В основі лікування рефлюкс-езофагіту – зміна стилю життя: спеціальне харчування, відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, переїдання). При рефлюкс-езофагіті відбувається повернення частково перетравленої їжі і шлункової кислоти зі шлунку назад до стравоходу.
Езофагіт – гостре або хронічне запалення стравоходу. Найчастіше страждає слизова оболонка органу, проте існують форми хвороби, за котрих ушкоджується підслизовий та навіть м'язовий шари. Захворювання рідко зустрічається саме по собі, зазвичай, його причинами стають інші патологічні стани.
Найбільш ефективні – інгібітори протонної помпи. Це ліки, які зменшують виділення соляної кислоти в шлунку. Також лікар може призначити інші ліки, які зменшують симптоми: альгінати, антациди, адсорбенти та прокінетики.
за відсутності видимих ушкоджень слизової оболонки стравоходу (ГЕРХ) або при рефлюкс-езофагіті ступеня А, В, діагностованому ЕГДС, тривалість основного курсу лікування становить від 4 до 8 тиж; застосовують омепразол (20 мг), лансопразол (30 мг), пантопразол (40 мг), рабепразол (20 мг), езомепразол (40 мг));
відчуття болю за грудиною, котре виникає під час ковтання грудки їжі; біль в епігастральній ділянці; зригування нещодавно з'їденою їжею з кислим смаком.
Родина. Чим лікувати рефлюкс-езофагіт: препарати, медикаментозна терапія. admin. Як лікувати рефлюкс езофагіт? Рефлюксна хвороба — непросте захворювання, тому пацієнтам потрібно уважно ставитися до появи …