Любий

Любий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Ном. № 8732. Розмова моя люба та мила. Ном. № 12934. Любого гостя весною частують медком, а восени молочком. Ном. № 11802. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. Єв. Мр. І. 11. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ном. № 8748. Ум. Любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. МВ. І. 12. Там така любісінька дитина. Полт.

Зміст

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Який викликає любов до себе; дорогий і близький серцю. — От люба в нас дитина Юрко! — часом говорила Маруся до чоловіка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Дихни на повні груди, народе любий мій! (Павло Тичина, II, 1947, 10); Здрастуй, місто несказанно любе, Повне цвіту — теплого дощу! (Терень Масенко, Побратими, 1950, 14).

♦ Світ не любий — те саме, що Світ не милий (не мил) (див. милий). Без тебе не любий мені був би світ, Ти — більше, ніж муж! Ти — мій друг і товариш (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 249). 2. Те саме, що коханий 1. — Подивися, мій голубе, Подивись на мене: Я Катруся твоя люба (Тарас Шевченко, I, 1951, 43); Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка, — як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся (Леся Українка, III, 1952, 494); І немає нічого. Мов з каменю я. Ти для мене — чужа і не люба. (Володимир Сосюра, I, 1957, 251); // Сповнений кохання. Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 164).

3. у знач. ім. любий, бого, чол.; люба, бої, жін. Той (та), кого люблять, кохають. Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому (Тарас Шевченко, I, 1951, 404); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко. Простори і дні поміж нами лягли (Кость Герасименко, Поезії, 1950, 31).

4. Якого люблять; коханий (у 3 знач.). Я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 345).

5. З яким приємно провести час, якого чекають (про гостя). Любого гостя весною частують медком, а восени молочком (Номис, 1864, № 11802); — Привітання любому гостеві, — зустрів його пан.. на порозі їдальні (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 7); // у знач. ім. любий, бого, чол.; люба, бої, жін. Уживається у звертанні як вираз фамільярності або зневаги. — Ох, Іване Володимировичу, так же не можна. Навіщо ж ви. — Любий мій, не ечіть мене. (Олександр Довженко, I, 1958, 462).

“Словопедія”

Любий (який викликає любов) дорогий, милий, жаданий, поет, ненаглядний.

Лю́бий – прикметник.

Любий -(серцю) дорогий, близький; (друг) милий, б. з. люб’язний; (гість) приємний, жаданий; як ім. ЛЮБИЙ , коханий , любчик , дуся.

Любий: будь-хто, будь-який, який-небудь, всякий, кожний, перший-ліпший, перший-кращий

Любий: 1) прил. дорогой, любимый, милый, фольк. любый 2) сущ. любимый, милый, возлюбленный

Світ не ми́лий (не лю́бий) кому. Хто-небудь зневірився, відчув байдужість, відразу до життя. Одного часу став мені світ не милий. Так мені тяжко, так мені було важко, наче ота скеля лягла на мої груди (І. Нечуй-Левицький); Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком, сумує, от йому й світ не милий (Ю. Збанацький); І звідки батько завжди знав, чого тобі хочеться? Не питаючи, зробить саме те, без чого тобі світ не милий саме цієї миті (О. Сизоненко); світ не мил. Тепер мені світ не мил без нього. (Г. Квітка-Основ’яненко). життя́ не ми́ле. Обізвався побратим. промовляє,— мов ножами крає: “Що минуло, те вже не вернеться.. Вже мені тепер життя не миле, чи в темниці, чи на вільній волі” (Леся Українка).

Іноземні словники

Українська-англійська Словник

Любий– англійська: affective, sweetheart, loving, dear, darling, lovemaking, honey, love, love-making, sweet, sweetie, precious, baby, sugar.

Підійде любий папір – Any paper is allowed.

Hony, please don’t go – Любий, благаю не йди.

ЯНДЕКС словари

Любий : Прилагательное

1.прил. дорогой, любимий; милий; фольк. любий; (как ласковое обращение или приложение) касатик, (о женщине) касатка; любезний 2.(род. -ого) — сущ. любимий, милий; -ого) — возлюбленний; -ого) — (в народной поэзии) ладо, лада.

Словари и энциклопедии на Академике

Дорогий 1) (який багато коштує, має високу ціну), коштовний, недешевий, цінний, у ціні, безцінний, вартісний,дорогоцінний, неоціненний, багатий 2) (який викликає високі почуття, близький серцю, потібний), милий, рідний, любий, заповітний,дорогоцінний, священний, святий 3) (який викликає любов, приязнь, симпатію), любий, коханий, милий, жаданий, безцінний, близький,ненаглядний, найдорожчий; бажаний, жаданий, жданий (гість)

Любий [л’у/бией]; м. (на) -бому/-б’ім, мн. -б’і

Ілюстрації

Медіа

Українська пісня “Любий“

Любий, скажи мені всю правду,

Любий, скажи мені всю правду,

Любий, не спалюймо між нами

Любий! О, любий, любий, любий!

Любий, скажи мені всю правду,

Любий, не спалюймо між нами

Слова: Оксана Сеньків. Музика: Оксана Сеньків Виконує: Оксана Сеньків (альбом “Признання“)

Цікаві факти

Любий

Любий—любимий—улюблений

Любий. Якщо наголос у цьому слові на першому складі, то воно означає “милий, дорогий, коханий”. Якщо на останньому, знайте: такої лексеми немає в українській літературній мові. Відповідник російському любой — будь-який, усякий, кожний, перший-ліпший, про що вже йшлося в одній з попередніх публікацій.

2. Як розрізнити сполучники й сполучні слова в складнопідрядному реченні?

У складнопідрядному реченні (СПР) підрядна частина обов’язково приєднується до головної сполучником або сполучним словом.

• займенники ХТО, ЯКИЙ, КОТРИЙ, ЧИЙ, СКІЛЬКИ, НАСКІЛЬКИ;
• прислівники ДЕ, КУДИ, ЗВІДКИ, ПОКИ (АЖ ПОКИ), ДОКИ (АЖ ДОКИ), ВІДКОЛИ, НАВІЩО (НАЩО, ЗАДЛЯ ЧОГО, ЗАРАДИ ЧОГО), ЧОМУ (причина).

• аби, щоб, для того щоб, задля того щоб
• мов, немов, немовби, немовбито, наче, неначе, неначеб, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто
• перед тим як, після того як, з того часу як, тим часом як, тоді як, як тільки, тільки-но, тільки що, ледве, щойно, перш ніж
• якщо, якби, коли б, аби, раз
• хоч (хоча), хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що, попри те що
• так що
• бо, тому що, через те що, тим що, затим що, оскільки, позаяк
• аж, що аж, що й

Щойно пароплав почав підходити до пристані, Ерік кинувся на верхню палубу. — «щойно» можна замінити тільки сполучником (як тільки, тільки-но, ледве), значить це сполучник .

Джерела живуть доти, доки (прислівник, обставина) над ними нахиляються попечені жагою губи (І.Драч). — «доки» сполучне слово , у головній частині СПР є вказівне слово «доти».

Ці слова в одних випадках виступають сполучниками, в інших — сполучними словами. Про те, як їх розрізняти, читай у наступній теорії.