Гемангіома тіла хребця: симптоми, діагностика, варіанти лікування

Важливість хребта для життя людини неможливо переоцінити. Хребет – це опора тіла, що забезпечує безпеку спинного мозку. Тільки завдяки функціонуванню хребта людина може відчувати біль, дотик, рухатися, контролювати діяльність всіх частин тіла. Внутрішні органи повністю підкоряються сигналам, посланим до них зі спинного мозку.

Хребет людини складається з окремих хребців:

• Шийний відділ = 7 хребців (С1-С7)
• Грудний відділ = 12 хребців (Th1-Th12)
• Поперековий відділ = 5 хребців (L1-L5)
• Крижі = 5 хребців
• Копчик = 4-5 хребців

Хребці між собою з’єднані міжхребцевими дисками, які забезпечують його гнучкість і відсутність тертя. Хребці копчикового та крижового відділів зростаються в суцільні кістки, стаючи нерухомими.

Гемангіома хребта: що це?

Гемангіома як захворювання може проявлятися на шкірі, вражати різні внутрішні органи та системи, в тому числі і хребетний стовп. Приблизно 10% населення Землі страждає на цю недугу різної локалізації. Більшість з них – жінки. Середній вік пацієнтів оцінюється в 30-50 років.

Для жінок старше 40 років вірогідність гемангіоми тіла хребця складає близько 80%.

Гемангіома тіла хребта – це доброякісне новоутворення, яке розвивається з кровоносних судин. Такі пухлини хребта рідко бувають злоякісними. Зазвичай вони протікають безсимптомно і випадково виявляються на рентгені або МРТ.

Дану патологію також називають «хребетна ангіома» або «артеріальні пороки розвитку».

На кожен хребець протягом усього життя будуть виникати різні механічні та фізичні дії, які можуть викликати стійкі мікротравми, кровотечу з тонких судин, а також переломи. Початок росту гемангіоми пов’язано з пошкодженням таких судин. Саме з них поступово утворюється пухлина. Щоб зупинити кровотечу в судинах, в організмі запускаються реакції згортання, в тому числі утворення величезної кількості тромбів в локальній області. У той же час активуються клітини остеокластів, які руйнують кісткові пучки тіл хребців і сприяють зростанню новоутворених судини у звільненому місці після процесу реканалізації фібринових згустків крові. Процес йде безперервно і з часом гемангіома в кістки хребта збільшується в розмірах. Як правило, розміри новоутворення не перевищують 1 см, але можливі і більш важкі випадки.

Більшість гемангіом хребців розташовані або в грудному (85% випадків) та поперековому відділах хребта. Лише зрідка вони зустрічаються в шийному відділі та крижах (2%). Новоутворення на шиї є найбільш небезпечним для життя, оскільки підвищує ймовірність порушення мозкового кровообігу. Як правило, уражається один хребець (77% випадків), але також можливо множинна патологія від 2-х до 5-ти структур (10-15%).

Причини виникнення гемангіоми хребта

Навіть на початку 21 століття медицина не може ствердно відповісти на питання про походження даного захворювання. Однією з версій є генетична схильність. Лікарі припускають, що явище можна пояснити спадковою недостатністю стінок судин, що призводить до зміни, на тлі якого рано чи пізно буде потрібно лікування хребта.

Певний внесок у причини виникнення гемангіоми хребця вносять такі чинники, як локальна гіпоксія тканин та підвищений рівень жіночого гормону естрогену, про що свідчить статистика. Дана патологія зустрічається у жінок похилого віку майже в 5 разів частіше, ніж у чоловіків. Також було виявлено, що утворення найбільш активно збільшується в третій половині періоду вагітності. Тут об’єднуються два фактори, що впливають одночасно – зниження гормонального балансу та підвищене навантаження на опорно-руховий апарат.

До групи ризику входять люди, які перенесли травму спинного мозку, а також люди з підвищеним кров’яним тиском.

Класифікація гемангіом

За активністю існує два основних типи гемангіоми хребців: агресивна та неагресивна. Агресивна форма діагностується, якщо новоутворення швидко розростається, приводячи до компресійного синдрому, викликаючи біль та переломи хребців. Вона спостерігається у 10% серед всіх пацієнтів. Неагресивні пухлини хребта розвиваються дуже повільно, а симптоми проявляються рідко. Якщо утворення невелике, то з часом воно може зникнути само по собі.

За гістологічним характеристикам патологію класифікують на 3 види:

• Капілярна гемангіома – складається з тонкостінних капілярів, навколишня кісткова тканина активно остеоконденсуєтся;
• Кавернозна гемангіома – складається з розширених кровоносних судин з інтенсивним кровотоком;
• Змішана – діагностується при наявності капілярного та кавернозного типу патології.

За характером ураження хребця виділяють 5 топографічних типів:

• Тип 1 – уражує весь хребець. Найбільш поширений тип (44%);
• Тип 2 – обмежується тілом хребця (25%);
• Тип 3 – ураження тільки заднього півкільця;
• Тип 4 – ураження тіла хребця та заднього півкільця;
• Тип 5 – епідуральна локалізація.

Також виділяють види гемангіом за наявністю або відсутністю симптомів.

Які розміри гемангіоми хребта небезпечні?

Фахівці не вважають розмір гемангіом до 1 см небезпечними для організму і не проводять спеціального лікування. Якщо розміри гемангіоми хребта перевищують 1 см, то лікар призначає лікування, виходячи з індивідуальних неврологічних симптомів та ступеня захворювання пацієнта.

Чим небезпечна гемангіома?

Перш за все, у міру зростання судинне новоутворення здавлює кісткову тканину тіла хребта. Це буде супроводжуватися постійним болем у спині. Якщо не вжити всіх заходів, то при подальшому зростанні може статися перелом хребця. Така ймовірність підвищується, коли об’єм пухлини займає більше 50% об’єму тіла хребця. Переломи зазвичай виникають при фізичних навантаженнях і є небезпечним ускладненням.

При стисненні пухлиною спинного мозку відчувається гострий біль в спині та у тілі по ходу нерва, а потім швидко розвиваються параліч ніг і порушення сечовипускання.

Симптоми гемангіоми хребця

Ознаки гемангіоми кістки хребта визначаються локалізацією, розміром новоутворення та особливостями положення щодо тіла хребця. Розмір пухлини на пряму впливає на ступінь вираженості больового синдрому. Як правило, новоутворення розвивається довго, не проявляючи себе і ніяк не турбуючи пацієнта. На цьому етапі подібну патологію можна визначити тільки випадково, наприклад при зверненні до лікаря внаслідок травми або болю у спині, що викликаний іншим захворюванням.

Першою ознакою гемангіоми хребця, яка відчувається, є біль в певній області. Спочатку біль слабкий, але зі збільшенням розміру пухлини він наростає, поступово стаючи нестерпним. Якщо пухлина виходить за межі кісткової тканини або викликає колапс хребця, це створює тиск на навколишні нерви або спинний мозок. Це може призвести до болю, що віддає в руки або ноги, слабкості, оніміння або недолугості в дії рук або ніг, до порушення контролю кишечника або сечового міхура.

Гемангіома шийного хребця проявляється болем при обертанні головою, згинанні тулуба, онімінням кистей тп стоп. Можливий параліч та парез. Головну небезпеку становить порушення мозкового кровообігу, приводячи до головних болів, запаморочення, погіршення когнітивних здібностей, порушення зору і слуху. Пацієнт також скаржиться на порушення пульсу. Іноді погіршується робота шлунково-кишкового тракту та функції тазового дна.

Гемангіома поперекового відділу проявляється болем у попереку, паховій зоні, стегні, онімінням і паралічем ніг. Агресивна гемангіома може стати причиною імпотенції у чоловіків.

Діагностика

Виявлення гемангіом хребта утруднено через повільний розвиток та тривалий безсимптомний перебіг в більшості випадків. Тому їх виявляють або випадково, або не виявляють зовсім, поки вони не викличуть перелом хребця або інші серйозні наслідки.

Гемангиому тіла хребця можна діагностувати тільки за допомогою МРТ (магнітно-резонансної томографії) або КТ (комп’ютерної томографії). МРТ-сканування використовує магніти, радіохвилі та комп’ютерні технології для отримання зображень органів і тканин, таких як головний і спинний мозок. У комп’ютерній томографії використовується комбінація рентгенівських променів та комп’ютерних технологій, щоб одержати подальші зображення кісток та м’яких тканин. Будь-який з цих методів сканування може бути виконаний за допомогою підсилюючої контраст ін’єкції для більш явного виділення пухлинної тканини в хребті.

Для гемангіом, які потребують хірургічного лікування, необхідно дослідження кровопостачання пухлини за допомогою спеціального рентгенографічного дослідження, відомого як ангіографія. Під час цієї процедури барвник вводиться в кровоносні судини, визначаючи кровопостачання пухлини і структуру судин всередині пухлини.

Лікування гемангіоми хребетного стовпа

Метод лікування гемангіоми хребця підбирається виходячи з особливостей його розташування, розміру і симптоматики пацієнта. Слід розуміти, що процес все одно непростий – локалізація накладає суттєві обмеження на можливість проведення медичних маніпуляцій. Якщо просто видалити тканину з тіла, хребець стане нестійким. Це може викликати перелом. В такому випадку напевно постраждає спинний мозок. Можливо також порушення цілісності та функціональності коренів головного мозку.

Як правило, лікування вимагають тільки гемангіоми хребців, які викликають сильний біль або неврологічні симптоми. І сучасна медицина готова сьогодні запропонувати ряд інвазивних та малоінвазивних методів для лікування судинної пухлини хребта.

Емболізація

Емболізація є одним з найдоступніших методів лікування. Вона заснована на введенні речовини, що стимулюють емболію судин та пригнічують живлення ураженої області. Такою піноутворюючою речовиною виступає полівініловий спирт. Недоліком методу є вірогідність рецидиву захворювання, оскільки дрібні судини можуть продовжувати забезпечувати живлення гемангіоми. Також є шанс пошкодити структуру хребта. При деяких варіантах локалізації пухлини емболізація технічно дуже складно здійсненна або неможлива.

Алкоголізація

Метод передбачає введення в уражену область хребта чистого етилового спирту. Це викликає звуження кровоносних судин, зменшуючи розміри гемангіоми. Цей метод показує гарні результати, але є і недоліки. Кісткова тканина послаблюється, збільшуючи ймовірність перелому. У зв’язку з цим алкоголізація не є поширеним способом лікування.

Кіфопластика

Мета методу – штучно заповнити внутрішню порожнину хребця, що утворилася через пухлину, тим самим значно зменшити біль. Втручання проводиться під місцевою або загальною анестезією в залежності від ураженої ділянки хребта. Воно передбачає введення голки в тіло хребця. Щоб розправити місце для введення розчину вставляється невеликий балон з повітрям. Це дозволяє відновити первинну висоту тіла хребця до його нормального стану. Потім в порожнину, що утворилася в результаті надування балона, вводиться рідкий синтетичний матеріал (кістковий цемент), який твердне протягом 20 хвилин. Ця речовина наповнює тіло хребця і зміцнює його.

Вертебропластика

Сьогодні найкращим методом лікування гемангіоми вважається чрезшкірна пункційна вертебропластика. Суть схожа з методом кіфопластикі, але без використання балона. Під анестезією пацієнтові через шкіру вводиться довга голка, за допомогою якої доставляється в пухку структуру хребця кістковий цемент, що надійно зміцнює хребет і змушує зупинити зростання судинної пухлини.

Променева терапія

Цей метод є класичним методом лікування гемангіоми, що використовує потужне рентгенівське випромінювання, яке знищує клітини пухлини. Дослідження показали, що високі дози променевої терапії дозволяють не тільки зупинити зростання пухлини, а й значно знизити больові прояви.

Цей метод неприйнятний для лікування дітей та вагітних жінок. На тлі високих доз радіації є ризик виникнення мієлопатії та інших побічних явищ.

Чи потрібна операція при гемангіомі?

Якщо пухлина невелика (менше 1 см) і не супроводжується вираженою симптоматикою, то пацієнту пропонують регулярно проходити МРТ для спостереження за розвитком патології, але ніяких активних дій не роблять.

Хірургічне втручання рекомендується, якщо розмір гемангіоми хребця такий, що третина його покрита новоутворенням. Також операція потрібна при агресивному типі пухлини, яка швидко розвивається і розростається, призводить до ускладнень, відзначається здавлення спинного мозку або коренів, існує ризик переломів.

Операція при гемангіомі включає резекцію хребця. При цьому видаляються деформовані м’які тканини і уражені ділянки хребців. На сьогоднішній день цей метод застосовується рідко, поступаючись місцем малоінвазивним методикам.

Консервативне лікування цього захворювання може полегшити симптоми, але добитися повного лікування неможливо. Ліки, які призначаються для зняття болю і купірування вогнищ запалення включають диклофенак, ібупрофен, мелоксикам, кеторолак, целекоксиб.

Гемангіома хребта: протипоказання

Що не можна робити при даному діагнозі?

• Відвідування саун, солярію, тривале перебування на сонці;
• Область гемангіоми не можна травмувати та гріти;
• Навіть нормальне навантаження стає небезпечним і може призвести до компресійного перелому, коли більша половина хребця уражена новоутворенням;
• Слід уникати масажів, будь-яких мануальних процедур і фізіотерапії, а також народних методів лікування;

У той же час лікувальний масаж фахівцем та фізкультура шкоди не принесуть.

Здоров’я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов’ю і турботою.

Читайте також:

Коронавірус заразний навіть після одужання?

Не поспішайте знімати маску! Невелике дослідження в Китаї доводить, що коронавірус-2019 може зберігатися в організмі протягом двох тижнів після зникнення симптомів захворювання, продовжуючи заражати оточуючих.

Новорічне похмілля: що робити?

Низка новорічних свят несе з собою багато веселощів і, як правило, багато алкоголю. Як же не зіпсувати собі канікули наслідками алкогольної інтоксикації?

Як схуднути без дієт та спортзалу, сидячи на карантині?

Поява зайвих кілограмів, сидячи на карантині 2020, стало справжньою проблемою для багатьох людей сьогодні. Як же повернути свою фігуру в норму без дієт та спортзалу?

Підписуйтесь на нас в соціальних мережах:

Щоб не пропустити цікаві статті про здоров’я та медицину підписуйтесь на нас в соцмережах

Що таке гемангіома хребта, лікування, небезпечні розміри та фото

Не кожен знає, як лікувати гемангіому хребта та що це за захворювання. Ця патологія, на відміну злоякісної пухлини, не становить великої небезпеки здоров’ю. Незважаючи на це, великі новоутворення потребують хірургічного втручання.

Утворення гемангіоми в області хребта

Що таке гемангіома хребта та як її лікувати, відомо лише фахівцям. Це доброякісна пухлина, яка розвивається із клітин ендотелію кровоносних судин. Код цього захворювання на МКБ-10 D18. Найчастіше ця патологія виявляється у дитячому віці. Симптоми можуть бути відсутніми. Деякі новоутворення розсмоктуються самостійно, без специфічного лікування.

Ця пухлина має такі відмітні ознаки:

• дуже повільно росте;
• не утворює метастатичних осередків в інших органах;
• частіше виявляється у жінок;
• не перероджується у рак;
• локалізується переважно у грудному відділі хребетного стовпа;
• розвивається найчастіше у молодому віці.

Більшість хворих на процес залучається лише 1 хребець. Іноді трапляється такий стан, як гемангіоматоз. При ньому хребет уражається одразу в кількох зонах. Невеликі за розміром новоутворення не є небезпечними. Велика пухлина може стискати м’які тканини, включаючи спинний мозок. Виявляється це неврологічними симптомами.

Якими бувають гемангіоми

Існує кілька видів гемангіом у хребті. Залежно від гістологічної будови розрізняють такі типи пухлин:

У процес можуть залучатися такі структури:

Іноді пухлина зачіпає тіло та задню дугу одночасно. Часто виявляється капілярна гемангіома. Це новоутворення, оповите мережею дрібних судин (капілярів). Між ними розташовуються жирова та сполучна тканини. За наявності хребта гемангіоми подібного типу клінічні прояви не виражені.

Найбільшу небезпеку становить кавернозна гемангіома. Її відмітна ознака — наявність кількох сполучених між собою порожнин, що містять судини. За відсутності лікування пухлина може спричинити перелом хребців.

Рацематозна гемангіома хребта характеризується наявністю великих судин.

Причини розвитку пухлини

Точних причин розвитку пухлини не виявлено. Можливими етіологічними факторами можуть бути:

• спадкова схильність;
• підвищений рівень естрогенів у крові;
• гормональні порушення;
• гіпоксія;
• незначні травми хребта;
• підняття ваг;
• велике навантаження на хребет;
• особливості професійної діяльності

Закладка тканин пухлини відбувається ще до народження, але симптоми можуть виникнути через кілька десятків років. Найчастіше хворіють люди, які ведуть активний спосіб життя. Дефекти судинної стінки при високому навантаженні призводять до пошкодження артерій та капілярів. Це сприяє появі крововиливів.

У розвитку пухлини велике значення мають імунні реакції. Утворенню гемангіоми сприяють макрофаги та остеокласти. У багатьох хворих у крові було виявлено низький вміст кисню.

Це вказує на роль легеневої патології та гіпоксії у розвитку хвороби. Великої популярності користується гормональна теорія. Пухлина утворюється за високої концентрації естрогенів.

Це пояснює той факт, що гемангіома вп’ятеро частіше виявляється у представниць прекрасної статі.

Як виявляється пухлина

На ранніх стадіях розвитку новоутворення симптоми відсутні. Скарги можуть виникнути при ураженні шийного відділу хребетного стовпа та розвитку ускладнень. Ознаки гемангіоми нечисленні. Захворювання може проявлятися больовими відчуттями, якщо пухлина досягає великих розмірів. У разі зміщення хребця та його колапсу виникають такі симптоми:

Великі новоутворення призводять до витончення кісткової тканини. Це робить хребець тендітним. У разі механічного пошкодження можливий його перелом.

Розрізняють агресивні та неагресивні гемангіоми. У першому випадку симптоми виражені сильніше. Їхня відмінна риса — швидке зростання.

Тоді гемангіома хребта до небезпечних розмірів може розроститися. У разі здавлювання нервів та спинного мозку виникає постійний біль у спині. Нерідко розвивається корінцевий синдром.

У важких випадках можливий парез кінцівки та поява патологічних рефлексів.

Обстеження за підозрою на гемангіому

При гемангіомі хребта лікування проводиться після обстеження пацієнта та виключення інших хвороб. Діагноз встановлює лікар. Це може бути невролог чи вертебролог. Проводяться такі дослідження:

1. Рентгенографія хребта.
2. Магнітно-резонансна чи комп’ютерна томографія.
3. Неврологічне дослідження.
4. Фізикальний огляд.
5. Загальні клінічні аналізи.

Найбільш інформативна томографія, вона дозволяє виявити пухлину, визначити її точні розміри та локалізацію.

Комп’ютерна томографія використовується для виявлення невеликих гемангіом. Найчастіше уражається грудний відділ хребта. Трохи рідше пухлина торкається поперекової зони. У 1% випадків гемангіоми виявляються в області шиї та крижової області.

Вас може зацікавити: Відмінність спинальної та епідуральної анестезії

У 80% випадків ці новоутворення є одиночними. Іноді уражається відразу кілька відділів.

Лікувальна тактика при виявленні пухлини

Не кожен знає, який лікар лікує хворих із гемангіомою. Це може бути вертебролог і судинний хірург. За відсутності симптомів хвороби людини можна оперувати. За такими пацієнтами встановлюється спостереження. Якщо є гемангіома хребта небезпечних розмірів, потрібно радикальне лікування. Виділяють такі показання до операції:

• пухлина шийного відділу;
• наявність ускладнень;
• некроз;
• компресійний синдром;
• агресивний тип новоутворення.

Якщо є яскраво виражені ознаки новоутворення, можна розпочати з консервативного лікування гемангіоми хребта. Гарний ефект дає ліки Пропранолол.

Фізичні методи лікування можуть бути небезпечними, якщо новоутворення розташовується глибоко. На сьогоднішній день використовуються такі методи терапії хворих з гемангіомою:

1. Емболізація судин.
2. опромінення.
3. Вертебропластика.
4. Алкоголізація (склеротизація) гемангіоми.
5. Відкрита операція.

Найчастіше проводиться пункційна пластика. Вона передбачає введення в порожнину гемангіоми рентгеноконтрастної цементної речовини. Цей метод лікування має низку переваг. До них відносяться низький ризик ускладнень, короткий відновлювальний період та проста підготовка хворого. Після видалення новоутворення протипоказані мануальна терапія та фізична активність.

Масаж при гемангіомі хребта проводити не рекомендується. При виявленні пухлини не потрібно займатися самолікуванням за допомогою трав та інших засобів. Це може призвести до ускладнень.

Таким чином, гемангіома не становить великої загрози для людини. Симптоми хвороби виникають за великої пухлини. Якщо є біль у хребті, порушення чутливості та рухів, слід звернутися до невролога.

Що таке гемангіома хребта

З назви патології, можна зрозуміти, що гемангіома – це доброякісна пухлина, субстратом для якої є клітини кровоносних судин. Такі новоутворення можуть з’явитися у будь-якій ділянці тіла, де є кровоносна мережа.

Деякі гемангіоми можна побачити неозброєним оком. Наприклад, нашкірні новоутворення виглядають як червоні родимі плями, трохи підняті над поверхнею.

Деякі ж виявляються лише за характерними симптомами та результатами інструментального обстеження, наприклад, гемангіома хребта.

Характеристика новоутворення

Як не дивно, але пухлини подібного виду зустрічаються в спині майже 10% від населення і є найбільш поширеними доброякісними пухлинами хребта. Серед місць локалізації першу позицію займає гемангіома грудного відділу хребта, потім поперекового. Гемангіома шийного відділу хребта зустрічається дуже рідко.

Зазвичай гемангіома хребця виявляється випадково, для дослідження з іншого приводу, оскільки викликає симптомів.

Гемангіома у грудному відділі (а). Пухлина має судинне походження і зливається з паравертебральних судин (с, d)

Але бувають, звичайно ж, винятки. Серед фахівців вважається, що діаметр 1 см – це вже небезпечні розміри гемангіоми хребта, оскільки вони можуть впливати на навколишні структури, викликати біль та неврологічні симптоми. Пошкодження нервових сплетень може виражатися в онімені верхніх або нижніх кінцівок, їх слабкості, порушенні контролю над кишечником та сечовим міхуром.

Ще чим небезпечна гемангіома тіла хребця? Вона призводить до його поступового руйнування та стає причиною компресійного перелому. Також кровоносні судини, уражені пухлиною, більш тендітні і можуть так кровоточити. Скупчення крові (гематома), що утворилося при цьому, постійно розширюється, стискаючи нерви і спинний мозок.

За походженням новоутворення може бути:

• капілярної природи (типове, виростає з дрібнокаліберних судин);
• рацематозна (утворена з товстих кровоносних судин);
• кавернозне (має вигляд порожнин, заповнених кров’ю);
• змішане (має ознаки попередніх видів).

Крім звичайної, структура гемангіома може бути атипова – на стадіях розвитку стінки новоутворення, що далеко зайшли, починають ороговувати, формуючи щільні структури і рубці.

Пошкодження хребців при гемангіомі призводить до частих компресійних переломів.

Можлива симптоматика

При поразці гемангіомою хребців шийного відділу, зокрема хребця с7, болить у шиї, а й у потиличної частини голови. Можливе запаморочення, короткі епізоди втрати свідомості, зору чи слуху. Таке судинне порушення загрожує нормальному харчуванню головного мозку, тому потребує негайного обстеження та лікування.

Гемангіома грудного відділу хребта зазвичай зустрічається лише на рівні хребця 11 і хребця th12. Якщо вона невелика, то симптоматика відсутня, але при виражених розмірах пухлини можливі неврологічні прояви. Поразка верхніх хребців грудного відділу призводить до слабкості плечового сплетення, оніміння рук.

Середнього відділу – характеризується болем у м’язах спини (довгої, напівостистої, обертових та поперечних), що посилюється при згинанні у бік новоутворення.

Пухлина на рівні хребця L1 відбивається на роботі черевного преса, може викликати біль при чханні, кашлі, зменшувати амплітуду дихальних рухів Симптоми гемангіоми L3 хребця і хребця L4 зазвичай виражаються в труднощі з сечовипусканням і дефекацією Також можливе збільшення поперекового лордоза (пацієнт зміщує положення поперекового відділу в районі хребця L2, рятуючись від болю), хода починає нагадувати качину. Може порушуватися чутливість та сила нижніх кінцівок.

Наявність будь-яких із цих симптомів мають серйозні протипоказання до занять важким фізичним працею, підняття важких речей, силових видів спорту. Крім ризику розриву кровоносних судин, існує підвищена можливість компресійних переломів хребців та пошкодження спинного мозку.

Причини та фактори ризику

Гемангіоми зустрічаються у дорослих чоловіків та жінок з рівною частотою. Вони можуть бути вродженими або обумовленими спадковим фактором, а можуть виникати протягом життя під впливом несприятливих умов:

• травм хребта;
• інтенсивних навантажень;
• мутагенних факторів (радіації);
• канцерогенних речовин у побутовій хімії та продуктах харчування.

У новонароджених ризик появи гемангіоми збільшується у таких випадках:

• якщо вагітна була змушена приймати деякі препарати, що впливають формування ембріона;
• дитина перенесла внутрішньоутробну вірусну інфекцію;
• у вагітної трапилося загострення ендокринних захворювань;
• вагітність протікала в несприятливому з екологічного погляду середовищі;
• вагітність була багатоплідною, недоношеною, супроводжувалася прееклампсією чи патологією плаценти;
• мама малюка старше 35-річного віку.

Спадкова гемангіома може з’явитися у немовляти від народження в будь-якій ділянці хребта або інших органів

Тести та діагностика

Що таке епендимома хребта

Гемангіома хребця зазвичай діагностується за допомогою МРТ (магнітно-резонансної томографії) та КТ (комп’ютерної томографії).

МРТ установки використовують магніти та радіохвилі для отримання зображень органів та тканин, таких як мозок та спинний мозок. КТ-сканування використовує комбінацію рентгенівських променів та комп’ютерних технологій для отримання докладних зображень кісток та м’яких тканин.

Судинна природа новоутворення дозволяє використовувати під час дослідження контрастні речовини. Вони вводяться в кровоносне русло та допомагають виділити пухлинну тканину на знімку хребта. Контраст використовується для того, щоб відрізнити гемангіоми від інших пухлин, наприклад, остеом або остеосарком, метастазів.

Якщо на МРТ гемангіома показує необхідність операції, то проводиться додаткове дослідження її кровопостачання. З цією метою використовують метод ангіографії. У судини вводять барвник, потім з допомогою рентгена визначають мережу кровопостачання і структуру судин пухлини.

Важливо, що таке дослідження також дозволяє контролювати перебіг операції при гемангіомі. Вона полягає у перекритті припливу крові до пухлини, щоб викликати її зворотний розвиток чи відмирання.

З цією метою лікар може вводити в посудину спеціальний препарат, що викликає запалення стінок і зарощення його сполучною тканиною (метод склерозування), а може використовувати спеціальну «заглушку» – тромб (емболізація) або препарати, що викликають затвердіння судин (вертебропластика).

Припинення кровопостачання пухлини добре видно на ангіограмі.

Лікування

До якого лікаря звернутися, якщо у вас є підозри на гемангіому у хребті? Лікуванням цієї патології займаються лікарі-нейрохірурги.

При складанні плану терапевтичних заходів лікар попередньо має ознайомитися із загальним станом здоров’я пацієнта, а також розмірами пухлини, місцезнаходженням, симптомами та її кровопостачанням.

Якщо гемангіома не викликає болю або інших симптомів, вона, як правило, не потребує лікування.

Показання до оперування гемангіоми хребта – загроза функціонуванню спинного мозку

Для зняття болючого синдрому, якщо в цілому гемангіома не загрожує здоров’ю людини, використовують:

• знеболювальні та протизапальні препарати у вигляді пігулок – диклофенак, індометацин, німесулід;
• препарати стероїдів для зменшення проникності судинної стінки та зменшення набряку або запалення в області новоутворення;
• рідко – міорелаксанти;
• судинозміцнюючі засоби – вітаміни К, РР, Рутин, а також комплексні препарати для підтримки хрящової та кісткової тканини, нервової системи та загального тонусу організму.

• До хірургічного втручання вдаються при загрозі розриву гемангіоми та рясної кровотечі, при утиску структур хребта та вираженому больовому синдромі.
• Альтернативна медицина також пропонує лікування гемангіоми хребта народними засобами.
• На увагу заслуговують наступні рецепти:

• Судинозміцнюючий та кровоспинний збір готують із трав горця пташиного, листя брусниці, трави хвоща польового, деревію, квіток календули. Рослинну сировину заливають горілкою та настоюють три тижні. Приймають ліки по чайній ложці вранці та ввечері десять днів, потім роблять перерву на такий самий термін та знову повторюють курс.
• Компрес із настою трави чистотілу. Сам настій одержують із рослинної сировини та теплої води в однаковому співвідношенні. Отриманим розчином змочують полотняну тканину і прикладають до місця, де утворилася гемангіома. Термін витримки – півгодини.
• Протипухлинні властивості має трава боліголова, сушениці і пижма. З кашки, отриманої під час перемелювання болиголова, готують лід, який потім прикладають до хворого місця, та якщо з трави пижма – настій (п’ють по дві столові ложки п’ять разів у день протягом двох місяців).
• При судинному новоутворенні хребта добре допомагає спиртовий розчин соку звіробою та чистотілу. Усі компоненти беруть у рівному співвідношенні. Отриманий розчин прикладають у вигляді компресу область гемангіоми на три години протягом 10 днів. Можна повторити його за тиждень.

Також народні способи лікування рекомендують використовувати різні розтирання під час масажу області, що турбує. Тут слід бути дуже обережним і дуже акуратно поводитися з областю, ураженою гемангіомою.

По-перше, деякі рослини можуть провокувати мутації клітин та їх неконтрольований ріст, а по-друге, механічне пошкодження пухлини може спричинити її розрив та кровотечу, деформацію хребців.

Тому перед тим як лікувати новоутворення самостійно, необхідно проконсультуватися з нейрохірургом з приводу такої можливості саме у вашому випадку.

Гемангіома тіла хребця

Звістка про гемангіома тіла хребця дуже часто викликає тривогу та занепокоєння з приводу свого здоров’я. І це не дивно, як гемангіома — судинна пухлина. Однак у більшості випадків ці тривоги марні, тому що лікувати таку пухлину потрібно не всім і не завжди.

Як виявляються гемангіоми?

Найчастіше гемангіоми не виявляються і виявляються у кожного десятого як випадкова знахідка при обстеженні. Найчастіше ці доброякісні пухлини зустрічаються у грудному та поперековому відділах хребта та розташовані всередині тіла хребця.

Зазвичай гемангіоми виявляються при зверненні до невролога з приводу болю у спині. Призначається обстеження – рентген, МРТ чи КТ. На закінчення часто описується безліч змін хребців (наприклад, остеохондроз, остеофіти, грижі), які справді можуть бути причинами болю. І нерідко у висновку до дослідження описують гемангіому тіла хребця невеликого розміру.

У далекої від медицини людини може зафарбуватися страх, що всі її болі — від цієї загадкової та страшної пухлини. Іноді цей страх підтримується і лікарями, які одразу спрямовують пацієнта до нейрохірурга або онколога без пояснення ситуації, «про всяк випадок».

Які симптоми при гемангіомі?

Найчастіше зустрічаються гемангіоми невеликого розміру. Якщо у вас виявили таку гемангіому (менше половини тіла хребця уражено пухлиною), то, швидше за все, жодних симптомів немає взагалі.

Якщо пухлина велика і займає більше половини обсягу хребця, то можуть бути болі при піднесенні тяжкості, тривалому стоянні. Зазвичай такі болі проходять у спокої. Під час огляду лікар може помітити болючість при натисканні на пошкоджений хребець.

Великі гемангіоми тіла хребця небезпечні тим, що може розвинутись патологічний перелом хребця через порушення його структури пухлиною. Зазвичай це відбувається раптово після навантаження (наприклад, після стрибка з висоти або підйому ваги). Компресійний перелом найчастіше проявляється у вигляді болю та обмеження рухів у спині.

Проте більшість гемангіом ростуть дуже повільно або взагалі не ростуть. Симптоми можуть проявлятися хвилеподібно, з періодами покращень та загострень.

Дуже рідко зустрічаються гемангіоми, які ростуть не в тілі хребця, а, наприклад, у його дужках. Таке розташування може призводити до здавлення спинного мозку або нервових корінців. При цьому найчастіше симптоми (слабкість у кінцівках, порушення чутливості, біль, нетримання) розвиваються досить швидко.

Як лікувати?

Якщо у вас пухлина невеликого розміру та не турбує, то лікувати не потрібно. Потрібно спостерігати. Зазвичай рекомендують виконувати МРТ один або двічі на рік. Якщо пухлина не росте, то надалі можна проводити обстеження ще рідше.

Якщо гемангіома займає більше половини тіла хребця або швидко зростає, то може знадобитися лікування. На сьогоднішній день найпоширенішим методом лікування є «цементування» пухлини – черезшкірна пункційна вертебропластика.

Процедура досить проста: під місцевим знеболюванням нейрохірург за допомогою спеціальної голки вводить у пухлину спеціальний розчин, що цементує. Ця речовина повністю заповнює зруйновану пухлиною частину хребця та ризик перелому значно знижується. Вже наступного дня після процедури болю значно зменшується або проходить зовсім.

Як лікувати не потрібно

Наявність гемангіоми тіла хребця – відносне протипоказання до фізіотерапії, масажу, мануальної терапії цієї області хребта.

Ці маніпуляції можуть призвести до зростання пухлини і навіть перелому хребця.

Якщо ви проходите курси відновлювального лікування при болях у спині (особливо без призначення лікаря), дослідження хребта обов’язково має проводитися до початку процедур.

Що таке гемангіома хребця та як її лікувати

При діагностичному обстеженні хребетних відділів, комп’ютерною чи магнітно-резонансною томографією визначається гемангіома у тілі хребця.

Часто таке новоутворення виявляється у грудних кістково-суглобових відділах хребта, однак, часті випадки, коли гемангіоми хребців утворюються в шийному або попереково-крижовому відділі хребетного кістяка.

Що таке гемангіома в хребці, основні причини та клінічні прояви (симптоми), а також способи лікувального впливу будуть розглянуті у цій статті.

Поняття, причини та клінічна картина патології

Щорічно гемангіома на спині або інших частинах тіла визначається у сотні тисяч пацієнтів неврологічних клінік Української . Кожен десятий житель країни страждає різною мірою від цього пухлиноподібного кровоносно-судинного новоутворення.

У переважну більшість поразка тіл хребців визначається в жінок 25 35 років. До кінця пояснити таку динаміку та причинно-наслідковий зв’язок виникнення хребетної гемангіоми, не береться жоден світовий світил.

Однак не виключається, що визначальним фактором неврологічної клініки є спадкова схильність.

Випадковим чином виявлена ​​пухлина (гемангіома хребця) при рентгенологічному скануванні потребує подальших медичних зусиль щодо її усунення. І як стверджують фахівці, що схильності до переростання здорових клітин доброякісної освіти в ракову пухлину не спостерігається, проте завжди існує ризик небезпечних ускладнень у хребтовій структурі кісткового скелета.

Що ж це таке, гемангіома у тілі хребця

Гемангіома – це доброякісне кровоносно-судинне новоутворення, що складається з ендотеліальних клітин, що мають схильність до проліферації, тобто до їх розмноження.

Важливо знати! Як правило, пухлиноподібна освіта вражає один із хребців якогось відділу хребетного каркаса.

У дуже рідкісних випадках діагности визначають гемангіому у двох сегментних компонентах хребетного стовпа. Неврологічна аномалія (гемангіома тіла хребця) може довго залишатися непомітною, не завдаючи власнику дискомфортних відчуттів.

Однак сама присутність пухлини, що вимагає терапевтичного лікування гемангіоми хребця, так як стороннє розростання сприяє структурному руйнуванню, підвищенню суглобової крихкості, нестабільності загрожує зсуву, небезпеки перелому та інших порушень суглобової поверхні хребетного стовпа.

Найчастіша локалізація ураження хребетного тіла – Th12 хребець грудного та/або L1-L14 поперекових відділів. Однак судинне новоутворення може виникнути на будь-якій ділянці хребта. Залежно від ступеня розростання, визначають агресивну та неагресивну гемангіоми тіл хребта.

На замітку! Симптоми та ознаки гемангіоми залежать від розміру та розташування пухлиноподібної освіти в тілі хребця.

Розглянемо основну больову симптоматику під час ураження тієї чи іншої хребетної ділянки.

Больові ознаки та симптоми гемангіоми грудного відділу, що виявляються у найпоширеніших зонах хребетного стовпа – Th2, Th9, Th10, Th11 та Th12 хребців:

• утруднення при нахилах і поворотах тулуба, що виражаються у дискомфортних та больових відчуттях;
• порушення серцевої ритміки;
• при зітханні спостерігається біль у ділянці спини;
• загальний стан грудної клітки викликає в людини нервозність та психологічний дискомфорт.

Гемангіома шийного відділу як найбільш рухомого суглобового сегмента хребта більш чутливо відгукується на пухлинне новоутворення.

Менш активний сьомий хребець C7 шийного відділу, що зчленовується з першим хребцем грудної зони, є найбільш уразливим з погляду неврологічної патології.

Тому гемангіома шийного хребця на цій ділянці є найбільш проблемною зоною для терапевтичних заходів. Можливі наслідки пухлинного ураження одного з семи шийних хребців:

• постійні напади головного болю;
• неможливість чітко координувати рухи шиї;
• порушується кровообіг у головний мозок;
• погіршується робота слухового та/або зорового апарату.

Гемангіома шийного відділу хребта не лише обмежує рухову активність шиї, а й призводить до її набряклості, затікання судин та зниження розумової працездатності.

Лікувати гемангіому L1, L2, L3, L4 і L5 хребців поперекового відділу, можливо, лише після ретельного диференційованого інструментального обстеження, оскільки больова симптоматика на цих ділянках хребта – дуже схожа з іншими ознаками та симптомами неврологічних захворювань, наприклад, остеохондроз чи грижа крижового відділу.

Вражаючи другий, третій, четвертий поперековий та/або L5 – S1 крижово-поперековий відділи, гемангіома, що локалізується в цих місцях, викликає різні болючі симптоми, наприклад, оніміння нижніх кінцівок, функціональне блокування роботи тазостегнового суглоба, парези і так далі.

Однак незмінною і класичною ознакою залишається болючість у поперековій зоні хребта, що позначається на загальному фізичному стані людини. Нерідко причиною інтимного обмеження у чоловіків стає саме пухлиноподібне новоутворення у поперековому сегменті хребетного каркасу.

Стійке формування та розростання неврологічної аномалії може мати неприємні для здоров’я наслідки, а часом і необоротні.

Способи лікування пухлини на хребті

Доброякісне новоутворення (гемангіома) шийного відділу, грудного та/або поперекового сегмента хребта вимагає дуже кваліфікованої медичної допомоги, оскільки оперативна корекція може призвести до пошкодження спинномозкової ділянки, ризику компресійного перелому, нестабільності хребетного сегмента, та інших наслідків. Вибір раціонального способу лікування – це прерогатива нейрохірурга, який враховує як медичні характеристики новоутворення, а й особистісні параметри пацієнта, його стать, вік і фізіологічні особливості.

Важливо! Безопераційне лікування можливе лише при безсимптомному стані гемангіоми.

Терапевтичне лікування, у цьому випадку, ґрунтується на динамічному спостереженні та контролі стану за допомогою магнітно-резонансної діагностики. Медикаментозна терапія дозволяє усувати лише больову симптоматику та знижувати запальні процеси при незначних неврологічних розростаннях.

Показанням до хірургічної корекції є:

• Агресивний (стрімкий) розвиток клітинного розростання.
• Поразка понад 1/3 хребетного сегмента.
• Розвиток ускладнюючих факторів, наприклад, прискорений пресинг на судини та нервові відгалуження, що призводить до защемлення спинномозкових ділянок хребта.

Нехірургічне лікування передбачає різні методи усунення локалізації гемангіоми:

• Алкоголізація пухлини – це введення у доброякісне розростання 96% етилового спирту, що сприятиме утворенню склерозу судин. Така терапевтична методика поширена лише у разі незначного розростання пухлинних клітин, розмір яких не перевищує 3-5 мм.
• Емболізація судин – це малоінвазивний спосіб терапевтичного лікування, який полягає у веденні внутрішньосудинного субстрату у кров’яне русло хребетного каналу.
• Класичний метод безопераційного терапевтичного лікування – променева дія. Електромагнітні хвилі рентгенівського опромінення проблемних ділянок хребта дозволяють блокувати процес розвитку пухлини на клітинному рівні. Однак така процедура неприпустима для дітей віком до 12 років і вагітним жінкам.
• Пункційна вертебропластика – це передовий метод безопераційного на гемангіому хребта. Суть лікувальної технології полягає в наступному: у проблемну зону хребетного стовпа вводиться спеціальна цементуюча речовина, яка дозволяє «заморозити» зростання новоутворених клітин, та припинити їх подальший розвиток.

Будь-який з перерахованих вище безопераційних способів лікування необхідно проводити в спеціалізованих неврологічних клініках.

Рекомендація спеціаліста

Важливо знати, що у випадку, коли гемангіома не має тенденції до розростання, що підтверджує щомісячний магнітно-резонансний контроль, не слід застосовувати фізіотерапевтичні та мануальні засоби лікування, а також категорично виключаються будь-які способи лікування гемангіоми народною медициною. Лікарську відповідальність за усунення або терапевтичний вплив на доброякісне новоутворення може взяти на себе лише кваліфікований вузькопрофільний медичний фахівець, який володіє необхідними знаннями, досвідом та кваліфікацією.

Найбільший ризик, здавалося б, незначного «синяка» на тканині хребта – це ризик можливої ​​внутрішньої кровотечі. Існує ряд протипоказань та рекомендацій, які пацієнт з діагнозом гемангіоми хребта повинен виконувати неухильно:

1. Найчастіше розрив новоутворення відбувається внаслідок тупої травми, тому слід виключити підйом тяжкості та максимально обмежити вплив силових навантажень на проблемні ділянки хребта.
2. Ігнорувати поради від травників та спеціалістів з народної медицини.
3. При лікуванні мануальною терапією, масажем або іншими засобами фізіотерапевтичної медицини захворювань внутрішніх органів необхідно попередити спеціаліста про наявність доброякісної освіти на хребці.
4. Категорично заборонено теплову дію на проблемні ділянки хребта. Уникайте потрапляння прямих сонячних променів у зону пухлиноподібної освіти. Пацієнту з гемангіомою не рекомендується тривале перебування в саунах, теплих ваннах та інших місцях з температурою навколишнього середовища, що перевищує 40 градусів за Цельсієм.
5. Не приймайте імуностимулюючі препарати, оскільки вони сприятимуть активному розростанню інволюціональних ендотеліальних клітин.

При дотриманні цих рекомендацій і постійному контролі доброякісного новоутворення з боку медичних працівників прогноз при гемангіомі хребетних сегментів у більшості випадків сприятливий. Бережіть себе і будьте завжди здорові!

Гемангіома хребта: що це таке, лікування, небезпечні розміри

Гемангіома хребта – це пухлина міжхребців, а саме судинних відділів. Ця патологія може зустрічатися у будь-якому відділі хребетних скріплень, де є кровоносні судини. Захворювання досить небезпечне, тому потребує негайного лікування.

Що таке гемангіома хребта

Гемангіома хребта є доброякісною пухлиною.

Розвивається завжди у хребетному тілі. Новоутворення може охоплювати поперековий хребет, а може розвиватися в грудній частині хребетних дисків. Незалежно від місця локалізації, патологія має властивість зосереджуватися лише у одному сегменті людського тіла.

Пухлина формується внаслідок накопичення судин. Ці судини, своєю чергою, формуються через вроджених судинних аномалій. Клітини пухлини розростаються дуже повільно, тому первинні симптоми захворювання не властиві. Новоутворення немає можливості метастазувати, оскільки має певну область свого поширення.

Захворювання найчастіше схильні до жінок 20 – 40 років. За деякими даними, обумовлюється така статистична цифра дітородним віком, у якому гормональне середовище в організмі найбільше підвищено.

Причини утворення гемангіоми хребта

Точних причин патологічного процесу в хребцях назвати не можна, але фахівцями виявлено три типові випадки, що впливають на хворобу:

• Генетична схильність. Близькі родичі, які мають проблеми з хребцевими дисками, а саме судинними новоутвореннями на хребцях, передають хворобу у спадок.
• Жіноча стать. Саме жінки найбільше звертаються із цим захворюванням до лікаря. Пов’язано це з гормональним фоном, що постійно змінюється, особливо в період вагітності. Крім того, рівень естрогенів значно змінюється, що не може не вплинути на судини хребта.
• Травмування хребців. Забиті садна, а також надмірне навантаження на судини можуть впливати на розширення судинного компонента і провокувати зростання патогенних клітин, призводячи до пухлини.

Найчастіше уражається грудний відділ хребта (Th12), потім – поперековий. Пухлина шийного відділу вважається однією з найнебезпечніших, оскільки несе ризик порушень кровопостачання головного мозку. У поперековому відділі зазвичай уражаються дуги l1-l4, що тягне за собою різноманітні неврологічні розлади.

Ознаки, симптоми та прояви

Симптоми залежать від розташування пухлини, від ступеня її розростання і віку хворого. Дуже довгий час пухлина протікає безсимптомно, не даючи жодних ознак свого прояву та поширення. У зв’язку з цим часто захворювання виявляють на пізніх його стадіях, у той період, коли на всю вже потрібно проводити лікування.

Часто патологію виявляють лише тоді, коли людина звертається до фахівця з приводу сильної травми чи забитого місця. Лікар за допомогою діагностичних досліджень перевіряє ступінь травматизації, і виявляє патологію, що утворилася.

І все ж таки на ранній стадії захворювання виявити можна, якщо звернути увагу на больові відчуття. Спочатку больовий дискомфорт виникає періодичними темпами, але з часом все частішає до періодичного стану. При великому розростанні пухлини біль стає нестерпним.

Пухлинні новоутворення, що досягають одного сантиметра, не тільки дуже болять, а й залучають до патологічного процесу нервові закінчення організму. З цієї причини виникають неврологічні розлади, пов’язані з порушенням цілісності та структурованої роботи хребців. З іншого боку, виникає патологічний процес – компресія спинного мозку.

При незначних пухлинах больовий синдром помірний, виникає частіше вночі або після фізичних вправ. Гемангіома хребта проявляється у вигляді:

• оніміння кінцівок;
• паралічами та парезами;
• порушенням роботи серцевого м’яза;
• збій травної функції;
• розладом роботи тазових органів.

Стадії гемангіоми хребта

Ризик ускладнень підвищується на найпізніших стадіях захворювання. Вважається, що розмір пухлини до одного сантиметра не несе жодної небезпеки. Гемангіома хребта за ступенем ураження може локалізуватися:

• у тілі хребця;
• по всій його поверхні;
• ураження заднього півкільця;
• суміщена патологія в тілі хребця та його заднього півкільця;
• захоплення пухлини в епідуральному просторі.

Захворювання може бути кількох видів:

• Капілярне. Пухлина зосереджена у місці локалізації у формі щільного клубка. Дуже важко лікується консервативними методами, тому що не має достатньо яскравої симптоматики.
• Рацематозний. Будова пухлини нагадує капілярну сітку. Судини має більшу будову.
• Кавернозна. Судини розташовані у вигляді тонких прошарків із прозорими стінками. Порожнини дуже щільно заповнені кровоносними судинами.
• Змішане. Капілярні та кавернозні судини поєднуються у цьому типі пухлини. Симптоматика дуже різна, залежить сильно від розмірів освіти та величини ураження хребта.

Лікування гемангіоми хребта

Щоб встановити точний діагноз, необхідно пройти комплексне діагностичне дослідження, націлене на виявлення точних форм пухлини, стадії її поширення та точного місця локалізації. До таких діагностичних методів зараховують:

• Рентгени. Виявляє розбудову в кістковій тканині на момент появи пухлини. Ефективний цей метод тільки для малих форм новоутворень (до 1 сантиметра), більш вагомі розміри можуть принести недостовірні відомості під час їх дослідження.
• Магніторезонансна томографія. З точністю визначає розмір та тип пухлини.
• Комп’ютерна томографія. Ефективно визначає осередки малих розмірів.

До хірургічних методів лікування вдаються досить часто. Цей спосіб лікування необхідний тим пацієнтам, у яких спостерігаються нестерпні болі, порушене сечовипускання та процес дефекації, втрата моторної діяльності. Оперативне втручання переважно проводити дітям, оскільки радіоактивний вплив на них впливає згубним чином.

До пункційної вертебропластики вдаються у разі прояву атипової гемангіоми та гемангіоми у шийному хребтовому відділі. У хребетний стовп вводиться спеціальна речовина на основі кісткового елемента, яка дозволяє придбати хребтовому стовпу анатомічну міцність.

Емболізація передбачає введення речовини, що перекриває пухлини необхідне її зростання харчування.

Емболізація досить рідко використовується на практиці як лікування гемангіозної освіти, оскільки метод є небезпечним та технічно складним.

Алкоголізація ґрунтується на введенні 96% етилового спирту. Ця речовина зменшує параметри гемангіоми.

Але найпоширенішим методом лікування є променева терапія, за якої відбувається вплив на патологію рентгенівським випромінюванням. Відбувається знищення пухлини на клітинному рівні, зупиняється її подальше зростання, відбувається пригнічення больової симптоматики.

Профілактика гемангіоми хребта

Щоб уникнути захворювання гемангіоми хребта, слід стежити за своїм здоров’ям і не допускати травматичність хребцевих дисків. За будь-яких забитих місць, навіть не значного характеру, потрібно звертатися за консультацією до фахівця.

Обстеження у поліклініці варто проходити щорічно, а у разі високої ймовірності розвитку патології (наприклад, у разі спадковості) потрібно проходити регулярні діагностичні дослідження.

Взагалі, захворювання розвивається і натомість зниженого імунітету, коли організм неспроможна протистояти патогенним мікроорганізмам. Тому, щоб уникнути ризику його розвитку, потрібно стежити за раціоном свого харчування і займатися фізичними вправами.

Гемангіома хребта – це захворювання, для якого характерна наявність доброякісної пухлини, що повільно розвивається. Представлене захворювання може протікати з больовим синдромом чи безболісно. Його формування відбувається у будь-якій кістковій тканині. Гемангіома – це одна з найчастіше діагностованих первинних пухлин хребта.

Гемангіома поперекового відділу хребта: симптоми та лікування

Хребет людини сильно схильний до появи численних типів новоутворень. І це небезпечно, тому що на ньому зосереджено велику кількість нервових закінчень. Сам хребет стовп захищає спинний мозок, а також забезпечує правильне положення тіла.

Гемангіома поперекового відділу хребта – це один із найпоширеніших видів такої патології. Ми розповімо про те, як виявити пухлину в цій галузі та які симптоми вказують на її появу. Крім того, буде порушено і тему лікування новоутворення для максимального зниження потенційних ускладнень.

Що таке гемангіома поперекового відділу хребта

Гемангіома поперекового відділу належить до категорії доброякісних новоутворень. Вона розвивається у хребці, концентрує у собі капіляри або вени та артерії. Може досягати таких розмірів, при яких сильний тиск на спинний мозок. Такий тиск призводить до появи паралічу, до проблем з рухливістю та функціонуванням нервової системи.

Захворювання не має прив’язки до конкретної статі чи віку. Якщо ви потрапляєте в групу ризику, то можете зіткнутися з такою недугою. Найчастіше пухлина зустрічається лікарями випадково.

Небезпека її полягає в тому, що вона може довго не давати себе знати.

Людина починає надавати значення болям у хребті, тільки коли починається деструкція хребців або сильні проблеми із чутливістю кінцівок.

Причини пухлини

Грудний та шийний відділ однаково часто уражаються новоутворенням такого типу. Є відразу кілька факторів ризику, що призводять до виникнення такого розростання:

• Травми. Після переломів хребта, протрузій, гриж самі клітини, що відповідають за відновлення та зростання кісткової тканини, можуть змінюватися. На місці зрощення якраз і виникає новоутворення доброякісного типу.
• Погана спадковість. Генетика – це другий за поширеністю фактор небезпеки більшості новоутворень. Якщо у когось із ваших родичів були зафіксовані новоутворення різного характеру, велика небезпека, що ген передався і вам – потрібно особливо уважно стежити за своїм здоров’ям.
• Вроджені аномалії будови кісткової та серцево-судинної систем, різні патології хребців, а також артерій та вен цілком здатні призводити до виникнення пухлин різних розмірів та локалізацій.
• Гормональна нестабільність. За статистикою, часто до появи недуги наводить зміна концентрації жіночого статевого гормону естрогену.
• Стиль життя та екологія теж накладають відбиток небезпеки. Наприклад, якщо ви працюєте з великими навантаженнями і ваш хребет часто чиниться під тиском, є потенційна можливість появи пухлин.

Види гемангіоми поперекового відділу хребта

Гемангіома хребців попереково-крижового відділу ділиться на п’ять типів та чотири види. Спочатку про типи:

1. Пухлина локалізується по всій площі хребця у поперековому відділі хребта людини.
2. Новоутворення охоплює тіло хребця.
3. Ураженим виявляється півкільце.
4. Гемангіома знаходиться в тілі хребця і частково заходить на територію заднього півкільця.
5. Цей тип характеризується епідуральним розташуванням новоутворення.

Серед основних видів захворювання такого типу можна назвати такі:

• Капілярна пухлина. Як правило, має невеликі розміри і складається з багатьох капілярів. Вони розташовуються в перешарування жирової та фіброзної тканини, які поступово розростаються.
• Рацематозна. Має великі розміри та захоплює вени та артерії, капіляри у структурі також присутні.
• Кавернозна. Складається з безлічі поєднаних між собою порожнин, вистелених ендотелією.

Четвертий різновид має на увазі поєднання перелічених вище ознак.

Небезпечні розміри пухлини

Гемангіома попереково-крижового відділу хребта є небезпечною саме своїм розростанням. Спеціальну терапію варто проводити, коли розростання досягає розмірів більше одного сантиметра. На жаль, діагностується вона, коли стає значно більше.

Симптоми пухлини

Гемангіоми тіл хребців поперекового відділу хребта видають себе одразу декількома симптомами, серед яких:

• Сильні болі. Вони можуть ставати хронічними, виявляються як тупі, що тягнуть. Часто виникають після того, як хребетний стовп отримує сильне навантаження або після того, як людина прокидається.
• Втрата чутливості. Це часто вказує на те, що судинне новоутворення починає давити на спинний мозок. Коли пухлина досягає дуже великих розмірів, може наступити навіть параліч кінцівок.
• Часті переломи. Вказують на те, що під дією пухлини стінки хребця почали поступово витончуватися і їм потрібне відновлення із застосуванням спеціальних препаратів або хірургічного втручання.

Гемангіома 5 поперекового хребця рідко проявляється на ранніх стадіях. Як правило, вона спочатку захоплює один хребець, потім другий, поступово росте, і тільки після цього пацієнт починає відчувати, що щось не так.

Лікування гемангіоми хребта поперекового відділу

Лікування гемангіоми хребта поперекового відділу є пріоритетним напрямком дій після проведення діагностики. Можливе використання як хірургічного втручання, так і вертебропластики та емболізації.

Операція

Хірург працює як над усуненням пухлини, так і над зниженням наданої нею шкоди. Наприклад, може здійснюватися реставрація тіла хребця чи тканин, що прилягають до нього.

Пункційна вертебропластика

Процедура спрямовано відновлення тіла хребця шляхом введення спеціального кісткового цементу. Використовується після того, як іншими способами вдалося зменшити пухлину.

Алкоголізація

У тканині запроваджується медичний спирт. Це зменшує больовий синдром та діє на новоутворення.

Емболізація

Є добрим способом зупинки живлення пухлини. В результаті вона перестає збільшуватися без постійного кров’яного підживлення.

Променева терапія

Часто використовується при особливо великих розростаннях. Знищує клітини пухлини.

Реабілітація

Як реабілітацію призначається гімнастика при гемангіомі поперекового відділу. Застосовуються та інші методи фізіотерапії. Наприклад, людину можуть направити на сеанси регулярного масажу.

Реабілітація спрямована на покращення м’язового каркасу та відновлення рухливості, зняття больового синдрому.

Варто пам’ятати, що кожен випадок є індивідуальним, і лікар розробляє під нього особливу програму відновлення здоров’я пацієнта.

Ускладнення

• стійка зміна постави;
• поява горба;
• хронічний больовий синдром;
• зменшення зростання;
• зниження рухливості;
• втрата чутливості або параліч кінцівок.

Є й чимало інших потенційних небезпек. Щоб їх не допустити, прислухайтеся до сигналів свого тіла, проходьте обстеження та не зволікайте з лікуванням.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.