Середньоденна чи середньогодинна зарплата під час відрядження: роз’яснення від Мінекономіки

Мінекономіки розповіло, як рахувати середню зарплату для оплати часу перебування працівника у відрядженні. Оскільки оплачується таким чином саме відпрацьований час, то яку застосовувати – середньоденну чи середньогодинну?

У своєму листі фахівці Мінекономіки нагадують про норми ст. 121 КЗпП. За нею оплата праці за виконану роботу відряджених осіб здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Отже, для оплати відрядження існує певний мінімальний розмір зарплати. Це середня зарплата, менше якої працівник не може отримати оплату за відпрацьований час протягом відрядження. Але цілком може бути, що оклад (місячна тарифна ставка) працівника вищі за середньомісячну зарплату. Тож оплату треба проводити за найвищим із цих двох показників. Для цього треба знати їх обидва.

Тому фахівці Мінекономіки наголошують, що необхідно:

1. здійснити розрахунок денної заробітної плати та середньоденної заробітної плати,
2. порівняти їх значення,
3. після цього нараховувати зарплату за час відрядження, виходячи з більшого значення.

Що входить до розрахунку середньої зарплати?

Для визначення денного заробітку враховуються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Проте є виплати, які до такого розрахунку не входять. Наведемо їх для наочності у таблиці.

Які виплати враховуємо під час розрахунку середньої зарплати для оплати відрядження?

1) Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
2) Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Зверніть увагу! Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані.
Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

1) Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками).
2) Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
3) Компенсаційні виплати на відрядження та переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).
4) Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності).
5) Грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо.
6) Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.
7) Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором.
8) Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.
9) Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку.
10) Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
11) Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування.
12) Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
13) Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
14) Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та вкладами членів трудового колективу в майно підприємства.
15) Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
16) Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму.
17) Винагороди державним виконавцям.
Зверніть увагу! При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Як проводиться розрахунок середньої зарплати за Порядком №100?

Розрахунок середньоденної заробітної плати, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, здійснюється відповідно до норм Порядку №100.

Пунктом 2 Порядку визначено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.

Приклад 1. Нараховуємо середню зарплату за дні відрядження

Працівника спрямовано у відрядження з 02.08.2021 р. по 05.08.2021 р. Його посадовий оклад становить 10000 грн (умовно вважатимемо, що по стільки ж працівнику було нараховано зарплати у попередніх двох місяцях, тобто у червні та липні).

Середній заробіток відрядженого за 4 дні відрядження: (10000 + 10000) : (20 р. д. + 22 р. д.) х 4 р. д. = 1904,76 грн.

Оплата праці за 4 дні відрядження за оплатою праці за трудовим договором відрядженого: 10000 грн : 21 р. д. х 4 р. д. = 1904,76 грн.

Оскільки оплата праці за дні відрядження за окладом не перевищує розраховану за середнім заробітком, то оплату праці за дні відрядження буде нараховано саме за середнім заробітком.

А як же мінімальна зарплата?

Звісно, що відряджений працівник теж має право на всі державні гарантії, встановлені для всіх працівників. Зокрема, і на оплату праці, не нижчу за мінімальний розмір зарплати, встановлений Законом про Держбюджет на певний рік.

Свого часу фахівці Мінсоцполітики у листі від 25.05.2017 р. №1545/0/101-17/28 зауважували: якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно зі ст. 121 КЗпП, то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому доплата до розміру мінімальної заробітної плати є обов’язковою виплатою, яка здійснюється згідно зі законодавством і належить до додаткової заробітної плати. Проте зверніть увагу, що випадків збереження середньої зарплати ця гарантія не стосується! І взагалі така доплата рахується не окремо за період відрядження, а цілком за місяць.

Правила застосування мінімальної оплати праці у 2021 році ми докладно (на прикладах) розглядали тут.

Тож давайте подивимося, як їх дотримуватися у Прикладі 1, коли у серпні є оплачене з середнього заробітку відрядження. В цьому випадку період відрядження виключається з періоду, за який надається державна гарантія у вигляді фіксованого розміру мінімальної зарплати. А сама така гарантія застосовується пропорційно. Рахуватиметься пропорція так:

• нарахована зарплата виходячи з окладу: 10000 : 21 р.д. х 17 р.д. = 8095,24 грн.
• мінімальна зарплата пропорційно часу, оплаченому за окладом: 6000 : 21 р.д. х 17 р.д. = 4857,14 грн.

Оскільки другий показник менший, то жодних доплат робити не треба. А ось якщо б зарплата за окладом становила, наприклад, 4000 грн, то роботодавцю довелося б нараховувати доплату в сумі різниці: 4857,14 – 4000 = 857,00.

Крім того, не слід забувати і випадок, коли сама середня зарплата рахується, виходячи з мінімального розміру заробітної плати.

Це випадок, коли одночасно виконуються дві умови:

1. у розрахунковому періоді працівник не відпрацював жодного дня і доходів, з яких порахувати середню зарплату, не має;
2. оклад (місячна тарифна ставка) працівника менша за мінімальний розмір зарплати, встановлений державою.

В такому випадку, як зазначено у п. 4 Порядку №100, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Докладно все це на прикладах та з роз’ясненнями Мінекономіки ми наводили тут.

У яких випадках застосовують середньогодинну зарплату?

У коментованому листі фахівці Мінекономіки зауважують, що середня заробітна плата, як правило, нараховується виходячи зі середньоденної заробітної плати.

Середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно зі законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо).

• за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, у відрядженні, за дні здавання крові та (або) її компонентів тощо оплату проводять з урахуванням середньоденного заробітку;
• у випадках відсутності працівника на роботі згідно зі законодавством упродовж кількох годин (наприклад, унаслідок виклику до суду), за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором.

Отже, для відрядження, як правило, середньогодинна оплата не застосовується. Виняток – якщо працівник перебуває у відрядженні не цілий робочий день, і ще встигає попрацювати на робочому місці. В такому випадку він отримує оплату за відрядження зі застосуванням середньогодинної зарплати (відбувається порівняння середньогодинної зарплати і годинної, порахованої за звичайними правилами), а відпрацьовані на робочому місці години оплачуються за звичайними правилами, встановленими трудовим договором.

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Оплата праці»

Не допускається звільнення військовослужбовця за ініціативою роботодавця у випадках змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників

Будь-які форми тиску на працівника з метою змусити написати його заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати є протиправними. Відповідальність за примус може бути не тільки дисциплінарною і адміністративною, але й кримінальною

Таке звільнення можливе, лише якщо працівник відмовився від переведення на легшу роботу. Про це він має власноруч написати на письмовому повідомленні роботодавця з пропозицією щодо переведення

Якщо працівник у 2024 році отримує компенсацію за дні відпусток, на які він набув право до 31.12.2023, розрахунок середньої зарплати здійснюється виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. До розрахунку включаються місяці, відпрацьовані упродовж 2023 року

Хоча розмір мінімальної зарплати у місячному і годинному розмірі щороку змінюється, правила мінімальної оплати праці залишаються незмінними. Нагадаємо їх із прикладами застосування у січні – березні 2024 року

Добові-2021: для відряджень по Україні

Направляючи працівників у відрядження, роботодавець не лише оплачує робочий час відряджених співробітників, компенсує їм вартість проїзду та проживання, але ще й виплачує добові. Такі гарантії передбачені ст. 121 КЗпП. В якому розмірі їх виплачують і чи за всі дні відрядження? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в статті.

Добові — що це?

Основними документами, що регламентують порядок виплати добових, є:

* Постанова КМУ від 02.02.2011 р. № 98.

Добові — це компенсація працівникові понесених ним витрат на харчування та інші власні потреби у зв’язку з відрядженням (не плутайте з оплатою днів відрядження).

Виплачується така компенсація працівникові (п. 16 розд. III Інструкції № 59):

• до початку відрядження, але не раніше дати видання наказу про направлення у відрядження (лист Мінсоцполітики від 7 листопада 2013 року № 998/13/155-13);

• для поїздок у межах України — у гривнях.

А ось за які відрядні дні працівник може отримати добові — про це далі.

«Добові» дні

Добові витрати виплачують відрядженому працівникові за кожен календарний день перебування в службовій поїздці (п.п. 170.9.1 ПКУ).

Тобто і за робочі, і за вихідні, і за святкові, і за неробочі дні, включаючи також час перебування працівника в дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Визначити тривалість відрядження можна за допомогою наказу про відрядження і документів, що підтверджують перебування працівника в службовій поїздці.

Наприклад: транспортних квитків, рахунків з готелів (мотелів) тощо. І тут будьте гранично уважними, адже добові не виплачуються:

• за відсутності наказу про відрядження;

• за час затримки працівника у відрядженні без поважних причин (п. 10 розд. II Інструкції № 59). Це дні, які не покриваються наказом про відрядження і на них не був виданий наказ про продовження відрядження;

• якщо день початку (закінчення) відрядження та дата транспортного квитка / транспортних квитків не збіглися;

• якщо працівник не подав авансовий звіт після повернення з відрядження у встановлені строки.

«Легальна» затримка у відрядженні (з виплатою добових) можлива лише в 3 випадках.

Якщо відрядження продовжене (з дозволу керівника, оформлено відповідний наказ).

Якщо затримка була на вихідні або святкові і неробочі дні, на яку також отримано дозвіл керівника. Але за умови, що строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищив строку відрядження, передбаченого постановою № 98.

Якщо працівник захворів у відрядженні. У такому разі добові виплачуються протягом усього часу, поки відряджений не може за станом здоров’я стати до виконання службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше 2 місяців (п. 9 розд. II Інструкції № 59).

Крім того, при підрахунку днів відрядження врахуйте, що:

• дні від’їзду-приїзду для виплати добових зараховуються як два окремі дні (п. 4 розд. II Інструкції № 59). Навіть якщо в цей період працівник перебував на роботі (наприклад, поїхав тільки о 20:00 або приїхав о 3:00);

• при відрядженні працівника строком на один день або до такої місцевості, звідки працівник має можливість щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу (лист Мінфіну від 12.10.2009 р. № 31-18030-07-21/27231);

• якщо день прибуття з попереднього відрядження і день вибуття в наступне відрядження збігаються, добові виплачуються за один день (листи Мінфіну від 29.12.2005 р. № 31-18030-07-25/28711, від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854).

Проте найбільше бухгалтерів турбує інше запитання: в якому розмірі виплачувати добові?

Розмір добових

Як свідчить ч. 2 ст. 121 КЗпП: розмір і порядок видачі добових мають бути встановлені законом.

Але, на жаль, Інструкція № 59 і постанова № 98 встановлюють розмір добових тільки для органів державної влади, підприємств, установ і організацій, повністю або частково фінансованих за рахунок бюджетних коштів.

У бюджетників розмір добових для поїздок по Україні становить 60 грн (див. додаток 1 до постанови № 98).

Що стосується госпрозрахункових підприємств, то для них мінімальний розмір добових не встановлений. Такі суб’єкти визначають розмір добових у внутрішньому положенні про відрядження, в окремому наказі або наказі про направлення працівника у відрядження.

Але! Як орієнтир тут краще все-таки обрати бюджетні Інструкцію № 59 і постанову № 98. Оскільки Мінсоцполітики вважає, що навіть у госпрозрахункових підприємств розмір добових витрат по Україні не має бути менше 60 грн (лист Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28).

Що стосується максимального розміру добових для відряджень на території України працівників госпрозрахункових підприємств, то він також не встановлений.

Водночас у п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ встановлений граничний розмір добових, який не оподатковується.

Неоподатковуваний розмір добових у 2021 році — 600 грн.

Що це означає? Що підприємство може встановити розмір добових витрат для відряджень по Україні вище зазначеної межі. Наприклад, 1000 грн. Але! У такому разі слід пам’ятати, що суму перевищення (400 грн) доведеться оподатковувати ПДФО і ВЗ на підставі п.п. 164.2.11 ПКУ (як суму надмірно витрачених коштів на відрядження і не повернених у встановлені законодавством строки).

Конкретний розмір добових (але не менше 60 грн) госпрозрахункові підприємства встановлюють самостійно. Це може бути або єдиний усереднений розмір добових на 1 день відрядження, або ціла система для визначення розміру добових залежно від певних критеріїв.

1. Місце відрядження. В абз. 2 п. 15 розд. І Інструкції № 59 сказано: добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту. Проте в різних містах (чи то столиця, чи то містечко районного масштабу) вартість харчування буде різною. Тому й добові для столиці і великих міст мають бути трохи вищі, а для поїздок у межах району — трохи менші.

2. Часу вибуття-прибуття з відрядження. Наприклад, для ситуацій, коли працівники від’їжджають у відрядження після 14:00, а повертається з нього до 14:00, обумовити, що працівникові виплачуються добові у розмірі 50 % від загального розміру.

Попереджаємо! Якщо норми про зменшення розміру добових у положенні про відрядження не прописані, добові мають бути виплачені в повному розмірі.

3. Разовість харчування в готелі (коли вартість харчування / побутових послуг уключена до готельного рахунку).

Наприклад: 80 % від розрахованої суми добових, якщо було одноразове харчування в готелі; 55 % — дворазове і 35 % — триразове.

4. Необхідність нести представницькі витрати. Для працівників, які через посадові обов’язки повинні нести у відрядженні додаткові витрати, наприклад, на харчування в дорогих ресторанах при укладенні договорів (контрактів), пов’язаних з госпдіяльністю підприємства.

Оподаткування

Добові витрати в межах норми, встановленої п.п. 170.9.1 ПКУ, не вважаються доходом працівника, а тому не оподатковуються ні ПДФО, ні ВЗ.

Водночас наднормативні добові (понад добову норму, передбачену п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ, у 2021 році — понад 600 грн) вважаються сумами надмірно витрачених коштів, отриманих на відрядження, і потрапляють під оподаткування ПДФО і ВЗ на підставі п.п. 164.2.11 ПКУ (ср. USER_SHOW_ID).

Крім того, уся сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податків ще в одному випадку — за відсутності наказу про відрядження і документів, що підтверджують перебування працівника в службовій поїздці.

Звичайно, у п. 15 розд. I Інструкції № 59 сказано, що добові витрати не вимагають документального підтвердження.

Проте податківці думають інакше: оскільки такі витрати не можна пов’язати з господарською діяльністю підприємства, отже, вони включаються до оподатковуваного доходу працівника (роз’яснення в підкатегорії 103.17 ЗІР).

База оподаткування ПДФО визначається із застосуванням натурального коефіцієнта з п. 164.5 ПКУ.

А ось оподатковувати ВЗ наднормативні (непідтверджені) добові сіід без застосування натурального коефіцієнта (лист ДФСУ від 17.05.2017 р. № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Відповідальність

Виплачувати відрядженим працівникам добові — це обов’язок роботодавця. Його невиконання може призвести до неприємних наслідків.

Передусім для самого роботодавця, оскільки інспектори Держпраці можуть розцінити такі дії як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А за це передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 2 МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). З 1 січня 2021 року — 12000 грн.

Хоча, на наш погляд, це порушення інших вимог законодавства про працю, за яке застосовується штраф у розмірі 1 МЗП.

Проте якщо роботодавець усуне виявлені порушення (виплатить добові) у строк, зазначений інспектором у приписі, заходи щодо притягнення до відповідальності застосовуватися не будуть.

Ну й крім того, посадовим особам роботодавця загрожує адміністративний штраф згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП (від 510 до 1700 грн, а при повторному порушенні — від 1700 до 5100 грн).

Кравченко Дар’я

Оплата праці, січень, 2021/№ 1