Словосполучення

НЕ є словосполученням серед запропонованих сполук слів:

Визначте різновид словосполучення Дуже тихо за головним словом

Дієслівним є словосполучення:

Що із наведених поєднань слів не є словосполученням?

Знайти словосполучення, в якому головне слово іменник

Що із наведених поєднань слів є словосполученням?

Правильно виділено головне слово в словосполученнях рядка

малює олівцем, вибачте мені, народна пісня

занадто швидко, святковий одяг, йти навпростець

рідні люди, пише красиво, хата скраю

зелене поле, шкільне приладдя, купити книги

Яке сполучення слів НЕ є словосполученням

Словосполучення

Два і більше повнозначних слів, які пов’язані між собою за змістом.

Стійка сполука слів, яку можна замінити словом.

Одне і більше слів, яке виражає закінчену думку.

Як називається слово, від якого ставлять питання у словосполученні

Яке сполучення слів НЕ є словосполученням

Правильно виділено головне слово в словосполученнях рядка

занадто швидко, святковий одяг, йти навпростець

рідні люди, пише красиво, хата скраю

малює олівцем, вибачте мені, народна пісня

зелене поле, шкільне приладдя, купити книги

Позначте словосполучення, у якому від головного слова до залежного ставимо питання коли?

Які поєднання слів не є словосполученнями?

Недавно я готувала до контрольної роботи з української мови дівчинку, яка вчиться у 8 класі. Тема «Словосполучення» несподівано виявила багато нюансів, які потребують додаткового розбору. І перший з них – які сполучення слів не вважаються словосполученнями.

Що таке словосполучення?

Почнемо з визначення: словосполучення – це сполучення двох або більше повнозначних слів, які з’єднуються підрядним зв’язком. Повнозначні слова – це самостійні частини мови: іменник, прикметник, числівник, дієслово, займенник.. Підрядний зв’язок передбачає залежність одного слова від іншого: практично цю залежність можна виявити запитанням, яке ставиться від головного слова: зелена трава – трава (яка?) зелена.

Що не вважається словосполученням?

• однорідні члени речення;
• підмет і присудок;
• поєднання прийменника з іменником;
• фразеологічний зворот;
• граматичні форми, які складаються з двох слів.

Розглянемо кожен з випадків детальніше.

Однорідні члени речення

Не є словосполученням однорідні члени речення, з’єднані сурядними сполучниками. Найчастіше це єднальні – і, та, а також протиставні – а, але: молоко і мед, не білий, а чорний. При сурядному зв’язку обидва слова є рівноправними, а тому не вважаються словосполученням.

Підмет і присудок

Поєднання слів типу дощ іде, трава росте не є словосполученнями, тому що це непоширені прості речення: підмет і присудок. Але учні плутають таку граматичну конструкцію з поєднанням дієслова з іменником у знахідному відмінку: варити борщ, пекти хліб. Відрізнити знахідний відмінок від називного ( підмет знаходиться саме в Н.в.) можна за активністю чи пасивністю іменника: підмет «виконує роботу» сам, а над додатком ( іменник в знахідному відмінку, як правило, виконує таку синтаксичну функцію) виконується дія.

Поєднання прийменника з іменником

Виходячи з визначення, для утворення словосполучення потрібні два повнозначних слова. А так як прийменник самостійно не має лексичного значення, бо є службовою частиною мови, поєднання прийменника з іменником не вважається словосполученням : в школу, біля берези.

Дітям легко розрізняти прості непохідні прийменники : в, на, під, і т. д. Але якщо трапляються прийменники складені: незважаючи на, згідно з та похідні, утворені від прислівників: поблизу, навколо, учні губляться. Розрізнити прислівник і прийменник можна так: до прислівника можна поставити запитання, оскільки це повнозначна частина мови, а прийменник буде відповідати на питання тільки разом з іменником; поблизу школи – (де?), бігти –(де?) поблизу.

Фразеологічний зворот

Фразеологічний зворот – це стійке поєднання слів з певним лексичним значенням. Як правило, це лексичне значення описується одним словом: бити байдики – лінуватися, пекти раків – зашарітися. А так як одне слово – це не словосполучення, то і фразеологізм не може вважатися словосполученням.

Граматичні форми, які складаються з двох слів

В українській мові існують граматичні форми, які складаються з двох слів, але мають одне лексичне значення. З цієї причини такі поєднання слів не вважаються словосполученнями:

• складена форма дієслова майбутнього часу: буду робити, будемо писати;
• складені вищий і найвищий ступені порівняння якісних прикметників: більш гарний, менш добрий, найбільш сучасний, найменш гіркий.
• дієслова в наказовій формі: нехай іде, хай горить.

Ось так можна навчитися розрізняти словосполучення і поєднання слів, які не є словосполученнями. Надіюсь, стаття була корисною для вас. Успіхів у навчанні!