Участь адвоката в судовому процесі: допустити не можна відмовити

Однією з основних новацій конституційної судової реформи стало поступове введення адвокатської монополії. Як стверджують автори, вона повинна значно підвищити якість представництва особи в суді. Проте, як показує практика, подекуди суди не поділяють такі благі наміри законодавця та винаходять штучні (часто не передбачені законом) підстави для «недопуску» адвоката до участі у справі.

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Представництво за довіреністю

Здавалося б, процесуальний закон (ч. 4 ст. 60 ГПК, 4 ст. 62 ЦПК, ч. 4 ст. 59 КАС) чітко встановлює, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером. Однак на практиці деякі судді стверджують про недостатність цих документів для представництва в суді або вказують на необхідність зазначення в них «обов’язкових» реквізитів, які жодним законом не передбачені.

Зокрема, у справі №910/2396/18 Верховний Суд повернув касаційну скаргу заявнику, посилаючись на те, що надана ним довіреність не містить інформації щодо надання повноважень на представництво в суді саме адвокату, а не громадянину, та з вказаної довіреності не вбачається укладення договору про надання правової допомоги між скаржником та адвокатом.

З аналогічних підстав Верховний Суд повернув касаційну скаргу ухвалою від 16.10.2018 р. у справі №916/1046/18, зазначивши, що у довіреності вказано податковий номер, серію та номер виданого особі паспорта, місце проживання, проте не зазначено, що товариство уповноважує цю особу як адвоката представляти інтереси заявника на підставі договору про надання правової допомоги.

Натомість у постанові від 12.10.2018 р. у справі №908/1101/17 Верховний Суд дійшов протилежного висновку, наголосивши, що ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні ГПК, ні ЦК України не встановлюють, що в довіреності, виданій на ім’я фізичної особи-адвоката, обов’язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. При цьому Суд звернув увагу, що у зазначеному аспекті важливим є те, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Очевидно, що вимоги щодо обов’язкового зазначення у довіреності відомостей про те, що представник є адвокатом, а також щодо укладення між ним та довірителем договору про надання правової допомоги, не узгоджується з чинним законодавством. По-перше, жоден законодавчий чи інший нормативно-правовий акт не встановлює вимоги щодо зазначення у довіреності, виданій адвокату, що такий представник є адвокатом. До того ж закон не містить вимоги щодо зазначення в довіреності договору, на підставі якого її видано. По-друге, процесуальний закон (ч. 2 ст. 16 ГПК, ч. 2 ст. 16 КАС, ч. 2 ст. 15 ЦПК) встановлює вимоги щодо наявності у представника статусу адвоката, а не його зазначення в довіреності.

Отже, вирішальним для суду має бути факт наявності у представника, що здійснює представництво в суді, статусу адвоката. При цьому незазначення такої інформації в довіреності не позбавляє уповноваженого представника цього статусу. Тому з огляду на вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України (щодо можливості суду діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом) та ст. 204 ЦК України (щодо презумпції правомірності правочину), суд не має підстав для неврахування вказаних довіреностей.

(Не) обов’язкові реквізити

Не менш поширеними підставами для повернення заяв та скарг, підписаних адвокатом, є відсутність у наданому ним ордері «обов’язкових» реквізитів. Дійсно, відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. №36, ордер повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Однак, як свідчить практика, непоодинокими є випадки повернення заяв та скарг через відсутність реквізитів, обов’язкова наявність яких в ордері не передбачена ні вказаним Положенням, ні жодним нормативно-правовим актом. Зокрема, у справі №826/14291/18 Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат не мав права підписувати касаційну скаргу та повернув її на підставі п. 1 ч. 5 ст. 332 КАС, оскільки на звороті копії ордера не було вказано про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката. У справах №815/1479/18, №819/1847/17 Верховний Суд повернув касаційну скаргу через відсутність у наданому ордері інформації про номер посвідчення адвоката, ким і коли воно було видане.

Водночас жоден нормативно-правовий акт не покладає на адвоката обов’язок вказувати на звороті ордера (його копії) інформацію про відсутність обмежень правомочностей адвоката. Відповідно до ст. 60 КАС, ст. 61 ГПК, ст. 64 ЦПК, обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Згідно з п. 14 Положення №36 про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, адвокат або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані бути вказані на звороті ордера.

Зі змісту наведених правових норм чітко вбачається, що законодавець зобов’язує зазначати про наявність обмежень повноважень, а не про їх відсутність. Отже, адвокат не зобов’язаний вказувати на звороті ордера про відсутність обмежень його правомочностей як представника.

Також не можна визнати обґрунтованою відмову у прийнятті скарги з підстав відсутності в ордері інформації про номер посвідчення адвоката та дату його видачі, оскільки більшість посвідчень адвокатів, виданих до 23.04.2016 р., не містять такої інформації. Відповідно до п. 8.1. рішення Ради адвокатів України від 23.04.2016 р. №119, такі посвідчення вважаються чинними та не підлягають обміну або заміні.

Презумпція правомірності чи позиція суду?

Цікавою в аспекті «допуску» адвоката до участі у справі є позиція Верховного Суду щодо «неналежності» договору про надання правової допомоги, укладеного до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII та більше ніж за рік до дати подачі касаційної скарги.

Наприклад, у справі №755/11427/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у прийнятті касаційної скарги, попри надання адвокатом ордера на надання правової допомоги клієнту. Відмовляючи у прийнятті скарги, касаційний суд виходив з того, що представник не подав документи, які підтверджують статус представника скаржника як адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України), а також що договір про надання юридичних (адвокатських) послуг датований до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII та більше ніж за рік до дати подачі касаційної скарги. Суд дійшов висновку, що все це робить неможливим встановлення дійсних намірів скаржника щодо уповноваження представника на представництво його інтересів у судах, у тому числі у Верховному Суді.

Очевидно, що такий правовий підхід не відповідає чинному законодавству. По-перше, законодавець чітко визначає види документів, які можуть підтверджувати повноваження адвоката на представництво в суді — ордер або довіреність. Тому визнання цих документів недостатніми для підтвердження повноважень в суді є безпідставним.

По-друге, наявність у представника статусу адвоката можна перевірити в загальнодоступному Єдиному реєстрі адвокатів України, адже саме до нього вноситься актуальна інформація про дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

По-третє, жоден нормативно-правовий акт не припиняє представництва за ордером та не позбавляє чинності договору про надання правничої допомоги лише на тій підставі, що вказаний договір був укладений до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII та більше ніж за рік до подання касаційної скарги.

Верховний Суд своєю ухвалою від 05.11.2018 р. у справі №755/11427/17 не лише порушує норми процесуального права, але й ставить під сумнів презумпцію правомірності договору про надання правової допомоги (ст. 204 ЦК України). Окрім того, суд вищої інстанції ігнорує положення ст. 631 ЦК України, згідно з якими протягом строку дії договору, який набирає чинності з моменту його укладення, сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов’язки відповідно до умов вказаного правочину.

Окрема думка

Особливий подив викликає позиція Верховного Суду, викладена в ухвалі від 26.11.2018 р. у справі №820/1400/18. У цій справі Суд зазначив ще одну підставу для неприйняття касаційної скарги — зазначення в ордері органом, в якому надається правова допомога «Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», тоді як Договір не містить вказаного формулювання, а надає право представляти інтереси позивача «в усіх без винятку судах України».Тобто Верховний Суд фактично ставить під сумнів приналежність Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду до системи судів України, що суперечить ст. 125 Конституції України, ст. 3, 17, 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Невідомо, якими нормами керувався «новий» Верховний Суд, обґрунтовуючи свою ухвалу, а також незрозуміло, чому судді найвищої судової інстанції після успішного проходження кваліфікаційного оцінювання наводять такі мотиви своїх рішень. Однак очевидно, що відмова у прийнятті скарги з таких підстав не сприятиме підвищенню рівня довіри населення до судової влади.

Оригінал чи копія?

Неоднозначно у судовій практиці вирішується питання щодо того, чи зобов’язаний адвокат надавати оригінал ордера одночасно з поданням до суду процесуальних документів (заяв, скарг тощо). Наприклад, у постанові від 21.11.2018 р. у справі №317/343/17 Верховний Суд вказав, що процесуальний закон не вимагає надання оригіналу ордера до матеріалів справи.

Натомість в ухвалі від 27.11.2018 р. у справі №826/5357/17 Верховний Суд дійшов протилежного висновку, зазначивши, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту. Інші форми цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов’язку надавати ордер як основний вид документа, перший та єдиний його примірник.

Вважаємо, що останній правовий підхід не повинен застосовуватися у практичній діяльності, оскільки суперечить нормам ч. 7 ст. 60 ГПК, ч. 6 ст. 59 КАС, ч. 6 ст. 62 ЦПК, відповідно до яких до суду можуть подаватися як оригінали ордера або довіреності, так і їх копії, засвідчені у визначеному законом порядку. При цьому у разі наявності сумнівів щодо відповідності такої копії оригіналу останній може бути витребуваний у встановленому законом порядку.

Також у судовій практиці відсутня єдина правова позиція щодо того, чи мають право адвокати засвідчувати копії ордера або довіреності, що підтверджують їхні повноваження представництва. Зокрема, у справах №813/72/18, №803/886/18 Верховний Суд дійшов висновку, що копія довіреності, засвідчена відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії.

Натомість у справі №826/5357/17 Верховний Суд зазначив, що норми цього Закону не регламентують вид, форму, зміст та порядок подання документів, що підтверджують повноваження представника. В цьому контексті цікавою є позиція Верховного Суду про те, що копія виданого адвокатським об’єднанням ордера має бути завірена виключно керівником цього об’єднання та не може бути засвідчена адвокатом (ухвала від 26.11.2018 р. у справі №810/2835/18).

Проте такі висновки не можна назвати достатньо вмотивованими, оскільки вони не спростовують можливість застосування положень п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо права адвоката посвідчувати копії документів у справах, які він веде. До того ж зі змісту ч. 4, 6 ст. 59 КАС вбачається, що копії ордера та довіреності можуть бути засвідчені суддею або в іншому визначеному законом порядку. Одним з них є порядок, встановлений п. 9 ч. 1 ст. 20 вищенаведеного Закону. При цьому реалізація наданого адвокату права на посвідчення копій документів не залежить від того, ким видані їх оригінали.

Формальність і недоступність

Не можна залишити поза увагою практику Європейського суду з прав людини щодо доступу до суду, яка повинна застосовуватися судами як джерело права, відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 11 ГПК, ст. 10 ЦПК.

Наприклад, у рішеннях у справах «Мушта проти України», «Перетяка та Шереметьев проти України», «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» тощо ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не вважається абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням (зокрема, щодо умов прийнятності скарг). Такі обмеження не можуть зашкоджувати суті права доступу до суду, повинні мати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Натомість з вищенаведених ухвал Верховного Суду про повернення скарг (залишення їх без руху) незрозуміло, чи мають легітимну мету встановлені судом обмеження щодо подання адвокатом копій його посвідчення або свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки подання цих документів для підтвердження повноважень не передбачається процесуальним законом, а актуальна інформація щодо адвоката міститься в загальнодоступному Єдиному реєстрі адвокатів України.

Також не видається обґрунтованою відмова суду вищої інстанції у доступі до правосуддя з тих підстав, що договір був укладений за рік до подання скарги, а в довіреності відсутня вказівка на наявність у представника статусу адвоката. Безперечно, адвокат не втрачає такого статусу через відсутність вказівки про цей статус у довіреності, оформленій згідно зі встановленими законом вимогами щодо її форми та змісту. Отже, очевидно, що висновки про повернення скарг з вищенаведених підстав є надуманими й такими, що суперечать принципу практичного та ефективного застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, незважаючи на завдання Верховного Суду забезпечувати сталість та єдність судової практики, наразі суд вищої інстанції формує суперечливі правові позиції щодо визначення переліку документів для підтвердження повноважень адвоката як представника та вимог до цих документів. Наявність зазначених правових підходів може призвести не лише до труднощів у застосуванні відповідних правових норм судами нижчих інстанцій, але й до порушення права доступу до суду.

Функціонування Електронного суду: найчастіші питання та відповіді на них

В Україні у багатьох людей почали виникати питання щодо функціонування підсистеми «Електронний суд», тому було зібрано найчастіші питання для підготовки відповідей на них.

Питання №1. Процедура реєстрації або авторизації в «Електронному кабінеті».
Відповідь. Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням https://id.court.gov.ua/ . У вікні форми обрати тип ключа під яким виконуватиметься реєстрація «Файловий ключ» чи «Апаратний ключ». Заповнити поле «Сервер АЦСК», обрати ключ в полі «Ключ» та ввести пароль у полі «Пароль». Якщо все виконано коректно, система перейде до сторінки підтвердження реєстраційних даних, де поля «Прізвище», «Ім’я», «По-батькові» та «Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ІПН)» будуть заповнені автоматично (зчитуються з Вашого ЕЦП/КЕП). Поля «Дата народження», чек-бокс «Фізична особа-підприємець», «Телефон» та «Електронна адреса» заповнюються користувачем.
Заповнивши поля «Телефон» та «Електронна адреса», користувачеві надійдуть коди авторизації, які необхідно ввести у відповідні поля. Проставивши відмітку в полі «Я погоджуюсь…» та натиснувши «Підтвердити», користувач перейде до «Електронного кабінету».

Питання №2. Неможливо авторизуватися в «Електронному кабінеті». Виникає помилка «Виникла помилка при передачі запиту на сервер ЦСК за протоколом HTTP».
Відповідь. Для усунення вказаної помилки, користувачеві необхідно виконати наступні дії:
1. Очистити кеш за допомогою комбінації клавіш «Ctrl+F5».
2. Перейти на вкладку «Апаратний ключ» та виконати інсталяцію наступних налаштувань:
– Інсталяційний пакет web-бібліотеки підпису;
– Інсталяційний пакет бібліотеки підпису (web-розширення).
Також, у окремих випадках, необхідно повторно інсталювати сертифікати підпису в довірені кореневі центри сертифікації локального комп’ютера або поточного користувача.

Питання №3. Які ключі необхідно використовувати для роботи в підсистемі «Електронний суд»?
Відповідь. Перейшовши за посиланням https://id.court.gov.ua/, в полі «Сервер АЦСК» користувачеві доступний перелік ЦСК, ключі яких дозволяють працювати в системі.

Питання №4. Реєстрація юридичних осіб та надання довіреностей для працівників.
Відповідь. Для реєстрації в підсистемі «Електронний суд» юридична особа має отримати електронну печатку. Реєстрація відбувається за тими ж правилами, що й фізичні особи (відрізняються лише назви полів на формі реєстраційних даних).
Для прикладу.
Адвокатське бюро «АБ Тест» (має в штаті 10 співробітників) зареєстровано в системі як юридичну особу за електронною печаткою. Співробітники «АБ Тест» мають отримати свої ЕЦП/КЕП. Немає жодної різниці які саме це будуть ЕЦП/КЕП (як фізичні особи, як адвокати, тощо). Відповідальна особа «АБ Тест» (яка володіє електронною печаткою) надає довіреність (право, можливість бути представником) своєму працівнику Іванову Івану.
У разі подання заяви через підсистему «Електронний суд» від «АБ Тест», заява подається Івановим Іваном «АБ Тест», якому надано довіреність (право, можливість бути представником). В системі при подачі заяви Іванов Іван обирає «в якості представника», далі «Електронна довіреність» та в переліку поля «Вкажіть довірителя» обирає «АБ Тест». Таким чином в заяві, що буде формуватися системою, заявником буде «АБ Тест», а представником Іванов Іван.
Матеріали по справі будуть надходити як до кабінету Іванова Івана так і до кабінету «АБ Тест».

Питання №5. Які суди підключено до підсистеми «Електронний суд».
Відповідь. Підключено всі суди. Перелік судів для відправлення заяви залежить від типу судочинства шаблону, який використовує користувач.

Питання №6. Шаблони заяв.
Відповідь. На даний час в системі реалізовано 434 шаблони заяв. Вони діляться на:
– «первинні» – ті, за якими заяви подаються до суду вперше (наприклад, заява про усиновлення дитини), знаходяться в розділі «Заяви»;
– «вторинні» – ті, за якими подаються заяви в межах справи, в тому числі апеляційні скарги, знаходяться в матеріалах по конкретній справі розділу «Мої справи».
Реалізація шаблонів відбувається за зверненням на електронну адресу [email protected] зі вказаними назвою, описом та, за можливістю, прикладом шаблону.

Питання №7. Помилки обробки, що виникають під час подачі заяви та інші статуси заяв.
Відповідь. Статуси заяв, що направляються до судів, мають наступні значення:
1. Чернетка;
2. Підписання;
3. Відправлено;
4. Доставлено (синім кольором);
5. Доставлено (блакитним кольором);
6. Помилка обробки;
7. Відмовлено в реєстрації;
8. Зареєстровано.
Чернетка/Підписання/Відправлено – Вказані статуси змінюють один одного. «Чернетка» дозволяє редагувати заяву шляхом переміщення на різні кроки її формування. «Підписання» дозволяє лише підписати заяву та направити її до суду. Редагування заяви на статусі «Підписання» неможливе. «Відправлено» вказує на те, що заяву було підписано та направлено до суду.
Доставлено – Статус «Доставлено» (синім кольором) вказує на те, що заява очікує на прийняття АСДС суду, до якого вона була направлена.
Статус «Доставлено» (блакитним кольором) вказує на те, що заяву було успішно прийнято до АСДС суду.
Помилка обробки – Статус «Помилка обробки» мають ті заяви, що не були доставлені до АСДС суду. Вказані статуси можуть виникати внаслідок нестабільної роботи мережі під час відправки заяв до АСДС суду як на стороні користувача, так і на стороні АСДС.
У разі виникнення такого статусу користувачеві необхідно звернутись до служби технічної підтримки за номером 0-800-500-271 (дзвінки безкоштовні), оскільки необхідно аналізувати кожну ситуацію окремо. Помилка обробки може бути:
– Помилкою відправлення – може виникати внаслідок некоректної роботи мережі користувача;
– Помилкою отримання – може виникати внаслідок некоректної роботи мережі в суді;
– Помилкою реєстрації – може виникати в АСДС під час реєстрації (має різний характер).
Відмовлено в реєстрації – Статус «Відмовлено в реєстрації» повертається внаслідок власне відмови в реєстрації заяви в АСДС суду за певних причин. Текст причини відмови має надходити користувачеві на електронну адресу, у вигляді смс-повідомлення або у розділ «Повідомлення» електронного кабінету.
Зареєстровано – Статус «Зареєстровано» повертається у разі реєстрації справи на основі поданої заяви в АСДС суду. У подальшому, справа, що була зареєстрована, а також всі документи, що були додані до справи, будуть відображатись у розділі «Справи».

Питання №8. Не відображаються справи в кабінеті, які були зареєстровані в суді до початку функціонування системи.
Відповідь. Справа, що була зареєстрована в суді через заяву електронного суду, надходить до кабінету користувача за його РНОКПП (раніше ІПН). У випадках реєстрації таких справ РНОКПП користувача заповнюється в картці учасника процесу АСДС суду автоматично з даних ЕЦП/КЕП користувача.
Для того, щоб в розділі «Мої справи» відображались справи користувача «минулих років» необхідно щоб в картці учасника процесу АСДС суду на справу у відповідному полі було внесено РНОКПП користувача. Для цього необхідно звернутись до суду за шаблоном Заява про вступ до справи у якості представника для того щоб відповідальний працівник суду вніс дані РНОКПП.
Якщо РНОКПП вже присутнє у відповідному полі картки учасника процесу, відповідальна особа має перезберегти цю картку.

Питання №9. Функція онлайн-допомоги на сторінці електронного кабінету.
Відповідь. Функцію онлайн-допомоги поділено на три частини:
– Зателефонувати до Єдиного контакт центру судової влади – дозволяє виконати дзвінок «з сайту». З часом буде реалізовано прямий дзвінок на спеціалістів технічної підтримки;
– Кабінет самообслуговування – чат-бот Єдиного інформаційно-довідкового центру Судової Влади. До даної частини буде додано інформацію щодо особливостей роботи системи;
– Сповістити про помилку/пропозиції – функція направлення повідомлення на електронні адреси системи від користувачів, система працює в штатному режимі. При натисканні «Відправити» повідомлення відправляється.

Питання №10. Редактор.
Відповідь. Користувач може користуватись вбудованим редактором на кроці «Текст заяви». Редактор має мінімальний набір функцій для роботи з текстом. У випадку, якщо користувачеві не вистачає певних функцій, необхідно звернутися до служби технічної підтримки та повідомити яку саме функцію необхідно реалізувати.
Також, користувач має можливість використовувати будь-який текстовий редактор для набору тексту заяви, а потім скопіювати його до редактора системи.

Питання№11. Електронна та паперова довіреності.
Відповідь. У користувачів системи є можливість надавати електронні довіреності на інших користувачів. При наданні довіреності є три рівні доступу:
– Перегляд – Представник може ознайомитись з документом;
– Редагування – Представник створює та редагує заяви без права подання до суду
– Подання – Представник створює, редагує, підписує заяви своїм електронний підпис та направляє до суду
При наданні довіреності системою формується файл з текстом довіреності, який засвідчується ЕЦП/КЕП користувача.
Також доступна функція Передоручення – Представник може передати надані йому права іншим представникам.
При подачі заяви у якості представника за електронною довіреністю, користувач обирає з переліку необхідного довірителя.

При подачі заяви у якості представника за «паперовою» довіреністю користувач системи самостійно додає скан копію документів, що засвідчує його право представляти інтереси заявника, а також вказує всю необхідну інформацію на кроці Заявник (Позивач). При формуванні заяви скан копії документів будуть відображатись як додатки. Наразі не всі шаблони заяв підтримують відправку за «паперовою» довіреністю. Нижче наведено перелік працюючих шаблонів для «паперової» довіреності:
Позовна заява про визнання права власності на самочинне будівництво
Позовна заява про передачу майна у власність територіальної громади
Позовна заява про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки
Позовна заява про припинення порушень правил добросусідства та стягнення матеріальної шкоди
Позовна заява про визнання права власності
Позовна заява про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно
Позовна заява про визнання права власності на майновий пай
Позовна заява про захист суміжних прав
Позовна заява про визнання недійсними патентів України
Позовна заява про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг
Позовна заява про захист авторських прав
Позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Позовна заява про розірвання договору купівлі-продажу
Позовна заява про відшкодування збитків, пов’язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу
Позовна заява про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу
Позовна заява про зміну договору купівлі-продажу
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу
Позовна заява про визнання недійсним договору дарування
Позовна заява про зміну договору дарування
Позовна заява про розірвання договору дарування
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору дарування
Позовна заява про розірвання договору довічного утримання
Позовна заява про зобов’язання укласти договір довічного утримання
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором довічного утримання
Позовна заява про зміну договору довічного утримання
Позовна заява про визнання недійсним договору довічного утримання
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору довічного утримання
Позовна заява про визнання дійсним договору найму (оренди)
Позовна заява про розірвання договору найму (оренди)
Позовна заява про визнання недійсним договору найму (оренди)
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди
Позовна заява про зміну договору найму
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором оренди
Позовна заява про розірвання договору про надання послуг
Позовна заява про зобов’язання укласти договір надання послуг
Позовна заява про зміну договору про надання послуг
Позовна заява про визнання недійсним договору про надання послуг
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором про надання послуг
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг
Позовна заява про стягнення суми страхового відшкодування
Позовна заява про стягнення одноразової страхової виплати при настанні стійкої втрати професійної працездатності
Позовна заява про зміну договору страхування
Позовна заява про визнання договору страхування недійсним
Позовна заява про розірвання договору страхування
Позовна заява про зобов’язання укласти договір страхування
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором страхування
Позовна заява про стягнення боргу за договором позики
Позовна заява про розірвання кредитного договору
Позовна заява про розірвання договору банківського вкладу
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу
Позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позовна заява про зобов’язання укласти договір позики
Позовна заява про зміну договору позики
Позовна заява про визнання недійсним договору позики
Позовна заява про зобов’язання укласти кредитний договір
Позовна заява про визнання недійсним кредитного договору
Позовна заява про стягнення відшкодування за невиконання договору банківського вкладу
Позовна заява про визнання недійсним договору банківського вкладу
Позовна заява про зобов’язання укласти договір банківського вкладу
Позовна заява про розірвання договору підряду
Позовна заява про розірвання кредитного договору
Позовна заява про визнання недійсним договору підряду
Позовна заява про зобов’язання укласти договір підряду
Позовна заява про розірвання договору позики
Позовна заява про зміну договору банківського вкладу
Позовна заява про відшкодування збитків, пов’язаних з невиконанням договору підряду
Позовна заява про стягнення заборгованості за договором підряду
Позовна заява про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві
Позовна заява про відшкодування шкоди, завданих внаслідок придбання товару неналежної якості
Позовна заява про відшкодування шкоди у зв’язку зі смертю годувальника
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого
Позовна заява про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище
Позовна заява про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування
Позовна заява про визнання заповіту недійсним
Позовна заява про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця
Позовна заява про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей
Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
Позовна заява про захист порушених прав на житло
Позовна заява про зобов’язання надати рівноцінне житлове приміщення
Позовна заява про відшкодування витрат за неналежне надання послуг
Позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації
Позовна заява про визначення місця проживання дитини
Позовна заява про стягнення аліментів
Позовна заява про визначення порядку користування земельною ділянкою
Позовна заява про скасування рішення органу місцевого самоврядування
Позовна заява про позбавлення батьківських прав
Позовна заява про визнання батьківства
Позовна заява про розірвання шлюбу
Позовна заява про зміну договору підряду
Позовна заява про відшкодування збитків, пов’язаних з неналежним виконанням договору
Позовна заява про відшкодування шкоди
Позовна заява про стягнення коштів за неотримане речове майно
Позовна заява про стягнення моральної шкоди, заподіяної спадкодавцеві
Позовна заява про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом
Позовна заява про визнання права власності на спадкове майно
Позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон України
Позовна заява про відшкодування шкоди в порядку регресу
Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи
Позовна заява про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище
Позовна заява про збільшення розміру відшкодування шкоди
Позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення
Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТП
Позовна заява про визнання права власності на житло
Позовна заява про розірвання договору оренди землі
Позовна заява про визнання шлюбу недійсним
Позовна заява про розірвання спадкового договору
Позовна заява про передачу в натурі спадщини, визнаної відумерлою
Позовна заява про виселення
Позовна заява про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні
Позовна заява про зміну розміру аліментів
Позовна заява про поновлення на роботі
Позовна заява про стягнення заробітної плати
Позовна заява про визнання протиправним наказу
Позовна заява про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів)
Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної працівником
Позовна заява про захист прав споживачів
Позовна заява про звільнення майна з-під арешту
Позовна заява про зобов’язання вчинити певні дії
Позовна заява про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії
Позовна заява про відшкодування моральної шкоди
Позовна заява про стягнення суми індексації по заробітній платі
Позовна заява про зобов’язання здійснити обмін товару
Позовна заява про заборону діяльності, яка створює загрозу життю, здоров’ю, майну фізичної особи
Позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі

Найближчим часом решту шаблонів можна буде використовувати для подачі заяви за «паперовою» довіреністю.

Питання№12. Перегляд матеріалів справи.
Відповідь. Після реєстрації заяви електронного суду в АСДС суду статус заяви в електронному кабінеті змінюється на «Зареєстровано». Після цього документи по справі будуть доступні для перегляду в рамках конкретної справи в розділі «Мої справи».
Перейшовши до обраної користувачем справи відкривається вікно «Документ по справі». Вказане вікно поділяється на дві частини: «Документи по справі» та «Процесуальні документи».
В «Документи по справі» містять документи, що надходять від АСДС суду. Це документи які підлягають відправленню до ЄДРСР, протоколи розподілу справи та судові повістки. Також тут відображаються документи, що були зареєстровані документи електронного суду, що направлялись до суду, у вигляді реєстраційних карток вхідного документу.
В «Процесуальні документи» містяться «вторинні документи» які подаються до суду в межах справи, в тому числі апеляційні скарги.
Увага. У випадку реєстрації апеляційної скарги АСДС апеляційного суду, статус такої скарги зміниться на «Зареєстровано», а сама справа буде доступна для перегляду в розділі «Мої справи».
Для перегляду документів по справі необхідно обрати необхідний документ. Якщо до обраного документу було прикріплено додаткові файли (наприклад, відскановані документи по справі), то такі файли будуть доступні для перегляду та розміщуватимуться нижче самого документу.
Для завантаження документу необхідно обрати «Зберегти файл». Наразі, документ зберігається з розширенням «файл» та доступний для перегляду за допомогою редактору «Word».

Додамо, у разі неможливості перегляду або завантаження документу по справі, звертайтесь до служби технічної підтримки за номером 0-800-500-271 (дзвінки безкоштовні).

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що одним з переваг електронного суду є можливість подавати позови в онлайн-режимі. Також можна відправляти копії документів учасникам судової справи, отримувати судові рішення і інші документи в електронному вигляді.

Крім того, для того щоб скористатися електронним судом користувач повинен ввести свій електронний ключ, а потім пройти авторизацію.

Також нам стало відомо, що відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.