5 обов’язкових процедур, які треба зробити з ожиною, щоб вона пережила зиму

Кущі ожини треба завчасно підготувати до зими, інакше морози можуть знищити рослину і про врожай у наступному році можна буде забути.

Про те, які процедури обов’язково треба провести восени, пише РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію каналу “Дім і присадибна ділянка” в YouTube.

Як полити кущі перед зимою

Підготовка ожини до зими включає такі етапи: осіння обрізка, полив, підживлення, боротьба з шкідниками та укриття на зиму.

“Якщо стоїть суха погода без опадів, варто здійснювати поливи. Ґрунт повинен бути помірно зволоженим, щоб коренева система могла вбирати поживні речовини та гарно перезимувати”, – пояснює городниця.

Вона додає, якщо коріння буде недостатньо зволожене, то перемерзне під час морозів.

Як правильно обрізувати ожину

“Обрізка ожини – це обов’язковий захід. Правильно проведена обрізка забезпечує високу врожайність кущів, тоді як неправильно виконана процедура може призвести до зниження врожайності і навіть загибелі рослини”, – каже жінка.

Вона пояснює, що ожина – це рослина із дворічним циклом плодоношення. Тому треба обрізати молоді пагони, які вже плодоносили цього року. Якщо цього не зробити, то вони загустять кущ. Такі пагони треба обрізати при самій землі.

“На кущі треба залишати лише 6-7 молодих пагонів, які ще не плодоносили. Саме на них у наступному році буде урожай. Довжина пагона має бути 2-2,2 м. А на бічних пагонах треба залишити 7 бруньок, а решту відрізати”, – каже городниця.

При цьому вона додає, що весною треба буде провести ще одну обрізку, яка простимулює ріст бічних пагонів – саме вони плодоносять.

Як підгодувати рослину і чим обробити від шкідників

“Ожина – це культура, яка не дуже вимоглива до підгодівлі. Але своєчасне осіннє внесення фосфорно-калійних добрив дозволить рослині краще та легше перенести зимовий період”, – каже господиня.

Внесіть 10 г суперфосфату на 1 м кв. і перекопайте на глибину 8-10 см. Це укріпить кореневу систему.

Також треба обприскати кущі 1-відсотковим розчином бордоського розчину. Так ви позбудетесь шкідників. Після того, як опаде все листя, його треба зібрати з ділянки та винести.

Коли і як утеплити кущі

Ожину на зиму треба утепляти. Але це треба робити при мінусовій температурі. Якщо це зробити за теплої погоди, то пагони запріють.

Поки не настали морози, треба до пагонів прив’язати невеличкі тягарі і пригнути їх до землі, як це показано на відео. Так рослина адаптується до цього положення поступово. Якщо почати пригинати пагони вже з настанням морозів, то ризикуєте їх просто поламати.

“Для укриття найкраще, якщо у вас є агроволокно. Також підійде неткане полотно. Якщо його нема, то візьміть ялинове гілля, або кукурудзяне бадилля. Підійде сіно і сухе листя з не плодових дерев”, – каже господиня.

У жодному разі не можна використовувати плівку, бо вона може примерзнути до гілля і пошкодити його.

Раніше ми писали про те, як правильно обрізувати малину, щоб вона дала ранній урожай.

Читайте також про те, як обрізати смородину, щоб вона щедро плодоносила наступного року.

Як обрізати ожину

Ожина вважається рослиною з дволіттям циклом плодоношення – у перший рік ми нарощуємо зелений хлист, чекаємо на його визрівання. При правильному догляді другого року життя кущі ожини почнуть давати врожай. Саме тому перше, що необхідно зробити – видалити деревину, що відплодоносилася, яка вже не даватиме врожай.

Крім того, така деревина почне загущати кущ, не даючи молодим пагонам визрівати. Також існує й низка інших причин, що призводять до необхідності проведення обрізки:

• Якщо на кущі дуже багато старої порослі, то живильні елементи будуть йти їм, а не молодим відросткам, яким вони потрібні для розвитку.
• Там, де багато старих пагонів, завжди більше тіні, а ожина любить світло. Не прибравши непотрібні гілки, можна знизити морозостійкість рослини.
• Підрізання пагонів призведе до стимулювання цвітіння наступного сезону.
• Обрізка призводить до нормування врожаю, покращуючи його якість та кількість.
• Знаючи, як підрізати ожину, ви зменшите ризики появи хвороб і шкідників у своєму саду.

Обрізка ожини – поради садівникам-початківцям

Існує кілька важливих правил з обрізки, дотримання яких допоможе вам грамотно провести роботи, не нашкодивши рослині:

• Перший етап видалення гілок проводиться після збирання врожаю. Тут потрібно обрізати всі утечі, що не відплодоносили, не залишаючи навіть прядів.
• Огляньте нові гілки – якщо є ті, що не дозріли, їх також бажано вирізати.
• Якщо помітите пагони, ушкоджені паразитами та хворобами, негайно їх видаляйте та спалюйте.
• Всі пагони, що визріли, укорочуємо на 30 %, що також простимулює формування нових квітконосів.
• Слід враховувати навантаження на кущ. Так, середнього віку кущ може нормально забезпечити живильними елементами близько 10 пагонів. На зиму слід залишити приблизно стільки ж.

• Верхні кінці однорічних гілок зрізаємо вище бруньки, при цьому пеньки краще не залишати, оскільки взимку вони можуть призвести до хвороботворних процесів.
• Після сходження снігу потрібно обов’язково уважно розглянути кущі. Так, якщо ви побачите почорнілі або крихкі на дотик пагони, їх відразу зрізайте. При цьому бажано працювати в рукавичках, використовуючи сучкоріз.

Не слід боятися зрізати зайве – здорова рослина відрізняється швидким зростанням, тому навіть за один сезон кущ зможе відновити свої розміри.

Загущення рослини є набагато гіршим, оскільки це може призвести до зниження врожайності. Тепер ви знаєте, як правильно обрізати ожину, що дозволить вам отримувати чудові результати у вигляді великого врожаю смачних та корисних ягід.

Формування куща – поради та рекомендації

Обрізка ожини без шипів – робота не важка, однак у садівників-початківців вона може викликати складності. Саме тому краще навчитися правильному формуванню кущів, що значно полегшить осіннє обрізування. Інструкція:

1. Вибираємо найпотужніші пагони, які в подальшому ми формуватимемо на опору з інтервалом в 20-30 см. Відразу ж видаляємо пошкоджені пагони та верхівки гілок. Якщо на кущі вже сформувалися молоді відростки, їх прив’язують до центральної частини опори, зібравши в пучок.
2. Через тиждень після збирання врожаю зрізаємо старі пагони біля самого ґрунту. Якщо їх не видалити, гілки швидко розростуться, але не зможуть дати добрий урожай. Саме тому їх краще видаляти щороку.
3. З центрального пучка виберіть найміцніші пагони і сформуйте за їх допомогою нове віяло на опорі. Також перегляньте кущ на наявність хворих гілок, які слід видалити.

Окремої уваги варті ремонтантні сорти ожини, обрізка та догляд за якою набагато легші. Приміром, обрізка цього сорту дуже проста. Все, що вам потрібно робити – восени видалити під корінь усю деревину, вкриваючи на зиму лише коріння.

Підготовка ожини до зими – обрізка та укриття чагарників

Готуємо ожину до зими – з чого почати?

Якщо рослина буде здоровою, то вона зможе спокійно перенести навіть найсуворішу зиму. Саме тому про те, як готувати ожину до зими, потрібно замислитися вже на початку весни. Насамперед, приділіть увагу грамотному догляду за кущами.

• Як обрізати декоративні чагарники
• Укриття від бур’янів
• Обрізка ожини навесні

До заходів з догляду входить таке:

• полив;
• проріджування ожини;
• обрізання молодих пагонів;
• підв’язка кущів;
• видалення бур’янів.

Дуже важливо не забувати про необхідність підживлення чагарників. Так, у період зростання потрібно вносити приблизно по 20 г аміачної селітри на 1 квадратний метр ґрунту. У вересні-жовтні до ґрунту вносять калійні добрива, до складу яких не повинен входити хлор (по 30 г на кущ). Також як підживлення потрібно використовувати суперфосфат (по 100 г на кожну рослину) та компост (як мінімум 5 кг). Щоб добрива краще вбралися і максимально дійшли до коріння рослини, обов’язково перекопайте ґрунт як мінімум на 10 см завглибшки.

Порада: перш ніж вносити добрива, ретельно полийте кожен кущ.

Обрізаємо ожину – важливі моменти

Наступний важливий етап у процесі догляду – обрізування кущів. Починати заходи з видалення зламаних і розгалужених гілок потрібно з середини вересня або трохи пізніше, головне, щоб закінчилося плодоношення кущів.

Процес обрізки чагарників досить простий. Перш за все, видаліть дворічні втечі і гілки, що відплодоносили, які теоретично можуть загуснути кущ. До речі, аналогічним чином відбувається обрізка малини. У однорічних пагонів потрібно обрізати верхівки, завдяки чому рослина не стільки витягуватиметься у висоту, скільки рости вшир.

Старі пагони на кущі обов’язково видаляйте під корінь, інакше, на пеньках, які залишаться на ожині, можуть легко оселитися шкідники. Провівши обрізку, всі видалені гілки та інші рослинні залишки обов’язково зберіть та спалить. Завдяки цьому, навіть якщо в ожині ховаються шкідники, знизиться ризик того, що вони поширяться садом.

Землю під кожним кущем після обрізки рясно посипте торфом, таким чином вам вдасться вберегти кореневу систему рослини від сильних морозів. Тепер ви знаєте, як обрізати кущі ожини на зиму, але і це ще не все – настав час розповісти про укриття, здатне захистити кущ з ягодами від сильних заморозків.

Укриття ожини на зиму – коротко про головне

Щоб зручніше проводити роботи, зв’яжіть стебла і пригніть їх до землі, закріпивши за допомогою гаків. Правда, тут слід враховувати, що добре загинаються сорти ожини, що стелиться, а ось з іншими сортами слід чинити трохи інакше.

Якщо ви не хочете, щоб пагони просто зламалися, у серпні до кожної втечі підв’яжіть вантаж, під вагою якого стебла самі потроху зігнутися.

Ближче до зими остаточно пригніть стебла до ґрунту та вкрийте кущі. Пам’ятайте, що вкривати кущі необхідно обов’язково. Навіть найстійкіші до морозів сорти потребують легкої “шуби” при температурі нижче -17 °C, що вже говорити про інші, коренева система і верхня частина яких промерзне навіть при -10 °C.

Укрувати чагарники можна такими матеріалами:

• тирса;
• шматки руберойду;
• сіно;
• ялинові гілки;
• перегній.

Деякі садівники застосовують і інший варіант: на ґрунт кладуться дошки, зверху на них поміщають пагони, притискають їх, проводять обприскування за допомогою мідного купоросу, а зверху накривають соломою. А ось листя садових дерев краще не застосовувати для утеплення, адже вони можуть стати джерелом появи та розповсюдження по саду шкідливих комах та хвороб, з якими вам, зрештою, доведеться боротися. Щоб захистити кущі від дрібних гризунів, використовуйте гілки.

Ми поділилися з вами важливими порадами про те, як укрити ожину на зиму і як провести обрізку кущів. Ці досить прості, але необхідні заходи допоможуть створити максимально комфортні умови для ожини. Завдяки цьому, можна не боятися за стан кущів і результат у наступному сезоні вас порадує – ягоди ожини будуть великими та дуже смачними.

Правильне обрізування ожини восени для підвищення врожайності кущів

Обрізка ожини восени вимагає знань і вправності, щоб ненароком не вирізати зайве або потрапити в чіпкі гачки її шипів. Давайте покроково розглянемо, як краще це робити

Навіщо потрібне осіння обрізка ожини

Осіннє обрізування ожини

Як ви знаєте, ожина відноситься до чагарників із дворічним циклом плодоношення. Таким чином, ми перше літо вирощуємо зелений хлист, пестимо його і плекаємо, чекаємо, коли він визріє, здеревніє, забезпечуємо йому всі умови зимівлі. А наступної весни-літом він покривається суцвіттями та приносить урожай. Більше він уже не плодоносить, хіба що тільки в крайніх випадках. Так що більше його послуг ми не потребуємо. Тому і потрібне постійне видалення дворічної деревини, що відплодоносила. Інакше вона загущатиме кущ, не даючи визріти молодим пагонам, затінюючи ягоди, роблячи їх менш солодкими.

Навіщо потрібне обрізання ожини на зиму

• Поживні речовини для визрівання молодих пагонів витрачаються неефективно – для підтримки старої порослі в кондиційному стані;
• Там, де велика кількість старої деревини, більше тіні, менше сонця потрапляє на гілки в середині куща, через що знижується його загальна морозостійкість;
• Загущену ожину дуже важко прибирати на зимове зберігання;
• Підрізання молодих батогів веде до стимулювання цвітіння наступного літа;
• Обрізка нормує навантаження врожаєм, допомагаючи покращити його визрівання, кількість, сприяє посиленню куща.

Як правильно обрізати ожину восени

Вирощування ожини

1. Після збору врожаю проводимо перший етап обрізки – обрізаємо всі гілки, що відплодоносили повністю, не залишаючи прядків;
2. Серед молодих батогів також піддаються видаленню ті, що недостатньо визріли, тонкі, короткі;
3. Видаляємо ті гілки або їх частини, які були пошкоджені шкідниками, наприклад, попелицею або павутинним кліщем – вони навряд чи переживуть зимівлю;
4. Усі визрілі молоді батоги також коротшають приблизно на чверть. Це стимулює формування квітконосів наступного літа;
5. Виходячи із сили зростання коріння вираховуємо майбутнє навантаження куща. Середня рослина може добре забезпечити поживними речовинами 6-8 плодоносних батогів. Отже, залишаємо на зиму 8-10 пагонів. Цей заділ потрібний на випадок, якщо не всі гілки переживуть зиму;
6. Верхні кінці однорічних пагонів ріжемо відразу вище за нирки. Пеньки залишати небажано, можуть призводити до розвитку гнійних процесів під час зимового сну.

Після зимівлі розкриваємо кущі, дивимося, що добре збереглося, а не дуже. Здорова частина ожини після відігрівання на сонечку пружна на дотик, блискучого коричневого кольору. Вимерзла частина деревини виглядає чорною. Вона або пухка, або тендітна на дотик. Її слід видалити. Якщо пережило холод 6 гілок – це добре. Якщо близько 4 – теж непогано, якщо менше трьох – то врожай звичайно буде нижче, зате ягоди зростуть значно більше.

Не бійтеся вирізати зайве – здорова рослина ожини має величезну силу росту. Швидше шкідливе йому загущення, викликане недостатнім усуненням зайвої деревини. Правильне ж обрізування збільшує врожайність.

Формуємо кущ з розумом

Щоб полегшити осінні операції з видалення деревини, що відплодоносила, ми формуємо кущ особливим методом. По-перше, це залежить від того форма, що прямо стоїть або стелиться у вас. Незважаючи на те що прямостояча ожина вважається морозостійкою її все ж таки буде не зайвим прибрати під сніг. Вся біда в тому, що вона дуже ламка, мало гнуться.

Цю проблему вирішуємо віяловим формуванням :

1. Навесні на шпалеру піднімаємо пагони, що перезимували, вертикально, поміщаємо їх посередині, прямо над корінням куща.
2. Усі молоді пагони, що ростуть, пускаємо по обидва боки від точки зростання, підв’язуючи їх до нижніх дротів. Таким чином, вони ростуть паралельно землі.
3. Восени легко вирізатиме все, що не потрібно, випадково не видаливши потрібні пагони. Обрізаємо під корінь все, що у центрі. Стелиться бічні батоги не чіпаємо.
4. Наші малогнучкі молоді пагони за літо таким чином прийняли майже горизонтальну форму. Вибираємо серед них 8-10 найсильніших. Решту все видаляємо.
5. Укорочуємо наші зимуючі батоги, ще більше притискаємо до землі, вкриваємо на зиму.
6. Навесні акуратно піднімаємо їх вертикально, дочекавшись, коли батоги відігріються, стануть менш ламкими.

Стінки сорти формуємо інакше. Вони менш зимостійкі. Але гнучкіші, проте впоратися з десятиметровими батогами – теж завдання не з легких. Крім того, виникає більше метушні через шипи. Іноді рекомендується залишати 8-10 молодих пагонів відразу навесні, не чекаючи. коли вони вимахають у багатометрові прути. Цей метод має свої плюси – так ви заощаджуєте поживні речовини, потрібні для визрівання врожаю та деревини коренів та інших гілок. Але влітку постійно доведеться боротися зі все новими пагонами.

Формування форми, що стелиться

1. Намотуємо на шпалеру, як на котушку батоги. Пускаємо їх, наприклад, праворуч від точки зростання.
2. Ліворуч намотуємо всю молоду поросль.
3. Якщо не видаляємо зайві паростки влітку, робимо це восени. Перед тим, як обрізати ожину на зиму, знімаємо її з шпалери, розвертаємо на землі, щоб лозу не переплуталися. Залишаємо 8 найбільш здорових, міцних. Решту вирізаємо геть-чисто.
4. Також усю праву сторону, що відплодоносила, видаляємо під самий корінь.
5. Звертаємо батоги, укладаємо в траншеї для зимового зберігання.

При таких методах ведення куща шипи є малою проблемою. Нам не треба видерти з шевелюри молодих пагонів старі гілки, продираючись із секаторам до них через колючки. Але обрізка ожини без шипів – справа ще менш трудомістка. Особливо безшипні сорти цінні у формах, що стеляться, нам не доведеться розплутувати навесні або перед зимівлею подібні колючому дроту батоги чорної ягідки.

Окремого слова гідна ремонтантна садова ожина. Обрізка її – мабуть, найпростіший захід із агротехніки. Ми просто видаляємо під корінь усю деревину, що виросла за літо, вкриваючи до зими лише кореневу систему. Тому що наступної весни вона знову дасть квітучі батоги.

Догляд за ожиною – п’ять “золотих” правил

Величина та якість урожаю ожини багато в чому залежить від рівня агротехніки. Забезпечивши рослинам належний догляд, а також підібравши сорти за термінами дозрівання можна мати смачні та корисні ягоди з кінця липня до кінця вересня.
1. ВЧИТАЙТЕ ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ РІЗНИХ ГРУП
В даний час відомо більше 300 сучасних сортів ожини, що часто є дуже складними міжвидовими гібридами. Усі сорти поділені великі групи.
КУМАНІКА, АБО ОРЖИНКА ПРЯМОРОСЛА за біологічними особливостями дуже близька до малини. Найчастіше вона має потужні, сильно шипуваті пагони, висотою 3-4 м, нерідко з аркоподібними верхівками; середня маса ягоди 2,5-4 г, характеризується високою зимоморозостійкістю. Утворює достатню кількість кореневих нащадків, якими розмножується.
ЇЖОВИКА або РОСЯНИКА, що стелиться, має довгі, повзучі пагони, рясно покриті потужними шипами, що значно ускладнює її вирощування. Разом з тим вона врожайніша: ягоди дуже великі, середньою масою 6-12 г. Кореневих відбитків не дає і розмножується верхівками пагонів заміщення.
У напівголубої ожини довгі повзучі пагони, без шипів, ягоди її досить великі, масою 4-6 р. дає невелику кількість кореневих нащадків, але розмножується частіше верхівками пагонів заміщення.
Ряд сортів є МАЛИНО-ЖОВИННІ ГІБРИДИ, що виникли в результаті схрещування цих рослин між собою. Всі ці сорти характеризуються формою куща, що стелиться, і шипуватими втечами, хоча є і безшипні клони. По агротехніці вони дуже схожі на РОСЯНИКУ. Сорти останніх двох груп (РОСЯНИКА, ПОЛУЖАЮЧА ЇЖОВИКА), а також МАЛИНО-ЖОВИННІ ГІБРИДИ відрізняються низькою зимостійкістю, в північних регіонах їх необхідно вкривати на зиму. Для цього в жовтні, перед настанням осінніх заморозків, стебла знімають з шпалери, видаляють і спалюють всі пагони, що відплодоносили, і незрілі верхівки молодих стебел. Потім укладають їх на землю або пов’язують у пучки і за допомогою гаків пригинають до землі, потім укривають соломою, рослинними рештками або землею.
2.ПРАВИЛЬНО РОЗМІЩУЙТЕ КУЩІ. ВИБИРАЄМО ДІЛЯНКУ
При хорошому догляді ожина може рости і плодоносити на одному місці до 12-15 років. Вона вважається дуже невибагливою ягідною культурою. Віддає перевагу, як і малина, добре захищені від вітру та освітлені ділянки, хоча здатна переносити і невелике затінювання, проте при зниженому освітленні ягоди дозрівають на 5-7 днів пізніше.
Через глибокозалягаючу кореневу систему ожина більш посухостійка, ніж малина. Вона може рости на різних типах грунтів, але найбільш високий урожай дає на грунтах з високим вмістом гумусу. В якості попередників для неї кращі овочеві культури (за винятком пасльонових) і ділянки, на яких росли смородина і
аґрус
.
Зазвичай ожину розташовують в один ряд уздовж межі ділянки відступивши 1,5 м від забору, відстані між рослинами залежать від прийнятої системи формування, про що буде сказано далі.За
2-3 тижні до посадки в посадкову яму (розміром 40х40х40 см) вносять 5-6 кг перепрілого гною або компосту, 100-150 г суперфосфату, 50 г сірчанокислого калію, 200-300 г золи, а якщо грунт кислий, то необхідно додати і вапно. щоб яма була заповнена на 2/3 об’єму, поливають і залишають до посадки, щоб яма осіла.При
посадці саджанці засипають родючим грунтом, що залишився без добрив і стежать, щоб умовна коренева шийка (місце переходу надземної частини в кореневу) було на 2-3 см глибше за рівень ґрунту, а прикореневі бруньки не опинилися на поверхні. Потім рослини поливають із розрахунку 4-5 л води на 1 кущ і мульчують торфом, компостом або тирсою шаром 5 см. Стебла саджанців обрізають на висоті 20-30 см від поверхні ґрунту.
3. РЕГУЛЯРНО ВНОСИТЕ ПІДБОРЕННЯ
Щорічне відмирання не менше половини надземної частини ожини призводить до значного винесення поживних речовин з ґрунту, тому важливо систематично вносити добрива під цю культуру.
При хорошій передпосадковій заправці ґрунту перші 2-3 роки вносять лише азотні добрива з розрахунку 10-15 г сечовини або 20-25 г аміачної селітри на 1 кущ. Далі щорічно навесні на 1 кущ ожини, що плодоносить, вносять 50-60 г аміачної селітри і після розпушування розсипають мульчуючі матеріали шаром 4-5 см; восени поверх мульчі 90-100 г суперфосфату і 25-30 г сірчанокислого калію, вносять 6-8 кг перегною або компосту, ґрунт перекопують садовими вилами на глибину 6-10 см. Слід пам’ятати, що мінеральні добрива вносять тільки після поливу рослин.
4. ВИКОРИСТОВУЙТЕ ДЛЯ КУЩІВ ОПОРИ АБО ШПАЛЕРИ.
Більшість сортів ожини вимагають при обробці опори або шпалери. Як опора придатні труби, дерев’яні або залізобетонні стовпчики перетином 8-12 см, висотою 2-2,5 м, які вкопують в землю або бетонують на відстані 5-15 м один від одного, залежно від передбачуваної кількості рослин, що висаджуються на ділянці. Дріт перетином 3-4 мм натягують на висоті 50, 100 і 150 см.
Існує багато способів розміщення ожини на шпалерах, розглянемо найпоширеніші з них.
ВЕЄРНЕ ФОРМУВАННЯ
Найбільш простий спосіб – віялове формування, при якому окремо розміщують пагони – плодоносні та зростаючі. Відстань між рослинами витримують 2-3,5 м. Застосовується для КУМАНІКИ і слаборослих сортів ЇЖОВИКИ. При цьому в перший сезон після посадки молоді пагони, що з’явилися, прив’язують до шпалери похило тільки в один бік. Наступного року вони будуть плодоносити, а нові пагони, що з’являються, у міру їх відростання, підв’язують і направляють вже в інший бік. Восени старі втечі, що відплодоносили, обрізають, і все повторюється спочатку.
ФОРМУВАННЯ МЕТОДОМ ПЛЕТЕННЯ
Для РОСЯНИКИ і ОРЖИНИ з довгими стеблами більш підходить формування методом плетіння. Відстань між рослинами 2,5-3,5 м. Навесні стебла ожини, залишені для плодоношення, рівномірно розподіляють лише на одну чи дві протилежні сторони. Доводять їх до верхнього дроту і обвивають навколо нього 1-2 рази, далі спускають до середнього, а потім знову піднімають до верхнього, далі знову до середнього і т.д. До нижнього дроту підв’язують молоді пагони 1-го року життя. Восени після збирання врожаю, старі пагони з верхніх шпалер вирізають на поверхні ґрунту, а молоді вкривають на зиму; наступного року з них формуватимуть новий кущ.
ВЕРТИКАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ
Для більш інтенсивного використання земельної площі при вирощуванні РОСЯНИКИ застосовують вертикальне формування плодоносних стебел. При цьому відстань між рослинами у ряді витримують 1,5 м, що дозволяє подвоїти кількість рослин на одиниці площі. У кожному кущі залишають 6-8 плодоносних стебел, які віялоподібно розміщують на шпалері, майже вертикально і досить близько один до одного. Провесною стебла обрізають на висоті 1,5-1,7 м. Нові пагони поточного року, що з’являються, тимчасово розміщують також на шпалері по обидва боки від плодоносних стебел. Далі роблять так само, як і при попередньому способі.
ФОРМУВАННЯ КУЩОВИМ СПОСОБОМ
КУМАНІКУ можна формувати кущовим способом, при якому відстань між розстеленнями 1,5-2 м, а поряд з кущем як опору вбивають дерев’яний кілочок заввишки 2 м. Навесні піднімають пригнуті на зиму стебла, вибирають з них 4-6 заміщення та кореневих нащадків у радіусі 30 см від куща. Вибрані пагони підв’язують до опори на висоті 50 і 150 см, причому стебла підв’язують вісімкою, т.к. в іншому випадку при сильних поривах вітру стебла можуть поламатися. Верхівка залишеного на плодоношення стебла може височіти над місцем підв’язки не більше ніж на 30 см, інакше під вагою врожаю вона також надламується.
5. ПРОВОДИТЕ ФОРМУЮЧЕ ОБРІЗАННЯ
Навесні кущі ожини треба встигнути розкрити до сильного набухання нирок і провести обрізання, що формує. Насамперед видаляють заражені хворобами та шкідниками, підмерзлі, поламані та слаборозвинені пагони. Потім обрізають підсохлі верхівки, а занадто довгі пагони вкорочують відповідно до прийнятої системи формування. Потім пагони підв’язують до шпалери.
Для КУМАНІКИ обов’язково використовують подвійне обрізання стебел У 1-й рік життя побіг дуже важливий захід, що збільшує врожай наступного року видалення верхівок пагонів при досягненні стеблами висоти 1 – 1,2 м проводять перше обрізання верхівок на 10-15 см, що сприяє , утворення бічних пагонів та збільшення зони плодоношення Наступного року навесні після розпускання бруньок роблять друге обрізання, при якому верхівки бічних приростів укорочують на 40-50 см, що робить кущ компактним.
У більшості сортів РОСЯНИКИ і ОРЖИНКИ 2-річні пагони можуть досягати довжини 3-3,5 м, а основна зона плодоношення ягід утворюється в середній частині стебла. Тому для зручності культури та збільшення зони плодоношення можна формувати плодоносні пагони двома способами.
У першому випадку молоді пагони тричі прищипують в перший рік життя: перший раз при досягненні ними довжини 18 см, вдруге, коли на них з’явилися бічні пагони до 35 см у довжину, а в третій, коли на прищипнутих вдруге виросли розгалуження до 35 см. Таким чином, виходять сильно розгалужені кущі.

У другому випадку при виникненні на однорічних молодих пагонах передчасних бічних пагонів довжиною 30-40см, восени їх укорочують, залишаючи 4-5 бруньок, а навесні обрізають ще раз, залишаючи 2-3 бруньки. Верхівкові кінці стебел можна обрізати, без ризику значно зменшити врожай.

Журнал “Справжній господар” №5 2008