Володимир Путін

Володимир Путін – діючий президент Російської Федерації, колишній радянський шпигун і агент КДБ.

Дитинство, юність і освіта Володимира Путіна

Володимир Путін народився 7 жовтня 1952 в Ленінграді (Санкт-Петербурзі) у сім’ї бідних селян з Тверської губернії. Батько Путіна Володимир Спиридонович брав участь у Другій світовій війні у військах НКВС, а після війни працював майстром на заводі. Матір – Марія Шеломова – працювала санітаркою, прибиральницею, сторожем, приймальницею товару в булочній, пережила блокаду Ленінграда. Володимир був третім і наймолодшим сином в сім’ї, двоє його старших братів померли у дитинстві. Путін жив з батьками аж до початку служби в КДБ у крихітній кімнаті площею 20 “квадратів” у комунальній квартирі в Ленінграді. Перше пальто Володимиру Путіну купили у 20 років.

З дитинства, за власними зізнаннями Путіна, він мріяв працювати в органах державної безпеки та бути розвідником. Серйозно займався самбо і брав участь у змаганнях.

Після закінчення школи Путін вчився на юрфаці Ленінградського університету імені А. Жданова на міжнародному відділенні. Під час навчання вступив в Комуністичну партію і формально з неї і не вийшов, про що сам заявляв вже під час президентства. Після закінчення університету став майстром із самбо і чемпіоном Ленінграда.

Служба Володимира Путіна в КДБ

В КДБ був завербований ще на старших курсах університету. Після випуску був направлений туди на роботу. Починав кар’єру як контррозвідник в слідчому відділі Ленінградського управління спецслужби. У 1985-1990 роках служив розвідником в НДР, у Дрездені, під прикриттям посади директора Будинку дружби СРСР – НДР. За свідченнями тодішніх колег, під час роботи в КДБ мав псевдо “Моль”. Близьке оточення для конспірації зверталося до Путіна “Михайло Іванович”.

Робота Володимира Путіна в Петербурзі, корупційні скандали і кримінальні зв’язки

З 1990 року працював помічником проректора з міжнародних питань університету, в якому вчився. Після цього став радником голови Ленінградської міської ради. Від 12 червня 1991 року – голова Комітету із зовнішніх зв’язків мерії Санкт-Петербурга за правління А. Собчака. У березні 1994 став першим заступником голови уряду Санкт-Петербурга з широкими повноваженнями.

У серпні 1999 року Путіна звинуватили в корупції під час приватизації, розкраданні бюджетних коштів, а також зв’язках з мафією. У 1992 році проти Путіна було висунуто звинувачення в махінаціях з програмою постачання Санкт-Петербурга продуктами в обмін на сировину. За тодішніми підрахунками, збитки, завдані місту Путіним, склали 122 млн доларів. Люди з оточення Путіна у мерії Санкт-Петербурга – в тому числі Сєчін, Медведєв, Зубков, Кудрін, Міллер, Греф, Іванов, Наришкін, Мутко – згодом за його президентства зайняли високі посади державного рівня.

Путіна пов’язують з «тамбовським» ОЗУ (банда мала значний вплив у Ленінграді у 90-х – 2000-х роках, займалась рекетом, убивствами), керівника якого – Володимира Кумаріна, заарештували в серпні 2007 року. За інформацією з різних джерел, Путін був завербований до цієї банди на секції самбо своїм тренером і кримінальним авторитетом Леонідом Усвяцовим (був вбитий у 1994 році під час кримінальних розбірок), в якого і тренувався протягом 16 років.

Робота Володимира Путіна в Москві

У 1996 році Путіна запросили на роботу до Москви на посаду заступника керівника справами президента РФ. Наступного року його призначили заступником керівника АП, а 1998 – першим заступником, відповідальним за роботу з регіонами. Вже на той момент Путін вважався однією з найвпливовіших фігур в Кремлі. 25 липня 1998 року Путін сів у крісло голови ФСБ, а з 26 березня 1999 року за сумісництвом – секретаря Ради безпеки РФ. У серпні 1999 року на зустрічі з Путіним тодішній президент РФ Єльцин повідомив про те, що хоче призначити його головою уряду. Згодом він назвав його своїм наступником.

У вересні 1999 року відбулася серія терактів – вибухів житлових будинків в кількох російських містах, жертвами яких стали понад 300 осіб. За офіційною версією, вибухи організували дагестанські бойовики, однак висувалися обґрунтовані версії, згідно з якими до організації вибухів житлових будинків був причетний Путін – для піар-кампанії для початку введення військ до Чечні і забезпечення впевненої перемоги на президентських виборах. Зокрема, про це свідчив екс-працівник ФСБ Олександр Литвиненка, якого у Лондоні згодом отруїли полонієм, а також журналіста Анна Політковська, яку застрелили біля власного під’їзду.

31 грудня 1999 року Єльцин, який тоді серйозно хворів на алкоголізм, достроково пішов у відставку, і Путін стає в. о. президента Російської Федерації. 26 березня 2000 року на фоні війни в Чечні Путін обраний президентом Росії у першому турі, набравши 52,94% голосів.

Президентство Володимира Путіна

Путіна обирали президентом тричі – відбувши два президентські терміни в 2008 році, він передав владу Дмитру Медведєву, зайнявши посаду глави уряду Росії. Під час наступних виборів в 2012 році вони “обмінялися місцями” і Путін знову став президентом, а Медведєв сів у крісло прем’єра. Середня зарплата в Росії на кінець третього президентського терміну Путіна при перерахунку у доларах відповідає рівню жовтня 2005 року, а ВВП країни у 2016 році “досяг” рівня 10-річної давності. Втеча капіталу, за підрахунками незалежних фінансистів, за останні три роки становила $280 млрд. У той же час воєнний бюджет Росії з 2000 року зріс у більш 4,4 раза. В Росії за правління Путіна зміцнилися бюрократія та корупція, встановився тотальний контроль над ЗМІ і відродився алгоритм державної пропаганди. У країні масово арештовують за мирні протести і придушують свободу слова. В Росії фактично не існує парламентської опозиції – Державна дума підконтрольна Путіну і його оточенню. Путіна підозрюють у замовленні вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова, який активно підтримував Україну й засуджував політику Кремля. Однією з причин убивства називають його доповідь «Путін. Війна», в якій Нємцов наводив факти присутності російських військ на Донбасі.

За керівництва Путіна розпочалися друга чеченська та грузинська війни, окупація Криму та Донбасу, сталася катастрофа субмарини “Курськ”, низка терактів, у т. ч. у Беслані та Норд-Ості. Також Путіна підозрюють в організації спецоперації з ліквідації керівництва Польщі 10 квітня 2010 року. Сьогодні Росія бере участь у громадянській війні у Сирії на боці диктатора Башара Асада, у ході якої правозахисники неодноразово фіксували бомбардування російською авіацією мирного населення.

На думку багатьох геополітиків, Путін, який неодноразово висловлював жаль щодо розвалу СРСР, розглядає як одне з головних геополітичних завдань досягнення розколу Заходу, й зокрема – найближчої до РФ його частини – ЄС. З цією метою здійснюється фінансування правих організацій у європейських країнах та відбуваються цілеспрямовані хакерські атаки під час виборів на Заході.

Володимир Путін і війна з Україною

У лютому-березні 2014 року, після зміни влади в Україні і втечі президента Януковича, російські війська без розпізнавальних знаків окупували Крим і розпочали неоголошену війну проти України. 16 березня на території півостріва відбувся псевдореферендум про його статус, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Україна та Захід вважають, що це була анексія.

У квітні того ж року після серії проросійських виступів в Україні, захоплення державних установ у Донецькій і Луганській областях місцевими колаборантами та російськими агентами відбулося вторгнення російських загонів та важкої техніки на територію Донбасу. Україна оголосила про початок антитерористичної операції, конфлікт охопив частини Донецької і Луганської областей України. Попри численні факти участі кадрових російських військових та докази причетності Росії до війни, офіційно Путін не визнав факту свого вторгнення на Донбас, а окупацію Криму називає “відновленням історичної справедливості”. В результаті агресії путінського режиму проти України загинуло більше 10 тисяч людей.

США та Євросоюз ввели у дію трирівневий план санкцій щодо Росії. Внаслідок агресії у Криму країну виключили з Великої Вісімки (G8), її поступово витісняють з енергетичних ринків, припиняються переговори про економічне співробітництво.

Приватне життя та хобі Володимира Путіна

Був одружений з Людмилою Олександрівною Путіною, але у 2013 році розвівся. Має двох дочок – Марію (1985 р. н.) і Катерину (1986 р. н.). Майстер спорту з самбо та дзюдо, захоплюється гірсько-лижним спортом. Улюблений музичний колектив – група «Любе». Вільно володіє німецькою та англійською мовами.

З дитинства виховували ненависть до України: хто і як формував світогляд Путіна

Біографія російського диктатора Владіміра Путіна приховує чимало таємниць. Але журналісти проводили свої розслідування в результаті яких стало відомо про справжніх батьків Путіна. А головне те, хто виховав у нього ненависть безпосередньо до України.

Про це 24 Каналу розповіла оперна співачка, відеоблогерка, ексдепутатка Держдуми Росії Марія Максакова. Вона спирається на дослідження польської журналістки Христини Курчаб-Редліх, яка майже 15 років працювала в Росії. Офіційна та справжня біографії Владіміра Путіна вкрай відрізняються.

Справжні батьки

Життя кожної людини починається з родини. В офіційній біографії Путіна значиться, що його батьки – Володимир та Марія Путіни. Однак насправді народити майбутнього диктатора могла жінка на ім’я Віра від одруженого на той час чоловіка Платона Привалова. Декілька років вона змушена була самотужки виховувати Вову, а потім переїхала до Грузії, де вийшла заміж. Стосунки з вітчимом у Путіна не склалися.

Тут важлива грузинська частина, де Путін ще в дитинстві не прижився і навіть у цій біографії вказується, що зносив там побиття і приниження. Це вилилося в його напад у 2008 році на Грузію,
– підкреслила Максакова.

З “букетом” яскравих рис, з якими існувати просто неможливо, Віра відправила ще малого сина до Ленінграда на виховання своїм батькам. Утім, вони були старі і слабкі, тому у свою чергу відправили Путіна до військового інтернату. Там його вихованням зайнялися вже згадані Володимир та Марія.

Марія Максакова про таємниці біографії Путіна: дивитись відео

НКВС, КДБ та ненависть

Новоспечений опікун Путіна був членом НКВС і “працював” на Західній Україні. Не складно здогадатися які злочини він чинив, зазначила Максакова. Звідси пішла перша ненависть до нашої держави у російського диктатора і пояснюється його сьогоднішня агресія. Путін зростав у злочинному середовищі ленінградських підворіттів і був членом місцевої банди.

“З дрібного кримінального елемента з ленінградського підворіття він перетворився на маніяка світового рівня. Всі установки він виніс від батька-НКВСника”, – далі розповіла блогерка.

Роботу в КДБ майбутній кремлівський очільник теж обрав не просто так. Адже ця структура стала своєрідним “дахом” для його зв’язків з кримінальним світом. Марія Максакова підкреслила важливий факт справжньої біографії Путіна – перебуваючи в Дрездені він зв’язувався з терористами і потім надалі користувався цими зв’язками.

“Вся його кар’єра – це поєднання криміналу та ФСБ. На цьому він завжди процвітав скільки міг, але тепер він буде різко зупинений”, – резюмувала вона.

Справжня біографія Путіна: останні новини

• Днями стало відомо про смерть справжньої матері Путіна Віри. Вона пішла з життя 31 травня 2023 року в Грузії на 97 році. У 73 роки жінка втратила зв’язок зі своїм сином, але впізнала його, коли той став президентом Росії у 1999 році.
• Важливо, що і рік народження Владіміра Путіна може бути інший. Віра народила його на два роки раніше зазначеного в офіційних джерелах. Її історія полягала в тому, що Вові довелося залишитись на другий рік у першому класі ленінградської школи, тому що він недостатньо добре знав російську мову, і саме цим пояснюється розбіжність у роках народження.
• В Петербурзі Путін був на справжньому соціальному дні. Однак його врятував тренер з самбо Анатолій Рахлін, який набирав у секцію місцевих хлопчаків з дворів. Там над Путіним взяв шефство Аркадій Ротенберг, який зараз має мільярди доларів.