Кримські гори

Кримські гори розташовані на півдні України уздовж узбережжя Чорного моря.

Від моря гори відділяє рівнинна смуга узбережжя — Південний берег Криму. У сторону степу спускаються пологі схили, а до моря — круті скелі.

Кримські гори низькі. Найвища вершина Кримських гір — гора Роман-Кош. Її висота 1545 м (мал. 202).

У Кримських горах можна побачити створені водою, вітром і Сонцем кам’яні фігури химерної форми (мал. 203).

Мал. 202. Гора Роман-Кош

Мал. 203. Кам’яні «гриби»

Зима в Кримських горах тепла, дощова, без морозів. Сніг випадає лише високо в горах. Навесні часто йдуть дощі.

Літо жарке, з грозовими зливами. Осінь суха й тепла.

У Кримських горах беруть початок річки, які течуть вузькими ущелинами. Улітку невеликі річки пересихають.

Як змінюється температура повітря в горах від підніжжя до вершини? Чому?

У Кримських горах від підніжжя до вершини змінюються природні умови й відповідно — природні зони.

На схилах біля підніжжя гір ростуть листяні ліси з дуба, ялівцю високого, буку, граба, ясена. Трапляються суничник дрібноплідний, фісташка та зарості держидерева. У підліску ростуть шипшина, ялівець колючий, глід, вовчі ягоди, вічнозелені плющ та рускус. Навесні цвітуть підсніжник, крокус, гіацинт, а влітку — кропива глуха, жовтець роздільний, дзвінка кримська, борщівник пухнастий.

На висоті понад 400 м на схилах у гірському лісі ростуть сосна кримська, дуб скельний, граб, бук, клен, кизил (дерен), бруслина (мал. 204). Стовбури дерев і кущів обвиває плющ кримський.

Сосна кримська

(Кизил) дерен

Мал. 204. Рослини Кримських гір

На плоских вершинах Кримських гір розкинулися гірські луки, які називають яйлами, що означає пасовище. На яйлах немає затінку, мало вологи, тому тут ростуть трав’янисті рослини, які пристосувалися до виживання в посушливих умовах: ковила, типчак, костриця, стоколос, осока, чебрець, шавлія.

У лісах Кримських гір живуть олень благородний, козуля, вовк, заєць-русак, дикий кабан, їжак, дятел строкатий, синиця чорна, шишкар ялиновий, різноманітні комахи (мал. 205).

Шишкар ялиновий

Мал. 205. Тварини Кримських гір

Які природні багатства є в Кримських горах? Якою господарською діяльністю можуть займатися там люди?

Ліси та яйли — це основні природні багатства Кримських гір.

Ліси є джерелом деревини для деревообробної промисловості. На яйлах випасають овець та корів. Біля підніжжя гір ростуть сади і виноградники.

Кримські гори розташовані на півдні України. Найвища їх вершина — гора Роман-Кош. У горах є різноманітні рослини і тварини. Ліси та яйли — це природні багатства Кримських гір.

1. Де розташовані Кримські гори? Покажи їх на фізичній карті України. 2. Які природні умови в Кримських горах? 3. Як змінюється рослинний світ у Кримських горах від підніжжя до вершин? 4. Які тварини живуть у Кримських горах? 5. Які природні багатства є в Кримських горах?

§ 40. Кримські гори: фізико-географічне положення, геологічна будова, тектонічні структури та рельєф

Пригадайте: 1. У яку геологічну еру та під час якої епохи горотворення сформувалися Кримські гори? Порівняйте з Карпатами. 2. Яку назву має найвища точка Кримських гір? 3. Яка форма вершин Кримських гір? 4. Як утворюються карстові печери? 5. Які вулкани називають згаслими?

Химерні круті скелі, які чергуються з глибокими каньйонами. Звивисті лабіринти карстових печер, прикрашених усередині сталактитами. Чисті підземні озера з кристаликами вапнякових квітів на дні. Залишки давнього льоду в підземних печерах. Прозорі гірські водоспади, що майже пересихають у літню спеку. Давні згаслі вулкани з товщею скам’янілої лави й дивовижні за красою мінерали, які можна побачити лише тут і ніде більше у світі. Вузька смуга морських пляжів, укритих золотавим піском, з тихими бухтами і гострими мисами. Задумлива кримська сосна і стрункі кипариси, заповідні ліси та гірські луки. Усе це – Кримські гори, неповторний куточок України.

• Фізико-географічне положення. Кримські гори є фізико-географічною провінцією Кримсько-Кавказької гірської країни. Вони розташовані на крайньому півдні України й займають лише 1 % від площі нашої держави (див. мал. 178). Крім власне гір, Кримська гірська країна охоплює на півночі передгір’я, які поступово переходять у рівнини Степового Криму, та на півдні вузьку рівнину Південного берега Криму, що безпосередньо виходить до Чорного моря. Гори тягнуться на 180 км із заходу на схід і на 60 км із півночі на південь.

• Геологічна будова і формування Кримських гір. Кримські гори, як і Карпати, є молодими складчастими горами. Вони складені шарами різних за твердістю осадових гірських порід. Це м’який мергель, твердий пісковик, гнучка глина та вапняк. Вони відкладалися на дні давнього мезозойського моря, а з часом, в епоху альпійського горотворення, були підняті на поверхню.

Наявність вапняків, що легко розчиняються у воді, зумовила активний розвиток у Кримських горах явища карсту. Тут є понад 800 підземних карстових порожнин різних розмірів, тобто майже 90 % їхньої загальної кількості в Україні (див. мал. 180). Перші описи кримських карстових печер належать до XVIII ст. Найглибші печери Кримських гір – Солдатська (500 м), Молодіжна (260 м), Каскадна (310 м), Хід Конем (213 м), Вухо Землі (132 м). Найбільшою печерою Криму є Червона, що складається з шести поверхів загальною довжиною 13,7 км. Двома нижніми поверхами тече підземна річка, що утворює кількасот проточних озер.

Мал. 178. Кримські гори

Окремі ділянки Кримських гір складені твердими магматичними породами мезозойської ери. Це, зокрема, згаслий вулкан Карадаг, навколо якого збереглися продукти його колишньої діяльності: потоки застиглої лави, вулканічні бомби та попіл. Серед них трапляються неймовірно красивого забарвлення кварц, смугастий агат, прозорий сердолік. Їх використовують як виробне каміння.

Завдання: Порівняйте геологічну будову Кримських гір і Українських Карпат. Поясніть причини подібності й відмінностей.

• Тектонічні структури. Унаслідок зіткнення літосферних плит утворилися тектонічні структури Кримських гір. Їх формування триває і в наші дні. У минулому гори займали більшу площу. Нині у будові вони становлять опуклу складку земної кори, південне крило якої за лінією розломів опустилося під рівень Чорного моря (мал. 179). Занурення відбувається й далі зі швидкістю 1,4 мм на рік. Про це свідчать періодичні землетруси силою до 8 балів, осередки яких зароджуються в морі.

Північна частина складки підіймається на 2 мм щороку. Складена різними за твердістю гірськими породами, вона зазнала інтенсивної водної ерозії. Унаслідок цього сформувалися окремі пасма Кримських гір, які являють собою куести (з ісп. – косогір) – асиметричні гори.

• Рельєф: пасма Кримських гір. У зв’язку з історією формування і тектонічною будовою Кримські гори складаються з трьох різних за висотою паралельних пасом: Зовнішнього, Внутрішнього та Головного. Вони розділені міжпасмовими зниженнями шириною від 2-3 км до 15-20 км.

Зовнішнє пасмо у рельєфі малопомітне. Його пересічні висоти становлять 250 м, найбільша – 344 м. Воно простягається на 114 км із заходу на схід. Внутрішнє пасмо пролягає майже суцільною дугою на 150 км із заходу на схід. Має середню висоту 500 м, а максимальну – 756 м. У рельєфі обидва пасма – типові куести. Їхні висоти настільки незначні, що їх вважають передгір’ями Кримських гір. Головне пасмо – найвища частина Кримських гір, яка тягнеться на 180 км із заходу на схід. Його вважають власне горами. Пересічні висоти сягають 1200-1500 м. Головне пасмо розбите на окремі масиви. Їхні плоскі безлісі вершини називають яйлами. Найвищим масивом є Бабуган-Яйла, розміщений між Гурзуфом та Алуштою. Його пересічні висоти – 1000-1400 м. Саме тут розташована найвища точка Криму – гора Роман-Кош (1545 м).

Мал. 179. Геологічна будова Кримських гір

Мал. 180. Печера Мармурова

Мал. 181. Вулканічний масив Карадаг

Мал. 182. Гора Аюдаг

На Головному та Внутрішньому пасмах зустрічаються ерозійні (з латин. – роз’їдання) форми рельєфу. Тут під дією води, яка розмила чи розчинила пухкі гірські породи, виникли скелі химерної форми. Справу довершив вітер, котрий, як скульптор, обточив до блиску тверді породи. Іноді на Головному пасмі зустрічаються численні форми вивітрювання, як на Демерджі-Яйла. Тут є стовпи, бастіони, біля підніжжя гір – кам’яні осипища з брил до 10-12 м. На західному схилі Демерджі – дивний світ Долини привидів. Сонце, мороз, дощі, коріння дерев тисячі років розсікали скелі, будуючи химерні фігури.

Південні схили Головного пасма круто обриваються до Південного берега Криму – вузької рівнини, складеної вапняками та сланцями, наносами річок. Її ширина коливається від 2 км до 8 км. Часто з Головного пасма сюди сходять зсуви та обвали. На сході над рівниною здіймається вулканічний масив Карадаг (мал. 181) («Чорна гора») висотою 577 м. Дивом Південного берега Криму є Аюдаг (мал. 182), або Ведмідь-гора, заввишки 577 м. Це підземний вулкан – лаколіт. У доісторичні часи магма проникла у формі гриба в остові гірські породи, що лежать на незначній глибині. Зовнішні сили з часом зруйнували і знесли пухкі осадові породи, а магматичне тіло Аюдагу вийшло на поверхню. У Середньовіччі гора нагадувала людям велетенського ведмедя, що п’є воду.

Завдання: Порівняйте рельєф і пересічні висоти Кримських гір та Українських Карпат. Які причини їхніх відмінностей?

Перевір себе

• 1. Порівняйте фізико-географічне положення Кримських гір і Українських Карпат.
• 2. Як формувалися Кримські гори? Порівняйте з Українськими Карпатами.
• 3. Як склад гірських порід Кримських гір вплинув на формування сучасного рельєфу?
• 4. Назвіть пасма Кримських гір та порівняйте їхні пересічні висоти. Поясніть, як виникли гірські пасма.
• 5. Поясніть, чому Кримські гори та Українські Карпати однакові за часом формування, але різняться за формами рельєфу.

§ 35. Кримські гори: загальні риси природних умов і висотна поясність ландшафтів

• Як географічне положення Кримських гір впливає на їх відмінність від природи Українських Карпат?

Особливості природних умов і ландшафтів Кримських гір ми будемо вивчати в порівнянні з Українськими Карпатами (за таблицею «Основні риси природи Українських Карпат і Кримських гір» у додатку 7 (с. 197), картами атласу та комплексним фізико-географічним профілем Кримських гір на мал. 35.2.

1. Рельєф, геологічна будова, корисні копалини

Кримські гори є невисокими й невеликими за розміром (займають менше ніж 1 % від площі України). Вони простяглися приблизно на 180 км уздовж чорноморського берега Кримського півострова від Севастополя до Феодосії. Максимальна ширина гір — до 50 км.

Гірська система Криму складається із трьох пасом.

На півночі простягається Зовнішнє пасмо (середня висота 250 м). Це височина з дуже положистими північними та крутими південними схилами. Такі форми рельєфу називають куестами.

Внутрішнє пасмо — це також куестові височини й низькогір’я висотою до 738 м.

На півдні гір розташоване Головне пасмо, розділене зниженнями на окремі масиви — яйли. У середній частині пасма — між Ялтою та Алуштою — розташовані найвищі яйли. Серед них — Бабуган-яйла з найвищою точкою Криму — горою Роман Кош (1545 м). Північні схили Головного пасма відносно положисті, а південні стрімко обриваються в бік моря.

Мал. 35.1. Внутрішнє пасмо. Утворення куесту зумовлене тим, що верхній шар складений вапняками, стійкішими до вивітрювання, а нижче залягають мертелі й глини, які легко вивітрюються та утворюють шлейфи осипних порід, порізані ярами

Мал. 35.2. Комплексний фізико-географічний профіль Кримських гір (1—6 висотні пояси)

Мал. 35.3. Карабі-яйла (1100—1200 м) із карстовими лійками на поверхні

Мал. 35.4. Печера на Карабі-яйлі

Між Головним пасмом і морем розташована вузька смуга суходолу — Південний берег Криму (ПБК). Він поєднує прибережно-схилові височини (до висоти 400 м), окремі вулканічні низькогір’я та міжгірні улоговини.

Визначте спільні й відмінні риси геологічної будови Українських Карпат і Кримських гір. З’ясуйте, якими гірськими породами складене кожне пасмо Кримських гір.

Чим нижчим є пасмо, тим пізніше воно утворилося, тим більш молодими гірськими породами складене. Головне пасмо складене переважно легкорозчинними вапняками, розбитими тріщинами, у які просочується вода. На поверхні яйл багато карстових лійок і провалів, із яких починаються печери.

2. Особливості клімату, вод, ґрунтового покриву

Пригадайте особливості клімату, вод і ґрунтів гірського Криму.

1) Порівняйте клімат, води та ґрунти Кримських гір і Карпат.

2) У чому проявляється бар’єрний вплив Кримських гір на відмінності клімату їх північного й південного схилів? Чому тип клімату ПБК не можна беззаперечно віднести до субтропічного?

3) Як у цілому відрізняється забезпечення Кримських і Карпатських гір теплом і вологою? Які схили обох гір ближчі між собою за температурними показниками?

4) Чому річки Кримських гір (Салгир, Кача, Альма) найбільш повноводні взимку й навесні? Чому в кримських річках частка підземного живлення більша, ніж у карпатських?

5) Які спільні риси має ґрунтовий покрив схилів двох гірських систем? У чому полягають відмінності ґрунтів їх вершин і передгір’я?

Найбільше опадів випадає біля вершин південно-західних яйл (коефіцієнт зволоження більший за 1), оскільки вони лежать на шляху західних і південних вітрів, які переміщують з Атлантики й Чорного моря вологі повітряні маси на суходіл. На східних і північно-східних схилах гір опадів випадає вдвічі-втричі менше (коефіцієнт зволоження — 0,3—0,6), що зумовлено їх підвітряним положенням до насичених вологою вітрів.

Чи впливатиме кількість опадів на характер рослинності різних схилів?

Мал. 35.5. Південний схил Головного пасма. Ліси із сосни кримської та водоспад Учан-Су

Мал. 35.6. Тварини Кримських гір: полоз леопардовий (а), гриф чорний (б), олень благородний, кримський підвид (в)

3. Загальні риси органічного світу

Проникнення в Кримські гори деяких видів рослин із різних частин середземноморських субтропіків зумовлене географічним положенням Кримських гір. Це вічнозелені хвойні дерева (ялівці деревоподібний і колючий), єдине місцеве твердолистяне вічнозелене дерево — суничник дрібноплідний, вічнозелені чагарники — рускуси під’язичний і понтійський. Із помірного поясу Європи проникли широколистяно-лісові види (дуби скельний, пухнастий і звичайний, бук і граб), степові євразійські види (ковила, типчак). Близько 240 видів рослин є ендеміками і реліктами Криму (до них також належить тис ягідний, сосна кримська та інші види).

Тваринний світ гірського Криму є порівняно бідним, але для нього теж характерні види, які колись були завезені сюди з інших територій. У Криму є чимало ендеміків і реліктів (кримський підвид благородного оленя, чорний гриф, білоголовий сип, ящірки — кримський гекон і жовтопузик, леопардовий полоз, кримський скорпіон). Акліматизовані корсиканський муфлон, кеклик (птах із Кавказу), різні види білок.

Поясніть, чому тваринний світ Кримських гір є досить бідним.

4. Висотні пояси в межах різних схилів Кримських гір

1) За мал. 35.2 дізнайтеся про умови формування висотних поясів на різних схилах Кримських гір. Чи однаковим є набір висотних ландшафтних поясів гірського Криму й Карпат? У яких горах висотних поясів більше?

2) Чому суттєво відрізняється набір висотних поясів північного й південного схилів Кримських гір?

У гірському Криму виділяються такі висотні пояси (вони позначені номерами 1—6 на мал. 35.2):

1) Передгірний лісостеп (120—350 м) характерний для Зовнішнього куестового пасма. Тут на вирівняних ділянках зростали лучні степи на родючих чорноземах звичайних карбонатних (зараз розорані). На більш порізаних ділянках рельєфу вони поєднувалися з невисокими дубовими лісами й шибляками на сірих гірсько-лісостепових ґрунтах.

2) Передгірний і низькогірний пояс (350—700 м) дубових лісів поширений на Внутрішньому куестовому пасмі й у нижній частині Головного пасма. В інтервалах висот 350—550 м зростають більш посухостійкі невисокі ліси з дуба пухнастого, які в основному перетворилися на шибляки. Вище (550—700 м) поширена несуцільна смуга лісів із більш вологолюбного дуба скельного. Ці ліси ростуть на буроземах.

3) Низькогірний і середньогірний пояс (від 500—700 м — до бровки яйл) тінистих букових і грабово-букових лісів на буроземах сформувався в умовах більш вологого (від 700 мм опадів на рік) і дещо прохолоднішого клімату середніх і верхніх частин північного схилу Головного пасма.

4) Поверхні яйл (від 600 до 1545 м).

Мал. 35.7. Жужелиця кримська

Мал. 35.8. Суничник дрібноплідний у заповіднику «Мис Мартьян» — твердолистяне дерево, яке за червонуватий колір кори називають «кораловим», а за здатність скидати її влітку — «соромітницею»

Мал. 35.9. Згаслий вулкан Карадаг на Південному березі Криму

Поясніть, чому на яйлах західної частини Кримських гір панують гірські луки, а на яйлах східної частини — гірські степи. Чому в Кримських горах немає субальпійських та альпійських луків?

На відміну від полонин Карпат, температура повітря на яйлах дозволяє зростати деревній рослинності, проте цьому заважають сильні вітри.

5) Пояс соснових лісів характерний для центральних яйл південного дуже крутого схилу Головного пасма. Лише корені невибагливих сосен тримаються в тріщинах вапнякових скель й отримують тут невелику кількість поживних речовин.

6) Субсередземноморський пояс невисоких дубово-ялівцевих лісів і шибляків характерний для ПБК. Рослинність поясу є перехідною від лісів помірного поясу до твердолистяних субтропічних лісів і чагарників середземноморського типу. В умовах м’якої вологої зими й спекотного посушливого літа тут поєднувалися листопадні дерева й чагарники (дуб пухнастий, грабинник, фісташка тощо) і місцеві вічнозелені види рослин: суничник дрібноплідний, хвойне деревце ялівець високий із сильним приємним запахом; чагарники, які утворюють вічнозелений ярус: рускус понтійський, ладанник кримський тощо.

У східній частині ПБК панує рослинність із переважанням посухостійких злаків та колючих листопадних чагарників.

Поясніть відмінності природи західної та східної частин ПБК.

Мал. 35.10. Ландшафти посушливого південно-східного Криму. Ялівець високий

Мал. 35.11. Шибляки (чагарникові зарості із дуба пухнастого, держидерева тощо)

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте географічне положення Кримських гір і Українських Карпат. 2. Із яких пасом складаються Кримські гори? Які гірські породи їх складають?

3. Назвіть причини сейсмічної активності на ПБК. 4. У чому полягають особливості живлення та режиму водного стоку річок Кримських гір? 5. Які несприятливі явища трапляються в Кримських горах? 6. Обґрунтуйте виділення гірського Криму як фізико-географічної країни. 7. У межах яких пасом видобувають такі корисні копалини: природну цементну сировину (мергель), декоративно-виробне каміння (мармур, сердолік, яшму); вапняки-черепашники? 8. Чому біля вершин південно-західних схилів гір випадає до 1100—1300 мм опадів, а на східних і південно-східних — удвічі-утричі менше; у західній частині ПБК — 600 мм, а у східній частині — 300 мм?

9. Складіть порівняльну характеристику природних компонентів, стихійних явищ, господарського освоєння та екологічних проблем двох гірських фізико-географічних країн. Відповідь подайте у вигляді таблиці. 10. Порівняйте природу Кримських гір та Українських Карпат за планом: 1) які схили Кримських і Карпатських гір схожі між собою та чому; 2) спільні риси й відмінності висотних поясів південно-західного схилу Карпат і північного схилу Кримських гір; 3) причина суттєвої відмінності у висотній поясності «теплих» схилів Карпат і Кримських гір; 4) спільні та відмінні риси ґрунтово-рослинного покриву полонин і яйл; 5) найбільші відмінності й спільні риси висотної поясності Українських Карпат та гірського Криму.