Вирощуємо сорго: правильний і своєчасний догляд за посівами

Через повільний ріст у початковий період розвитку в перші 30–40 днів вегетації рослини сорго значною мірою пригнічують бур’яни. Тому одним із перших агротехнічних заходів є боронування посівів за 4–5 діб до появи сходів, коли паростки сорго ще на глибині 3–4 см від поверхні ґрунту, а сходи бур’янів (70–80%) легко знищити зубами борін. Залежно від стану ґрунту і розмірів паростків борони мають бути легкими або середніми з тиском 0,6–0,9 кг на зуб борони.

Якщо після сівби випадають рясні дощі й утворюється ґрунтова кірка, що згубно впливає на отримання одночасних сходів, її обов’язково руйнують боронами.

Коли паростки сорго перебувають на глибині меншій за 1 см від поверхні ґрунту, то з метою руйнування кірки проводять притискання кільчастими котками або обробляють посіви ротаційною мотикою.

У зв’язку з тим, що сходи бур’янів з’являються неодночасно, боронувати посіви доцільно і після проростання сорго. Його проводять 1–2 рази залежно від забур’яненості й густоти посівів: перше — коли рослини сорго мають 3–4 листки, друге — у фазу 6–7 листків. Боронування впоперек посівів проводять у другій половині дня, коли рослини втрачають частково тургор і менше пошкоджуються ґрунтообробними знаряддями. Швидкість агрегата не має перевищувати 4–5 км/год. Досить ефективне боронування сітчастими й легкими боронами, які зменшують пошкодження рослин сорго і добре знищують бур’яни.

Особливо велика зрідженість посівів спостерігається за підвищення швидкості руху агрегата. Так, за швидкості 6,5–7,5 км/год кількість пошкоджених рослин збільшується до 37–44%. За боронування важкими боронами ефективніше знищуються бур’яни, але з тим пошкоджується вдвічі більше рослин сорго. Слід зазначити, що найбільша ефективність боронування проявляється за його проведення в період, коли для бур’янів характерна фаза паростків («білих ниточок»). Запізнення з проведенням цього агротехнічного заходу призводить до різкого зниження його ефективності.

Міжрядний обробіток проводять для знищення бур’янів мірою їх появи, а також з метою розпушування ґрунту. Для підвищення продуктивності роботи й зменшення присипання рослин ґрунтом доцільно застосовувати спеціальні щитки, які встановлюють поряд із робочими органами. Кількість міжрядних культивацій залежить від наявності в посівах бур’янів. Останню культивацію проводять із підгортанням рослин, що сприяє утворенню повітряних коренів, які не лише протидіють виляганню, а й забезпечують додаткове живлення. Цей захід також сприяє знищенню бур’янів у рядках.

Поряд з агротехнічними заходами для знищення бур’янів у посівах сорго ефективними є й хімічні засоби — гербіциди. Застосування їх у поєднанні з агротехнічними заходами забезпечує знищення значної кількості бур’янів, сприяє підвищенню рівня врожаю й скороченню додаткових витрат на вирощування сорго. З ґрунтових гербіцидів застосовують прімекстру Голд 720 SС к. с. у дозі до 2,5–3,5 л/га. По вегетуючих рослинах для знищення дводольних бур’янів високоефективні гербіциди групи 2,4-Д амінна сіль, діален, агрітокс в. р. 50%, пік 75WС в. г., а також ладок новий. Оптимальна норма витрат амінної солі 2,4-Д — 0,9–1,7 л/га, діалену — 0,8–1,2 л/га, агрітоксу — 0,7–1,7 л/га, пік — 15–20 г/га, ладок новий — 2,5–3,0 л/га. Обробляти посіви цими гербіцидами, крім останнього, потрібно у фазу від 3 до 5 листків сорго. У пізніші фази (6–10 листків) застосування гербіцидів згубно діє на рослини сорго. Ладок новий доцільно вносити у фазу 2–3 листки у бур’янів незалежно від фази розвитку рослин сорго. Вносять гербіциди за допомогою штангових обприскувачів ОП-2000, ОПШ-2000, МЗУ-320 й ін.

Удобрюємо сорго

Сучасна технологія отримання високих і сталих урожаїв неможлива без застосування добрив, на частку яких припадає до 35–40% приросту врожайності. На формування 1 т зерна і відповідної кількості листостеблової маси сорго виносить із ґрунту 23–25 кг азоту, 9–10 кг фосфору і 28–30 кг калію. За врожайності 5–6 т/га зерна сорго з кожного гектара споживає 140–160 кг азоту, 50–60 кг фосфору і 150–180 кг калію. Більшість ґрунтів соргосійних регіонів здатні забезпечувати лише половину потрібних елементів живлення, тому решту — треба поповнювати добривами.

Кількість добрив, що потрібні для отримання запланованої врожайності, розраховують на основі агрохімічного аналізу ґрунту для кожного конкретного поля. В середньому для південного Степу України доза добрив становить N_60-90Р₆₀. Найдоцільніше вносити всю зазначену дозу з осені під оранку (крім полів на схилах до 5–8°). Якщо з осені добрива не були внесені, то їх вносять весною під культивацію, під час сівби та в підживлення. Слід пам’ятати, що весняне внесення мінеральних добрив менш ефективне через швидке пересихання верхнього шару ґрунту і неможливість використання їх кореневою системою рослин.

Установлено, що азотно-фосфорні добрива, внесені збоку і глибше від насіння, позитивно впливають на його проростання, збільшуючи польову схожість на 10–12%. Особливо позитивно впливають на польову схожість насіння повні дози мінеральних добрив за внесення їх на глибину 8–10 см перед сівбою — вони збільшують активність ферменту каталази, виступаючи як стимулятори ростових процесів у насінні.

Сорго дуже чутливе до органічних добрив, особливо в поєднанні їх із мінеральними. Як показали дослідження, за внесення восени під оранку 10–20 т гною, а також N₁₀Р₁₀ (розташовуючи їх глибше і збоку від насіння) весною під час сівби, прибавка врожаю зерна сорго становила 0,4 т/га, а в окремі роки — до 1 т/га. Загалом добрива не лише підвищують урожайність, а й покращують якість продукції (збільшується вміст протеїну, жиру, зерна в кормовій масі, а також сухої речовини й кормових одиниць).

Шкідники сорго

Рослини сорго слабко пошкоджують шкідники. Суттєвої шкоди їм завдають тільки злакові попелиці, дротяники й підгризаючі совки.

Найпоширенішою й нійшкідливішою на Півдні Україні є листкова злакова попелиця, що завдає великої шкоди сорговим посівам: подовжується період достигання, збільшується кількість неозернених колосків у волоті, спостерігається щуплість зерна.

До профілактичних заходів боротьби з попелицею належать усі агротехнічні прийоми, що посилюють інтенсивність росту рослин, до винищувальних — знищення восени падалиці зернових злаків і злакових бур’янів, лущення стерні, глибока зяблева оранка. За масової появи попелиць, особливо в ранні фази розвитку рослин, посіви обприскують БІ-58 новий, 40% к. е. з нормою витрати препарату 0,7–1,0 л/га. Досить ефективним є біологічний метод (випускання на посіви семикрапкового сонечка з розрахунку 20–30 тис. особин на гектар). Одна личинка сонечка з’їдає за добу близько 200 личинок попелиць. Велике значення в боротьбі з попелицями відіграє створення сортів і гібридів, стійких до цього шкідника. Це найефективніший напрям, який є доцільним не лише економічно, а екологічно.

Дротяники та несправжні дротяники виїдають зародки висіяного насіння сорго, підгризають коріння молодих рослин і пошкоджують вузли кущення. За наявності в ґрунті великої кількості дротяників і несправжніх дротяників слід застосовувати як агротехнічні, так і хімічні заходи боротьби. З агротехнічних заходів — дотримання сівозмін, зяблева оранка, обробіток ґрунту в міжряддях, особливо в період перетворення на лялечку личинок коваликів. Для боротьби з личинками насіння обробляють протруйниками: космос 500, т. к. с, 2,0, круізер 350 FS т. к. с., 6 л/т.

Підгризаючі совки пошкоджують кореневу систему рослин. Пошкоджені рослини всихають або схиляються до землі й можуть далі вегетувати завдяки поодиноким корінцям. Полеглі рослини вже не підіймаються. Гусениці підгризаючих совок пошкоджують також листки й стебла молодих рослин. За даними Генічеської дослідної станції, в середньому за 2 роки пошкодженість посівів сорго зернового цими шкідниками залежно від сортів становила 4,7–41,7%, а цукрового — 13,3–36,7%. Для запобігання пошкодження рослин підгризаючими совками треба тримати посіви чистими від бур’янів. Якщо на посівах з’явилися гусениці підгризаючих совок, що на початку свого розвитку цілодобово селяться й живляться на бур’янах, їх можна знищити обприскуванням дозволеними інсектицидами.

Хвороби сорго

Про стійкість сорго проти грибних хвороб повідомляє багато дослідників. Проте часто зернові, цукрові та віничні сорти, а також гібриди сорго, уражуються найпоширенішою в Степу України хворобою — сажкою.

Летюча сажка уражує сорго, кукурудзу, зрідка і суданську траву. В уражених рослин замість нормальної волоті з’являється маса спор, які спочатку вкриті сіруватою оболонкою, потім вона тріскається, а спори розлітаються. Летюча сажка уражує на волоті не лише зерно, а й плівки та інші її частини.

Тверда (зернова) сажка уражає тільки зав’язі квіток сорго. Плівки та решта частин волоті лишаються не ураженими. Уражене зерно має вигляд подовжених брудно-сірих мішечків, які легко роздавлюються, і замість ендосперму маємо чорну масу — спори сажки.

З профілактичних заходів боротьби із сажковими хворобами сорго рекомендується насамперед заготовляти насіння, не уражене спорами сажки, а також вирощувати сорти й гібриди сорго, стійкі до цієї хвороби; з агротехнічних — велике значення мають правильне дотримання сівозмін, глибоке заорювання післяжнивних решток, унесення добрив, сівба високоякісним насінням, уникнення змішування врожаю здорового зерна із зерном, ураженим цією хворобою; з винищувальних заходів — найбільше значення має знезараження насіння перед сівбою хімічними засобами. З цією метою проводять протруєння насіння суспензією препарату вітавакс 200 з. п. (5 л/т води + 2л/т препарату), максим 0,25 FS т. к. с. (8 л/т води + 1 л/т препарату).

За надто ранніх строків сівби та в роки з холодною затяжною весною спостерігається пліснявіння насіння, що призводить до значного зрідження посівів. У боротьбі з цією хворобою застосовують профілактичні заходи: запобігання травмуванню насіння шляхом ретельного регулювання збиральних машин, негайне очищення й досушування зерна до 13% вологості, сівба в прогрітий до +14…+15 °С ґрунт. Обов’язковим заходом є протруєння насіння проти патогенної мікрофлори та ґрунтових шкідників, особливо для голозерних сортів і гібридів, що не містять в оболонці таніну.

Підвищення адаптивності рослин до впливу несприятливих погодних умов у період «сівба — сходи» і формування оптимальної густоти рослин забезпечуються проведенням передпосівної інкрустації насіння та встановленням страхових надбавок до норм висіву: для насіння першого класу — 40%, другого — 60 і третього — 80%. В умовах значного коливання запасів вологи в посівному шарі ґрунту найбільш стабільний позитивний ефект спостерігається за інкрустації насіння перед сівбою препаратами типу тігам.

До хвороб коренів і стебел належать коренева і стеблова гнилі. Зовнішні її симптоми — легке скручування листків і підсихання їх кінчиків. За сильного ураження гинуть молоді рослини. Уражені корені й основа стебла набувають темно-коричневого або бурого забарвлення. В результаті розм’якшення серцевини стебла відбувається полягання й відмирання рослин. Для боротьби із цими хворобами слід дотримуватись сівозмін, своєчасно заорювати післяжнивні рештки, вирощувати стійкі сорти й гібриди сорго, вчасно проводили заходи знищення шкідників.

Олександр Цилюрик, д-р с.-г. наук Дніпровський державний
аграрно-економічний університет, завідувач кафедри рослинництва

Все про сорго. Достигання врожаю. Захищаємо. Готуємося до збирання

Формування зернівки – завершальний етап життєвого циклу рослини. Як і будь-яка зернова культура, сорго має декілька фаз стиглості зерна: молочна, молочно-воскова, воскова та повна. Залежно від кліматичних умов, а саме – від суми ефективних температур, фази змінюються з періодичністю в 12–14 днів. Достигання зерна, як і цвітіння, в межах волоті відбувається згори донизу.

Цікаво! Прогнозувати зміну фенологічних фаз розвитку сорго можна за ефективними температурами.

Під ефективними температурами розуміють різницю між температурою навколишнього середовища й порогом розвитку живого організму (рослини, комахи і т. д.). Для того, щоб живий об’єкт розвивався, він має отримати певну кількість тепла (певну суму ефективних температур). За спеціальною формулою можна розрахувати довжину вегетаційного періоду рослин, швидкість проходження окремих фаз органогенезу або число генерацій будь-якого виду комах.

Ефективні температури для сорго розраховують за формулою:

(МАХ + МІN) : 2 – 10 = ефективна температура

де 10°С – це фізіологічний нуль для сорго.

МАХ денна температура ґрунту під час сівби сорго становила 18°С, МІN – 16°C.

Середньодобова температура = (18 + 16) : 2 = 17°С.

Добова ефективна температура = 17 – 10 = 7°С.

Для появи сходів сорго потрібна cума ефективних температур у межах 110°С.

Отже, за середньодобової температури ґрунту 7°С сходи з’являться через 15–16 днів.

Тривалість фенологічних фаз сорго залежно від суми ефективних температур

(за даними американських вчених)

Молочна стиглість. Консистенція зернівки нагадує молоко. Стебло починає втрачати свою масу.

Увага! В цей час з’являються метелики бавовняної совки.

Бавовняна совка шкодить після цвітіння сорго, в період дозрівання зерна. Гусінь має схильність до живлення репродуктивними органами рослин. Пам’ятайте, що личинки старших поколінь стають стійкими до отрути.

Заходи боротьби з личинками бавовникової совки:

• агротехнічні: знищення бур’янів, глибока зяблева оранка, міжрядні обробітки;
• хімічні: обприскування посівів інсектицидами в початковий період розвитку гусениць;
• біологічні: випуск трихограми (в кількості 100–150 тис. шт./га) в два прийоми: під час спарювання метеликів і масової яйцекладки совок. Існує чотири раси бурої трихограми: совкова, біланова, вогнівкова, плодожеркова і близько 15 її екотипів, тому для максимальної ефективності враховуйте ступінь спеціалізації її рас і екотипів;
• проти личинок молодшого віку доволі ефективним є використання біопрепаратів на основі спорових бактерій, грибів та їхніх ендотоксинів. Ефективність таких препаратів залежить від дотримання вимог щодо їх використання, а саме: температури повітря, правильно підібраних термінів внесення, що відповідають уразливим періодам розвитку шкідника та відповідного зберігання продукту. Біологічні препарати мають контактно-кишкову дію. Вже в першу добу після застосування шкідники перестають живитися, а повна загибель настає протягом 2–5 діб. Вносять препарати методом обприскування у вечірні чи ранкові години в період активного живлення шкідників. Використання біопрепаратів дає змогу отримати екологічно чисту продукцію та зберегти довкілля.

Моніторинг і сигналізацію розвитку шкідників проводять за допомогою феромонових пасток.

Стадія 8. Воскова стиглість.

У зернівці продовжують накопичуватися поживні речовини. Вона набуває тістоподібної консистенції. Стебло має найменшу масу. Поглинання поживних речовин майже припиняється.

Увага! Контролюйте чисельність личинок бавовникової совки. Пам’ятайте, що біологічні чи хімічні засоби боротьби найефективніші проти личинок молодшого віку.

Стадія 9. Повна стиглість.

Вологість зерна у повній стиглості сягає 35%. На ньому з’являється характерна так звана чорна цятка.

Пам’ятайте, що зерно сорго дуже гігроскопічне і швидко реагує на зміну вологості навколишнього середовища. Виразною особливістю сорго є те, що навіть у повній стиглості зерна його листя може залишатися зеленим до морозів.

Увага! Десикацію посівів починають за вологості зерна не вище ніж 30%, обмолочування – 22% і нижче. Зібране зерно досушують до 16–17%. Базова вологість зерна під час зберігання становить 14%

Важливо: Своєчасно збирайте зерно, не втрачаючи у кількості та якості!