Як зробити коптильню своїми руками: креслення фото, відео і покрокова інструкція

Істотно різноманітити родинний стіл всілякими стравами Ви можете, спорудивши на своїй ділянці коптильню своїми руками переносного або фіксованого типу. До початку здійснення робіт потрібно оцінити особистий потенціал, вміння, ознайомитися з інструкцією з виготовлення коптилень. Коптильня своїми руками, та як її виготовити Ви дізнаєтеся з нашої статті далі, також ми розповімо про те як коптити різні продукти на цій коптильні

Коптильня холодного копчення виготовлена власноруч

Методів будівництва коптильні холодного копчення безліч. Пропонуємо зробити конструкцію з використанням поліетилену.

1. Нам знадобиться 2 м плівки щільної структури, яку застосовують для парників. З одного боку плівка зашивається, щоб таким чином зробити пакет.
2. Для облаштування коптильні холодного копчення необхідна платформа, розмір якої становить 1 кв. м. Вона повинна бути плоскою. По кутах платформи слід забити двометрові кілки, які у верхній частині потрібно скріпити поперечними планками, щоб споруда була надійною.
3. Протилежно розміщені кілки необхідно скріпити один з одним діагональними прутами. Знадобиться 2-3 ряди таких елементів.
4. Рибу слід розвісити на прутах так, щоб тушки між собою не контактували.
5. Поліетиленовий пакет натягуємо на спорудження до його середньої частини. На платформу потрібно насипати 0,5 відра палаючого вугілля, поверх покласти свіжу травичку.
6. Плівку спустіть до кінця, ретельно придавіть її, забезпечивши герметичну непроникність.

Якщо потрібно, докладають ще траву, щоб дим в коптильні був густим. Через 3 години поліетилен потрібно прибрати, а рибу провітрити. Велику рибу на другий день слід повторно прокоптить.

Коптильня гарячого копчення зроблена своїми руками

Пропонуємо виготовити конструкцію для здійснення гарячого копчення. Для цього будемо використовувати листи з металу.

• Листи з металу — 2 шт., їх розміри 61х156,5 см, по товщині 2 мм;
• апарат для зварювання;
• болгарка;
• кут столярний;
• метр;
• вузька арматура.

1. Металевий лист розрізаємо за допомогою болгарки на 4 елементи, щоб коптильня була у формі квадрата. Складові повинні бути ідентичні за величиною.
2. Крапельним способом зварюємо два листи металу, використовуємо столярний кут, щоб з’єднати листи під прямим кутом. Далі зварюємо решта боку.
3. Щоб споруда була непроникною, зваріть шви з внутрішніх сторін.
4. З другого металевого листа вирізаємо підставу коптильні, приварюють її до отриманої квадратної конструкції.
5. Робимо кришку. За допомогою болгарки нарізаємо 4 смужки з нержавіючої сталі, які за величиною трохи більше зовнішніх габаритів короба. Приварюєм кришку. В кінці процедури кришка повинна вийти глибока і легко накладатися на корпус виробу.
6. Тепер потрібно приварити дворівневі стрижні і ручки. В низу виробу приварюють стрижні, щоб поставити на них піддон, куди буде збиратися жир і сік. На верхній рівень прутів чіплятимуться гаки з м’ясом, салом, рибою.

Відео: Як зробити коптильню гарячого копчення своїми руками

Тепер коптильню можна використовувати. У даному спорудженні можна коптити м’ясо, сало і рибу. Теплогенератором служить електрична плита. Щоб забезпечити високу температуру, розпаліть багаття.

Розміри коптильні можуть бути різними, головне, щоб камера була герметичною.

Перед тим як робити коптилку вдома, складіть приблизний план. Це допоможе зробити розрахунок необхідної кількості різних матеріалів.

Відео: Коптильня холодного копчення своїми руками

Яких видів бувають коптильні?

Коптильня у вигляді відра

• Щоб виготовити цю модель коптильні, застосовують відра зі сталі, всередину яких поміщають пару решіток з нержавійки. Одну сітку встановлюють на 10 см від основи відра, другу — на 5 см від першої сітки.
• Днище коптильні засипають 2 см стружки або тирсою. На сітку потрібно покласти продукт, який Ви будете коптити.
• Коптильню можна використовувати. Накрийте її кришкою і помістіть на вогонь. Таким способом готують продукти гарячого копчення. Як тільки пішов дим, через 15 хвилин продукти прокоптить. Відро потрібно зняти з вогню і остудити.

Коптильня з нержавіючої сталі

• Дана споруда коптильні схожа на валізу, де всередині на куточках ставляться сітки в кількості двох штук. Для експлуатації пересувного варіанта коптильні потрібні невеликі дрова листяних дерев або їх тирса. Продукти викладають на сітку, кришку накривають і ставлять над вогнем. Через 20 хвилин копчене м’ясо можна пробувати.

Коптильня з холодильника своїми руками. МК

• Видаліть всі внутрішні складові холодильника. Нам знадобиться тільки каркас з дверцятами.
• Вгорі холодильника потрібно зробити проріз-димохід. На боки каркасу прикріпіть на різних ярусах 3 пари куточків. На вищих ярусах поставте решітки та планки з гачками. Нижчі куточки використовуються, щоб поставити піддон для збірки жиру.
• Також нам знадобиться електроплита і підставка під тирсу. Плиту ставимо на підставу холодильника, на нього поміщаємо підставку. Двері холодильника повинні закриватися щільно, щоб повітря не проникало в камеру.

Коптильня ​​з бочки — відео

• Цю конструкцію зробити найпростіше. У стару бочку з металу, в якій немає підстави, ставимо на двох рівнях сітку або прути. У нижній частині знаходиться підставка, а у верхній частині на гачки підвішують продукти для копчення. Якщо вогонь розмістити безпосередньо під бочкою, то копчення буде гарячим.
• Якщо бочку поставити на приямок, до якого приєднаний димохід довжиною в 2 м, що йде від вогнища, копчення буде холодним.

Цегляна коптильня — відео

• Це фіксований вид коптильні. Її розміри визначайте самі. Потрібно правильно вибрати джерело надходження диму. Дрова часто спалюють на грубці-буржуйки, яка знаходиться поза камерою. Коптильню з’єднують з трубою печі.

Коптильня, що має гідрозатвор

• У продажу є вже готові коптильні такого виду або Ви можете виготовити її самі. Гідрозатвор дозволяє коптити продукти на природі і в приміщенні. Для того щоб у будинку не було диму, в гідрозатвор потрібно додати води. Це гаряче копчення.

Коптильня з газового балона

Якщо Ви маєте використаний газовий балон, тоді для спорудження коптильні скористайтеся нашими рекомендаціями.

1. Відвезіть газовий балон в безлюдне місце для того, щоб позбутися від газу в ньому, що залишився і видалення вентиля. Для перевірки порожнечі балона, нанесіть на вентиль мильний розчин. Бульбашок бути не повинно.
2. Вилийте з балона газолін в ємкість з металу і спаліть її.
3. У балон налийте воду, промийте його.
4. Повертаємося до місця розміщення майбутньої споруди і робимо коптильню.
5. Вирізаємо двері. До кінця не дорізаємо, щоб дверцята завчасно не відпали.
6. Зачищаємо зону припою петель, приварюють петлі до балона і до дверей, дорізаєм двері до кінця.
7. На основі балону зрізаємо смужку металу, потім спилюємо основу наполовину.
8. З товстих залізних листів робимо топку, яку приварюють до балону, щоб споруда була цільною та пересувною.
9. Перед початком першого копчення прожарюємо коптильню дровами.
10. У такій коптильні можна коптити будь-які продукти гарячим способом.

Відео: Коптильня з газового балона своїми руками

• Якщо у Вас є мангал, але вам хочеться володіти і коптильнею, тоді Вам потрібно знайти невелику бочку з основою.
• Зробіть двері, покладіть бочку на мангал, прикріпіть її так щоб вона була нерухома. Усередині бочки поставте сітку. На основу камери помістіть тирсу або стружку. Підготовлені продукти покладіть на сітку, закрийте двері. Розпаліть вогонь в мангалі. Копчення почалося. У той же час з копченням можна щось ще готувати на мангалі.

Коптильня з димогенератором

• На коптильню для гарячого копчення невеликих габаритів встановлювати димогенератор не потрібно, оскільки дим забезпечується тліючою на підставі коптильні тирсою. Тирса нагріваються за рахунок вогнища, який знаходиться біля коптильної камери.
• Для здійснення холодного копчення потрібно багато часу, так як температура диму не перевищує 35 градусів. Продукти потрібно заздалегідь промаринувати і висушити. Отже, тут потрібен димогенератор, щоб диму вироблялося стільки, скільки потрібно, і він охолоджувався до необхідного температурного режиму.
• До досконалих генераторів відноситься прилад з нагрівальним елементом і термодатчиком.
• Пристрій, що дозволяє охолоджувати дим, складається з триметрової траншеї, розташованої між вогнищем і коптильнею.
• Вибір конструкції для пристрою коптильні, безсумнівно, за Вами!

Фото коптилень виготовлених своїми руками:

Коптильня з гідрозатворів фото

Коптильня холодного копчення фото

Коптильня з холодильника фото

Рецепти приготування копчених продуктів, на своїй коптильні: риба, м’ясо, сало

• Якщо продукти нежирні, застосовують гаряче копчення при температурі не менше 43 градусів.
• Рибу і нежирне м’ясо коптять холодним копченням з температурою не більше 25 градусів.
• При копченні відбувається фарбування продуктів, вони наділяються специфічним смаком і ароматом. Верхня скоринка висихає, стає блискучою. Після закінчення копчення продукти охолоджують і підвішують на 5 днів.

У коптильні зробленої своїми руками можна приготувати наступні продукти:

Перед приготуванням риби гарячого копчення її потрібно вимити, рясно натерти сіллю, через 15 хвилин вимити і покласти на сітку коптильні.

• Скумбрію піддати розморозці, очистити, натерти сіллю, приправами, покласти на добу. Коптять рибу на стружці або трісці вільхи.
• На сітку коптильні покладіть листя малини, смородини, гілки яблуні, поверх — рибу. Скумбрія готується 20 хвилин.

• Скумбрію можна коптити в електричній коптильні. Рибу почистити, натерти сіллю, поставити в холодильник на 2 доби.
• На підставку коптильні покладіть вологу тирсу вільхи або фруктових дерев. Можна додати невелику кількість ялівцевих ягід і чорного чаю.
• Рибу слід просушити паперовим рушником, всередину налити лимонний сік і шматочок лимона, покрити тушку пісним маслом, викласти на сітку.
• Через 10 хвилин після включення електрокоптільні розташуйте в ній тирсу, приготування триває 20 хвилин. Потім прилад відключається, риба остигає в ньому півгодини.

Відео: скумбрія копчена в коптильні

Копчення курки в коптильні

М’ясо курки треба вимити, прибрати зайвий жир, промокнути паперовим рушником, шкіру надрізати в декількох місцях, покласти в неї часникові зубці, натерти м’ясо сіллю з додаванням приправ, загорнути у фольгу, покласти в холодильник на добу для маринування.

Потім вийняти з холодильника, покласти в приміщенні на 2 години, прибрати фольгу, скріпити між собою крила і лапи курки. М’ясо поміщаємо в коптильню на годину. Готовність м’яса визначається розрізами. Якщо сік прозорий, значить м’ясо готове. Шкуру з курки знімають і не вживають, так як вона вбирає в себе шкідливі речовини. На початку копчення вогонь повинен бути сильним, щоб тріски почали тліти, потім вогонь зменшується, але щоб дим зберігся до закінчення приготування.

Відео: Копчення курки в домашніх умовах

Копчення сала в домашніх умовах

Приготуйте сухий маринад для копчення сала в домашніх умовах: для 2 кг сала потрібно 250 грам солі, ложка меленого чорного перцю, 0,5 пачки меленого листа лавра, 5 часточок часнику, кріп свіжий або сухий.

1. Сало ріжеться на смужки шириною до 6 см.
2. Потрібно зробити склад із солі, кропу, перцю і листа лавра.
3. Цей склад натріть на сало.
4. Сало потрібно покласти шкірою вниз, присипати спеціями, між салом покласти часник.
5. Сало накрийте, помістіть його під пресом.
6. Через 3 дні сіль з сала необхідно прибрати, підвісити на гачки, висушити, але не на сонці.
7. Для гарячого копчення сала знадобиться 20 хвилин, для холодного копчення — 1,5 доби.

Копчення домашньої ковбаси

Приготуйте домашню ковбасу за своїм улюбленим рецептом. Щоб ковбаса не стикла соком і не втратила свій смак, її необхідно коптити відразу після начинки. На копчення йде близько 3 годин. Весь цей час слід підтримувати невелике полум’я у вогнищі і достатнє виділення диму. Краще всього використовувати дрова фруктових дерев.

Копчення м’яса

Для приготування смачної свинини роблять розсіл на 11 літрів холодної кип’яченої води додають 50 шт. чорного перцю, 0,5 л крупної солі і 15 шт. лаврового листа. Сіль повинна повністю розчинитися.

У холодний маринад поміщають шматки м’яса. У холодну пору року заготовку для копчення витримують в розсолі 5 днів, а в жаркі дні м’ясо вимочують 3 дня. Обов’язково простежте, щоб шматки свинини були повністю покриті розсолом. Посуд повинен бути цілим, без тріщин.

Готове до копчення м’ясо шпигують часником і обв’язують шпагатом. Настає момент дізнатися, як коптити м’ясо в коптильні самостійно. Якщо у Вас коптильня з бочки, м’ясо розвішують на гаки в самій верхній частині камери і покривають бочку мішковиною. Поруч з бочкою поставте відро з водою, щоб періодично змочувати мішковину. За весь період копчення поміняйте кілька разів шматки місцями.

Відео: Копчення м’яса на міні-коптильні в домашніх умовах

• Рекомендуємо вибирати ароматні види дерев. Дрова повинні бути сирі. Сухе дерево обов’язково зволожте.
• При використанні берези треба видалити кору, але одну березу не застосовують, так як вона дає неприємний смак.
• В якості дров для коптильні беруть ялівцеві гілки і листя вишні. Не можна брати хвойні породи дерев, оскільки в них багато смоли.
• Дровам потрібен кисень. Також вони повинні згоряти не повністю, щоб дим був світлим, тоді якість копчення продуктів буде вище.
• Вогонь в коптильні не роздувати. Покладіть в топку поліна, які поверх треба засипати тирсою, тоді дрова будуть тліти.
• Якщо під час холодного копчення Ви можете переглядати продукти крізь дим, значить, коптильня функціонує добре. Під час гарячого копчення навпаки м’ясо не повинно бути видно.
• Для забезпечення копченостям золотого кольору застосовують дерево червоної породи, для темно жовтого — вільха і дуб, жовто-золотистого — листяні.

1. Для розтоплення коптильні можна застосовувати старі дерева в саду, а також обрізані гілки. Запах буде достатньо приємним від стружки таких дерев, як вишня, груша і яблуня.
2. Дрова великих розмірів підуть на вугілля. Покладіть дрова в грубку, розведіть вогонь, поставте наверх підставку зі стружкою.
3. Щоб забезпечити хороший дим, після того як утворилося вугілля, закрийте засувку у труби, тоді тирса почне тліти, і з’явиться дим.
4. На якість копчення впливають різні обставини. Великі шматки продуктів коптять довше, маленькі — швидше. Головне, щоб дим надходив постійно, поки копчення не закінчиться. Стружку або тирсу потрібно підсипати для підтримки потрібного температурного режиму.
5. Варто зауважити, що надто тривале копчення може негативно відбитися на смаку копченостей. Отже, потрібно час від часу здійснювати перевірку продукції на предмет готовності.
   Щоб прискорити копчення, можна сало або м’ясо заздалегідь зварити в солоній воді з додаванням приправ.

У цьому матеріалі ми ознайомили Вас з інформацією про види коптилень, вибором дров, охолодженням диму. Сподіваємося, Вам стало зрозуміло, як зробити коптильню своїми руками. У вас обов’язково вийде приготувати смачні копченості, з коптильнею зробленою своїми руками! Читайте наш сайт Сільське господарство та Садівництво, і у Вас буде гаразд не тільки Ваш город але й дача!

Читайте також:

Як самостійно зробити коптильню – 100 кращих фото ідей

Магазини, супермаркети і ринки пропонують величезний вибір копченостей з риби, м’яса і птиці. Але привабливий зовнішній вигляд виробів не гарантує свята смаку. Тому багато любителів справжніх копчених делікатесів, особливо ті хто володіє заміським будинком або сам проживає в приватному будинку, рано чи пізно приходять до висновку щодо власної маленької коптильні.

Адже якщо взяти хороші ароматні дрова, потрібний шматочок м’яса або улюбленої риби, і домогтися потрібної температури, то можна створити воістину кулінарний шедевр, який порадує господаря, його сім’ю і гостей.

Від покупки міні коптильні багатьох відштовхує ціна, але якщо ви любите готувати і хочете створити щось незвичайне, то виготовити коптильню можна своїми руками з мінімальними матеріальними витратами. Для цього потрібно небагато вільного часу, деякі підручні матеріали і відповідні креслення.

Особливості та переваги коптильні

Змайструвати коптильню власними руками, прямо у себе вдома не складно, і цей процес не вимагає спеціальних навичок. Однозначно все залежить від того, яку коптильню хочеться отримати в результаті.

Недорогу коптильню, бажаних розмірів можна самостійно зібрати з мінімальними часовими витратами, практично з усього того, що завалялося в будинку, давно не використовується, але викинути шкода.

Саме простота виконання і дешевизна конструкції робить самостійний збір коптильні таким привабливим, особливо для людей, які люблять щось створювати своїми руками.

Види і призначення коптильні

Всі види коптилень можна класифікувати за кількома критеріями.

Залежно від способу виготовлення і температури копчення:

Коптильня для холодного копчення

Відмінною рисою такої коптильні є досить довгий димар витягнутої форми. Саме димохід забезпечує димовим газам 100% -е вигоряння.

Також в модель коптильні холодного копчення входить топка і сама коптильна камера. При копченні продуктів таким способом, всі шкідливі і токсичні речовини від продуктів згоряння залишаються на стінці димоходу, а їжа віддає легким димком, з ароматом від виду деревини, яка використовувалася для копчення.

Мінусом холодного копчення є тривалий процес приготування – він може зайняти від 3-х до 7-ми днів. Однак і продукція, приготована в коптильні холодного копчення може зберігатися до 4-х місяців, що є однозначним плюсом.

Коптильня для гарячого копчення

Така коптильня має свої інженерні особливості, оскільки технологія гарячого копчення передбачає використання особливих видів трісок, а не дров. Тому топкове відділення знаходиться під коптильною камерою.

Коптильна камера повинна бути герметичною, щоб вміщені в неї продукти могли рівномірно нагріватися.

А ось часові витрати на копчення можна порівняти з запіканням в духовці. І готовий продукт можна отримати за 30-60 хвилин. Тут все буде залежати від виду і ваги продукту, оскільки риба вимагає менше часу на приготування, ніж птах. Однак і термін зберігання продуктів гарячого копчення становить всього кілька днів.

Коптильня універсальна

Крім спеціальних коптилень для гарячого і холодного копчення можна виділити і коптильні універсальні. Такі коптильні є усередненим варіантом між двома описаними, і дозволяють готувати продукти двома способами.

Таким чином, при виборі коптильні, варто звернути увагу на плюси і мінуси кожного виду: так коптильні для холодного копчення є громіздкими, але приготовані в них продукти довше зберігаються і мають більш яскравий смак; в той час як коптильні для гарячого копчення мініатюрні, і приготування продуктів займає небагато часу.

Будь-який вид коптильні підходить для приготування ковбас, різного виду м’яса, птиці, сала, бекону і риби. Смакові якості продукту будуть відрізнятися в залежності від обраного способу копчення.

За видом мобільності коптильні можна розділити на:

• стаціонарні коптильні, які встановлюються в одному місці і можуть бути використані для досить великого обсягу продуктів;
• переносні міні-коптильні, що представляють собою невеликий ящичок, який щільно закривається кришкою. Передбачені такі коптильні для походів і відпочинку на природі.

З чого можна побудувати коптильню

Для виготовлення коптильні можна застосувати безліч речей, які завалялися в гаражі, на балконі і сараї. Це може бути і стара духова піч, і холодильник і навіть звичайна бочка.

Звичайно найкращим варіантом є стаціонарна універсальна коптильня, яку можна скласти з цегли. У цьому варіанті можна закласти необхідні розміри і грамотно організувати потік диму в камеру для копчення. Нагрівання такої коптильні забезпечується за рахунок грубки-буржуйки, яка з’єднана з трубою. Така коптильня може стати прекрасним і незвичайним дизайнерським рішенням для оформлення прибудинкової ділянки, веранди або гостьової альтанки.

Для більш простих або тимчасових конструкцій коптильні цілком підійдуть металевий ящик або дерев’яна бочка, об’ємом до 100 літрів.

Переносні коптильні можна спорудити з будь-яких побутових речей: каструлі, відра, вогнегасники. Добрими варіантами також можуть стати старий холодильник або газова піч.

Головне, підібрати такий предмет, в який можна вставити пару решіток для м’яса і забезпечити місце для тирси або дров під цими решітками.

При виготовленні коптильні з металевих предметів, важливо використовувати нержавіючі елементи, оскільки вони не окислюються під дією високих температур і вологи, не руйнуються від диму і легкі в догляді.

“Нержавійка” при тривалій експлуатації стає ламкою, тому час від часу елементи з неї доведеться замінювати.

Як підготувати креслення коптильні

Не потрібно бути інженером, щоб зібрати коптильню самостійно. Для розуміння механізму складання необхідно просто визначитися з матеріалом для виготовлення, видом коптильні і підібрати відповідне креслення.

Однак навіть готове креслення доведеться трохи скорегувати під розміри своєї коптильної камери.

Якщо ж мова йде про стаціонарну цегляну коптильню, то тут доведеться попрацювати над кресленнями самостійно, або звернутися до професіоналів для розробки індивідуального проекту.

З чого складається коптильня

Будь-яка коптильня, незалежно з чого вона буде виготовлена має обов’язкові елементи:

• коптильна камера – це основа коптильні, яка повинна щільно закриватися і бути практично герметичною, для того щоб дим залишався в камері і вона могла прогріватися до необхідних температур;
• решітка. Це деталь, на яку викладають продукти, і яка розміщується в камеру для копчення. Можна встановити одну решітку або кілька, все залежить від кількості продуктів. Можливо використовувати готову решітку, від старої духовки, решітку для барбекю або зробити її самостійно, наприклад з тонкої арматури або товстого дроту. Також функцію решітки можуть виконати гачки – на них можна підвісити м’ясо або рибу;
• піддон для тирси і стружок;
• ящик для прийому золи;
• піддон для прийому соків і жиру, які стікають з продуктів в процесі копчення;
• димогенератор. У камерах для гарячого копчення, цю функцію виконує тирса, яка тліє на дні камери, що забезпечує густий дим всередині. А ось в камерах холодного копчення слід встановити більш складну систему у вигляді електричного елемента для нагріву, термодатчик, і терморегулятор. Це пов’язано з тим, що для приготування продуктів холодного копчення, температура диму не повинна бути вище 35 градусів С;
• вентилятор / компресор. Корисний, але не необхідний для коптильні елемент. При його допомозі в коптильнях для гарячого копчення, можна збільшити циркуляцію диму, що дозволить підняти температуру копчення і відповідно прискорити процес готування;
• кришка з гідрозатвором. Для забезпечення кращої герметизації камери, по її периметру можна створити поглиблення і заповнити його водою. Завдяки чому дим не покидатиме камеру;
• джерело нагріву. Залежно від розміру камери, джерелом нагрівання може служити стаціонарний або тимчасовий мангал, електроплита або газовий пальник.

Інструкції по збірці коптильні

Розуміючи процес копчення продуктів, абсолютно не складно самостійно зібрати коптильню, придумати її схему і навіть розробити інструкцію. Оскільки є величезна кількість предметів, з яких можна своїми руками зробити коптильню, тобто готові інструкції, на їх перевтілення в домашні коптильні.

Найпростіша конструкція коптильні з поліетиленової плівки

Коптильня з поліетиленової плівки призначена для холодного копчення.

Для її створення знадобиться:

• близько 2х метрів щільної поліетиленової плівки, тієї, яку використовують для теплиць або прикривання рослин;
• двометрові дерев’яні кілки;
• дерев’яні або дротові прути;
• для роботи необхідні молоток, шило або циганська голка, щільні нитки, волосінь або тонкий дріт;
• і головне виділити місце приблизно в 1 м кв для встановлення конструкції.

Коли, які виконують функцію каркаса коптильні, забиваються в землю, і для стійкості фіксуються між собою поперечиною із прутів або дроту. Додатково слід закріпити конструкцію по діагоналі в кілька рядів.

На прути-перегородки вішають продукти, які будуть коптити, на відстані один від одного, щоб вони не стикалися.

Поліетиленову плівку потрібно зшити за принципом мішка, який натягують зверху каркаса з розвішаними продуктами. При цьому мішок не повинен торкатися землі, оскільки між ним і землею має залишатися простір.

Цей простір залишають для того, щоб насипати розпечене вугілля. Поверх вугілля настилається шар трави, тління від якої і створить дим для копчення. Після, мішок натягується до землі. Для забезпечення кращої герметичності, края мішка слід закріпити по периметру каменями або будь-якими підручними важкими предметами.

Якщо в якості продуктів для копчення вибір припав на рибу, курку або ковбаски, то приготування займе близько 3-х годин. Якщо ж коптити передбачається більш щільні види м’яса, то процедуру копчення необхідно повторити.

Коптильня з відра

Для такої коптильні підійде будь-яке старе, непотрібне відро з кришкою, і пара решіток різного розміру з нержавійки.

Дно відра засипається тирсою або стружкою. Потім, решітку меншого розміру закріплюють на висоті 10 см від дна, а над нею розміщують другу (можна обійтися і однією решіткою, якщо продуктів не багато).

Продукти викладають на решітки, а коптильню ставлять на вогонь, закриваючи кришкою, для того, щоб дим залишався всередині відра-коптильні.

Коптильня з бочки

Саморобна коптильня з бочки є найпопулярнішою. Її можна виготовити як з дерев’яної, так і з металевої бочок. За своєю структурою коптильня з бочки схожа з коптильнею з відра. Однак розміри бочки дозволяють використовувати для копчення ще і гачки.

Як основа коптильні, бочка зручна також тим, що дозволяє зробити з неї коптильні різного виду:

• коптильня з бочки для гарячого копчення, передбачає, що джерело тепла буде знаходиться під самою бочкою;
• коптильня з бочки для холодного копчення буде складатися з бочки що окремо стоїть і 2х метрового димаря, який буде її з’єднувати з джерелом тепла;
• універсальна, багатофункціональна коптильня з бочки. Для цього варіанту знадобляться дві однакові бочки об’ємом близько 200 літрів. Бочки скріплюються між собою у вигляді букви “Т”, а якщо вони з металу, то найкращим варіантом буде зварити їх в єдине ціле. Верхня бочка виконує функцію коптильної камери, в яку встановлюються решітка, гаки та піддон для збору жиру. У нижній бочці облаштовується топка, в яку потрібно поставити піддон для тирси. А джерело тепла – це вогонь під бочкою. Із зручного боку нижньої бочки необхідно вирізати отвір для встановлення дверцят і засувки, для контролю за вогнем і регулювання полум’я. Таку конструкцію можна використовувати не тільки для копчення, але і як духовку для запікання, розігрівання продуктів, барбекю і навіть гриля.

Коптильня зі старого холодильника

Дуже вдалим варіантом для домашньої коптильні є старий холодильник. Цей неробочий прилад не варто викидати або здавати на металобрухт. Досить очистити його від електричної начинки і камера холодильника легко трансформується в камеру для коптильні.

Для цього, всередині холодильника, за допомогою куточків встановлюються решітки і гачки для копчення, піддон для збору жиру, і в самому низу піддон для тирси. У стелі холодильника робиться невеликий отвір для установки димоходу. І оскільки використовується камера старого холодильника, то варто приділити увагу щільності закривання дверцят для забезпечення герметичності копчення.

Коптильня з металу

Більш зручну і практичну модель коптильні можна зробити з металу. Однак для цього знадобляться певні навички і специфічний набір інструментів: а саме зварювальний апарат та болгарка з диском по металу.

Найпростішою і функціональною формою такої коптильні є квадрат або прямокутник, тобто необхідно створити коробку, в яку вбудовуються всі елементи коптильні.

Метал – нержавіюча сталь (оптимальний варіант при експлуатації, але складний для зварювання) або холоднокатана сталь (дуже легкий і пластичний в роботі матеріал, проте схильний до окислення і недовговічний).

Розміри коптильні залежать виключно від особистих побажань.

Визначившись з формою, розміром і матеріалом, листи металу вирізаються болгаркою, згідно обраних параметрів. За допомогою столярного куточка, листи зварюються між собою під кутом 90 градусів, щоб вийшла коробка. Стики конструкції необхідно зварювати як з зовнішньої, так і з внутрішньої сторін, для кращої герметичності коптильні.

Після створення корпусу, вирізається дно коптильні і приварюється до нього, так само з двосторонніми швами.

Для виготовлення кришки, ріжеться лист за розміром коробки-коптильні і 4 вузьких смужки для бортів кришки. Всі елементи зварюються між собою двосторонніми швами.

Для зручності перенесення коптильні, з боків можна приварити ручки.

Із середини коптильню обладнують кріпленням для установки решіток, гаків і піддону для збору жиру.

Таку коптильню можна підігрівати як на відкритому вогні, так і на електричній печі.

Коптильня з газового балона або вогнегасника

Непотрібний газовий балон так само можна пристосувати під домашню коптильню. Однак крім певних навичок по роботі з болгаркою і зварювальним апаратом, доведеться враховувати і правила безпеки.

Перед початком робіт з виготовлення коптильні доведеться провести підготовчі роботи і “знешкодити” газовий балон. Для цього потрібно відкрити вентиль і дати час, щоб залишки газу з балона повністю вийшли. Після цього вентиль відпилюється. Все що залишилося в балоні зливається в окрему ємність, балон добре промивається і просушується.

З частини цього ж балона вирізається дверка (для завантаження продуктів всередину), яка садиться на петлі і знову кріпиться до балона.

Для обладнання топки, дно балона відпилюється, а з окремих листів металу зварюється топка, яка приварюється до балона.

Після закінчення робіт, для забезпечення безпеки приготування продуктів, конструкцію необхідно добре прожарити.

Далі можна встановлювати в середину камери-балона решітки, гаки та піддони.

Коптильня з цегли і каменю

У цій частині мова йтиме про універсальну стаціонарну коптильню для гарячого і холодного копчення, яка також виконує функцію мангала, гриля, барбекю, печі і духової шафи.

Цегляна коптильня – це не тільки досконалий пристрій для приготування їжі, але і дуже колоритний елемент декору присадибної ділянки.

Конструкція такої коптильні досить складна, тому для її будівництва варто звернутися до проектувальників або підглянути готові варіанти в інтернеті. І в тому і в іншому випадку при створенні такої споруди слід чітко дотримуватися плану будівництва, креслень та інструкцій, оскільки їх недотримання призведе до повної непридатності коптильні, і відповідно втрат часу і фінансів.

В першу чергу приймається рішення про місце розташування коптильні: чи буде це окрема споруда, частина веранди або альтанки.

Основою будь-якої капітальної будови є її фундамент, цегляна коптильня не виняток, і якщо почати кладку на відкритому грунті, то під вагою каменів і цегли земля просяде, що призведе до руйнування будівлі. Тому фундамент варто зміцнити за допомогою армованого бетону або арматурної решітки, і дати якийсь час для того щоб фундамент набув міцності.

Зверху фундаменту робиться цегляна або кам’яна кладка стіни нижнього пояса, з урахуванням тунельного димоходу довжиною плюс-мінус 2 погонних метра. Для того що б коптильня була універсальною (холодного і гарячого копчення) трубу димоходу варто утеплити будь-яким мінеральним ізолюючим матеріалом.

Перед укладанням стінки другого поясу, перший заливається тонкою бетонною стяжкою і армується. Для поділу поясів стін підійде і готова бетонна плита.

Конструкція цегляної коптильні передбачає наявність двох камер: одна з яких сама коптильна камера, а друга – піч, яка може використовуватися самостійно для приготування різних страв, і є джерелом тепла для коптильні. Будувати камеру печі слід виключно з вогнетривкої цегли.

Ближче до димоходу викладається камера для коптильні. У ній немає відкритого вогню або високої температури, тому підійде будь-який вид цегли, і не потрібна внутрішня обробка. Для забезпечення герметичності, на цю камеру потрібно встановити двері які щільно закриваються. Для цегляної стаціонарної коптильні найчастіше виготовляють не металеві, а дерев’яні двері з фруктових дерев (абрикос, вишня, яблуня). Такі двері додають насичений аромат продуктам при копченні.

На камеру копчення встановлюється димовідвідна труба. З її допомогою можна регулювати димову тягу для інтенсивності тління тирси і відповідно вибору виду копчення:

• для гарячого копчення збільшується горіння тирси, а димова тяга зменшується;
• для холодного копчення вогонь зменшується, а тяга збільшується, за рахунок чого дим охолоджується до температури в 35 градусів.

Камера цегляної коптильні також обладнується решітками, крюками і піддонами. Ще один плюс такої коптильні – її можна використовувати як камеру для зберігання кухонно-дворового приладдя.

Димохід коптильні

Димохід це найважливіша частина коптильні, на облаштування якого варто звернути особливу увагу.

Роблячи стаціонарну коптильню, димохід можна прокласти в землі. Особливо така конструкція буде актуальна для коптильні холодного копчення, оскільки при такому розташуванні димоходу дим швидше остигає; небезпечні продукти горіння осідають в грунті і переробляються бактеріями; а конденсат вбирається в землю.

Для обладнання коптильні з таким димоходом потрібно знайти місце з невеликим пагорбом. Залежно від ландшафту ділянки він може бути природним, а може бути і створений штучно, спеціально для димоходу коптильні. Ухил необхідний для гарної димової тяги.

На самому пагорбі викопується неглибока траншея, по довжині і ширині димаря, в яку встановлюється труба або поверх просто кладуть звичайні листи металу. Для забезпечення гарної теплоізоляції димохід засипається щільним шаром землі.

Джерело тепла коптильні – топку – ставлять внизу схилу, а саму коптильну камеру на його вершині, і з’єднують їх між собою димоходом.

Кращим матеріалом для димоходу є метал. Однак такий димар потребує постійного догляду, оскільки на його стінах осідає сажа, яку потрібно прибирати.

Димохід з пористих матеріалів, таких як цегла, без додаткової обробки робити не бажано. Такий димар буде вбирати в себе вологу і дим разом з небезпечними канцерогенами, що в майбутньому негативно позначиться на якості і смаку копчених продуктів.

Коптильня з бочки. Відео урок

Де краще розташувати коптильню

У даній статті розглядалися варіанти стаціонарних і мобільних домашніх коптилень. Однак, і вибір місця для установки будь-якої коптильні вкрай важливий, так як процес копчення займає час і пов’язаний з виходом великого обсягу диму. Тому використання коптильні в закритому приміщенні не є можливим.

Шкідливі речовини від продуктів горіння також можуть завдати шкоди рослинності і вуличним домашнім тваринам.

Таким чином, при виборі місця для коптильні варто врахувати багато чинників і підібрати його з урахуванням безпеки людей і природи, а також особливостей присадибної ділянки або місця відпочинку.

Що стосується самого зберігання переносних (мобільних) коптилень, то після використання їх можна заховати в садовому будиночку, гаражі або підвалі; а готові копчені продукти досить довго зберігаються в будь-якому холодному і сухому місці.

Поради по експлуатації та догляду

Приступаючи до робіт з виготовлення коптильні і протягом всієї її подальшої експлуатації слід врахувати нескладні правила і принципи її роботи:

• Для забезпечення якісного копчення, будь-яка конструкція коптильної камери повинна бути герметичною.

Це необхідно для рівномірного копчення продуктів.

Його можна придбати, а можна виготовити і самостійно: корпусом димогенератора служить будь-який металевий бідон або циліндр, одна частина якого закривається кришкою, а протилежна використовується для розпалювання тирси і трісок (для цього в нижній частині бідона потрібно просвердлити отвір).

В якості компресора можна використовувати систему охолодження з під старого системного блоку комп’ютера – кулер (охолоджувач), яка представляє з себе готовий комплект радіатора з вентилятором. Конструкція з’єднується воєдино за допомогою зварювання гарячим повітрям і приєднується до коптильні.

Цей пристрій цікавий тим, що якщо розпалити тирсу і включити компресор, то кулер буде не затягувати, а навпаки виштовхувати дим, що забезпечить рівномірне копчення м’ясних продуктів.

• Камера копчення повинна забезпечувати продуктам рівномірне обкурювання димом і нагрів, тому хороша тяга є обов’язковою.

Якщо просто помістити продукти в задимлену камеру вони не закоптяться, а висохнуть, оскільки вся волога з них випарується. Це є основною помилкою при холодному копченні.

Для отримання більшого обсягу диму, дрова можна зволожити, щоб вони були сирі, але не варто їх тривалий час тримати в воді, так як можна замість диму отримати пар і в коптильні буде ефект “лазні” через що продукти просто просочаться вологою і розмокнуть, що дасть неприємний смак і вони швидко зіпсуються.

Після того як дрова перетворяться на вугілля і почнеться тління тирси, засувку труби потрібно перекрити, що підтримає обсяг диму на належному рівні.

Для хорошого полум’я необхідне надходження кисню, але примусово роздмухувати вогонь не варто, тому що дрова і тирса повинні повільно тліти для того, щоб протягом усього процесу копчення безперервно утворювалися клуби диму.

Процес копчення потрібно контролювати від початку і до кінця, особливо якщо в коптильну камеру поміщаються різні за характеристиками і розмірами продукти. Для того щоб вони не перекоптились, не висохли і не підгоріли їх варто регулярно перевіряти: готові продукти виймати, а для тих що ще не прокоптились продовжувати процес копчення, підсипаючи тирсу для підтримки потрібної температури. Тирсу можна насипати не тільки в піддон, а й безпосередньо в самі вуглі, з одного боку це прискорює процес копчення, але з іншого створює ризик підгоряння продуктів, тому така методика вимагає додаткової уваги та контролю.

Смак, колір і аромат копчених продуктів можна варіювати за рахунок підбору дров, тирси та природних деревних добавок. При виборі деревини варто врахувати і продукт який буде коптитися.

В процесі копчення не приймають участь дрова які містять смоли і дьоготь. Джерелом таких речовин є хвойні породи дерев, такі як сосна, ялина і навіть клен. Дим від таких полін дуже токсичний, продукти від такого диму придбають гіркий смак і їх споживання може призвести до важкого отруєння. Однак, якщо хочеться додати готовому продукту легкий хвойний смаковий відтінок, то в дрова можна підкинути кілька гілочок ялівцю, що додасть цікавий смак, але не завдасть шкоди.

Небажаними породами дерева для копчення є береза і верба. Їх деревина хоч і не токсична, але містить смоли, які роблять продукти дуже гіркими. Ці дерева можна використовувати для розпалу і вугілля, але в невеликих кількостях, з попереднім очищенням полін від кори. Однак специфічна гіркота від таких дерев добре поєднується зі смаком м’яса великої дичини: ведмедя, оленя чи кабана.

Самий використовуваний і прийнятний варіант деревини – це плодові дерева. Вони абсолютно нешкідливі, не дають гіркоти, а навпаки надають продуктам приємні аромати і смакові нотки. З огляду на те, що коптильня встановлюється на присадибній ділянці, то така деревина завжди є в наявності після обрізки дерев.

Це можуть бути товсті гілки яблуні, абрикоса, вишні, груші і персика. Крім того листя вишні або малини можна додати як “спецію” в дрова, що надає продуктам незвичайні смакові відтінки. Такі м’які види деревини як яблуня і вишня ідеальні для копчення овочів, горіхів, фруктів і сирів.

Вільхові дрова є універсальними для будь-яких продуктів. Вони нешкідливі і не впливають на колір, запах і смак продукту, тобто при їх використанні продукти мають природний смак.

Дуб відмінно підійде для дикого або червоного м’яса.

Також за рахунок деревини можна надати і певне забарвлення продуктам. Так фруктова деревина дає жовто-золотий тон, дуб і вільха зробить продукти темно жовтими, а вишня і персик червоними.

Для того що б дрова-спеції починали швидше обвуглюватися вони повинні бути не більше 10 см; тому краще використовувати невеликі гілочки, або розколоти поліна на друзки.

Будь-які види полін, стружки і трісок можна придбати в супермаркетах, магазинах і на ринках.

Для холодного копчення вона не повинна перевищувати 35 градусів С, а для гарячого може коливатися від 60 до 120 градусів С.

Бажано, щоб камера коптильні була обладнана термодатчиком, але рівень підігріву можна регулювати і ручним способом. Для цього на камеру копчення, або поруч з кришкою камери ставиться невелика каструля або банка з водою – температура вважається нормальною для копчення якщо вода не закипає.

Для збільшення термінів зберігання продуктів, перед початком копчення їх потрібно позбавити від зайвої вологи – просушити. Робиться це в сушильній шафі, яку легко обладнати самостійно. Для цього підійде будь-який ящик з кришкою, в який ставиться звичайний вентилятор. Попередньо підсолені продукти (в залежності від обсягу і виду) поміщаються туди на кілька днів.

Для прискорення процесу копчення, а також гарантованого позбавлення від паразитів і бактерій, такі продукти як м’ясо, сало, набивні ковбаски можна проварити в підсоленій воді, додавши за бажанням спеції.

А от фрукти, овочі, сири і горіхи можна коптити без попередньої обробки.

Підготовка продуктів буде залежати від рецептури, температурного режиму і виду копчення.

Тобто перед тим як коптити продукти, коптильня повинна один раз пропрацювати в холостому режимі – без продуктів. Така процедура дає камері можливість просочитися запахами диму, що сприятливо відбивається на смакових властивостях продуктів.