Лікування інфекційних та вірусних захворювань у курей — їх симптоми та профілактика

Захворювання курей: симптоми і лікування з фото та описом

Якщо Ви вирішили розводити курей, врахуйте, вони схильні до різних захворювань. Хвороби курей та їх лікування буде головною темою нашої статті.

Переохолодження курчат — що з цим робити

Якщо курчата замерзають, вони намагаються збиватися в купу в теплому місці. У 3-х — 5-ти тижневому віці малюкам особливо потрібне тепло, переохолодження для них проходить дуже плачевно. Через це у курчат можуть розвиватися різні захворювання, такі як: пуллороз, аспергільоз, кокціроз, і багато інших хвороб. Курчата можуть страждати поносом, запаленням нирок, також у них може розвинутися пухлина печінки, погане розсмоктування жовтка. Вони мають млявий і сонний вигляд, так само можуть спостерігатися виділення з носа.

Поставтеся до цього серйозно, створіть для курчат теплу атмосферу. Вдень, якщо тепла погода, вони активно рухаються, завдяки цьому не мерзнуть. Вночі маленьким пташенятам необхідний обігрів.

Отруєння курчат — симптоми

Так як у курчат в маленькому віці поганий нюх, вони клюють все підряд, через це можуть з’їсти не корм, а щось неїстівне. Отруєння може бути викликано навіть кормом, якщо він занадто пересолений, що не прийнятне для малюків. Дуже важливо знати причину отруєння. Курчата можуть мати цілком здоровий вигляд, але потім несподівано швидко починають гинути. Обов’язково, перед годуванням особливу увагу приділяйте корму, якщо він викликає підозру, замініть його. Пташенят в цей період часу годують ячмінною або вівсяною кашею з додаванням деревного вугілля, відваром лляного насіння, настоєм ромашки.

Якщо курчата хворі, їх не годують кормом. Малюків відпоюють водою з марганцівкою (5 г на 1 л води). Якщо пташенята слабкі, воду дають з піпетку через кожні 2 години, після того як їм стає краще, їх годують легкою кашею.

Хронічні захворювання дихальної системи в основному з’являються через нестачу свіжого повітря. Дане захворювання зустрічається в результаті скупчення курчат в клітках в закритих приміщеннях. У хворих птахів спостерігається запалення трахеї, гортані і бронхів, вони починають гинути від задухи. Для того щоб запобігти загибелі курчат дотримуйтесь елементарних норми, які допоможуть утримувати здорових птахів. Одне маленьке курча потребує 1-го метра кубічного повітря. Необхідно щоб свіже повітря постійно надходило в приміщення, але не допускайте протягів.

Закупорка шлунка у курчат — симптоми та причини

Нерідко в шлунок маленьких курчат разом з їжею потрапляють частинки соломи, трави та багато іншого, через це утворюється ком який не перетравлюється. Так як пташенята в малому віці не їдять гравій, який перетравлює важку для них їжу, відбувається закупорка шлунка.

Запалення травних органів. До такого захворювання може призвести вживання кормів, в яких міститься багато білка. Не рекомендується давати курчатам борошняні корми, які знаходилися в сирому приміщенні.

Для того щоб ваші пташенята не загинули від цих хвороб, виключіть з їхнього раціону важкі корми, які погано перетравлюються.

Брак вітаміну D у курчат може викликати рахіт. Його поява може спровокувати недолік кальцію і фосфору. Вітаміну D в організмі пташенят повинно бути в достатній кількості, так як він регулює відкладення кальцію і фосфору в кістках, надаючи їм міцність. Рахіт найчастіше спостерігається у курчат у віці від 3-х до 5-ти тижнів, особливо це стосується тих, що були виведені на початку весни. У цей період часу недостатньо сонячного світла, який дає можливість самостійного виробленню вітаміну D.

У разі захворювання курчат ізолюють і починають годувати зеленими кормами. У першу чергу їм дають молоду кропиву, салат, шпинат і зелень злакових. У зелені корми додають подрібнені яйця, мелений ячмінь і пшеницю. Також в корм можна додати сироватку.
Нестача вітаміну С сприяє зниженню захисних властивостей організму маленьких курчат. Для зміцнення імунної системи, зверніть увагу на вміст вітаміну С в кормах. Якщо у птахів знижується апетит, додають тертий буряк, моркву і капусту.

Брак вітаміну В цей факт призводить до поганого розвитку пташенят, у них з’являється пронос, ускладненість в диханні і при ковтанні, не виключений параліч ніг, пір’я стає тьмяним і скуйовдженим. У такому випадку курчат годують неочищеними зернами злакових, зеленими кормами, молоком, щодня дають дріжджі.

Недостатня кількість вітаміну В 12 призводить до зниження росту і розвитку, курчата починають втрачати вагу навіть при відмінному харчуванні. Може спостерігатися розлад кишечника, пальці ніг стискаються в кулак. Якщо в організмі пташенят не вистачає вітамінів В 6 і В 12, С, з’являються проблеми із шкірним покривом, очима, а також з кінцівками.

У цьому випадку в раціон пташенят повинні входити повноцінні і натуральні корми, які містять зелені корми, борошно кропиви, хвойне борошно, ячмінь, молоко, сою, дріжджі.

Брак вітаміну А може призвести до ороговіння епітелію очей, а також органів дихання, сечовипускання і травлення. Організм стає ослабленим і не стійким до захворювань.

Вітамін А присутній в трав’яному борошні, моркві, риб’ячому жиру, в зелених кормах і яєчному жовтку.

Недостатня кількість вітаміну Е, це може призвести до поганого розвитку нервової системи, недостатньо розвивається кровоносна система і скелетна мускулатура. Мала кількість цього вітаміну може призвести до серйозних наслідків, у курчат синіє шкіра, набрякає шия, голова і крила, може розвинутися параліч.

Велика кількість вітаміну Е присутня в рибному борошні, яєчному жовтку, молоці, рослинному маслі і т.д. Якщо курчата рано виведені, в період з січня по квітень їм дають пророслий овес і пшеницю.

Недостатня кількість вітаміну К може викликати у пташенят розклій (канібалізм). Таке захворювання найчастіше зустрічається у віці 4-5 тижнів. Курчата починають постійно битися, при цьому вищипують один у одного пір’я на шиї та голові. Внаслідок чого, на шкірі спостерігаються кров’янисті рани.

Вітамін К міститься в шпинаті, зелених кормах, кропиві і в рибному борошні.

Пуллороз у курей — як лікувати в домашніх умовах

Таке захворювання найчастіше зустрічається серед пташенят у віці до 15-ти днів. Відомі випадки, коли вони вже народжуються хворими і вмирають через пару годин. Ознаки такої хвороби це зниження апетиту і рясне пиття. Маленькі пташенята мають млявий вигляд і віддаляються від стада, крила опущені, а очі закриті. Так як курчата стають слабкими, вони осідають на ніжки, дихання стає утрудненим. З таким захворюванням вони гинуть.

Пастереллез у курей — як лікувати

Таким захворюванням страждають в основному пташенята 2-х — 3-х місячного віку. У цей період у них з носа виділяється рідина у вигляді пінної слизу, вони усамітнюються і сидять на одному місці. Підвищується температура тіла, гребінь стає, синім, а пір’я скуйовджене. Фекалії мають сірий, жовтий або зелений колір, іноді навіть з домішкою крові. Хворіють пташенята в холодний період часу.

Кокцидіоз у курей — лікування в домашніх умовах

Дане захворювання може з’явитися у курчат з перших днів життя, але, як правило, найчастіше вони починають хворіти у віці 15-45 діб.

У пташиний організм потрапляють соцісти, під час годування або з водою. Такі найпростіші виділяє заражена птиця, вони досить живучі, вони мешкають в ґрунті або приміщенні, існують від місяця до року. В організмі пташенят вони розташовуються в епітелії слизової оболонки кишечника.

Для того щоб застерегти птахів від даного захворювання, рекомендується з перших днів життя додавати в корм по 2,5 мг фуразолідона на оного пташеня, дорослої курки по 30 мг протягом 5-ти днів після виведення малюків. Коли вони досягають 20-ти днів життя, такі ліки дають повторно по 5 мг 7 днів. Також в корм рекомендується додавати кокцидинію, етазол або осарсол. Слідкуйте за тим, щоб у приміщенні не була підвищена вологість і підстилка була сухою. Іноді джерелом зараження може бути не ретельно вимиті коренеплоди, так як господарі часто удобрюють грядки послідом.

Гетеракідоз у курок — це захворювання, яке викликають глисти, вони знаходяться в кишечнику курей. Найефективнішими ліками вважаються фенотіазін, піперазин і гігроміцін. Їх додають у корм. Для профілактики рекомендується мити приміщення, поїлки та годівниці. Відчищати місце прогулянки курей від посліду, по можливості тримайте окремо дорослих птахів від малюків.

Артрит курок, захворювання вражає суглоби. Кури починають кульгати, в основному знаходяться в сидячому положенні. Таку хворобу може викликати неякісний корм, волога підстилка або різні травми.

Ліки, які використовуються для лікування артриту:

1. Полімексин М сульфат (50000 ОД на 1 кг маси тіла).
2. Сульфадиметоксин (100-200 мг на 1 кг маси тіла на добу).
3. Бензилпенициллін Na або солі калію (100000 ОД на 1 кг маси тіла на добу).
4. Ампіцилін (20 мг на 1 кг маси тіла).

Курс лікування повинен становити п’ять днів одним з препаратів. Препарати вводять в корми, а бензілпенціллін натрію або солі калію необхідно вводити внутрішньом’язово в грудний м’яз.

Асцит, відома як водянка черевної порожнини

Таке захворювання може викликати порушений водно-сольовий обмін, погана робота печінки, нирок або серця. Внаслідок чого, відбувається застій венозної крові, нагромаджується жир в черевній порожнині.

У птахів помітно збільшується живіт, якщо його пощупати, можна відчути напруженість черевної стінки. Кури більше сидять, рідко і неохоче встають, помічається напружена хода.

У першу чергу необхідно позбавити птицю від хворобливих відчуттів. Для цього проколіть черевну стінку великою голкою, за допомогою шприца відкачайте рідину, яка накопичилася. Рекомендується в корм додавати зелень, багату на вітаміни.

Сальмонельоз у курок, або паратиф

В основному пташенята хворіють у віці від оного дня до чотирьох місяців. Дана хвороба проявляється у вигляді гнійного кон’юнктивіту, спостерігається розлад кишечника. У цьому випадку птиці сидять не рухаючись.

• Тетрациклін, його приймають протягом 6-ти днів по 40-50 мг / л з кормом.
• Мепатар, цей препарат розводять у пропорції 10 г на 5 літрів води.
• Окситетрациклін, 2-3 мг ліки розводять з водою і виливають пташенятам на голову, не більше 20-ти днів.
• Дітревіт 2 г розводять на один літр води.

Курчата, які заражені, необхідно ізолювати і дотримуватися гігієни. Предмети догляду необхідно обробити зольним лугом.

Віспа у курей — як лікувати

Даний вид захворювання буває двох форм: дифтерійна і віспяна. Якщо у птахів спостерігається дифтерійна форма захворювання, утворюється щільний жовтого кольору наліт на язиці, гортані, глотці, а також в куточках рота. Це досить важка форма, так як у курей з’являється пухлина голови, порушується дихання, запалюється глотка і гортань. Віспяне захворювання характеризується плямами на гребені, віях, дзьобі, ногах.

Хвороба в основному з’являється у птахів в холодний період часу. Вони можуть заразитися через корм, воду, а також носіями захворювання можуть бути хворі птахи і тварини. Для того щоб своєчасно виявити віспу, уважно оглядайте гребені, щоб на них не було віспяних плям.

Якщо захворювання важкої форми, курей забивають, а іншим проводять лікування. Змастіть порожнину рота, глотки і гортані розчином ляпісу, процедуру проводять один раз на тиждень. За допомогою люголя зрошують носовий прохід і очі. У корм додають розчин ромашки.

Для попередження такого захворювання птахам роблять вакцинацію. Продезінфікуйте приміщення, де жили хворі птахи. Розведіть половину столової ложки 1-% розчин натрію в 1 літрі води.

Хвороба Ньюкасла у курей (псевдочума)

Ви можете купити вже хворих птахів, якщо їх годували кухонними відходами з вірусом, зараженою яєчною шкаралупою. Якщо форма захворювання важка, гребінь курки стає червоно-коричневого кольору, спостерігається рідкий пронос з кров’ю. При ураженні гортані і трахей, з’являється задишка.

Обов’язково необхідно відсадити хворих птахів від здорових, інакше інфекція торкнеться всього стада. Не заражених курей тримають на карантині впродовж 4-х тижнів. Необхідно продезінфікувати приміщення та інвентар формаліном (40 г на 1 л води). З метою профілактики здоровій птиці роблять вакцинацію.

Отруєння курей — як швидко вилікувати

Так як кури вільно гуляють, вони можуть склювати щось отруйне і не їстівне. Кури хворіють не довго, ознаки не встигають проявлятися, і вони гинуть. Гребінь і сережки стають фіолетового кольору, вони багато п’ють і їдять, але помирають в судомах.

При уповільненому процесі отруєння, у курей знижується апетит, вони багато п’ють, потім з’являється пронос, параліч, а після настає смерть. В основному лікування залежить від причини отруєння. Необхідно видавити обережно вміст зоба, тримайте птицю за ноги вниз головою. Відпоїть курку лляним відваром з деревним вугіллям.

Сторонні предмети в шлунку курки. Так як кури клюють все підряд, в шлунок можуть потрапляти предмети різного характеру. Такий предмет може виявитися гострим і пробити стінки шлунка.

Якщо в шлунок птиці потрапляють великі шматки кісток, трави, стебел і овочів, вони погано перетравлюються, і утворюється закупорка зоба. Відбувається розм’якшення і розбухання їжі в зобі. Через це у курки з’являється задишка, загальний стан погіршується, так як зоб тисне на трахею.

У такому випадку, для того щоб розм’якшити їжу в зобі, птиця отримує одну чайну ложку соляної кислоти щогодини. Після кури знаходяться на голодуванні. За допомогою масажу зоба, їжа поступово проштовхується в стравохід. Можливо, нічого й не вийти, тоді доведеться розрізати зоб. Для того щоб такого більше не повторилося, курей не випускають на вільний вигул, а корм перед подачею розм’якшують.

Утруднений вихід яйця у курок. У такій ситуації кури починають вести себе неспокійно, шукають гніздо і часто присідають. Гребінь і сережки стають яскраво-червоним кольором.

Якщо випадок не важкий, птахів садять на парову ванну (тримати курку необхідно над відром з гарячою водою приблизно півгодини) або розпарену солому (опустіть кошик з соломою в гарячу воду і посадіть її, туди накривши тканиною). Також можна змастити вазеліном слизову порожнину клоаки.

Бувають ситуації, коли яйце занадто велике, його необхідно підштовхнути до клоаки, потім за допомогою шприца протикають шкаралупу і висмоктують рідину, а шкаралупу потім акуратно прибирають.

Якщо яйце в яйцепроводі лежить в поперечному положенні, покладіть курку на спину. Потім в яйцепровід необхідно спринцівкою ввести суміш масел (льняне, вазелінове або рослинне). Після цієї процедури обережно роблять масаж живота, тільки не роздавіть яйце. З часом яйце покриється маслом і саме вийде.

Запальні процеси яєчника. Таке захворювання з’являється при травмах яєчника, можуть спостерігатися кров’янисті згустки в фолікулах. В даному випадку жовток потрапляє в черевну порожнину, а не в яйцепровід, через це відбувається запалення жовткових перитонітом.

Запалення яйцевода може викликати травми. Тут можуть спостерігатися яйця неправильної форми, з двома жовтками і з одним білком, з тонкою або м’якою шкаралупою.

Обмороження курей. В основному з’являється на тих місцях, які не прикриті пір’ям, це може бути гребінь, пальці ніг або сережки. Гребінь чорніє і відмирає. Потім відпадають пальці. Обморожені ділянки розітріть снігом, також гарним варіантом вважається розтирання настоянкою йоду або маззю від обморожень.

Коли настають сильні морози, рекомендується гребінь і сережки змащувати харчовим жиром або вазеліном, це допоможе уникнути обмороження. Особливу увагу приділіть приміщенню, де знаходиться птиця, воно має бути теплим, не мати протягів.

Відео: Основні хвороби курей та їх лікування в домашніх умовах

На цьому все ми сподіваємося, що Ви зрозуміли які бувають хвороби курей їх симптоми і лікування. Читайте наш сайт xpert.com.ua і розбирайтеся в птахівництві не гірше професіоналів.

Читайте також:

Жовтяниця

Жовтий/жовтушний колір склер, слизових оболонок та шкіри, спричинений накопиченням білірубіну в тканинах.

Патомеханізм та причини

Жовтяниця з’являється при концентрації білірубіну >43 мкмоль/л (≈2,5 мг/дл), спершу на склерах, потім на шкірі; зникає у зворотній послідовності.

Етіологічна класифікація жовтяниць:

1) надпечінкові — вільна (некон’югована) гіпербілірубінемія, внаслідок:

а) надмірної продукції білірубіну в результаті зовнішньо- або внутрішньосудинного гемолізу. Причини → розд. 15.1.6.

б) порушення захоплення білірубіну гепатоцитами або кон’югації білірубіну з глюкуроновою кислотою. Причини: синдром Жильбера, синдром Кріглера-Найяра.

2) печінкові (паренхіматозні) — змішана гіпербілірубінемія внаслідок пошкодження печінки. Причини: цироз печінки, інфекції (вірусний гепатит, вірусні інфекції без гепатиту з обширним некрозом гепатоцитів [жовта гарячка та інші геморагічні гарячки], бактеріальні інфекції [лептоспіроз, вроджений та вторинний сифіліс], сепсис, абсцеси печінки), аутоімунний гепатит, первинний холангіт, медикаментозне пошкодження печінки, токсичне пошкодження печінки (алкогольний гепатит, біологічні [гриби, рослинні алкалоїди] або неорганічні [тет рахлорметан, спирт] токсини), новоутворення печінки (первинні та метастатичні), лімфопроліферативні новоутворення (лімфоми), порушення кровотоку через печінку (синдром Бадда-Кіарі, серцева недостатність), гостра жирова дистрофія печінки вагітних.

3) позапечінкові (син. механічні/обструктивні/підпечінкові жовтяниці, позапечінковий холестаз) — домінує кон’югований білірубін результат порушення фізіологічної циркуляції жовчі. Причини: холедохолітіаз, рак підшлункової залози, запалення позапечінкових жовчних проток, склерозуючий холангіт, первинний рак жовчних шляхів.

Діагностика

Надпечінкова жовтяниця — темний кал, нормальний колір сечі. Позапечінкова жовтяниця (іноді також і печінкова — в ході вірусного гепатиту) — ахолічний кал, темна сеча, може виникати стійкий свербіж шкіри (що посилюється вночі, після зігрівання тіла в ліжку). Диференціальна діагностика жовтяниці →рис. 1.18-1.

Рисунок 1. Діагностика жовтяниці

Жовтяниця

Жовтяниця — це жовтий колір склер, слизової оболонки і шкіри, спричинений накопиченням білірубіну в тканинах, в результаті його збільшеної концентрації в крові.

Холестаз — це збільшення рівня жовчних кислот в крові і тканинах, внаслідок порушення їх виділення з гепатоцитів або пропливу через печінкові жовчні шляхи, а також внаслідок порушення відтоку жовчі через позапечінкові жовчні шляхи (позапечінковий холестаз). Холестаз може супроводжуватись жовтяницею (холестатична жовтяниця), зазвичай печінкова або позапечінкова.

Етіологія і патогенезвгору

Метаболізм білірубіну і жовчних барвників — розд. III.J.1. Правильний рівень білірубіну в плазмі не перевищує 18 мкмоль/л (1 мг/дц), з чого вільний білірубін (некон’югований, зв’язаний тільки з альбуміном, який його транспортує) становить >80%.

В діагностиці використовуємо етіологічний поділ жовтяниць (табл.ІІІ.А.7-1):

1) надпечінкові — з некон’югованою (вільною) гіпербілірубінемією

2) печінкові — зі змішаною гіпербілірубінемією

3) позапечінкові — домінує кон’югований (пов’язаний білірубін).

1. Надпечінкова жовтяниця

1) надмірна продукція білірубіну, яка перевищує можливості печінки до його поглинання і метаболізації

а) зовнішньо- або внутрішньосудинний гемоліз — вроджені гемолітичні анемії, імунологічний гемоліз, пошкодження еритроцитів (штучний серцевий клапан, маршова гемоглобінурія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура, гемолітично-уремічний синдром, дисеміноване внутрішньосудинне згортання), інфікування (сепсис, малярія, токсоплазмоз), тяжкі опіки, гіперспленізм, пароксизмальна нічна гемоглобінурія.

б) неефективний еритропоез (в цих ситуаціях рівень білірубіну рідко збільшується до такого, який спричиняє жовтяницю)

2) Порушення здатності гепатоцитів до поглинання білірубіну або порушення кон’югації білірубіну з глюкуроновою кислотою: жовтяниця новонароджених, синдром Жильбера та синдром Криглера-Наяра.

2. Печінкова жовтяниця

Протікає зі змішаною гіпербілірубінемією — одинаково збільшується рівень кон’югованого і некон’югованого білірубіну. Спричинена численними факторами, які пошкоджують печінку:

1) цироз печінки з різною етіологією — післязапальний, алкогольний, метаболічний (напр. хвороба Вільсона і гемохроматоз)

2) токсичне пошкодження печінки, яке часто протікає з жовтяницею — гострий алкогольний гепатит, отруєння біотоксинами (сепсис, алкалоїди рослинного походження), а також неорганічними токсинами (напр. тетрахлорметан, спирти), медикаментозне пошкодження печінки

3) пухлини печінки (первинні та метастатичні) і лімфопроліферативні пухлини (лімфоми) можуть уражати паренхіму печінки як в ранньому періоді, так і в фазі розвинутого онкологічного процесу (найчастіше викликають внутрішньопечінковий холестаз)

4) інфекційні фактори — найчастіше вірусний гепатит, а також вірусні інфекції, які протікають без запалення, але з обширним некрозом гепатоцитів (жовта гарячка та інші геморагічні гарячки, в тому числі денге); бактерійні запалення (лептоспіроз, вроджений та вторинний), сепсис (особливо викликаний грам-негативними бактеріями, рідше — грам-позитивними), холангіт з вторинним ураженням паренхіми печінки, а також абсцеси печінки (амебний абсцес протікає з жовтяницею у 10 % хворих), особливо множинні

5) судинні порушення — синдром Бадда-Кіарі, серцева недостатність.

Особливою формою печінкової жовтяниці холестатичного типу вважається жовтяниця вагітних (починається найчастіше в ІІІ триместрі, має спадковий характер) спричинена гормональними факторами у жінок, які мають до неї родинну схильність. Також може проявитись під час прийому гормональних контрацептивів.

3. Позапечінкова жовтяниця ( син. механічна жовтяниця, позапечінковий холестаз)

Протікає з кон’югованою гіпербілірубінемією. Викликана порушеннями фізіологічного відпливу жовчі (холелітіаз, холангіт, пухлини розташовані в жовчних шляхах або в їх ділянці, найчастіше пухлини підшлункової залози).

Виразна жовтяниця з’являється тоді, коли рівень білірубіну перевищує 43 мкмоль/л (~2,5/дл), при нижчих показниках жовтуватий відтінок мають тільки склери і слизові оболонки (переджовтяничний стан). Діагностика жовтяниці може бути дещо ускладнена при поганому електричному освітленні. Порівняння склер і шкіри у здорової та хворої людини полегшує це завдання.

Жовтяниця спочатку проявляється на склерах, потім на шкірі, а зникає у зворотній послідовності. З цієї причини у пацієнтів, які одужують, напр. від жовтяничної форми вірусного гепатиту, видно виразний контраст між вже менш жовтуватою шкірою і все ще інтенсивно жовтими склерами.

Жовтяниці мають різну колористичну гаму внаслідок різного насичення жовтим кольором некон’югованого (світліший колір) і кон’югованого (темніший колір) білірубіну, кольору шкіри (бліда або з гіперемією) і домішок метаболітів білірубіну (білівердин дає сіро-зелений відтінок).

Пацієнт з гемолітичною жовтяницею радше блідий ніж жовтий. При вірусному гепатиті без холестазу шкіра має чистий жовтий відтінок, натомість при довготривалому холестазі — виразний сіро-зеленуватий колір. При хворобі Вейля (лептоспірозі) шкіра набирає інтенсивного рубінового відтінку, який гармоніює з гіперемією склер. При скарлатині жовте забарвлення шкіри видно тільки після натискання на неї в місці висипання прозорим шпателем.

При надпечінковій жовтяниці стільці темні, оскільки збільшується ескреція білірубіну до кишківника, натомість колір сечі правильний (з огляду на те, що під час масивного гемолізу не розвивається гемоглобінурія); в сечі немає білірубіну, але виявляють значно збільшений рівень уробіліногену — як результат прискореного обміну білірубіну.

В печінковій жовтяниці, особливо в позапечінковій, через зменшене виділення білірубіну стільці ахолічні, а сеча темніє внаслідок збільшення екскреції кон’югованого білірубіну.

Пацієнти з холестазом скаржаться на стійкий свербіж шкіри. Розчухування спричиняє на кінцівках і тулубі численні подряпини (екскоріації; рис. III.J.8-1). Особливо інтенсивний свербіж з’являється ввечері після лягання у ліжко та розігрівання.

Жовтяниця рідко буває окремим симптомом, як в функціональних гіпербілірубінеміях; найчастіше це один серед багатьох симптомів, які об’єднуються в різноманітні клінічні синдроми.

Алгоритм діагностики — рис. ІІІ.А.7-1.