що навіть таке незначне, на перший погляд, потепління може мати значні наслідки. Нині основний тягар потепління несе на собі природа. Найперше посилиться танення льодовиків. Це призведе до підняття рівня вод океанів і морів. Тоді приморські низовини, де живуть люди, будуть затоплені. Наземні види рослин і тварин почнуть переміщуватися до гір і полюсів. Так само будуть мігрувати з тропічних вод багато видів риб. Є побоювання, що невдовзі вплив глобального потепління пошириться і на людей. Це загрожує нашому здоров’ю і продовольчій безпеці. Так, підвищення температури позначиться на врожаях пшениці, рису і кукурудзи, що може призвести до голоду. Нікому на планеті не вдасться уникнути наслідків зміни клімату.

Наслідки глобального потепління

Унаслідок глобального потепління почастішали шторми, зливові дощі, повені, засухи й надмірно спекотні дні. Океани стали теплішими. Почали танути снігові шапки на вершинах гір. Є припущення. що через 100 років може розтанути лід довкола Північного полюса. Тоді підніметься рівень морів, і вода затопить приморські території. Учені прогнозують і подальше нагрівання поверхні Землі.

Мал. 179. Основні забруднювачі повітря

Смог, кислотні дощі, парниковий ефекті глобальне потепління — це лише окремі приклади «реагування» атмосфери надії людей. Нині їх масштаби зросли так, що атмосфера вже потребує захисту.

Мал. 180. Парниковий ефект

ЯК ОХОРОНЯТИ АТМОСФЕРУ. Чисте повітря — це життєва необхідність людини. Для збереження його чистоти потрібно обмежувати викиди диму, шкідливих газів, інших домішок. Для цього на промислових підприємствах установлюють газо- і димовловлювачі.

Щоб зменшити шкоду, якої завдає атмосфері господарська діяльність, люди шукають інших (екологічно чистих на відміну від спалювання палива на електростанціях), способів одержання електроенергії. Такими є, наприклад, використання енергії річок, вітру, Сонця (мал. 181). У містах, де скупчується транспорт, розширюють площі зелених насаджень. Дерева — не лише потужні виробники кисню, вони значно зменшують запиленість повітря.

Мал. 181. Екологічно чисті електростанції

Охорона атмосфери потребує об’єднання зусиль людей в усіх країнах світу. Адже забруднене повітря, переміщуючись, не зважає на державні кордони. Повсякчас потрібно пам’ятати, що атмосфера — це величезна цінність нашої планети.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Забруднення атмосфери призводить до таких негативних явищ, як смог, кислотні дощі, парниковий ефект, глобальне потепління.

• Атмосфера — це величезна цінність нашої планети, вона потребує охорони від забруднення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. У чому виявляється вплив діяльності людини на атмосферу?
• 2. Що таке смог? Унаслідок чого він виникає?
• 3. Чим небезпечні кислотні дощі?
• 4. Унаслідок чого виникає парниковий ефект?
• 5. Якими можуть бути наслідки глобального потепління?
• 6. Чому від стану атмосфери залежить здоров’я людей?

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Аналіз стану повітря у своєму населеному пункті з використанням різних джерел інформації та власних спостережень.

1. На основі власних спостережень і різних джерел інформації проаналізуйте стан повітря у вашому населеному пункті. З’ясуйте, чи повітря забруднене.

2. Установіть, що є джерелами забруднення повітря у вашій місцевості.

3. Чи є у вашій місцевості служби, які ведуть спостереження за станом повітря?

4. Запропонуйте заходи для збереження чистого повітря у вашій місцевості.

5. Спробуйте намалювати плакат, який закликав би охороняти повітря.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

1. Граф Майк. Буря: Факти. Знахідки. Відкриття. — К.: Махаон, 2011.

2. Баклі Брюс та ін. Погода: Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон, 2007.

3. Зубков О. О. Завбачення погоди за місцевими ознаками. — К.: Урожай, 1997.

4. Прох Л. З. Оповідання про вітри. — К.: Рад. школа, 1983.

Вплив емоцій на людину

Емоції впливають на людей різними шляхами. Одна й та сама емоція неоднаково переживається різними людьми, а також певною людиною в різних ситуаціях. Емоції можуть впливати на всі системи індивіда, на суб’єкта загалом.

Емоції і сприймання. Давно відомо, що емоція, як і інші мотиваційні стани, впливає на сприймання. Радісна людина сприймає світ крізь “рожеві окуляри”. Той, хто страждає і сумує, інтерпретуватує зауваження інших як критичні.

Емоції і пізнавальні процеси. Емоції впливають на пам’ять, мислення та уяву людини. Ефект “звуженого зору” в сприйманні має свій аналог у пізнавальній сфері. Зляканій людині важко оцінити альтернативні рішення. У розгніваної людини з’являються лише “сердиті думки”. У стані підвищеного інтересу або збудження суб’єкт настільки захоплений, що не здатний до навчання і дослідження.

Емоції і дії. Емоції чи комплекси емоцій, які переживає людина в певний час, впливають фактично на все, що вона робить у сфері навчання, гри, праці. Коли вона реально зацікавлена в предметі, то має бажання вивчити його глибоко. Відчуваючи відразу до якого-небудь предмета, вона намагається його уникнути.

Емоції і свідомість. Твердження про те, що емоцію можна розглядати як окремий або особливий стан свідомості, не є новим. Визначний англійський науковець Г. Спенсер описав “центральні” емоції так: “Центральні” емоції – їхній початок і закінчення у часі порівняно не визначені і вони не мають чіткої локалізації в просторі. Вони не обмежені попередніми і наступними станами свідомості з якоюсь визначеністю, і немає меж між ними й існуючими з ними станами свідомості”. Ідея Спенсера не справила значного впливу на його сучасників і лише на початку 60-х років XX століття змінними станами свідомості почали цікавитися вчені. Не розглядаючи емоції як змінні стани свідомості, вони, втім, нерідко включали до своїх описів певні емоції.

Емоційні стани і в повсякденному житті часто розглядають як змінні стани або, точніше, як специфічні чи особливі стани свідомості. Людина, що вчинила якусь недоречність, часто пояснює свою поведінку словами: “я не пам’ятаю себе”, “я втратила самовладання”.

Людина, яка пережила сильну емоцію, усвідомлює, що емоційне переживання – це незвичайний стан свідомості. Ідея різних станів свідомості відома від античних часів. А в середині XIX ст. біологи довели, що кожна окрема півкуля мозку контролює окрему сферу свідомості. Розподіл півкуль створює дві незалежні сфери свідомості в межах одного черепа, одного організму.

У XVIII ст. Р. Бекон вирізнив два шляхи набуття знань: через доказовість і через досвід. Один із цих способів, що домінує в сучасному мисленні, описують як логічний і раціональний. Інший – як пізнання інтуїтивне, невербалізоване або “рецептивне”. Особливі стани свідомості, що виникають завдяки специфічному інтересу, радості або їхній комбінації, і спрямовують інтуїтивне, невербальне (рецептивне) пізнання. Певні емоційні стани організують аналітичні, критичні, логічні, раціональні процеси. Таким чином, емоція як процес постійно взаємодіє з процесами, що характеризують інші стани свідомості, і взаємозв’язки між емоціями і розумом є численними.

Емоції, почуття і розвиток особистості. Аналізуючи співвідношення емоцій і розвитку особистості, слід зважати на два чинники. Перший – це генетичні задатки суб’єкта у сфері емоцій. Генетичний склад індивіда відіграє важливу роль у набутті емоційних рис (чи порогів різних емоцій). Другий чинник – особистий досвід індивіда, що належить до емоційної сфери, особливо спеціалізовані способи вираження емоцій і зумовлена емоціями поведінка.

Почуття сприяють виділенню предметів, що відповідають потребам особистості і стимулюють діяльність, спрямовану на їхнє задоволення. Суб’єктивно почуття є для людини показником того, як відбувається процес задоволення її потреб. Позитивні емоційні стани (задоволення, здивування тощо), які виникають у процесі спілкування й діяльності, свідчать про бажаний індивідом перебіг процесу задоволення потреб. Незадоволення потреб супроводжується негативними емоціями (сором, гнів, страх тощо).

У психології склалося уявлення, відповідно до якого емоційний стан визначається якістю та інтенсивністю актуальної потреби індивіда й оцінкою, яку він дає імовірності задоволення її. Цей погляд на природу і походження емоцій дістав назву інформаційної концепції емоцій.

Усвідомлюючи або не усвідомлюючи, людина порівнює інформацію про те, що необхідно для задоволення потреби, з тим, що вона має в момент її виникнення. Якщо суб’єктивна ймовірність задоволення велика, з’являються позитивні почуття. Негативні емоції породжуються більш або менш усвідомленою суб’єктом реальною або уявною неможливістю задоволення потреби або ж падінням імовірності її задоволення порівняно з прогнозом, який суб’єкт давав раніше. Інформаційна концепція емоцій, безсумнівно, є доказовою, хоч, мабуть, не пояснює всієї різноманітної і багатої емоційної сфери особистості. Далеко не всі емоції вкладаються в цю схему. Наприклад, емоція здивування не може бути віднесена ані до позитивних, ані до негативних емоційних станів.

Важливою характеристикою емоційних станів є їхня регулятивна функція. Переживання, що виникли в людини, виступають у ролі сигналів, які інформують людину про перебіг процесу задоволення ЇЇ потреб, на який різновид перешкод вона натрапляє, на що слід звернути увагу, над чим необхідно замислитися, що потрібно змінити. Емоція сигналізує про благополучний або неблагополучний розвиток подій, про більшу або меншу визначеність становища суб’єкта в системі його предметних і між особистісних взаємин і забезпечує тим самим регулювання, корекцію його поведінки в умовах спілкування та діяльності.

Почуття – одна зі специфічних форм відображення дійсності. Якщо в пізнавальних процесах відображаються предмети і явища дійсності, то в почуттях відбивається ставлення суб’єкта з притаманними йому потребами до предметів і явищ дійсності, які він пізнає і перетворює.

Емоції і почуття виникають у процесі взаємодії особистості із зовнішнім світом. Це різноманітні переживання людини, в яких відображаються її життєві відносини із зовнішнім світом та стосунки з іншими людьми. Своєрідність відображення полягає в тому, що і як у переживаннях відображається. Емоції і почуття – певний процес, що відбувається в часі. Водночас він є психічним станом особистості. На цей стан ми вказуємо, говорячи про ту чи іншу людину, що вона спокійна, схвильована, зворушена, збентежена, весела, пригнічена тощо. Почуття є і властивістю людини, що виявляється в її більш чи менш стійкому позитивному або негативному ставленні до певних об’єктів, людей, царин діяльності. Емоції і почуття мають велике значення в житті людини.

Вживання джину може бути корисним для здоров’я: ось 4 причини

Звісно, алкоголь у великих кількостях ніколи не буде корисним для вас, та один коктейль час від часу також не принесе шкоди. І такі коктейлі часто роблять з джином через його універсальність та те, що він чудово поєднується з ягодами та різною газованою водою. Дієтологиня Елізабет Уорд розповіла, яку потенційну користь може принести помірне вживання джину.

Вплив на шкіру

Джин настояний на ягодах ялівцю, які багато людей вважають “суперфудом”. Звісно, сам термін “суперфуд” не має наукового визначення, проте зазвичай так називають продукти, у яких міститься багато антиоксидантів та поживних речовин.

І саме через антиоксиданти, що у великій кількості містяться у ягодах, вони сприяють зміцненню здоров’я та шкіри. Окрім того, вони можуть і сприяти захисту від хронічних захворювань – зокрема, раку та хвороб серця.

Деякі дослідження також показують, що ефірна олія ягід ялівцю може мати певні властивості, що сповільнюють старіння та допомагають уникнути передчасної появи зморшок.

Довголіття

Антиоксиданти в джині можуть сприяти хорошому вигляду не тільки шкіри. Деякі дослідження також показують, що ягоди ялівцю мають антивікові та протизапальні властивості.

Вживання ягід ялівцю може покращити здоров’я та потенційно призвести до довшого життя через покращення кровотоку та виведення токсинів з крові.

Ягоди ялівцю можуть покращити кровотік / Фото Pexels

Травлення

Джин – це дуже популярний аператив – тобто напій, який подають перед їжею. У деяких культурах вважається, що джин допомагає підготувати травну систему до прийняття їжі.

А огляд у Heliyon показав, що споживання ягід ялівцю також позитивно впливає на травлення. Окрім того, споживання ягід ялівцю допоможе зменшити гази та загоїти виразки.

Цукровий діабет

Такі алкогольні напої, як джин, зазвичай не містять вуглеводів, що робить їх хорошим напоєм для людей, які страждають від цукрового діабету. Зазвичай джин поєднують із газованою водою, що містить 22 грами цукру на порцію. Але якщо обрати напій без доданого цукру, або такий, у яких використовуються його замінники, ви не отримаєте додаткового цукру у напої.

Це також буде добре для людей, які намагаються стежити за калоріями та рівнем цукру у крові.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.