Як правильно перенести слово лисички

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий переносимо за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

Під час перенесення:

1. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку, не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.

2. Не можна розривати сполучення букв дж, дз , які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати : над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

3. Не можна розривати сполучення букв йо, ьо. Наприклад: па-йо́к, (а не пай-о́к), сльо-за́ (а не сль-оза́).

4. Апостроф , м’який знак , й при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько), ба́й-ка (а не ба́-йка), стій-ки́й (а не сті-йки́й).

5. Коли корінь починається на голосний , то перенос здійснюємо довільно: ро-зора́ти, роз-ора́ти, ро-зо-ра́ти; бе-зупи́нно, без-упи́нно, безу-пи́нно, але коли на приголосний , то від кореня його не відриваємо: до-зрівати (а не доз-рівати), ви́-правдання (а не ви́п-равдання).

6. При збігу однакових приголосних одну літеру залишаємо, а другу переносимо в наступний рядок : за-ко́н-ний, розрі́с-ся. В іменниках з подовженим приголосним можливий подвійний перенос: знан-ня́ і зна-ння́; жи-ття́ і жит-тя́.

7. Не розриваємо при переносі односкладові префікси перед приголосними: над-мі́рний, най-бі́льший (а не на-дмі́рний, на-йбі́льший).

Кількаскладові префікси при переносі можна розривати: пе-ре-працюва́ти, пе-ред-гро́ззя.

8. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:

• багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий),
• восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний),
• далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

9. Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

10. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами:

Це правило поширюється й на суфікси:

• бли-зьки́й і близь-ки́й,
• видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во,
• га́ли-цький і га́лиць-кий,
• росі́й-ський і росі́йсь-кий,
• убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во,
• суспі́льс-тво й суспі́льст-во.