Прийменник на вживаємо в мовних конструкціях, що означають: вмістилища, покликані містити об'єкти: шухляда на білизну, мішок на картоплю; матеріали, покликані на прикінцеві вироби: шовк на сукню, борошно на пиріг.
Прийменник «in» використовується для вказівки на місце в межах чогось більшого, «on» — для позначення положення на поверхні, «at» — для уточнення конкретного місця або точки у просторі.
Наприклад, “на Подолі”, “на Закарпатті” тощо. Також “на” вживається, коли йдеться про острів. Проте, якщо ми говоримо про країну, яка розташована на цьому острові, то вживається прийменник “в”. Наприклад, “на Мадагаскарі”, але “в Республіці Мадагаскар”.
Артикль a / an використовується, коли певний предмет згадується вперше і не виокремлюється з ряду інших подібних предметів.
В українській мові існує десять частин мови: шість самостійних або повнозначних, три службових і вигук, який стоїть окремо. Самостійні частини мови – це іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник. Службові частини мови – це прийменник, сполучник, частка.
Прийменник це: Прийменник — це службова частина мови, яка вживається для зв’язку між словами в реченні і виражає різні просторові, часові, причинні та інші …