Які тварини вимерли з вини людини

На Землі весь час відбуваються зміни, як незначні, так і глобальні. Зміна клімату і природи викликається не тільки природними причинами. Багато що визначається і життєдіяльністю людей. Полювання на тварин, засмічення місць їх природного проживання, вирубка лісів – все це негативно позначається на тваринному світі планети. Діяльність людини призвела до того, що деякі види тварин просто вимерли.

“Чорна книга” тваринного світу

Тварини не тільки страждають від діяльності людини, але і в самому прямому сенсі цього слова зникають. З кожним днем зростає “чорний список” представників фауни, які знаходяться на межі вимирання.

За даними природоохоронних організацій і дослідників природи, за останні п ‘ять століть повністю вимерло не менше восьмисот видів тварин.

Лише в минулому столітті людство почало усвідомлювати, що знищення рідкісних тварин – справжнісінький вандалізм до живої природи. Сьогодні робляться активні кроки щодо збереження видів, що підійшли до межі вимирання. На жаль, це не завжди вдається зробити, особливо якщо біологи, намагаючись відновити популяцію того чи іншого виду, мають справу лише з кількома парами особин.

Вони вимерли з вини людини

Одна з найвідоміших тварин, які зникли в минулому столітті, – сумчастий тасманійський вовк, або тилацин. Зовні він нагадував великого собаку зі смугами на спині і довгим хвостом. Кілька століть тому тілацин був поширений на острові Тасманія. У XIX столітті на тварину, яку помилково вважали винищувачем овець, почалося полювання. Масове винищення сумчастого вовка призвело до того, що на початку минулого століття всі дикі особини зникли, а в 1936 році помер останній звір, що містився в неволі. Ще одна з винищених людьми тварин – квагга, яку відносять до виду зебр. Ці непарнокопитні тварини жили в південній частині Африки. Задня частина тварини дуже нагадувала кінський круп, а спереду кваггу можна було прийняти за звичайну зебру. Міцна шкура унікальної африканської зебри сприяла тому, що мисливці виявляли до неї підвищений інтерес. Остання квагга померла в міському зоопарку Амстердама наприкінці XIX століття. Не пощастило і деяким представникам пернатих. Дронт – одна з унікальних птахів, яка жила виключно на острові Маврикій і вважається родичем голубів. З появою на острові в XVI столітті людину цю птицю почали широко вживати в їжу. Не відразу було помічено, що цей вид, який відрізнявся делікатесним м ‘ясом, просто зник.

Згодом дронт став символом Маврикія, прикрасивши герб цієї країни.

Не менш трагічна доля так званого мандрівного голуба. У минулі часи нещасливі зграї цих птахів кружляли в небі Північної Америки. Вони відрізнялися особливою ненажерливістю, знищуючи не тільки шкідливих комах, але також і ягоди, фрукти, горіхи. Подібна поведінка не радувала американських фермерів, які оголосили птахам справжню війну. Заздривши зграю голубів, люди озброювалися рушницями, камінням і рогатками. Били стільки голубів, скільки могли. Птаха вживали в їжу, а то й просто згодовували собакам. Останній мандрівний голуб закінчив свої дні в одному із зоопарків вже на початку минулого століття. Так був вписаний черговий, але далеко не останній рядок в “чорну книгу” планети.

10 видів тварин, яких винищила людина

Останній тасманійський вовк — сумчастий ссавець з собачою головою — помер в австралійському зоопарку в 1936 році. І хоча довгий час вважалося, що за зникнення цілого виду тварин відповідальна якась невідома інфекція, якою сумчасті вовки нібито заразилися від привезених в Австралію собак, насправді відповідальність за знищення цього виду вовків повністю лежить на людині.

1.Тасманійський вовк

Тасманійський або сумчастий вовк, відомий також як тилацин, мешкав на території материкової Австралії і на острові Нова Гвінея. Вперше його ареал проживання піддався зміні після того, як на Нову Гвінею людьми були перевезені собаки дінго. Останні витіснили сумчастого вовка з його звичайного місця проживання, і в наш час він переїхав жити на острів Тасманія.

Місцеві австралійські фермери вважали його потенційною загрозою для овець і тому нещадно винищували вовків, не надаючи ніякого значення тому, де вони їх бачили і чи являли вони собою загрозу для оточуючих.

«Багато хто вважає, що жорстоке і нічим не виправдане винищування вовків не могло призвести до повного вимирання цілого виду тварин і звинувачують в цьому якусь невідому хворобу, яка нібито викосила всю популяцію тилацинів», — говорить Томас Проуз з Австралійського університету Аделаїди.

Проте вчені дуже довго і всебічно вивчали це питання, використовуючи різні моделі, і виявили, що за винищення тасманійських вовків винні виключно людина.

Вважається, що останній сумчастий вовк був убитий 13 травня 1930 року, а в 1936 році в одному із зоопарків Австралії помер від старості останній сумчастий вовк, якого утримували в неволі.

Рік повного зникнення: 1936

2.Шерстистий мамонт

Вважається, що цей вид мамонтів вперше з’явився в Сибірі близько 300-250 тисяч років назад і поступово поширився в Європу і Північну Америку. Габарити мамонтів були не такими величезними, як вважає більшість людей: вони були лише трохи більше сучасних слонів.

Мамонти жили групами, які очолювала старша самиця, і постійно пересувалися з місця на місце, оскільки дорослому мамонтові було потрібно близько 180 кілограм їжі щодня.

Повністю шерстистий мамонт зник близько 10 тисяч років тому. І хоча існує безліч теорій, чому вони вимерли (втрата генетичного різноманіття, зміни клімату, спалах епідемії тощо), сучасні дослідження все частіше схиляються до того, що фінальний удар по цьому виду мамонтів завдала саме рука людини.

Час повного зникнення: 10 000 років тому

3.Додо, або маврикійський дронт

Маврикійський дронт довгий час вважався міфічним птахом, існування якого було повністю придумано і насправді її не існувало в природі. Але після того як спеціально організовані на Маврикій експедиції виявили останки птиці, суспільству довелося прийняти той факт, що птах існував і причиною його винищення стали саме люди.

Додо жила на Маврикії кілька століть, абсолютно не побоюючись своїх природних ворогів, яких просто не існувало на острові. Саме тому птиця не вміла літати.

Вперше птицю побачили в 1598 році голландські моряки, і буквально через 100 років вона була повністю винищена — постаралися як самі мандрівники, так і тварини, яких привезли на Маврикій колоністи. Адже, якою привабливою для моряків була вечеря з 20-кілограмової пташки, найближчими родичами якої вважаються сучасні голуби.

Рік повного зникнення: імовірно 1681

4.Морська корова

Морська або стеллерова корова була відкрита в 1741 році експедицією Вітуса Берінга і отримала своє ім’я на честь лікаря експедиції Георга Стеллера, який не полінувався описати морську корову з усіх боків, і саме його описи досі вважаються найбільш повними.

Стеллерова корова мешкала біля берегів Командорських островів і характеризувалася не тільки малою рухливістю, величезними розмірами і повною відсутністю страху перед людиною, але і смачним м’ясом. Останнє і стало причиною того, що менш ніж через 30 років після свого відкриття морська корова була повністю винищена.

Моряки їли її м’ясо, використовували коров’ячий жир в їжу і для освітлення, з шкури майстрували човни. Одним словом, вживали все, до чого могли дотягнутися. При цьому вилов і вбивство морських корів часто були невиправдано жорстокі й безглузді: «Часто мисливці просто закидали морську корову списами, а потім давали їй поплисти, сподіваючись, що тварина загине і його труп винесе на берег».

Рік повного зникнення: 1768

5.Мандрівний голуб

Мандрівний голуб до початку XIX століття був одним з найбільш поширених птахів на землі, його популяція налічувала до 5 млрд особин. Однак і цієї кількості птахів не вистачило для того, щоб голуби вижили. Мешкали на території сучасних США і Канади мандрівні голуби були предметом активного полювання колоністів.

Зниження чисельності голубів проходило більш-менш плавними темпами десь до 1870 року, після чого менш ніж за 20 років їх чисельність зменшилася просто катастрофічно і останній голуб у дикій природі був помічений в 1900 році. В неволі мандрівні голуби протрималися аж до 1914 року, коли в зоопарку міста Цинциннаті померла остання пташка з кличкою Матра.

Рік повного зникнення: 1914

6.Північноафриканська коров’яча антилопа

Коров’ячі антилопи — це підродина великих антилоп, що мешкають в Африці. Їх налічується кілька видів, але конкретно цей вид практично зник з карти Землі вже до початку XX століття. Полювання на них було настільки активним, що останні кілька десятиліть свого існування коров’ячі антилопи зустрічалися тільки у по-справжньому важкодоступних місцях декількох африканських держав, поки повністю не вимерли до середини минулого століття.

Рік повного зникнення: 1954

7.Яванський тигр

Ще в XIX столітті яванський тигр зустрічався на всій території острова Яви і регулярно дошкуляв його мешканцям. Може бути, це стало однією з причин активного на нього полювання, а може бути, щось інше, але факт залишається фактом: до 1950 року в живих на острові залишилося всього 20-25 особин.

Причому половина з цих тигрів мешкала на території спеціально створеного заповідника. Але навіть цього не вистачило для порятунку популяції, і до 1970 року їх чисельність скоротилася до семи особин. Точний час вимирання яванських тигрів залишається невідомим, але, швидше за все, це сталося в середині 1970-х років.

Час від часу з’являються повідомлення про те, що на Яві знову бачили яванського тигра або навіть мати з кількома дитинчатами, але ніяких документальних свідчень про те, що тигри дійсно збереглися в природі, не існує.

Рік повного зникнення: близько 1970

8.Занзібарський леопард

Знищення занзібарського леопарда одночасно і схоже, і не схоже на винищення інших видів тварин. Леопарда вбивали цілеспрямовано і дуже активно, оголошували на тварин полювання і ходили на них всім селом. Проте робилося це не заради м’яса або шкури і не заради того, щоб вберегти село і худобу від потенційних нападів тварини. Справа в тому, що населення Занзібарського архіпелагу було твердо переконане, що ці леопарди пов’язані з відьмами, що злі чаклунки спеціально розводять і навчають цих тварин собі в допомогу, а потім відправляють леопардів творити за них чорні справи.

Кампанія зі знищення тварин почалася в другій половині 1960-х років, і вже через якихось 30 років занзібарських леопардів майже не залишилося в дикій природі. Вчені почали бити тривогу на початку 90-х років минулого століття, але через кілька років програма по збереженню виду була згорнута як безперспективна.

Рік повного зникнення: 1990-ті роки

9.Піренейський козеріг

Один з чотирьох відомих науці видів іспанського дикого цапа, якому, на відміну від інших, не пощастило дожити до наших днів. Останній відомий представник цього виду загинув абсолютно безглуздою смертю – його придавило дерево, що впало.

Вченим вдалося взяти зразки його ДНК, і вони зробили спробу створити клон козерога, але, на жаль, клоноване дитинча загинуло незабаром після народження через різні вроджені дефекти.

Рік повного зникнення: близько 2000

10.Західний чорний носоріг

Цей підвид чорного носорога був оголошений вимерлим буквально пару років тому. Він став жертвою регулярного полювання на території свого проживання, в Камеруні. Найціннішим для браконьєрів вважалися роги носорога, які використовувалися в китайській медицині для лікування численних хвороб.

Вчені активно шукали виживших особин цього виду, починаючи з 2006 року. Однак, оскільки протягом п’яти років їх пошуки не увінчалися успіхом, західний чорний носоріг був оголошений вимерлим. Під загрозою вимирання перебувають і інші види чорного носорога.

Рік повного зникнення: 2011