Щоб визначити валентність елемента за формулою бінарної сполуки, необхідно добуток величини валентності й індексу одного елемента поділити на індекс іншого.
У хімічних формулах валентність позначають римською цифрою над символом елемента: IV II CО2 Максимальне значення валентності хімічного елемента — вісім. Для металічних елементів це значення, як правило, збігається з номером групи, в якій розміщений елемент (існують винятки).
Валентність атома елемента в його сполуці з Гідрогеном дорівнює числу атомів Гідрогену у молекулі. Приклад: H I 2 O II , N III H I 3 — валентність Оксигену у молекулі води дорівнює двом, а Нітрогену у амоніаку — трьом. Є елементи, які проявляють постійну валентність.
Щоб скласти формулу бінарної сполуки за відомими значеннями валентності елементів, потрібно знайти найменше спільне кратне (НСК) цих значень, а потім його поділити на значення валентності кожного елемента.
Таблиця до уроку "Валентність хімічних елементів"
| Валентність стала | |
|---|---|
| I | H, Li, Na, K, F |
| II і III | Fe, Co, Ni |
| II і IV | C, Sn, Pb, Si |
| III і V | P, As |
Валентність Оксигену — 2, оскільки його атом приєднує два атоми Гідрогену. Нітроген у молекулі амоніаку (NH3) є тривалентним, а Карбон у молекулі метану (CH4) — чотиривалентним. Числове значення валентності традиційно позначають римськими цифрами, які записують над символами хімічних елементів.
Дуже важливо розуміти принципову різницю між цими поняттями. Ступінь окислення – це умовний електричний заряд, який має ядро, тоді як валентність – це кількість зв’язків, які може встановити. Розглянемо докладніше, що таке ступінь окиснення. Згідно з сучасною теорією про будову …