Який мякий олівець

Види олівців: який краще підійде для вашої творчості

Коли ми чуємо це слово, на думку спадає дерев’яний корпус і графітовий стержень. Перша згадка в історії про олівець, в такому вигляді, до якого ми всі звикли, була аж в 1565 році. Впродовж усього життя нам постійно трапляється цей корисний інструмент. Ним можна як залишити важливу примітку на папірці, так і створити справжній витвір мистецтва (звісно, якщо вам вистачить вправності та натхнення). Але чи такий простий цей олівець, як його малюють? Пропоную розібратись!

Тверді та м’які олівці, у чому різниця?

Ви вже знаєте, скільки років існує олівець. Чи задумувались ви, що означає маркування на корпусі, наприклад: H , B , 2 H , HB та ін.? На диво, для багатьох сучасних людей – це справжня загадка. Це маркування відповідає твердості графітового стрижня, де H – м’який і B – твердий. Найпоширенішими у світі є олівці середньої твердості ( HB ). Цифра перед літерою означає ступінь м’якості чи твердості, наприклад: 2 H – ще м’якіший ніж H .

Тепер, коли ми навчились розрізняти по маркуванню твердість, час дізнатись який тип олівця краще виконує ту чи іншу задачу. М’який олівець, завдяки високому змісту графіту, дозволяє отримувати насичені та темні лінії, що є ідеальним варіантом для формування художних переходів, тіней, підкреслення глибини. Також м’які грифелі легше стирати та розтушовувати. Твердий олівець формує чіткіші та світліші лінії, завдяки чому ним легше креслити, писати, або виконувати деталізацію малюнків.

Товщина стрижня – ще один параметр на який варто звернути увагу, якщо ви обираєте олівець під певну задачу. Товщина впливає на ширину та насиченість ліній. Стандартні олівці випускаються з товщиною 2 мм. Не складно догадатись, що для деталізованого малювання тонкими лініями варто віддати перевагу тонким стрижням. Протилежний ефект дають товсті стрижні.

Автоматичний олівець – краще ніж звичайний?

В сучасних канцелярських магазинах можна також зустріти ще один різновид олівця – механічний. Якщо порівнювати його з класичним дерев’яним, то у кожного знайдуться свої особливості, які допоможуть вам здійснити вибір:

Дерев’яний – зручніше контролювати силу натиску. Достатньо просто і швидко заточується (з а допомогою точилки ). Часто – наявність гумки на іншому кінці олівця.

Автоматичний – абсолютно не вимагає заточування (потрібні змінні стрижні ). Ергономічна форма, наближена до форми ручки. Довговічний корпус.

Вибір між обома варіантами лежить в індивідуальних уподобаннях. Обидва варіанти чудово справляються з основними своїми задачами: малювання, письмо, креслення.

Отож, простий графітовий олівець дозволяє створювати неймовірні зображення, що передають об’єм предметів, гру тіней та відблиски світла. Ескіз простим олівцем – це основа майже кожної картини. Малюнок графітовим олівцем – це сама базова техніка малювання, яка дозволяє отримати чітке зображення.

Кольорові олівці – самий розповсюджений інструмент для малювання

Не дивлячись на те, що людське око розрізняє 150 відтінків сірого, малюнок простим олівцем нам може здатись… “ незавершеним ” . Усе життя нас оточують кольори. Кольорів є багато. Усі походять від первинних – червоного, жовтого та синього. Змішуванням первинних, можна отримати вторинні – зелений, фіолетовий та помаранчевий. Змішуючи надалі кольори – можна, рано чи пізно, отримати будь-який потрібний вам колір та навіть певний його відтінок. Дякуючи виробникам кольорових олівців, вам не прийдеться гратись з змішуванням кольорів, щоб розмалювати і оживити вашу картину.

Кольорові олівці вже давно є одними з самих простих і популярних в світі інструментів для малювання. Вже з раннього віку діти, впевнено тримаючи кольорові олівці в маленьких долонях, надають барви готовим розмальовкам, або й самі малюють різнобарвні квіточки, будиночки, жовте сонечко і блакитне небо. Кольоровими олівцями користуються й досвідчені митці. Картини, намальовані кольоровими олівцями можуть абсолютно відрізнятись одна від одної, адже є декілька типів олівців. Техніка малювання в кожного типу також своя, отож і виходить така колосальна різниця.

Пастельні олівці – пастель в зручнішій формі

Пастель – спресовані, стерті у порошок фарби. Зазвичай має вигляд “брусочка” крейди. Поділяється на суху та олійну. Пастель вимоглива до паперу. Папір має бути наждачним або оксамитовим. Отож, бачимо що поріг для малювання пастеллю є доволі високим. Потрібні як належні навички, так і підходящий матеріал.

Щоб цей поріг знизити – придумали пастельні олівці. Вони допомагають пастелі залишитись пастеллю, але в той же час ними в рази легше деталізувати малюнок. Також з пастельними олівцями ви не забрудните ваші руки. Як і з пастеллю, намальовані олівцями лінії можна розтушувати і отримувати потрібні відтінки. Пастельні олівці мають близько півтори тисячі різних відтінків, отож знайти потрібний вам – буде не важко.

Акварельні олівці і ефект акварелі

Техніка акварельного живопису, як і в випадку з пастеллю, також вимагає майстерності, адже прозорість фарб не дозволяє переписування зображення. Малювання акварельними фарбами потребує навичок, старанності, уміння добре використовувати переваги акварельної техніки, задля охайного вигляду кінцевого результату. Намалювати картину аквареллю – не сама проста задача, але спростити її допоможуть акварельні олівці.

Акварельні олівці дуже схожі на звичайні. Однак після завершення малюнку акварельними олівцями, його можна розтерти вологою кісточкою і отримати ефект акварелі. Існують два способи використання акварельних олівців: сухий та мокрий. Сухий метод може сподобатись вам завдяки яскравому та насиченому кольору. Мокрий метод вже не такий легкий у виконанні, адже малювати по вологому паперу досить складно для початківців. Звичайні акварельні фарби люблять точність та не вибачають помилок. Акварельні ж олівці допомагають спланувати результат і виправляти малюнок на стадії сухого малювання. Такі олівці не мають маркування твердості. На упаковці зображений спеціальний символ – крапля води або пензлик. З недоліків – стерти кольоровий олівець доволі складно.

Цей тип олівців виконаний з натурального воску і харчових барвників. Їх перевага – вони яскраві, не вицвітають та мають насичені відтінки. Корпус повністю складається з стержня, який не забруднює шкіру та поверхні. Малювати можна будь-якою стороною, навіть боком. Вони не потребують сильного натиску для малювання. Окрім паперу, ватману чи картону, дозволяють також малювати на деревині та глині. Стирається малюнок звичайною гумкою. Цей тип олівців частіше полюбляють діти, адже намалювати неймовірно деталізований малюнок ними – доволі важко. Інше діло – розмалювати велику область за короткий проміжок часу, або помалювати на меблях…

Отож, тепер ви точно знаєте, який олівець для якої задачі буде оптимальним. Нехай ваші олівці завжди будуть у вас під рукою і служитимуть вам довго, допомагаючи втілити вашу творчість у реальність!

Як вибрати простий олівець?

Якщо ви новачок у світі олівців, ви, напевно, помітили, що однією з речей, яка відрізняє один олівець від іншого, є буква або цифра, надрукована на його корпусі. Це може бути номер 2 або номер 1, або це може бути літера типу Н або В. Пропонуємо розібратися що вони означають.

З чого виготовляють олівці?

Слово «lead» з англійської можна перекласти як «грифель», або як «свинець», однак грифель насправді ніколи не містив фактичного свинцю у складі. Грифель олівця традиційно виготовляється з трьох інгредієнтів: графіту, глини та води. В нашій статті про історію олівця можна докладно дізнатися про те, як все починалося і як простий графітний олівець набув сучасних форм та властивостей. Сьогодні у більшості олівців є трохи воску або інших добавок, що допомагають зробити їх гладкішими для письма. «Градація» або «твердість» олівця вказує на співвідношення графіту до глини.

Чим більше графіту в олівці, тим він м’якший. Це означає, що він темніший, більш плавний, розпливчастий та не тримає «гостроти» лінії.

Чим більше глини в олівці, тим він твердіший. Це означає, що він світліший, твердіший, менш розмитий та тримає лінію «гострою».

HB, H, B: загадкові олівцеві літери…

Стандартним олівцем вважається олівець з позначкою НВ, адже він зручно розміщений посередині шкали оцінки твердості олівців і, як правило, вважається збалансованим та ідеально підходящим як для письма так і малювання. У США еквівалентом позначки НВ є олівець з номером 2 на корпусі. Отже, чим відрізняються ці олівці з різними літерами на корпусі?

— В = олівець, м’якший, ніж НВ. Якщо поруч із В стоїть цифра (наприклад 2В, 3В і т.д.), то вона вказує на збільшення м’якості грифелю відповідно до зростання.

— НВ (або №2) = середня м’якість. Якщо ви не знаєте, з чого почати, спробуйте НВ та згодом зможете підібрати, в яку сторону твердості або м’якості для вас буде комфортніше рухатися.

F = немає достовірних даних звідки взялась ця випадкова позначка, але такий олівець вважається твердішим, ніж НВ.

— Н = йде після F, означає твердий олівець. Якщо поруч із Н стоїть цифра (наприклад 2Н, 3Н і т. д.), то вона вказує на збільшення твердості грифелю відповідно до зростання.

Більшість градацій м’якості олівців зупиняються на рівні приблизно 8В, оскільки олівці, які є м’якшими за цю позначку, мають надзвичайно високий вміст графіту, що робить їх дорогими та делікатними у виробництві. Щодо твердості так само більшість градацій не доходять до 10Н, бо, чесно кажучи, використання олівця 10Н можна порівняти з письмом за допомогою цвяха (це настільки жорстко!). Однак, звичайно, є бренди, які пропонують градацію і від 10В до 10Н.

Олівці з градацією твердості вперше почали з’являтися на ринку наприкінці 19 століття, і їх маркували різними способами. Немає підтвердженої історії точного походження, але Koh-i-Noor (раніше L&C Hardtmuth) стверджують, що саме вони винайшли європейську модель класифікації олівців. До речі, дізнатися більше про історію цього бренду можна в ще одній статті нашого блогу.

«В» означає Будвейс, «Н» означає Хардтмут, а «F» означає Франц — член сім’ї Хардтмутів, який, як кажуть, і придумав цю систему. Хоча це заперечує загальноприйняту історію про те, що саме німці придумали її («В» — напівжирний, «Н» — твердий, F — середній). Цікавим фактом є те, що спочатку цифри у маркуванні не використовувались, тому олівець 5В мав би позначку ВВВВВ.

Для чого потрібні олівці різної твердості?

Що стосується повсякденних нотаток у школі, офісі або вдома, то більшість людей надають перевагу олівцям середньої м’якості HB або B. Більш «екстремальні» олівці виготовляються для різних цілей.

Для письма зазвичай оптимальним варіантом є олівці від Н до 3В. Щось твердіше буде занадто світлим для читання, а щось м’якше буде надто розмазаним. Але, звичайно, слід обирати, опираючись на власний комфорт!

Є певні труднощі у рекомендації малювальних олівців для людей, адже це дуже залежить від особистих вподобань та техніки, якою ви малюєте. Для початківців ми рекомендуємо спробувати 3 або 4 різних твердості, наприклад, 2Н, НВ, 3В–5В.

А ось у креслення та робота лініями стануть у нагоді тверді олівці! Більшість олівців, твердіших за 2Н, продаються саме людям, які використовують їх для дуже точного малювання або креслярських робіт.

З пантелику може збити те, що більшість наборів олівців з широким діапазоном твердості позначається як «олівці для малювання», але насправді вони нічим не відрізняються від «олівців для письма», за винятком того, що мають більший вибір твердості грифелю. Використовуйте все, що вам подобається! Не має значення, для чого вони продаються, адже всі вони зроблені однаково.

Також виробники олівців пропонують дуже зручну можливість придбати олівці в спеціальних наборах за їхньою твердістю, які можна використовувати залежно від функціонального призначення. Наприклад, в Д.Магазині є набори з назвою Koh-I-Noor Technic з 12-ти олівців твердістю від HB до 10 H (тверді олівці для технічних робіт), Faber-Castell Design Set з 12-ти олівців твердістю від 5H до 5B (олівці середньої твердості для нарисів, проектів та замальовок від Faber-Castell) та м’які олівці для художніх робіт Art з 12-ти олівців твердістю 8B–2H від Faber-Castell та аналогічний набір від Koh-I-Noor.

Важливо зазначити, що шкала градації твердості олівців не є універсальною.

Існує загальний консенсус щодо того, як повинні відчуватися та виглядати тверді та м’які олівці, але загальноприйнятого співвідношення не існує. І тому 2В однієї торгової марки може відчуватися абсолютно інакше, ніж 2В іншої торгової марки. У різних країнах та частинах світу існують різні стандарти, які можуть сильно відрізнятися.

Сучасний олівець був вдосконалений та отримав різну м’якість в Європі в ХІХ столітті, і багато компаній, які досі виробляють олівці у Європі, існують вже більше 100 років. Тим не менш, багато з них роблять свої олівці традиційно, і в них, як правило, не буває багато воску. Часто європейські олівці є твердішими у порівняні з олівцями, виготовленими у інших куточках світу.

Наприклад, у Японії олівці містять у собі різні типи восків та добавок, аби була змога урізноманітнити їх вигляд та відчуття від користування ними. Тим не менш, вони, як правило, є трохи м’якішими, ніж американські олівці та на декілька градацій м’якшими, ніж європейські олівці. Чудовим у японських олівцях є те, що завдяки цим характеристикам вони, як правило, темніші, але без ризику розмазування та тьмяності.

Іноді прості олівці взагалі не мають маркування, яскравим прикладом чого є легендарні Palomino Blackwing, градація твердості яких починається від 5-6B. Найчастіше це вибір маркетингу, а іноді це тому, що олівець виготовлено з різними добавками, що робить його складнішим для опису звичайними системами рівнів твердості.

У Д.Магазині ми намагаємося з точністю вказувати ці деталі в описах продуктів, а також ви можете спробувати деякі з олівців, відвідавши наш шоу-рум або магазин у ТРЦ Україна.

Related Post

Скільки видів безногих земноводнихСкільки видів безногих земноводних

Ряд Безхвості земноводні налічує близько 3500 видів, поширених на всіх континентах, крім Антарктиди. В Україні мешкає лише 12 видів цих тварин.18 лют. 2018 р. Земново́дні, або амфібії (Amphibia) — найменший за

Як вивести шашель у домашніх умовахЯк вивести шашель у домашніх умовах

Найбільш ефективним способом позбутися від шашеля в будинку є знищення ураженої деревини. Найкраще її не викидати, а спалити, щоб в саду або в будинку далі не поширювалися його личинки. Основними