Як правильно зберігати цибулю-порей: корисні поради

Так звана перлова цибуля (вона ж цибуля-порей) ще у давнину була однією з найважливіших овочевих рослин, а на територію сучасної Європи вона потрапила приблизно за часів Середньовіччя. У нашій країні умовну популярність цибуля-порей отримала лише у середині XX століття, інформує Ukr.Media.

Чим саме вона така цінна і корисна? Чим відрізняється від більш звичної для нас цибулі ріпчастої? У їжу у цієї цибулі йдуть молоде плоске листя і потовщена біла частина стебла. Вони мають ніжний аромат і тонкий приємний смак, солодкуватий з “гостринкою”. Призначення — універсальне, порей вживається як у свіжому, так і сушеному, і консервованому вигляді. Якщо розглядати хімічний склад рослини, то це велика кількість вітамінів С, Е, РР і корисних солей калію, кальцію, натрію, фосфору, заліза та ефірні олії.

У центральних і північних регіонах вирощують порей розсадним способом. Для гарного достигання рослину потрібно рясно поливати, неодмінно підгортати і регулярно підживлювати. Коли прибирати цибулю-порей, призначену для зберігання? Прибирання зазвичай розпочинають під час сухої погоди з кінця серпня до початку жовтня (залежно від швидкості достигання сорту і температури на вулиці) — обережно викопують, не приминаючи стебла і листя. Найкраще і найдовше зберігаються пізньостиглі сорти цибулі.

Але мало отримати гарний урожай перлової цибулі, потрібно її ще грамотно зберегти! Як це зробити? Спочатку потрібно грамотно підготувати цибулю-порей до зберігання: свіжовикопану її обережно обтрушують від землі (у жодному разі не постукуванням об тверду поверхню!), потім обрізають коріння рослини і на 2/3 вкорочують надземну частину, обтирають вологою тканиною або обмивають цибулини і дають рослинам добре підсохнути на повітрі.

Зберігання цибулі-порей за домашніх умов

За кімнатної температури — за умов, де сухо, темно, досить прохолодно і волого — свіжою і придатною до вживання перлова цибуля залишиться близько одного-двох тижнів.

У звичайному холодильнику цибуля-порей чудово збережеться вже не менше двох-трьох місяців, якщо покласти її загорнутою у пергамент або харчову плівку у відсік для овочів, перед цим вимивши, ретельно обсушити і обрізавши усі підв’ялі та пожовклі ділянки листя.

Порей має цінну властивість, не характерну для переважної більшості овочевих культур: під час зберігання кількість аскорбінової кислоти у вибіленій частині не лише не знижується, але навіть підвищується більш ніж у півтора раза.

Непогано збережеться цибуля-порей свіжою і на балконі. Треба лише покласти її у ящики і прикрити утеплюючим матеріалом. Вона без шкоди для себе витримає температури до -5 -9° С. Навіть якщо цибуля примерзне, коли температура стане нижчою, можна не хвилюватися — після розморожування за кімнатної температури вона не втратить корисні властивості і смакові якості.

А вже якщо ви є прихильниками кулінарних заготовок, то про збереження порею вам зовсім турбуватися нема про що — цей овоч (ретельно вимитий і порізаний кільцями) успішно можна сушити, заморожувати або маринувати.

Як зберігати цибулю-порей у льоху, сараї

У льоху (і інших подібних приміщеннях) без світла, за температури, наближеної до 0°С, і вологості, яка не менша за 75-80 %, зберігати цибулю-порей свіжою можна ще довше, майже протягом усієї зими.

Для цього вам знадобляться високі ящики або відра з чистим та трохи вологим піском. Цибулю-порей прикопують у цей субстрат у вертикальному положенні — так, до речі, довго зеленим залишається її пір’я. Важливо тільки стежити, щоб пісок весь час зберігався трохи вологим, але не мокрим (!), щоб не загнило коріння.

Так само — прикопаною у ґрунті — зберігати цибулю-порей можна і у канавках на відкритому повітрі. Але надземну частину з настанням справжніх холодів краще буде вкрити, наприклад, шаром соломи, сухого опаду або хвойним ялиновим гіллям.

Можна спробувати і інший спосіб зберігання у підвалі — цибулю-порей горизонтально розкладають в один шар на решітках або у пластикових ящиках з ґратчастим дном (щоб був доступ повітря). У цьому випадку доцільно час від часу перевертати рослини і перевіряти стан цибулин.

Коли прибирають цибулю-порей з грядки на зберігання: терміни збирання врожаю. Як правильно викопувати цибулю-порей на зиму для зберігання: поради

У цій статті ми розглянемо умови посадки, догляду і вирощування цибулі-порей.

Цибуля-порей або Перлинна цибуля – це трав ‘яниста дворічна рослина, яка є одним з видів роду Цибуля. Популярність ця рослина отримала ще в Стародавньому Римі та Єгипті, але ось Росія навіть на початку ХХ століття не була з ним знайома. До речі, в ті далекі часи цибуля – порей вважалася ознакою достатку, адже її могли дозволити вживати в їжу лише заможні люди.

Сьогодні порей поступається лідируючі позиції лише часнику і ріпчастій цибулі, оскільки здається складним у сфері вирощування і збирання. Тому в цій статті буде надано матеріал, як правильно прибирати і зберігати таку цибулю, щоб максимально зберегти її корисні властивості.

Коли прибирати цибулю – порей з грядки ранніх, середніх і пізніх сортів у середній смузі Росії, Підмосков ‘ї, Сибіру, на Уралі восени на зберігання?

Ця цибуля відрізняється від інших видів своїм зовнішнім виглядом. До речі, є ще одна назва – це королівська цибуля. І його він отримав не тільки за зовнішні дані, а й за багатий склад. Тому, насамперед, варто розглянути цибулю – порей ближче.

Зовнішні біологічні характеристики:

• Цибулина одна з незвичайних частин рослини. Вона не має цибулин або вони виражені в слабкій кількості. Колір у неї біло-сріблястий, а форма – продовгувата і витягнута, довжина якої близько 10 см.
  • Часто ще цибулину називають хибною ніжкою або стеблем. Смакові якості також трохи відрізняються – вони значно ніжніші, соковитіші й ароматніші від іншого різновиду цибулі (наприклад, звичного ріпчастого).
  • Його розмір залежить від сорту цибулі. Чим пізніше встигає врожай, тим товще і масивніше, але коротше буде довжина “білої ніжки”. А у ранньоспілих сортів – вона тонка, але довга.

  На замітку! Цибулю можна штучно збільшити. Для цього скручуйте рослину так, щоб стебель не встигав зеленіти. Сама процедура називається “білення ніжки” і її проводять кілька разів за сезон.

  • Листя. Ось вони і надають ту королівську величину. Їх довжина коливається від 60 см до 1 м. За формою листя лінійно-ланцетне з вузьким носиком. Вони чимось схожі з листям часнику, тільки збільшені в розмірах. Розташовані віялом і трохи загорнуті вниз.
  • Суцвіття – парасолька спочатку закрита чохлом, а самі квітки дрібні і біло-рожевого колориту, що характерно для підсемейства цибулевих.
  • Цибуля-порей розмножується насінням. Дає їх і виганяє стрілу на другий рік посадки і, наприклад, у південних областях може зберігати врожайність до 4 років.
  • Коренева система потужна, мочкуватого типу. Також варто відзначити, що порей не боїться морозів і добре переносить холоди, особливо в місцевостях зі сніговими зимами.

  Прибирання цибулі-порей залежно від сортової характеристики:

  Ранні або середньеранні

  Мають найлагідніший період дозрівання близько 90 днів, але деякі представники дотягують і до 130 днів. Збір врожаю випадає на серпень – вересень. Ніжка виростає максимум на 40-50 см. Цей сорт більше підходить для сезонного вживання або літньої переробки. Найбільш відомі сорти:

  • Коламбус. Відмінний сорт голландської селекції, який абсолютно не потребує скручування. Висота рослини сягає лише 70-80 см, а ніжка – до 20 см і близько 6 см у діаметрі.
  • Весто. Цибуля вітчизняного виробника, який виділяється злегка солодкуватим смаком. Виростає порей до 1,5 м у висоту, ніжка ж трохи більше “голландця” – 30 см. Даний сорт краще вирощувати розсадним способом, особливо в регіонах з помірним кліматом. До речі, це сорт вимагає 120 днів для дозрівання після посіву.
  • Хобот слона. Красномовна назва, але за довжину стебля він не відповідає. Вона досягає 30 см за умови, своєчасного скручування за сезон.

  Середньоспілий порей

  Ніжка у нього вже більш масивна – близько 4-8 см в товщину і до 20-40 см у висоту. Він відрізняється листям. Вони пофарбовані в іссиня – зелений колорит і покриті воскоподібним нальотом. Дозрівають саджанці через 150-160 днів після посадки. Зиму чудово переносять. Корінь потрібно засипати торфом і піском, і на наступний рік він дасть насіння. Зберігати таку цибулю можна до 3 місяців.

  • Казимир – вітчизняний сорт, ніжка якого сягає 30 см, а листя розташоване практично у вертикальному положенні. Він вибагливий у вологі і віддає перевагу розмноженню розсадкою.
  • Переможець. Хоча сорт не виділяється своїми розмірами (ніжка всього 20 см), але він стійкий до морозів. Навіть до суворих зим, що зробило його популярним навіть у північних регіонах. Листя пофарбовано в зелений колір із сірим відтінком і з невеликим сизим нальотом.
  • Слоне. Виростає порей до 1,5 м, але ось ніжка досягає лише 20-25 см і те, завдяки скручуванню. Хоча вона досить велика в діаметрі – 5-7 см. Любить розсадний варіант розмноження і стає готовим до прибирання вже через 130 днів.

  Пізньоспілі та середньоспілі сорти цибулі

  Хоча такий порей і виділяється великою морозостійкістю, але ось в зимових регіонах, наприклад, в Сибіру або на Уралі, не встигає дозрівати. Адже в них безморозний період охоплює тільки 150 днів, а ось цибулі необхідно мінімум 180, а іноді навіть і 200 днів.

  • Алігатор. Явний представник пізньоспілого сорту з низькою, але товстою ніжкою. Його видатна особливість – це ніжний смак і легкий часниковий аромат.
  • Карантанський. Рослина до 1 м у висоту, з великим стеблем (до 300 г). Дозріває через 200 днів після посіву, тому навіть у південних регіонах бажано висадити його ранньою весною у вигляді розсади на 70 днів.
  • Бандит. Голландський сорт порея, який має темно-зелене листя з невеликим синім відливом. Ніжка досить масивна, але коротка. У регіонах з м ‘яким кліматом зимівлю переносить спокійно.
  • Осінній гігант. Назва виправдовується зовнішнім виглядом. Ніжка виростає до 40-50 см, а в діаметрі може досягати 8-9 см. До речі, цей сорт ще виділяється великою здатністю довго лежати при зберіганні.

  Деякі нюанси, які слід враховувати перед збором врожаю:

  1. Обов ‘язково дивіться на період дозрівання сорту. Але найголовніше – листя порея не повинні встигнути пожовтіти або, ще гірше, ув ‘янути або засохнути.
  2. Також враховується ще й той факт, яке видалося літо. Якщо рослина отримувала в необхідній кількості вологи, світла і тепла протягом усього літа (тобто, сонячні дні змінювалися дощами), тоді збирати врожай потрібно на 1-2 тижні раніше.
  3. Враховуйте рівень вологості. Так, цибулина знаходиться на поверхні землі. І навіть потужний корінь не дістане до глибоких запасів води. Тому стежте за регулярним поливом або зрошенням. Але, коли постійно йдуть дощі, цибулини багато знаходяться у вологій землі, тоді потрібно зайнятися викопуванням і просушуванням. В іншому ж випадку, вони просто загниють.
  4. Цей пункт більше відноситься до висадки і зростання, але цибуля порей не переносить важкі, кислі або засолені ґрунти. Попередньо їх потрібно обробити і внести необхідні мінерали. Інакше порей не виростить або пропаде ще до періоду збору врожаю.

  Важливо! Цибуля-порей можна прибрати перед першими заморозками. Він добре переносить холоди до -7 ° С. Але це тільки в тому випадку, якщо морози нагрянули несподівано. Допустима мінімальна температура для збору порея – це -5 ° С.

  Географічне розташування регіону має значення. Озброїтеся такою закономірністю – чим холодніший клімат, тим швидше повинен встигати порей. Він, в принципі, дозріває трохи довше іншого, наприклад ріпчастої цибулі. Тому, насіння попередньо потрібно висадити розсадою або ж перед холодами пересадити цибулю в парник. Особливо, це стосується холодних і північних регіонів. У цій місцевості протипоказані пізньоспілі сорти і навіть середньоспілі небажані.

  Середня смуга Росії і Підмосков ‘я

  • У даній області більш м ‘який і теплий клімат, тому і урожай збирати доводиться раніше. В середньому, цей період випадає на 2-4 тиждень вересня. Але згадайте, що погодні умови літа вносять свою лепту.
    • Якщо літо видалося спекотним і сухим, тоді збір врожаю переноситься в першу половину місяця, адже лук поспіває куди швидше. Та й від палючого сонця пір ‘я можуть просто згоріти.
    • Якщо ж літо похмуре і дощове, то варто відкласти прибирання на початок жовтня або навіть середину місяця. Головне – викопати порей потрібно до початку дощового періоду.

    Північно-західні області та Сибір

    • У цих регіонах прибирання випадає приблизно в один і той же час – це кінець вересня – початок або навіть середина жовтня (залежно від сорту). Пізніше середини другого місяця осені цибулю збирати не варто. Надалі почнеться період дощів, після якого порей не дозріє, а лише згниє.
      • Цибуля сама дає знати про свою готовність – дивіться за станом листя. Якщо на краях вони вже починають засихати або жовтіти, то врожай можна зібрати на 2-3 тижні раніше. Тобто, на початку осені.

      Урал

      • Дуже багато залежить від того, в якій широті ви перебуваєте. Але найбільш відповідний час – це 20-е числа другого осіннього місяця.
        • Знову ж таки, прохолодне і вологе літо обіцяє пізній збір врожаю, в останніх числах жовтня. А ось суха і посушлива погода створить умови для прибирання цибулі на 1-2 тижні раніше терміну.

        На замітку! Зовнішні ознаки готовності цибулі – це перший сигнал про те, що його пора викопувати. Але досвідчені городники вдаються ще до допомоги місячного календаря. Не потрібно самостійно вираховувати сприятливі дні, достатньо купити правильний календар. І запам ‘ятайте, цибулю потрібно прибирати в повний місяць. Саме в цей період він витягує із землі найбільшу поживну цінність. До речі, і зберігається в такому випадку він довше.

        Як правильно викопувати цибулю-порей на зиму для зберігання: поради

        Порей не можна назвати занадто примхливим в плані зростання або зберігання, більш того, ця цибуля призначена для тривалого зимового заощадження і навіть у відкритому ґрунті непогано перенесе мороз. Так, для цього його потрібно належним чином огорнути. Але цей процес не важчий, ніж підготовка, наприклад, полуниці. І все ж, порей трохи поступається за популярністю ріпчастій цибулі та часнику, хоча корисні властивості у нього анітрохи не гірші.

        • Прибирання цибулі проводять тільки в сонячну погоду. Якщо за прогнозом обіцяють затяжні дощі, які зіпсують ваші плани, тоді трохи зігніть пір ‘я до землі. Таким чином, вони перестануть підживлюватися і швидше почнуть підсихати.

        Важливо! У жодному разі не обрізайте пір ‘я порея. Це його головна цінність. Більше того, така процедура не прискорить дозрівання цибулі, а лише інфікує рослину. А несприятливі бактерії та мікроорганізми спровокують швидке гниття плоду.

        • Якщо ґрунт пухкий і не пересушений, то цибуля просто витягуватиметься з землі. Але часто ґрунт міцно утримує цибулю, що призводить до розриву ніжки і стебля. Тому, озброїтеся вилами.

        Важливо! Не використовуйте лопату. Ви не знаєте довжину цибулини. Лопата може її зрізати або пошкодить, що скоротить час зберігання.

        • Якщо у вас кілька грядок цибулі, то прибирання забере лише один день. Але при великих посадках запам ‘ятайте – зібрати весь порей потрібно протягом 10 днів. Останні цибулини будуть вологішими, а це спровокує загнивання всієї партії.
        • Обов ‘язково приберіть грудки землі, якщо такі є. Але не бийте цибулю об землю чи інший предмет. Може порушитися цілісність цибулини, і загубиться тургор. Акуратно приберіть зайве вручну.
        • Наступним етапом буде просушка, яка займає приблизно 2 тижні. Можна залишити врожай на грядці, розклавши рівномірно шар порею.
          • Для того щоб цибуля не зазнавала нападу шкідників і паразитів, краще викласти її на поліетилен, який попередньо застелений старими ковдрами або покривалами.

          На замітку! Виручити може духовка. Вона і прискорить процес, і впорається з великим об ‘ємом цибулі, і виручить у разі дощу. Особливо, якщо цибулю довелося викопувати з сирої землі. Розігріть духовку до 50 ° С, викладіть один шар порея і залиште “доходити” 7-8 годин.

          • Перед відправкою в підготовлене приміщення, цибулю обов ‘язково перебирають і дивляться за його станом. Гнилі або пошкоджені цибулини відкидають, щоб не зіпсувати всю партію.

          Кілька секретів з приводу зберігання цибулі-порею:

          • Як тару можна використовувати картонні або дерев ‘яні коробки, або ж змайструвати невеликі стелажі. Головне – не використовуєте поліетилен або пластик для його зберігання! У ньому рослина не дихає, тому швидко заборонить і зіпсуватися.

          Важливо! Папороті допоможуть продовжити термін зберігання порея. Тому, помістіть кілька листків у ящик з цибулею.

          • Викладати порей потрібно одним шаром. Потім пересипати піском і викласти ще один шар. Більше двох ярусів робити не варто, краще візьміть додатковий контейнер.
          • Обов ‘язково продумайте вентиляцію. У коробках попередньо зробіть отвори, ящики вибирайте тільки з пазами між дошками, а саме приміщення має “дихати”.
          • Місце має бути темним і прохолодним, тому ідеальним варіантом стане льох або підвал. Також можна використовувати сарай, засклений балкон. У квартирі, на жаль, порей не зможе довго зберігатися.
          • Температура приміщення повинна бути в межах -5 – + 5 ° С. З вологістю 60-80%.
          • І не забувайте раз на 1-2 тижні перевіряти врожай, щоб вчасно прибрати прогнилі або зіпсовані цибулини.