Найменше море в світі – топ 10 морів

На нашій планеті є понад 80 морів. Це великі водойми, які є частиною океанів і відокремлені сушею або підносяться підводними рельєфами. Моря різняться між собою розмірами, температурою і складом води, глибиною і іншими особливостями. Кожна водойма має свої особливості, які роблять його унікальним.

Є моря, мають найбільшу глибину, найзначнішу концентрацію солі та інших речовин у воді або найбільшу площу. Вони також відрізняються мешканцями, які населяють їх води. Читачам буде цікаво дізнатися, яке море найменше в світі і де воно розташоване.

Мармурове море найменше на планеті

Мармурове море розташоване в Євразії і є територією Туреччини. Його площа становить всього 11 472 км 2. тому воно вважається найменшим морем на планеті. Утворився водойму внаслідок розлому земної кори, яке розділило континенти Африки і Євразію. Довжина моря становить 20 км, ширина – 80 км. Воно відноситься до Атлантичного океану. Водойма пов’язаний з Егейським і Чорним морями протоками, за допомогою яких відбувається водообмін.

Його берега з’єднані трьома мостами:

• мостом Чанаккале 1915
• мостом Осман Газі;
• мостом Султана Сулеймана.

Мармурове море отримало свою назву через розташованого в ньому острова Мармара, багатого білим мармуром. Воно оточене в переважної ступеня гористими берегами. Території навколо моря густо заселені ще з давніх часів. Найбільшим населеним пунктом, розташованим на його берегах, є місто Стамбул. Мармурове море є важливим туристичним об’єктом. На ньому добре розвинена рибна ловля.

Лігурійське море

Друге місце в списку дістається Лігурійського моря, площа якого дорівнює 15 тис. Км 2. Воно розташоване на території, де проходять межі Італії, Франції та Монако. Водойма розташована в західній частині басейну Середземного моря. Він оточений в основному скелястими крутими берегами. Зустрічаються біля водної гладі і піщані пляжі, які інтенсивно використовуються в туристичній галузі. Вода в Лігурійському море досить холодна: в найспекотніші місяці вона досягає позначки 23,5 о С. Не дивлячись на невеликі розміри, водойма відрізняється великою глибиною, максимальне значення якої становить 2 546 м.

Внутрішнє Японське море

Цьому водойми дісталося третє місце в списку найбільш маленьких морів в світі. Його площа дорівнює 18 км 2. Як можна зрозуміти з назви, море розташоване на території Країни висхідного сонця. Вчені встановили, що воно утворилося внаслідок підняття рівня світового океану близько 12 тис. Років тому, що було викликано таненням льодовика.

Береги моря сильно порізані бухтами. У водоймі розташовано безліч островів, кількість яких досягає 1 000. Внутрішнє Японське море є важливою транспортною артерією країни. На його узбережжях розташовані головні промислові підприємства Японії. У цьому регіоні добре розвинений туризм.

Внутрішнє Японське море

море Дейвіса

Четверта позиція в списку дістається морю Дейвіса, площа якого становить 21 км 2. Воно є частиною Індійського океану. Море Дейвіса омиває береги Антарктиди. Водоймище був названий на честь капітана корабля «Аврора» Джона Кінга Дейвіса. На цьому судні в 1912 році прибула в цей регіон експедиція, яка виявила водойму.

Море Дейвіса більшу частину року вкрите кригою. Тільки в літній період на ньому з’являються простору води, на яких зустрічаються айсберги і дрейфуючий лід. Найбільша глибина водойми дорівнює 1369 м.

Азовське море

У списку найбільш маленьких на планеті знаходиться і Азовське море, яке відноситься до Атлантичного океану. Воно має площу в 39 тис. Км 2. Азовське море знаходиться в східній частині Європи. Довжина водойми становить 380 км, а ширина 200 км. В Азовському морі проводиться видобуток нафти. На берегах водойми, що належать Росії і Україні, розташовано безліч курортних зон. Вода в ньому має високий рівень забрудненості. В Азовське море тривалий час скидалися відходи промислових підприємств, розташованих у великих населених пунктах.

Море Балі має площу 40 тис. Км 2. Воно займає шосте місце в списку найбільш маленьких морів на планеті. Водойма є міжострівні і відноситься до Тихого океану. На островах, розташованих на південь від моря знаходиться кілька діючих вулканів, тому на дні водойми міститься багато вулканічних опадів. Море Балі є одним з найпопулярніших туристичних об’єктів. Це обумовлено чудовими кліматичними умовами і прекрасною природою, якої можна помилуватися на території островів.

Ірландське море

Чи не відрізняється великими розмірами і Ірландське море, яке є частиною Атлантичного океану. Водойма знаходиться між Ірландією і Великобританією. Його площа становить 46 тис. Км 2. Ірландське море має невелику глибину, максимальний показник якої становить 175 метрів. На ньому добре розвинене судноплавство і рибальство. Протягом майже всього року над морем дмуть західні вітри, які в зимовий час викликають сильні шторми. На узбережжях моря побудовано кілька вітрових електростанцій.

море Альборан

Невелику площу має і море Альборан. Вона становить всього 53 км 2. Водоймище знаходиться в північній частині Африканського континенту і є частиною Атлантичного океану. Територією моря Альборан проходить межа, що розділяє Африку і Євразію. Водойма розташована в субтропічній зоні і оточений територіями з красивою природою.

Завдяки цьому він є важливим туристичним об’єктом. Влітку тут панує тепла суха погода, а в зимові місяці досить прохолодно і часто випадають опади. На море Альбарон добре розвинене судноплавство. На його берегах розташовано безліч великих портів.

море Хальмахера

У десятку найменших на планеті морів входить ще одна водойма, розташований в Індонезії – море Хальмахера. Він є частиною Атлантичного океану. Площа водойми дорівнює 75 км 2. Море Хальмахера розташоване в приекваторіальній зоні. На ньому панує теплий вологий клімат, властивий цій місцевості. Море Хальмахера є важливим туристичним об’єктом. Його чисті води і безліч морських мешканців залучають дайверів з усього світу.

Балеарське море

Ця водойма займає останнє місце в списку. Його площа становить 86 тис. Км 2. Море омиває південну частину Європи і східну частину Піренейського півострова. Воно відноситься до Атлантичного океану. На берегах моря і на островах, розташованих в ньому, створено безліч всесвітньо відомих курортів. Температура води тут в літній період досягає 25 о С, а взимку не перевищує 13 о С. На Балеарському море добре розвинене судноплавство.

Схожі статті

§ 9. ІТАЛІЯ

1. Згідно з висловом «Усі дороги ведуть до Рима», прокоментуйте роль Давнього Риму як «колиски» європейської цивілізації.

2. Що вам відомо про культуру, традиції, менталітет італійців?

3. Які вироби, продукція чи послуги формують у вас «географічний образ» Італії?

• Місце Італії у світі та регіоні. ЕГП країни. Італія – високорозвинута держава, член G-7. Це півострівна країна, 4/5 кордонів якої є морськими й омиваються водами 5 морів (Адріатичного, Лігурійського, Тірренського, Іонічного і Середземного). «Сусідське» положення Італії не має аналогів у Європі: 4 зовнішні сухопутні країни-сусіди – Франція, Швейцарія, Австрія й Словенія та 2 внутрішні (анклави) – Ватикан і Сан-Марино.

Назву «Італія» вперше стали використовувати греки для позначення південного краю Апеннінського півострова, де вони оселилися у VIII—VII ст. до н. е. Територія Італії складала ядро Римської імперії, звідки антична цивілізація Середземномор’я проникла до Західної Європи.

• Основні чинники розвитку. На розвиток Італії та її місце в МПП суттєвий вплив мають природно-ресурсний, працересурсний і рекреаційний потенціали країни. Італія загалом бідна на мінеральні ресурси, особливо паливні (незначні запаси в Адріатично-Іонічному і Сицилійському нафтогазоносних басейнах). Брак енергетичних ресурсів змушує імпортувати 95 % нафти та 60 % природного газу. Відзначаються лише родовища свинцю, цинку й залізної руди (Сицилія), великі запаси кіноварі (ртутної руди), а на о. Сицилія є родовища сірки. Надра країни багаті на будівельну сировину – мармур, граніт тощо. У Каррарі (Тоскана) видобувають відомий білий каррарський мармур, який ще давні римляни використовували для створення багатьох скульптур та оздоблення будинків (мал. 33). Італійські річки переважно короткі. Майже всі вони належать до басейну По (найбільша та найповноводніша річка країни, 670 км). Великою річкою півострова є Тибр. Великі озера зосереджені переважно в передгір’ях Альп, усі вони мають тектонічне походження (Гарда, Комо, Лаго-Маджоре тощо). Лісистість країни становить 31 %.

Мал. 33. Каррарський мармур є одним із найцінніших і найвідоміших у світі

Працересурсний потенціал країни значний, загальна кількість трудових ресурсів – 26 млн осіб (42 % населення країни). За останні десятиліття структура зайнятості дуже змінилася: серед секторів економіки на першому місці опинилася сфера послуг (68 %), на другому – промисловість (28 %), а в аграрній сфері нині працює всього 4 %. Італійська праця в Європі вважається не дуже кваліфікованою, адже лише 16 % італійців мають вищу освіту. З кінця 1990-х років кількість населення в Італії зростає лише завдяки іммігрантам, і нині в країні зареєстровано вже понад 4 млн іноземних громадян, серед яких близько 240 тис. українців. Вони виконують переважно низькокваліфіковану роботу у сфері послуг (домашня прибиральниця, офіціант, кухар, водій та ін.) та задіяні на будівництві.

Італія володіє величезним рекреаційним потенціалом: це і середземноморські пляжі, велика кількість мальовничих гірських озер, гірськолижні курорти і, безумовно, найдавніша архітектура – практично всі італійські міста є пам’ятками історії, культури та архітектури.

• Система розселення. Італія посідає п’яте місце у Європі за кількістю населення, хоча з 1993 р. відзначається від’ємний природний приріст.

Населення дуже нерівномірно розподілене по території країни, середня його густота – 201 особа/км 2 . Найбільша густота (300 осіб/км 2 ) – у Північній Італії, де мешкає майже половина всього населення країни. Це пов’язано зі сприятливими умовами для розвитку тут інтенсивного землеробства, різноманітної промисловості, портової діяльності й туризму. Особливою скупченістю населення відзначається район Неаполя (8440 осіб/км 2 ), а гірські райони, навпаки, заселені рідко (до 35 осіб/км 2 ).

Останніми десятиліттями в Італії (особливо на півночі) триває інтенсивний процес урбанізації, й нині переважна кількість населення (69 %) мешкає в містах. Понад половина великих міст розташовані на півночі. Практично увесь простір від Турина до Мілана – суцільна урбанізована територія. До агломерацій з населенням понад 500 тис. жителів увійшли 9, а понад 1 млн – 4 італійські агломерації: Мілан (найбільша), Рим, Неаполь, Турин. Агломерації Турина, Мілана і Генуї є південною межею європейського мегалополіса «Блакитний банан». До «Золотого банана», або європейського «Сонячного поясу», входять Турин і Генуя.

• Сучасний стан господарства. Головною особливістю економічного розвитку Італії є різниця у рівнях економічного, соціального та культурного розвитку її регіонів. Значна частина італійського господарства перебуває в руках потужних ТНК, як-от: FIAT (з 2014 р. FiatChrysler Automobiles NV), Enel (найбільша енергетична компанія, одна з найпотужніших енергокомпаній світу), Епі (нафтова і газова компанія), Leonardo (машинобудівний холдинг, що діє у сферах оборони, енергетики, гвинтокрилобудування, телекомунікацій і транспорту), Pirelli & Є (п’ятий у світі за виручкою виробник автомобільних шин), Luxottica Group (визнаний світовий лідер з виробництва оправ і сонцезахисних окулярів) тощо.

Мал. 34. Історичний центр Рима і володіння Ватикану, включно з базилікою Св. Павла за міськими стінами

Мал. 35. «Автострада Сонця»

Третинний сектор економіки Італії представлено такими сферами, як туризм, транспорт і банківська діяльність (наприклад, Exor SpA – провідна італійська інвестиційна компанія). Туризм у країні став найінтенсивніше розвиватися одразу після Другої світової війни, а обслуговування туристів перетворилося на організовану сферу економіки. У 2016 р. Італію відвідало 50,7 млн іноземців (V місце у світі), переважно європейці (майже 90 %). Італія володіє визначними рекреаційними ресурсами і є зосередженням найбільшої кількості (51) об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (мал. 34), перелік яких нещодавно поповнився завдяки визнанню, що виготовлення піци є формою мистецтва, яке народилося в Неаполі.

Транспортний комплекс Італії має важливе значення для розвитку національної економіки. У внутрішніх перевезеннях пасажирів (90 %) і вантажів (80 %) переважає автомобільний транспорт. Головна транспортна артерія – «Автострада Сонця», що йде з півночі на південь і є найдовшою італійською автострадою А1 (мал. 35). Загальна протяжність автошляхів – 487 тис. км. Протяжність італійських залізниць становить 20,1 тис. км, з яких 12,8 тис. електрифіковані, що свідчить про високий технічний рівень цього виду транспорту. Швидкісні потяги між Римом і Міланом, Генуєю, Венецією, Неаполем належать до найліпших у Європі. Оскільки країна розташована на півострові й островах, провідна роль у зовнішніх перевезеннях належить морському транспорту. Функціонують поромні переправи між материком і Сицилією та Сардинією. Найбільші порти – Генуя (один з найбільших портів у Середземномор’ї), Трієст, Неаполь тощо. Авіаційні мережі підтримують зв’язок найбільших міст Італії з багатьма містами Європи й інших частин світу. Головна авіакомпанія країни – Alitalia.

Провідною ланкою вторинного сектору економіки Італії, на яку припадає близько 1/4 національного прибутку та 2 /₅ усіх зайнятих, є промисловість. Більшу частину електроенергії (82 %) виробляють на ТЕС, а майже 2 % дають геотермальні електростанції (ще у 1905 р. у Лардерелло, в Центральній Італії, з’явилися перші у світі геотермальні електростанції).

Мал. 36. Торговельні марки автомобільного концерну Fiat

Обробна промисловість Італії працює в основному на імпортній сировині. Відносно новою ланкою промисловості Італії є металургія. Чорна металургія працює на імпортній сировині, тому найбільші комбінати розміщені в портових містах (Генуя, Неаполь, Таранто).

У кольоровій металургії найрозвинутіші алюмінієва, свинцево-цинкова, магнієва й ртутна промисловість. Італія посідає одне з перших місць у світі за виплавкою ртуті (800 т у Тоскані). Машинобудування є провідним виробництвом італійської індустрії. У ньому особливо вирізняється автомобілебудування (понад 1,1 млн автомобілів), у якому домінує Fiat Chrysler Automobiles NV, також відомий як FCA – багатонаціональна корпорація з новою штаб-квартирою в Лондоні. Портфель компанії включає в себе багато добре відомих автомобільних марок (мал. 36).

Традиційним для Італії є суднобудування (виробництво контейнеровозів, різних платформ і спортивних суден). Чималих успіхів домоглася Італія в електротехнічній та електронній промисловості завдяки компаніям Zanussi-Electrolux (м. Порденоне), Indesit (м. Фабріано), а також Olivetti (Турин).

Основною спеціалізацією хімічної промисловості є виробництво полімерів і синтетичних волокон, відзначається також лакофарбова й фармацевтична промисловість (переважно на півночі). Одне з найстаріших у країні виробництв – легка промисловість, яка виробляє тканини та пряжу з бавовни, вовни, шовку, коноплі, льону, джуту і хімічних волокон, а також різноманітний трикотаж. Широко розвинуте виробництво взуття (кожна третя пара взуття у світі – італійська). Італія разом із Францією вважається законодавицею моди одягу і взуття (центри – Мілан і Турин). Унікальною і традиційною залишається харчова промисловість: італійці створили всесвітньо відомі види сирів (пармезан, горгонзола, рікота, моцарела і проволоне), макарони, спагеті, піцу, томатну пасту; найвідоміший італійський десерт – тірамісу.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Користуючись шкільним атласом, визначте місцеположення та найбільші центри: а) первинної сфери економіки (добувної промисловості, аграрного сектору); б) обробної промисловості (металургії, автомобілебудування, хімічної індустрії); в) туризму як провідної складової сфери послуг. 2. Простежте залежність рівня урбанізації районів Італії від основних чинників розміщення виробництва і фінансів.

Основу італійського первинного сектору становить сільське господарство, у якому домінує рослинництво. Основні культури – пшениця, кукурудза, рис (І місце за зборами у Європі), цукровий буряк, цитрусові (апельсини й лимони), томати, оливки (3,1 млн т – II місце у світі). Значна роль виноградарства у місцевому сільському господарстві. У країні вирощують майже 250 сортів винограду, 90 % якого переробляють на вино (І місце у світі за обсягами виготовлення). Тваринництво менш розвинене. Велику рогату худобу розводять на півночі країни, овець – на Сардинії, на відходах переробки цукрового буряку розвивається свинарство. У бідних на корми гірських районах Апеннін, на Сицилії та Сардинії селяни розводять овець, кіз і мулів.

• Населення: 2,8 млн мешканців. Густота населення – 2230 осіб/км 2 .

• Розташований на пагорбкуватій рівнині, на обох берегах р. Тибр.

• Назву отримав від одного з міфічних засновників міста – Ромула. Згідно з античним переказом, Рим засновано у 754-753 рр. н. е. Був столицею античної держави (Давній Рим). У 756-1870 рр. (з короткими перервами) – столиця Папської області, а з 1946 р. – Італійської Республіки.

• Рим – найважливіший промислово-фінансовий, головний науковий і культурний центр країни. У місті працюють підприємства електротехнічної промисловості, точного приладобудування, сільськогосподарського й транспортного машинобудування, хімічної, легкої та харчової промисловості. Рим є найбільшим транспортним вузлом країни: 2 міжнародні аеропорти, річковий вокзал, метрополітен (побудований у 1927-38 рр.).

• Рим є одним з найвизначніших у світі центрів міжнародного туризму (понад 7,1 млн туристів у 2016 р.). Знаходяться видатні архітектурні комплекси різних епох: руїни римських та імператорських форумів, Колізей, Пантеон (135-307 рр.), терми Каракали (206-217 рр.), безліч ренесансних палаців і вілл, ансамбль площі Капітолія, собор і площа Св. Петра та багато інших.

• Просторова організація господарства Італії. Під час історичного та економічного розвитку Італії склався чіткий поділ країни на три економіко-географічні райони – Північ, Центр і Південь.

Північний район є найрозвинутішим у країні. Тут зосереджене точне машинобудування, тонка хімія, текстильна і швейна промисловість, високоорганізоване сільське господарство. Головними промисловими центрами є Мілан (єдина в країні Італійська фондова біржа (BorsaItaliana), підприємства автомобілебудування, кольорової металургії, нафтопереробки, світовий центр моди), Турин (розташовані головні офіси автомобільних компаній Fiat, Lancia та Alfa Romeo), Генуя (найбільший морський порт країни), Венеція (великий туристичний і науково-освітній центр).

У Центральному районі, що об’єднує італійські регіони Лаціо, Тоскана, Умбрія, Абруццо і Маркезо, зосереджені підприємства машинобудування, чорної металургії, хімії, традиційною спеціалізацією є меблева, порцеляно-керамічна, текстильна, взуттєва, швейна. У сільському господарстві розвиваються пасовищне вівчарство, вирощування зернових, овочів, винограду, маслин, цитрусових. Найбільшими промисловими центрами є Рим і Флоренція (важливий промисловий, туристичний і культурний центр, головне місто моди, де зосереджено цілу індустрію модного одягу, аксесуарів, взуття).

Південний район має виражену спеціалізацію зі значним переважанням рослинництва (виноградарство, садівництво (цитрусові, оливки), зернові (пшениця, рис, кукурудза) і технічні культури – тютюн, конопля), індустрію представлено машинобудуванням, чорною металургією, нафтохімією, легкою і харчовою промисловістю. Традиційно розвинений туризм, особливо на островах Капрі і Сардинія, а також у Неаполі.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Для Італії дуже важливою є зовнішня торгівля, адже багато італійських сфер діяльності працюють на зовнішній ринок. Експортує Італія продукцію машинобудування і металообробної промисловості, швейні, взуттєві та текстильні вироби, хімічну продукцію, продовольство, будівельні матеріали, офісну оргтехніку, руди металів. В імпорті переважають автомобілі, нафта, метал і пластмаси. Серед основних торговельних партнерів Італії відзначаються країни Евросоюзу, а також США, Саудівська Аравія, Лівія тощо.

Італія посідає провідне місце серед зарубіжних торговельних партнерів України. Основними товарами українського експорту (1,9 млрд дол. у 2016 р.) в Італію є чорні метали, мінеральне паливо, нафтопродукти, добрива, алюміній і вироби з нього. В українському імпорті (1,35 млрд дол.) з Італії переважають обладнання, електричні машини, вовна і тканини, вироби із чорних металів. Українська громада в Італії є однією з найчисленніших у Європі. Станом на 2016 р., загальна кількість українців в Італії, які отримали дозвіл на проживання, становила 240,1 тис. осіб. До Італії вони прибули здебільшого в пошуках заробітку починаючи із середини 1990-х років.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• У країні налічують найбільшу у світі кількість модельєрів. Найвідоміші такі бренди: Gucci, Prada, Versace, Dolce & Gabbana, Giorgio Armani, Salvatore Ferragamo, Roberto Cavalli, Fendi, Valentino, Trussardi, Benetton. Сучасна Італія продовжує задавати модні тенденції для всього світу.

• Існують тисячі традиційних італійських десертів. Однак найвідоміший за кордоном – тірамісу – було створено в 1970-х роках. Назва в перекладі буквально означає (італ. Tiramisu) «підніми мене» – від слів tira – тягни, ті – мене, su — вгору, завдяки двом своїм інгредієнтам: каві і какао.

1. Яке місце посідає Італія в сучасному економічному та політичному житті Європи та світу?

2. Охарактеризуйте вплив основних чинників (ЕГП, працересурсний, споживчий, природно-ресурсний потенціал) на спеціалізацію італійської економіки.

3. Визначте причини нерівномірності розселення населення та економічного розвитку Півночі й Півдня Італії.

4. Які склалися передумови для розвитку туризму як провідної сфери третинного сектору економіки в Італії?

5. Назвіть промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію Італії. Знайдіть і покажіть на карті найбільші промислові центри країни.

6. Охарактеризуйте міжнародні зв’язки України з Італією. Чим зумовлена значна за чисельністю українська діаспора в Італії?

ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.

Основні міста і порти на берегах Мармурового моря

Мармурове море належить до внутрішніх водойм Туреччини. Згідно з історичними даними, його узбережжя було заселено ще з античних часів. Сьогодні на берегах знаходиться безліч міст, невеликих селищ, курортів, які адміністративно відносяться до 7 турецьким провінціям.

Через водойму проходять важливі судноплавні маршрути, що зв’язують між собою Чорне і Середземне моря. Кораблі обслуговують кілька портів, в тому числі Стамбульський, розташований біля протоки Босфор.

Основні міста Мармурового моря

Береги Мармурового моря є густонаселеними. Біля узбережжя розташовується велика кількість населених пунктів, в тому числі кілька великих міст Туреччини. Частина з них володіє власними портами, які займаються обслуговуванням торгових суден і пасажирських поромів. Найбільш значущими на берегах водойми є:

• Стамбул – найбільше турецьке місто і важливий морський порт на західних берегах протоки Босфор. Ділиться на дві частини – європейську і азіатську. На його території знаходяться відразу три порти – Зейтінбурну, Амбарлі і Хайдарпаша, а також ряд нафтових терміналів.
• Такірдаг – місто в північно-західній, європейській частині країни. Розташовується в історичній області Східна Фракія і разом з дев’ятьма прилеглими районами формує однойменну агломерацію. Колись входив до складу Греції.
• Бандирма – місто-порт на південному узбережжі Мармурового моря з населенням понад 111 тис. Входить до п’ятірки найбільших портів Туреччини. Місто має багатовікову історію і вважається місцем розташування давньогрецького Панормоса.
• Гебзе – місто в турецькій провінції Коджаелі, за 65 км від Стамбула. Розташовується на північному узбережжі Ізмітської затоки і з’єднується з його південними берегами висячим мостом Османгазі.
• Мармара – найбільший острів Мармурового моря площею 130 км 2 . Включає в себе однойменне місто і 5 невеликих сіл. На його території працює великий Поромний порт Мармара, який забезпечує пасажирське сполучення зі Стамбулом, Текірдагом і курортом Ердек.
• Гемлік – місто в азійській частині Туреччини, на берегах однойменної затоки. Володіє великим торговим портом, який вважається одним з найбільш завантажених в країні.

Морські курорти

Уздовж усього узбережжя Мармурового моря можна знайти багато курортів, які забезпечують насичений Пляжний відпочинок і можливості для оздоровлення організму. До найбільш відвідуваних відносяться:

• Ердек – невелике містечко в турецькій провінції Баликесір, на західному узбережжі півострова Капидаги. Славиться піщаними пляжами і національним парком «Кушдженеті», де можна поспостерігати за перелітними птахами. У 5 км знаходяться руїни стародавнього приморського міста Кізік.
• Муданья – курорт в провінції Бурса, приваблює гостей протяжними чистими пляжами і давньогрецькими пам’ятками архітектури. Вважається тусовочним містом з безліччю нічних клубів, ресторанів, дискотек. Туристи можуть займатися дайвінгом, здійснювати морські круїзи або оглядати визначні пам’ятки.
• Тюркелі – острів з незайманою природою в архіпелазі Пашалімани. Має іншу назву – Авша. Славиться своїми виноградниками і чудовим червоним вином. На території острова знаходиться однойменний курорт, пов’язаний поромним сполученням зі Стамбулом.
• Чекірге – Термальний курорт в турецькій провінції Бурса, що пропонує гостям оздоровлення в гарячих мінеральних джерелах. Його води багаті кальцієм, магнієм, сіркою, що сприяє лікуванню від багатьох захворювань.
• Ялов а- морський і Термальний курорт поблизу Ізмітської затоки. Місцеві мінеральні джерела мають температуру до 60 ° C і містять переважно сірку, кальцій і натрій. З їх допомогою можна позбутися від хвороб шкіри, суглобів, внутрішніх органів. Оздоровлення поєднується з відпочинком на пляжах, морськими прогулянками, водними видами спорту. Поблизу міста знаходяться красиві водоспади.

Поїздка на Мармурове море сподобається сім’ям з дітьми, любителям спокійного відпочинку і прихильникам подорожей по історичних місцях. Місцеві курорти не так популярні, як на Анатолійському узбережжі Туреччини, тому відпочити тут можна не тільки якісно, але і з економією коштів.