Аналіз сечі: що показує, як підготуватися, розшифровка

Для оцінки органів сечостатевої системи та загального стану організму призначають аналіз сечі. Це діагностичне лабораторне дослідження, яке вивчає органолептичні, біохімічні та фізико-хімічні параметри біологічної рідини. Пацієнт заздалегідь готується до збору урини, адже від цього залежить правильність отриманих даних. Давайте детальніше розберемо загальний аналіз сечі, як збирати урину для дослідження та як оцінити отримані результати.

Види аналізів сечі

Існує декілька видів аналізу сечі, які призначають лікарі. Серед них:

• загальний аналіз сечі;
• аналіз сечі по Нечипоренко – призначений для проведення дослідження функціонального стану сечовивідної системи.
• дослідження по Зимницькому – використовують для оцінки концентраційної функції нирок.

Що показує загальний аналіз сечі?

Загальний аналіз сечі досліджує фізико-хімічні властивості біологічної рідини, мікроскопію осаду та наявність патологічних компонентів. У лабораторії сечу перевіряють по багатьох показниках. Отриманий результат комплексно оцінюється лікарем.

Колір

В нормі сеча здорової людини жовтого або солом’яно-жовтого кольору, при цьому рідина прозора. Якщо забарвлення сечі інше, лікар припускає деякі захворювання внутрішніх органів. При хворобах печінки сеча стає темною, при закупорці жовчних проток — зеленою. Червонувата урина свідчить про наявність крові. В окремих випадках колір сечі змінюється через вживання певних продуктів, наприклад, буряка.

Прозорість

Сеча обов’язково має бути прозорою. Каламутність рідини вказує на наявність бактерій, слизу, жирів або білкових та мінеральних елементів. Для встановлення причини каламутності, використовують мікроскопію, проте інколи виникає необхідність провести ідентифікацію речовин з додаванням реагентів.

Відносна щільність

У здорової людини щільність сечі складає 1010-1024 г/л. Зниження показників може свідчити про ниркову та серцеву недостатність; цукровий діабет. Підвищена щільність вказує на хронічні захворювання нирок.

Білок

Білкові компоненти потрапляють у сечу при захворюваннях органів сечовидільної системи, а саме, сечового міхура, сечоводів та нирок. В нормі загальний білок в сечі не виявляється.

Глюкоза

Наявність цукру в сечі вказує на проблеми з ендокринною системою: особливо на розвиток цукрового діабету. Крім ЦД глюкоза в урині виявляється при нестачі гормонів щитоподібної залози.

Білірубін

Білірубін – це жовчний пігмент, який являється одним із головних компонентів жовчі людини. Він має характерний коричневий колір. Утворюється внаслідок розпаду деяких білків, що мають у складі “гем” (гемоглобін, міоглобін, цитохром). Білірубін в сечі з’являється при ураженнях печінки та порушеннях відтоку жовчі.

Лейкоцити

В нормі у чоловіків кількість лейкоцитів в сечі становить 1-2, у жінок до 2 у полі зору. Стан, коли в урині підвищений вміст лейкоцитів, називають лейкоцитурією. Він вказує на розвиток запальних процесів в нирках та сечовивідних шляхах.

Солі

Ще один показник, який не зустрічається в сечі здорової людини. Наявність солей вказує на сечокам’яну хворобу, або інший стан, який остаточно встановлюється лікарем після комплексної оцінки усіх показників.

Як правильно збирати сечу для аналізу?

Дотримуйтесь простих правил, щоб отримати істинні результати аналізу сечі:

1. За декілька діб до збору сечі виключіть фізичні навантаження та заняття спортом.
2. Перед аналізом не споживайте продукти, які змінюють колір урини (буряк, морква, тощо).
3. Не приймайте сечогінні лікарські засоби.
4. Використовуйте спеціальні контейнери для збору сечі. Вони продаються в аптеках.
5. Контейнер необхідно якнайшвидше доставити до лабораторії. Якщо такої можливості немає, тримайте закритий контейнер на нижній полиці холодильнику не більше 1 доби. Не допускайте заморожування сечі.
6. Для загального аналізу сечі використовуйте ранкову урину.
7. Відкладіть аналіз на 1 тиждень після цистоскопії.

Для жінок, чоловіків та немовлят існують деякі особливості збору урини, які необхідно врахувати для вірного результату.

Для жінок

Перед збором сечі проведіть туалет зовнішніх статевих органів. Після цього випустіть невелику кількість сечі та підставте контейнер. Для дослідження достатньо зібрати 50 г сечі. Жінкам бажано відкласти аналіз на час менструації. Адже кров може потрапити у контейнер, і результат буде неправдивим.

Для чоловіків

Чоловікам необхідно провести туалет зовнішнього отвору сечовивідного протоку та промокнути статевий орган серветкою. Після цього зберіть порцію сечі в контейнер.

Для немовлят

Кожна мама хоча б раз у житті збирала сечу на аналіз у маленької дитини. Це складно зробити, адже немовля ще не може усвідомлено сходити в туалет по бажанню мами.

Наступні рекомендації допоможуть батькам збирати сечу легко та швидко:

1. Проведіть туалет зовнішніх статевих органів малюка.
2. Для збору аналізу сечі у немовлят потрібна ранкова урина, тому заздалегідь напоїть дитину водою
3. В аптеці можна придбати спеціальний контейнер для урини. Вони бувають для хлопчиків, дівчаток та універсальні. Контейнери розроблені з урахуванням анатомічних особливостей сечостатевої системи.
4. Для зовсім маленьких діточок можна підстелити новий поліетиленовий пакет під сідниці та дочекатись сечовипускання. А малюкам, які вже можуть стояти, зробіть із чистого нового поліетиленового пакета саморобний підгузник для збору ранкової сечі.

Не видавлюйте урину на аналіз з підгузок чи пелюшок. Аналіз буде недостовірним..

Розшифровка аналізу сечі

Комплексна оцінка отриманих результатів та порівняння їх з референтними значеннями дозволяє лікарю зробити висновки щодо стану організму пацієнта. Нижче приведена таблиця з нормами аналізу сечі.

Увага! Правильно оцінити результати може тільки лікар!

Висновки

Аналіз сечі використовують для дослідження функцій сечовидільної системи та загального стану організму. Призначається аналіз при різних станах. Щоб отримати вірні дані, важливо правильно зібрати урину та дотримуватись деяких рекомендацій. Після розшифровки результатів лікар комплексно оцінює показники та робить висновки щодо стану пацієнта. Тепер ви знаєте, що показує аналіз сечі. Будьте здорові!

Реакція сечі

Реакція сечі або pH сечі показує, чи є сеча кислою, лужною або нейтральною. Реакція сечі є важливим тестом при діагностуванні та лікуванні ниркової недостатності, нирковокам’яної хвороби, захворювань органів дихання та деяких розладів процесів обміну (метаболічних процесів). За визначенням при pH=7 реакція сечі вважається нейтральною. Якщо pH7 ‒ сеча лужна. На практиці кислу реакцію сечі вважають важливим діагностичним фактором лише при досягненні pH значення 5,5 та менше. Одночасно про зсув реакції сечі в бік лужної стверджують при pH більшому за 6,5. Норма для реакції сечі знаходиться в межах між 5 та 7.

Вимірювання реакції сечі є корисним, доступним і простим у виконання дослідженням. Особливої важливості воно набуває при діагностуванні та лікуванні хворих на нирковокам’яну хворобу (нефролітіаз), яка спричинюється утворенням в нирках великих зростків кристалів солей або аморфних каменів. Слід, однак, пам’ятати, що реакція сечі надає корисну інформацію лише в комплексі з іншими тестами, наприклад дослідженням осаду сечі під мікроскопом.

Реакція сечі вимірюється різними методами, два з яких найбільше розповсюджені: застосування приладу pH-метру, оснащеного спеціальними електродами та використання тестових стрічок. Гарантовану якість та максимальну точність забезпечує застосування pH-метру, проте, на практиці найчастіше використовують тестові стрічки, з огляду на простоту виконання аналізу та доступну вартість. Тестовими стрічками може самостійно скористатись навіть пацієнт, тоді як для роботи з pH-метром необхідний кваліфікований лаборант та належні умови, які можна створити лише у медичній лабораторії. У разі виникнення сумнівів, результат, який одержано тестовою стрічкою, варто перевіряти саме pH-метром.

Дослідження, проведені на щурах, показали, що тестова стрічка дає результати з прийнятною точністю, якщо оцінювати їх статистично. Проте, одночасно показано, що у 25% випадків тестова стрічка дає результат, який відхиляється від істинного від 0,5 до 1 одиниці рН. На ймовірність такого відхилення треба завжди зважати, особливо при лікуванні нирковокам’яної хвороби. Припускають, що із збільшення значення pH зменшується точність вимірювання реакції сечі тестовою стрічкою.

Для одержання достовірного результату при вимірюванні реакції сечі потрібно зважати на наступне:

• в лабораторію має надходити свіжа сеча, а якщо такої можливості немає, то її слід зберігати у холодильнику;
• під час сну зменшується вентиляція легенів, внаслідок чого виникає т.з. респіраторний ацидоз, тому перша порція сечі після пробудження може бути занадто кислою;
• при бактеріальному забрудненні зразку або бактеріальних інфекціях нирок та сечових шляхів сеча набуває лужного характеру;
• дієта, багата цитрусовими та більшість овочів і бобових зміщують реакцію сечі у лужний бік;
• дієта з високим вмістом м’яса та журавлинного соку зміщує реакцію сечі у кислий бік.

Формування ниркових каменів пов’язане з реакцією сечі. Якщо розглядати зв’язок між pH та типом ниркового каміння, то:

• сильно кисле pH, яке менше 5,5, характерно для утворення уратного каміння (сечова кислота);
• слабко кисле pH між 5,5 ‒ 6,0 сприятливо для оксалатного каміння (оксалатів);
• лужне pH, яке більше ніж 7,0, сприяє появі фосфатного каміння (фосфатів).

За рахунок відмінності у розчинності кристалів солей при різних pH, каміння сечової кислоти ‒ урати, не зустрічаються при лужній реакції сечі, а фосфати не випадають в осад і не утворюють каміння в кислій сечі. При подагрі ‒ хворобі, яка характеризується високим вмістом сечової кислоти в рідинах організму, pH сечі може зменшитись навіть до рівня меншого за 5,0.

Крім лікування нирковокам’яної хвороби, реакцію сечі оцінюють й при інших захворюваннях. Її вимірюють при важких станах, переважно в умовах лікарняного стаціонару.

Реакція сечі зміщується у бік кислої при:

• ацидозі;
• неналежному лікуванні діабету;
• проносі (діареї);
• голодуванні;
• втраті рідини без достатньої компенсації, наприклад при блювоті;
• дихальній недостатності, коли вуглекислий газ затримується в тканинах організму і спричинює зростання кислотності крові та сечі.

Реакція сечі зміщується у бік лужної при:

• обструкції сечовивідних шляхів, наприклад перекриття камінням або пухлиною;
• обструкції воротаря шлунку (місце, де шлунок з’єднується з дванадцятипалою кишкою);
• отруєнні саліцилатами (похідними саліцилової кислоти);
• хронічній нирковій недостатністі;
• захворюваннях, які супроводжуються гіпервентиляцією (посиленим частим диханням).

Розшифрувати значення реакції сечі в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.

Колір сечі

У нормі колір сечі змінюється від світло-жовтого до янтарно-жовтого. Зміни в кольорі сечі можуть бути ознакою зневоднення, деяких хвороб або наслідком вживання медичних препаратів та окремих продуктів харчування. Нормальне забарвлення сечі пов’язано зі вмістом у ній барвників (урохромів А та В, уробіліноїдів, уроетрину та інших). Найважливішими з них є уробілін та продукт його розпаду ‒ уробіліноген. Вони утворюються при розпаді гему (частини гемоглобіну). Спочатку гем у тканинах печінки перетворюється в білівердін, потім у білірубін. Білірубін виводиться з жовчю в дванадцятипалу кишку, а потім розкладається мікроорганізмами товстої кишки до уробіліногену. Через стінки кишечнику в процесі реабсорбції уробіліноген потрапляє в кров, де остаточно перетворюється в уробілін, який фільтрується нирками у сечу.

Колір сечі є важливим та доступним показником гідратації ‒ тобто насичення організму водою. Його широко використовують для оцінки щоденного загального споживання рідини. Вода є основою життя, вона може вважатись найважливішою поживною речовиною. Зв’язок між гідратацією організму та загальним здоров’ям останнім часом активно досліджується в різних галузях медицини. Наприклад, низький рівень споживання води, який призводить до гіпертонічності плазми, пов’язують із розвитком гіперглікемії, яка передує резистентності до інсуліну, наслідком якої стає розвиток діабету 2 типу. Чисельними дослідженнями показано, що дорослі, які споживають багато рідини, мають менший ризик розвитку хронічних захворювань нирок та утворення ниркових каменів.

У цьому контексті вимірювання концентрованості сечі, включаючи осмолярність, питому вагу і кольору, стають дедалі актуальнішими як показники не тільки гострого зневоднення, але й достатнього споживання рідини для забезпечення здоров’я у довгостроковій перспективі.

Серед різних біомаркерів сечі, які вказують на рівень гідратації, колір сечі унікальний за своєю простотою, вартістю та мінімальним необхідним досвідом вимірювання. Спочатку він використовувався для моніторингу гострої дегідратації у спортсменів. Зараз вимірювання коліру сечі для визначення рівня гідратації (дегідратації) є звичайною процедурою. Для цього використовують 8-точкову шкалу, яка демонструє зміну забарвлення сечі разом із дегідратацією або зневодненням. Перші 4 кольори відповідають нормальному рівню гідратації організму, чотири останніх вказують на нестачу води. Сечу слід розглядати на білому тлі в добре освітлюваному приміщенні. Найкраще використовувати зразок добової сечі.

Щоденна потреба у воді є індивідуальним показником, який залежить від ваги та зросту, харчування, фізичної активності та інших факторів, таких як клімат, стан навколишнього середовища та хвороби. Для контролю споживання води та запобіганню зневодненню, люди можуть відстежувати щоденне споживання води, але цей спосіб не варто вважати надійним. Кращим варіантом є оцінка кольору сечі, оскільки відмінності в добовому загальному споживанні води, втраті з потом, зміни в раціоні та кліматі достатньо точно віддзеркалені в об’ємі та концентрації 24-годинної (добової) сечі.

Серед змін у кольорі сечі, які не пов’язані із зневодненням, особливе занепокоєння мають викликати такі:

• Поява видимої крові у сечі. Кров може свідчити про інфекцію сечовивідних шляхів або наявність каменю, що практично завжди супроводжується больовим синдромом. Наявність крові без больових відчуттів може свідчити про серйозніші проблеми, такі, як рак.
• Темна або помаранчева сеча може вказувати на розвиток хвороби печінки, особливо коли у пацієнта світлий стілець та жовті шкіра і очі.

При оцінюванні кольору сечі слід пам’ятати, що при відсутності стандарту для порівняння, інтерпретація кольору буде залежати від особливостей зору. Кожна людина по-своєму сприймає кольори. Деякі розповсюджені зміни у кольорі сечі:

• Знебарвлення ‒ часто спричинюється лікарськими засобами або надлишком рідини, що виводиться організмом, як природнім шляхом, так і внаслідок хвороби;
• Червона або рожева сеча ‒ незважаючи на загрозливий вигляд, червона сеча не обов’язково сигналізує про серйозні проблеми зі здоров’ям. Її поява може бути наслідком вживання медикаментів (рифампіцин, феназопіридин, проносні засоби, що містять сенну ) або продуктів (буряк, ожина, ревінь). В іншому випадку можна підозрювати наявність у сечі крові (гематурію), яка спричинюється каменями нирок або сечового міхуру, запальними хворобами сечовивідного тракту, кістами нирок, простатитом, пухлинами.
• Помаранчева сеча ‒ її поява можлива при використанні таких ліків, як сульфасалазин (азальфідин), феназопіридин, деяких проносних засобів та хіміотерапевтичних препаратів. Розповсюдженою причиною появи сечі помаранчевого відтінку є зневоднення (дегідратація). В іншому випадку помаранчева сеча може вказувати на проблему з печінкою або жовчною протокою, особливо якщо наявний світлий стілець.
• Синя або зелена сеча з’являється при вживанні деяких яскравих харчових барвників. Ряд медикаментів призводить до її появи, включаючи амітриптилін, індометацин та пропофол (диприван). Крім того, барвники, що використовуються для деяких аналізів функції нирок та сечового міхура, також можуть зафарбувати сечу у гаму синіх та зелених кольорів. Зелена сеча зрідка зустрічається при інфекціях сечовивідних шляхів, викликаних бактеріями роду псевдомонас (pseudomonas). Синя сеча характерна для рідкісного спадкового захворювання ‒ сімейної доброякісної гіперкальціємії, яку також називають синдромом синього підгузника.
• Темно-коричнева сеча іноді з’являється внаслідок вживання великої кількості бобів, ревеню або алое. Низка препаратів може забарвити сечу в коричневий колір: протималярійні ‒ хлорокін і примакін, антибіотики ‒ метронідазол і нітрофурантоїн, проносні, що містять сенну, і метокарбамол ‒ м’язовий релаксант. При екстремальних фізичних навантаження відбувається мікроушкодження м’язів, що також призводить до коричневого забарвлення сечі.

Найбільш відчутні зміни забарвлення сечі при різних патологічних станах і причини зміни, відображені в наступній таблиці:

Фактори ризику

Вік. Пухлини сечового міхура та нирок, які можуть викликати появу крові у сечі та зміну її забарвлення, частіше зустрічаються у літніх людей. У чоловіки старше 50 років поява крові у сечі часто пов’язана із збільшенням передміхурової залози (простати).

Спадковість. Якщо у пацієнта в родині хтось мав камені у нирках або захворювання нирок, то у нього зростає ризик розвитку аналогічних хвороб.

У деяких випадках при звичайному забарвленні сечі осад має колір залежно від вмісту солей, формених елементів, слизи й т.п.:

Розшифрувати значення кольору сечі в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.