Витрати на оборону у світі б’ють рекорди. Скільки заплатила Україна і чому

Війна Росії проти України змусила світові країни почати стрімке переозброєння. На фото – Київ, кінець лютого 2022 року.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), після початку війни в Україні витрати на оборону в усьому світі стрімко зросли та досягли минулого року рекордних 2,24 трлн доларів. Для Європи це зростання виявилося найвідчутнішим за останні 30 років.

Пальма першості з військових витрат, як і раніше, залишається за США, Китаєм і Росією: на їхню частку припадає 56% всіх світових витрат на озброєння.

Однак країни Центральної та Західної Європи, які витратили на оборону минулого року 345 млрд доларів, не тільки повернулися до рівня холодної війни, коли протистояння з СРСР було особливо напруженим, а й перевершили в реальних показниках рівень 1989-го – останнього року холодної війни.

Цьому, безумовно, сприяло рішення, що довго відкладалося багатьма країнами-членами НАТО, почати виконувати взяті на себе зобов’язання щодо виділення не менше 2% ВВП на оборону.

У той час, як одні країни вже збільшили свої оборонні витрати, інші лише збираються поетапно зробити це в найближче десятиліття. При цьому всі спостерігають за перебігом російської війни проти України у готовності ще більше переглянути свої бюджети.

Сама Україна, яка відбиває вторгнення Росії, радикально збільшила оборонний бюджет та наблизилась до десятки країн світу за витратами на армію.

Витрати на оборону в світі зросли до рівня часів Холодної війни

Найсильніше (у відсотковому відношенні) підвищили свої оборонні витрати безпосередні сусіди України і РФ: Фінляндія (зростання бюджету на 36%), Литва (27%), Швеція (12%) і Польща (11%).

Але, мабуть, найпомітніші зміни відбуваються з Німеччиною, яка рішуче прощається зі своїм “демілітаризованим” минулим.

З того часу, як Олаф Шольц у 2022 році оголосив про “поворотний момент” (zeitenwende), країна запустила найбільшу з часів Другої світової війни програму переозброєння.

Минулого року за розмірами військового бюджету Німеччина стояла вже на сьомому місці у світі, і зупинятись вона явно не має наміру. Створений нею 2022 року позабюджетний фонд у розмірі 105 млрд доларів уже цього року почав використовуватись для підвищення боєздатності бундесверу.

Лідером з військових витрат у Європі залишається Велика Британія, яка минулого року витратила на військові потреби 68,5 млрд доларів, з яких близько 2,5 млрд пішли на допомогу Україні.

Автор фото, Getty Images

Німеччина тривалий час скорочувала свій оборонний потенціал, але в 2022 році, за словами канцлера Олафа Шольца, настав “поворотний момент”

Україна у зв’язку з необхідністю відбиття російської військової агресії збільшила свій оборонний бюджет одразу на 640%, головним чином коштом фінансових вливань її союзників у всьому світі, і зайняла 11 рядок у світовому рейтингу видатків на військові потреби.

Її оборонний бюджет становить тепер рекордні 34% ВВП – гігантська для будь-якої економіки цифра.

Перше місце у рейтингу з великим відривом утримують Сполучені Штати. У 2022 році бюджет Пентагону склав астрономічну суму $877 млрд, це 39% всіх світових оборонних витрат. При цьому самі американці кажуть, що головною причиною збільшення їхнього оборонного бюджету є Китай.

Минулого року китайці витратили на оборону “всього” $292 млрд, помітно відстаючи від Америки. Попри це, політики та військові у США побоюються, що Пекін швидко надолужує втрачене та скорочує відставання у військовій сфері. Враховуючи амбіції КНР у Тихоокеанському регіоні, це не може не турбувати Вашингтон.

Росія свої справжні витрати на військові потреби приховує, проте, за оцінками SIPRI, вона займає за цим показником третє місце у світі. За даними експертів, бюджет російського оборонного відомства в 2022 році зріс на 9,2% і досяг приблизно $86,4 млрд, що становить 4,1% ВВП країни.

За Росією слідує Індія, яка торік виділила на оборону $81,4 мільярда. Війна в Європі індійців практично не стосується, у них є набагато нагальніші проблеми у вигляді сусідів – Китаю та Пакистану, у відносинах з якими зберігається напруженість. Про це можна судити хоча б з того, що майже чверть (23%) військового бюджету Індії направили на модернізацію військової інфраструктури та озброєнь військ, які охороняють спірний кордон із Китаєм.

До десятки військових важкоатлетів, крім перерахованих вище країн, входять Франція, Південна Корея і Японія, а також Саудівська Аравія, яка в 2022 році витратила на оборону 75 млрд доларів, на 16% більше, ніж роком раніше. Це пояснюється прагненням Ер-Ріяда закріпити лідерську позицію в коаліції країн, які з 2015 року беруть участь в інтервенції в Ємені, де триває затяжна громадянська війна.

Автор фото, Reuters

Росія займає третє місце в світі за витратами на оборону, хоча реальні показники приховує. Аналітики вважають, що Кремль витрачає на військо близько 4% ВВП

Як наголошується у доповіді SIPRI, глобальне збільшення оборонних витрат наочно свідчить про те, в якому небезпечному світі ми живемо. Країни нарощують свою військову міць у відповідь на ситуацію, що погіршується. Вочевидь, вона не покращиться в найближчому майбутньому, і тому потрібно готуватися до будь-яких викликів.

Втім, навіть на такому похмурому небосхилі аналітики SIPRI зуміли розглянути промінь надії: військові витрати африканських країн у 2022 році вперше з 2018 року знизилися і становили $39,4 млрд, на 5,3% менше, ніж у 2021 році.

Також на цю тему

Як наголошується скільки

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Механізм CBAM на жорсткі викиди вуглецю в ЄС може зруйнувати низку меткомпаній України через її неготовність в умовах війни – експерти

Українські металургійні підприємства мають життєву потребу в постачанні металопродукції в ЄС, однак у разі набуття чинності 2026 року механізму вуглецевого коригування імпорту Євросоюзу (CBAM) це обернеться катастрофою для низки компаній через неможливість швидко провести екореформи в умовах війни, вважає видання PolitikoPro (politicopro.com).

Водночас наголошується, що в європейській політиці назріває протиріччя – бажання підтримати Україну і можливість скорочення поставок продукції з країни до ЄС через посилені вимоги щодо CBAM.

“Оскільки Європейський Союз обіцяє фінансувати військові зусилля України, незалежно від того, скільки часу це триватиме, він також стрімко просувається вперед із новим торговельним законом, який виснажить зруйновану війною економіку Києва, якщо його буде повністю ухвалено”, – констатує видання.

При цьому пояснюється, що цей захід є очікуваним податком, який ЄС уже давно розробляє для деяких видів імпорту із високим вмістом вуглецю, як-от залізо і сталь. У результаті податок змусить компанії ЄС сплатити надбавку, якщо ці товари надходять із країн зі слабкими екологічними правилами.

“Є надія, що податок збереже конкурентоспроможність європейських виробників з огляду на витрати, які вони вже несуть, дотримуючись відносно суворих кліматичних правил блоку. Цей захід надає торговельним партнерам ЄС, які забруднюють навколишнє середовище, вибір: знайти нових покупців, знизити викиди вуглекислого газу або змиритися із втраченими доходами. Україна не обов’язково може мати таку розкіш”, – наголошується в статті.

У матеріалі наводиться приклад найбільшого в Україні Криворізького гірничо-металургійного комбінату “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.), який недостатньо модернізований під вимоги CBAM.

Своєю чергою, у середині 2022 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомляв, що Україна перебуває в постійному діалозі з Єврокомісією з приводу впливу розпочатої Росією війни на екологію і можливостей української сторони щодо захисту довкілля і, зокрема, говорив про плани обговорити окремі правила участі в механізмі вуглецевого коригування імпорту Євросоюзу (CBAM).

На початку 2022 року Національний банк України (НБУ) оцінював потенційне скорочення доходів від реалізації експортної продукції, що підпадає під дію CBAM, на рівні $100 млн щорічно з 2026 року – такі оцінки наводилися в щоквартальному інфляційному звіті НБУ.

У НБУ наголошували, що “левову” частку збитків зазнаватимуть українські експортери вуглецевоємної металургійної продукції в ЄС ($30-50 млн на рік).

Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній). Це, як зазначали в ЄК, сектори із найбільшими викидами вуглекислого газу.

Водночас низка українських компаній заявляли про готовність працювати в умовах CBAM. Зокрема, “Інтерпайп” заявляє, що вже зараз його виробництво відповідає найжорсткішим європейським екологічним нормам, що компанія готова до впровадження “вуглецевого” податку в ЄС – CBAM.

Крім того, генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков у середині 2023 року заявив про конкурентну перевагу української металургії в рамках реалізації проєкту “зелена” металургія, і що це шанс для України правильно інтегрувати власну економіку в економіку ЄС. При цьому, розповідаючи теми CBAM (механізм транскордонного вуглецевого регулювання – Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM – ІФ-У), Риженков констатував, що механізм ще не запрацював, і держава ще перебуває в діалозі з Єврокомісією. Є деякі аспекти, в яких європейці йдуть назустріч і дають або більші строки, або деякі товари не потрапляють у першу чергу CBAM.

“Ми продовжимо цю дискусію, вона залежатиме від інтеграції України в ЄС. Тому що найпростішою інтеграцією України була б інтеграція держави в європейську систему торгівлі викидами ETS. І тоді ніякого CBAM бути не може. Тобто ми будемо працювати так, як працюють усі європейські металурги. І я думаю, що, найімовірніше, все піде цим шляхом. Це простіше, ніж робити CBAM, особливо для країни, що приєднується до ЄС. Тоді вже краще приєднати його до системи торгівлі викидами”, – вважає керівник компанії.