Питання 3. Основні показники роботи залізниць

Робота залізниць планується та оцінюється за експлуатаційними показниками. Показники експлуатаційної роботи залізничного транспорту умовно можна розділити на дві основні групи:

– кількісні, які дозволяють визначити обсяг запланованої або виконаної роботи;

– якісні, які дозволяють оцінити якість запланованої або виконаної роботи, особливо якість використання рухомого складу.

До певної міри кожний кількісний показник відображає якість роботи, а кожний якісний показник дає кількісну характеристику роботи. Тому наведений вище розподіл показників на дві групи потрібно розуміти у тому значенні, що кількісні показники відображають головним чином обсяг роботи, а якісні – переважно якість роботи.

Залежно від виду перевезень розрізняють показники роботи, які пов’язані з вантажними та господарськими перевезеннями (що здійснюються для потреб залізниць, крім передбачених планом).

3.1. Основні кількісні показники. Основні кількісні показники характеризують об’єм роботи залізниць:

– кількість відправлених вантажів по залізниці або дирекції, що визначається як сумарна маса відправлених вантажів усіма станціями

де P_i – обсяг вантажу, що відправлено i-ю станцією, т;

n – загальна кількість станцій залізниці чи дирекції;

– кількість перевезених вантажів, що визначається як сума перевезених тон за кожним вантажним документом за певний період (доба, місяць, квартал, рік). Для залізниць (дирекцій) цей показник складається з відправлених та прийнятих від суміжних залізниць (дирекцій) тон вантажів.

де P‘_j – вага j-ї перевезеної відправки;

m – загальна кількість відправок.

P_пр – кількість прийнятих від суміжних залізниць (дирекцій) вантажів.

– навантаження для залізниць (дирекцій) визначається як загальна кількість навантажених усіма станціями вагонів

де U_нi – кількість вагонів, що навантажено i-ю станцією, ваг;

– вивантаження для залізниць (дирекцій) визначається як загальна кількість вивантажених усіма станціями вагонів

де U_вi – кількість вагонів, що вивантажено на i-й станції, ваг;

– робота парку вантажних вагонів залізниці, або дирекції визначається як сума навантаження і приймання навантажених вагонів

також робота може бути розрахована як сума вивантаження і здавання навантажених вагонів

– вантажообіг, що характеризує розміри перевізної роботи з урахуванням відстані перевезення вантажів

де l_i – відстань перевезення i-ї відправки;

Пробіг вантажу визначається за вантажним документом (тарифний пробіг), або поїзним документом, тобто маршрутом машиніста (експлуатаційний пробіг). Експлуатаційні тонно-кілометри, як правило вищі за тарифні.

– вантажообіг залізниці в тарифних тонно-кілометрах (тарифні тонно-кілометри) складається з усіх пробігів вантажів, фактично виконаних залізницею. Для цього підсумовуються пробіги місцевого сполучення від станції навантаження до станції вивантаження, транзитні від вхідного пункту залізниці до вихідного пункту, ввезення від вхідного пункту до станції вивантаження і вивезення від станції навантаження до вихідного пункту

де PL_м – тонно-кілометри у місцевому сполученні;

PL_тр – тонно-кілометри транзиту;

PL_вв, PL_вив – відповідно тонно-кілометри ввезення та вивезення.

– пасажирообіг характеризує розміри роботи по перевезенню пасажирів

де A_i – кількість відправлених пасажирів, що слідують на відстань l_i.

– приведені тонно-кілометри характеризують сумарну роботу залізниць визначаються як сума тарифних тонно-кілометрів і пасажиро-кілометрів

– пробіги вагонів, вагонно-кілометри,

∑nS=n₁S₁+n₂S₂+……n_nS_n,

де n_{1, 2,…,n} – кількість фізичних вагонів, які слідують по дільницям довжиною S_1,2,…,n.

– пробіги поїздів, поїздо-кілометри,

∑NL=N₁S₁ + N₂S₂ +……+ N _nS_n,

де N_1,2,…,n – розміри руху поїздів на дільницях довжиною S_1,2,…,n.

Таким же чином розраховуються пробіги локомотивів в голові поїзду та допоміжні.

Вантажонапруженість (Гн) або густота перевезень – характеризує завантаження ліній перевезення вантажів і вимірюється в т.км/км і розраховується по формулі:

Гн = ∑PL/Lеспл.

3.2. Основні якісні показники.

До основних якісних показників роботи залізниць відносяться обіг, середньодобовий пробіг та продуктивність вагонів і локомотивів, швидкості руху поїздів, навантаження вагону.

Обіг вагона - це час, на протязі якого виконується повний цикл операцій від початку одного навантаження до початку іншого. Обіг вагона визначає не тільки ступінь використання вагонів, але і якість експлуатаційної роботи залізниць в цілому. Для підрозділів, в межах яких повний цикл операції не відбувся, обіг визначається від моменту закінчення навантаження або прийому в навантаженому стані до моменту закінчення наступного навантаження або до здачі у навантаженому стані і в цьому випадку він називається умовним обігом вагона. Прискорення обігу вагона є однією з найважливіших експлуатаційних задач, так як воно дозволяє одним і тим же вагонним парком виконати більший обсяг перевезень. Обіг вагона для мережі залізниць може бути визначений за допомогою формули

де n_р – робочий парк вагонів, U_н– робота робочого парку.

Умовний обіг вагона для залізниці та дирекції:

Q= n_p/ (U_н+ U_пр нав. ).

U_н+ U_пр нав. – умовно називається роботою залізниці чи дирекції.

Обіг вагона складається з часу його знаходження (в год):

• на дільницях (в складі поїздів):

• на технічних станціях:

• робочий парк в русі по дільниці;
• робочий парк на станціях навантаження і вивантаження;
• робочий парк на технічних станціях.

• повним обігом локомотива називається час в годинах, за який він виконує повний цикл операцій по обслуговуванню пари поїздів на дільниці довжиною Lт, з моменту видачі з основного депо до моменту слідкуючої видачі з того ж депо:

• Продуктивність локомотива визначається в тонно-кілометрах брутто, яка приходиться на один локомотив робочого парку.
• Самим важливим показником якості роботи залізничного транспорту є собівартість продукції (продукція транспорту це перевезення):

• повне забезпечення населення в транспортному обслуговуванні при безумовному забезпечені безпеки руху поїздів, безпеки пасажирів, схоронності вантажів, які перевозяться, багажу та вантажобагажу;
• виконання всіх заявок вантажовідправників на перевезення вантажів;
• тісна взаємодія всіх підрозділів, які забезпечують перевізний процес: станцій, вокзалів, дільниць, локомотивних і вагонних депо, ПТО, ПКО, які будують свою роботу на підставі розроблених технологічних процесів при безумовному забезпеченню безпеки руху поїздів, принципу паралельності операцій, ритмічності і рівномірності;
• організація вагонопотоків в поїзда у відповідності з планом формування, підвищення транзитності і швидкості руху на направленнях;
• рух поїздів по дільницях строго відповідно до графіку руху поїздів, виконання якого є обов’язковим для всіх підрозділів залізничного транспорту;
• встановлення технічних норм для станції, дирекцій і залізниць;
• організація оперативного планування і диспетчерського керівництва на мережі залізниць.

• задоволення потреб у перевезенніпасажирiв i вантажiв;
• безпеку руху поїздiв;
• найефективніше використання пропускноїi провозноїспроможностідiлянок та переробноїспроможностістанцiй;
• раціональне використання рухомого складу;
• дотримання встановленоїтривалістi безперервноїроботи локомотивних бригад;
• можливiсть виконання робiт з поточного утримання та ремонту колiї, спо руд, пристроїв СЦБ, зв’язку й електропостачання за безумовного дотримання вимог охорони праці.

• технiчну i дiльничну швидкостi,
• кiлькiсть зупинок поїздiв,
• середньодобовий пробiг локомотивiв та iншi.

• паралельнi;
• непаралельнi.

• одноколiйнi,
• двоколiйнi,
• багатоколiйнi,
• одноколiйно-двоколiйнi.

Загальний курс транспорту

Основні показники експлуатаційної роботи поділяються на кількісні і якісні. Кількісні показники характеризують обсяг перевізної роботи. До них належать: вантажообіг; пасажирооборот; кількість перевезених пасажирів; кількість вагонів або тонн вантажів, навантажених за добу; робота вагонного парку, що визначається для всієї мережі кількістю вагонів, навантажених за добу , а для залізниць і дирекцій – сумою вагонів свого навантаження і прийнятих навантажених вагонів від інших залізниць і дирекцій.

Якісні показники характеризують якість виконання роботи, рівень використання рухомого складу (вагонів і локомотивів). До них належать: виконання плану перевезень, графіка руху і плану формування поїздів; технічна, дільнична і маршрутна швидкості руху поїздів; ступінь використання вагонів (обіг вагона, середньодобовий пробіг вагона, статичне і динамічне навантаження вагона, продуктивність вагонів) і локомотивів (дільничний оборот, середньодобовий пробіг і продуктивність локомотивів, середня маса поїзда). Важливим показником, що характеризує якість виконання роботи, є швидкість руху поїздів: ходова , технічна , дільнична і маршрутна.

Ходова швидкість – середня дійсна швидкість руху поїзда на даному відрізку залізничної лінії довжиною І без урахування зупинок на проміжних станціях і втрат часу на розгони і уповільнення.

Технічна швидкість – середня швидкість руху поїзда на перегонах дільниці без урахування часу зупинок на проміжних станціях, але з урахуванням втрат часу на розгони і уповільнення.

Дільнична швидкість – середня швидкість руху поїзда на дільниці з урахуванням часу зупинок на проміжних станціях і втрат на розгони і уповільнення.

Маршрутна швидкість – середня швидкість руху поїзда на даному залізничному напрямку довжиною і з урахуванням часу на зупинки на всіх станціях і втрат на розгони і уповільнення.

З урахуванням значень швидкостей можна записати вираз:

Коефіцієнти швидкостей – відношення однієї швидкості до іншої:

✵ коефіцієнт дільничної швидкості відносно технічної

✵ Коефіцієнт дільничної швидкості відносно ходової

Головним і універсальним показником якості роботи залізниць є обіг вагона.

Обігом вагона (точніше, часом обігу -) називається час у добовому виразі циклу операцій, здійснених з вагоном, від початку одного навантаження до початку іншого. Обіг вагона складається з трьох основних елементів:

✵ часу на рух вагонів у поїзді по дільниці ;

✵ часу перебування вагонів на технічних станціях;

✵ часу перебування вагонів на станціях навантаження і вивантаження – кількість станцій навантаження і вивантаження за оборот; – час перебування вагона, що припадає на одну вантажну операцію (навантаження або вивантаження), год.

Повний рейс вагона визначається за формулами:де – загальний пробіг навантажених і порожніх вагонів у середньому за добу, вагоно-км; – навантажений рейс, км.

Динамічне навантаження завантаженого вагона – це середнє навантаження на вагон з урахуванням відстані пробігу у навантаженому стані.

Динамічне навантаження вагона робочого парку – середнє навантаження, яке припадає на один вагон усіх завантажених вагонів робочого парку за період їхнього пробігу як у навантаженому, так і в порожньому стані.

Продуктивність вагона – кількість тонно-кілометрів нетто, що припадає на один вагон робочого парку.

Таким чином, при заданому значенні вирішальними показниками якості використання вагонів є оборот і динамічне навантаження вагона.

Показники використання локомотивів відносять в основному до експлуатованого локомотивного парку. Усі локомотиви, приписані до локомотивного депо залізниці, становлять інвентарний (загальний) парк. Локомотивний парк поділяється на дві групи: у розпорядженні залізниці – усі локомотиви за винятком запасу Укрзалізниці і оренди, і поза розпорядженням залізниці-запас Укрзалізниці і оренда. Локомотиви, що знаходяться в розпорядженні залізниці, поділяються у свою чергу на дві групи: експлуатований парк – локомотиви, що знаходяться у всіх видах руху і роботи, під технічними операціями, на технічному обслуговуванні ТО-2, а також простоюють в очікуванні роботи на станціях обороту і перечеплення; не експлуатований парк-несправні локомотиви і локомотиви, що очікують ремонтів, а також справні в резерві управління залізниці.

Основними кількісними показниками роботи локомотивного парку є: локомотиво-кілометри лінійного пробігу (з поїздами або одиночним порядком) – і умовного пробігу локомотивів тонно-кілометри брутто — і нетто – локомотиво-години.

Важливим якісним показником роботи локомотивного парку є середньодобова продуктивність локомотивів.

Середньодобова продуктивність локомотивів – кількість тонно-кілометрів брутто, що припадає в середньому за добу на один локомотив експлуатованого парку.

Середня маса поїзда брутто – кількість тонн, що припадає в середньому на кожен проведений поїзд.

Середньодобовий пробіг локомотивів – лінійний пробіг, що припадає в середньому за добу на один локомотив експлуатованого парку.

Дільничний оборот локомотива – час у годинах, необхідний для обслуговування локомотивом однієї пари поїздів на дільниці роботи локомотивних бригад, тобто час з моменту видачі локомотива під поїзд до моменту видачі його під наступний поїзд.

Витрати локомотиво-діб на обслуговування пари поїздів на дільниці роботи локомотивних бригад називають коефіцієнтом потреби локомотивів на пару поїздів.

Коефіцієнт використовують при нормуванні локомотивного парку на добу, місяць, рік і подальшу перспективу. Експлуатований парк локомотивів, необхідний для освоєння на дільниці планованих розмірів руху, визначають з виразу:

Для подовженої дільниці обороту експлуатований парк визначається як сума величин по всіх дільницях роботи локомотивних бригад.