ВИБОРИ І ВИБОРЧІ СИСТЕМИ

Виборча система в Україні – це сукупність передбачених виборчим законодавством механізмів та процедур, пов’язаних із формуванням органів влади Виборча система функціонує на принципах всезагальності, рівності і таємного голосування. Проте виборчим законодавством передбачені цензи осілості і віковий. Віковий ценз буває різний для активного (право обирати) і пасивного (право бути обраним) виборчого права.

Виборча система в Україні ґрунтується на законодавстві про вибори Президента, Верховної Ради і місцевих органів влади.

Після вивчення матеріалу теми потрібно вміти розрізняти демократичні та недемократичні способи ротації органів влади. Характеризувати особливості демократичних і недемократичних виборів, а також виділяти етапи виборчого процесу. Вміти класифікувати вибори за різними ознаками та розуміти суть та причини абсентеїзму.

План лекції

• 1. Поняття виборів, їх види.
• 2. Абсентеїзм і його причини.
• 3. Виборча система: поняття, основні типи.
• 4. Виборча система України.

Поняття виборів, їх види

Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та утримання влади: насильство, диктатуру і демократичні вибори. Вибори – це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур. Вибори є сучасною, цивілізованою формою завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу.

Політичні вибори – це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі.

♦ призначення виборів та визначення дати їх проведення;

♦ визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

♦ утворення виборчих комісій;

♦ складання списків виборців;

♦ висування та реєстрація кандидатів;

♦ проведення передвиборчої агітації;

♦ голосування, підрахування голосів;

♦ оприлюднення результатів голосування;

♦ проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

Вибори відповідають республіканському типові організації влади, коли вона є справою народу. Згідно з ідеєю республіканізму, народу належить реальний мандат влади, який громадяни періодично вручають, делегують обмеженому колу людей. Будь-який парламентаризм ґрунтується на ідеї володіння кожним дієздатним громадянином владними повноваженнями і їх передачі своїм повноважним представникам. Що стосується акту голосування, то його можна оцінити як процедуру передачі влади, а ухиляння від участі у виборах – як незгоду її передавати.

Вибори символізують не лише виявлення думки населення, а й залучають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обґрунтування політики, яку проводять представники влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідного регулятора, оскільки таким чином можна демократично змінювати владні структури.

Залежно від предмета обрання розрізняють вибори президентські, парламентські і муніципальні. З огляду на причини їх приведення вибори можуть бути : черговими, позачерговими, додатковими.

В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні ще не є у повній мірі механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирішення конфліктів, що виникають, недостатньо виконують функцію рекрутування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації громадськості на підтримку загальнозначущих цінностей і партійних програм.

Моніторингові дослідження електоральної поведінки, які проводить інститут соціальної та політичної психології НАН України, дають можливість говорити про такі зміни, що відбуваються в середовищі виборців:

♦ основна частина електорату тримається “своїх” партій;

♦ певна частина виборців з тих чи інших причин переходить на бік інших партій;

♦ основним джерелом поповнення електорату є зростання політичної активності населення;

♦ є стабільна частина виборців, які не голосують ні за які партії і не беруть участі у виборах.

Виборчий процес в Україні

Виборчий процес – це врегульована Конституцією та законами України специфічна діяльність органів і громадян (суб’єктів виборчого процесу), спрямована на підготовку і проведення виборів з мстою формування представницьких органів влади.

Суб’єкти виборчого процесу – це законодавчо уповноважені учасники виборчого процесу. Такими суб’єктами є:

* зареєстрований кандидат у депутати, на пост Президента України, на посаду сільського, селищного, міського голови;

* партія (блок), що висунула кандидата в депутати, на пост Президента України;

* офіційний спостерігач від партії (блоку) – суб’єкта виборчого процесу;

* уповноважені представники, довірені особи – суб’єктів виборчого процесу;

* виборчі комісії, утворені відповідно до законодавства України. Засади виборчого процесу – це загальні нормативно-регулятивні правила взаємодії безпосередніх учасників виборчого процесу, що застосовуються на відповідних виборах. Виборчий процес здійснюється на засадах:

• 1) загального виборчого права – право голосу на виборах депутатів мають дієздатні громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.
• 2) рівного виборчого права – кожний виборець має один голос. Усі суб’єкти виборчого процесу мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі, що забезпечується забороною привілеїв чи обмежень кандидатів у депутати за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, а також забороною незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, рівним та неупередженим ставленням ЗМІ до суб’єктів виборчого процесу.
• 3) прямого виборчого права – виборці шляхом голосування формують органи публічної влади;
• 4) добровільного виборчого права – ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах;
• 5) вільного виборчого права – застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи інших дій, що перешкоджають вільному формуванню і виявленню волі виборця, забороняється. З метою забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день виборів надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години;
• 6) таємного виборчого права – контроль за волевиявленням виборців забороняється. Членам виборчих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця. Виборчі бюлетені для голосування згідно з ч. 4 ст. 72 Закону України “Про вибори Президента України” друкуються на однаковому папері за формою та текстом, затвердженими Центральною виборчою комісією, і повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом;
• 7) особистого голосування – кожний виборець голосує на виборах особисто, голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється;
• 8) пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (далі – загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій;
• 9) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес;
• 10) політичного плюралізму та багатопартійності;
• 11) публічності і відкритості;
• 12) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх суб’єктів виборчого процесу до ЗМІ незалежно від їх форми власності, крім ЗМІ, засновниками (власниками) яких є політичні партії;
• 13) неупередженості органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, судів, підприємств, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до суб’єктів виборчого процесу.

Документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця на виборах, є:

• а) паспорт громадянина України;
• б) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);
• в) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);
• г) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника і печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

ґ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

є) посвідчення особи моряка.

Виборчий процес – досить складний і багатогранний, тому має здійснюватися в законодавчо визначеному процесуальному порядку. Виборчий процес включає такі етапи:

• 1) складання та уточнення списків виборців;
• 2) утворення виборчих округів;
• 3) утворення виборчих дільниць;
• 4) утворення виборчих комісій;
• 5) висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України;
• 6) проведення передвиборної агітації; 7)голосування;
• 8) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування;
• 9) встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення;
• 10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів.

Список виборців – це документ офіційної реєстрації громадян, які мають право голосу.

Наука конституційного права розрізняє два види списків виборців:

• 1) особистий список, до якого вносяться дані тих громадян, які добровільно зареєструвалися у відповідному органі влади з метою участі у виборах. Така система діє в США, Франції тощо;
• 2) публічний список, тобто обов’язковий, який складається за ініціативи держави:
  • а) список, що складається шляхом обходу членів територіальних громад відповідних населених пунктів уповноваженими представниками державної влади (Канада, Великобританія та ін.);
  • б) список, що складається шляхом автоматичної реєстрації членів територіальних громад офіційними представниками публічної влади на місцях (Німеччина, Швейцарія, Російська Федерація, Україна).

  Складання списків виборців

  Складання списків виборців – досить непростий, проте законодавчо визначений процес. Так, для підготовки проведення голосування виборців до 1 жовтня року, який передує року проведення чергових виборів народних депутатів України, складаються загальні списки виборців за формою, затвердженою ЦВК. Для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району в містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад утворюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до дня проведення чергових виборів включно. Виборець може бути включений до загального списку виборців лише один раз.

  Після утворення виборчих дільниць робочі групи обліку виборців на основі відповідного уточненого загального списку виборців складають списки виборців по кожній звичайній виборчій дільниці. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці. У списку виборців на виборчій дільниці зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження (число, місяць, рік), місце проживання та адреса житла виборця, а для військовослужбовців строкової служби та осіб, що перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, – адреса місця перебування.

  Для забезпечення контролю за достовірністю списків виборців існує Державний реєстр виборців (далі – Реєстр).

  Реєстр – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України.

  Основними завданнями Реєстру є:

  • 1) ведення персоніфікованого обліку виборців;
  • 2) складання списків виборців для всіх без винятку виборів, які проводяться в Україні1.

  До ідентифікаційних персональних даних, які однозначно визначають особу виборця, належать:

  • 1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові виборця;
  • 2) дата і місце народження виборця.

  До службових персональних даних Реєстру згідно зі ст. 9 Закону України “Про Державний реєстр виборців” належать:

  • 1) дата набуття виборцем громадянства України;
  • 2) дата припинення громадянства України (для осіб, включених до Реєстру, громадянство України яких припинено);
  • 3) дата визнання особи недієздатною (для осіб, включених до Реєстру та визнаних судом недієздатними);
  • 4) дата поновлення дієздатності особи (для осіб, включених до Реєстру, чия дієздатність поновлена);
  • 5) дата смерті виборця або дата оголошення його померлим (для померлих осіб, включених до Реєстру);
  • 6) дата скасування рішення суду про оголошення особи, включеної до Реєстру, померлою;
  • 7) службова відмітка, зазначена у ч. 2 ст. 5 цього Закону;
  • 8) службова відмітка про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси);
  • 9) посилання на документи (із зазначенням їх реквізитів), які є у розпорядженні органу ведення Реєстру та стали підставою для внесення запису або персональних даних до бази даних Реєстру, зміни (уточнення) цих персональних даних або знищення запису та ін.

  До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать:

  • 1) виборча адреса виборця;
  • 2) номер територіального або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець;
  • 3) номер постійної виборчої дільниці, до якої віднесений виборець;
  • 4) відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав).

  Органом ведення Реєстру є.

  • 1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі – певний структурний підрозділ відповідної державної адміністрації;
  • 2) у місті обласного значення без районного поділу – відповідний виконавчий орган міської ради;
  • 3) у районі в місті обласного значення з районним поділом – виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

  Розпорядник Реєстру, органи ведення Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України при створенні та веденні Реєстру забезпечують: захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист Реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців.

  Виборчий округ – це територіальна або інша виборча одиниця, яка створюється з метою об’єднання виборців для їх участі в голосуванні на виборах. Створення виборчих округів – неодмінна умова виборчого процесу. Світова практика знає такі критерії утворення виборчих округів:

  * виробничий, тобто за місцем роботи (Китай);

  * етнічний, тобто за національним походженням (Сінгапур);

  * представницький, тобто на основі представницьких місцевих органів влади або колегії виборців (Італія);

  * територіальний, який прив’язаний до територіального поділу держави (Україна).

  Виборчі округи в Україні мають назву територіальні виборчі округи, оскільки утворюються тільки за територіальною ознакою.

  Порядок утворення виборчих округів встановлений чинним законодавством. Загальнодержавний багатомандатний виборчий округ включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ.

  Для проведення виборів депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється ЦВК з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою.

  Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборчих дільниць, виходячи з кількості виборчих дільниць, які були утворені під час попередніх чергових виборів Президента України або народних депутатів України. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст. На території великих міст може бути утворено більш ніж один територіальний виборчий округ. Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці.

  Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніш як за 83 дні до дня виборів. Орієнтовну кількість виборців у виборчому окрузі, номер, територіальні межі та центри виборчих округів визначає ЦВК (ст. 19 Закону України “Про вибори Президента України”).

  Одномандатні виборчі округи для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради утворює відповідна сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніш як за 37 днів до дня місцевих виборів з приблизно рівною кількістю виборців у кожному. Кількість одномандатних виборчих округів дорівнює кількості депутатів (загальному складу) відповідної ради.

  Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах у межах села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища визначається відповідною територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідного села, селища, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніш як за 39 днів до дня виборів.

  Вибори депутатів Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради проводяться у багатомандатному та одномандатних мажоритарних виборчих округах.

  Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів Верховної Ради АРК поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та з межами міста Севастополя. Рішення про утворення таких округів не приймається. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів обласної ради поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу відповідної області. У такий спосіб створюються й інші багатомандатні виборчі округи, наприклад, на виборах депутатів районної, міської, районної у місті ради тощо.

  Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради утворюються певною територіальною виборчою комісією – з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі не пізніш як за 35 днів до дня виборів.

  Одномандатні мажоритарні виборчі округи по виборах депутатів Верховної Ради АРК, міської, районної у місті ради утворюються відповідно виборчою комісією АРК, міською, районною у місті територіальною виборчою комісією у межах АРК, міста, району у містах не пізніш як за 32 дні до дня виборів.

  Кількість одномандатних мажоритарних виборчих округів на виборах депутатів Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, районної у місті ради дорівнює половині кількості депутатів (загального складу) відповідної ради (ст. 17 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”).

  Виборча дільниця – це територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів виборців, об’єднаних між собою спільним місцем проживання. Виборчі дільниці згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України “Про вибори Президента України” поділяються на звичайні, спеціальні та закордонні.

  Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Такі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а у разі відсутності таких органів – за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Територіальна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної звичайної виборчої дільниці та перелік будинків, що входять до неї, а також місцезнаходження дільничної виборчої комісії.

  Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Як виняток такі виборчі дільниці можуть утворюватися Центральною виборчою комісією за поданням відповідної територіальної виборчої комісії на території військових частин, дислокованих на значній відстані від населених пунктів. Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.

  Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах, дислокованих за межами України. Закордонні виборчі дільниці утворюються ЦВК за поданням Міністерства закордонних справ України. Закордонні виборчі дільниці складають окремий закордонний виборчий округ.

  Для проведення голосування і підрахунку голосів під час місцевих виборів територія сіл, селищ, міст, районів у містах поділяється на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються сільською, селищною, міською, районною у місті радою або її виконавчим комітетом.

  Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від п’ятдесяти до трьох тисяч осіб. Якщо на відповідній території, у певному закладі чи установі налічується менше або більше від зазначеної чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою чисельністю виборців.

  Виборчі дільниці за розміром поділяються (ч. 9 ст. 20 Закону України “Про вибори Президента України”) на:

  • 1) малі-з орієнтовною кількістю виборців від 50 до 500 осіб;
  • 2) середні – з орієнтовною кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;
  • 3) великі – з орієнтовною кількістю виборців від 1500 до 3000 осіб. Виборчі комісії – це передбачені Конституцією і законами України

  спеціальні органи, які створюються для організації та проведення виборів до представницьких органів в Україні.

  Виборчими комісіями, які забезпечують організацію і проведення виборів Президента України, є:

  • 1) Центральна виборча комісія;
  • 2) окружні виборчі комісії;
  • 3) дільничні виборчі комісії.

  Порядок визначення загального складу Верховної Ради АРК, місцевих рад (ст. 16 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”).

  Рішення про загальний склад (кількість депутатів обласної, районної, міської (крім районів, міст в АРК, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в АРК) ради приймається Верховною Радою АРК поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

  Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради, районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідними радами поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

  Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити при чисельності:

  • 1) до 1 тисячі жителів – від 12 до 16 депутатів;
  • 2) від 1 тисячі до 3 тисяч жителів – від 16 до 20 депутатів;
  • 3) від 3 тисяч до 5 тисяч жителів – від 20 до 30 депутатів;
  • 4) від 5 тисяч до 20 тисяч жителів – від 30 до 36 депутатів;
  • 5) від 20 тисяч до 50 тисяч жителів – від 36 до 46 депутатів;
  • 6) від 50 тисяч до 100 тисяч жителів – від 36 до 50 депутатів;
  • 7) від 100 тисяч до 250 тисяч жителів – від 40 до 60 депутатів;
  • 8) від 250 тисяч до 500 тисяч жителів – від 50 до 76 депутатів;
  • 9) від 500 тисяч до 1 мільйона жителів – від 60 до 90 депутатів;
  • 10) від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів – від 76 до 120 депутатів;
  • 11) понад 2 мільйони жителів – від 76 до 150 депутатів.

  Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів. Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення певних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів. Загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради АРК визначається Конституцією АРК.

  Повідомлення про загальний склад відповідної ради публікується в місцевих друкованих засобах масової інформації протягом трьох днів з дня прийняття відповідного рішення.

  Центральна виборча комісія (ЦВК) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Законодавчою основою організації і діяльності ЦВК є Конституція України (п. 21 ч. 1 ст. 85), Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. № 1932-ГУ 1 та інші правові акти.

  Порядок утворення ЦВК Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК за поданням Президента України. У поданні Президента України про призначення на посаду членів ЦВК враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України.

  До складу ЦВК згідно ч. З ст. 6 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” входять 15 членів.

  Строк повноважень ЦВК – 7 років. Члени ЦВК працюють на постійній основі, мають статус державних службовців.

  Голова комісії, його заступники, секретар згідно зі ст. 9 цього Закону обираються на її засіданні таємним голосуванням із числа членів ЦВК. Голова ЦВК, йото заступники, секретар, а також не менше п’яти інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту.

  Членом ЦВК може бути громадянин України, який:

  • 1) на день призначення досяг 25 років;
  • 2) має право голосу;
  • 3) проживає в Україні не менше п’яти останніх років;
  • 4) володіє державною мовою. Членом ЦВК не може бути особа, яка:
  • 1) мас судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в законодавчому порядку;
  • 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
  • 3) с народним депутатом України, мас інший представницький мандат;
  • 4) входить до складу інших виборчих комісій, комісій з референдумів, є членом ініціативної групи референдуму, займається підприємницькою діяльністю, входить до складу правління чи інших виконавчих органів організацій, що мають на меті отримання прибутку.
  • 1) входити до складу органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування;
  • 2) бути кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, депутати місцевих рад. При набутті членом ЦВК зазначеного статусу комісія приймає рішення про зупинення його повноважень на період перебування у відповідному статусі.

  Член комісії, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії, на час здійснення своїх повноважень зупиняє членство у цій партії і не може брати участі в її роботі. Члену ЦВК після складення ним присяги видається посвідчення за підписом Президента України.

  ЦВК є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менше як двома третинами її складу. Присяга українському народові складається на пленарному засіданні Верховної Ради України. Особа, яка склала присягу члена ЦВК, ставить свій підпис під текстом присяги. Відмова члена ЦВК скласти присягу тягне за собою скасування Верховною Радою України рішення про його призначення.

  Основною формою роботи ЦВК є засідання, які вважаються повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини її персонального складу.

  Правовими актами ЦВК є рішення, які ухвалюються у формі постанови. З питань поточної внутрішньої діяльності ЦВК може ухвалювати протокольне рішення. Рішення ЦВК приймається на засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів від її складу. Рішення, прийняті ЦВК, можуть бути змінені лише за власної ініціативи або на підставі рішення суду. Голова ЦВК у межах своїх повноважень видає розпорядження.

  Загальні повноваження ЦВК визначені ст. 17 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”:

  • 1) забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах;
  • 2) забезпечує дотримання передбачених Конституцією і законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму;
  • 3) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;
  • 4) забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України;
  • 5) здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов’язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референдумів роз’яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми;
  • 6) готує пропозиції щодо вдосконалення законів з питань проведення виборів та референдумів;
  • 7) звертається в разі необхідності до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень з питань, що стосуються організації підготовки та проведення виборів і референдумів;
  • 8) є розпорядником Державного реєстру виборців, забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону;
  • 9) здійснює контроль за дотриманням політичними партіями (виборчими блоками політичних партій), іншими суб’єктами виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства;
  • 10) забезпечує на виборах і референдумах акредитацію офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій відповідно до Закону, видає їм посвідчення;
  • 11) здійснює заходи щодо підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів;
  • 12) публікує інформацію про підготовку та проведення виборів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність та ін.

  ЦВК наділена значним обсягом повноважень щодо організації підготовки і проведення виборів, наприклад, Президента України:

  • 1) організовує підготовку і проведення виборів Президента України;
  • 2) оголошує початок процесу виборів Президента України;
  • 3) очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів, спрямовує та контролює їх діяльність;
  • 4) утворює територіальні виборчі округи з виборів;
  • 5) здійснює повноваження територіальної виборчої комісії для закордонного виборчого округу, формує територіальні виборчі комісії з виборів;
  • 6) публікує постанови ЦВК та іншу інформацію стосовно виборів Президента України у випадках, передбачених законом;
  • 7) здійснює контроль за цільовим використанням коштів, виділених з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів;
  • 8) контролює порядок надходження, обліку та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України в порядку та в межах, встановлених законом;
  • 9) встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки виборчих скриньок для голосування, печаток виборчих комісій, визначає порядок зберігання і передачі виборчих документів до певних державних архівних установ;
  • 10) заслуховує повідомлення виборчих комісій, керівників міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів Президента України;
  • 11) реєструє кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, уповноважених представників у ЦВК;
  • 12) встановлює форму та затверджує текст виборчого бюлетеня з виборів Президента України, забезпечує їх виготовлення;
  • 13) звертається до Вищого адміністративного суду України щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України;
  • 14) встановлює та офіційно оприлюднює результати виборів Президента України;
  • 15) вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України;
  • 16) після складення присяги вручає новообраному Президенту України посвідчення Президента України та ін.

  Місцезнаходженням ЦВК згідно зі ст. 5 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” є місто Київ. На будинку, де знаходиться Комісія, вивішується Державний Прапор України.

  Окружна виборча комісія згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України “Про вибори Президента України” утворюється ЦВК не пізніш як за 50 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб.

  Подання стосовно кандидатур до складу окружних виборчих комісій (по дві особи до однієї комісії від одного кандидата) вноситься кандидатами на пост Президента України, які зареєстровані у ЦВК. Подання вищезазначених кандидатур до складу окружних комісій вноситься до ЦВК не пізніш як за 54 дні до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його представником. У разі, якщо у встановлений строк не надійшли відповідні подання щодо складу окружної виборчої комісії, або їх кількість становить менше десяти осіб, то окружна виборча комісія утворюється ЦВК за поданням її голови у кількості дев’яти осіб з обов’язковим урахуванням раніше поданих кандидатур.

  Окружна виборча комісія виконує такі повноваження:

  • 1) здійснює контроль за додержанням законодавства про вибори Президента України;
  • 2) утворює дільничні виборчі комісії та спрямовує їхню діяльність; 3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям, організовує навчання їх членів з питань організації виборчого процесу;
  • 4) у порядку, встановленому ЦВК, вирішує питання розподілу та використання коштів дільничними виборчими комісіями, контролює забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв’язку;
  • 5) контролює складання списків виборців і подання їх для загального ознайомлення; передає списки виборців дільничним виборчим комісіям;
  • 6) сприяє разом з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування організації зустрічей кандидатів з виборцями;
  • 7) забезпечує передачу дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів та іншої документації;
  • 8) встановлює підсумки голосування по територіальному виборчому округу, складає протокол про підсумки голосування і надсилає його до ЦВК;
  • 9) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених законодавством;
  • 10) забезпечує проведення повторного голосування відповідно до рішення ЦВК про призначення повторного голосування по виборах Президента України, а також проведення повторних виборів відповідно до чинного законодавства;
  • 11) реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів у Президенти України та партій (блоків) у відповідному територіальному окрузі;
  • 12) забезпечує виготовлення печаток, штампів і передає їх дільничним виборчим комісіям;
  • 13) розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги щодо організації та проведення виборів у межах територіального виборчого округу, а також звернення, заяви і скарги на рішення та дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій, приймає щодо них рішення;
  • 14) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення виборів Президента України;
  • 15) забезпечує передачу на зберігання до певної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому ЦВК;
  • 16) виконує інші повноваження відповідно до чинного законодавства. Повноваження окружних виборчих комісій починаються з дня, наступного після прийняття рішення про їх утворення, і закінчуються через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України.

  Дільничні виборчі комісії утворюються по виборчих дільницях:

  • 1) дільнична виборча комісія звичайних виборчих дільниць;
  • 2) дільнична виборча комісія спеціальних виборчих дільниць;
  • 3) дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці.

  Перші два види дільничних виборчих комісій (звичайних і спеціальних виборчих дільниць) утворюються відповідними окружними виборчими комісіями не пізніш як за 26 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій (по дві особи до однієї комісії від одного кандидата) як звичайних, так і спеціальних виборчих дільниць мають кандидати на пост Президента України. Такі подання вносяться до окружної виборчої комісії не пізніш як за 34 дні до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його представником.

  Третя, тобто дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці, утворюється ЦВК за поданням вищезазначених суб’єктів. Дільнична виборча комісія здійснює такі повноваження:

  • 1) здійснює контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори Президента України;
  • 2) складає список виборців, уточнює список виборців, подає його для загального ознайомлення, вносить до нього зміни;
  • 3) завчасно вручає або надсилає виборцям іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера виборця у списку виборців на дільниці;
  • 4) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;
  • 5) організовує голосування на виборчій дільниці;
  • 6) проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці, складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до відповідної територіальної виборчої комісії;
  • 7) визнає недійсним голосування на виборчій дільниці у випадках:
    • а) незаконного голосування у кількості, що перевищує 10% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій дільниці;
    • б) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 10% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій дільниці;

    Повноваження дільничних виборчих комісій починаються з дня, наступного після прийняття рішення про їх утворення, і закінчуються через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України.

    Висування та реєстрація кандидатів – важливий етап виборчого процесу. Суб’єктами права висування кандидатів є громадяни України або об’єднання, утворені ними.

    Висування кандидатів на пост Президента України згідно зі ст. 44 Закону України “Про вибори Президента України” здійснюється:

    • 1) через самовисунення;
    • 2) партією, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів. Партія (блок) може висунути одного кандидата на пост Президента України.

    Висування кандидатів на пост Президента України розпочинається за 89 днів і закінчується за 71 день до дня виборів (раніше – 119 і 95 – відповідно).

    Висування кандидатів у народні депутати України здійснюється:

    • 1) у загальнодержавному окрузі виборцями через партії;
    • 2) в одномандатних округах виборцями через партії або шляхом самовисування.

    Одна і та ж особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від партії та висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів у порядку висування партією або в порядку самовисування.

    Висування кандидатів у народні депутати України партіями розпочинається за 90 днів і закінчується за 79 днів до дня голосування.

    Порядок висування кандидатів на місцевих виборах визначений ст. 35 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Висування кандидатів у депутати в багатомандатному, одномандатному виборчому окрузі, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 34 дні та закінчується за 28 днів до дня місцевих виборів, а висування кандидатів у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі розпочинається за 30 днів і закінчується за 26 днів до дня виборів.

    Суб’єкти висування кандидатів на місцевих виборах мають право висування кандидатів:

    • 1) у депутати Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті ради, що реалізується виборцями у відповідних багатомандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах через місцеві організації партій;
    • 2) у депутати сільських, селищних рад, що реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування;
    • 3) на посаду сільського, селищного голови, що реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування;
    • 4) на посаду міського голови, що реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій.

    Місцева організація партії може висувати кандидатів у місцевих виборах за умови, що відповідна місцева (республіканська в АРК, обласна, районна, міська, районна у місті) організація партії зареєстрована в установленому законом порядку.

    Особа, яка висунута кандидатом у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, може одночасно бути висунута лише кандидатом у депутати до відповідної ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови.

    Особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному чи одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, не може одночасно бути висунута в інших одномандатних, одномандатних мажоритарних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів.

    Особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом висування місцевою організацією (організаціями) лише однієї політичної партії.

    Органи Міністерства юстиції України в АРК, областях, районах, містах, районах у містах не пізніш як за 55 днів до дня виборів передають до ЦВК та відповідних територіальних виборчих комісій відомості щодо зареєстрованих місцевих організацій партій із зазначенням керівників таких організацій, а також дат їх реєстрації.

    Грошова застава є необхідною умовою реєстрації кандидатів на пост Президента України і до Верховної Ради України, яка вноситься у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК.

    Грошова застава кандидата на пост Президента України згідно зі ст. 49 Закону України “Про вибори Президента України” вноситься в розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень:

    * партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України;

    * кандидатом на пост Президента України.

    Грошова застава повертається партії (партіям, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, чи кандидату на пост Президента України, якого включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування. Якщо кандидата на пост Президента України не включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування, грошова застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України.

    Грошова застава кандидата у народні депутати України вноситься в розмірі двох тисяч мінімальних розмірів заробітної плати партією, яка висунула:

    • а) виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному окрузі;
    • б) кандидата в народні депутати України в одномандатному окрузі. Проте кандидат у народні депутати України, який балотується в

    одномандатному окрузі в порядку самовисування, вносить грошову заставу в розмірі дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

    Грошова застава повертається у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів тим партіям, які за підсумками виборів отримали право на участь у розподілі депутатських мандатів, тобто подолали п’ятивідсотковий виборчий бар’єр, а також тим особам (кандидатам), які визнані обраними в одномандатних округах.

    Передвиборна агітація – це законодавчо регламентована діяльність відповідних суб’єктів виборчого процесу, спрямована на формування громадської думки в інтересах тих чи інших кандидатів, політичних партій. Передвиборна агітація передбачає здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу.

    Кандидат може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації. Передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів. Передвиборна агітація згідно з ч. 1 ст. 58 Закону “Про вибори Президента України” може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України (участь у публічних дебатах, у тому числі через ЗМІ, організацію і проведення масових заходів, розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів та ін.). Форми проведення передвиборної агітації включають: 1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; 2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів;

    • 3) проведення публічних дебатів, дискусій, “круглих столів”, прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій – суб’єктів виборчого процесу чи кандидатів у депутати;
    • 4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо – та відеокліпів, інших публікацій тощо;
    • 5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;
    • 6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами;
    • 7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії (блоку) – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку;
    • 8) публічні заклики голосувати за чи проти партій – суб’єктів виборчого процесу або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати.

    Інформаційні плакати кандидатів повинні бути однаковими за формою, розміром, поліграфічним виконанням, визначеними ЦВК. Участь у передвиборній агітації забороняється’.

    • 1) особам, які не є громадянами України;
    • 2) органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам;
    • 3) членам виборчих комісій під час виконання обов’язків членів виборчих комісій.

    Обмежується передвиборна агітація у військових частинах (формуваннях) та в установах кримінально-виконавчої системи. Відвідання таких установ окремими кандидатами забороняється. Зустрічі цих осіб з виборцями організовуються відповідними територіальними виборчими комісіями разом з командирами військових частин (формувань) або керівниками установ кримінально-виконавчої системи з обов’язковим повідомленням не пізніш як за 3 дні до дня зустрічі усіх довірених осіб кандидатів на пост Президента України у певному територіальному окрузі.

    Забороняється поширення інформації, що:

    • 1) містить заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права людини, здоров’я населення;
    • 2) містить неправдиві відомості про кандидата;
    • 3) надрукована в зарубіжних засобах масової інформації, які діють на території України;
    • 4) містить дані про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів, якщо до виборів залишається менше п’ятнадцяти днів;
    • 5) виготовлена у вигляді агітаційних матеріалів, які не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, та ін.

    Водночас забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата чи згадуванням його імені, вважається підкупом виборців. Крім того, забороняється оприлюднення в день виборів результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення.

    За порушення передвиборної агітації у передбачених законодавством випадках наступає юридична відповідальність.

    Голосування в Україні згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України “Про вибори Президента України” проводиться у день виборів Ь 8-ї до 20-ї години, на закордонних виборчих дільницях – за місцевим часом відповідних країн. Голосування на виборах здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня, форма і текст якого затверджуються ЦВК.

    Виборчий бюлетень – це документ встановленої законом форми, за яким проводиться голосування і здійснюється підрахунок голосів на виборчих дільницях. Розрізняють офіційний і неофіційний виборчий бюлетень. Так, у Франції неофіційний бюлетень друкується кандидатами, в Норвегії – партіями, що балотуються1. Проте в Україні, як і в більшості країн світу, використовуються тільки офіційні бюлетені. Виборчий бюлетень є документом суворої звітності. ЦВК, окружні та дільничні виборчі комісії забезпечують суворий облік отриманих та виданих виборчих бюлетенів.

    Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабінки для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. На одній виборчій дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

    Порядок голосування виборців передбачений чинним законодавством:

    • 1) виборець голосує особисто. Виборчі бюлетені заповнюються виборцем у кабінці для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів в кабінці для таємного голосування забороняється присутність інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, уповноваженої особи партії (блоку), офіційного спостерігача.
    • 2) виборець може перебувати у приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування;
    • 3) виборець не має права передавати свій виборчий бюлетень іншим особам. Отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає бюлетені), заохочення, змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз забороняється;
    • 4) у бюлетені виборець робить одну позначку “плюс” (“+”) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти назви кандидата, партії (блоку), за якого (яку) він голосує. У разі непідтримання кандидатів у депутати виборець робить позначку “плюс” (“+”) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів “Не підтримую жодного кандидата”;
    • 5) виборець особисто опускає заповнений виборчий бюлетень до виборчої скриньки тощо.

    Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування – це законодавчо встановлена процедура, спрямована на визначення кількості голосів, поданих за певних кандидатів.

    Підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчій дільниці одразу ж після закінчення часу голосування у приміщенні, де воно відбувалося. Такий підрахунок здійснюють члени дільничної виборчої комісії на своєму засіданні, яке припиняє свою роботу після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів.

    Протокол про підрахунок голосів виборців на звичайній або спеціальній виборчій дільниці (крім спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) та інші виборчі документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній окружній виборчій комісії на її засіданні.

    Зміст протоколу про підрахунок голосів виборців на закордонній виборчій дільниці, а також на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, чи на полярній станції України, після його підписання членами дільничної виборчої комісії невідкладно передається дільничною виборчою комісією за допомогою технічних засобів зв’язку до ЦВК з обов’язковою наступною передачею до неї відповідних примірників протоколу.

    Окружна виборча комісія встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу незалежно від кількості виборчих дільниць, на яких голосування було визнано недійсним. До речі, визнання голосування недійсним у межах закордонного виборчого округу не допускається.

    Центральна виборча комісія на своєму засіданні розглядає та приймає протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу. Установлює результати голосування ЦВК, на основі вищезгаданих протоколів, не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня виборів.

    Встановлення результатів виборів депутатів

    Найпростіша схема підрахунку голосів діє за мажоритарної виборчої системи, оскільки перемагає той кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Пропорційна виборча система за порядком підрахунку голосів є значно складнішою, ніж мажоритарна. Зміст її полягає в тому, що кількість мандатів, які одержить певна політична партія, пропорційно залежить від кількості голосів виборців, поданих за кандидатів.

    В Україні для встановлення результатів виборів застосовується метод виборчої квоти, яка вираховується за певною формулою.

    Виборча квота – це найменша кількість голосів, необхідних для обрання одного кандидата. Квота (Q) визначається за допомогою ділення загального числа поданих голосів виборців (X) на кількість мандатів (М), що підлягають розподілу.

    Q – виборча квота, тобто найменша кількість голосів, необхідних для обрання одного кандидата;

    X – кількість голосів виборців, поданих за кандидатів (партію);

    Розподіл мандатів між партіями здійснюється так: скільки разів квота укладеться в кількості отриманих партією голосів виборців, стільки мандатів вона одержить. Проаналізуємо це на прикладі проведення виборів народних депутатів України 2006 року. Всього на виборах за партії, які подолали трьохвідсотковий бар’єр, проголосувало 19 714 576 виборців, тому 0 = 19 714 576 : 450 = 43 811 (саме стільки голосів потрібно набрати для одного кандидата). Так, за Партію регіонів проголосувало 8 148 745 виборців, тому М – 8 148 745 : 43 811 = 186.

    Таким чином, Партія регіонів на виборах отримала 186 мандатів.

    Офіційне оприлюднення результатів виборів здійснюється ЦВК, яка не пізніш як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів народних депутатів України у газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”. Список обраних народних депутатів України публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади, місця роботи, місця проживання, партійності, суб’єкта висування.

    Офіційне оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом.