Інкубація перепелів: відбір матеріалу, закладка, відстеження розвитку

Попри те, що м’ясо і яйця перепелів перестали бути делікатесом, багато птахівників вважають їх свого роду екзотичними тваринами. Вони думають, що їх розведення буде віднімати багато часу, а віддача буде мінімальною. Насправді єдина проблема при розведенні цієї породи полягає в тому, що вона втратила природний інстинкт насиджування. Зараз єдиний спосіб отримати потомство — інкубація перепелів.

Штучне висиджування дає високий результат: успішно виводиться до 95% завантаженого матеріалу. Але такий відсоток буде можливий тільки при правильному відборі перепелиних яєць для інкубатора.

Вибираємо яйця для закладки в інкубатор

При відборі матеріалу для закладки в інкубатор для перепелиних яєць не слід використовувати яйця старші тижня, оскільки це знижує результативність. Так, матеріал, який зберігався до 5 днів, дає 90% пташенят, а починаючи з сьомого дня відсоток починає поступово знижуватись. Для 10-денних перепелиних яєць успішними будуть тільки 70%.

Яйця, що підходять за віком, перевіряють на предмет зовнішніх дефектів. Шукають тріщини, нерівності, наліт. Також враховується:

Але для того, щоб відібрати кращий матеріал, зовнішнього контролю недостатньо. Для внутрішньої перевірки проводять овоскопування перепелиних яєць. Цей процес являє собою просвічування, яке дозволяє розглядати стан жовтка і повітряної камери.

Овоскопування перепелиних яєць перед закладкою допомагає відсіяти матеріал заражений паразитами, з пошкодженим жовтком. Досвідчений птахівник також може знайти незапліднені та занадто старі яйця.

Способи закладки перепелиних яєць

Незалежно від способу закладки інкубатор попередньо дезінфікують за допомогою розчину марганцівки. Після його висушують, щоб уникнути підвищеної вологості. Далі перевіряють точність термометра.

Інкубація перепелиних яєць в домашніх умовах також починається з дезінфекції. Мити їх не можна, оскільки так пошкодиться плівка на шкаралупі, яка захищає білок і жовток від бактерій і грибка. Тому дезінфекцію проводять за допомогою УФ-лампи.

Виділяють 2 способи закладки перепелиних яєць. Перший — вертикальна інкубація перепелів. При цьому яйця ставлять гострим кінцем вниз. Кут нахилу при цьому становить 45 °. Такий спосіб не передбачає автоматичний переворот.

Другий спосіб має на увазі горизонтальне викладання яєць. Він ідеально підходить для тих інкубаторів, в яких є сітка для автоматичного або механічного перевороту. Досвідчені птахівники радять позначати одну сторону яйця, щоб було простіше стежити за переворотом.

На терміни інкубації тип закладки не впливає. Для звичайних перепелів вони становлять 17,5 діб, для породистих — від 22 до 23 днів.

Інкубація перепелиних яєць без перевороту

Відразу варто зауважити, що виводити перепілок таким способом не рекомендується. Це пов’язано з тим, що при відсутності перевороту жовток може присохнути до шкаралупи, що призведе до смерті зародка. Але якщо у випадку з яйцями великого птаха це гарантовано призвело б до зіпсованої партії, то перепелів таким чином вивести можна, завдяки маленькому терміну висиджування. Але без наслідків це не пройде: інкубація перепелів без перевороту дає тільки 70% результату.

Використовується цей метод, щоб максимально збільшити місткість інкубатора. Яйця ставлять вертикально, тупим кінцем вгору. У такому положенні вони знаходяться практично до самого кінця. Тільки на 15-16 день їх «розсипають», щоб спростити звільнення перепілки від шкаралупи.

Налаштовуємо температуру і вологість

Дотримання температурного режиму і потрібного рівня вологості — один з головних чинників, які допоможуть отримати високий відсоток успішної інкубації. Саме тому рекомендують вибирати обладнання, яке передбачає точне регулювання цих показників. Якщо в інкубаторі немає вбудованого гігрометра, то його рекомендують встановити самостійно.

Перед закладанням радять перевірити роботу термометра. Для цього інкубатор включають, а в середину кладуть медичний ртутний градусник, оскільки він має точність до десятих. Після показники звіряються. Якщо є якісь відмінності, то поправка обов’язково враховується.

При інкубації перепелів температурний режим і вологість рекомендують утримувати в рамках, наведених у таблиці.

Домашня інкубація перепелиних яєць

Любителі-птахівники, які розводять перепелів, часто вважають за краще самостійно займатися їх розмноженням. Через те, що породисті перепілки втратили інстинкт висиджування молодняку, виведення яєць доручають спеціальним пристроям — інкубаторам.

Що таке інкубатор?

У базовій версії це пристрій, здатний гарантувати температуру та вологість, необхідні для завершення розвитку ембріона яйцям, які в ньому містяться. На ринку існує безліч моделей, кожна з яких має різні функції та опції, наприклад автоматизацію руху яєць або контроль вологості.

Інкубатори можуть бути:

1. Автоматичними: яйця, розташовані горизонтально на решітці або вертикально в стільникових кошиках, безперервно обертаються за допомогою двигуна, який зазвичай здійснює повний оберт кожні дві години, при цьому втручання птахівника мінімально.

2. Напівавтоматичними: сіткою або кошиком управляє сам птахівник, робить це кілька разів на день (від двох до шести) за допомогою важеля.

3.Ручними: яйця в таких пристроях необхідно перевертати вручну (окремо кожне) кілька разів в день.

4. За принципом коромисла: яйця залишаються в інкубаторі нерухомо, але сам корпус машини обертається на спеціальній опорі.

Інкубатори можуть бути теплоізольовані або ні. Перший різновид можна використовувати практично в будь-якій кімнаті будинку, навіть неопалювальній, наприклад, в гаражі або підвалі. Це дуже зручно для тих птахівників, хто не має можливості тримати пристрій в будинку. Не ізольовані моделі необхідно використовувати в приміщеннях з температурою вищою +18. +20°C, але нижчою +27°C.

Яйця

Найголовнішою умовою успішної штучної інкубації є якість яєць. Яйця, призначені для закладки до інкубатора, слід збирати щодня, а по можливості, навіть двічі на день.

Чистота матеріалу для інкубації

Надзвичайно важливе очищення шкаралупи. Бруд і фекалії, які забруднюють лапи дорослих перепелів, можуть опинитися на яйцях, сприяючи розмноженню хвороботворних бактерій. Щоб проникнути в шкаралупу, мікроорганізмам потрібно всього кілька годин. Потрапивши всередину, вони можуть порушити розвиток ембріона, або викликати його загибель в перші дні розвитку. Щоб цього уникнути, в пташнику повинна підтримуватися чистота, а гнізда необхідно вкрити товстим шаром сухої стружки або соломи.

У разі дуже брудних, але особливо цінних яєць, а також отриманих з чужих пташників, може знадобитися термінове очищування. Їх слід на годину-дві залишити при кімнатній температурі, після чого акуратно вимити в трохи теплій воді (її температура повинна бути на 4-5 градусів вище, ніж у яєць). Далі їх розкладають на паперових рушниках, для висихання. Коли шкаралупа буде сухою, її слід обережно протерти тканиною або папером, що абсорбує, змоченими 3% перекисом водню. Далі яйця закладають в інкубатор, одночасно в лоток зволожувача додають воду, що містить спеціальний дезінфекційний засіб. У міру випаровування рідини, цей розчин періодично доливають (крім останніх трьох днів інкубації). Це мінімізує ризик бактеріального або вірусного зараження ембріонів.

Вимоги до виробників

Хороші яйця отримують тільки від здорових несучок, які повинні бути енергійними та добре розвиненими. Найкращі результати по фертильності яєць та життєздатності перепелят досягаються при використанні молодих самців(12-18 місяців) і самок в другому або третьому циклі яйцекладки. Занадто молоді несучки відкладають маленькі яйця, занадто старі — мало. Наймолодші півні —найсильніші, але при перших спробах спарювання, через недосвідченість, часто не можуть адекватно покрити самок.

Слід не допускати спарювання між родичами, щоб уникнути слабких ембріонів та невеликої кількості запліднених яєць. Також необхідно звернути увагу на годування репродукторів: дефіцит деяких мінералів тавітамінів, таких як марганець, може бути причиною деформації зародка і появи нежиттєздатних пташенят.

Вибір якісних яєць

Слід уникати інкубації занадто подовжених або занадто округлих яєць: перепеляті буде тісно та незручно всередині шкаралупи в останні кілька днів розвитку, і воно може загинути на стадії вилуплювання. Також слід не закладати до інкубатора яйця з зовнішніми фізичними дефектами, напливами на шкаралупі або зовсім без неї. Також не підходять занадто великі або занадто маленькі яйця, а також ті, які явно відрізняються за кольором від характеристик кладки даної породи перепелів. Проте, потрібно брати до уваги, що самки, які відновлюють яйцекладку після паузи через линяння, можуть тимчасово відкладати яйця зі світлішою або темнішою шкаралупою.

Ризик перевезення

Іноді за яйцями перепелів певної породи любителі відправляються за кілька десятків кілометрів. Будь-який вид перевезення може завдати шкоди виживанню ембріонів. Звичайно, хороший продавець постарається упакувати яйця якнайкраще, але завжди є ймовірність, що вібрації, отримані в транспортному засобі, вб’ють зародок ще до того, як він почне розвиватися, або пошкодять внутрішню структуру шкаралупи. Також негативний вплив під час подорожі надають екстремальні температури (мороз взимку або спека влітку).

Зберігання інкубаційного матеріалу

Зібрані яйця перепела до початку інкубації необхідно правильно зберігати. Для цього вибирають приміщення, захищене від протягів, дуже яскравого світла та великих перепадів температури (від +10. +15°C). Яйця укладають гострим полюсом («кінчиком») донизу в спеціальні картонні лотки. Їх рекомендується зберігати не більше 7-10 днів, що значно збільшить відсоток виводимості. Після закінчення цього періоду швидкість вилуплювання значно знижується, і пташенята, як правило, народжуються з певною затримкою (від декількох годин до декількох днів).

Якщо очікування закладки в інкубатор перевищує 7-8 днів, яйця краще перевернути, залишивши на добу гострим полюсом вгору, після чого повернути в колишнє положення. Перед закладанням яйця слід залишити на 24 години уприміщенні, де буде відбуватися інкубація, щоб уникнути раптового теплового стресу.

Підготовка інкубатора

Прилад необхідно розмістити на стійкій опорі. Бажано запустити машину за день або два до завантаження яєць. Слід попередньо дати попрацювати на «холостому ходу», щоб внутрішня частина добре прогрілася. Також слід ретельно очистити та продезінфікувати вивідну камеру, щоб повністю прибрати залишки попередньої інкубації. У лоток заливають воду, яка буде підтримувати відповідний рівень вологості. Рекомендується в цю рідину додати дезінфекційний розчин, для знищення вірусів та бактерій. Його випаровування дезінфікує все елементи внутрішньої камери.

Перевірка яєць на наявність запліднення

Перш ніж закладати матеріал, необхідно перевірити яйця, просвічуючи. Помістивши світлодіодний ліхтарик середньої потужності на тупий полюс яйця, можна чітко побачити будь-яку можливу аномалію: від повітряної камери, що відокремилася та плаває, до наявності будь-яких тріщин в шкаралупі, які інакше невидимі. Всі вони підлягають вибракуванню. Особливо уважно слід перевіряти перепелині яйця, які привезені з інших господарств. На жаль, нерідкі випадки, коли який-небудь нечесний заводчик надсилає матеріал, що був вже частково інкубований, з мертвими ембріонами усередині (наявність знаменитого «кривавого кільця»).

Після перевірки проводять закладку матеріалу в інкубатор, тільки після цього запускають пристрій для перевертання. Через день слід проконтролювати температуру яєць, щоб переконатися, що все йде як треба. Для цього рекомендують використання інфрачервоного цифрового термометра, за допомогою якого вимірювання проводяться на невеликій відстані. Залежно від температури, яку показує термометр, можна точніше відрегулювати інкубатор, щоб домогтися бажаних значень. Після того, як птахівник переконається, що прилад працює правильно, автоматичним моделямдозволяють працювати без додаткових втручань протягом декількох днів, за винятком доливання води.

Переворот кладки

Якщо використовується напівавтоматична модель, птахівників доведеться щодня повертати яйця кілька разів приблизно на 180 градусів. Щоб полегшити операцію, потрібно позначити їх протилежні сторони цифрами 1 та 2. Кожен раз, коли зроблено оберт, буде достатньопереконатися, що той самий номер чітко видно на всіх яйцях в одному і тому ж положенні.

Кладку дуже важливо перевертати (вручну або за допомогою спеціального пристрою), щоб запобігти прилипання ембріона до однієї зі сторін внутрішньої частини шкаралупи та, в кінцевому підсумку, загибелі під час розвитку через неправильне положення.

У разі використання ручного інкубатора рекомендується проводити переворот двічі, вранці та ввечері, щоб не відкривати прилад занадто часто. Дійсно, більш часте перевертання закладки оптимізує процент здорового виводу пташенят, але занадто часте відкривання пристрою призводить до збою рекомендованих рівнів вологості, тобто більш шкодить, ніж приносить користь. У напівавтоматичних моделей цих проблем немає, вони дозволяють виробляти переворот зовні, простим рухом важеля. Рекомендується повторювати обертання від 6 до 10 разів на день, намагаючись робити це м’яко та повільно, не роблячи різких рухів.

Перевірка в процесі інкубації

Через шість днів інкубації перепелів, слід знову провести операцію з просвічування шкаралупи, щоб переконатися, чи почався розвиток зародка. У життєздатному яйці присутність ембріона та ембріональних придатків буде виднітися всередині шкаралупи, чимось нагадуючи червоного павука в павутині. Якщо внутрішня частина виявиться повністю прозорою і не буде видно кровоносних вен, — яйце не запліднене. Якщо помічено червона кров’яна пляма, що проходить по внутрішній частині шкаралупи, це означає, що ембріон загинув в перші дні інкубації. Бракування видаляють з інкубатора.

Якщо птахівник не впевнений в нежиттєздатності ембріона, слід залишити його у пристрої ще на деякий період. Під час другого просвічування, яке буде проведене приблизно на 15-й день. Тоді птахівник повторно перевірить закладку, тавикине всі яйця, усередині яких видно мертві ембріони.

Іноді в кладці може виявитися кілька примірників, шкаралупа яких пропускає краплі жовтуватої рідини таречовин, що неприємно пахнуть. Це яйця, до яких встигли проникнути бактерії. За допомогою паперового рушника, щільно обгорнувши «спітніле» яйце, слід його акуратно видалити. Доводиться діяти дуже обережно, через те, що воно може вибухнути (під дією внутрішньої ферментації) тазабруднити весь вміст вивідної камери.

Вологість та температура

В період інкубації перепелиних яєць вологість всередині камери повинна становити від 45% до 55% протягом перших 14 днів. Однак в останні три дні вологістьпідіймають до 60-65%. Ембріон всередині яйця під час свого розвитку повинен досягти фази вилуплювання (останні 3 дні інкубації), втрачаючи обсяг приблизно на 14-15% і, таким чином, збільшити простір, відведений для камери. Якщо перші 14 днів вологість була вище зазначених значень, то ембріон в кінцевому підсумку займе занадто багато місця всередині шкаралупи. Це може привести до серйозних проблем під час вилуплювання, в тому числі до загибелі пташеняти.

Температура повинна підтримуватися на рівні +37,7°C. В останні дні інкубації, через підвищений метаболізм перепелят у яйці, температуру можна знизити приблизно до +37,4°C, щоб уникнути перегріву ембріонів.

Вилуплення

Слід нагадати, що в останні три дні інкубації умови, які повинні бути гарантовані для яєць, змінюються: настав час припинити обертати їх вручну або вимкнути автоматичний пристрій для перевороту. В інкубаторах, які їм оснащені, лотки знімаються та замінюються спеціальними стільниками, які будуть підтримувати яйця угоризонтальному положенні. Також прийшов час підвищити вологість, додати більше місткостей з водою або, як варіант, заповнити другий лоток, яким оснащені багато моделей інкубаторів. Вологість повинна досягати 60-65%. Це, мабуть, самі критичні дні, після закінчення яких птахівники часто скаржаться на великі втрати. Надлишкова вологість може вбити перепелят до того, як вони зможуть вибратися назовні, або викликати деформації кінцівок, такі, як викривлення пальців. Однак якщо вологість занадто низька, у малюків можуть виникнути проблеми з виходом з яйця, і вони загинуть застряглими, обгорнутими внутрішніми мембранами, які мають властивість зневоднюватися тависихати.

Вилуплення починається з того, що перепелятко протикає дзьобом перетинку повітряної камери всередині шкаралупи. З цього моменту до появи на світ залишається кілька годин.

• Часто птахівники відчувають спокусу допомогти, коли бачать, що пташенята починають прокльовувати собі шлях назовні. Цього ні в якому разі не рекомендується робити, тому, що перепелятко може почати розбивати шкаралупу занадто рано, коли до повного розсмоктування жовткового мішка залишається кілька годин. Допомога йому на цьому етапі може загрожувати швидкої смертю від кровотечі.
• Потрібно почекати не менше 24 годин після того, як буде помічене перше розкльовування на шкаралупі, але навіть тоді не слід виймати пташеня вручну. Шкаралупу просто акуратно розламують по діаметру у 2-3 см навколо вже наявної дірочки. Якщо помічено, що з’являються краплі крові, всі дії негайно припиняють. При відсутності симптомів, що лякають, пробують акуратно зняти «кришечку», після чого залишають перепела в інкубаторі, дозволяючи йому самому вирішувати, коли вибиратися назовні.
• Поважні причини для допомоги ззовні: розкльовування з’явилося в нетипових місцях, наприклад, біля гострого полюса яйця, або ж з отвору з’являється густа рідина, яка в підсумку може задушити пташеня. Потрібно постаратися розширити отвір, зроблений перепелятком. У всіх інших випадках залишається тільки чекати.
• Перші 24 години пташенята повинні залишатися в інкубаторі. Вони можуть протриматися від 36 до 48 годин без їжі, через те, що повинні закінчити використання залишкових речовин жовткового мішка. У літню пору рекомендується встановити всередині камери дрібну тарілкуз питною водою, особливо, якщо перепелята знаходяться там понад добу. Надалі обсохлий молодняк переміщують в брудер або тепле приміщення під лампу-обігрівач, забезпечують кормом та питною водою.

Замість того щоб купувати перепелят певної породи на ринку, більшість птахівників стають власниками інкубаторівта займаються виведенням пташенят в домашніх умовах. Для досягнення успіху слід дотримуватися деяких правил: зважено вибирати й зберігати інкубаційні яйця, дотримуватися рекомендованого режиму температури та вологості повітря.