Як визначити тип ґрунту на своїй ділянці самостійно

Хочете краще «розуміти» землю на своїй дачі? Знати, що означають слова «суглинки» чи «супіски»? Вміти визначати тип ґрунту самостійно? Садити рослини на найбільш відповідному ґрунті? Тоді читайте нашу статтю!

Ґрунт – поверхневий родючий шар землі, від якого залежить кількість врожаю. Його розрізняють за внутрішніми характеристиками та зовнішнім виглядом. Давайте розбиратися, якою буває земля, і які культури на ній краще садити.

Механічний склад

З цим параметром ґрунту пов’язані практично всі його фізичні властивості – вологоємність, водопроникність. В Україні користуються класифікацією Н. Качинського. Вчений узяв за основу кількість глинистих частинок (менше десятої частки міліметра) у складі ґрунту. Так, наприклад, у глинистих ґрунтах їх більше 50%, а в суглинках – 20-50%.

Склад можна визначити самостійно, найлегший спосіб – мокрий, його і розглянемо.

Візьміть чайну ложку ґрунту з ділянки, злегка змочіть його водою і спробуйте зробити кульку:

• Піщаний: ґрунт не скочується в кулю, а розсипається. Складається із зерен піску з невеликими включеннями пилу й глини. Такий ґрунт неструктурний і не володіє в’язкістю.
• Супісок: із ґрунту кулька таки вийшла, але при легкому натисканні тут же розпалася. Розплющити її акуратно не виходить – при натисканні вона розсипається. Скачати із супісків «шнурок» також не вийде. Земля легко розтирається між пальцями, у ній переважають піщинки.
• Суглинок: з цієї землі легко виходить кулька, при сплющуванні вона не розпадається, розтріскуються лише краї. При розтиранні у вас на долоні залишається тонкий порошок з невеликою кількістю піщаних зерен. Бувають легкі, середні й важкі суглинки:
  • легкий суглинок – земля розкачується в шнурок, але тріскається із рваними краями;
  • середній суглинок – ґрунт при розкочуванні розпадається приблизно на рівні частини;
  • важкий суглинок – щільний ґрунт дозволяє розкачати і згорнути кільце, яке розламується на половинки.

  Плюси та мінуси піщаних і глинистих ґрунтів

  Будь-який тип ґрунту має ряд достоїнств і недоліків.

  • мала кількість поживних речовин;
  • велика вологоємність, через що органіка швидко розкладається, а поживні речовини – вимиваються.

  Піщані ґрунти швидко нагріваються і швидко охолоджуються. Без належної обробки великий урожай з них отримати практично неможливо – рослини страждають від малої кількості поживних речовин і води. Такі ґрунту бажано збагачувати компостом, торфом і гумусом. Добрива бажано вносити навесні, малими дозами, але часто. Для збагачення піщаних ґрунтів застосовують глинування – на 1 м² насипають 5-6 відер глинистої землі або глини, а потім присипають 20-25-сантиметровим шаром супісків або торф’яної землі.

  Що стосується посадки рослин, то при додаванні органіки і частих поливах на піщаному ґрунті добре будуть рости фруктові та ягідні дерева.

  У глинистого ґрунту характеристики строго протилежні.

  Недоліки глинистого ґрунту:

  Глиниста земля повільно нагрівається і слабо пропускає повітря. В дощову погоду в ній застоюється волога, а при висиханні земля стає твердою, як камінь. Щоб окультурити глинисту землю застосовують піскування – додавання кварцового піску (40 кг/м²) і внесення органіки – 10 кг на м².

  Овочі в такий ґрунт краще садити на гребені та підгортати їх не менше двох разів за сезон, часто рихлити ґрунт.

  Кислотність ґрунту

  Ще одна важлива характеристика, яку можна визначити самостійно. Вона залежить від кількості вапна у ґрунті – чим його менше, тим кислотність вища. Кислотна реакція змінюється від 0 до 14 і буває:

  Для визначення реакції полийте жменю землі звичайним столовим оцтом – якщо на ній з’являться бульбашки, значить реакція ґрунту лужна або нейтральна, якщо реакції немає – ґрунт кислий.

  На лужних ґрунтах найкраще ростуть огірки, баклажани, картопля, горох і кабачки. З квіткових культур – ромашка, хризантема і троянди.

  Нейтральний ґрунт більше підходить для буряків, цибулі, часнику і капусти, а також конюшини, в’юнка і мати-й-мачухи.

  У кислі ґрунти садіть помідори, петрушку, гарбуз та моркву. З декоративних чагарників – гортензії.

  Вологість ґрунту

  Це нестійка ознака, вона сильно залежить від клімату, рівня залягання підземних вод, механічного складу. Так, наприклад, при однаковій кількості вологи важкі горизонти візуально здадуться сухішими від легких. Визначити вологість ґрунту нескладно. У неї є п’ять градацій:

  1. Мокрий – при стисненні в кулаці з ґрунту капає волога.
  2. Сирий – при стисканні земля перетворюється в «тісто», долоня намокає, але рідина при цьому не капає.
  3. Вологий – на дотик вода відчувається чітко, фільтрувальний папір намокає. Після висихання земля стає світлішою, проте не втрачає форму, яка їй була надана раніше.
  4. Трохи вологий – волога на дотик не відчувається, але ґрунт «холодить» пальці. При висиханні він стає трохи світлішим.
  5. Сухий – порошить, земля не охолоджує руку, вологості в ній не відчувається.

  Коріння рослин закріплюються в нижньому горизонті ґрунту, він же забезпечує кореневу систему вологою, тому важливо, щоб саме в ньому, а не на поверхні, було достатньо води.

  Щільність ґрунту

  Цей параметр визначається по сухому ґрунту.

  1. Дуже щільний – ніж входить не більше, ніж на 1 см. Така будова зустрічається у злитих чорноземів.
  2. Щільний – ніж входить на 4-5 см, землю з певним зусиллям можна розламати руками. Така будова часто зустрічається у глинистого неокультуреного ґрунту.
  3. Пухкий – ніж з легкістю входить в ґрунт, який має чітку структуру. Таку будову можна спостерігати у супісків і верхніх шарів суглинків.
  4. Розсипчастий – ґрунт розсипається, таку будову можна побачити у супісків і ріллі.

  Забарвлення ґрунту

  Саме за цією ознакою землі можна дати назву – чорно-, жовто-, сіро-, червонозем. Колір безпосередньо пов’язаний з хімічним складом, наявністю фарбувальних частинок. Верхні шари, як правило, темніші – темно-сірого і густо-коричневого тону їм надає гумус, і чим його більше, тим більш глибокий колір ґрунту. Залізо і марганець надають землі бурі, червонуваті або охристі тони, відтінки білого з’являються через солі у ґрунті, коли в ньому присутній кремнезем, каолін, гіпс.

  Найбагатший – темнозабарвлений ґрунт з високим вмістом перегною, який утворюється при розкладанні органіки.

  Що посадити на певних ґрунтах?

  Землю умовно можна поділити і за тим, що на ній вирощують. Ця класифікація була особливо популярною у наших предків.

  1. Земля для розсади – чорна і поживна, підходить для всіх видів розсади і заправки теплиць та парників. Швидко прогрівається.
  2. Огіркова – схожа на розсадну, але сиріша, якщо в ній не вистачає перегною, можна додати туди гній.
  3. Земля для цибулі – верхній горизонт пухкий, помірно вологий, нижній – більш щільний, глинистий, з великою кількістю перегною.
  4. Петрушкова – чорний і пухкий ґрунт із значною кількістю кварцового піску, помірно-вологий.
  5. Морквяна – сирі й багаті суглинки, з верхнім пухким шаром завтовшки 35-45 см.
  6. Цикорна – помірно-вологі супіски або суглинки, з розсипчастим нижнім шаром. На такому типі ґрунту добре будуть рости буряк і редиска.
  7. Картопляна – основні умови для ґрунту – тепло і сухість.
  8. Капустяна – ґрунт з холодних низин, практично будь-який, включаючи мулистий.

  Типи ґрунтів: особливості й способи визначення

  Сільське господарство відіграє невід’ємну роль у житті суспільства, забезпечуючи харчову безпеку і добробут нації. Внесок фермерів у вирощуванні сільськогосподарських культур має велике значення для економіки. Однак, чи знаєте ви, що під ногами кожного аграрія знаходиться справжнє диво природи, без якого б неможливо було досягти високих результатів?

  Це диво – різноманітність і унікальність ґрунтів. Ви знаєте, що від якості та родючості ґрунту залежить врожайність сільськогосподарської культури. Розуміння різних видів та типів ґрунту, їхніх характеристик і особливостей – це ключ до ефективного використання земельних ресурсів і максимізації виробництва.

  У цій статті ми розглянемо різні типи ґрунтів, їх особливості, як визначити вид ґрунту та який тип підходить для вирощування певної рослини.

  Типи Ґрунтів Поширені В Україні

  На території України утворились різноманітні типи ґрунтів, що розподіляються згідно з законами природної зональності, змінюючись від півночі до півдня. Однак, незалежно від їх походження, кожен тип ґрунту має свої унікальні характеристики й особливості, які впливають на ваші врожаї.

  Серед унікальних типів земель – дерново-підзолисті ґрунти, поширені переважно на Поліссі. Вони формуються в умовах надмірного зволоження під мішаними та сосновими лісами. Вміст гумусу в цих ґрунтах є невеликим, до 1,5%, а підзолистий горизонт дозволяє глибоко вимивати поживні речовини, що знижує їх плодючість.

  Найпоширенішими в Україні є чорноземні ґрунти, що охоплюють практично 60% нашої земельної площі і є дивом природи. Завдяки високому вмісту гумусу, 8-15%, і зернисто-грудкуватій структурі, ці ґрунти стали не тільки найбільш родючими в Україні, але й у всьому світі. Перегній в чорноземах має значну товщину – від 0,4 м до 1 м і більше. Є різноманітні підтипи чорноземів, широко розповсюджені в різних районах країни, враховуючи різний рівень вологості. Україна концентрує п’яту частину всіх чорноземів у світі.

  Каштанові ґрунти, що створюються на сухих степових ділянках, мають низький вміст гумусу, близько 3%, але водночас мають сильний гумусовий горизонт товщиною до 0,6 м. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур, такі ґрунти потребують додаткового зволоження.

  Окрім основних зональних типів ґрунтів, у різних регіонах України на Поліссі формуються болотні та торф’яно-болотні землі, в долинах річок – лучні та лучно-болотисті землі. У лісостепу та степу окремі невеликі плями займають солончаки – малородючі землі з високим вмістом солі, що вимагають промивання та гіпсування для вирощування рослин.

  Як визначити тип ґрунту?

  Існує кілька способів визначити тип ґрунту на своїй ділянці. Найпростіший спосіб – це подивитися на колір ґрунту. Чорноземи мають темний колір, сірі опідзолені ґрунти – сірий колір, підзолисті ґрунти – світлий колір, болотні ґрунти – темний колір з домішкою рослинних залишків, солончаки – білий або рожевий колір.

  Точніший і легший спосіб – зайти в програму Cropwise і переглянути тип ґрунту Вашого поля, визначений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН.

  Найкращий спосіб визначити тип ґрунту – це провести аналіз ґрунту в лабораторії. Лабораторний аналіз ґрунту дозволить визначити вміст гумусу, кислотності, поживних речовин і інших характеристик ґрунту. Для самостійного оформлення карти-завдання на відбір проб – можна скористатись функціоналом програми Cropwise. В основному, карти роблять або з певною сталою сіткою, або на основі карт продуктивності/урожайності. Усі ці можливості, також, доступні в Cropwise.

  Готовий результат аналізу ґрунту, для подальшого використання в технологічному процесі, зберігаємо на персональній сторінці поля.

  На різних типах ґрунтів можна успішно вирощувати різні сільськогосподарські культури, оскільки властивості ґрунтів впливають на доступність поживних речовин, здатність утримувати вологу та інші фактори зростання рослин.

  Ось деякі рекомендації щодо культур, які найкраще підходять для кожного типу ґрунту:

  1. Дерново-підзолисті: Картопля, овочі, ягоди, ріпак
  2. Сіро-лісові: Зернові культури, овес, горох
  3. Чорноземи: Пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, картопля, овочі, виноград, яблуня, абрикос
  4. Каштанові: Зернові культури, гречка, гірчиця, кукурудза
  5. Болотні: Багаторічні трави, брусниця, журавлина
  6. Торф’яно-болотні: Багаторічні трави, брусниця, журавлина

  Знання характеристик ґрунтів на своїй ділянці допоможе вам правильно вибрати рослини для посіву, а також провести заходи щодо поліпшення внесення необхідних елементів на кожне поле окремо, що буде сприяти збільшенню урожайності, та зменшенню витрат на добрива.

  Якщо ви хочете оцифрувати своє агропідприємство, автоматизувати бізнес-процеси та вивести його на новий рівень прибутковості – залишайте заявку на сайті.