Як підготувати мотоблок до зими

Мотоблок – это основная техническая продуктивная единица на приусадебном участке с огородом и в малом сельском хозяйстве. Ведь мотоблок берет на себя самую трудную часть огородных работ – это обработка земли, фрезеровка, культивация, боронирование, окучивание, посадка и сбор урожая. Также мотоблок может служить как транспортное средство и эффективно убирать снег зимой. И в целом, при наличии необходимого навесного оборудования и фантазии владельца, мотоблок способен облегчить любую работу в каждом хозяйстве.

Общие правила ухода за мотоблоком.

С приходом морозов любая техника нуждается в правильном уходе и хранении, если она не используется. И мотоблок в этом плане не исключение. Ведь длительное пребывание мотоблока в низкотемпературной среде приводит к значительным техническим проблемам, если к ним не подготовится. Горюче-смазочные материалы изменяют свои свойства: бензин может окислиться, а в масле и дизтопливе может выпасть осадок; металлические части мотоблока, если их не очистить и не смазать перед консервацией, могут покрыться коррозией, движущиеся части могут утратить свои функциональные качества. К тому же, зная особенности зимней поры в наших широтах, температура воздуха может опуститься до – 20 градусов и ниже, а хранения мотоблока в таких условиях может быть критичным для его работоспособности. Особенно остро нужно избегать попадания грязи и воды на поверхность и в составные части мотоблока и пребывание их там при низкой температуре воздуха. Ведь со школьного курса физики мы знаем, что вода, нагреваясь, расширяется и разрушает сдерживающие ее материалы. Также желательно устранить все неисправности, ведь весной Вы хотите получить в распоряжение исправный и готовый к работе мотоблок. Но обо всем по порядку.

Подготовка мотоблока к консервации

• все элементы, которые непосредственно обрабатывают почву, необходимо обмыть, вытереть досуха и заточить режущие части;
• все движущиеся части и сочленения мотоблока должны быть очищены и смазаны маслом для защиты от коррозии;
• в обязательном порядке после консервацией мотоблока нужно тщательно перемыть все составные его части и протереть их насухо;
• масло с редуктора мотоблока сливается, тщательно фильтруется от осадка и заливается обратно, или же вместо него заливается новое. В этом вопросе стоит помнить, что весной в мотоблок нужно будет залить новое моторное масло, так как оно меняет свои смазочные и текучие свойства при долгом пребывании на холоде;
• существует 2 мнения по поводу сохранения топливного бака мотоблока от коррозии:
  1. Топливо из бака мотоблока сливается и бак протирается насухо;
  2. Бак мотоблока заливается топливом по горлышко, не оставляя контактирующих с воздухом поверхностей.

Но стоит помнить, что весной топливо нужно будет слить и использовать новое:

• если в мотоблоке имеется электростартер, то аккумуляторная батарея должна сохраняться в теплом помещении. За зиму ее нужно будет подзарядить несколько раз;
• воздушные фильтры мотоблока должны быть почищены. Если они содержаться в масляной ванне, нужно сменить масло на новое;
• свеча зажигания мотоблока должна быть выкручена;
• в поршень мотоблока нужно залить 2 см масла и прокрутить коленвал на два-три оборота;
• после всех подготовительных процедур мотоблок должен быть завернут в плотную воздухонепроницаемую ткань;
• чтобы кольца в цилиндре двигателя мотоблока не позалегали, нужно пару раз за зиму открыть топливный кран и дернуть за шнур или ручку запуска несколько раз без запуска двигателя.

Также необходимо обратить внимание на изменяющиеся при низких температурах свойства резино-технических изделий, а в частности – покрышек колес мотоблока. Чаще всего, резина на ходовой мотоблока изготовлена из низкокачественных материалов и не предназначена для содержания на холоде, на сильном морозе она может потрескаться и не прослужит до конца следующего сезона. Поэтому ее нужно содержать хоть и не в отапливаемом, но в защищенном от сильных морозов помещении.

Восстановление работоспособности мотоблока после зимы

Итак, успешно перезимовав, Вам необходимо вернуть мотоблок Кентавр в строй после консервации. Для этого Вам необходимо:

• собрать его, если он был разобран;
• залить новое моторное масло в редуктор мотоблока;
• заправить мотоблок свежим топливом;
• проверить свечу зажигания мотоблока и отсутствие доступа воздуха к ней;
• при запуске мотоблока закрыть заслонку воздушного фильтра и не открывать ее пока двигатель не прогреется;
• запуск двигателя мотоблока: потяните ручку стартера, вы почувствуете сопротивление – это происходит сжатие топливно-воздушной массы в камере сгорания, а потом потяните более резко. Мотоблок может начать дымить, но это сгорает масло в цилиндре и не должно продлиться долго.

Если, все-таки, что-то пойдет не так, то сразу же заглушите мотоблок, найдите и исправьте неполадку.

Таким образом, выполнив ряд нехитрых операций, Вы убережете свой мотоблок от влияния холодного зимнего воздуха и получите весной готовый к работе и исправный мотоблок. Повторяя данные процедуры по консервированию каждый год, Вы значительно продлите срок работы своего мотоблока.

FAQ з мотоблоків: відповіді на запитання, що часто ставляться

У охочих купити мотоблок нерідко виникає безліч питань про цей вид сільськогосподарської техніки. І далеко не завжди є у кого запитати, як правильно смикати за трос, запускаючи мотор, і яке масло лити у двигун та редуктор. Тому ми написали статтю для новачків, які обирають свій перший мотоблок, але ще не знають, з чим доведеться зіткнутися в процесі його експлуатації на полі або на присадибній ділянці. У ній можна знайти відповіді на різні питання: від екзистенційних («навіщо взагалі потрібен мотоблок») до практичних («які потрібні права на мотоблок», «як виконувати обкатку двигуна» та ін.).

Навіщо потрібен мотоблок?

Мотоблок це багатофункціональна самохідна машина, призначена для механізації сільськогосподарських робіт. Він оснащений двигуном внутрішнього згоряння, за рахунок якого забезпечуються рух техніки та можливість роботи з різними видами навісного обладнання.

Мотоблок недаремно називають двоколісним трактором (також зустрічаються назви “одновісний трактор” або “піший трактор”). Він є повноцінною (хоча і компактною) сільськогосподарською машиною, за допомогою якої можна орати та боронувати, сіяти зерно та насіння, садити коренеплоди та підгортати грядки, вносити добрива та засоби захисту рослин, косити траву та збирати врожай. Окрім роботи в полі та на грядках, мотоблоки можуть допомагати по господарству: качати воду, прибирати сніг, колоти дрова та перевозити вантажі.

Але слід зазначити, що “з коробки” мотоблок не вміє робити майже нічого з перерахованого вище. Настільки широкі функціональні можливості з’являються лише при встановленні додаткового навісного обладнання. Кожен господар сам вирішує, які насадки йому потрібні для роботи, та в яке обладнання варто вкладати свої кошти.

Як відрізнити мотоблок від мотокультиватора?

Принципова різниця між мотоблоками та культиваторами полягає в тому, що один вид техніки спочатку призначений для роботи з активним навісним обладнанням, а другий такої можливості не має в принципі. Тобто, мотокультиватор сам по собі є сільськогосподарським знаряддям, основне призначення якого – це розпушення (культивація) ґрунту за допомогою фрез, що обертаються. А мотоблок – це двоколісний трактор, який служить базою для різноманітного навісного обладнання.

Тому, щоб відрізнити мотоблок від культиватора, досить поглянути, чи має апарат вал відбору потужності або вільний шків, на який можна накинути ремінь для приводу будь-якої насадки. Якщо ні валу відбору потужності, ні шківа немає, то це культиватор. Якщо вони є у конструкції техніки — це мотоблок.

Деякі великі мотокультиватори мають достатньо потужності, щоб тягнути за собою пасивне навісне обладнання: невеликий плуг, підгортник або легку борону. Але лише мотоблок може працювати з активним навісним обладнанням, на зразок активного ґрунтофрези, роторної або сегментної косарки та шнекового снігоприбирача. При цьому ніщо не заважає мотоблоку використовувати пасивні навішування, начебто раніше згаданих плугів і підгортачів, а також тягнути за собою сівалки, картоплесаджалки, картоплекопачі, розкидачі добрив, обприскувачі і навіть причепи з вантажами.

Чи потрібна категорія на мотоблок?

Мотоблоки спочатку придумані для обробітку ґрунту. Це їхня основна функція. Але вони також можуть виконувати транспортну роботу. Тому у багатьох виникає спокуса купити мотоблок із причепом, щоб возити врожай, тюки сіна, добрива, будівельні матеріали, сміття чи інші вантажі. У зв’язку з цим постає резонне питання: яка потрібна категорія на мотоблок, і чи можна на ньому їздити звичайними дорогами?

В інструкції з експлуатації написано, що мотоблок не можна використовувати на дорогах загального призначення. Згідно із законодавством, він взагалі не вважається транспортним засобом. Тому реєструвати мотоблок, отримувати номерні знаки або складати іспити на керування цим видом техніки не потрібно.

Де ж можна їздити мотоблоком? Без будь-яких обмежень на мотоблоці з причепом можна їздити тільки польовими та путівцями. А на великі відстані його потрібно перевозити у кузові вантажівки, на причепі чи трейлері. У разі появи мотоблоку на дорогах загального користування у поліції можуть виникнути питання та претензії. Практичний досвід показує, що вони нерідко виливаються до штрафів.

Який бензин заливають у мотоблок?

Рекомендації щодо палива завжди містяться в інструкції з експлуатації мотоблоку. У переважній більшості випадків для сучасної сільськогосподарської техніки, оснащеної 4-тактними бензиновими двигунами, рекомендується використовувати бензин із октановим числом 92 (тобто, звичайне автомобільне паливо, яке можна купити на будь-якій автозаправці). Іноді (але рідко) виробники дозволяють використовувати інші марки палива – наприклад, бензин, що має октанове число 95 або містить кілька етилового спирту. Але, якщо це прямим текстом не описано в інструкції, замінювати 92-й бензин на інші марки палива не варто (може впасти потужність, або виникнуть проблеми з охолодженням). З дизельними мотоблоками все теж дуже просто – використовуйте дизпаливо по сезону (влітку – літнє, а при температурі повітря в районі +5 °С вже час переходити на зимове).

Зверніть увагу: на багатьох бензинових мотоблоках та культиваторах немає паливних фільтрів. Тому в їх бензобаки не рекомендується заливати «старий» бензин (який зберігався в гаражі більше 2 місяців і вже набув жовтого або світло-коричневого відтінку), а також наливати паливо з брудної каністри. Через відсутність фільтра осад або бруд у паливі обов’язково призведуть до прискореного зношування ДВЗ.

А мотоблоки і культиватори, оснащені 2-тактними бензиновими двигунами, мають свої особливості. Їх заправляють не чистим бензином, а бензиново-масляною сумішшю. Її готують самостійно, домішуючи спеціальне моторне масло в бензин у пропорції 50:1 (20 мл олії на 1 л палива) або 40:1 (25 мл олії на 1 л палива). Процедура приготування суміші повинна бути добре знайома тим, у кого в господарстві є двотактний генератор або бензомоторна садова техніка ( газонокосилка, мотокоса, бензопила або ін.).

Яке автомобільне масло лити у мотоблок?

Мотоблоки не можна назвати “примхливою” технікою. Вони досить прості і по конструкції, і щодо експлуатації. Але, проте, олію для мотоблока потрібно підбирати не менш уважно, ніж для автомобіля. Адже моторне масло має не тільки змащувальну функцію. Воно також відводить тепло від деяких найбільш навантажених деталей, утримує частинки металу (продукти зносу деталей ДВЗ) та сажі (продукти згоряння палива). Якщо техніка куплена разом із документацією, то досить просто заглянути в інструкцію, щоб дізнатися, яку оливу заливати в мотоблок. У ній докладно описуються «уподобання» тієї чи іншої моделі двигунів.

У більшості випадків для мотоблоків з повітряним охолодженням рекомендується використовувати масло, що має маркування 10W-30, а для ДВЗ з водяним охолодженням – 10W-40. Зазвичай заливається напівсинтетика або мінералка. Торгова марка принципового значення не має — головне, щоб характеристики моторної олії відповідали допускам, вказаним в інструкції. Але вкрай не рекомендується змішувати різні марки рідин (у тому числі олії з однаковим маркуванням, але від різних виробників). Справа в тому, що вони можуть мати несумісні пакети присадок, які, вступаючи у взаємодію між собою, лише погіршать характеристики олії, замість того, щоб покращувати їх.

Зверніть увагу, що звичайна автомобільна олія для мотоблока навряд чи підійде. Адже переважна більшість мотоблоків, на відміну від автомобілів, оснащена двигунами з повітряним охолодженням. Тому потрібно вибирати ті мастильні рідини, на упаковці яких зазначено, що вони підходять для «повітряників» (зазвичай, це ті ж олії, які використовуються для садової техніки). Із «водянками» таких проблем немає. У мотоблок з водяним охолодженням можна лити звичайну автомобільну олію. Але у випадку з дизельною технікою необхідно пам’ятати про те, що дизелю потрібні спеціальні мастильні рідини, що мають відповідне маркування.

А в редуктор мотоблока заливають інше масло – трансмісійне. За міжнародною класифікацією воно має позначення SAE 80W-90 або API GL-5. Але в деяких країнах будь-яку олію для редуктора мотоблоку досі називають ТАД-17.

Олія в мотоблоці змінюється перед кожним сезоном (або після сезону перед консервацією на зиму) та кожні 50 мотогодин згодом, а також відразу після обкатки нової техніки.

Як вмикати мотоблок?

Процес запуску мотоблока залежить від його конструкції та типу ДВЗ. Наприклад, на багатьох мотокультиваторах та легких мотоблоках стоять бензинові двигуни невеликого об’єму, які запускаються за допомогою витяжного троса. Якщо ви маєте досвід експлуатації 4-тактних генераторів або газонокосарок, то і з запуском мотоблоку проблем не виникне. Щоб завести такий мотор, потрібно відкрити паливний кран, прикрити паливну заслінку або перевести важіль підсмоктування у стартове положення (щоб “збагатити” суміш), потім “вибрати слабину” тросика і різким рухом потягнути його на себе, розкручуючи ДВЗ. Іноді процедуру смикання за шнурок доводиться повторити кілька разів, щоб двигун завівся.

На мотоблоках середнього класу зазвичай стоять двигуни потужністю не менше 5 – 7 к.с., які вже складно запускати, смикаючи за трос. Тому на таку техніку іноді ставлять пружинні стартери (вони навіть продаються як комплекти для самостійного переобладнання мотоблоку). Щоб запустити мотоблок із пружинним стартером, необхідно зробити 7 – 10 оборотів за допомогою рукоятки, відпустити кнопку декомпресора – і стиснута пружина виконає свою роботу, розкручуючи колінвал ДВЗ. Такий спосіб запуску потребує менше фізичних зусиль. Дизельні мотоблоки іноді заводяться “кривим стартером” – рукояткою, за допомогою якої розкручується маховик.

Тим же, хто не любить подібні «розваги» та «вправи», краще відразу купити мотоблок з електростартером, який працює від акумулятора. Подібна техніка заводиться «з ключа» без зусиль з боку оператора. Важкі мотоблоки, як правило, одразу оснащені системами електричного запуску ДВЗ. А техніку легкого та середнього класів можна переобладнати самостійно, якщо купити електростартер для мотоблоку (у комплекті з вінцем маховика, проводами для АКБ, кронштейнами та набором кріплення).

Чи потрібно прогрівати мотоблок?

Садову та сільськогосподарську техніку, оснащену двигунами внутрішнього згоряння, рекомендується прогрівати після запуску. Прогріванням називають роботу на холостих обертах без навантаження. Як правило, прогрівання мотоблока має тривати не менше 3 – 5 хвилин (перевірте інструкцію з експлуатації вашої техніки). У більшості випадків цього часу достатньо, щоб двигун вийшов на оптимальний температурний режим, а масло в картері і редукторі розігрілося, стало більш плинним і рівномірно розподілилося по всіх поверхнях, що труться.

Як запустити мотоблок взимку?

Вже при температурі повітря нижче +5 ° С можуть виникнути проблеми із запуском мотоблоку. Це меншою мірою відноситься до бензинової техніки (вона відносно легко заводиться взимку). Але власники дизельних мотоблоків важкого класу, на яких встановлені великі двигуни великої потужності, постійно стикаються із подібними труднощами.

Головна помилка при запуску дизельного мотоблоку взимку – це неправильне паливо. У холодну пору року слід заливати у бак виключно «зимову» солярку. Справа в тому, що “літнє” дизпаливо при температурі нижче нуля “парафінізується” – стає каламутним, за структурою схожим на гель. У такому стані солярка погано прокачується паливною системою і навіть може намертво її закупорити. Але й із «зимовим» паливом дизельні мотоблоки не особливо люблять зиму. Існує кілька способів “умовити” дизель завестися в мороз. Можна спробувати залити в радіатор гарячу воду (якщо ви заливаєте саме воду, а не антифриз), щоб з її допомогою прогріти блок. Альтернативні способи прогріти мотор – це спрямувати на нього потік гарячого повітря від тепловентилятора або накрити мотоблок під плівкою або брезентом разом з масляним радіатором. Мета таких маніпуляцій – прогріти густу олію в двигуні, щоб вона стала менш в’язкою і не заважало провертати колінвал. Слід зазначити, що низький заряд акумулятора, повітря паливної системи або погана компресія в циліндрі (наприклад, через знос поршневих кілець) теж не сприяють впевненому запуску мотоблока взимку.

А кому взагалі треба запускати мотоблок узимку, коли земля промерзла, і не можна ні орати, ні сіяти? Не забувайте, що вся краса мотоблоків полягає в їхній універсальності та багатофункціональності. Хороший господар навіть взимку знайде мотоблок застосування. Адже за допомогою шнека або відвалу двоколісний трактор легко і швидко перетворюється на повноцінний снігоочисник, який можна використовувати для збирання снігу у дворі, на фермі, паркуванні підприємства чи вулицях населеного пункту.

Як правильно обкатувати мотоблок?

Новий мотоблок вимагає обкатки – це дуже строге правило. Обкатуванням називають процес поступового введення техніки в експлуатацію – роботу з невеликим навантаженням. У її процесі деталі, що рухаються і обертаються, притираються один до одного, поршневі кільця «приробляються» до гільзи циліндра, деталі рівномірно покриваються масляним шаром і т. д. Ще до обкатки (відразу після розпакування або зборки мотоблока) слід перевірити затяжку всіх болтів і залити масло в картер двигуна, редуктор та масляну ванну повітряного фільтра.

Процес обкатки продемонструємо на прикладі найбільш масової техніки – типового китайського мотоблока з бензиновим двигуном та двоступінчастим редуктором. Обкатування такої машини слід розділити на три етапи з різними режимами навантажень.