Внесення гною на ділянку навесні: помилки та правила

Не всі господарі наважуються використовувати гній на своїх городах та в садах, вважаючи його добривом із низькою поживною цінністю, від якого шкоди більше, ніж користі. Інші ж, навпаки, захоплюються показниками врожайності, які дає перепрілий гній. Насправді, як і у випадку будь-якого добрива, для його ефективності потрібно дотримуватися певних правил. Розповідаємо, яких саме та про переваги гною.

Плюси органіки та гною як добрива

Використання органіки для поліпшення структури ґрунту та живлення культур дозволяє швидко заповнити дефіцит мікро- та макроелементів. Завдяки поступовому розкладанню ґрунт та рослини отримують поживні речовини протягом тривалого часу.

Найчастіше з органічних добрив використовують гній. Його не лише закладають у ґрунт, а й готують з нього розчини для підживлення плодових дерев, ягідних чагарників, овочевих та декоративних рослин. Серед переваг гною відсутність у складі хімічних та штучних компонентів, покращення структури ґрунту, доступна вартість, можливість використовувати як восени, так і навесні. Однак при регулярному використанні гною треба враховувати, що він здатний підвищити кислотність ґрунту, а тривале застосування створює токсичне середовище.

Гній має значно вищу цінність, ніж покаже його аналіз на вміст азоту, фосфору та калію. Він допомагає вивільняти поживні речовини, які вже присутні в ґрунті. Внесення гною стимулює мікробну активність, а також створює м’які органічні кислоти, які звільняють раніше недоступні поживні речовини. Таким чином вивільняється додатково калій, фосфати та деякі мікроелементи.

Водночас гній рідко коли підвищує вміст доступного кальцію в ґрунті. Єдина умова, за якої можна очікувати його збільшення, – додавання кальцію до кормового раціону, який потім частково виходить з гноєм. Яскравим прикладом є послід курей-несучок.

Різновиди гною

Гній від різних тварин має різні характеристики, які потрібно враховувати. Найбільш ефективними вважаються кінський, курячий і коров’ячий гній. Різний гній вимагає різних норм внесення, відповідно до потреб ґрунту. Тому важливо постійно проводити тестування та визначати поточні потреби та ймовірні проблеми ділянки.

Кінський містить широкий спектр хімічних елементів (до 3,8 г/кг фосфору, 2г/кг калію та 4,7 г/кг азоту), його можна використовувати у відритому ґрунті та в теплицях. З мінусів – його складно придбати, і він має більше високу вартість, порівняно з курячим та коров’яком.

Пташиний послід широко представлений у спеціалізованих магазинах. За рахунок високої концентрації активних речовин (до 13,0 г/кг фосфору, 8 г/кг калію та 16,0 г/кг азоту) забезпечується економна витрата. Речовину використовують для збагачення ґрунту, підживлення рослин, у тому числі розсади, коли насіння пророщується в домашніх умовах.

Коров’як – доступне та популярне добриво, відмінно підходить для підвищення родючості ґрунту. В одному кілограмі речовини міститься до 3,8 г/кг фосфору, 1,4 г/кг калію та 3,5 г/кг азоту.

Свинячий гній може містити шкідливі мікроорганізми, тому його не рекомендується використовувати під час догляду за рослинами. Овечий гній містить високу концентрацію активних речовин, тому його використовують у малих дозах. Натомість у складі кролячого гною є багато аміаку і шкідників, тому він не ефективний.

Помилки при підживленні гноєм

Незалежно від складу, не рекомендується використовувати як добриво свіжий гній: він має перепріти, щоб загинули шкідливі мікроорганізми та насіння бур’янів, а також щоб він не обпік кореневу систему рослин. При внесенні гною головне – не перестаратися. Надмірна кількість нашкодить якості врожаю, а недостатня – росту. Для кращої ефективності та доступності гній повинен бути швидко зароблений (приораний). Його корисна дія знижується приблизно наполовину через 4 дні зберігання на поверхні ґрунту.

Крім того, не варто використовувати гній у сухому вигляді: взаємодія з вологою запускає хімічні процеси та виділення великої кількості тепла, і в результаті гине коренева система.

Гній можна використовувати як навесні, так і восени. При цьому визначальним фактором є склад ґрунту: якщо ґрунт легкий супіщаний – то краще гній вносити навесні, щоб у результаті осінніх дощів та танення снігу не вимивалися поживні речовини; якщо глинистий – органіку треба використовувати восени. У цьому випадку навіть можна використовувати свіжий гній: протягом зими він встигне перепріти, і навесні кореневій системі рослин ніщо не загрожуватиме.

Основні правила внесення гною навесні

Навесні можна використовувати гній в рідкому вигляді. Для цього його насипають у ємність, заливають водою в пропорції 1:3 і витримують від 10 до 14 днів. Потім цей концентрований розчин рівномірно розподіляють по поверхні землі для підвищення родючості ґрунту.

Таким розчином можна підживити і плодові дерева, але потрібно зменшити його концентрацію: на одну частину рідкого коров’яка потрібно 10 частин води, а для курячого посліду – 15 частин. Такий розчин містить велику кількість азоту, який особливо необхідний у весняний період.

Крім плодових дерев, можна використовувати гній у рідкому вигляді для добрива ягідних чагарників. По периметру куща або між рядами потрібно викопати канаву та залити її розчином у розрахунку 10-30 л на один кущ залежно від віку. Таке підживлення значно підвищує врожайність.

Для удобрення декоративних квітів пасує коров’як і курячий послід. Спочатку одну частину гною заливають чотирма частинами води, настоюють протягом 4-5 днів, а для приготування робочого розчину, яким поливають рослини, розводять концентрат водою в пропорції 1:15. Слід стежити, щоб розчин органіки не потрапляв на листя.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Грунтові води на ділянці та в саду: як визначити рівень. 3 способи позбутися проблеми

У сезон дощів і навесні, під час танення снігу, грунт насичується вологою. Вода проникає в пухкі породи та в тріщини скельних порід, опускаючись до першого водотривкого шару. В результаті ґрунт перетворюється на просочену вологою губку на 3-6 метрів у глибину. Ґрунтові води на ділянці заливають підвал, руйнують бетон, наповнюють будинок вогкістю і перетворюють город на болото.

Упоратися з такою проблемою складно, але можна.

Чому затоплює ділянку

Найочевидніші причини затоплення – рясні дощі та танення снігу. Ось тільки на одних ділянках волога сходить за пару днів, а на інших – коштує місяцями.

На швидкість вибуття ґрунтових вод впливає:

• Місце розташування ділянки. Природні водоймища, болота, штучні водосховища, підвищують вологість ґрунту.
• Наявність поблизу шахт або копалень. Система підземних ходів руйнує непроникність водотривких шарів та впливає на циркуляцію підземних вод.
• Залягання міжпластових вод на глибині понад 2 метри.

Уточнимо: міжпластові та ґрунтові води – це різні речі. Міжпластові водоносні горизонти розташовується між двома водотривкими шарами порід і не мають виходу на поверхню. Самі по собі вони нешкідливі, але заважають ґрунтовим водам стікати в шари порід, що знаходяться нижче.

Як визначити рівень ґрунтових вод

Найнадійніший спосіб – провести геодезичні дослідження. Але коштує така послуга від 20 тис. рублів і вище, тому багато садівників вибирають метод простіше:

• Спостереження за колодязем. Якщо у вас на ділянці (або хоча б у сусіда) є колодязь, просто заміряйте там рівень наповненості – він збігається з рівнем ґрунтових вод.
• За допомогою бура проробіть свердловину глибиною від 2,5 до 3 м. Залишіть її на кілька днів і поспостерігайте за швидкістю прибуття рідини.

Для цього зробіть «лінійку» – візьміть довгу палицю і нанесіть на неї мірні насічки. Якщо потрібної палиці немає, використовуйте мотузку з прив’язаним грузилом. Через добу опустіть імпровізовану лінійку в яму, заміряйте рівень рідини та запишіть, щоб не забути. Повторюйте процедуру протягом 3-4 днів. Коли рідина в ямі перестане підніматися, ступінь наповненості буде відповідати рівню ґрунтових вод.

Важливо. Проводьте вимірювання не влітку, а навесні чи восени, коли ґрунт максимально мокрий.

Свідоцтва заболочування ділянки

Високий рівень ґрунтових вод впливає на рослинність. Якщо ви помічаєте, що в саду почали рости верба, вільха, рогоз чи хвощ, насторожіться: вода у землі стоїть високо.

Ці рослини дуже вологолюбні.

Крім того, зверніть увагу на стан власного саду. Якщо вода надто близько до поверхні, культурні рослини починають гинути.

Ще одна ознака заболоченості ґрунту – велика кількість мошкари на ділянці. Комарі та мошки люблять вологе середовище і відкладають личинки у стоячу воду.

Дренаж ділянки з високими ґрунтовими водами

Щоб позбутися ґрунтових вод, доведеться постаратися.

Канави

Вирійте по периметру городу канави близько 1 м глибиною і 0,5 м шириною. Можливо, вам знадобиться велика глибина – орієнтуйтесь на глибину водоносного шару. Днища канав повинні бути нижчими за рівень ґрунтових вод.

Якщо ви все зробите правильно, волога із землі стікатиме в траншеї і поступово випаровуватиметься. Тільки не забувайте очищати канави від сміття, листя та сухих гілок.

Для надійності деякі господарі зміцнюють стінки ровів цеглою або напівтрубами, але є краща ідея. Використовуйте великий дикий камінь світлих тонів.Таке облицювання теж відмінно тримає стіни, а виглядає набагато красивіше. По берегах канав можна висадити очерети та болотяні іриси, кущі декоративної верби. Трохи фантазії – і ви перетворите звичайнісінький дренажний канал на прикрасу саду.

Дренаж

Виріть уздовж паркану і навколо будинку похилі жолоби зі стоками, що ведуть за межі ділянки. Укладіть у канави труби з отворами і засипте землею. Волога з ґрунту просочуватиметься в труби і витікатиме з території.

Важливо. Закопуйте труби нижче за глибину промерзання грунту.

Цей метод клопіткий і не найефективніший, зате естетичний. Труби приховані в землі і не спотворюють ландшафт.

Можна вивести систему стоків не за двір, а в штучний ставок, обсаджений вологолюбними рослинами. Тільки подбайте про систему фільтрів – вода, що тече з труб, навряд чи буде чистою.

Рада. Розміщуйте ставок у нижній частині ділянки. І не затопіть у процесі дренування сусідів.

Засипання ділянки

Метод дорогий і складний у реалізації. Зробіть навколо ділянки високу вимощення і засипте всю територію стійким до розмивання ґрунтом. Утрамбуйте його, дайте «встоятись» і покладіть поверх шар родючої землі.

Цей метод не підходить тим, хто вирощує на ділянці великі чагарники та дерева. Коренева система таких рослин зруйнує щільний шар ґрунту і дістанеться водоносних шарів. Волога почне проникати через тріщини і знову підтопить землю.

Як покращити стан ґрунту після дренування

Висушити ділянку недостатньо. Заболочений ґрунт:

Щоб підвищити якість землі, восени очистіть город від бур’янів та однорічних рослин. Потім внесіть до 400 г вапна або крейди на 1 кв. м ґрунту, перекопайте ділянку і залиште на зиму, нічим не засіваючи.

До весни лужні добрива знизять кислотно землі до нейтральної.

Потім насипте поверх збідненого грунту привізну землю, внесіть гній, що перепрів, пташиний послід або перегній. Додайте доломітове борошно – до 300 г на 1 кв. м і знову перекопайте город. Перед висаджуванням рослин ще раз удобріть землю. На 1 сотку внесіть:

• 1 ч. л. з гіркою сульфату калію;
• 300 г деревної золи;
• 1 ч. л. з гіркою суперфосфату.

Знову перекопайте ділянку.

Удобрюйте ґрунт щороку протягом 3-4 років. Це дуже трудомісткий процес, але без ретельного догляду за ділянкою врожаю ви не досягнете.

Рослини для ділянок з високим рівнем ґрунтових вод

Вибираючи садові культури та багаторічники, звертайте увагу на їхню вологостійкість.

Декоративні рослини

Вологе підкислене ґрунт люблять усі види верби, азалії, рододендрони, верес, горобина, гортензія хуртовина, сніжноягідник, спіреї, білий дерен.

Правильно підібрані декоративні багаторічники прикрасять ваші клумби. Посадіть:

• бузульник – вузькоголовчастий і зубчастий;
• болотний ірис;
• північні орхідеї;
• триліуми;
• хости;
• вербейники.

На височинах висадіть паркові та мускусні троянди компактних сортів, доповніть композицію карликовими червонолистими яблунями та декоративною калиною.

Газон

На збіднених і вологих ґрунтах чудово ростуть:

• червона костриця;
• гібридна конюшина;
• мятлик луговий;
• польовиця – гігантська та біла;
• вейники;
• лісохвіст луговий.

І невеликий бонус від природи: вам не доведеться постійно поливати газон!

Садові культури

Вибирайте карликові або напівкарликові сорти з компактною кореневою системою.

Сад розбийте на пагорбі або хоча б на рівній площадці. У жодному разі не висаджуйте дерева в низину, там їх постійно підтоплювати. Стандартна технологія «вирив глибоку яму – посадив саджанець» вам не підходить. Використовуйте метод «посадки на пагорб»:

• Розмітте територію під сад – визначте місце для кожного дерева.
• Насипте в цих точках купи землі заввишки не менше 1 метра. Не скупися. Землі має бути так багато, щоб вона повністю закрила кореневу систему саджанців.
• Легенько утрамбуйте пагорби. Земля має бути м’якою, але не розсипатися. Викопайте в купах землі ями внесіть туди добрива і посадіть дерева. Не заглиблюйте саджанці вище кореневої шийки, щоб захистити дерева від вологи.
• Зміцніть землю металевою або пластиковою сіткою, щоб не розмило.
• Через пару років дерева оплетуть ґрунт корінням, пагорби поростуть травою і стануть природною частиною ландшафту.

Рада: використовуйте для створення горбків привізний родючий грунт.

Ягідник

Деякі культури відмінно ростуть навіть на болотистій землі: брусниця лохина, журавлина, морошка, чорниця. Перед покупкою уточніть, що вам потрібні саме вологолюбні рослини, і продавець підбере районовані сорти для вашого клімату та ґрунту.

Ідея для тінистих вологих ділянок. Організуйте «грибний город»! Удобріть землю компостом, зробіть невеликі грядки та заповніть їх соломою. Внесіть в солому міцелій гливи, і незабаром зберете відмінний урожай.

Використовуйте ці поради, і через пару років непоказна заболочена ділянка перетвориться на розкішну дачу з клумбами, садом та ефектним газоном.

Питання та відповіді

У мене засохла вся смородина на дачі. Це означає, що ділянка заболочена?

Не обов’язково. Рослини могли загинути через хвороби або шкідники. Щоб розібратися в ситуації, проведіть додаткові дослідження.

Я знаю народний метод: беремо сире яйце, увечері кладемо його на шматок вовни, накриваємо горщиком і залишаємо на голій землі до світанку. Вранці перевіряємо результат. Якщо яйце сухе, а вовна волога, то земля не заболочена. Якщо на яйці теж є конденсат, вода близько. Чи дійсно можна дізнатися рівень ґрунтових вод?

Ні. Методи, що ґрунтуються на появі конденсату, ненадійні. На результат вплине невеликий дощ, сира погода, навіть часті поливи грядок.

Я помітила, що на моїй ділянці зелень завжди яскрава та соковита. Це ж добре, правда?

Якщо стан рослин відповідає погоді та кількості поливу, то все нормально. Але якщо соковита трава розрослася під час посухи, перевірте рівень ґрунтових вод.

Весняне затоплення ділянки, як врятувати рослини

Землеробство належить до таких видів людської діяльності, успішний результат яких далеко не завжди прямо пропорційний докладеним зусиллям. На жаль, природа не обов’язково виступає нашою союзницею при вирощуванні рослин, а частенько навіть, навпаки, підкидає все нові випробування.

Посилене розмноження шкідників, аномальна спека, пізні зворотні заморозки, ураганний вітер, посуха…Нудьгувати дачникам не доводиться ніколи. А одна з весен останніх років піднесла нам інший неприємний сюрприз – повінь.

Причини затоплення ділянки

Подібне явище добре знайоме рослинникам, чиї ділянки знаходяться в заплавах річок. Для них затоплення ділянки це звичайне явище, яке повторюється рік від року під час повені. Ми ж виявилися абсолютно не готові до потопу, так як в нашій місцевості ніяких водних джерел немає.

Однак, за великим рахунком, затоплення нашого саду можна було передбачити. Дачна ділянка знаходиться в низині, додатковий фактор ризику – близьке стояння грунтових вод. В силу цих особливостей навесні на дачі завжди було сирувато, проте земля швидко підсихала, і будь-якого серйозного стояння води не спостерігалося.

Але в один невдалий рік всі обставини зіграли проти нас. В зиму, що передує повені, мав місце дуже потужний сніговий покрив, а навесні ситуацію ускладнили щоденні сильні дощі, які не припинялися близько місяця. В результаті, наша ділянка практично повністю пішла під воду.

За словами старожилів, таке мало місце вперше за останні 30 років. В окремих місцях в саду стояли великі калюжі глибиною від 10 до 20 сантиметрів, місцями спостерігалися відносно сухі острівці, але земля там була настільки просякнута вологою, що нагадувала болото. Рослинам загрожувала небезпека загибелі.

Під час повені дикі качки переплутали дороги в селищі з річкою

Наслідки повені на ділянці

В цілому стояння води на нашій дачі тривало близько двох тижнів. Після чого погода, нарешті, змінилася, земля підсохла, і можна було почати підраховувати збитки.

Відразу обмовлюся, що з огляду на близьке стояння грунтових вод на нашій і сусідніх ділянках спочатку ріс дуже обмежений набір деревних порід. Тому дорослі дерева, чиє потужне коріння вже звикло до постійної вологості в глибині землі, перенесли повінь з мінімальними втратами.

Серед вишень, слив, горобини, карликових яблунь, волоського горіха, аличі і глоду, випадків загибелі помічено не було. А такі вологолюбні дерева, як обліпиха, ліщина, черемха і декоративні верби і зовсім сприйняли потоп позитивно. Чого не скажеш про хвойні дерева.

Серед хвойних підвищеною любов’ю до вологи відрізняються тільки туя і тис, а ялина звичайна і звичайна сосна можуть рости у вологих місцях, але при цьому утворюють поверхневу кореневу систему і виглядають пригніченими.

Зазначені хвойні породи в повінь вціліли. А ось з розкішною десятирічною блакитною ялиною нашим сусідам довелося попрощатися. Під час стояння води всі молоді прирости біля дерева відпали, після чого протягом літа біля ялинки пожовкла і обсипалася вся хвоя. До осені нічого не залишалося, як спиляти загибле дерево.

Аналогічним чином ми втратили восьмирічну ялину канадську. Дорослих високорослих ялівців на наших ділянках не росло, але з огляду на негативне ставлення цих порід до зайвої вологи, можна припустити, що їх могла осягнути доля блакитних ялин. А ось кущові ялівці і молоді саджанці деревовидного скельного ялівцю перенесли повінь напрочуд стійко.

З декоративних чагарників найбільші втрати трапилися в рядах гортензій. За іронією долі наукова назва гортензії “гідрангея” перекладається з латинської як “посудина з водою”. І ця рослина, дійсно, вимагає рясних поливів, але обов’язково без застою води, який згубно діє на корені. В результаті потопу на нашій і сусідніх дачах загинули всі деревовидні і крупнолисті гортензії, опинилися затопленими водою. На нашій ділянці дивом зберігся єдиний кущ гортензії волотистий, яка не була повністю затоплена, а стояла у вологому грунті.

Спіреї (за винятком спіреї японської), бузки і калина перенесли потоп дуже гідно. Барбарис же серйозно постраждав, але прийшов до тями, а вейгелі, на жаль, повністю загинули, як і гортензії.

З ягідних чагарників повінь ніяк не відбилося на смородині і вологолюбних лохині, журавлині, брусниці. Причому останні, зважаючи низького зросту, перебували під водою цілком.

Найсильніше дісталося малиновій ділянці. Тим літом малина у нас не плодоносила і сильно хворіла грибковими захворюваннями, але випадів чагарників не було.

Виноград вижив, але також дуже сильно страждав від типових для цієї культури грибкових хвороб.

Втрати серед декоративних багаторічників найсерйозніші

Найбільше постраждали декоративні рослини. Ступінь враження рослин під час затоплення також залежить від фази, в якій рослину наздогнав потоп. Наприклад, тюльпани і крокуси на нашій дачі під час затоплення активно цвіли або стояли в бутонах, і наступного навесні ми їх вже не побачили.

Також «проспала» повінь і хоста. Вся численна колекція хост на нашій ділянці опинилася під товщею води, але, коли небезпека минула, сходи все-таки з’явилися. Наші хости в те літо прокинулися з серйозним запізненням, проте всі вони виявилися живими і здоровими.

Найнеприємніший сюрприз підстерігав нас щодо вологолюбних тіньовитривалих багаторічників. Знання того, що ці культури вологолюбні, давало надію на порятунок. Але, на жаль, ці квіти здалися першими. Повінь практично повністю спустошила мої тіньові квітники, погубивши астильби, роджерсії, клопогони, волжанки, бруннери і язичники. Тому “вологолюбність” все-таки поняття відносне, яке в більшості випадків не має на увазі стійкості до затоплення.

Також в потопі загинули дзвіночки, очиток видний (деякі види сланкого очитка напрочуд вціліли), мак східний, ехінацеї, дельфініум, аконіт.

Ця глибока яма метр в діаметрі і глибиною близько метра допомогла врятувати від загибелі рослини в міксбордері

Що робити, якщо ділянка в групі ризику по затопленню

“З водою і вогнем не посперечаєшся» – говорить народна мудрість. Але все-таки деякі заходи допоможуть запобігти повне спустошення ділянки під час весняного затоплення і мінімізувати втрати серед рослин.

Всі клумби і квітники спочатку необхідно робити піднятими. Винятки становлять лише місця, де висаджені вологолюбні рослини, що відносяться до групи прибережних.

Щоб утримати грунт в насипних квітниках від розмивання, можна використовувати звичайні бордюрні стрічки або декоративні низькі огорожі, які виглядають дуже симпатично. Сьогодні вибір огорож для клумб неймовірно широкий – можна завжди знайти щось відповідне загальному стилю ділянки. Адже, крім яскравих парканів, у продажу можна знайти бордюри, що імітують колоди або натуральний камінь.

А при бажанні підпірні стінки роблять і своїми руками, наприклад, дуже ефектно обмежити насипні клумби плетінням, дерев’яними спилами або невеликими колодами, виконати кладку з натурального каменю.

Щоб обіграти підпірну стінку і легше вписати її в ландшафт, по краю квітників висаджують в`юнкі рослини (копитень, вербейник монетчатий, яснотка, барвінок, флокс шиловидний, низькорослі очитки та інші «килимки»), які розростаючись, спадають красивим каскадом.

Групу декоративних або плодових чагарників за винятком вологолюбних (верби, калини, чорноплідної горобини, чорниці) садять на насипні гряди або сопки.

З особливою обережністю спочатку слід ставитися до вибору дерев для плодового і декоративного саду. Звичайно, експериментувати і сподіватися на краще дачникові властиво, як і будь-якій людині. Але все ж краще, щоб структура ділянки складалася з дерев, стійких до затоплення.

Серед декоративних дерев, які виносять високий рівень ґрунтових вод, можна відзначити деякі види клена (гіннала, прирічній, ясенелистий), всі види верб, лох вузьколистий, ясен, ялина звичайна, ялиця, вільха (декоративні види), береза, бузок.

З плодових дерев добре себе показали на ділянці з високим рівнем стояння грунтових вод: обліпиха, глід, яблуні на карликовій підщепі, сливи, груші на айвовій підщепі, вишня, алича, ліщина, волоський горіх.

Плодові дерева, які не виносять застою грунтових вод (груші, абрикоси, шовковиця та ін) можна посадити на окремі насипні горбки або гряди висотою приблизно в метр. Однак важливо мати на увазі, що така посадка може посприяти вимерзанню теплолюбних дерев.

Серед кущів краще віддавати перевагу вологолюбним, стійким до затоплення: різні види калини, дерен численних сортів, бузина і горобинник рябиннолистний.

Якщо рівень грунтових вод на ділянці не вище одного метра, то проблем з вибором плодових чагарників для ділянки виникнути не повинно, оскільки невеликі чагарники не утворюють глибокої кореневої системи. Але найкращим чином на сирих грунтах будуть рости смородина, лохина, журавлина і брусниця.

По периметру ділянки, схильної до затоплення, рекомендується вирити канали (рови), які можна залишити без зміни, замаскувавши огорожею з чагарнику або засипати щебенем. Подібним чином непогано організувати в саду сухі струмки, які не тільки виконують функцію поглиначів вологи, але і прикрасять ділянку. Декоративна водойма також зможе прийняти на себе частину води при весняному затопленні.

Декоративний ставок вийшов з берегів, прийнявши частину води на себе

Що робити, якщо ділянку затопило

Причина загибелі будь-якої рослини під час повені – порушення процесів дихання кореневої системи. Опиняючись під товщею води, рослина перестає отримувати кисень і, кажучи простою мовою, задихається.

Ймовірність загибелі підвищується в залежності від тривалості знаходження рослин в умовах перезволоження, а також від того, наскільки сильно зволожена земля. Коли кущик тривалий час буквально стоїть в калюжі, то загибель рослини цілком передбачувана, а якщо земля перезволожена, але не затоплена, то шанси на порятунок збільшуються.

Найчастіше при затопленні ситуація така, що радикально відвести воду з ділянки просто нікуди, так як буквально затоплено все навколо. Звичайно ж, якщо мова йде про серйозну повінь, коли жителів евакуюють, і вода стоїть вище коліна, то тут допомогти рослинам навряд чи можливо. Але, на щастя, подібні стихійні лиха трапляються нечасто і тільки в окремих регіонах.

Найчастіше ж ми маємо справу з такою ситуацією, коли по весні ділянка перетворився в «болото» і на ній тут і там довго стоять величезні калюжі різної глибини. У подібних випадках можна постаратися хоча б локально відвести воду від особливо цінних культур. Для цього спробуйте вдатися до наступних заходів.

Вирийте рів по периметру квітників

Зрозуміло, це не допоможе зробити абсолютно сухий ґрунт, проте подібна міра гарантовано прибере з клумб калюжі, що підвищить шанси рослин на виживання. Додатково біля кореневої системи можна зробити проколи в грунті залізним прутом, що посприяє надходженню кисню і полегшить дихання рослинам.

Влаштуйте тимчасовий ставок

Подібна міра може здатися трудомісткою, адже “лопатити” важкий, просочений водою грунт не просте заняття, але часто порятунок рослин цього вартий. Тимчасовий ставок, а простіше кажучи, глибоку та широку яму краще вирити в тому місці, де знаходиться мінімальна кількість насаджень, наприклад, в зоні городу, яка, як правило, пустує навесні. За законами фізики вода по грунтових капілярах кинеться в найнижче місце, зробивши інші ділянки саду хоч трохи більш сухими.

Викопайте особливо цінні екземпляри

Особливо цінні багаторічники або молоді саджанці дерев і чагарників, що не переносять застою води, можна викопати і тимчасово помістити в відра, тази та інші ємності, засипавши їх готовим легким грунтом на основі торфу.

В таких укриттях рослини зможуть перечекати повінь, після чого будуть знову висаджені в грунт. Але майте на увазі, що такий захід не підходить для рослин з глибокою кореневою системою, важко переносять пересадку (наприклад, маку східного), проте, залишити їх «в калюжі» також означає погубити (і ризикнути на пересадку все-таки варто).

Розпушіть і посипте торфом землю під рослинами

Як тільки вода зійшла, обов’язково прорихліть і присипте сухим торфом нейтральної реакції грунт під рослинами, і в тих місцях, де плануються посадки (грядки, квітники з однорічників).

В іншому випадку після сходу води грунт миттєво покриється дуже твердою кіркою, з якою доведеться боротися весь сезон. Особливо цей захід актуальний на суглинних грунтах.

Обробіть рослини антистресовими препаратами

Всі рослини обробіть антистресовими препаратами («Епін-екстра», «Циркон», «Іммуноцитофіт», «НВ-101» та ін), а також зробіть профілактичні обробки насаджень від грибкових захворювань, які неодмінно разгуляются на ослаблених рослинах у вологому середовищі.

Особливу увагу приділіть таким культурам, які схильні до грибкових хвороб (малина, суниця садова, виноград та ін)