Як ушляхетнити ділянку

Як організувати нерівну присадибну ділянку: ефективні поради

Багато хто мріє про затишну садибну ділянку з клумбами, газоном та альтанкою. Проте часом ділянки трапляються з нерівним рельєфом, і тому для їх організації потрібно враховувати багато нюансів, які допоможуть ушляхетнити територію. Декоративні рослини підбираються також відповідно до умов зростання. Agromarket розповідає, як зробити нерівну ділянку привабливою та зручною.

Нюанси оформлення нерівної ділянки

Щоб організувати сад на нерівній ділянці, потрібно врахувати безліч факторів: роза вітрів, ухили, кути нахилу, потрапляння сонячного світла, де накопичується вода після опадів або танення снігу. Ландшафтний дизайн нерівної ділянки включає розробку проекту і дренажної системи, яка відводитиме талі води з ям і низин та забезпечить осушення землі. Також варто розрахувати, чи осідатиме або обвалюватиметься на ділянці ґрунт. Це найважливіша частина робіт. Зміцнення схилів допоможе уникнути руйнування та загибелі рослин.

Якщо ділянка зі схилами, слід враховувати розробку терас, які допоможуть сформувати грядки та зробити їх доступними. Окрім того, варто подбати про сходи, які полегшать пересування. Тераси можуть бути відокремлені кам’яними підпірками, що надасть витонченості саду та стилю. Якщо схил розташований на сонячному боці, варто подбати про полив. Найпростіше – провести крапельну систему поливу або підземну з виведеними соплами.

Підготовка до оформлення нерівної ділянки

На початку потрібно повністю обійти територію та перевірити кожен куточок. За основний критерій береться рельєф місцевості та розміщення будинку. Якщо будівель на ділянці немає, то вибирається місце для дому. Якщо він вже збудований, коригується вибір місця для городу, саду та альтанки. При різких рельєфних перепадах доведеться або вирівнювати його, або продумати розташування драбин і гірок.

План-схема нерівної ділянки

Після огляду складається докладний план із зонування. Кожна зона несе своє функціональне навантаження:

  • гостьова: сюди заходять чи заїжджають на машинах люди (відводиться 5% від загальної площі);
  • житлова та господарська: до неї входять будинок, гараж, сарай, теплиця, лазня;
  • городна та садова (займає трохи більше 70%);
  • зона відпочинку: включає навіс або альтанку із мангалом на зеленій галявині (близько 10-15% території);
  • дитяча: зона для розваг дітей.

Основні принципи ландшафтного дизайну нерівної ділянки:

1. Єдність спільної ідеї. Передбачається періодичне повторення схожих елементів у різних місцях, природних чи декоративних. Так досягають гармонії та цілісності.

2. Природність. Створення складних споруд порушує природний баланс у природі, занадто яскрава гама кольорів виснажує. Краще використовувати не більше трьох натуральних фарб та відтінків.

3. Гармонія. Неважливо, як розташовуватимуться клумби, дерева та кущі – симетрично або асиметрично. Головне – щоби все гармонійно поєднувалося.

4. Глибина краєвиду. Дерева та кущі повинні висаджуватися за правилами: високі на далекому плані, низькі – на передньому. Так досягається ефект розширення простору.

Елементи оформлення ділянки:

Паркан. Дизайн огорожі залежить від фасаду будинку. Це може бути висока стіна для захисту від непроханих гостей або низька огорожа для позначення меж саду чи сітчастий паркан з рослинами, що плетуть.

Доріжки. Призначені не тільки для переміщення, а й для зонування та оздоблення. Викладаються з дерева, каменю або плитки у поєднанні з будинком та парканом.

Дерева та кущі. Декоративні дерева висаджуються або окремо біля альтанки, або вздовж паркану, або окремими групами із загальною кроною. З чагарнику можна створити живу огорожу або фон для садової скульптури, задекорувати квітники та клумби.

Газони. Їм потрібен регулярний догляд: полив, оновлення, стрижка.

Клумби та квітники. Можуть бути килимовими, вертикальними, піднятими. Клумби потрібно обов’язково обгороджувати цеглою, деревом або каменем.

Водні споруди. Ставки або маленькі фонтани застосовуються для розведення риби, а також для поливу рослин.

Ділянки із перепадом рельєфу. Нерівний рельєф місцевості придатний для створення невеликих терас та зонування майданчиків. Для поділу монтуються драбинки та кам’яні невисокі огорожі.

Ліхтарі. Продумане освітлення прикрасить ділянку, зробивши її таємничою та безпечною одночасно. Потрібно спроектувати його так, щоб у темряві було видно всі закутки.

Садова скульптура. Пожвавлює місце відпочинку, надає йому шарму та оригінальності.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Як оформити земельну ділянку: тонкощі і етапи оформлення

Тільки на перший погляд здається, що оформлення земельної ділянки – це дрібниця, але насправді це займає пристойно часу і, як і будь-яке переоформлення має свої тонкощі і юридичні особливості. У матеріалі зібрана вся необхідна інформація про те, як це зробити і як в цілому можна прискорити процес оформлення земельної ділянки.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

В українському законодавстві існує таке положення, згідно з яким проект землеустрою є однією з основних стадій при оформленні земельної ділянки. Щоб перевести земельну ділянку в приватну власність, необхідно дотримуватися певного алгоритму дій. Перше, що необхідно зробити – майбутньому землевласникові – потрібно отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, який буде свідчити про відведення земельної ділянки. Залежно від того, в якій місцевості знаходиться майбутній землевласник, то йому потрібно звернутися в одну зі структур: місцеву, районну чи обласну з відповідною заявою.

Одна з вищевказаних структур після отримання заяви повинна його розглянути і прийняти рішення згідно з яким буде видано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Разом з цією заявою у майбутнього користувача на руках повинна бути викопіювання, що додається із затвердженого генерального плану населеного пункту або плану території. А також необхідна копія особистих документів заявника – копія паспорта та ідентифікаційного коду.

Після того як на руках буде дозвіл від місцевої ради, то можна переходити до наступного кроку. Заявнику необхідно особисто звернутися в землевпорядну організацію, в якій є ряд фахівців вміння, яких вам знадобляться, для розробки і узгодження проекту землеустрою. Коли інженери геодезисти і землевпорядники розроблять проект, то його необхідно буде затвердити в декількох інстанціях. При чому це повинно бути поетапне твердження, немає такої можливості, при якій можна було б одночасно занести документи в кілька структур, де б вони проходили етап затвердження і погодження. Необхідно пройти узгодження в: місцевому управлінні земельного агентства, в місцевому відділі архітектури та містобудування, а також в інших організаціях, які розглядають окремі, особливі випадки оформлення земель. До індивідуальних, що потребують особливої ​​уваги відносяться органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної та екологічної спадщини.

Наступним кроком стане оформлення земельної ділянки в кадастр ДЗК. Зараз діє така постанова, згідно з яким право власності на земельну ділянку не видається і процес реєстрації проходить в два етапи. Один з яких це якраз реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а другий етап – це реєстрація права власності на використання, земельної ділянки яке видається в міській або районній структурі за місцем реєстрації ділянки в державному реєстрі. Генплан і держакт на переоформлення земельних ділянок включає в себе всього два етапи, але обидва вони важливі і без них неможливе повноцінне завершення справи в області переоформлення земельної ділянки.

Щоб пройти реєстрацію по першому етапу оформлення, то майбутньому користувачеві необхідно звернутися до місцевого державний кадастровий реєстратора. Але природно піти туди потрібно не з «порожніми руками», а озброївшись рядом документів: заяву встановленого зразка, затвердженого проекту щодо земельної ділянки, а також при собі потрібно мати підготовлений спеціальний електронний обмінний файл. Відсутність або тимчасове ненадання хоча б одного елемента ускладнює і значно розтягує і без того кропіткий процес оформлення земельної ділянки.

Пройшовши реєстрацію земельної ділянки в ДЗК у земельної ділянки з’являється свій кадастровий номер. Після цього користувач земельної ділянки повинен отримати відповідну виписку з кадастру. Цей крок ні в якому разі не варто випускати з виду, так як саме з цієї випискою надалі і буде здійснюватися реєстрація права власності на земельну ділянку.

Завершальним етапом буде затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки. Коли будуть затверджені, всі перераховані вище фактори, то з готовою інформацією необхідно знову прийти до місцевого або ж до районної ради та через цю структуру отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Районна або ж міська рада повинна протягом 14-ти днів прийняти рішення про затвердження узгодженого проекту.

Щоб отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку, то майбутньому землевласнику, необхідно буде звернутися в реєстраційну службу і показати їм весь зібраний пакет документів, який буде включати в себе: рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою (це повинен бути оригінал документа), копія паспорта та коду, а також оригінал виписки кадастру про реєстрацію земельної ділянки. Також при собі повинна бути квитанція про сплату послуг реєстрації, така квитанція може бути і в електронному вигляді, але не варто покладатися на техніку, адже завжди можливий непередбачений збій, тому краще, щоб потрібна квитанція була просто на руках.

Коли повністю буде пройдений етап реєстрації, то на земельну ділянку буде видано свідоцтво або ж виписка з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Related Post

 Скільки потрібно витримувати штолен Скільки потрібно витримувати штолен

Витримувати різдвяні штолени слід 3-4 тижні у прохолодному місці, потім, розгорнувши їх, знову присипати цукровою пудрою.10 груд. 2020 р. Готові гарячі штолени змастити маслом та посипати цукровою пудрою. Після того, як

Білі плями на півніБілі плями на півні

Зміст:1 Вітіліго – як позбутися хвороби білих плям1.1 Які причини вітіліго і чи можна заразитися1.1.1 Ознаки вітіліго на ранній стадії1.2 Патологія та види вітіліго1.3 Методи лікування вітіліго у сучасній дерматології1.4