Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Оскільки прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП).
Відповідно до сталої судової практики причину відсутності на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не може усунути сам працівник, цього разу — ведення воєнних дій. Отже, поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
Щоб табелювати відсутність як прогул, маєте отримати документи: пояснення працівника, наказ про визнання причини відсутності на роботі неповажною. Проставляйте НЗ, допоки працівник не з'явиться на роботі. Зажадайте письмових пояснень. Передайте їх на розгляд директору.
Де знайти зразок акту про невихід на роботу
- ім'я та прізвище працівника;
- кількість годин, протягом яких він був відсутній на робочому місці;
- ім'я та прізвище трьох свідків, а також їхні підписи;
- дата створення документа.
Загалом, 2 тижні – це строк на звільнення, якщо немає поважної причини. Двотижневий строк не застосовують, якщо працівник має поважну причину для звільнення. Такі працівники можуть указувати будь-яку дату звільнення. Якщо причину прямо не зазначено в цій статті, то поважність причини вирішує сам роботодавець.
Пояснювальна записка про відсутність на робочому місці в Україні — це документ, який працівник складає з метою надання обґрунтування своєї відсутності на роботі. Вона має важливе значення у трудових відносинах між працівником та роботодавцем. Така записка зазвичай складається в прозаїчній формі і містить декілька ключових елементів.