Хто такий комбат “Купол” і чому його заяви викликали скандал в ЗСУ

Командир десантного батальйону, підполковник Анатолій Козел (позивний “Купол”) дав інтерв’ю американському виданню The Washington Post і розкритикував якість підготовки новобранців української армії. Це спричинило скандал.

За свої слова військовий, що має звання “Народний герой України”, фактично заплатив посадою.

В 2022 році він створив і очолив третій батальйон 46-ї аеромобільної бригади. Це абсолютно новий військовий підрозділ, що був сформований вже після початку повномасштабного вторгнення Росії. Але батальйон зміг себе проявити в боях, зокрема за місто Соледар на Донеччині.

Після резонансних заяв “Купола” в інтерв’ю ЗМІ командувач ДШВ Максим Миргородський (позивний “Майк”) перевів його на нижчу посаду – заступником командира навчального центру.

Ображений на такі дії командування комбат заявив, що взагалі звільняється з лав ЗСУ.

Що сказав “Купол”?

Дійсно, заяви Анатолія Козела (саме так офіційно відміняється його прізвище в документах і в указі президента про нагородження) в інтерв’ю американському виданню The Washington Post доволі різко контрастують з оптимістичними меседжами української влади.

Стаття газети так і називається “Україні не вистачає кваліфікованих військ і боєприпасів, песимізм зростає”.

В ній, зокрема, комбат каже про дуже низький рівень новобранців української армії, яких без належної підготовки кидають на лінію фронту.

Найціннішого ресурсу – військових з бойовим досвідом – стає все менше, каже він.

“Солдатів з бойовим досвідом одиниці…На жаль, усі вони вже загинули або поранені”, – цитує слова “Купола” видання.

Український військовий також висловив сподівання, що бійці ЗСУ, яких зараз готують для контрнаступу західні інструктори, будуть краще підготовлені ніж ті, яких йому надсилають зараз.

В іншому випадку український контрнаступ може не вдатися.

“Або це буде різанина і трупи, або це буде професійний контрнаступ. Є два варіанти. Контрнаступ буде в будь-якому випадку”.

Підполковник Козел наводить особистий приклад, коли йому довелося йти у бій з новобранцями, які ніколи не кидали гранати, без вагань залишали свої позиції під обстрілом, і яким бракувало впевненості у поводженні з вогнепальною зброєю.

Така ситуація, наприклад, сталась в Соледарі, коли деякі військові підрозділи просто залишили свої позиції, кинувши батальйон “Купола” в оточенні, і дозволили росіянам захопити місто.

Український комбат також озвучив втрати свого батальйону за рік війни. За його словами, з приблизно 500 солдатів близько 100 були вбиті в бою та ще 400 поранені.

Він також заявив про дефіцит західних боєприпасів і необхідність зміни системи підготовки в ЗСУ.

“Все, що ми робимо, це даємо інтерв’ю та говоримо людям, що ми вже виграли, ще трохи, два тижні, і ми виграємо”, — сказав військовий.

The Washington Post зауважує, що “Купол” розуміє, що може зіткнутися з “особистим ударом за відверту оцінку”.

Саме так і сталося, командування Десантно-штурмових військ не оцінило “відвертості” офіцера.

Хто такий Анатолій Козел

Автор фото, Олександр Погребиський

Анатолій Козел воює на Донбасі з 2014 року і став відомий як “Бог конвоїв”

44-річний “Купол” є доволі відомим українським військовим, а також раніше вже давав інтерв’ю, де критично відгукувався про дії командування.

До речі, свій позивний він отримав через те, що у своїй десантній бригаді був відповідальним за стрибки з парашутом. Саме образ розкритого парашута надихнув його обрати собі кодове ім’я.

Анатолій Козел воює з 2014 року і довго був заступником другого батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади.

Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту: біля Слов’янська, Пісків і Донецького аеропорту.

Найбільшу славу йому принесла здатність проводити військові конвої майже без втрат. Вказується, що “Куполу” вдалось провести майже 200 конвоїв. Деякі навіть через тил противника. За це отримав прізвисько “Бог конвоїв”.

Цю свою особливість сам він списує на “фарт” і “Божу поміч”.

“Начальник штабу бригади вважав мене фартовим ще з літа (2014-го року). З конвоїв, з усіх засідок я виходив без втрат. Неодноразово бувало таке, що ми спокійно долали ворожу територію, а наступних за нами накривали. Потрапляли і під обстріл артилерії, але якимось дивом нас не зачіпало”, – розповідав Анатолій Козел в інтерв’ю виданню “Факти” у грудні 2015 року.

Але як так сталось, що керівник десантного батальйону став водити конвої? Сам військовий це пояснює тим, що ніхто інший не погоджувався на таку небезпечну роботу.

До речі, в згаданому інтерв’ю від 2015 року тоді ще майор “Купол” також критикує накази командування і прямо заявляє, що деякі свідомо відмовлявся виконувати.

“Погані накази я не виконував. Якщо розумів, що треба ризикнути своїм життям і життям солдатів, але від цього зміниться ситуація, стане краще, це переламає перебіг якихось подій, то, звісно, виконував поставлені завдання. – зазначає він. – Але деякі команди згори були дурними. Тактичні ситуації змінюються швидко, за ними командування не завжди може стежити”.

В лютому 2023 році за “особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” Анатолій Козел нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.

В 2015 році отримав звання “Народного героя України”.

Скандал і обурення суспільства

Автор фото, Житомирська облрада

Командувач ДШВ, генерал Максим Миргородський. За словами “Купола”, саме він тиснув на нього за “відвертість” в інтерв’ю ЗМІ

Інформація про звільнення комбата “Купола” викликала суспільний резонанс. На його захист стали підлеглі, колеги по службі та воєнні кореспонденти.

Наприклад, головред “Цензор.Нет” і військовий блогер Юрій Бутусов назвав “Купола” одним з найкращих українських командирів, а його заяви про ситуацію в ЗСУ абсолютно реалістичними.

“Цей реалізм потрібен для формування об’єктивної картини в українському та американському суспільстві. Ми маємо усвідомити недостатність зусиль для підготовки та організації наших військ”.

Олександр Погребиський, боєць батальйону, яким командував Анатолій Козел, називає його “командиром з великої літери, який ніколи не женеться за славою та не кладе людей на цьому шляху”.

“Я з 2015 року жодного разу не чув і не бачив, щоб він кричав на особовий склад або принижував когось, навпаки з повагою до кожного бійця!”, – пише боєць на своїй сторінці в фейсбуці.

Ще один десантник з 46-ї бригади ЗСУ, Володимир Шевченко, каже, що “Купол” користується “стовідсотковою та безумовною повагою своїх підлеглих”.

Покарання комбата матиме важкі наслідки для ЗСУ, вважає військовий.

“Головний з наслідків буде демотивація війська. Професійної та інтелектуальної його частини. – вважає Шевченко. – Ці люди – не бидло без права голосу. Вони вибороли своє право на експертну оцінку та думку кров’ю, потом та роками війни. І немає іншого, більш вдалого, часу для її озвучення, ніж зараз – під час цієї війни”.

За його словами, бо інакше “ми її програємо”.

Речник Командування ДШВ Валентин Шевченко в коментарі “Українській правді” заявив, що за фактом заяв в ЗМІ Анатолія Козела провели службову перевірку.

“Встановлено порушення військовослужбовцем низки керівних документів щодо публічного спілкування та зведення відомостей, що становлять державну таємницю”.

За словами Шевченка, комбат начебто розкрив інформацію з обмеженим доступом, зокрема щодо втрат ЗСУ. При цьому речник запевняє, що озвучені ним втрати “суттєво завищені”.

Представник ДШВ також повідомив, що “Купол” не мав дозволу командира на спілкування з медіа.

Сам Анатолій Козел в коментарі “Суспільному” заявив, що має намір звільнитись з армії через тиск командувача ДШВ Максим Миргородського і колишнього командира десантних військ, а нині заступника головнокомандувача ЗСУ Євгена Мойсюка.

“Мої подальші дії, крок номер один — звільнитися, тому що з такими командувачами я не бажаю служити, це “гибла історія”, як то кажуть. Ну а далі життя покаже, якщо мені дадуть призватися і служити в інших військах, я буду воювати, якщо ні, то така у нас демократична держава”.

Ні речник ДШВ, ні Анатолій Козел не відповіли на прохання ВВС News Україна про коментар.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Козел альпійський (козерог)

Відео: Козел альпійський або альпійський козел або гірський козел, або козерог (лат. Capra ibex)

Козел альпійський, або козерог, або альпійський козел, або Стейнбок відноситься до роду гірські козли і утворює вид, що мешкає в європейських Альпах. Ще недавно середовище її проживання обмежувалася лише територією Національного парку Гран Парадізо на півночі Італії і долиною Моріен у Франції. В останні роки ці тварини поширилися по всьому Альп, включаючи Німеччину, Швейцарію, Австрію. Козли також були розведені в Болгарії та Словенії.

Живуть ці тварини уздовж лінії снігу вище альпійських лісів на висоті від 1800 до 3300 метрів. У лісисту місцевість заходять в основному самці, але тільки тоді, коли немає снігу. Лише взимку вони проводять більшу частину часу в хвойних лісах. Що стосується самок, то ті уникають лісів і вважають за краще жити на крутих гірських схилах. Для укриття використовуються печери і поглиблення. Так як хижаків навколо мало, то вмирають ці тварини в основному від старості і хвороб.

Зовнішній вигляд

Самці помітно більші за самок. Довжина їх тіла становить 150-171 см. Висота в холці дорівнює 90-101 см. Вага варіюється в межах від 67 до 115 кг. Самки в довжину досягають 120-145 см при вазі від 20 до 38 кг. Висота в холці становить 73-84 см. І самці, і самки мають вигнуті назад ребристі роги. У самців вони досягають в довжину 70-98 см, а у самок відповідна величина дорівнює 18-35 см.

Відео: Алтайські полювання. Дорога в гори. Частина 1

Голова у Козел альпійський коротка і широка. Велика частина тіла покрита темно-коричневою шерстю. Живіт світлий, уздовж спини тягнеться темна смуга. Є темна мітка на горлі. Линька проходить 2 рази на рік. Перша в квітні або травні, в друга в вересні, коли річна коротка шерсть змінюється на довгу зимову. У зимовий період шерсть має сірий відтінок.

Відео: Козерог- сибірський гірський козел

Розмноження і тривалість життя

Сезон розмноження починається в грудні і триває приблизно 6 тижнів. Вагітність триває 165-167 днів. Народжується 1 дитинча, в 20% випадків на світ з`являється двійня. Ростуть молоді козероги надзвичайно повільно. Самки досягають дорослих розмірів у віці 5-6 років, а самці у віці 9-11 років.

Молочне годування триває рік. Статева зрілість настає в 18 місяців, тобто вона ніяк не залежить від розмірів тіла. Рогу ростуть все життя. Максимальне зростання у них спостерігається на 2-му році життя, а потім вони виростають в рік максимум на 7-8 см. Після 10 років вони виростають на 3-4 см на рік. Живе Козел альпійський в дикій природі 19-20 років.

Поведінка і харчування

Всього існують 4 види груп, в яких живуть козероги. Це дорослі самці, самки, молодняк у віці 2-3 років і змішані групи. Самки з дитинчатами живуть цілий рік. Змішані групи утворюються в період розмноження в грудні-січні. Великі скупчення самців і самок також спостерігаються в червні-липні. У жовтні-листопаді самки і самці живуть окремо. У самців існує ієрархія, зазвичай вищий ранг залежить від розмірів рогів. Агресія відносно один одного найчастіше проявляється опосередковано. Стикаються самці рогами дуже рідко, в основному приймають загрозливі пози. Харчується Козел альпійський листям, пагонами, корою, гілками, чагарниками.

Відео: Полювання ТАХО в Таджикистані (баран Марко Поло, Козел альпійський)

чисельність

Цих тварин захистили від браконьєрства на початку XX століття. У 1915 році їх чисельність сягала 3020 особин. З 1922 року велика їх частина жила в Національному парку. На сьогоднішній день Козел альпійський налічується понад 20 тис. Особин, і їх кількість не викликає побоювань. Однак мінусом є низька генетична різноманітність даного виду.

Козуля

Козуля – тварина з класу Ссавці, підкласу Звірі, інфракласу Плацентарні, надзагону Лавразіотерії, загону Парнокопитні, підзагону Жуйні, сімейства Олень, роду Косулі (лат. Capreolus ). У статті йтиметься про цей рід.

Міжнародна наукова назва : Capreolus Gray, 1821

Синоніми роду :

Англійські назви : Roe, Roe deer

Німецькі назви : Reh, Rehwild, Ricke

Свою назву (причому як українською, так і латинською мовами) ці тварини отримали у зв’язку зі своєю зовнішньою схожістю з козами (причому в Україні козуль і зараз називають «дикими козами» та «козулями», а їхня латинська назва прямо сходить до Capr a – коза). Втім, з приводу українськомовного найменування назви є така версія, що козуля отримала її у зв’язку з косо поставленими зіницями.

1. Козуля: фото, опис, характеристика, як виглядає
2. Як кричить козуля?
3. Чим харчується козуля у природі?
4. Де живе козуля?
5. Спосіб життя
6. Класифікація роду Capreolus
7. Чисельність
8. Види козуль, назви та фото
9. Гібриди
10. Як відрізнити оленя ( Cervus ) від козулі ( Capreolus )
11. Розмноження (гон)
12. Скільки живуть козулі?
13. Вороги у дикій природі
14. Чи їдять м’ясо козулі?
15. Цікаві факти про косулю

Козуля: фото, опис, характеристика, як виглядає

Козулі – дрібні та стрункі представники сімейства Олень. Довжина їх тіла коливається від 100 до 150 см, висота тварин у загривку варіює від 66 до 94 см. Хвіст короткий, від 2 до 4 см завдовжки. Вага косулі становить від 21 до 60 кг.

Європейська косуля дрібніша за сибірську, розмір її тіла зазвичай становить 100-135 см, висота 66-81 см, маса тіла від 20 до 37 кг. Довжина сибірської косулі сягає 150 см, важить доросла тварина до 60 кг. Статевий диморфізм в обох видів виражений слабо, самець в середньому лише трохи більший за самку.

Голова косулі виглядає немов укороченою, у самців у весняно-літньо-осінній період несе роги світло-або темно-коричневого кольору. Вони невеликі за розмірами (до 33 см у довжину), число відростків – від 3 до 6. Стовбури рогів зазвичай паралельні один одному (у європейської косулі), або помітно розходяться в сторони (сибірська косуля). Розмах рогів від 10 см (у європейської косулі) до 47 см (у сибірської косулі).

У основи роги мають розширення-розетки з добре вираженими горбками (інакше названими перлинами). Козулі скидають роги восени, у вересні-жовтні; при цьому нові починають рости майже відразу після скидання старих, зазвичай, у грудні. Повністю роги відростають до травня-червня. Хоча роги починають розвиватися вже у самців-сьогорічок (зазвичай зростання на першому році життя починається в серпні, але до грудня ці роги вже скидаються), повноцінні роги з відростками розвиваються у самців лише починаючи з третього року життя. Роги служать самцям козулі для боїв з іншими самцями: за самку у шлюбний період і за територію (оскільки козулі – територіальні тварини) у весняно-літньо-осінній період.

Самки косуль рогів зазвичай не мають, проте в окремих випадках у самки можуть розвинутися один, два або навіть більше потворних коротких рогів.

Очі у тварин досить великі. Щелепи порівняно короткі. У роті косулі є 32 зуби, при цьому різці (6) і ікла (2) є тільки на нижній щелепі, а передкорені і корінні зуби – по 6 і на верхній, і на нижній щелепах.

Вуха у козуль довгі, овальні, на кінці помітно загострюються, що досягають 13 см у довжину.

Шия у косулі довга, грива відсутня, а от тулуб відносно короткий. Передні ноги трохи коротші за задні, що, крім іншого, свідчить про схильність до переміщення стрибками.

На кожній нозі по чотири копита темно-коричневого, майже чорного кольору; середні (2-і та 3-ті) опорні, вузькі та гострі. Бічні копита маленькі, що ніколи не стосуються землі.

Забарвлення косуль взимку сіре або сірувато-буре, влітку яскравіше, червонувато-руде. Дитинчата козуль плямисті.

У козуль є навколохвостове «дзеркало» – велика світла пляма вовни під хвостом, що служить засобом комунікації, переважно сигналом «йди за мною». Особина, яка перша помітила небезпеку і почала тікати, показує цю світлу пляму решті особин у стаді і таким чином передає їм сигнал тривоги. Розміри хвостового дзеркала косулі варіюють залежно від сезону: взимку воно велике та яскраво-біле, влітку менше та темніше, а в частині особин зовсім не виражене. Це цілком зрозуміло – саме взимку козулі збираються в табунки та стада різної чисельності, де і потрібен цей засіб комунікації; влітку ж косулі ведуть одиночний спосіб життя і подавати сигнали «дзеркалом» їм просто нема кому.

На горлі та підборідді козуль часто є світла пляма. На нижній губі є темна цятка.

Краї верхньої губи найчастіше білі, при цьому сама губа і коло носа – темні, чорні або бурі, що формою віддалено нагадують вуса. Самець козулі за окрасом не відрізняється від самки.

Ліняють козулі двічі на рік, тобто. у них відбувається і весняна (у квітні-травні), і осіння (у серпні-вересні) линяння. Щоправда, слід враховувати, що самки та телята-сьоголітки можуть носити літнє хутро аж до жовтня.

«Літня» вовна козуль трохи коротша (близько 3-3,5 см), «зимова» – відповідно, довша (5-5,5 см) і більш ламка, ніж «літня».

Уникаючи хижаків, козуля здатна розвинути максимальну швидкість до 60 км/год, правда, бігти так вона може не більше 5-6 хвилин. При цьому тварина, що біжить, переміщається стрибками по 4-5 метрів, а при необхідності може перестрибнути перешкоду (яму або струмок) до 8 метрів у довжину. При швидкому бігу козуля іноді підстрибує вгору на 2-2,5 метри: подивитися, чи не відстав переслідувач.

Коли на шляху козуль зустрічаються великі річки, звірі легко перепливають їх. Так, стада сибірських косуль під час міграцій благополучно переправляються через такі річки, як Єнісей чи Амур.

Зір козуль відрізняється тими ж особливостями, що й в інших оленячих. Широко розставлені з обох боків очі не забезпечують бінокулярного зору (не дуже копитним і потрібного), зате дають великий кут огляду. Щоправда, неодноразово зазначалося, що й рухомі об’єкти козуля бачить добре, то, наприклад, нерухомо затаївшегося може й не помітити, якщо тільки про його присутності їй не просигналізують інші органи почуттів – слух і нюх.

Чутка у козуль розвинена дуже добре (про що свідчать і її великі і дуже рухливі вушні раковини). Ще краще розвинений нюх, який дозволяє своєчасно помічати хижаків чи суперників, а й у зимовий період відшукувати їжу під сніговим покровом.

Як кричить козуля?

Люди по-різному називають крик косуль, використовуючи слова «гавкіт», «рев» чи «писк». Дійсно, голос козуль досить своєрідний. Найчастіше тварини видають звуки, що нагадують хрипкий гавкіт собаки . Зазвичай це сигнал тривоги, призначений для інших косуль. Втім, самці у шлюбний період (під час гону) видають схожі гавкаючі звуки, супроводжуючи їх чимось на зразок гучного вереску. Крім того, дорослі самки, скликаючи дитинчат, видають гучні свистячі звуки, не відкриваючи при цьому рота.

Чим харчується козуля у природі?

Козуля – виключно рослиноїдна тварина. До її раціону входять різні трави. Якщо є вибір, козулі їдять найохочіше бобові, борщівник, конюшина, жовтець, іван-чай, деревій, а у весняний період – злакові рослини, у тому числі озиму пшеницю , жито, ячмінь, пирій. Також їжа козулі – це листя та молоді деревні пагони, з яких ссавець віддає перевагу осині, вербу, горобину, липу. Любить козуля різні дикорослі ягоди (калину, горобину, брусницю тощо). Крім того, восени косулі можуть у невеликій кількості поїдати гриби (березову губку, оленячий шахрай та ін), а взимку можуть харчуватися лишайниками (оленячою кладонією, лісовою кладонією, ісландською цетрарією тощо). У Приморському краї тварини поїдають водорості на березі моря. Взимку з найбільшим полюванням козулі харчуються зимнезеленими рослинами (тобто тими, які зимують під снігом із соковитими зеленими, не засихаючими листям та пагонами) – такими, як хвощі, листя ожини та плюща.

У теплу пору року харчування козуль складається не з усіх поспіль рослинних кормів – тварина вибірково обскубує певні частини рослин: у трав – суцвіття та суплодтя, у деревно-чагарникових рослин – молоді листочки та гілочки. Взимку, коли корму мало, а витрати енергії великі, козуля з’їдає траву повністю, розкопуючи при цьому сніг до землі. У чагарників та дерев у зимовий період тварини поїдають молоді гілки, нирки та сухе листя.

Влітку косулі пасуться вранці, вечорами і вночі (зазвичай у її першу половину), а вдень, коли спекотно, ховаються в трав’янистій рослинності чи під деревами. Взимку можуть харчуватися в будь-який час доби. Лише якщо починається сильний снігопад або хуртовина, звірі ховаються в лісі частіше, ховаючись від негоди.

Козулі здатні довго обходитися без води і жити далеко від водойм, але тоді зростає роль вологи, що поглинається з їжею (одна з причин, чому косулі влітку годуються в основному вранці і ввечері – роса, що осідає саме в цей час на рослинах). Якщо ж водоймище розташоване неподалік місць годівлі, тварини його регулярно відвідують. Особливо зростає роль корму, що містить вологу, взимку. У зимовий період неодноразово відзначалася загибель козуль від зневоднення – при тому, що їхній шлунок був повний корму. Сніг навіть за його наявності не може тривалий час служити джерелом вологи, оскільки на його розтоплення в організмі тварини йде занадто багато енергії.

Де живе козуля?

Козулі мешкають у Євразії:

• Європейська козуля живе у всій Європі, включаючи Велику Британію, Скандинавські країни та європейську частину Росії, а також на Кавказі. Крім того, водиться в Закавказзі (Азербайджан, північ Грузії, північ Ірану, за деякими даними, і в Туреччині).
• Сибірська косуля мешкає на сході європейської частини Росії, а також на півдні Сибіру та півдні Далекого Сходу. Крім того, вона зустрічається у Монголії, північному Китаї, КНДР та північному Казахстані.

Козуля (і європейська, і сибірська) – спочатку мешканець лісостепів. Саме в цій природній зоні вона почувається найкомфортніше. Однак люди, освоюючи лісостепи, поступово відтіснили косуль у лісові масиви. Втім, козулі можуть жити не в усяких лісах. Темнохвойної тайги вони уникають, віддаючи перевагу листяним лісам (поширення яких багато в чому визначає межі ареалу косулі). У степовій зоні (зокрема, в Предкавказзі) територія проживання козуль також приурочена до природних або штучних лісових масивів або лісосмуг. У відкритих степах, де немає дерев, козулі не зустрічаються.

Деякі популяції сибірської косулі взимку здійснюють міграції, переміщаючись у південніші і малосніжні регіони (висота снігового покриву в 30 див є критичної для козуль). Відстань, що долається мігруючими тваринами від місць готелю до місць зимівлі, сягає понад 100 км.

Спосіб життя

Влітку косулі активні вранці, увечері та вночі. Взимку вони ведуть переважно денний спосіб життя, але можуть бути активні цілодобово.

У теплу пору року козулі живуть поодинці, крім самок, що супроводжуються телятами-сьоголітками. У шлюбний період з’являються тимчасові пари тварин. У жовтні тварини, що до того живуть поодинці, об’єднуються в невеликі стада-табунки, основу яких складають сімейні групи, і такими стадами тримаються до весни. Табунки часто поєднуються вже у великі стада чисельністю до сотні особин. Буває, що у цих стадах спостерігається від кількох до кількох десятків самців, які взимку мирно співіснують одне поруч, тоді як влітку (поки живуть поодинці) виключно агресивні стосовно іншим самцям.

Великі групи косуль у зимовий період найчастіше формуються у місцях годівлі з метою своєчасного виявлення небезпеки. Козуля – обережна тварина, тому чим більше особин у стаді, тим швидше хтось із них помітить хижака. Вигляд особи, що біжить, відразу провокує на втечу слідом за нею та інших косуль. Склад великих стад непостійний – при втечі від небезпеки така череда легко розпадається на сімейні групи і потім формується в іншому складі.

Класифікація роду Capreolus

Згідно з базою даних www.catalogueoflife.org (дані від 06.06.2019), у роді Capreolus виділяють 2 валідні види.

1. Capreolus сapreolus (Linnaeus, 1758) – Європейська козуля
2. Capreolus pygargus (Pallas , 1771) – Сибірська козуля

Чисельність

Косулі не занесені до Червоної книги. Чисельність обох видів викликає найменше побоювання.

Види козуль, назви та фото

Нижче наведено опис обох різновидів.

Найменший вид роду. Зимова забарвлення сіра або сірувато-бура, літня -червоно-руда. “Дзеркало” добре виражене взимку і ледве помітно влітку. Роги самців зазвичай мають три відростки. Довжина тіла європейської косулі зазвичай становить від 100 до 135 см, висота у загривку 66-81 см, важить тварина від 20 до 37 кг.

Європейська козуля мешкає в Європі (включаючи Велику Британію та Скандинавію), крім о. Сицилія, у європейській частині Росії, на Кавказі, у Закавказзі та Передній Азії. Вважає за краще селитися в лісах, що перемежуються з відкритими просторами, полями тощо. Завдяки таким перевагам у місцях проживання здатна непогано співіснувати з людиною в агроландшафтах (на відміну більшості інших копитних).

Найбільший вид роду. За кольором вовна не відрізняється від європейської косулі. Роги самців сибірської косулі зазвичай мають 3-6 відростків. Довжина тіла досягає від 124 до 150 см, висота у загривку 75-90 см, маса тіла від 32 до 60 кг.

Сибірські косулі живуть Сході Європейської частини Росії, Півдні Сибіру і Далекого Сходу, Китаї, Північної Кореї та Середню Азію. Як і європейська, сибірська козуля віддає перевагу таким природним зонам: лісові масиви, лісостепи, що чергуються з відкритими просторами, мешкає і в листяних лісах. Темнохвойна тайга уникає.

Гібриди

Існування гібридів європейської та сибірської косуль у природних умовах – у місцях перекривання їх ареалів у Європейській частині Росії – можливе, проте це питання нині перебуває у стадії активного вивчення. Гібридні особини косуль вдавалося отримувати у зоопарках, де цілеспрямовано схрещували сибірських та європейських косуль.

Як відрізнити оленя ( Cervus ) від козулі ( Capreolus )

Незважаючи на те, що обидва ці роди відносяться до одного і того ж сімейства Олень ( Cervidae ), по ряду параметрів вони істотно відрізняються один від одного.

• Козуля дрібніша за оленя . Довжина тіла косулі варіює в межах від 100 до 150 см, довжина тіла оленя в залежності від виду – від 100 до 210 см. Маса тіла козуль від 20 до 60 кг, оленів – від 17 до 300 кг.
• Ще краще відмінності між тваринами видно при погляді на роги самців косуль та оленів. Якщо у козуль роги не перевищують у довжину 33 см, мають малу кількість відростків (від 3 до 6), то роги більшості оленів значно більшої довжини (до 150 см), як правило, сильно гілкуються і мають велику кількість відростків (у деяких видів до 15).

• Раціони оленів і козуль схожі. Однак різниця між ними полягає в тому, що козулі ніколи не їдять кору.
• У оленів шлюбний період посідає осінні місяці (вересень-листопад), у косуль – на літні (липень-серпень).
• У сезон розмноження самці оленів збирають «гареми» із самок. У косуль такого явища немає.
• На відміну від оленів, у циклі розмноження косуль присутня затримка ембріонального розвитку, коли ембріон на ранній стадії зупиняє свій розвиток приблизно на 4 місяці (якби цього не відбувалося, телята косуль народжувалися б у зимовий період). У оленів такої затримки ембріонального розвитку немає.
• Ареал оленів набагато ширший за ареал козуль. Якщо козулі мешкають лише в Євразії, переважно в лісостеповій та лісовій її частині (ареал – палеарктичний), то ареал оленів охоплює і Євразію, і помірну кліматичну зону Північної Америки (тобто голарктичний).

Розмноження (гон)

Як самки, так і самці козулі стають статевозрілими на другому році життя. Це полігамні тварини, проте «гаремів», як в інших оленячих, вони не бувають.

Шлюбний період у європейської косулі починається в липні і триває до кінця серпня, у сибірської починається в серпні і триває до кінця вересня. Під час гону самці козуль втрачають звичайну обережність і блукають своєю територією в пошуках самок, видаючи властиві їм «гавкаючі» звуки.

Шлюбне залицяння у козуль своєрідно: самець переслідує самку, яка від нього тікає по колу, спочатку широкому, а потім все, що звужується навколо якогось дерева або пня, зрештою зупиняючись і підпускаючи до себе самця для спарювання. Бійки між самцями трапляються, коли два або більше самців переслідують одну самку. Після спарювання (який іноді повторюється кілька разів) самець деякий час супроводжує самку, проте поступово втрачає до неї інтерес і починає переслідувати іншу самку, з якою ще не спаривался.

Вагітність у козуль, єдиних серед оленячих, має латентний період (затримку у розвитку ембріона на ранній стадії), що становить близько чотирьох місяців (зазвичай з липня-серпня до грудня-січня). У січні починається розвиток ембріона, який триває 5-6 місяців. Готель у козуль відбувається з кінця квітня до середини червня. Таким чином, якби латентного періоду вагітності у козуль не було, і ембріон відразу почав би розвиватися, готель відбувався б у зимові місяці, що критично знизило б виживання телят.

Зазвичай у однієї самки народжується одне або два теляти (так називається дитинча козулі), проте трапляються випадки, коли телят народжується троє або навіть четверо. Малята народжуються покритими вовною та зрячими, проте повністю безпорадними. Забарвлення їх, на відміну від дорослих, яскраво-руде з рядами білих цяток, що дозволяє добре ховатися в траві. Вага новонароджених дитинчат козулі становить від 1 до 2 кг.

З перших хвилин після народження і зазвичай до серпня-жовтня дитинчата козуль харчуються материнським молоком, разом з яким починаючи вже з 10-го дня життя приймаються вживати рослинні корми, частка яких у раціоні з часом зростає. Встати на ноги телята можуть уже за п’ять годин після народження.

Мати-косуля зазвичай тримається на деякій відстані від дитинчат (а вони, їх кілька, у свою чергу, на деякій відстані один від одного), підходячи до них лише для того, щоб нагодувати. У перші три-сім днів життя косуля взагалі не тікає при небезпеці, а навпаки, приховується в траві. Починаючи з трьох-сім днів, він тікає з гучним писком, якщо незнайомий об’єкт, не схожий на матір, наблизиться на 1-2 м. У віці одного-двох тижнів він уже не підпускає до себе потенційно небезпечні об’єкти ближче, ніж на 10 м , Потім ця дистанція поступово збільшується до 15-30 м. При цьому дитинча козулі тікає вже мовчки.

Самка в перші один-два тижні життя телят реагує на наближення до них будь-кого агресивно, пізніше у неї починає домінувати оборонна реакція. Затаювання при небезпеці у козулят спостерігається до серпня-вересня. Потім, після линяння матерів і появи у них підхвостового «дзеркала», на небезпеку козуля-мати та її телята реагують спільною втечею. Цілком самостійними, дорослими тваринами, що відокремилися від батьків, козулі стають тільки до дворічного віку. Досі вони все ще тримаються поряд зі своїми матерями.

Скільки живуть козулі?

У природі максимальна тривалість життя козуль становить 16 років (середня – 10-12 років). У неволі, як і інші тварини, козуля здатна прожити довше – до 25 років (у середньому – 17-19 років)

Вороги у дикій природі

Головні природні вороги козуль у дикій природі – вовк і рись . Обидва види хижаків значно впливають чисельність популяцій. Крім того, дитинчата козуль можуть ставати здобиччю лисиць , хижих птахів (степового орла, беркута тощо), шакала і навіть дикого кабана.

Для людини козуля з давніх-давен є об’єктом полювання. Полюють на неї заради м’яса, шкір, рогів і т.д. Як один із способів полювання використовують манок на козулю – пристосування, що імітує голос самки – у шлюбний період такий манок ефективний для підманювання самців косуль під постріл мисливця.

Чи їдять м’ясо козулі?

М’ясо козуль вживають у їжу. Воно висококалорійне, містить усі незамінні амінокислоти, а також багато вітамінів та мікроелементів. Як і м’ясо інших диких тварин, його перед приготуванням необхідно кілька годин вимочувати в оцті. Приготувати з нього можна ті самі страви, що з інших видів м’яса: шашлик, котлети, гуляш і т.д. Підшкірний жир (сало) козуль також вживається в їжу.

Крім м’яса, від козуль отримують й іншу продукцію. Насамперед, це шкури, з яких у минулому виготовляли дохи, кожухи, шуби, коміри, спальні мішки, штани, унти тощо, а нині іноді виробляють замшу, велюр тощо.

Крім того, останнім часом, особливо в європейських країнах, все більшого поширення набуває трофейне полювання на козуль – заради рогів. Нарешті, неокостенілі роги косулі – панти – можуть служити лікарською сировиною, не поступаючись у цьому плані пантам маралу та плямистого оленя, що використовується для виготовлення лікарських препаратів. Такі препарати на основі пант застосовують для лікування захворювань опорно-рухового апарату, хвороб серцево-судинної системи, нервової системи. Найбільш відомі ліки, що містять панти – пантокрин і пантогематоген.

Цікаві факти про косулю

• Далекосхідна косуля, незважаючи на те, що за розмірами наближена до європейської, проте є підвидом сибірської косулі.
• Якщо автомобіліст зіб’є козулю, йому доведеться оформити дорожньо-транспортну пригоду та заплатити штраф – 30 тисяч рублів.
• Слово «гон», яким позначають шлюбну поведінку всіх копитних, найкраще характеризує таке саме у козуль, оскільки тільки самець козулі справді ганяється за самкою (а то й ганяє її, підштовхуючи ріжками) у шлюбний період.
• Завдяки тому, що улюблені місцеперебування косуль – ліси, що чергуються з відкритими просторами, вони краще за будь-яких інших копитних уживаються поруч із людиною, заселяючи агроландшафти – поля, пересічені лісосмугами.
• У літній період самці козуль є одиночними, строго територіальними тваринами, причому, зайнявши одну територію, як правило, займають її все життя, шалено захищаючи від інших самців. Однак у зимовий період у стада нерідко поєднуються кілька (а то й кілька десятків) самців, які в цей час цілком спокійно переносять присутність один одного.

Сподобалася стаття? Поділися з друзями!