Інвалідний норматив — 2023

Протягом року роботодавці наполегливо стараються виконати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений Законом № 875*. А підсумки такої роботи підводять в лютому наступного року. Проте 2022 рік вніс до неї деякі корективи. Чи потрібно тепер виконувати інвалідний норматив та звітувати про його виконання? Розкажемо далі.

Зміни 2022 року

Нагадаємо: 06.11.2022 набрав чинності Закон № 2682*, яким викладено у новій редакції ст. 19 Закону № 875.

Це саме та норма, яка встановлює для роботодавців (підприємств, установ, організацій та ФОП) норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

— звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму № 10-ПОІ) (його подавали щорічно до 1 березня, наступного за звітним року);

— реєстрацію у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю (зазвичай проводилася у період з 1 січня до 1 лютого — лист Фонду соцзахисту інвалідів від 25.09.2013 № 1/6-296/09).

Після цього роботодавці зітхнули з полегшенням. Але не надовго. Оскільки вони й досі зобов’язані:

— виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;

— створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

А отже, виконувати інвалідний норматив доведеться і надалі. Хто саме повинен виконувати такий норматив у 2023 році та чи змінився розмір нормативу? Про це далі.

Інвалідний норматив

Хто зобов’язаний виконувати. Як і раніше, виконувати інвалідний норматив повинні всі роботодавці. А саме: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю. Причому незалежно від їх форми власності та системи оподаткування.

Не потрібно виконувати норматив лише:

— роботодавцям з кількістю найманих працівників до 8 осіб (тобто 7 чоловік і менше);

— представництвам іноземних компаній, які не є юрособами (роз’яснення Фонду соцзахисту інвалідів від 17.04.2006 № 06ю-75/667).

Розмір нормативу. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі:

— одне робоче місце — якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб;

— 4 % середньооблікової кількості штатних працівників (далі — СКШП) — якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше).

Дивлячись на це розмежування, здається, що у роботодавця, в якого кількість працівників досягла 26 осіб (тобто більше ніж 25), інвалідний норматив становитиме вже два робочих місця. Проте це не так.

Навіть якщо у роботодавця працює 37 працівників, йому достатньо працевлаштувати одну особу з інвалідністю (4 % СКШП = 1,48). І тільки якщо кількість працівників досягне 38 осіб — тоді потрібно буде працевлаштовувати вже дві особи з інвалідністю (4 % СКШП = 1,52). Але це ще не всі нюанси.

Для розрахунку інвалідного нормативу слід використовувати показник СКШП. Визначити, які категорії працівників включаються до нього, вам допоможе стаття «Кількість штатних працівників: рахуємо правильно» // «Оплата праці», 2022, № 21.

Зверніть увагу, що такий показник розраховують не на певну дату, а за конкретний період (місяць, квартал, рік). Так от, для обчислення інвалідного нормативу береться до уваги саме СКШП за рік.

Він розраховується просто: кількість штатних працівників, які включаються до розрахунку СКШП за кожен місяць року, ділять на кількість місяців у такому році (12 місяців).

Отриманий результат заокруглюють до цілого значення. Тобто якщо у ньому після коми буде стояти число 5 і більше, його заокруглюють у бік збільшення (наприклад, 0,5 ≈ 1 особа).

Звідси випливає наступна особливість: для виконання нормативу особа з інвалідністю не повинна працювати у роботодавця цілий рік. Достатньо, щоб вона була працевлаштована у такого роботодавця лише певний час.

Наприклад, для виконання нормативу на рівні 1 робочого місця особа з інвалідністю повинна пропрацювати на підприємстві хоча б 6 місяців.

Умови зарахування у норматив. Зверніть увагу, що виконанням інвалідного нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю:

а) для яких місце роботи є основним. Відповідно сумісники до нормативу не враховуються (внутрішні сумісники зараховуються у виконання інвалідного нормативу лише за основним місцем роботи);

б) інвалідність яких підтверджена:

— або копією довідки до акта огляду МСЕК (форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 № 577);

— копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Водночас на зарахування до інвалідного нормативу не впливає:

— ані група інвалідності, яка встановлена особі;

— ані режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час);

— ані те, коли саме особі було встановлено інвалідність (до її працевлаштування на підприємство чи вже коли вона перебувала у трудових відносинах).

Якщо норматив не виконано

До 06.11.2022 про виконання/невиконання роботодавцем інвалідного нормативу Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю дізнавався зі Звіту (форми № 10-ПОІ). Але на сьогодні цю форму звітності скасовано.

Тепер всю необхідну інформацію Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримуватиме від Пенсійного фонду (ст. 19 Закону № 875). А саме дані:

— про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (ряд. 102 заголовної частини Об’єднаної звітності, додатки Д1 та Д5);

— необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до інвалідного нормативу (скоріш за все, мова йде про показник СКШП — ряд. 101 заголовної частини Об’єднаної звітності).

Якщо отримана від Пенсійного фонду інформація свідчитиме про невиконання роботодавцем інвалідного нормативу, це буде підставою для проведення перевірки роботодавця. Її проводитиме Держпраці.

Зі свого боку, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня:

— визначатиме роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, в автоматизованому режимі*;

* На підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

— надсилатиме їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (далі — АГС), що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням інвалідного нормативу.

Розрахунок АГС буде надіслано роботодавцям-порушникам у формі електронного документа через їх кабінети на порталі ПФУ. Форму цього документа та порядок його направлення ще повинен визначити Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю спільно з ПФУ.

Виняток — підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (ст. 20 Закону № 875). Їм сплачувати АГС не потрібно.

Всім іншим роботодавцям-порушникам доведеться сплатити АГС у розмірі:

— середньої річної зарплати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю (ст. 20 Закону № 875) — для роботодавців з чисельністю 15 і більше працівників;

— половини середньої річної заробітної плати — для роботодавців з численністю від 8 до 15 працівників.

Суму АГС роботодавці розраховують самостійно та сплачують до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Тобто граничний термін сплати АГС за 2022 рік — 14 квітня 2023 року.

Строк сплати санкції порушено? Доведеться сплатити ще й пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Санкції чи пеню не сплачено? За рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації.

Ну й, звичайно, не забувайте про адмінвідповідальність. У разі невиконання інвалідного нормативу на посадових осіб підприємства-порушника (осіб, які мають право укладати та розривати трудові договори з працівниками), буде накладено адмінштраф у розмірі від 170 до 340 грн (ст. 188 1 КпАП).

Як уникнути санкцій

Уникнути АГС можна не тільки контролюючи чисельність працівників на підприємстві, установі, організації, але й заздалегідь шукаючи «особливих» працівників.

— по-перше, виділити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (це може бути вакантна посада або заміна тимчасово відсутнього працівника);

— по-друге, розпочати пошук осіб з інвалідністю (самостійно або через центр зайнятості).

Увага! Якщо роботодавець має вакантну посаду та шукає на неї особу з інвалідністю, то він зобов’язаний буде звернутися за допомогою до центру зайнятості (п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону про зайнятість*).

І це, до речі, найвигідніший варіант для роботодавця. Зараз пояснимо чому.

1. Обов’язок роботодавця зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Тому чому б не передати ці функції центру зайнятості.

2. Для пошуку осіб з інвалідності на вакантні місця слід лише заповнити і подати до центру зайнятості форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (затверджена наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22).

У додатку «Відомості про вакансію» до цієї форми:

— у ряд. 1.14 розд. 1 поставити позначку у відповідній клітинці (особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку);

— у розд. 2 зазначити доступність робочого місця для осіб з інвалідністю.

Більше про заповнення форми шукайте у статті «Маєте вакансії? Подайте нову форму № 3-ПН» // «Оплата праці», 2022, № 15.

Причому подати заповнену форму достатньо:

— лише один раз (якщо місце, виділене для особи з інвалідністю, залишається незайнятим) — з дня виникнення потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії;

— до будь-якого центру зайнятості, незалежно від місцезнаходження роботодавця.

3. Подання звіту за формою 3-ПН у разі невиконання інвалідного нормативу може врятувати роботодавця-порушника від сплати АГС. Оскільки в такому разі вважатиметься, що роботодавець вжив усіх необхідних дій для працевлаштування інвалідів (див. постанову Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 806/1368/17).

Яку допомогу можуть отримати особи з інвалідністю II групи у 2023 році

В Україні кожна особа з інвалідністю отримує відповідні соціальні виплати та пільги. Розмір виплат та перелік пільг залежить від групи інвалідності, встановленої певній особі.

Яку соціальну допомогу отримують особи з інвалідністю II групи в Україні у 2023 році, повідомляють ” Факти ICTV “.

Особи з інвалідністю II групи зазвичай мають значні обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самостійно та не потребують постійного догляду або допомоги.

Також люди, яким встановлено II групу інвалідності, можуть самостійно пересуваються, здатні навчатися, працювати, орієнтуватися та спілкуватися.

Також люди, які мають інвалідність II групи, отримують відповідні пенсії з інвалідності. У 2023 році їхній розмір залежить від групи інвалідності:

• особи І групи та страховим стажем від 1 до 10 років, залежно від віку визначення інвалідності, отримують 100% розміру пенсії за віком;
• особи II групи та страховим стажем від 1 до 14 років — 90% пенсії за віком;
• особи III групи та страховим стажем від 1 до 14 років — 50% пенсії за віком.

Точна сума, яку отримують люди з інвалідністю II групами, залежить від того, який у них стаж та зарплата. Тобто сума вираховується індивідуально.

Водночас мінімальний розмір пенсійних виплат людям з інвалідністю у 2023 році:

• для I групи — 2 300 грн;
• для осіб, які не працюють та мають II-III групи, — 2 100 грн;
• для осіб, які працюють та мають II-III групи, — 2 093 грн.

Пенсія з інвалідності призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу.

Також особам з інвалідністю передбачена державна соціальна допомога. Її розмір становить 2 100 грн та виплачується вона:

• особами з інвалідністю з дитинства й дітям з інвалідністю;
• особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Кореспондент, редактор стрічки новин. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Цікавлюся міжнародною політикою, історією та філософією.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Третя група інвалідності в Україні в 2023: як оформити, які пільги можна отримати, розмір пенсії

Розповідаємо все про інвалідність третьої групи в Україні у 2023 році – встановлення, перетин кордону, звільнення від військової служби, отримання пенсії.

МОЗ України нагадує, що групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або уродженими вадами.

Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення і обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:

• самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
• самостійного пересування (пересування з великою втратою часу),
• навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб),
• праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності),
• орієнтації, спілкування,
• контролюванні поведінки (частково контролюють в особливих умовах).

Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.

Питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.

Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Ви можете докладно ознайомитися з процедурою встановлення інвалідності під час дії військового стану в Україні у нашій статті.

Пенсія українців з інвалідністю у 2023 році

Розмір пенсії по інвалідності у 2023 році залежатиме від групи інвалідності:

• особи з 1-ою групою та страховим стажем від 1 до 10 років, залежно від віку визначення інвалідності, матимуть 100% розміру пенсії за віком;
• особи з 2-ою групою інвалідності та страховим стажем від 1 до 14 років — 90% пенсії за віком;
• особи з 3-ою групою інвалідності та страховим стажем від 1 до 14 років — 50% пенсії за віком.

Виїзд за кордон для людей з інвалідністю 3 групи

Під час воєнного стану чоловіки призовного віку (від 18 до 60 років) не можуть перетинати кордон. Ці обмеження розповсюджуються майже на всіх чоловіків. Втім, правило має свої винятки.
Згідно з пунктом 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю.
Тому чоловіки, що мають інвалідність І, ІІ, ІІІ групи, можуть вільно перетинати кордон.

Документи для перетину кордону у 2023 році

Інвалідність потрібно підтвердити відповідними документами на кордоні. Тому при собі потрібно мати:

• посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;
• пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України;
• довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Раніше у цьому переліку документів також була довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о). Однак документ був виключений. Так, 28 жовтня Кабінет міністрів України прийняв постанову №1212, якою вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до цих змін, довідка №157-1/о не надає можливість перетинати кордон.

Також не варто забувати про документи, які б підтвердили зняття чоловіка з військового обліку.

Мобілізація осіб з інвалідністю III групи

Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначає список осіб, які мають право на відстрочку під час мобілізації. Серед них ― особи з інвалідністю І, ІІ і ІІІ груп.

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)», ― вказано в частині 2 статті 23.

В кінці статті є доповнення, яке звучить так: Особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому-дев’ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Тобто, особи з інвалідністю І-ІІІ групи можуть мобілізуватися, проте їх не можна мобілізувати без їх згоди.