Зірка, що світить удень

Спадають сутінки. Заходить ніч. І на небі спалахують міріади зірок. Не злічити їх! Мов живі, дрібними світлячками тремко ряхтять вони у недосяжній високості. А як береться на світ, вони вичахають, бліднуть і зникають, мов роса. І цілий день самотньо сяє в небі Сонце — яскраве, сліпуче, переможне. Та є зірка, яку ми бачимо тільки вдень. Що ж це за одна, яка не блякне в променях нашого світила? Якщо не знаєте, не шукайте її очима. Бо ця зірка — саме Сонце, наше Сонце! Астрономи, які знаються на планетах, на зірках, називають його — «денна зірка».

«Зірка?! — здивується хтось. — Така велика?! Така яскрава?!»

Великою наша денна зірка здається тільки тому, що з-поміж усіх зірок вона до нас — найближча. А на відстані, як відомо, все маліє. Отож найближча до нас зірка — Сонце. Його світло йде до нас вісім хвилин і двадцять секунд. Наче й недовго. Але дуже велику відстань проходить воно за цей час, перш ніж впаде на Землю: за секунду промінчик світла долає триста тисяч кілометрів — нічого швидшого в природі не існує. Скільки ж то мільйонів кілометрів долає він за вісім хвилин, якщо у хвилині шістдесят секунд!

А тепер порівняйте: найближча до нас після Сонця зірка — Проксіма Центавра. Як же далеко вона має бути, якщо її світло, таке ж прудке, як і сонячний промінчик, летить до нас мало не чотири з половиною роки!

Щодо яскравості, то наше Сонце поступається нею силі-силенній своїх космічних посестер. Як, до речі, й розміром. Маленьке, тьмяне порівняно з іншими, Сонце, як визначили астрономи, належить до тих нічим не показних зірок, які в науці називають «жовтими карликами». Щоправда, цей карлик у триста тридцять тисяч разів важчий і в один мільйон триста тисяч разів більший за нашу Землю.

Отож карлик! До чого ж прикро таке дізнатись! І про кого — про наше Сонечко! А позатим ми свою денну зірочку любимо найдужче — здається, жоден дитячий малюнок не обходиться без Сонця. Інакше й бути не може — адже своїм виникненням та існуванням усе живе на Землі завдячує Сонцю.

От вам і жовтий, от вам і карлик! Без нього нічого на Землі не відбувається. Отож і доводиться його вивчати. Не спускати, так би мовити, з нього очей. Цілу добу розглядають його вчені, фотографують у сонячній короні і без неї, пильнують за найменшими змінами в його поведінці. Для вчених Сонце ніколи не заходить. Варто сісти йому в одному місці, як вахту спостереження за ним приймають астрономи Міжнародної служби Сонця в іншому — там, де воно світить.

Яку ж роль відіграє Сонце в нашому житті? Ви, мабуть, знаєте, що повітрям без кисню живі істоти дихати не можуть. Виробляють кисень тільки рослини. Від найдрібніших, що плавають в океані, до велетнів, що ростуть на суходолі. Але рослини можуть це робити лише на світлі, лише вдень. Отож якби не Сонце, то рослини, прозвані «зеленими легенями планети», перестали б збагачувати атмосферу киснем. Зрештою, якби не Сонце, то Землю враз би скував жахливий космічний холод.

Земля обертається сама навколо себе — і день іде на зміну ночі. Земля обертається навколо Сонця — і одна пора року заступає іншу: відлітають і повертаються птахи, засинають і прокидаються рослини й тварини. Це ми знаємо. А от таку приказку мало хто чув. «Куди не заглядає сонце, туди навідується лікар», — кажуть на Сході. Це здавна брали до уваги, зокрема при спорудженні жител. Сонячні промені виявляється, вбивають хвороботворні бактерії. Та не тільки. Діти, які мало бувають на повітрі в сонячні дні, починають хворіти. З’ясувалося, що такий вкрай потрібний вітамін D людський організм виробляє тільки з допомогою. сонця!

Моряки не раз помічали, як химерно іноді скаче стрілка компаса. Так вона не поводиться навіть у шторм, у найбільшу бурю. Згодом з’ясувалося, що моряки потрапляли в іншу бурю — магнітну. І така невидима оку буря в тиху погоду була відголоском збурень, які. відбувалися в цей час на Сонці! Те саме і при порушенні радіозв’язку: в роботу радистів втручається Сонце.

Що ж це за збурення? їхню природу теж встановили не зразу.

Дивні плями спостерігали на Сонці давно. Вони наводили страх. Вважали, що такі плями — лихий знак. На ці роки й справді випадали численні випробування: епідемії, посухи, загадкові вогні на небі, дощі, поява страшних хмар сарани, котра об’їдала геть усе, лишаючи людям голу землю й каміння. Вважали, що це кара, котру на людей за неправедне життя насилає господь бог. Однак вчені встановили, що цей бог — наш жовтий карлик, наше Сонце. Це з його волі коливаються врожаї, плодяться гризуни й комахи, неймовірно розмножуються мікроби. А виною всьому — плями. Через них зокрема світла й тепла Сонце дає менше, ніж у звичайні роки, і це одразу позначається на житті нашої планети. Це неспростовно довів видатний учений О. Л. Чижевський. Одну з своїх робіт він так і назвав: «Земне відлуння сонячних бур». Такі бурі відбуваються на Сонці раз на одинадцять років.

Багато залежить від нашої денної зірки: і вітри, й погода, й поява морських течій, і сила полярного сяйва. Та й все живе, від мікроба до людини, дослухається до Сонця. А ще денна зірка — веселий художник: розмалювала в різні кольори усіх людей Землі. А декому щовесни і ластовиння жартома на носі наводить. Усе встигає!

Типи зірок

На всій тверді ми можемо знайти мільярди зірок і численні типи зірок які мають різні характеристики. Зірки спостерігали за всю історію людства, навіть раніше Хомо сапієнс. Це було важливим джерелом інформації, щоб знати, яким є Всесвіт, воно послужило натхненням для художників усіх видів і використовувалося як шлях для моряків та мандрівників.

Тому ми присвятимо цю статтю, щоб розповісти вам все, що вам потрібно знати про різні типи зірок, що існують, та їх основні характеристики.

Що таке зірки

Перш за все – це знати, що таке зірки і як їх класифікують. В астрономії зірки визначаються як сфероїди плазми, які випромінюють світло і підтримують структуру завдяки дії сили тяжіння. Найближча зірка, яку ми маємо навколо, – це сонце. Це єдина зірка в Сонячній системі і та, яка забезпечує нас світлом і теплом, роблячи можливим життя на нашій планеті. Ми знаємо, що планета Земля знаходиться в зоні проживання Сонячної системи, яка знаходиться на ідеальній для неї відстані.

Однак існує багато різних типів зірок, і їх можна класифікувати за такими ознаками:

• Рівень тепла та світла, який дає зірка
• Довговічність у них є
• Сила тяжіння, що діє

Типи зірок за їх температурою та світимістю

Ми збираємося проаналізувати, які існують різні типи зірок, залежно від температури, яку вони мають, і яскравості, яку вони дають. Ця класифікація відома як Гарвардська спектральна класифікація і отримала свою назву завдяки розробці в Гарвардському університеті наприкінці XNUMX століття. Ця класифікація є найпоширенішою, яку використовують астрономи. Він відповідає за розподіл усіх зірок відповідно до їх температури та яскравості, яку вони дають. Сім основних типів зірок включають O, B, A, F, G, K і M, кольори від синього до червоного.

Існують інші типи класифікацій зірок, такі як спектральна класифікація Єркеса. Ця класифікація була пізніше, ніж у Гарварді, і має більш конкретну модель при класифікації зірок. Ця класифікація враховує зоряну температуру та поверхневу гравітацію кожної зірки. Тут ми знаходимо дев’ять типів зірок, які є наступними:

• 0 – Гіпергігант
• Ia – Дуже світлий надгігант
• Ib – надгігант нижчої освітленості
• II – Світловий велетень
• III – Велетень
• IV – Підгігант
• V – Карликові головні послідовності зірок
• VI – Субенана
• VII – Білий карлик

Типи зірок за світлом і теплом

Інший спосіб класифікації зірок – це їх тепло і світло. Давайте подивимося, які бувають різні типи зірок за цими характеристиками:

• Гіпергігантські зірки: це ті, що мають масу, яка до 100 разів перевищує масу нашого Сонця. Деякі з них наближались до теоретичної межі маси, яка дорівнює 120 М. 1 М – маса, еквівалентна нашому Сонцю. Цей рівень вимірювання використовується для набагато кращого порівняння розміру та маси зірок.
• Супергігантські зірки: Вони мають масу від 10 до 50 М і розміри, які перевищують в 1000 разів наше сонце. Хоча наше сонце здається величезним, воно з групи маленьких зірок.
• Гігантські зірки: вони, як правило, мають радіус від 10 до 100 разів більше сонячного радіуса.
• Підгігантські зірки: цей тип зірок – це ті, які утворилися в результаті злиття всього водню в їх ядрах. Вони, як правило, набагато яскравіші, ніж карликові зірки основної послідовності. Його блиск був між карликовими зірками та гігантськими зірками.
• Карликові зірки: вони є частиною основної послідовності. Ця послідовність охоплює більшість зірок, що знаходяться у Всесвіті. Сонце у формі нашої Сонячної системи – жовта карликова зірка.
• Підкарликові зірки: його світність становить від 1.5 до 2 величин нижче основної послідовності, але з тим самим спектральним типом.
• Білі карликові зірки: Ці зірки – залишок інших, у яких закінчилося ядерне паливо. Цей тип зірок найчисленніший у всьому Всесвіті, поряд з червоними карликами. За підрахунками, 97% відомих зірок пройдуть цю фазу. На початку у всіх зірок закінчується паливо, і в кінцевому підсумку вони становлять білі карликові зірки.

Життєвий цикл

Інша класифікація різних типів зірок базується на їх життєвому циклі. Життєвий цикл зірок варіюється від їх народження від великої молекулярної хмари до смерті зірки. Коли він загине, він може мати різні форми та зоряні залишки. Коли вона народжується, її називають протозіркою. Давайте подивимося, які існують різні фази життя зірки:

1. PSP: Основна послідовність
2. SP: Основна послідовність
3. SubG: Підгігант
4. GR: Червоний велетень
5. AR: Червоне скупчення
6. RH: горизонтальна гілка
7. RAG: Гігантська асимптотична гілка
8. SGAz: Синій надгігант
9. SGAm: жовтий надгігант
10. SGR: Червоний надгігант
11. WR: Зірка Вовк-Рає
12. VLA: Синя світлова змінна

Як тільки у зірки закінчується паливо, вона може померти різними способами. Він може перетворитися на коричневого карлика, наднову, гіпернову, планетарну туманність або сплески гамма-променів. Зоряними залишками, які можуть призвести до загибелі зірки, є білий карлик, чорна діра та нейтронні зірки.

Неможливо порахувати всі зірки у спостережуваному Всесвіті одну за одною. Натомість робиться спроба підрахувати всі галактики, щоб зробити певні оцінки та середні показники сонячних мас, що містяться в них. Вчені думають, що тільки на молочному шляху існує від 150.000 400.000 до XNUMX XNUMX мільйонів зірок. Після деяких досліджень астрономи підрахували, що загальна кількість зірок, знайдених у відомому Всесвіті це близько 70.000 мільярдів зірок.

Я сподіваюся, що за допомогою цієї інформації ви зможете дізнатись більше про різні типи зірок, що існують, та їх характеристики.

Повний шлях до статті: Мережева метеорологія » Астрономія » Типи зірок

Будьте першим, щоб коментувати