Планетарна модель атома або модель Резерфорда — історична модель будови атома, яку запропонував Ернест Резерфорд внаслідок експерименту з розсіяння альфа-частинок.
Концепція атома як найменшої неподільної частинки матерії вперше була запропонована на початку I тисячоліття до н. е. фінікійським вченим Мохом.
У 1911 р., після дослідів із розсіяння α-частинок, Резерфорд запропонував планетарну (ядерну) модель будови атома.
У науці термін «атом» вперше після грецьких філософів використав англійський хімік Джон Дальтон. У 1807 році Дальтон висунув свою атомну будову речовини. Атомами він назвав маленькі частинки, з яких, на його думку, складалась речовина.
Ηλεκτρόνιο) — стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів. Має електричний заряд (−e = −1,6021892(46)×10−19 Кл) і масу (9,109554(906)×10−31 кг).
Сучасні уявлення про будову атома просунулися далеко. Ядро атома, в свою чергу, складається субатомних частинок, або нуклонів – протонів і нейтронів.