§ 36. Якими були вірування і традиції стародавніх римлян

1. Юпітер — головний бог римлян, бог денного світла і блискавки, покровитель царів та державної влади; 2. Юнона — покровителька заміжніх жінок; 3. Мінерва — богиня наук, ремесел, мистецтв; 4. Діана — покровителька всіх римлян і захисниця плебеїв та рабів; 5. Марс — бог війни

1. Яким богам вклонялись римляни

Поміркуйте

Які були основні риси релігії римлян?

У житті римського суспільства релігія та пов’язані з нею традиції відігравали велику роль. Шановані римлянами боги були схожі на грецьких, їх навіть називали і латинськими, і грецькими іменами. На честь богів зводились храми. Головним храмом Рима був храм Юпітера (Зевса) на Капітолії, а на його честь влаштовувались щорічні Великі Римські ігри. Бічні приміщення в храмі Юпітера присвячені його дружині та дочці — богиням Юноні (грецька Гера) та Мінерві (схожа на Афіну).

Люди, які працювали на землі, вклонялись богам землеробства: господині хлібних ланів Церері, її дочці Лібері та богові вина Ліберу. Храм богині Діани (Артеміди) був притулком для рабів-утікачів.

Римляни вірили, що їхня держава існуватиме доти, доки горить вогонь Вести — богині домашнього вогнища. Діви-весталки, жриці Вести, зберігали таємні святині, вивезені Енеєм із Трої. Жриць обирали за жеребом із представниць знатних сімей. Вони служили у храмі 30 років і лише після цього мали право взяти шлюб. У Римі вони були в пошані, тож на того, хто образив весталку, чекала смерть. Проте весталки могли врятувати засуджених до страти.

Як і давні греки, римляни вірили, що існують різні надприродні істоти, які живуть, приміром, у річці чи домівці і можуть бути добрими або злими, допомагати або шкодити людям. У кожного члена сім’ї був свій дух-покровитель, якого називали генієм. Боги-охоронці — пенати — опікувалися домашнім вогнищем та помешканнями. Ларами називали добрі душі померлих предків, які піклувалися про сім’ю та її благополуччя за межами дому.

Досліди

Як наведені зображення ілюструють ставлення римлян до духів — покровителів сім’ї й домівки?

1. Пенати. Давньогрецька фреска

2. Геній. I ст. до н. е.

3. Римська сім’я перед ларарієм — місцем поклоніння домашнім богам. Сучасний малюнок

2. Яким було сімейне життя римлян

Поміркуйте

Які були традиції сімейного життя в Римі? Чим вони відрізнялися від давньогрецьких?

Для римлян сім’я була дуже важливою. Вся родина жила в одному будинку. Її главою був найстарший чоловік, який володів усім майном сім’ї, міг висилати, бити членів родини і навіть продати їх у рабство або й убити.

Майбутніх чоловіка або дружину зазвичай обирали батьки дитині. Поширені були шлюби з вигоди. Відомо, що оратор Цицерон після 37 років подружнього життя розлучився й узяв шлюб з 20-річною дівчиною, щоб запобігти розоренню. Дівчата могли виходити заміж з 12-ти років, однак найчастіше це відбувалося в 14 річному віці.

До дітей ставилися з любов’ю. З немовлятами римляни гралися дерев’яними чи металевими брязкальцями з дзвіночками. У дівчат були ляльки з глини, воску, дерева, металу, каміння; а у хлопців — «машинки» — візки і конячки з коліщатками. Хлопчикам робили ще дерев’яні мечі. Старші діти любили грати в настільні ігри, наприклад в «хрестики-нулики», або запускати повітряного змія. Римляни всиновлювали дітей під час військових походів або ж за відсутності дітей у родині.

Жінок у родинах шанували. Заміжню римлянку називали матроною. Господинею в домі була дружина найстаршого чоловіка. Вона навчала молодих жінок готувати, шити, вести господарство. На відміну від грецьких жінок, римлянки могли вільно виходити з дому, ходили з чоловіками в гості та були присутні на домашніх бенкетах. Політику вважали не жіночою справою, тож жінки не мали права голосувати, обіймати посади та відвідувати народні збори. Після того, як Рим став імперією, жінки отримали більше прав: вони могли вести бізнес, володіти землею, звільняти рабів і навіть отримувати оплачувану роботу.

Досліди

Як на надгробках римлян зображували сім’ю? Чому знатних римлян супроводжували бюсти їхніх предків?

1. Римлянин. Давньоримська статуя

2. Надгробок із зображенням сім’ї

У Римі школу відвідували діти із сімей, що мали статки. Діти найбідніших римлян не вчилися ні писати, ні читати, оскільки допомагали старшим по господарству.

Дівчата не відвідували школу, їх готували до заміжжя. Головним їхнім заняттям було рукоділля (прядіння, ткацтво). Їх навчали музиці, танцям, у багатих сім’ях — грецькій мові.

Виховання молоді було спрямовано на формування громадянських чеснот римського суспільства — мужності, чесності, вірності, гідності, залізної дисципліни на війні, поваги до закону та звичаїв предків, почуття обов’язку. У давніх римлян була приказка: «Я повинен, тобто я можу».

Досліди

На зображенні — мармуровий рельєф саркофага, що відтворює всі етапи виховання римського юнака: ліворуч мати годує немовля; потім батько за традицією піднімає його, визнаючи своїм; згодом юнак їде в колісниці, запряженій віслюком; потім юнак декламує батьку вивчений урок.

Про які традиції сімейного життя римлян, на твою думку, свідчать такі зображення на надгробках?

Перевір себе

• 1 Яким богам поклонялися римляни? Які з них нагадують грецьких богів?
• 2. Хто був главою римської сім’ї?
• 3. Які права мали римські жінки?
• 4. Якою була мета виховання й освіти в Римі?
• 5. Чим відрізнялося становище жінки в Римі та Греції?
• 6. Які моральні правила визначали життя римлянин, римської сім’ї, римської общини? Чи є вони значущими нині? Які саме? Чому?

Виконай завдання до параграфа у робочому зошиті

Оціни себе та своїх однокласників / однокласниць

http://inform1.yakistosviti.com.ua/istoriia/6-klas

А ще ти можеш

Коли та в якому значенні в повсякденному житті можна використати римський вислів: «Я повинен, тобто я можу»? Поясни, чому він виник у Римі.

Релігія стародавнього Риму

Релігія стародавнього Риму має багату історію та вплив на культуру та мистецтво Римської імперії. Римляни вірили в багатство божеств, які керували різними аспектами життя. Релігійні ритуали та обряди були важливим елементом їхнього життя. Хоча римська релігія занепала з прийняттям християнства, її вплив залишився і в даний час відображений у культурі та мистецтві сучасного світу.

1. Римська релігійна система
2. Божества
3. Релігійні ритуали та обряди
4. Жертвоприношення
5. Вірування про потойбічний світ
6. Релігія та культура
7. Вплив релігії на мистецтво
8. Релігія та політика
9. Занепад римської релігії
10. Християнство в Римській імперії
11. Висновки

Римська релігійна система

Римська релігійна система включала багато божеств, які відображали різні аспекти життя та природи. Кожне божество мало свої особливості та обов’язки, і його часто пов’язували з конкретними подіями чи тваринами. Римляни вірили у потойбічний світ та віддавали шану своїм предкам. Релігійні ритуали та обряди включали жертвоприношення, публічні молитви та обряди. Римська релігія була важливим елементом культури та мистецтва Римської імперії.

Божества

Стародавній Рим мав велику кількість божеств, які відображали різні аспекти життя. Деякі з найвідоміших божеств були Юпітер, Нептун, Меркурій, Марс, Венера та Діана. Юпітер був головним божеством та захисником Риму. Нептун був богом морів та вод, Меркурій – богом торгівлі та комерції, а Марс – богом війни. Венера була богинею краси та любові, а Діана – богинею природи та мисливства. Кожне божество мало свої особливості та обов’язки, і його зображували з певними атрибутами та символами.

Релігійні ритуали та обряди

Релігійні ритуали та обряди були важливим елементом життя стародавнього Риму. Жертвоприношення, публічні молитви та обряди виконувалися для задоволення божеств та отримання їхньої підтримки. Римляни також вірили в потойбічний світ та проводили обряди, пов’язані з похованням та вшануванням предків. Деякі релігійні свята відзначалися з нагоди зібрання врожаю, зміни пори року або на честь певних божеств. Наприклад, Фестиваль Квіріна відзначався на честь Марса, а Бакханалії були святкуванням на честь богині Венери.

Жертвоприношення

Жертвоприношення були важливою складовою релігійної практики стародавнього Риму. Це був спосіб виконання релігійних обов’язків та забезпечення прихильності божеств. Жертвоприношення можна було здійснювати в різних формах, залежно від мети та божества. Іноді пропонували худобу, птахів, рибу або фрукти, іноді – вино або пожертвування в грошовій формі. Жертвоприношення відбувалися в спеціально призначених місцях, наприклад, на вулицях чи на відкритих майданчиках. Деякі жертви виконувалися для відшкодування гріхів або звернення до божеств з проханням про прощення.

Вірування про потойбічний світ

Стародавні римляни вірили в потойбічний світ, де душі померлих перебували після смерті. Вони вірили, що душа зберігає свідомість та здатність до дії після смерті, і тому добрі та заслужені люди могли бути нагороджені, а злі та грішні – покарані. Римляни проводили обряди та жертвоприношення на честь померлих, вірили в існування пекла та раю, і ставили на могилах зображення померлих у сподіванні, що це допоможе їхнім душам у потойбічному світі. Вірування про потойбічний світ мали великий вплив на релігійну культуру та повсякденне життя стародавніх римлян.

Релігія та культура

Релігія була не тільки складовою культури стародавнього Риму, але й визначала його спосіб життя та соціальну структуру. Римляни вірили, що боги мають вплив на всі сфери життя, від землеробства та військових походів до сімейного життя та політики. Вони створювали спеціальні святині та місця жертвоприношень, які були центром релігійного життя.

Культура стародавнього Риму також була сильно пов’язана з релігією. Римська література, мистецтво та архітектура містили численні релігійні символи та мотиви. Наприклад, на арках, колонадах та скульптурах часто зображувалися боги та богині, а римська література містила численні міфи та легенди про божества. Крім того, релігійні свята були важливими культурними подіями, які об’єднували римлян та включали мистецькі виставки, театральні вистави та інші види розваг.

Вплив релігії на мистецтво

Релігія мала великий вплив на мистецтво стародавнього Риму, і більшість мистецьких творів були присвячені богам та релігійним темам. Архітектура римських будівель, таких як храми та амфітеатри, була дуже впливовою, і римляни дбайливо обирали елементи декору, що символізували їхні вірування. Скульптура також була важливою галуззю мистецтва, і багато скульптур втілено богів та героїв римської міфології.

Релігійні теми також були популярними в римській живописі, де часто зображувалися сцени з міфології або релігійних обрядів. Багато творів мистецтва стародавнього Риму, таких як мозаїки та фрески, були прикрашені зображеннями богів та героїв.

Таким чином, релігія стародавнього Риму вплинула на мистецтво і стала важливою частиною його культурного спадку. Мистецтво допомагало стародавнім римлянам відтворити свої вірування та увіковічнити свої релігійні традиції для наступних поколінь.

Релігія та політика

Релігія та політика в стародавньому Римі були тісно пов’язані. Римляни вірили в багатобожжя, тому релігія відігравала важливу роль в їхньому житті та культурі. У Римі була державна релігія, яка була пов’язана з імператором та державними інституціями.

У стародавньому Римі було багато божеств, кожне з яких відповідало за певний аспект життя. Боги та богині відображали різні явища, такі як війна, любов, родючість, мудрість, мистецтво та інше. У римлян була дуже сильна віра в ритуали та обряди, які допомагали підтримувати спільноту та забезпечували сприятливі умови для життя.

Політика також була важливою частиною життя римлян. У Римі була монархія, республіка та імперія, і кожен з цих режимів мав вплив на релігію та культуру. Наприклад, в республіці була дуже сильна система консулів та сенату, які впливали на державну релігію та контролювали релігійні обряди.

У період імперії, імператор став центром державної релігії та культури. Було введено культ особи імператора, і релігійні обряди та ритуали були пов’язані з його образом та владою. Це було пов’язано з бажанням управляти та контролювати населення за допомогою релігії.

У цілому, релігія та політика були нерозривно пов’язані в стародавньому Римі, і вони впливали одне на одного у багатьох аспектах життя римлян.

Занепад римської релігії

Занепад римської релігії стародавнього Риму був пов’язаний з кількома факторами. По-перше, з поширенням християнства, яке з часом стало домінуючою релігією у Римській імперії. Християнство почало поширюватися в Римі на початку першого століття нашої ери, але було переслідуване владою. Проте в четвертому столітті християнство стало дозволеним і впливало на занепад римської релігії.

По-друге, занепад римської релігії був пов’язаний з розвитком науки та філософії, які почали замінювати міфологію та релігійні вірування. Зокрема, філософія стоїцизму та епікуреїзму почали змінювати релігійні погляди багатьох римлян.

По-третє, занепад римської релігії був пов’язаний зі змінами у політичному та соціальному житті Римської імперії. Зокрема, в період розпаду імперії, коли влада була роздробленою та державні інституції втратили свою впливовість, релігійні вірування теж почали занепадати.

Нарешті, занепад римської релігії був пов’язаний зі змінами в культурі та мистецтві. Римське мистецтво та архітектура змінювалися, а релігійні обряди та ритуали ставали менш важливими для людей.

Усі ці фактори сприяли занепаду римської релігії, але вона все ще залишалася важливою частиною культури та життя римлян до кінця Захід Римської імперії в п’ятому столітті нашої ери. Навіть після того, як християнство стало офіційною релігією Римської імперії в 380 році, багато традицій і обрядів все ще залишалися вживу. Проте, з часом християнська церква зміцнилася і змінила релігійну ландшафт Риму.

Одним з найвідоміших випадків знищення святинь та символів була кампанія, яку вела імператриця Теодора в шостому столітті. Вона вела активну боротьбу з культами та традиціями, наказуючи знищувати святині та перетворювати їх на християнські храми.

Також важливим фактором занепаду римської релігії була зміна економічних та соціальних умов життя. Західна частина Римської імперії зазнавала зниження економічної активності та зменшення населення, що призвело до занепаду міст та сіл. Такі зміни спричинили зміну вірувань та вплинули на зменшення інтересу до релігії.

У кінці п’ятого століття Римська імперія була завойована варварами, що призвело до кінця давньоримської релігії та культури. Однак, певні римські традиції і обряди збереглися в християнській церкві та культурі, і мають вплив на наші сучасні релігійні традиції.

Християнство в Римській імперії

Християнство з’явилося в Римській імперії в перші століття нашої ери, але до третього століття воно було досить малочисельним і зустрічалося з ворожістю та переслідуванням з боку римських властей. Проте, після того, як імператор Константин Великий перейшов на християнство в четвертому столітті, християнство стало офіційною релігією Римської імперії в 380 році.

Однією з переваг християнства було те, що воно було готовим прийняти всіх, незалежно від їхньої соціальної позиції чи національності. Це сприяло розповсюдженню християнства по всій Римській імперії. Крім того, християнські ідеали, такі як милосердя, любов до ближнього та відповідальність перед Богом, відрізнялися від вірувань Риму, що забезпечувало успіх релігії серед населення.

У наступні століття християнська церква зміцнилася, і стала основною релігією Римської імперії. Це дозволило їй впливати на політику та суспільне життя Риму. Християнство впливало на законодавство, культуру, мистецтво та науку, і стало однією з найбільш впливових релігій у світі.

Проте, зміцнення християнства також викликало конфлікти та розділення між християнськими групами. Наприклад, розкол між православним і католицьким християнством наступив у 1054 році, що призвело до формування двох окремих церков.

Крім того, у шостому столітті виникла іконоборча криза, яка спричинила розкол між православними та католицькими церквами на Сході. У той же час, на Заході стали з’являтися нові релігійні рухи, такі як протестантизм, який поширився в Європі в Реформацію у 16 столітті.

Поступово релігійний вплив на політику та суспільне життя Римської імперії почав зменшуватися. У 476 році Римська імперія розпалася на східну та західну частини, при цьому східна частина зберегла християнську орієнтацію, тоді як західна частина, що стала відома як Західна Римська імперія, зазнала вторгнень та руйнування з боку варварських народів.

У середньовіччі релігійна влада стала основою організації суспільства та правління в більшості країн Європи. Однак, від початку Нового часу і розвитку науки та просвітництва, релігія стала менш впливовою на суспільство. З початку 20 століття багато країн стали секулярними, релігія стала більш приватною справою, а політична влада більш не пов’язана з релігією.

Висновки

Значення релігії в стародавньому Римі було надзвичайно великим, вона була не просто системою вірувань та обрядів, але й важливою складовою суспільної структури та політичної влади. Римляни вірили у багатьох богів та богинь, кожен з яких мав свої функції та обов’язки. Релігійні обряди були пов’язані зі всіма сферами життя, від народження та шлюбу до військової діяльності та смерті.

Проте з часом релігійний вплив почав зменшуватися, зокрема після поширення християнства. Християнство зайняло важливе місце в історії Римської імперії, оскільки воно стало домінуючою релігією та змінило вплив релігії на політику та суспільне життя. Крім того, розвиток науки та просвітництва у Новому часі знизив релігійний вплив на суспільство.

Проте спадок релігії стародавнього Риму залишився в історії та культурі сучасного світу. Багато понять, які виникли в стародавньому Римі, такі як “республіка”, “сенат”, “вілла”, “амфітеатр”, “катакомби”, використовуються в сучасній мові. Крім того, обряди та символіка християнської релігії залишилися важливою частиною культури багатьох країн світу.

Отже, релігія стародавнього Риму мала великий вплив на суспільство та політику свого часу, але з часом її вплив зменшився, але її спадок залишився в культурі та історії сучасного світу.

§ 51. ЯКИМ БУЛО ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ РИМЛЯН

У перші століття нашої ери Рим став одним із найбільших міст Середземномор’я. У ньому на той час проживало майже мільйон мешканців. Рим потерпав від перенаселення, адже з усіх кінців імперії сюди стікався люд. Крім власне римлян, у місті можна було зустріти євреїв, сирійців, фінікійців і представників інших народів.

Економічним і політичним центром Рима був форум. За часів Римської республіки на форумі відбувалися народні збори. За наказом імператорів тут зводилися величезні храми, пам’ятники та інші громадські споруди.

Які зображення на ілюстрації підтверджують, що форум був економічним, політичним і культурним центром Рима?

Томас Коул. Розквіт Рима

Поблизу форуму, на Палатинському пагорбі, розташувалися розкішні імператорські палаци, на іншому пагорбі — Капітолії — величні храми римських богів.

Щоб полегшити пересування Римом, була створена спеціальна служба, яка охороняла порядок на вулицях. Так, зі сходу сонця і до кінця робочого дня заборонявся проїзд по Риму приватних колісниць, екіпажів, возів. А приїжджі взагалі мали залишати транспорт за містом.

2. БУДІВНИЦТВО У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

Уявіть за допомогою ілюстрацій та тексту, що ви побували у Стародавньому Римі Опишіть свої враження.

1 — у будинку знатних громадян; 2 — багатоквартирні будинки в Римі (сучасна історична реконструкція)

Місто було щільно забудоване — в одному з описів зазначалося про 46 602 багатоповерхові будинки! Крім того, у місті було багато громадських будівель, храмів.

Утім, Рим був містом контрастів. Громадські будівлі й будинки багатіїв вражали пишнотою оздоблення й такими зручностями, як водогін, каналізація, опалення тощо. Дім заможного римлянина мав внутрішній двір, де сім’я проводила свій вільний час. Зовні на стіні висів дзвіночок, за допомогою якого відвідувачі сповіщали господарю про свій прихід. Досить часто на порозі такого будинку було викладено мозаїкою слово «salve» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.

Більшість римлян мешкала в багатоповерхових будинках. На перших поверхах часто розміщувалися крамниці й майстерні. Утім, були і багатоквартирні будинки для незаможних верств населення. Біднота в Римі тулилася в маленьких кімнатках на верхніх дерев’яних поверхах. Збудовані швидкоруч, такі багатоповерхові будинки часто горіли або завалювались. Водогону в них не було, і мешканці верхніх поверхів змушені були спускатися вниз за кожним глеком води. Не було й каналізації, тому часом помиї виливалися з вікон прямо на вулицю.

3. ОСОБЛИВОСТІ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ РИМЛЯН

Порівняйте повсякденний спосіб життя римлян та греків.

Римляни зазвичай прокидалися зі сходом сонця. Після молитви починали снідати. На сніданок римляни, як правило, їли хліб, тістечка з медом, сир, інжир, оливки. З напоїв уранці вживали воду, зрідка молоко та вино. Часто подавали фрукти. Багаті громадяни роздавали бідним їжу і гроші, сподіваючись при цьому, що ті їх підтримають під час виборів.

Після обіду римляни присвячували вільний час відпочинку та розвагам. Робота всіх установ припинялася, зачинялися храми, крамниці. Як виняток, у цей час могли відбуватися засідання сенату й суду, народні збори. Після пообіднього відпочинку римські громадяни зазвичай ішли до терм, потім — вечеряли.

В основі римського чоловічого і жіночого костюмів була туніка. Чоловіки-громадяни також носили тогу — полотно вовняної тканини, яка драпірувалась навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними.

Одягом римської бідноти і рабів була лише туніка із грубої тканини. У негоду вдягали прості дерев’яні черевики.

Опишіть одяг давніх римлян. Порівняйте його з одягом давніх греків або єгиптян. Як ви вважаєте, чи існувала мода у Стародавньому світі?

1-2 — давньоримський одяг; 3 — давньоримські жіночі зачіски (малюнки з підручника історії XIX ст.)

4. РОЗВАГИ МЕШКАНЦІВ РИМУ

Назвіть основні розваги римлян.

Улюбленим місцем відпочинку та розваг римлян були громадські бані — терми. Туди приходили помитися, розважитися, зайнятися гімнастикою, поспілкуватися, обмінятися міськими новинами та плітками. Молоді поети читали тут свої вірші. Деякі римляни проводили в термах цілі дні.

Крім басейнів для плавання, приміщення для відпочинку та бесіди, у термах були бібліотеки, бігові доріжки, спортивні майданчики, квітники та сади.

Популярними розвагами римлян були також бої гладіаторів і перегони на колісницях. Наприкінці І ст. у Римі побудували амфітеатр, відомий у світі як Колізей.

Ця грандіозна споруда вміщувала понад 50 тисяч глядачів, які приходили подивитися на гладіаторські бої та цькування звірів. Висота Колізею — близько 48 м (це сучасний 19-поверховий будинок). Величезні розміри споруди дозволяли одночасно битися на його арені 2 тисячам гладіаторів. Іноді тут влаштовувалися морські бої. Для цього через підземні труби арену Колізею наповнювали водою.

У підземних приміщеннях розташовувалися клітки для звірів, шпиталь для поранених.

Перегони на колісницях відбувалися у Великому цирку — найбільшій споруді тогочасного Рима.

Так жив Рим — вічне місто, про яке казали: «Поки існує Рим — житиме й людство».

1 — Колізей (сучасний вигляд); 2 — І. Кун. Скачки в римському цирку

Перевірте засвоєне на уроці

1. Представники яких народів мешкали в Римі?

2. Чому Рим називали містом контрастів?

3. Який одяг був основним у римлян?

4. Що таке Колізей?

5. Складіть розповідь на тему: «В гостях у римської родини».

6. Обговоріть, чим місто Рим схоже на інші великі міста Стародавнього світу чи сучасності. У чому його особливості?

Домашнє завдання

Уявіть, що ви побували в давньому Римі, відвідали Колізей і Великий цирк, Що ви там побачили? Кого зустріли? Які ваші враження? Чи подобаються вам розваги римських громадян?