«Кури не клюють» фразеологізм

«Кури не клюють» значення фразеологізм, що має велику кількість синонімів, розкрите в цій статті. ( Фразеологізми до слова БАГАТО ).

«Кури не клюють» фразеологізм

Кури не клюють — дуже багато, велика кількість.

В нього грошей Кури не клюють (М. Стельмах);

У нього оце тепер — несподівано й тимчасово — так багато грошей, що їх І кури не клюють… (Т. Масенко).

Синоніми до фразеологізму «Кури не клюють»

без ліку;(переважно грошей) свині не їдять; лопатою горни (греби, загрібай); (безліч) аж кишить, як піску морського; ні проїхати ні пройти; на воловій шкурі не списати; Хоч греблю гати ; по горло; по вуха; по шию; як цвіту в городі

1. Фразеологізми до слова БАГАТО Фразеологізм до слова БАГАТО Підібрати не так і просто, оскільки їх не так вже й багато. Ми дібрали до словаплакати синоніми фразеологізми. Фразеологізм до слова БАГАТО Без ліку (переважно грошей) Кури не клюють; Свині не їдять; Лопатою горни (греби, загрібай);. Читать далее.
2. «Через пень колоду» фразеологізм Що означає фразеологізм «Через пень колоду», історію його походження ви дізнаєтеся в цій статті. «Через пень колоду» значення фразеологізму «Через пень колоду» — недоладно, неуміючи, дуже погано, абияк, – Як я вчився? Так, через пень-колоду. Де вже про медаль думати. Читать далее.
3. «Хоч гать гати» фразеологізм «Хоч гать гати» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Хоч гать гати» фразеологізм Хоч гре́блю (гать) гати́ — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. «Хоч гать гати» приклади — Чому не йдеш заміж, Олесю? — питає стара тітка.- Женихів у. Читать далее.
4. «Неопалима купина» фразеологізм «Неопалима купина» значення фразеологізму та його походження розкрите в цій статті. «Неопалима купина» фразеологізм Вислів «неопалима купина» — Символізує стійкість, незнищенність. У сучасній мові — символ безсмертя. Також «неопалима купина» кажуть про того, кого не можна знищити, побороти. «Неопалима купина». Читать далее.
5. Фразеологізм «дати драла» Що означає фразеологізм «дати драла» знають не всі, хоча його часто можна зустріти в літературі Фразеологізм «дати драла»: значення «дати драла» — поспішати, втекти Фразеологізм «дати драла»: приклади «Куди це ти, кумасенько, біжиш? Даєш неначе з ляку драла, – Гука. Читать далее.
6. Опинитися між двох вогнів: фразеологізм Що означає фразеологізм «опинитися між двох вогнів» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Опинитися між двох вогнів: значення фразеологізму Між двох вогнів — безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Речення. Читать далее.
7. «Око за око» фразеологізм «Око за око» значення фразеологізму та його походження ви можете дізнатися в цій статті. «Око за око» фразеологізм Вислів «Око за око»- відплата повною мірою за заподіяне зло. «Око за око» походження Фразеологізм «Око за око, зуб за зуб!» —. Читать далее.
8. «Топтати ряст» фразеологізм Що означає фразеологізм «топтати ряст» знає не багато школярів, адже його не часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Топтати ряст: значення фразеологізму Топтати ряст — жити, ходити по землі; Речення з фразеологізмом «топтати ряст» Весна за весною Летіли. Читать далее.
9. «Давати прочухана» фразеологізм Що означає фразеологізм «давати прочухана» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Давати прочухана: значення фразеологізму Фразеологізм давати прочухана означає: а) Дуже лаяти кого-небудь б) Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь. в). Читать далее.
10. «Ведмежа послуга» фразеологізм «Ведмежа послуга» значення фразеологізму, його походження ви дізнаєтеся в цій статті. «Ведмежа послуга» фразеологізм Значення «ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА» — безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності «Ведмежа послуга» походження Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує російському. Читать далее.
11. «Яблуку ніде впасти» фразеологізм «Яблуку ніде впасти» значення фразеологізму потрібно розуміти, щоб правильно використати даний вислів у розмовній творі. «Яблуку ніде впасти» фразеологізм «Яблуку ніде впасти» — тісно, надзвичайно людно, дуже багато людей, «Яблуку ніде впасти» приклади — В дворі Упасти голці ніде —. Читать далее.
12. «Сізіфова праця» фразеологізм «Сізіфова праця» значення та походження фразеологізму розширить ваші знання. «Сізіфова праця» фразеологізм Вислів «Сізіфова праця» — це безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця. «Сізіфова праця» походження В 11-й пісні поеми Гомера «Одіссея» розповідається про корінфського царя Сізіфа. Читать далее.
13. «Комар носа не підточить» фразеологізм «Комар носа не підточить» значення фразеологізму та історія його походження розкрито в цій статті. «Комар носа не підточить» фразеологізм І комар носа не підточить — не буде до чого причепитися, прискіпатися. У наш час фразеологізм «комар носа не підточить» уживають. Читать далее.
14. Фразеологізм «дати на горіхи» Що означає фразеологізм «дати на горіхи» знають не всі, хоча його часто можна зустріти в літературі Фразеологізм «дати на горіхи»: значення «дати на горіхи» — сильно насварити, розкритикувати кого-небудь. Чому кажуть «дати на гріхи»? Раніше горіхи були найпоширенішим ласощами. Батько. Читать далее.
15. «Піррова перемога» фразеологізм «Піррова перемога» значення фразеологізм може пояснити не кожен, адже його вживають не досить часто. «Піррова перемога» фразеологізм Вислів уживається у значенні: сумнівна перемога, що не виправдовує жертв. Це перемога, яка дістається дуже великою ціною, або перемога, рівносильна поразці. Речення з. Читать далее.
16. «Знати собі ціну» фразеологізм «Знати собі ціну» значення та походження фразеологізму ви дізнаєтеся в цій статті. «Знати собі ціну» фразеологізм Знати собі ціну – мати гідність, самоповагу, не зазнаватися; правильно оцінювати свої здібності та можливості. «Знати собі ціну» походження фразеологізму На перших порах фразеологізм. Читать далее.
17. «Бувати в бувальцях» фразеологізм «Бувати в бувальцях» значення фразеологізму з прикладами наведені в цій статті. «Бувати в бувальцях» фразеологізм Вислів «Бувати в бувальцях» Означає — багато в житті ба­чити, зазнавати багато лиха (проходити сувору школу життя, мати великий досвід у чому-небудь) «Бувати в бувальцях». Читать далее.
18. «Душа не з лопуцька» фразеологізм «Душа не з лопуцька» значення фразеологізму ви дізнаєтеся з цієї статті. «Душа не з лопуцька» фразеологізм Душа́ не з лопу́цька — хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. «Душа не з лопуцька» походження Словом «лопуцьок» називали молоду і соковиту стеблину рослини. Читать далее.
19. «На всю губу» фразеологізм «На всю губу» значення фразеологізму розуміє майже кожен з нас, адже даний вислів є крилатим. «На всю губу» фразеологізм На всю губу — багато, занадто, нестримно; великий, значний, справжній. «На всю губу» приклади Далеко, десь серед чужих країв, Пан на. Читать далее.
20. Лізти в пляшку: фразеологізм Що означає фразеологізм «лізти в пляшку» знає не багато школярів, адже його не часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Лізти в пляшку: значення фразеологізму Лізти у пляшку — сердитися, гніватися без достатніх на те підстав; Речення з фразеологізмом. Читать далее.
21. Фразеологізм до слова ПЛАКАТИ Фразеологізм до слова ПЛАКАТИ підібрати не так і просто, оскільки їх не так вже й багато. Ми дібрали до слова плакати синоніми фразеологізми. Фразеологізм до слова ПЛАКАТИ Ударитися в сльози — заплакати. Умиватися слізьми — гірко, невтішно плакати (синоніми: давати. Читать далее.
22. «Дати гарбуза» фразеологізм «Дати гарбуза» значення фразеологізму з прикладами ви знайдете в цій статті. «Дати гарбуза» фразеологізм Гарбуза дати (підсунути) – відмовити тому, хто сватається; відмовити. «Дати гарбуза» приклади (речення) (Панна Маня до Дорка) –…Тепер панни вибира­ють, отже, я тебе вибираю до танцю. Читать далее.
23. «Їздити верхи» фразеологізм Що означає фразеологізм «їздити верхи» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Їздити верхи: значення фразеологізму Іздити верхи — підкорити, уміти використовувати у власних інтересах. Речення з фразеологізмом «Їздити верхи» — Що ж вони. Читать далее.
24. Фразеологізм «Бути на ти» Мабуть ви часто чули вираз «Бути на ти» — а чи знаєте ви що він означає (його тлумачення), в яких випадках його необхідно вживати? Фразеологізм «Бути на ти» «Бути на ти» — це фразеологізм, використовується як дієслівна група. «Бути на. Читать далее.
25. «Вилетіло з голови» фразеологізм «Вилетіло з голови» значення фразеологізму, досить поширеного в розмовній мові, з прикладами розкрите в цій статті. «Вилетіло з голови» фразеологізм Вилетіло з голови (з пам’яті) — не збереглося в пам’яті, забулося «В Исоко літати » речення (приклади) — Ну, от. Читать далее.
26. «Важким духом дихати» фразеологізм «Важким духом дихати» значення фразеологізму наведене в цій статті. «Важким духом дихати» фразеологізм Важким духом дихати — гніватися. (непривітно, неприхильно ставитися до кого-небудь; сердитися) «Важким духом дихати» приклади (речення) Ані заговорить любо, ані присунеться близько, як чоловік до жінки. Іно. Читать далее.
27. «Тримати язик за зубами» фразеологізм Що означає фразеологізм «тримати язик за зубами» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Тримати язик за зубами: значення фразеологізму Тримати язик за зубами – мовча­ти, дотримувати таємниці. Речення з фразеологізмом «тримати язик за. Читать далее.
28. «Впасти в око» фразеологізм «Впасти в око» значення фразеологізму з прикладами наведене в цій статті. «Впасти в око» фразеологізм Впасти (впадати) в око – бути особливо примітним, привернути чию-небудь увагу, помічати. «Впасти в око» фразеологізм Вутанька Гуслиста з першого дня впала юнакові в око. Читать далее.
29. Стріляний горобець: фразеологізм Фразеологізм «стріляний горобець» чув майже кожен, але що означає стріляний горобець знає не кожен. Стріляний горобець: значення фразеологізму Стріляний горобець – досвідчена людина, яку важко обдурити. Так кажуть про людину, яка багато зазнала у житті. Речення з фразеологізмом «стріляний горобець». Читать далее.
30. «Вавілонське стовпотворіння» фразеологізм Вавілонське стовпотворіння — фразеологізм, досить часто вживаний. В якому значенні вживається вислів вавилонське стовпотворіння ви дізнаєтеся в цій статті. «Вавілонське стовпотворіння» значення фразеологізму «Вавилонське стовпотворіння» значення вислову — повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня. «Вавілонське стовпотворіння» походження За біблійною легендою. Читать далее.
31. Правити теревені: фразеологізм Що означає фразеологізм «правити теревені» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Правити теревені: значення фразеологізму Правити теревені — вести пусті, без­предметні розмови. Іноді ще кажуть розводити чи розпускати теревені Речення з фразеологізмом «правити. Читать далее.
32. Крокодилячі сльози: фразеологізм Що означає фразеологізм «крокодилячі сльози» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. Крокодилячі сльози: значення фразеологізму Крокодилячі сльози – про удаване, нещире співчуття кому-небудь з приводу чого-небудь. Крокодилячі сльози: походження Вираз грунтується на старовинному. Читать далее.
33. «Бути на сьомому небі» фразеологізм «Бути на сьомому небі» значення фразеологізму та історія його походження наведені в цій статті. «Бути на сьомому небі» фразеологізм Бути на сьомому небі – радіти, відчувати надзвичайне задоволення, відчувати безмежне щастя. «Бути на сьомому небі» походження Ми часто так говоримо. Читать далее.
34. До кінчиків нігтів: фразеологізм Що означає фразеологізм «до кінчиків нігтів» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. До кінчиків нігтів: значення фразеологізму До кінчикі нігтів — означає володіти якимись якосями досконало Речення з фразеологізмом «до кінчиків нігтів» Миколка. Читать далее.
35. «Високо літати» фразеологізм «Високо літати» значення фразеологізму, досить поширеного в розмовній мові, з прикладами розкрите в цій статті. » Високо літати » фразеологізм Високо літати — а) займати значну посаду, помітне становище в суспільстві. б) перебільшувати свої здібності, можливості і т. ін.; зазнаватися. Читать далее.
36. «Ні сіло ні впало» фразеологізм Що означає фразеологізм «ні сіло ні впало» знає багато школярів, адже його часто можна зустріти в літературі та повсякденному житті. «Ні сіло ні впало» значення фразеологізму Ні сіло ні впало (пало) — раптово; безпричинно; зовсім несподівано. «Ні сіло ні впало». Читать далее.
37. «Лепта вдовиці» фразеологізм «Лепта вдовиці» значення фразеологізму та історію походження ви дізнаєтеся в цій статті. Вдови́на ле́пта (вдови́чина ле́пта) — вираз із Біблії, що став крилатим. «Лепта вдовиці» фразеологізм «Внести свою лепту» — зробити посильний внесок в якусь справу. Вислів «лепта вдовиці» означає. Читать далее.
38. Фразеологізм «пекти раків» Значення фразеологізму «пекти раків » можуть пояснити не всі, хоча багато хто має уявлення про те, Що означає фразеологізм «пекти раків» . «Пекти раків» значення Пекти раків — Червоніти від чого-не­будь (сорому, перегрівання тощо). Приклади з фразеологізмом «пекти раків» «Не. Читать далее.
39. «Вдарити по руках» фразеологізм «Вдарити по руках» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Вдарити по руках» фразеологізм Вдарити по руках – прийти до згоди, домовитися про куплю-продаж «Вдарити по руках» приклади (речення) На цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й. Читать далее.
40. «Варитися у власному соку» фразеологізм «Варитися у власному соку» значення фразеологізму розкрите в цій статті. «Варитися у власному соку» фразеологізм Варитися у власному соку — не виходити за межі свого досвіду; працювати, не спілкуючись з іншими. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи;. Читать далее.

Фразеологія

Фразеологія (від гр. phrasis “вираз” і logos “наука”) – 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови.

Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення закономірностей функціонування їх у мові.

Фразеологізми – стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм, великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново.

Щоб усвідомити різницю між фразеологічними й вільними словосполученнями, порівняємо фразеологізм кури не клюють і вільне словосполучення кури не клюють.

Фразеологізм кури не клюють.

Кожне слово зокрема не має власного значення; значення притаманне фразеологізму в цілому.

У нього грошей кури не клюють.

Переставити слова не можна, бо перестановка слів руйнує фразеологізм.

*У нього грошей не клюють кури. Кури у нього грошей не клюють.

Від компонентів словосполучення не можна утворити зменшувальні (пестливі) форми.

* У нього грошей курочки не клюють

Значення складається зі значень слів, що входять до словосполучення.

Це зерно кури не клюють.

Перестановка слів допускається, і вона не впливає на значення словосполучення.

Це зерно не клюють кури. Кури це зерно не клюють.

Від компонентів словосполучення можна утворити зменшувальні (пестливі) форми. Це зерно курочки не клюють.

У середину словосполучення не можна вставити якесь слово.

* У нього грошей кури зовсім не клюють.

У середину словосполучення можна вставити якесь слово.

Це зерно кури зовсім не клюють.

Таким чином, фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникністю. Достатньо навіть однієї з перелічених ознак, щоб вважати словосполучення фразеологізмом. Усі ці ознаки зближують фразеологізм зі словом. Переважна більшість фразеологізмів еквівалентна окремому слову, і, як окремі слова, фразеологізми виступають у ролі єдиного складеного знака: нуль без палочки – ніщо; кирпу гнути – гордувати; на руку ковінька = вигідно; без року тиждень = недавно; ні кола ні двора = нічого; пекти раків = червоніти; кіт наплакав = мало; лізти в вічі – набридати; рос. спустя рукава = небрежно; одержать победу “= победить; точить лясы – бездельни чать; англ. to skate on thin ice (буквально “кататися на тонкому льоді”) = to risk “ризикувати” a mare’s nest (буквально: “кобиляче гніздо”) = fable “небилиця”; нім. in Wasser fallen (буквально: “впасти у воду”) = zerrüttet werden “розстроїтися”; фр. piguer un chien (буквально: “уколоти собаку”) = sommeiller “задрімати”.

На відміну від вільного словосполучення, де кожне повнозначне слово є окремим членом речення, фразеологізм у цілому виступає єдиним членом речення.

Із вільним словосполученням фразеологізм зближується тим, що складається з окремих слів, тобто є нарізнооформленим. Слово має один наголос, а фразеологізм має стільки наголосів, скільки є в ньому повнозначних слів.

Отже, фразеологізм, із одного боку, зближується зі словом, а з іншого – зі словосполученням. Виходячи з вищенаведених характеристик, можна дати таке визначення фразеологізму:

Фразеологізм – відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою.

Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переносяться на нову (іншу) ситуацію. Через те фразеологізмам притаманна образність. Порівняємо речення: Йому цей капелюх не потрібен і Йому цей капелюх так потрібен, як рибі зонтик (як корові сідло, як п’яте колесо до воза). При використанні цих фразеологізмів разом із значенням непотрібності на поверхню спливає яскрава внутрішня форма (образ, ґештальт) цих фразеологізмів.

Очевидно, колись усі фразеологізми були вільними словосполученнями. Вільне словосполучення, потрапляючи в інший, не характерний для нього контекст, набуває переносного значення (пор. грати першу скрипку а симфонічному оркестрі і грати першу скрипку в компанії бізнесменів; рос. принимать лекарства в час по чайной ложке і делать что-либо через час по чайной ложке). Постійне вживання словосполучення в прямому й переносному значеннях зумовлює усталення фразеологізму. Водночас, для того щоб словосполучення стало фразеологізмом, необхідно, щоб хоч одне зі слів повністю або частково втратило вільне значення (солом’яна вдова, дерев’яний рубль, яловий професор). Перетворенню вільних словосполучень у фразеологічні сприяє й частота їх вживання в певні періоди, пов’язана з актуальністю виражених ними понять у той чи інший період (холодна війна, оксамитова революція, празька весна тощо).

Іншим джерелом виникнення фразеологізмів є запозичення. Запозичені фразеологізми можуть виступати як у перекладеному, так і в оригінальному вигляді: час – гроші (англ. time is money), синя панчоха (англ. blue stocking), бути чи не бути (англ. to be or not to be), лат. contra spem spero “без надії сподіватись”, memento mort “пам’ятай про смерть”, aima mater “мати-годувальниця”, tabula rasa “витерта (чиста) дошка”, фр. C’est la vie “таке життя”.

У науці існує проблема складу фразеології. Одні мовознавці до неї відносять лише номінативні форми, тобто словосполучення. Інші, котрі дотримуються широкого розуміння фразеології, сюди відносять й комунікативні форми – крилаті вирази у формі речень.

Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов’язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом ментальності народу. У фразеології ще більшою мірою, ніжу лексиці, відображено національну картину світу. Фразеологізми з одним і тим самим значенням у різних мовах мають неоднакову внутрішню форму (мотивацію). Пор. укр. сам на сам (на чотири ока), рос. с глазу на глаз, фр. tête à tête “голова з головою”, англ. face to face “обличчя до обличчя”, нім. unter vier

Augen “між чотирма очима”; укр. спасти на думку, рос. взбрести на ум; укр. бути напідпитку, рос. быть под хмельком, англ. to have a drop in one’s eye (буквально: “мати краплину в одному оці”); укр. коли рак свисне, рос. после дождика в четверг, англ. when the pigs fly (буквально: “коли свині літатимуть”), фр. attendez-moi sous l’orme (буквально: “почекайте мене під в’язом”); укр. говорити про Химині кури, рос. говорить ерунду, англ. to talk of a dog’s hind leg (буквально: “говорити про задню ногу собаки”); укр. у сорочці родитися, англ. to be born with a silver spoon in one’s mouth (буквально: “народитися зі срібною ложкою в роті”), нім. Schwein haben (буквально: “свиню мати”).

Національна своєрідність фразеології і в тому, що в ній зафіксовано реалії життя народу, його історії тощо: укр. на рушник стати, дістати гарбуза, передати куті меду, облизати макогона, наче набігла татарська орда, реве як орда в таборі, висипався хміль із міха, до булави треба голови, язик до Києва доведе, рос. коломенская верста, казанский сирота, Москва слезам не верит тощо.