«Якщо ти патріот – маєш вакцинуватися»

У світі зараз тестують і розробляють одночасно понад 30 вакцин від коронавірусу. У ВООЗ сподіваються, що до кінця року хоча б одна з них буде готова. Насправді ж вакцину зробити можна і за місяць – але коштуватиме вона дуже дорого.

ZAXID.NET дізнавався, як роблять якісні та дешеві вакцини, чому в Україні низький рівень довіри до цих препаратів та як пов’язані вакцинація і ВВП країни.

«Вакцинація не має базуватися на вірі»

У 2018 році у Львові створили біотехнологічний кластер, одним з ініціаторів якого стала «Компанія Ензим». Серед іншого, місією кластеру є популяризація та розвиток біотехнологій у Львові, важливою частиною яких є медична галузь, зокрема, виготовлення вакцин, а також роз’яснення принципів роботи біотеху і розвінчування пов’язаних із ним міфів.

Згідно з дослідженням благодійного фонду Wellcome, проведеним у 2018 році, лише приблизно третина українців вірить у те, що вакцинація безпечна. Це один з найнижчих показників у світі. Криза довіри до вакцинації серед українців розпочалася у 2008 році – зі смерті школяра після щеплення проти кору. І хоча пізніше медики довели, що вакцина не була причиною смерті, рівень охоплення вакцинацією в Україні значно знизився – батьки почали відмовлятися вакцинувати своїх дітей або ж купляли довідки, що дитина вакцинована, хоч насправді так не було.

Професор Львівського національного медичного університету, що також входить до біотех-кластеру, доктор біологічних наук Ростислав Білий говорить, що ускладнення від вакцин бувають, але це дуже рідкісні випадки. Є стани, у яких людям протипоказано вакцинуватися, проте ці стани має діагностувати лікар, а не батьки дитини.

«Батьки не повинні мати можливості відмовлятися від вакцинації. Уявіть, що до вас приходять будівельники і питають вашу думку, як їм ставити перекриття? Але це ж не ваша спеціалізація – вирішувати такі речі. Якщо після щеплення підніметься температура – це нормально. Тоді можна бути певним, що вакцина подіяла: вона провокує локальне запалення, обманює ваш організм, змушує його думати, що він хворий, та виробляти антитіла. Це принцип дії всіх вакцин», – говорить фахівець.

Календар щеплень в Україні передбачає вакцинацію від 10 інфекційних захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції. Більшість із них роблять у перші півтора року життя людини. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, станом на 1 серпня понад половина дітей віком до 1 року були невакциновані.

Відсутність щеплень від низки захворювань у кращому випадку загрожує довгим і важким лікуванням, а в гіршому – смертю. Наприклад, рівень смертності від важкої форми правця становить понад 50%.

«Є такі бактерії, які нас вб’ють, якщо ми з ними стикнемося, шанси вижити після захворювання – дуже низькі. І єдиним способом убезпечитися від цього є вакцинація. Залежність рівня захворюваності від рівня охоплення вакцинацією – це об’єктивний факт. Вакцинація не має базуватися на вірі – це має бути догма в суспільстві. Від вакцинації можуть бути ускладнення – так було в моєї доньки, наприклад. Але це поодинокі випадки», – говорить Ростислав Білий.

Та кір, правець чи дифтерія – не єдине, від чого можуть захистити вакцинація: у світі вже існують вакцини навіть від раку шийки матки чи раку простати.

Кому це (не)вигідно

На думку Ростислава Білого, антивакцинаторські кампанії і заяви в Україні зараз часто є проплаченими, аби дестабілізувати ситуацію в країні під час війни з Росією. Оскільки серед українців і так не дуже поширена думка, що вакцини – це безпечно і добре, повідомлення про їхню загрозу здоров’ю сіють паніку. Особливо, якщо антивакцинаторські настрої підтримує церква, яка користується довірою вірян.

У кінці 2019 року Православна церква України офіційно підтримала вакцинацію. Греко-католицька церква не робила подібних заяв, проте й не виступила проти, а заяви окремих священиків свідчать про негласну підтримку щеплень.

УПЦ МП теж не виступила офіційно проти вакцинації, проте частина духівництва, у тому числі – високопоставленого, агітує парафіян відмовитися від щеплень. Зокрема, у 2018 році одеські священики УПЦ МП закликали вірян не щепитися проти кору (пізніше їм заборонили робити такі заяви), а намісник Почаївської лаври виступив проти вакцини від коронавірусу, заявивши, що таким чином людей хочуть чіпувати. Нещодавно ж священик УПЦ МП з Тернопільської області закликав не робити щеплення, бо до складу вакцин «входять елементи абортованих дітей».

«Для мене було шоком, що одна з церков не підтримує вакцинацію, адже вона не має жодного стосунку до справ медичних. Таким чином церква підриває безпеку держави. Я вважаю, якщо ти патріот – ти маєш вакцинуватися», – каже Ростислав Білий.

Вакцинація – це не тільки питання особистого здоров’я. Будь-яка хвороба – це втрачені людино-дні і недоотриманий ВВП держави, оскільки людина має перебувати на лікарняному – якщо хвора сама або хвора її дитина. Крім того, чим вищий рівень охоплення вакцинацією у суспільстві, тим більший колективний імунітет – і захист від хвороби для тих, кому дійсно медично протипоказано вакцинуватися.

«Якщо є одна дитина, якій заборонена вакцинація, серед сотні вакцинованих дітей – для неї немає ніяких ризиків. Колективний імунітет не дасть вірусу дійти до неї. А в нас одній дитині дійсно не можна робити щеплення, іншій мама вирішила не робити, хтось не захотів, а хтось не зробив вчасно. У результаті зі ста дітей лише 30 – дійсно провакциновані, ще 30 мають куплені довідки і ще 30 – написали відмову. І тоді ми робимо гірше не тільки своїм дітям, не вакцинуючи їх, а й іншим», – пояснює фахівець.

За даними Центру громадського здоров’я, починаючи з 2016 року рівень охоплення вакцинацією в Україні почав зростати. Якщо у 2016 році проти кору щепленими були приблизно 45% однорічних дітей, проти дифтерії – 20%, а проти поліомієліту – 60%, то у 2019 році ці показники становлять 80,5%, 78,4% та 93,2% відповідно.

Як роблять вакцини

Виготовлення вакцин – це біотехнологічний процес, оскільки передбачає роботу з геномами різних бактерій, збудників паразитарних інфекцій та вірусами. Загалом біотехнології в медицині та фармацевтиці застосовуються дуже широко – від вироблення ліків до розробки сучасних імплантатів.

Вакцину від коронавірусу розробляють вже майже рік різні фармацевтичні компанії світу та профільні університети, частина з них вже проходить клінічні випробування на людях. Насправді вакцину можна зробити і за місяць, проте це буде коштувати дуже дорого.

«Вартість і терміни виготовлення вакцини залежать від підходу, який ви оберете. Для “швидко і дорого” синтезуєте антиген вірусу, який викликає імунну реакцію, і вводите його із сильним ад’ювантом – речовиною, яка підвищує реакцію антигена. Синтезувати антиген дорого, як і мати хороший, сильний ад’ювант. Ми, наприклад, використовуємо спеціально підготовлені нано-композити – це не те, що можна просто купити в магазині», – розповідає Ростислав Білий.

Дешевий варіант – це, приміром, синтез аденовірусного вектору і виготовлення так званої векторної вакцини. Така вакцина використовує «дефектний» вірус, щоб ввести білки коронавірусу в організм і викликати реакцію. Білки цього вірусу розмножуватися не можуть, тому відсутній ризик, що людина захворіє. І такий процес набагато дешевший, тому дозволяє синтезувати мільйони доз.

Для одного вірусу чи інфекції можуть бути різні вакцини. Для того, щоб вакцина подіяла, вона має «навчити» організм розпізнавати патоген. Наша імунна система розпізнає прості 3D-форми, тому розпізнати комбінацію коронавірусу в цілому для неї занадто складно. Вона «розрізає» його на шматочки, які і розпізнають антитіла.

«Різні фармацевтичні компанії для виготовлення вакцин можуть обрати різні ділянки. І усі ці вакцини розпізнаватимуть один і той самий патоген, але за різними його частинками. І в біотехнології важливо вибрати правильну частину, щоб вакцина була ефективною, бо не кожна з них буде давати хорошу імунну відповідь», – говорить Ростислав Білий.

У Китаї та Росії заявили про вже розроблені вакцини від коронавірусу, тоді як в інших країнах їх ще тестують. Проте ефективність цих вакцин становить лише близько 40%. Хороша вакцина повинна мати показник ефективності, близький до 100%, – і саме тому вона має пройти низку випробувань, на які потрібен час, щоб довести свою ефективність. За словами Ростислава Білого, ймовірно, Росія та Китай упустили частину цих випробувань і видають те, що у Європі чи США називають тестом вакцини, за саму вакцину.

Ростислав Білий з командою колег займався дослідженням коронавірусу. Їхня робота показала, що Covid-19 має консервативну, незмінну частину та дуже мінливу, яка і робить його небезпечним. Виготовити вакцину можна на основі обох частин – залежно від того, яка її мета. Вакцина на основі мінливої частини коронавірусу буде більш специфічною, натомість за допомогою консервативної ділянки можна зробити більш загальну вакцину.

«Ми показали експериментально, що люди, які перехворіли на Covid-19, мають сильну імунну відповідь до інших коронавірусів, наприклад, до MERS. Тобто якщо обрати правильну ділянку білка Covid-19, можна розробити вакцину, яка дозволить створити імунну відповідь, що буде не надто специфічна, проте захищатиме від потенційних мутацій Covid-19», – каже Ростислав Білий.

За його словами, подібну вакцину не можуть розробити для грипу: він мутує щороку, і щороку фармкомпанії виготовляють нову вакцину. Кожні ж 20-30 років відбувається дуже суттєва мутація, що призводить до пандемій – наприклад, свинячого грипу.

Ростислав Білий переконаний, що в Україні потрібно відновлювати виробництво, як мінімум, обов’язкових за календарем щеплень вакцин, адже виготовляти їх дешевше, аніж купляти за кордоном. І українські біотехнологи до цього готові.

«Впевнений, що наші виробництва були готові до цього й раніше, але не було політичної волі. Ви думаєте, заводи в Індії кращі, ніж наші? Звичайно, ні. Я вважаю, що українські виробники – чудові, можуть проводити дослідження на високому рівні, мають високотехнологічне обладнання і можуть виготовляти власний продукт», – каже фахівець.

За цей процес уже взялися на державному рівні. За словами Максима Степанова, Міністерство охорони здоров’я вже провело попередні перемовини з українськими фармкомпаніями, які мають сертифіковані лінії для виробництва вакцин, проте загалом для його відновлення потрібно кілька років. У вересні ж львівські науковці виграли 10-мільйонний грант від Національного фонду досліджень на розробку вакцини від коронавірусу і впевнені, що її зроблять.

Коронавак (CoronaVac): що відомо про вакцину, якої найбільше в Україні

За даними українського міністерства охорони здоров’я (МОЗ), станом на 2 листопада цією вакциною щепили понад 3,1 млн українців. Це трохи менше, ніж найпопулярнішою вакциною Pfizer – 4,3 млн.

В Україні зараз є 7,5 млн доз вакцин, 5,1 млн – CoronaVac, Pfizer – 1,1 млн і AstraZeneca – 1,4 млн. Першого листопада CoronaVac щепились 120 тисяч українців, а Pfizer – 130 тисяч.

Вакцина доступна у центрах масової вакцинації, пунктах щеплень, а також нею вакцинують мобільні бригади. Найближчий до вас пункт щеплень чи центр масової вакцинації можна обрати за цим посиланням.

Тож як працює вакцина CoronaVac, наскільки вона ефективна та безпечна, кому можна і не можна нею щепитися та до яких країн можна з нею поїхати – відповідаємо на найпоширеніші запитання.

Що це за вакцина і як вона працює

CoronaVac – вакцина від ковіду, яку розробила китайська біофармацевтична компанія Sinovac Biotech.

Вакцина виготовлена за технологією, якій вже понад 70 років. Йдеться про інактивовану вакцину, яка містить у своєму складі неактивний, “убитий” вірус. Організм реагує на нього та виробляє імунітет.

Першу вакцину за цією технологією розробили 1955 року – це була вакцина від поліомієліту.

Повний курс вакцинації передбачає введення двох доз з інтервалом в 14-28 днів.

Вакцини можна зберігати за звичайної температури холодильника, що полегшує їхнє використання у країнах, які не мають доступу до спеціалізованих сховищ.

Де використовують вакцину?

Вакцина CoronaVac схвалена ВООЗ для екстреного використання.

Наразі її застосовують у понад 40 країнах, зокрема Китаї, Туреччині, Аргентині, Бразилії, Мексиці, Індонезії, Казахстані, Вірменії, Грузії тощо.

В Україні цією вакциною почали щепити з квітня 2021 року.

Кому можна і не можна нею щепитися?

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує щепитися вакциною CoronaVac дорослим з 18 років.

Щодо щеплення дітей цією вакциною наразі немає достатніх досліджень. МОЗ України для щеплення дітей з 12 років рекомендує натомість використовувати вакцину Pfizer.

Що стосується щеплення вагітних, наразі також немає достатніх даних, щоб оцінити ефективність та ризики використання цієї вакцини.

Водночас за даними ВООЗ, попередні вакцини, виготовлені за аналогічною технологією, були визнані цілком безпечними для вагітних, тому ВООЗ передбачає, що вакцину CoronaVac так само можна буде використовувати для цієї категорії.

Наразі ж вагітних, як і дітей, також рекомендують щепити вакциною Pfizer.

Водночас грудне вигодовування не є протипоказанням для використання вакцини CoronaVac, і ВООЗ рекомендує цю вакцину жінкам, які годують грудьми.

Також, за даними ВООЗ, цією вакциною можна вакцинувати людей з ВІЛ.

ВООЗ не рекомендує застосовувати CoronaVac людям, які мають алергію на будь-який компонент вакцини.

Також вакцинацію варто відкласти тим, хто наразі хворіє на ковід – МОЗ рекомендує вакцинуватися не раніше, ніж через 28 днів після появи симптомів чи лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19.

Наскільки ефективною є вакцина

МОЗ України наголошує, що усі вакцини, схвалені для використання на території України, зокрема й CoronaVac, є ефективними для запобігання тяжкого перебігу захворювання на COVID-19, госпіталізації та смерті.

За даними чилійського дослідження, проведеного в лютому-квітні 2021 року, ефективність CoronaVac становить 65,9% у запобіганні захворюванню на COVID-19 (штами “Альфа” та “Гамма”), 87,5% у запобіганні госпіталізації та 86,3% у запобіганні смерті від ковіду.

Вакцина також є ефективною у запобіганні госпіталізації та смерті внаслідок захворювання, викликаного штамом “Дельта” для людей віком 18-59 років.

Дослідження, проведене серед людей цієї вікової категорії у Китаї у травні 2021 року під час спалаху, викликаного “Дельтою”, показало, що дві дози вакцини мали ефективність у 59% проти симптоматичного захворювання на COVID-19, 70,2% проти середньої форми тяжкості захворювання і 100% проти важких випадків.

Водночас у старшій віковій категорії, за даними дослідження, проведеного у Бразилії, CoronaVac демонструє гірші результати. Ефективність вакцини для людей від 70 років проти симптоматичної хвороби, викликаної штамом “Гамма”, становила 46,8%, у запобіганні госпіталізації – 55,5%, проти смерті – 61,2%.

При цьому для вікової групи 70-74 роки ефективність проти симптоматичної хвороби була 59%, проти госпіталізації – 77,6%, а проти смерті – 83,9%.

Чим старшими були пацієнти, тим нижчою була ефективність вакцини.

Водночас дані двох досліджень, які проводились серед людей віком 18-59 років та понад 60 років, продемонстрували ефективність третьої, так званої “бустерної” дози вакцини CoronaVac.

Після її введення, через 6 місяців після другої дози, у пацієнтів стрімко підвищувалась кількість антитіл.

В Україні щеплення третьою дозою наразі не пропонують, і найближчим часом планують рекомендувати лише людям з імунодефіцитними та імуносупресивними станами.

Про це на пресконференції 25 жовтня повідомив головний державний санітарний лікар Ігор Кузін, якого цитує “Укрінформ”.

Частина українських лікарів вказують, що попри те, що вакцина CoronaVac має трохи нижчу ефективність у порівнянні з тим же Pfizer, побічних негативних симптомів після її введення менше.

До яких країн можна їхати з цією вакциною

Хоча вакцина CoronaVac затверджена ВООЗ, не всі країни її визнають і дозволяють в’їзд щепленим нею людям.

Не всі країни визнають CoronaVac, тож варто перевіряти умови в’їзду до кожної окремої країни заздалегідь

Усі європейські країни наразі визнають лише чотири вакцини, схвалені Європейською медичною агенцією (ЄМА) – це AstraZeneca, Pfizer/BioNTech, Moderna та Johnson & Johnson.

Що стосується CoronaVac, її визнають окремі країни ЄС, зокрема Австрія, Іспанія, Греція, Фінляндія, Швеція, Нідерланди тощо. Але водночас не визнають інші – наприклад, із нею не можна поїхати до Італії, Німеччини, Франції, Польщі тощо.

Нещодавно до країн, які визнають щеплення CoronaVac, також приєдналися США.

МОЗ радить українцям перевіряти умови в’їзду до кожної окремої країни перед поїздкою.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Вакцина CoviShield прилетіла. Розповідаємо коротко, чим вакцинують українців

23 лютого стало відомо, що вакцина Oxford/AstraZeneca (CoviShield) від Covid-19 вже зареєстрували в Україні.

Розповідаємо, що варто знати про цю вакцину.

CoviShield це AstraZeneca?

На початку лютого уряд заявив, що Україна закуповує вакцину AstraZeneca, яку розробили в Оксфордському університеті. Кілька днів тому стало відомо, що до України їде вакцина CoviShield.

CoviShield – це індійський аналог вакцини AstraZeneca.

Минулого року AstraZeneca уклала угоду з Індійським інститутом сироваток Serum Institute of India на виробництво своєї вакцини від ковіду. Serum Institute, один зі світових лідерів з виробництва вакцин, виготовляє цю вакцину за ліцензією AstraZeneca. Індійська AstraZeneca отримала локальну назву CoviShield.

Вакцини AstraZeneca крім Індії виробляють також у Південній Кореї. Вакцини обох цих виробництв були схвалені ВООЗ.

Як працює AstraZeneca

AstraZeneca, яку ще називають Оксфордською вакциною, розробили спільно Оксфордський університет і британсько-шведська фармацевтична компанія AstraZeneca.

Вчені модифікували версію звичайного респіраторного вірусу, яким заражаються шимпанзе, та додали частину генетичного коду коронавірусу.

Як роблять щеплення

Щеплення CoviShield роблять двома дозами у руку. З інтервалом від чотирьох до 12 тижнів між першою і другою дозами.

Дані деяких досліджень свідчать, що більш тривалий інтервал між першою та другою дозами збільшує ефективність вакцини.

Автор фото, NurPhoto Getty Images

Наскільки ефективна ця вакцина?

Вакцини AstraZeneca схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров’я і Європейською агенцією з лікарських засобів (EMA). Їх дозволили використовувати у понад 50 країн світу, серед яких ЄС, Велика Британія та США.

Ефективність захисту проти Covid-19 становить близько 63%.

Масштабні клінічні випробування у Британії, Бразилії та Південній Африці за участі 23 тисяч людей показали, що AstraZeneca є безпечною та ефективною для профілактики Covid-19 у людей віком від 18 років.

Нещодавно почали випробування, щоб перевірити ефективність цієї вакцини для дітей віком від 6 до 17 років.

Які є зауваження?

У низці європейських країн, серед яких Франція, Німеччина, Австрія, влада не рекомендувала використовувати AstraZeneca для людей, старших 65 років.

Ці хвилювання ґрунтувалися на тому, що у випробовуваннях AstraZeneca взяла участь недостатня кількість літніх людей, щоб зробити висновки про ефективність вакцини для них.

Автор фото, SOPA Images Getty Images

Професор Ендрю Поллард, керівник оксфордської групи вакцин, заявив, що немає жодної причини хвилюватися про використання AstraZeneca для людей, старших 65 років.

Також є побоювання, що AstraZeneca дає обмежений захист при легкому і помірному перебігу хвороби, викликаної новим штамом коронавірусу з ПАР.

Але в компанії впевнені, що вакцина захистить від серйозних випадків, оскільки активність антитіл під час її застосування така ж, як у інших вакцин проти коронавірусу.

Які побічні ефекти?

Як і будь-які ліки, ця вакцина може спричинити побічні ефекти, хоча вони виникають не у всіх. Більшість побічних ефектів AstraZeneca були легкі і зникали за кілька днів.

Британська агенція з контролю ліків і медичних препаратів опублікувала таку інформацію про побічні ефекти AstraZeneca:

Дуже часті (з’являлися в більше ніж 1-ї з 10 людей): біль, почервоніння, свербіж, набряк або синці у місці ін’єкції; погане самопочуття; відчуття втоми; озноб; головний біль; нудота; біль у суглобах або м’язах.

Поширені (можуть виникати менш ніж в 1 людини з 10): затвердіння у місці ін’єкції; лихоманка; блювання; симптоми, схожі до грипу – висока температура, біль у горлі, нежить, кашель та озноб.

Нечасті побічні ефекти (можуть виникати менш ніж в 1 людини зі 100): відчуття запаморочення, зниження апетиту, біль у животі, збільшені лімфатичні вузли, надмірна пітливість, свербіж шкіри або висип.

Кому не радять робити щеплення?

Люди, які мають в анамнезі важкі алергічні реакції на будь-який компонент вакцини, не мають робити щеплення.

Автор фото, Офіс президента

Чи захищає AstraZeneca від передачі вірусу?

Наразі немає достатніх даних про те, як ця вакцина впливає на розповсюдження вірусу.

Для перевезення і зберігання цієї вакцини підходять звичайні холодильники.

Хто отримає першим

На першому етапі вакцинації її отримають медики, військові та нацгвардійці, раніше анонсував Володимир Зеленський.

Сам він як головнокомандувач буде вакцинуватися з військовими.

В Україні, як і в усьому світі, першими щепитися від коронавірусу мають люди з груп ризику – медики, поліція, військові та люди з хронічними захворюваннями.

За підрахунками МОЗ, першочергової вакцинації в Україні потребують приблизно 21 млн людей. Саме стільки людей є у всіх цих групах ризику.

Як розповів на брифінгу у Києві міністр Максим Степанов, передусім щеплення будуть проводитися таким групам:

Шлях вакцини в Україну. Пояснення

Діана Куришко, BBC News Україна:

Після багатьох місяців обіцянок, секретних переговорів, незрозумілих комунікацій до України нарешті приїхали вакцини від коронавірусу.

500 тисяч доз індійської версії AstraZeneca, CoviShield, прилетіли сьогодні зранку у Київ. 500 тисяч – здається багато. Чи крапля в морі для 40-мільйонної країни, яка останньою в Європі починає вакцинацію, і де починається нова хвиля спалаху коронавірусу.

У листопаді 2020-го, коли у світі ще не схвалили жодну вакцину від коронавірусу, але до старту вакцинації готувалися багато країн, у МОЗ на моє питання про закупівлю вакцини відповіли так: “Куди поспішати?”.

І Україна справді не поспішала. Коли деякі країни ще влітку підписували попередні угоди, ставали в черги до виробників вакцин, українські чиновники лише повідомляли про секретні переговори з секретними компаніями без жодної конкретики. Тоді в України не було жодного контракту на закупівлю вакцин.

Як перемогу чиновники пів року подавали у ЗМІ новини, що з вакцинами українцям обов’язково допоможуть міжнародні партнери – у рамках механізму Covax, та країни, які віддадуть свої надлишки. Допоможуть як, наприклад, Кенії чи Гані.

Пообіцяли 8 млн доз, які все ще до нас їдуть. І з огляду на значні затримки на виробництвах, незрозуміло, коли приїдуть.

Найпершою вакциною від COVID-19, про закупівлю якої домовився український уряд, став препарат китайської компанії Сінофарм. Але до його ефективності з’явилося багато питань, як і до самого процесу закупівель. Наприклад, чому вакцину у китайців закупляють не напряму, а через українського посередника на правах монополіста.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пообіцяв розірвати угоду, якщо ефективність китайської вакцини буде менше 70%, а процесом укладання угоди зацікавилося НАБУ, яке почало розслідування.

У січні масові щеплення відбувалися вже у десятках країн світу, мільйони людей отримували свої перші дози. У затвердженій МОЗ дорожній карті як старт вакцинації від Covid-19 теж значився січень, але вакцини не привезли, ні в січні, ні анонсованого головним санітарним лікарем Віктором Ляшком 15 лютого.

Але в лютому українцям пообіцяли нові вакцини. Про домовленості на 12 млн доз розробленої Оксфордським університетом AstraZeneca і американської Novavax урочисто оголосив Володимир Зеленський. У Києві відбувся масштабний форум, присвячений боротьбі з коронавірусом, де складалося враження, що пандемію побороли, а вакцини вже тут. Але вони були ще далеко.

За вакциною AstraZeneca до Індії нещодавно довелося летіти самому міністру Максиму Степанову, щоб особисто проконтролювати відвантаження. У ці дні тільки лінивий не пожартував з поїздки Степанова.

Соцмережі рясніли мемами про Боллівуд та індійські танці як побічний ефект вакцин, а ще обуренням, чому Степанов поїхав за AstraZeneca, а привозить якусь CoviShield.

Про те, що CoviShield є індійською версією AstraZeneca, яка уклала угоду з Індійським інститутом сироваток Serum Institute of India на виробництво своєї вакцини, довго не було жодних заяв і пояснень. Натомість з’явилось багато конспірологічних теорій.

CoviShield (AstraZeneca) теж сертифікована ВООЗ, а від 23 лютого дозволена до використання в Україні.

МОЗ тим часом запустив цілий сайт, повністю присвячений вакцинації, де не було жодної інформації про побічні ефекти вакцин, кому їх не можна робити і чому.

І ось літак з Індії приземлився. Перші вакцини вже тут. Тепер залишилось переконати медиків, а потім і решту українців ними вакцинуватись.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему