Навальний опублікував перше фото з колонії і розповів про тюремне життя

Про те, що його планують етапувати саме туди, неофіційно повідомлялося давно. Але при цьому точної інформації про його фактичне місце перебування до останнього моменту не було ані в його адвокатів, ані в родичів.

12 березня адвокати Навального повідомили, що політика забрали з СІЗО “Кольчугіне” й відвезли в невідомому напрямку. Агентство “ТАСС” писало, що Навального відправили до колонії номер 2, посилаючись на анонімне джерело.

У понеділок адвокат політика Ольга Михайлова сказала BBC, що вона та ще один адвокат – Вадим Кобзєв – уже кілька годин сидять в авто біля колонії в Покрові.

“Періодично запитуємо, нам відповідають: чекайте. При цьому вони не кажуть, що Навального в них немає. Я телефонувала і в прокуратуру, і в службу виконання покарань – ніхто нічого не каже. Працівниця колонії на в’їзді вийшла до нас, коли ми тільки приїхали, щоб дізнатися, хто ми”.

Зрештою джерело “ТАСС” повідомило, що Навальний дійсно перебуває в колонії номер 2. Трохи згодом “Відкриті медіа” написали, що грошовий переказ на ім’я Навального дійшов до адресата. Це підтверджує, що він перебуває саме в цій колонії.

Ця стаття містить контент, наданий Instagram. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Instagram i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець Instagram допису, 1

У своєму пості Навальний пише, що російська тюремна система змогла його здивувати.

“Не уявляв, що можна влаштувати справжній концтабір за 100 кілометрів від Москви”, – пише він. При цьому зазначає, що насильства в колонії він не бачив.

“Методи змінилися, і, чесно скажу, я навіть не пригадаю місця, де всі розмовляють настільки ввічливо і в якомусь сенсі навіть привітливо”, – зазначає опозиціонер.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

“Режим, устав, розпорядок дня. Буквальне виконання нескінченних правил. Лайка і жаргонні слова заборонені. І цієї заборони суворо дотримуються. Уявляєте тюрму, де не лаються? Відеокамери всюди, за всіма спостерігають і за найменших порушень складають рапорт”, – розповідає Навальний.

У цій же колонії не так давно терміни відбували російський націоналіст Дмитро Дьомушкін та громадський активіст Костянтин Котов. Вони розповідають, що в цій колонії їм було дуже непросто.

“Політичних” не б’ють?

Упродовж останніх років колонією керує Олександр Муханов. За чутками, регулярні тортури та жорстокі побиття ув’язнених з його приходом припинилися, розповіла адвокат Марія Ейсмонт.

“Політичних” під арештом зазвичай взагалі не б’ють: настільки очевидне порушення закону приверне увагу суспільства до відомого в’язня.

Дмитро Дьомушкін і Костянтин Котов розповідали, що не мали справу з прямим насильством, але перебування в колонії номер 2 згадують як дуже важкі часи. З їхніми словами, на них тиснули іншими способами.

Колонії в Росії неформально діляться на “чорні” та “червоні”.

У “чорних” стан справ контролюють кримінальні авторитети – там можливі послаблення, наприклад, у вигляді нелегального доступу до мобільних телефонів.

У “червоних” колоніях вся повнота влади – в адміністрації. Режим тут більш суворий.

Виправна колонія номер 2 у Покрові – “червонюща”, сказала “Відкритим медіа” адвокат Костянтина Котова Марія Ейсмонт. За її словами, там усе спрямовано на те, аби людина відчувала свою повну залежність від адміністрації.

В колонії, розповідають правозахисники і колишні в’язні, важливу роль відіграють “активісти” – засуджені, які співпрацюють з адміністрацією і контролюють інших ув’язнених.

Саме вони слідкують за дотриманням правил – наприклад, щоб людина дивилася “в підлогу”, коли їй забороняють дивитися убік; роздають завдання і записують усі слова в’язнів, щоб згодом показати їх адміністрації.

За це “активісти” отримують привілеї на кшталт душу, яким можна користуватися не раз на тиждень, як усім, а коли завгодно.

Автор фото, Getty Images

В інтерв’ю виданню “Медіазона” Дмитро Дьомушкін називав колонію в Покрові найжорсткішою в Росії з точки зору “ломки людей”.

А Костянтин Котов запевняє, що хоча формально це колонія загального режиму, фактично режим там суворий.

Холод, заборони і ніяких передач

Дьомушкін провів 8 місяців у “Секторі посиленого контролю А” – своєрідній тюрмі всередині колонії, де умови ще суворіші. Він розповідає, що схуд там більш як на 40 кілограмів і часто непритомнів.

У цьому секторі Дьомушкіну не дозволяли бачитися з відвідувачами, отримувати передачі, навіть з адвокатом поговорити можна було лише “через скло” – до того ж у присутності працівників колонії.

“Сон був сім з половиною годин. Відвідування храму і всього іншого йому заборонили. На секторі посиленого контролю він нічого не буде бачити. Чіпати руками його там ніхто не буде. Будуть карати інших в’язнів, якщо він не буде дотримуватися режиму, – прогнозує Дьомушкін. – Будуть робити зарядку по чотири години в душній кімнаті, а потім гуляти вулицею мокрими, поки ще холодно”.

Холод – окрема тема для скарг засуджених.

Дьомушкін згадує, що в його бараку температура була всього 11-13 градусів тепла – але спати в одязі їм не дозволяли. Тож ув’язнені всю ніч прокидалися від холоду.

Через 8 місяців Дьомушкін перевели в інше місце, де умови були м’якшими.

Змушують дивитися ТБ

Дмитро Дьомушкін розповідав, що в колонії навмисно створюють умови, аби засуджені постійно поспішали.

“Здавалося б, у вас повно часу має бути, а у вас його зовсім немає. Вам дають кілька хвилин на те, щоб встати і рівненько застелити ліжко. Вам дають дві хвилини, щоб одягнути зимовий одяг і вибігти на вулицю. Ви завжди бігом усе робите”, – заявляв Дьомушкін у розмові з “Медіазоною”.

Костянтин Котов також помічав, що в колонії засуджених намагаються позбавити вільного часу. Він був серед тих, хто не працював на виробництві – в колонії є швейне виробництво, є деревообробка, є фарбувальний цех.

Попри це, на увесь вільний час в’язнів саджали дивитися телевізор, згадував Котов.

“Цілий день організовано в кімнаті сидить загін і дивиться телевізор під наглядом. Ти не можеш заснути, заплющити очі, тебе змушують дивитися телевізор. Навіть якщо тобі не хочеться”, – розповідав він.

На особистий час, коли можна було б почитати книгу чи написати листа, для Котова відводилася лише година.

А Дьомушкіну в “секторі посиленого контролю”, за його словами, на написання листів виділяли всього 15 хвилин на тиждень, тому на один лист він витрачав місяць. Іншим засудженим адміністрація забороняла спілкуватися і з Котовим, і з Дьомушкіним.

Політв’язні там опинилися в ізоляції.

Тим часом жителі міста, де тепер покарання відбуває знаменитий опозиціонер, сподіваються, що тут нарешті відремонтують дороги.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Колоніальні імперії досі живі: у сучасному світі існує більше 50 колоній

Незважаючи на те, що великі колоніальні держави за останнє століття сильно схудли, метрополії і колонії досі існують на сучасній політичній карті світу. Сьогодні ці території називаються по-різному: заморські департаменти, заморські території або неинкорпорированные території. Колонії навіть можуть мати свій державний прапор і органи самоврядування. Але сенс від цього не міняється: колонії і їх корінне населення знаходяться в тій чи іншій мірі залежно від своїх метрополій і не володіють політичним суверенітетом.

У сучасному світі налічується понад 50 колоній, власники яких не поспішають розлучатися зі своїми заморськими територіями. Давайте подивимося, які з метрополій на сьогоднішній день володіють найбільшим числом колоній — залежних територій, що не входять офіційно до складу держави (метрополії).

Великобританія

Від колишньої величі Британської імперії мало що залишилося. Тим не менш сьогодні Великобританія володіє колоніями у всіх ключових регіонах планети.

1. Європа: острів Джерсі в протоці Ла-Манш, острів Гернсі в протоці Ла-Манш, острів Мен в Ірландському морі, місто Гібралтар на півдні Піренейського півострова (оспорюється Іспанією), Акротірі і Декелія — військові бази на острові Кіпр.

2. Атлантичний океан (без колоній Карибського моря): Бермудські острови, острів Святої Єлени, острів Вознесіння, архіпелаг Трістан-да-Кунья, Фолклендські острови біля узбережжя Південної Америки (територія оспорюється Аргентиною), острів Південна Георгія і Південні Сандвічеві Острови (територія оспорюється Аргентиною).

3. Карибське море: острови Ангілья, острова Кайман (Кайманові острови, острів Монтсеррат, Британські Віргінські острови, острови Теркс і Кайкос.

4. Тихий океан: Острови Піткерн — п’ять островів у південній частині Тихого океану.

5. Індійський океан: Британська територія в Індійському океані — група з 55 островів. Колонія утворені всупереч рішенням ООН у 1965 році, оспорюється Сейшельськими островами і Маврикієм.

Франція

Ще не так давно Франція володіла великими територіями в Африці та в інших регіонах світу. Більшість країн сьогодні здобули незалежність, але Франція досі є господинею великої кількості заморських територій, населення яких перевищує «колоніальних підданих» Великобританії.

1. Південна Америка: Французька Гвіана з населенням 240 000 чоловік.

2. Атлантичний океан (без урахування колоній Карибських островів): острови Сен-П’єр і Мікелон.

3. Карибське море: острівна держава Гваделупа, острів Мартініка, острів Сен-Бартелемі, Сен-Мартен.

4. Індійський океан: острів Реюньон, острів Майотта розташовується в мозамбікській протоці (оспорюється Коморськими островами), острів Амстердам, острів Сен-Поль, острови Крозе, острови архіпелагу Кергелен, острови Епарсе (більшість з них оспорюються сусідніми державами).

5. Тихий океан: територія островів Уолліс і Футуна, Нова Каледонія, Французька Полінезія з населенням близько 280 000 чоловік, острів Клиппертон.

Сполучені Штати Америки

Сполучені Штати не фігурують в шкільних підручниках як колоніальна імперія, але на сьогоднішній день саме ця держава є найбільшою метрополією за кількістю залежного населення (більше 4 мільйонів чоловік).

1. Карибське море: Віргінські острови Сполучених Штатів, вільно асоційована держава Пуерто-Ріко — держава, кероване Конгресом США і фактично залежне від США, з населенням 3,7 мільйона осіб.

2. Тихий океан: острів Гуам, Північні Маріанські Острови, Американське Самоа (Східне Самоа), група з 9 островів — Зовнішні малі острови, асоційоване з США держава Маршаллові острови.

Королівство Нідерландів

На сьогоднішній день у Нідерландів залишилися колонії тільки на островах Карибського моря. Це острів Аруба, острів Кюрасао, держава Сінт-Мартен на острові Святого Мартіна і Карибські Нідерланди (острови Бонейр, Сінт Естатіус, Саба).

Португалія

У минулому впливова Португальська імперія, сьогодні ця країна володіє лише двома заморськими володіннями в Атлантичному океані: острів Мадейра з населенням 270 000 чоловік і Азорські острови з населенням близько 250 000 чоловік.

Іспанія

Сьогодні Іспанія втратила майже усі свої колоніальні володіння, у неї залишилося кілька колоній, розташованих не так далеко від самої держави.

1. Атлантичний океан: Канарські острови.

2. Середземне море: міста Сеута і Мелілья на середземноморському узбережжі Африки, навпаки Іспанії, які мають статус автономних міст, а також острови Алусемас, Чафарінас, Перехиль, Альборан.

Всі ці території не мають політичного суверенітету та власних збройних сил, а їх безпека забезпечується армією метрополій.