Вимоги до курсової роботи

Написання курсової роботи є обов’язковим етапом навчання студентів усіх спеціальностей. До того ж, етапом відносно самостійним. Так, курсова пишеться під керівництвом викладача, згідно загально визначених правил, з урахуванням вимог та методичних рекомендацій. Але її наповнення, розміщення структурних елементів, систематизація викладеного матеріалу, оформлення курсової роботи повністю залежать від її безпосереднього автора.

Що таке курсова робота?

Перспективою написання курсової можна налякати лише тих студентів, які ніколи не мали з нею справу, тобто перший чи другий курс. Враховуючи назву зазначеної роботи, розуміємо, що її пишуть щокурсу (у певних вишах є винятки, іноді після першого року навчання студенти такий тип роботи не виконують).

Курсова робота – це один із видів науково-дослідної роботи, спрямованої на виявлення рівня знань студента з певної навчальної дисципліни, якості засвоєння ним визначеної теми, здатності самостійно осмислювати проблему, аналізувати літературу та інші наукові джерела. Також студент повинен продемонструвати проводити експеримент, застосовувати набуті знання практично, послуговуватись науковими методами та прийомами, враховувати рекомендації та правила написання курсової роботи, оформлювати результати.

На що впливає курсова?

Викладацька комісія оцінює курсову з двох позицій: зміст роботи та її публічний захист. Ця оцінка є складником загальної навчальної успішності, враховується на рівні з заліками та іспитами, впливає на рівень студентського рейтингу.

Курсова vs дипломна

Курсова робота відрізняється від дипломної тим, що перша виконується протягом року, тож має менший обсяг, а друга – протягом всього періоду навчання (бакалаврська – за 4 роки, магістерська – за 1,5 років). Також відмінними є вимоги до курсової роботи.

Структура курсової роботи

Робота складається з таких структурних елементів:

• титульний лист курсової роботи;
• зміст;
• вступна частина;
• основна частина;
• висновки;
• список використаних джерел (іноді також додається перелік використаної літератури);
• додатки (за потреби).

Титульна сторінка курсової роботи

Титулка курсової роботи вважається першим аркушем дослідження. З неї починається нумерація, але номер сторінки на титулці не позначається. На перші сторінці обов’язкова має міститись така інформація:

• повна назва навчального закладу;
• факультет;
• назва кафедри;
• назва роботи (дослівно має відповідати зазначеній у заявці);
• ПІБ студента та назва групи;
• ПІБ керівника та науковий ступінь;
• місто;
• рік захисту роботу.

Зміст курсової роботи

У змістові фіксується план курсової роботи. У ньому послідовно зазначені назви розділів та підрозділів роботи, вказано номер сторінки, на якій той чи інший розділ починається.

Нумерація сторінок, структурних елементів, внутрішніх таблиць та малюнків тощо позначається арабськими цифрами. Номер розміщують в правому верхньому кутку без крапок та інших додаткових символів. Номер розділу слід писати одразу після слова «РОЗДІЛ». Нумерація підрозділу включає номер розділу та після крапки власне номер підрозділу. Наприклад, «3.2» – це другий підрозділ третього розділу роботи.

Кожний розділ починається заголовком. Він розміщується зверху сторінки. Якщо маєте також підзаголовок, то варто враховувати, що він не може знаходитись в абсолютному кінці сторінки, після нього має бути як мінімум два рядки тексту. Великими літерами у жирному накресленні подаються заголовки змісту, вступу, висновків, списку джерел та літератури, додатків, переліку коротких позначень.

Задля того, щоб не помилитись в оформленні, варто вивчити типовий план курсової роботи, зразок якого завжди подають у методичних рекомендаціях з написання дослідження.

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Основна частина

Текст дослідження розміщено в основній частині роботи. Саме сюди входять усі розділи та підрозділи, пункти та підпункти роботи. Перший розділ зазвичай містить теоретичне обґрунтування досліджуваної теми. У ньому в короткій лаконічній формі подається аналіз наукових напрацювань з зазначеного питання, висвітлюються погляди вчених, називаються ті нюанси, які досі не вирішені або мають неоднозначність у своєму змісті. Другий розділ має практичне спрямування. Саме там подано використання методів та практик, описано результати дослідження, викладено суть роботи, яку виконав студент.

Висновки

Висновкова частина є узагальненням усього викладеного раніше. Рекомендується використовувати у висновках нумеровані або марковані списки. Це допомагає структурувати основну інформацію, подати її стисло та лаконічно. Але варто пам’ятати, що жоден розділ, зокрема висновок, не може закінчуватись стиском. Після нього має бути хоча б 1-2 речення.

Додатки

• таблиці;
• схеми;
• анкети;
• зразки опитувальників;
• перелік рекомендацій;
• рисунки
• інші наочні матеріали.

Кожен додаток має починатись з нової сторінки. Додатки не нумеруються, а позначаються великими кириличними буквами: А, Б, В тощо. Нумерація на додатках не ставиться.

Список використаних джерел

Жодна наукова робота не може бути на 100% оригінальною. У написанні курсової студент послуговується працями попередників, інших науковців. До списку джерел можуть входити:

• підручники;
• посібники;
• монографії;
• дисертації;
• автореферати;
• статті;
• брошури;
• довідники;
• різноманітні інтернет-посилання.

Перелік джерел має містити не менше 25 позицій. Їх слід подавати за алфавітом, відповідно до вимог бібліографічного оформлення. В описі джерела має бути зазначено:

• ПІБ автора чи авторів;
• назва видання;
• тип видання (довідник, підручник, каталог тощо);
• призначення (для студентів, школярів, викладачів – якщо зазначено);
• інформація про перевидання;
• місто, де видано книгу, назва видавництва або установи;
• рік;
• кількість сторінок.

Бібліографічний опис джерела з одним або кількома авторами, наявністю перекладача чи укладача буде відрізнятись. Тому рекомендуємо детально вивчити принципи бібліографічного опису, подані у методичних рекомендаціях кафедри.

Оформлення курсової роботи

Варто враховувати, що навіть досконала курсова робота, оформлення якої не відповідає критеріям може бути незарахована або оцінена незадовільно. Тож слід пам’ятати про наступні правила оформлення:

• текст та титульний лист курсової роботи слід друкувати на звичайному офісному папері білого кольору, розміром А4;
• шрифт – Times New Roman, 14;
• інтервал – 1,5;
• поля – зліва 3 см, справа 1,5 см, зверху та знизу по 2 см;
• між заголовками та текстом відступи по два міжрядкові інтервали;
• обсяг роботи для студентів І курсу – 30 сторінок, для ІІ та ІІІ курсу – 35, для старших курсів – 40 сторінок.

Також слід пам’ятати, як робити посилання в курсовій. У тексті вони виносяться в кінець речення до крапки у квадратних дужках. Спершу необхідно поставити номер джерела у списку, потім номер сторінки.

Якщо ви дотримуєтесь усіх зазначених правил, враховуєте те, як має виглядати курсова робота та виконуєте вимоги керівника, з оформленням дослідження проблем не виникне.

Як написати вступ та висновок до курсової?

Підхід до вибору теми курсової, вступу і висновків істотно відрізняється від підходу, що чудово діяв у школі при написанні рефератів. Перше, що варто зрозуміти студенту, це те, що вступ та висновок до курсової – це розділи, написання яких спрямоване на дуже конкретні цілі, а не на узагальнення і напускання «води». Хоча цей підхід непогано спрацьовував у рефератах. Саме тому найкраще одразу сформувати правильне уявлення про вимоги щодо оформлення тексту, аби не переписувати ці частини роботи під наглядом викладача.

На що варто особливо звернути увагу під час написання вступу?

Вступ до курсової роботи традиційно складає 1/10 від загального обсягу всієї роботи та дозволяє зрозуміти, які завдання ставив під час написання автор і які шляхи їх вирішення бачить. Вступ не випадково будується за певними правилами та є сукупним вашим баченням роботи. Саме тому поглянувши на нього досвідчений викладач може сказати, наскільки докладно студент підійшов до розробки узятої теми.

Причина вибору теми курсової

Чому ви обираєте ту чи іншу тему? Найбанальніше – вона вас особисто цікавить. І це не погано. Утім, існує чимало інших причин, наприклад:

1. Тема, теоретичну базу з якої ви отримаєте під час 1-го року навчання (розумно оцінюйте власні сили та не беріть дослідження, теорію для якого необхідно вивчати протягом 3-4 років).
2. Ви вже знайомі з дослідженнями з цієї теми, особисто були у певному місті, бачили архітектурну споруду, яку хочете аналізувати, маєте фактологічний, фото матеріал.
3. Хочете зробити цю тему основою для майбутніх досліджень на 2, 3 курсі або магістратурі. Вона має перспективу для розвитку.
4. Тема є дуже актуальною – новітнє явище («Особливості трансформації та конкуренції інформації в епоху гібридної війни»), або старе явище, що отримало нове тлумачення у сучасному світі («Особливості побудови груп і спільнот в інтернет-мережі»).
5. Тема є малодослідженою (опис нового виду тварини і її особливостей – «Звукова комунікація ховраха степового червоноголового як новітнього представника родини Sciuridae»).
6. Тема описує дуже конкретне питання/проблему, що може бути чітко і закінчено висвітлено у межах роботи.

Мета курсової роботи

Перше, що варто зрозуміти під час написання наукової праці, – ви не здатні охопити все і одразу. Що ширша тема, то більше помилок і неточностей ви у ній зробите, а значить загальна якість і користь вашої праці буде нижчою. Саме тому тема і мета мають бути дуже конкретними та формулювати одне вузьке завдання.

Наприклад: «Живопис, як провідний вид мистецтва у добу Ренесансу» – надто широке формулювання, що створить купу запитань до кінцевої мети дослідження. Про яких митців ви напишете в роботі? Про які жанри? Може обрати й дослідити не всіх, а кількох із них? Розглянути еволюцію жанрів чи одного жанру? Чому провідний вид мистецтва саме живопис? Можливо, варто сконцентруватися на розвитку фарб і оптики у добу Ренесансу, адже саме вони зробили живопис таким важливим?

Завдання дослідження

Цей пункт повністю витікає з попереднього. Опишіть кроки, які необхідно зробити, аби досягти поставленої мети («Згідно з метою дослідження поставлено наступні завдання:…»). Наприклад, аби дістатись вершини Евересту, я маю купити обладнання, знайти транспорт, досягти гори, почати підйом… і так далі. Підходьте до цього завдання так, ніби намагаєтеся переконати співрозмовника під час дискусії у власній правоті та крок за кроком вибудовуєте докази представленої тези. Наприкінці співрозмовник має сказати – так, усі докази та наведені приклади логічні, я з вами згоден.

Варто зауважити: вже з завдань можна сказати, чи може автор досягти поставленої мети, чи ні. Так само ви зрозумієте, що людина ніколи не дістанеться вершини Евересту, якщо не включила пункт «теплий одяг» у свій план дій.

Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження, це частина психологічної реальності, в межах якої знаходиться предмет дослідження, і яка містить передумови для пізнання предмета. Об’єкт є ширшою областю, в межах якої знаходиться ваш інтерес – предмет.

Наприклад: Об’єкт дослідження: ховрах степовий червоноголовий. Предмет дослідження: звукова комунікація ховраха степового червоноголового. Або – об’єкт дослідження: психіка людини. Тоді предметом можуть бути: ПТСР, захисна агресія та її прояви, захисні механізми психіки та ін.

Ступінь вивченості теми

Пункт, у якому ви маєте продемонструвати, що вивчили достатню теоретичну базу, аби починати дослідження не з нуля, намагаючися винайти велосипед, а маєте відповідний ступінь обізнаності про тему.

У цьому розділі варто описати:

1. Хто є найбільш відомими дослідниками теми? Перерахувати основні праці, час появи досліджень, коротко їхній зміст і важливі моменти для вашої роботи.
2. Добре досліджена тема чи ні.
3. Які її аспекти вивчалися достатньо, а які ні.
4. За наявності нових наукових знань старі дослідження стали не актуальними, сумнівними, спірними.
5. Як розвивалася наукова думка щодо вашого питання протягом років/століть?

Сфери діяльності, для яких будуть цінні отримані в роботі результати

Курсова робота – це продукт наукової праці, і як кожен продукт вона повинна мати свого адресата. Уявіть, що ви ведете блог. Хто ваша аудиторія, для кого ви пишете, відповіді на які запитання ці люди шукають? Чому внесений вами шматочок інтелектуальної мозаїки настільки важливий? Який пробіл у знаннях він закриє?

База дослідження

Окрім джерельної бази деякі курсові можуть мати історичні або матеріальні джерела. Наприклад: стародруки, які ви досліджуєте і які є первинним джерелом інформації; особи-інформатори, якщо ви вивчаєте побут людей; археологічні знахідки; документи, що описують перебіг експериментів; фільм, який ви аналізуєте та інше.

Опис структури роботи

Останнім пунктом вступу є опис структури роботи.

Наприклад: Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (71 позиція), словнику термінів та двох додатків. Додаток А – альбом ілюстрацій, додаток Б – список ілюстрацій. Загальний обсяг курсової 55 с., основний зміст викладено на 48 с.

Що вказувати у висновку до курсової роботи

Зазвичай під час захисту курсових члени кафедри проглядають вступ та висновки роботи. А отож, саме ці дві частини будуть лицем вашої праці, яке покаже первинний задум та якість його реалізації. Оскільки ми вже розглянули вступ, подивімося тепер на вимоги й правила до оформлення висновків.

Опис проведеної роботи

Уявіть, що ви на роботі та робите доповідь про результати виконаної праці. У вас був первинний план (мета і завдання у вступі), згідно з якими ви рухалися. Тож тепер відзвітуйте, що було зроблено (за кожним пунктом!) і які досягнення отримано на кожному етапі.

Зауважити: зверніть увагу на висновки, зроблені наприкінці кожного розділу. Також використовуйте словосполучення: «Досліджено зв’язок із…», «Аналіз наукової теми довів…», «Прослідковано, що…», «Розкрито роль взаємовідносин із…», «Висвітлено паралелі між…», «Продемонстровано розвиток…» та інше.

Результати проведених досліджень

Ви дослідили джерела і дізналися, що тема малодосліджена? Занесіть це у висновки. Ваш ховрах має унікальну мовну систему (що доведено на прикладі експерименту), яка складається з 47 різних звуків? Чудове спостереження – записуємо у висновки. Дізналися, що сплеск популярності живопису у період Ренесансу стався саме через розвиток науки? Також підсумовуємо і записуємо, адже все це нові знання, що було здобуто саме в результаті вашого дослідження.

Чи вдалося досягти поставлених на початку курсової роботи цілей?

Висновок до курсової роботи має відповідати поставленим цілям. Наприклад: «довести, що ховрахи мають складну систему комунікації». Якщо ви поставили на меті саме це, якщо вашою метою була перевірка цього припущення, то наприкінці ваші висновки будуть або підтверджувати припущення, або назвуть причини, чому, згідно з дослідженням, воно виявилось невірним.

Найгіршим для захисту роботи є повна розбіжність мети, завдання і висновків, що каже про неструктурованість, хаотичність роботи та сумнівність її результатів.

Найпоширеніші питання щодо вступу та висновку до курсової

1. Чи не простіше спочатку написати всю роботу, а вже потім братись за вступ?

Чимало студентів так і роблять, але це вкрай не бажано. Зазвичай досвідчений викладач може помітити, коли попередньо писався вступ, а коли навпаки. В останньому випадку робота виходить більш хаотичною і не має таких чітких завдань, логічної будови та стрижню. Першокурснику це питання може здатися не принциповим, але справжні наукові дослідження відбуваються послідовно, від постановки мети й завдань, до експерименту, аналізу та висновків. Вони не підганяють мету під вже зроблені висновки.

2. Що коли за моєю темою ну зовсім немає літератури?

Дійсно, тема може бути нова. Утім, навіть якщо про тварину не написано нічого, є книги про їй подібних – ссавців, птахів, рептилій. Якщо явище здається вам абсолютно новим, є купа дотичних джерел, що мають стати базою для вашої роботи. Жодна річ у нашому житті не існує у вакуумі. Саме тому джерельною базою вашого дослідження має стати контекст або джерела, що привели до відкриття теми.

3. Не зовсім розумію як сформулювати пункт «мета».

Назва вашої роботи вже є скороченим формулюванням мети. Розгорніть назву та розкажіть про основне питання або проблему, на які хочете дати відповідь. Вельми важливо аби «мета» і назва відповідали одне одному. У назві вже має проглядатися проблемне питання і ціль, яку ви хочете розкрити в курсовій.

4. Що писати у пункті «методи»?

Методи є інструментами, за допомогою яких ви здобуваєте знання. Наприклад, існує чимало методів видобутку металу – вибухівка, кислота, механічне видобування. Те саме ви маєте застосувати і під час «видобутку» знань. Які маніпуляції з інформацією ви робите, аби отримати нові висновки – систематизуєте, аналізуєте, порівнюєте, екстраполюєте на інші випадки? Усе це будуть методи. Часто цілий розділ курсової, наприклад, опис експерименту, може бути побудований на одному або парі методів.

5. Чому викладач стверджує, що мета і висновки не збігаються? Хіба не можна дійти певних висновків у ході дослідження, що зробить початкові цілі не актуальними?

Курсова – це не художній твір, де ви маєте гостросюжетні повороти. Якщо ви поставили на меті довести певну тезу, але в ході експерименту дізналися, що первинні положення були помилковими, а відповідь на них втратила сенс, то ваші висновки мають містити негативний результат – «доведено, що первинні припущення неправильні». Можна додати, що є перспектива нового дослідження, втім, починати його в межах нинішньої роботи не надто коректно. Для цього необхідна постановка нової мети й завдань.